Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item The “Green” Campus of The University as a Driver of Sustainable Development(Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Антонюк, Наталія Анатоліївна; Антонюк, Наталия Анатольевна; Antoniuk, Nataliia Anatoliivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn Ivanovych; Лазненко, Дмитро Олексійович; Лазненко, Дмитрий Алексеевич; Laznenko, Dmytro OleksiiovychУ статті висвітлюються проблемні питання та перспективи трансформації методології і практики у забезпеченні реалізації принципів сталого розвитку в умовах екологічної кризи. За допомогою використання інструментів Google Trends продемонстрована стрімка популяризації термінів "зелений кампус" та "зелений університет" протягом останніх п’яти років (01.01.2018 - 01.01.2022рр). Здійснено критичний аналіз результатів досліджень щодо зміни пріоритетів позиціонування себе на ринку світовими фінансовими бізнес-лідерами з акцентом на екологічну і соціальну спрямованість, що безпосередньо зумовлює необхідність реалізації екологічної політики та підвищення соціальної відповідальності вітчизняних університетів. Доведено необхідність врахування в механізмі практичної реалізації принципів сталого розвитку того факту, що на сьогодні ефективність функціонування економіки значною мірою визначається впливом екологічних ризиків. Зроблено висновок, що засади "зеленої економіки" та принципи сталого розвитку в цілому відомі суспільству, але не повністю впроваджуються в практику, зокрема це стосується методів ведення бізнесу в Україні, які не завжди їм відповідають. За результатами опитувань 65% респондентів стверджує, що екологічні ризики значною мірою визначають, чи зможуть зберегти працюючі свої робочі місця у найближчий перспективі. Обгрунтовано, що на сьогодні є необхідним формування практичних навичок дотримання засад та принципів сталого розвитку в процесі навчання та виховання молодого покоління, що визначає провідну роль університетів в контексті світових тенденцій боротьби з екологічними викликами. А отже, для університетів безпосередньо створення "зелених" кампусів є інструментом реалізації екологічної політики, а відповідно підтвердженням їх авторитетності в освітньому просторі та високих рейтингових позицій в державних та світових рейтингах. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізму фінансування розвитку "зелених" кампусів університетів; запровадження ефективної системи взаємовідносин університетів, які керуються політикою ESG у своїй діяльності, з органами місцевої влади з метою співпраці в реалізації "зелених" проєктів з метою забезпечення сталого розвитку території.Item Негативний вплив COVID-19 на галузі регіону: небезпеки для здоров’я та їх прогнозування(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті пандемія COVID-19 розглядається як фактор, що спричинив негативний вплив на розвиток різних галузей економік світу. Події, викликані обмежувальними діями урядів країн у рамках карантинних заходів для зменшення темпів поширення коронавірусу, погіршили фінансово-економічне становище низки суб’єктів господарювання в регіональних масштабах. Ситуація в економіці країн світу актуалізує необхідність комплексних досліджень у сфері прогнозування та нівелювання негативних наслідків епідемій такого масштабу на різних рівнях соціально-економічної сфери окремих регіонів. Метою дослідження визначено узагальнення матеріалу щодо поширення пандемії COVID-19 та заходів протидії їй у різних країнах для використання при розробленні інструментів запобігання впливу подібних негативних явищ на економіку галузей окремих регіонів. Проведений порівняльний аналіз стану ключових параметрів дій урядів щодо нівелювання негативного впливу COVID-19 у країнах, що лідирують за темпами поширення цього вірусу. До цього рейтингу зокрема входить й Україна, що знаходиться в двадцятці країн з найбільшою кількістю виявлених випадків захворювання. Вплив на переробну промисловість як галузь, що найбільше постраждала від пандемії, є визначним для вітчизняної економіки, оскільки саме ця галузь є однією з тих, шо формують найбільшу частку ВВП країни. Викладені результати дослідження респондентів-представників бізнесу в секторі виробництва. Якщо частина з них не відчула значні зміни у своїй роботі, то здебільшого середні та малі компанії зазнали збитків та призупинили власне виробництво, або зменшили його масштаби. Основними проблемами вони назвали транспортування працівників до місць виробничих потужностей, проблеми з реалізацією продукції та додаткові витрати, пов’язані з протидією пандемії. Зроблені висновки про найбільш доцільні інструменти підтримки переробної промисловості України для подолання викликів, спричинених пандемією світового масштабу.Item Пандемія COVID-19 як кризоформуючий фактор здорового розвитку регіонів(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті досліджується поняття здорового розвитку регіонів як цілеспрямованого процесу розвитку всіх сфер життєдіяльності територіальної одиниці. Його автори розглядають як важливу складову успішного розвитку країни в ринковій економіці. Становище регіонів при цьому є макроекономічним індикатором. У сучасних ринкових умовах сталому розвитку регіонів перешкоджає такий кризоформуючий чинник як пандемія COVID-19. Забезпечення ефективної протидії її негативному впливу є детермінантою формування сильного стратегічного потенціалу країни. Пандемія коронавірусу розглядається авторами як фактор, що спочатку вплинувши на систему охорони здоров’я, за достатньо короткий період поширився на різні сфери соціально-економічного становища цілих країн і регіонів. У рамках дослідження виконаний бібліометричний аналіз ключових понять "економічна криза" та "пандемія" у їх взаємозв’язку. Розглянуті існуючі в науковій літературі основні підходи до виокремлення економічних циклів, пов’язаних з переломними моментами в історії розвитку суспільства, зокрема кризові явища, що змушують світ пристосовуватися, змінюватися та модернізувати різні сфери життєдіяльності. Виокремлені вихідні параметри ринкового становища деяких країн європейського регіону, що залучені в боротьбу з наслідками поширення COVID-19, разом із прогнозами можливостей подолання кризовищ явищ у їх економіках. Більшість країн відчувають негативний ефект від подій, пов’язаних із розповсюдженням коронавірусу, що впливає на результативність макроекономічної політики та на подальшу стратегію управління ключовими параметрами якості життя. Підсумовано, що масштабність впливу пандемії коронавірусу на країну залежить від заходів її уряду щодо протидії, локальних можливостей перегляду економічних режимів. Побудована карта економічного впливу COVID-19 на різних рівнях з виокремленими кризовими подіями на кожній аналізованій хвилі розповсюдження наслідків кризовоформуючого фактору. Зроблений висновок про те, що багато наслідків пандемії можуть бути помітні вже в короткостроковій перспективі, тоді як інші діагностуються в середньо- та довгостроковій.