Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item The impact of the pandemic caused by COVID-19 on the epidemiological state of HIV infection in Ukraine(Sumy State University, 2022) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Сосновенко, Дмитро Сергійович; Сосновенко, Дмитрий Сергеевич; Sosnovenko, Dmytro Serhiiovych; Kobliuk, Z.V.; Skrypka, N.V.ВІЛ-інфекція – захворювання людини з прогресуючою дисфункцією імунної системи організму, та тривалим безсимптомним перебігом. У 2021 році у світі налічувалося 42 млн. ВІЛ-позитивних осіб. В Україні сьогодні офіційно зареєстровано 341 084 інфікованих. Кожен сотий громадянин у віці від 15 до 50 років є носієм ретровірусу. У 2019 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтвердила початок пандемії нового інфекційного захворювання яке спричинене вірусом SARS-CoV-2. У доповіді Глобального фонду боротьби зі СНІДом, та за даними Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» зазначено, що COVID-19 може серйозно порушити систему охорони здоров’я і надання медичних послуг ВІЛ-інфікованим, у багатьох країнах світу. Мета. Встановити вплив пандемії СOVID-19 на сучасний епідемічний стан ВІЛ-інфекції та рівень реєстрації випадків в Україні. Матеріали і методи. Для вирішення завдань було проведено опрацювання статистичних та епідеміологічних даних ВООЗ та МОЗ України, МБФ «Альянс громадського здоров’я», щодо сучасного епідеміологічного стану ВІЛ-інфекції протягом 2017–2021 років та COVID-19 протягом 2020–2021 років включно. Результати епідеміологічних досліджень були опрацьовані методом варіаційної статистики з використанням комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2010, SPSS Statistics і онлайн калькулятора (http://medstatistic/calculators/calchit.html). Результати та обговорення. Проаналізовано епідеміологічні дані надані ВООЗ, МОЗ України та Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» щодо епідеміологічного стану ВІЛ-інфекції 2017–2021 років та COVID-19 протягом 2020–2021 років включнo. Пандемія спричинена COVID-19 негативно вплинула на надання діагностичних, профілактичних та лікувальних послуг ВІЛ‑інфікованим. Це підтверджується зниженням кількості проведених експрес-тестів до ретровірусу за 2020 рік у 4,1 рази у порівнянні з 2019 роком. Зменшенням кількості нових випадків ВІЛ‑інфекції, СНІДУ та смертності від термінальної стадії хвороби за 2020–2021 роки у середньому у 1,5–2,4 рази у порівнянні з періодом до початку пандемії викликаної коронавірусом. Ці дані одночасно корелюють із збільшенням кількості випадків підтвердження захворювання на COVID-19, кількості проведених швидких тестів до коронавірусу, та мають обернено-пропорційну залежність. Висновки. Пандемія спричинена COVID-19 вплинула на надання діагностичних, профілактичних та лікувальних послуг ВІЛ-інфікованим. Спостерігається обернено пропорційна динаміка між кількістю підтверджених випадків ВІЛ-інфекції та випадків COVID-19. Підвищення захворюваності на COVID-19 припадає на осінньо-зимовий період, що відповідає періоду зниження рівня діагностики ВІЛ-інфекції.Item Хвороба Лайма. Сучасний стан проблеми (огляд літератури)(Сумський державний університет, 2020) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Лутай, Інна Валеріївна; Лутай, Инна Валерьевна; Lutai, Inna ValeriivnaНа даний час хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз, лаймська хвороба, Lyme disease), залишається одним з найпоширеніших природно-осередкових захворювань із трансмісивним механізмом передачі збудника, переносниками якої є іксодові кліщі, а збудниками це спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Захворювання характеризується стадійним перебігом та тяжкими ураженнями різних органів та систем. В Україні природні осередки цієї хвороби є практично на всій території. Сумська область за рівнем захворюваності посідає провідне місце. Найбільш ураженими є: Київська (29,00 випадків на 100 тис. населення), Черкаська ( 25,4), Вінницька (23,9), Сумська (25,89) області та м. Київ (22,54). Переважно хвороба Лайма реєструється у весняно-осінній період, це може бути пов’язано зі збільшенням відвідування зон відпочинку та сезонною активністю кліщів (травень–червень, вересень–жовтень місяці). Проаналізовано сучасні наукові данні про етіологію, епідеміологію, клінічний перебіг, діагностику, терапію та профілактику захворювання. Встановлено, що B. burgdorferi s. l. є одним з найбільш поширених збудників з трансмісивним механізмом передавання, на євро-пейському континенті, у тому числі і в Україні. Відсутня єдина світова думка з питань профілактики, методів діагностики та лікування, що вимагає подальшого вивчення цієї проблеми. Виявлення антитіл до B. burgdorferi s. l. у сироватці крові людей не є доказом інфекції, але свідчить про їх контакт з цими патогенами і наявності високого ризику розвитку хвороби Лайма.Для поліпшення епідемічної ситуації хвороби Лайма необхідно більш глибоко вивчати осередки даного захворювання як в Україні, вдосконалити систему епідеміологічного нагляду, розробивши карту поширення хвороб, які передаються через укуси кліщів на Сумщині. Спланувати низку протиепідемічних і профілактичних заходів, що мають практичне значення для населення, попередити прихований перебіг хвороби та хронізацію.Item Епідеміологія лептоспірозу в Україні, еволюція збудників та клінічний перебіг(Сумський державний університет, 2018) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Фотіна, Т.І.Територія Сумської області з огляду на географічно-кліматичні особливості має сприятливі умови для розвитку та поширення лептоспірозу. Природні умови Сумської області сприятливі для існування осередків лептоспірозу: тут протікає 132 річки, більшість з них заболочені, з густою мережею меліоративних каналів. Резервуаром є гризуни, а саме пацюки, миші-полівки, водяні полівки, землерийки, миші-економки, які своїми екскрементами забруднюють водойми, сільськогосподарські угіддя та лісові масиви, розташовані на зволожених територіях. Серед гризунів, відловлених у населених пунктах, інфікованими були 49,6 %, у природних умовах – 25,2 %. Під час водопою на даних територіях та на пасовиськах відбувається зараження свійських і сільськогосподарських тварин (свиней, великої рогатої худоби). За результатами епідеміологічного аналізу 52,3 % пацієнтів інфікувалися в антропургічних осередках при контакті з гризунами та домашніми тваринами вдома, 31,0 % – у природних умовах (рибалка, купання у відкритих водоймищах, заготівля сіна у заволожених місцях, при випасі худоби), у 16,7 % джерело інфекції не встановлено. На даний час на території області в природних осередках превалюють лептоспіри серогрупи Grippotyphosa, в меншій кількості Pomona, Hebdomadis. В антропургічних осередках при інфікуванні від хворих свиней переважають лептоспіри серогрупи Pomona, при інфікуванні від великої рогатої худоби – Grippotyphosa, Tarasovi. Сірі щури і собаки найчастіше є джерелом L. іcterohaemorrhagiae. В Україні, починаючи з 1993 по 1998 рр., відбувається зростання захворюваності на лептоспіроз (відповідно 728–1574 хворих) з поступовим зниженням у 1999–2013 рр. (відповідно 1361–361 хворих). За даними епідеміологічного моніторингу, на території області за 1994–2015 рр. та 10 місяців 2016 року було зареєстровано 327 випадків захворювання, спричинених 10 серогрупами, з них лабораторно підтверджено 308 (94,2 %), клінічно встановлено діагноз у 19 осіб (5,8 %). Клінічний перебіг лептоспірозу у Сумській області та інших регіонах України суттєво не відрізняється від класичного. Провідними синдромами є інтоксикаційний, геморагічний, ураження нирок і печінки.