Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
43 results
Search Results
Item Особливості діагностики зовнішнього дирофіляріозу(Сумський державний університет, 2020) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Перерва, О.О.; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr LeonidovychЕкологічні негаразди у світовому масштабі поступово змінюють кліматичні умови у різних регіонах, що веде до значного потепління. Внаслідок цього відбувається «заболочення» річкових пойм, озер та ставків, які колонізуються кровосисними комарами, що є переносниками ряду захворювань, у тому числі дирофіляріозу. Прояви зовнішнього дирофіляріозу можуть нагадувати офтальмологічні, хірургічні, урологічні, онкологічні, дерматологічні, судинні, психіатричні захворювання. Об’єктивний прояв захворювання – виникнення шкірно-підшкірного утвору, який періодично зміщується. Мета роботи. Розширити знання медичної спільноти з цього гельмінтозу і показати можливості своєчасної діагностики. Результати дослідження і обговорення. Автори спостерігали 4 хворих із зовнішнім дирофіляріозом і навели 2 клінічні спостереження. Лише хірургічне видалення дозволило встановити діагноз. Висновки. Потепління клімату сприяє переміщенню кровосисних комах із південних регіонів у північні. Економічні негаразди збільшують кількість бродячих собак і котів, які є кінцевими господарями дирофілярій. Людина заражається через укуси комарів, що потрібно враховувати при збиранні анамнезу. Поява внутрішньо-шкірних чи нашкірних утворів, які мають тенденцію до переміщення, при поверхневому відношенні до огляду хворого дають підстави констатувати ліпоми, атероми, флебіти, лімфоденіти, «алергійні реакції» на укуси комах. Поява інших неприємних відчуттів, до яких можна віднести слабкість, м’язові болі, болі у суглобах, головний біль, біль у очних яблуках, двоїння в очах, інколи нудота повинні навести на думку про можливість дирофіляріозу, загостривши увагу на необхідності оперативного втручання.Item Аналіз деяких показників захворювань периферійних артерій у Сумській області(Сумський державний університет, 2017) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Попадинець, Василь Миронович; Попадинець, Василий Миронович; Popadynets, Vasyl Myronovych; Ніколаєнко, Андрій Сергійович; Николаенко, Андрей Сергеевич; Nikolaienko, Andrii SerhiiovychАктуальність проблеми. За даними літератури з кожним роком кількість захворювань артерій нижніх кінцівок в Україні збільшується, але у Сумській області це питання досконало не вивчалося. Мета роботи. Вивчити та проаналізувати деякі епідеміологічні показники у хворих на патологічні процеси периферійних артерій у Сумській області. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження шляхом статистичного аналізу динаміки основних показників на захворювання периферійних артерій у нашій області. Вивчено вплив на захворюваність периферійних артерій навколишнього середовища різних регіонів Сумської області, проте кореляції між забрудненістю атмосферного повітря, захворюваністю і хворобливістю у цих регіонах не встановлено. Територіально найвищі показники захворювано- сті мають місце у південно-західних районах Сумської області (Роменський, Липоводолинський, Недригайлівський), та у північних (Шосткинський), у той же час низька хворобливість встановлена у північних регіонах (Шосткинський, Конотопський).Item Стероїдний обмін у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі(Сумський державний університет, 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Братушка, В.О.; Медвєдєва, І.М.; Лохоня, І.М.; Харченко, С.В.Вступ. За даними літератури, існують суперечності щодо мукозозахисного та інших впливів естрогенів на шлунково-кишковий тракт. Наведене обґрунтовує актуальність проблеми. Мета – вивчити рівні циркулюючого естрогену та гонадотропінів (лютеїнізуючий гормон, фолікулостимулювальний гормон) у крові хворих із виразковими гастродуоденальними кровотечами та порівняти їх з урахуванням рецидивного перебігу. Матеріали і методи. Досліджено перебіг хвороби у 63 осіб із виразковими кровотечами та вивчено гормональний статус 48 здорових волонтерів, застосовуючи імуноферментний метод визначення концентрації гормонів. Результати. Хворі з виразковими шлунково-кишковими кровотечами (28 %) мають периферичну дисестрогенемію у вигляді достовірно (р < 0,05) нижчого рівня циркулюючого естрогену порівняно зі здоровими особами (4 %). При гіпоестрогенемії виникають рецидивні кровотечі у 3,8 раза частіше, ніж за нормальної концентрації естрогену (р < 0,05). Змін щодо вмісту сироваткових статевих гонадотропів у хворих із виразковими кровотечами порівняно зі здоровими особами не виявлено. Висновки. Зниження циркулюючого естрогену в сироватці крові у хворих із виразковими кровотечами є ознакою тяжкості хвороби. Заслуговує на вивчення застосування естрогенів під час лікування шлунково-кишкових кровотеч. Майбутні гормонологічні дослідження всіх ланок стероїдного обміну залишаються актуальними.Item Retrospective algorithm and early clinical outcomes in emergency haemostatic surgery for patients with upper gastrointestinal bleeding(Sumy State University, 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Bratushka, V.O.; Kharchenko, S.V.Вступ. Жоден з лікувальних методів не гарантує ідеального гемостазу для хворого на шлунково-кишкову кровотечу. Оперативне втручання завжди вимушений шлях для деяких тяжких випадків. Дана робота презентує одноцентрове ретроспективне дослідження клінічних наслідків хірургічного гемостазу для хворих на верхню шлунково-кишкову кровотечу різної природи, також розроблено півформальний ретроспективний алгоритм (граф-схема зі словесним змістом). Пацієнти і методи. Ми спостерігали шістдесят одного хворого, прооперованого невідкладно з приводу неконтрольованої нетравматичної верхньої шлунково-кишкової кровотечі у Сумській обласній клінічній лікарні з 2009/01 по 2014/02. У заключний аналіз включено 58 осіб: «загальна» група (n = 58; усі верхні шлунково-кишкові кровотечі), «виразкова» група (n = 35; гастродуоденальні кровотечі з виразок і ерозій, в т.ч. оперованого шлунка) і «невиразкова» група (n = 23; рак шлунка, синдром Мелорі–Вейса, циротичний варикоз, перфоративна виразка, кровотеча зі стенозом). Результати. Клінічна ефективність хірургічного гемостазу була у 45 (78 %) осіб «загальної» групи, 28 (80 %) осіб з «Виразкової» групи та 17 (74 %) осіб з «невиразкової» групи. Післяопераційна летальність згідно груп була 22 %, 20 % та 26 %, відповідно. Показаннями до реоперації (n = 5; 9 % від усіх оперованих) стали рецидиви кровотечі (3 хворих) і перитоніт (2 хворих). Висновки. Застосований алгоритм дає спрощену схему клінічного сприйняття ранніх результатів оперативного лікування з прошивання та резекціями. Він слугуватиме аналітично-освітнім засобом для дизайну нових одно- та багатоцентрових високодоказових досліджень.Item Синдром плеврального випоту і псоріаз(Сумський державний університет, 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Піддубна, Галина Павлівна; Поддубная, Галина Павловна; Piddubna, Halyna PavlivnaВступ. Щороку реєструється все більша кількість плевритів як специфічного, так і неспецифічного генезу. На сьогодні встановлено більше 90 причин накопичення плеврального випоту. Дерматологічні захворювання трапляються при цьому нечасто. Поєднання синдрому плеврального випоту і дерматологічного захворювання у нашій практиці спонукало ознайомити з його особливостями широкий медичний загал. Матеріали і методи. Ми спостерігали хворого із синдромом плеврального випоту, якого лікували терапевти «серцевими засобами» та хірурги – плевральними пункціями впродовж 9 місяців із невпинним погіршенням. У хворого в анамнезі – псоріаз, з яким випіт не верифікували. Після нашої консультації та призначення адекватного лікування вдалося повністю зупинити сецерацію випоту справа і значно зменшити зліва. Висновки. Ураховуючи те, що псоріаз уражає серозні оболонки, можливе втягнення у процес і плевральних листків. При підозрі на накопичення рідини у плевральному мішку необхідно застосовувати променеві методи дослідження, зокрема ультрасоноскопію. При верифікації випоту із псоріазом потрібно проводити адекватне лікування та внутрішньоплевральне введення склерозивних засобів.Item Особливості перед шпитального етапу у хворих з ерозивно-виразковими шлунково-кишковими кровотечами(Сумський державний університет, 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Александренко, А.В.; Братушка, В.О.; Белоус, Г.В.; Харченко, С.В.Вступление. Предгоспитальный этап является ответственной составляющей как консервативного, так и хирургического лечения больных с разными патологическими процессами, а в случае гастродуоденального кровотечения язвенно-эрозивной природы тем более, поскольку кровотечение нередко бывает предмортальным состоянием, когда успех в оказании помощи может зависить от времени. Цель работы – исследование мотивационных причин вызовов бригад скорой помощи у больных с эрозивно-язвенными кровотечениями, а также диагностических сложностей и особенностей транспортировки на предгоспитальном этапе. Материалы и методы. Проанализирована документация 31 больного с кровоточащими язвами и эрозиями желудка и двенадцатиперстной кишки. Результаты. На предгоспитальном этапе большинство причин вызовов бригад скорой помощи стали специфические для кровотечения: мелена у 15 больных (48,4%), гематомезис – у 2 (6,4%); неспецифические признаки составили меньшинство (45,2%). Количество перечисленных признаков при госпитализации значительно возросло: для мелены в 1,7 раз (80,6%), для гематомезис – в 5 раз (32,3%). Однако превалирующим симптомом при госпитализации был неспецифический признак кровотечения – слабость (97%). Выводы. Основной причиной вызовы врача остаются достоверные признаки кровотечения (мелена, гематомезис). При госпитализации количество таких проявлений кровотечения увеличивается в 1,7-5 раз. При подозрении желудочно-кишечного кровотечения необходимо использовать соответствующий алгоритм и транспортировать таких больных в лежачем положении на фоне инфузионной терапии, что может предостеречь или уменьшить пролонгацию кровотечения.Item Досвід лікування хворих на гемофілію з тяжкими гастродуоденальними кровотечами(Сумський державний університет, 2013) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шевченко, Володимир Порфирович; Шевченко, Владимир Порфирьевич; Shevchenko, Volodymyr Porfyrovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Грушко, А.М.; Ладний, М.Д.; Братушка, В.О.; Соболєв, Ю.І.; Мисловський, І.А.; Свістунов, О.В.; Попадинець, В.М.Наведено досвід лікування 2 хворих на гемофілію А з тяжкими гастродуоденальними кровотечами,які лікувалися у хірургічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні у 2011 році. Показано, що консервативне лікування хворих на гемофіліюз ШКК має свої особливості і може бути ефективним при умові використання достатньої кількості VIII фактора згортання крові, адекватної інфузійно-трансфузійної, гемостатичної та противиразкової терапії при умові динамічного ендоскопічного контролю. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33214Item Особливості БЦЖ-оститів у дітей дошкільного віку(Сумський державний університет, 2012) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Овечкін, Денис Вячеславович; Овечкин, Денис Вячеславович; Ovechkin, Denys Viacheslavovych; Шевченко, Максим Юрійович; Шевченко, Максим Юрьевич; Shevchenko, Maksym Yuriiovych; Гнашко, А.В.У роботі проведено аналіз діагностики та лікування 67 дітей віком до 6 років, яких було госпіталізовано у 2001–2010 рр. у хірургічне відділення Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (СОДКЛ) з діагнозом гострий гематогенний остеомієліт. У 30 (44,8 %) дітей установлена туберкульозна етіологія процесу. Переважну більшість туберкульозних оститів було госпіталізовано у І і ІІ кварталах року – 24 (80,0 %) дитини. Захворюваність на БЦЖ-остити серед дітей працівників аграрного сектору менша, ніж у сім’ях службовців та домогосподарок у 2,7 раза. Клінічна картина у 19 (63,3 %) хворих дітей на туберкульозний остеомієліт відрізнялася субклінічним перебігом. Найбільша кількість досліджених дітей на туберкульозний остеомієліт мали ІІ групу крові – 16 (53,3 %). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30008Item Частота запальних захворювань кісткової системи у дітей дошкільного віку(Вид-во СумДУ, 2012) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шевченко, Максим Юрійович; Шевченко, Максим Юрьевич; Shevchenko, Maksym Yuriiovych; Гнашко, А.В.У статті проведено аналіз результатів лікування 65 дітей віком до 6 років, яких було госпіталізовано у хірургічне відділення Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (СОДКЛ) з діагнозом гострий гематогенний остеомієліт та які спостерігалися у Сумському обласному клінічному протитуберкульозному диспансері (СОКПТД) у 2001–2010 рр. Туберкульозна етіологія запального процесу встановлена у 27 (41,5%) дітей. Переважна більшість туберкульозних оститів спостерігалася у віці до 3 років (81,5%), остеомієліт неспецифічної етіології переважав до 1 року (36,8%). Мешканцями міст були 44 (67,7%) дитини. Здебільшого відбувалось ураження довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок (72,3%). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27978Item До етіології спонтанного пневмотораксу(Видавництво СумДУ, 2011) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Глазунова, Наталія Іванівна; Піддубна, Галина Павлівна; Поддубная, Галина Павловна; Piddubna, Halyna Pavlivna; Глазунова, Наталья Ивановна; Hlazunova, Natalia Yvanovna; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav OleksandrovychОскільки частота спонтанного пневмотораксу не має тенденції до зменшення, а причини виникнення ускладнення часто залишаються поза межами лікарського мислення, виникла потреба в удосконаленні цієї частини проблеми. Автори вивчили частоту спонтанного пневмотораксу специфічного та неспецифічного характеру, порівняли різні варіанти і причини їх виникнення. зробили висновки і дали належні рекомендації щодо алгоритму обстеження таких хворих. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24274