Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
6 results
Search Results
Item Кращі практики використання цифрових технологій та штучного інтелекту для боротьби з корупцією(Сумський державний університет, 2022) Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Петренко, К.Ю.Застосування комп’ютерних автоматизованих програмних засобів і алгоритмів штучного інтелекту є найефективнішим інструментом спрощення адміністративних процесів, контролю прозорості діяльності компанії, органів влади. Цифровізація бюрократичних процедур зменшує кількість задіяних осіб, а отже, і можливості для хабарництва. Штучний інтелект усуває людський фактор у процесах прийняття рішень та здатен відслідкувати загрозу правопорушень без втручання людини. Метою дослідження є проаналізувати передовий світовий досвід впровадження цифрових технологій та штучного інтелекту для зменшення проявів корупції в суспільстві. Протягом останніх п’яти років кількість публікацій у науковометричній базі Scopus з даної проблематики збільшилися майже вдвічі – з 279 публікацій у 2021 році до 198 публікацій у 2017 році, що засвідчує актуальність обраного напрямку дослідження у світовому масштабі. Половина наукового доробку, присвяченого питанням впливу цифровізації на протидію корупції, належить науковцям з чотирьох країн світу (США, Китай, Індія, Великобританія). У роботі визначено ключові причини виникнення корупції в Україні. Авторами проаналізовано актуальні цифрові інструменти для протидії корупції в Україні, досліджено світовий досвід використання штучного інтелекту для боротьби з корупцією. Лідером по з впровадження цифрових інформаційних технологій в економіку серед країн Європейського Союзу є Естонія. У роботі проаналізовано залежність індексу сприйняття корупції від таких індикаторів як рівня розвитку цифрових технологій та рівня електронного урядування. Об’єктом дослідження виступили 28 країн Європейського Союзу. Джерелом первинних даних виступили дані Transparency International (Corruption Perceptions Index), European Commission (Digital Economy and Society Index) та United Nations (egovernment development index). За результататми проведеного кореляційного аналізу встановлено: поперше, зворотній лінійний зв’язок між рівнем цифровізації та корупції: чим більше рівень розвитку цифрових технологій, тим менше значення індексу сприйняття корупції в країні; по-друге, зменшення рівня корупції зі збільшенням рівня цифровізації процесів державного сектору. Результати дослідження мають практичну цінність для органів державної влади для удосконалення системи протидії корупції в національній економіці за рахунок інноваційних інформаційних технологій.Item Вплив кібершахрайств на фінансову систему на прикладі країн Євросоюзу(Сумський державний університет, 2021) Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Габенко, М.М.Експоненційне зростання кількості кібершахрайств у фінансовій сфері та їх інтелектуалізація призводить до масштабних негативних наслідків як фінансового (втрата коштів фінансовими установами та їх клієнтами, банкрутство фінансових установ, недоотримання податкових надходжень до бюджету), так і суспільного характеру (крадіжка персональних даних споживачів фінансових послуг, зниження рівня ділової репутації фінансових установ, втрати довіри населення до фінансового сектору). Кібербезпека посідає перше місце у списку пріоритетів Європейської Комісії: довіра та безпека є основою Стратегії єдиного цифрового ринку, тоді як боротьба з кіберзлочинністю є одним із трьох основних напрямків Європейської програми безпеки. У дослідженні використано методи систематизації, порівняння, структурного аналізу, логічного узагальнення, бібліометричного аналізу (за допомогою VOSviewer 1.6.15) та методи вертикального, горизонтального та трендового аналізу набору даних для оцінки динаміки та тенденцій кіберзлочинності в фінансовій системи крахн Європейського Союзу. Для визначення найбільш релевантних публікацій з цього питання автори провели бібліометричний аналіз наукових робіт, проіндексованих базою даних Scopus з 2015 по 2021 рік. За результатами дослідження встановлено необхідність виокремлення 6 кластерів за результатами наукових досліджень, автори з яких представлені з 34 країн. У статті проаналізовано динаміку та тенденції кіберзлочинності у фінансовому секторі Європейського Союзу. У статті проаналізовано заходи з кібербезпеки, які здійснюються органами державної безпеки, служб фінансового моніторингу, Генерального директорату з інформатики. Авторами статті доведено, що розвиток цифрових технологій призводить до збільшення масштабів кіберзагроз, які вимагають оперативного та своєчасного виявлення, оцінки та розробки відповідних заходів для їх запобігання або мінімізації можливих наслідків. Практична цінність дослідження полягає у використанні напрацювань органами державного регулювання, нагляду та контролю при розробці системи протидії інформаційним ризикам, що загрожують суспільним інтересам.Item Закономірності здійснення кібератак в країнах ЄС на основі використання асоціативних правил(Сумський державний університет, 2021) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Світлична, А.О.Перехід до інформатизації суспільства, масштабне поширення електронної комерції та неналежний рівень цифрової грамотності призвів до зростання обсягів кібершахрайств, що вимагає удосконалення існуючих та розробка нових методів та способів захисту об’єктів інформаційної інфраструктури. Метою даного дослідження є визначення закономірностей здійснення кібератак у країнах Європейського Союзу шляхом побудови економіко-математичної моделі, в основі якої лежить використання асоціативних правил. Для дослідження було обрано методи: логічне узагальнення – при формуванні вхідної структури даних здійснення кібератак, яка включає перелік показників кібератак, рік здійснення, країни, які постраждали та країни реципієнти кібератак, тип та категорія шахрайств; методика моделювання Data Mining – Association Rules на основі використання асоціативних правил зв’язку між явищами, які є об’єктом спостережень; візуалізація та графічний дизайн – при побудові мережі асоціативних правил причиннонаслідкових зв’язків між досліджуваними явищами здійснення кібератак. У роботі було визначено, що потужною технологією, що дозволяє виявляти взаємозв'язки та закономірності між пов'язаними подіями або елементами, для обробки баз даних великих розмірів, виступає моделювання на основі асоціативних правил. У ході дослідження було виявлено, що в 77.14% випадків шпіонаж здійснюється зловмисниками з Росії, у 88,24% - з Німеччини, у 93,75% - з Китаю. 84,62% шпіонажу спостерігається у галузі приватного сектору, 82,05% - у державному секторі. При цьому частка спостережень, для яких шпіонаж здійснюється з Росії, складає 43,55%. Частка спостережень, для яких шпіонаж здійснюється як з Німеччини, так і з Китаю, становить 24,19% вибірки. Найбільша частка спостережень (51,61%) відповідає здійсненню кібератак у вигляді шпіонажу у державному секторі, а 35,48% спостережень відповідає галузі приватного сектору. У 76 % випадків шпіонаж здійснюється зловмисниками з Росії. Розроблена методика дозволить оперативно, автоматично обробляти суттєвий обсяг вхідної інформації, виявляти можливий найповніший, найінформативніший набір закономірностей, визначити ризик від кібершахрайств на базі даних досліджуваних європейських країн, для прийняття керівною ланкою ефективних рішень щодо управління таким ризиком, його мінімізації, з найменшими ресурсними затратами, передбачення кіберзагроз, протидії кібератакам у країнах ЄС.Item Підходи до оцінювання макроекономічної стабільності(Сумський державний університет, 2020) Золковер, А.О.; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaСтрімкий розвиток глобалізаційних та конвергентних процесів у фінансовій сфері, посилення співробітництва країн у зовнішньоекономічній діяльності, цифрова трансформація господарських відносин, вільне переміщення робочої сили та лібералізація державного регулювання неодмінно впливають на стан макроекономічної стабільності в країні. Макроекономічної стабільності є основою для сталого економічного зростання, тому її підтримка є одним з найважливіших завдань не тільки центрального банку, але й інших органів державного регулювання та нагляду. Для моніторингу поточного стану економічного розвитку країни та ідентифікації структурних дисбалансів в реальному та фінансовому секторах економіки об’єктивної необхідності набуває розробка узагальнюючого показника. Метою даного дослідження є систематизація існуючих методичних підходів до оцінювання макроекономічної стабільності в країні. У межах дослідження використано методи індукції, аналізу, синтезу, порівняння. У статті проаналізовано індекс макроекономічної стійкості окремих розвинутих країн та країн світу, що розвиваються, що розрахований фахівцями перестрахової компанії Swiss Re та Лондонської школи економіки. Аналіз існуючих методик до оцінювання макроекономічної стабільності та її похідних дозволив виокремити декілька підходів: ймовірнісний (визначення ймовірності появи несприятливих подій та явищ, які погіршують макроекономічну стабільність країни), сигнальний (аналіз ринкового середовища на основі ключових індикаторів та їх відповідність граничним значенням) та функціональний (визначення детермінованої залежності між обраними змінними). Отримані результати матимуть практичну цінність для органів державної влади та міжнародних організацій для поточного аналізу та прийняття комплексу превентивних заходів для протистояння кризовим явищам в економіці. Пріоритетними напрямами подальших досліджень є розробка власної методики для оцінювання рівня макроекономічної стабільності країни з урахуванням наявності трансмісійних ефектів між учасниками фінансового та реального секторів економіки.Item Методологічний інструментарій дослідження впливу тіньових фінансових транзакцій на розвиток національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Кузнєцова, А.Я.; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaПриховування доходів та ухилення від оподаткування на сьогодні є проблемою світового масштабу. Глобалізація економіки та лібералізація міжнародного руху капіталу виводять тіньові фінансові потоки за рамки окремих країн, надавши їм світового значення. Стаття присвячена дослідженню впливу тінізації економіки на показники економічного розвитку країни. В роботі висунуто гіпотезу про вплив тіньової діяльності на усі стадії процесу виробництва й перерозподілу ресурсів, фінансову стабільність та незалежність країни, обсяг доходів бюджету. У статті проведено порівняльний аналіз динаміки зімни показників економічного розвитку країни та рівня тінізації економіки. В рамках вибору показників економічного розвитку країни обґрунтовано доцільність застосування Маастрихтських критеріїв, як цільових індикаторів розвитку країн-претендентів на вступ до ЄС, до яких належать рівень інфляції, розмір процентної ставки, державного боргу та дефіциту бюджету, курс валют. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок про відсутність прямої залежності між рівнем тінізації економіки та обсягом державного боргу, дефіцитом бюджету, курсом гривні по відношенню до долару США та обліковою ставкою. В той же час, підтверджено наявність негативного впливу тіньової економіки на рівень інфляції в країні. З метою підтвердження встановлених залежності в роботі визначено коефіцієнти множинної регресії, які підтвердили зроблені висновки на рівні статистичної значущості 5%. В роботі доведено негативний вплив тіньових фінансових транзакцій на рівень ВВП країни. Зроблено висновок про доцільність перегляду ключових векторів державної політики протидії тінізації та інструментарію державного регулювання економіки шляхом впливу на найбільш чутливі до зміни рівня тінізації показники економічного розвитку країни. Обґрунтовано, що відповідність вектору державного впливу на економічний розвиток країни реаліям функціонування офіційного та тіньового секторів економіки є рушійною силою, здатною впливати на ефективність та результативність процесів державного управління.Item Дослідження впливу соціально-економічних трансформацій на інтенсивність процесу залучення фінансових установ до легалізації кримінальних доходів(Сумський державний університет, 2018) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Кіріл'єва, А.В.У статті розглянуто особливості прояву тіньових схем в економіці України. Проаналізовано рівень тінізації економіки в Україні та проведено порівняння з європейськими країнами. Авторами обгрунтовано, що укорінення тіньових схем при проведенні різноманітних операцій суб’єктами господарювання, впровадження у фінансову сферу новітніх технологій, а також стрімкий розвиток ринку криптовалют призвели до стрімкого розвитку процесів із легалізації кримінальних доходів за участі фінансових установ. Досліджено особливості проведення операцій з легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, та фінансування тероризму за посередництва фінансових установ. Авторами визначено, що левова частка тіньового капіталу формується за рахунок доходів, отриманих унаслідок вчинення економічних злочинів та інших правопорушень – у зовнішньоекономічній діяльності, кредитно-фінансовій сфери, паливноенергетичному комплексі, агропромисловому комплексі, на ринку металів та корисних копалин. У результаті дослідження встановлено, що послуги банківських установ в основному залучаються для обслуговування експортно-імпортних та інвестиційних операцій, що мають ознаки фіктивності, а також для легалізації коштів, одержаних незаконним шляхом (виведення капіталу за кордон, незаконна конвертація безготівкових коштів, ухилення від сплати податків або зменшення бази оподаткування). У статті обгрунтовано, що відмивання доходів, отриманих у результаті злочинної діяльності, стало глобальною загрозою економічній безпеці, у зв’язку з чим від держав вимагається прийняття узгоджених заходів боротьби з цією суспільно небезпечною діяльністю як на національному, так і на міжнародному рівні шляхом об’єднання інтелектуальних та організаційних зусиль багатьох державних інституцій, спроможних не лише викрити, але й припинити незаконні фінансові операції, маскування злочинного походження коштів або іншого майна.