Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
8 results
Search Results
Item Математична модель ступеня тяжкості гастроінтестинальної форми сальмонельозу(Сумський державний університет, 2017) Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Жиленко, Тетяна Іванівна; Жиленко, Татьяна Ивановна; Zhylenko, Tetiana Ivanivna; Шуда, Ірина Олександрівна; Шуда, Ирина Александровна; Shuda, Iryna Oleksandrivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Мороз, Л.В.Актуальність. Щорічно реєструється біля 94 млн. випадків сальмонельозу у всьому світі. Високий рівень захворюваності на сальмонельоз в Україні та стабільність цього показника протягом останнього десятиріччя говорять про відсутність динамічних змін у економічно-соціальних та лікувально-профілактичних сферах. Загальновідомо, що такі критерії ступеня тяжкості, як виразність і тривалість насамперед діареї і температурної реакції не завжди можуть бути об’єктивними: діарею і температуру неможливо проконтролювати на догоспітальному етапі і при амбулаторному лікуванні, при тяжкому і дуже тяжкому перебігові ці симптоми можуть мати зворотню динаміку (гіпотермія, відсутність діареї). Виходячи з цього, слід шукати більш об’єктивні критерії ступеня тяжкості гастроінтестинальної форми сальмонельозу. Мета роботи – об’єктивувати критерії ступеня тяжкості гастроінтестинальної форми сальмонельозу шляхом побудови математичної моделі. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 189 пацієнтів із гастроінтестинальною формою сальмонельозу, які перебували на лікуванні у Сумській обласній інфекційній клінічній лікарні імені З. Й. Красовицького з 2012 по 2016 рр. Здійснено математичне моделювання з використанням теорії гіпотез, матриці рангів, креслення гріддлера. Результати. Побудована математична модель ступеня тяжкості гастроінтестинальної форми сальмонельозу, що дозволяє об’єктивізувати визначення ступеня тяжкості недуги. Визначення ступеня тяжкості сальмонельозу здійснюється швидко і без економічних затрат, при цьому додатково, крім виразності і тривалості діареї та температурної реакції, враховуються об’єктивні показники (інтегративні індекси ендогенної інтоксикації – лейкоцитарний і індекс зсуву лейкоцитів). Математична модель і розроблений на її основі спосіб визначення ступеня тяжкості гастроінтестинальної форми сальмонельозу можуть бути використані на різних етапах надання медичної допомоги хворим. Висновок. Використання математичної моделі ступеня тяжкості гастроінтестинальної форми сальмонельозу дозволяє запропонувати об’єктивний спосіб визначення ступеня тяжкості недуги, який може бути використаний на різних етапах надання медичної допомоги хворим.Item Розрахування показників ендогенної інтоксикації та імунореактивності у хворих на гострі кишкові інфекції з використанням створенного Android-додатку(Сумський державний університет, 2016) Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Берест, Олег Борисович; Берест, Олег Борисович; Berest, Oleh Borysovych; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Мороз, Л.В.; Яровий, О.Д.; Давиденко, В.В.Здійснено аналіз гематологічних і інтегральних показників середньотяжкого перебігу сальмонельозу та гострих кишкових інфекцій, спричинених умовно патогенними збудниками, розраховані інтегративні показники ендогенної інтоксикації, а також імунореактивності у гострому періоді хвороби. Отримані результати співставлені з гематологічними показниками здорових осіб, що покладено в основу розробленої програми для мобільної операційної системи Android. Автоматизоване розрахування показників ендогенної інтоксикації та імунореактивності у хворих на гострі кишкові інфекційні захворювання з використанням створеної програми для мобільної операційної системи Android дозволяє лікарю без застосування дороговартісного устаткування об’єктивізувати і пришвидшити визначення ступеню ендогенної інтоксикації та здатності організму хворого до ефективної імунної відповіді. Це сприяє оперативному корегуванню лікувальної тактики, попередженню небажаних наслідків і прийняття рішення з подальшого амбулаторного лікування і спостереження за реконвалесцентом, а в умовах страхової медицини це дасть можливість підтвердити відповідність і ефективність призначеного лікування.Item Порушення у когнітивній та психоемоційній сферах у хворих на хронічні вірусні гепатити В і С(Сумський державний університет, 2016) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Бутенко, Д.А.; Чайка, Ірина Сергіївна; Чайка, Ирина Сергеевна; Chaika, Iryna SerhiivnaЗ метою оцінки психоневрологічного стану, а саме когнітивних порушень та патології психоемційної сфери у хворих на хронічні вірусні гепатити В і С (ХВГ В, С), використовуючи нейропсихологічі тести, було здійснено анкетування 140 пацієнтів, що проходили лікування на базі обласної клінічної інфекційної лікарні імені З. Й. Красовицького. Окрім того, всі пацієнти були обстежені з використанням загальноприйнятих клінічних, лабораторних та апаратних методів дослідження. Ступінь когнітивних порушень оцінювався за шкалою ментального статусу (MMSE), тесту малювання годинника, GDS, тесту вербальних асоціацій, CDR; оцінку ступеня депресії проводили за шкалою Гамільтона. Виходячи з отриманих результатів, середні показники нейропсихологічного тестування у хворих на ХВГ В та ХВГ С були подібні і вказували на наявність когнітивних порушень переважно легкого ступеня (MMSE), причому у хворих на ХВГ С результати дещо кращі. Серед виявлених депресивних розладів превалювали порушення легкого та середнього ступенів (шкала депресії Гамільтона). Результати за шкалою GDS вказують на легкі порушення пам’яті, які не заважають пацієнтам бути самостійними у побуті та орієнтуватись у часі, просторі, власній особі. Водночас тест малювання годинника не підтверджує результати інших тестів, з чого можна зробити висновок про його низьку чутливість. У пацієнтів, що в анамнезі мали досвід вживання наркотиків, отримували найгірші показники психоневрологічних тестів.Item Зміни інтегральних, інтегративних показників ендогенної інтоксикації та імунореактивності під час лікування хворих на сальмонельоз(Сумський державний університет, 2016) Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Мороз, Л.В.Здійснено аналіз основних клінічних та епідеміологічних особливостей перебігу сальмонельозу в гострий період захворювання та виявлені гематологічні зміни. Досліджені інтегративні показники ендогенної інтоксикації у групах свідчать про порушення в імунній системі, а саме: превалювання гуморальної і пригнічення клітинної ланок імунітету, розвиток ендогенної інтоксикації внаслідок автоінтоксикації організму при деструкції власних клітин та при дії бактеріальних ендо- та екзотоксинів, виразну запальну реакцію. У гострому періоді спостерігається переважання реакцій сповільненого типу над гіперчутливістю негайного типу, що призводить до запуску алергічних механізмів на тлі інтоксикації. Установлено ефективність схем лікування, до яких залучений досліджуваний комбінований пробіотик, що призводить до регресу клінічної симптоматики та інтегративних показників ендогенної інтоксикації.Item Епідеміолого-клінічні аспекти діареє генних ешерихіозів на сучасному етапі(Сумський державний університет, 2015) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Гуріна, С.В.З метою визначення сучасних епідеміологічних та клінічних особливостей діареєгенних ешерихіозів у північно-східному регіо-ні України, використовуючи епідеміологічні, клінічні і статистичні методи дослідження, проведений ретроспективний аналіз захворю-ваності і клінічного перебігу, встановлена сучасна етіологічна структура, виявлені фактори ризику.Item Клініко-епідеміологічні, лабораторні та мікробіотичні аспекти сучасних сальмонельозів(Сумський державний університет, 2015) Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana MykolaivnaЗдійснено клініко-лабораторне обстеження 140 хворих на сальмонельоз. Захворювання спричиняють домінантні штами S. enteritidis (69,0 %), S. typhimurium (31,0 %). Госпіталізація хворих відбувається протягом року, підвищення припадає на травень –серпень. Основними факторами передавання є яйця птиці (40,8 %), м'ясо- і рибопродукти (40,8 %), молокопродукти (36,8 %). Найпоширенішим симптомами сальмонельозу є: біль у животі при пальпації з локалізацією у декількох ділянках одночасно (найчастіше у мезогастральній ділянці, епігастрії, у правій здухвинній ділянці); зневоднення 1-го ступеня; збільшення печінки (переважно при сальмонельозі спричиненим S. typhimurium); підвищення температури тіла виразніше в першу добу захворювання, з подальшою тенденцією до зниження. На виражений інтоксикаційний синдром у гострому періоді сальмонельозу вказують інтегральні маркери інтоксикації першого рівня (підвищення температури тіла, головний біль, зневоднення, біль у животі тощо) та значно підвищені інтегративні показники ендогенної інтоксикації (лейкоцитарний індекс інтоксикації, гематологічний показник інтоксикації, індекс зсуву лейкоцитарної кількості) за винятком лімфоцитарного індексу, що зменшувався (р<0,05-0,001).Item Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників(Видавництво СумДУ, 2011) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Троцька, Ірина Олександрівна; Троцкая, Ирина Александровна; Trotska, Iryna Oleksandrivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Піддубна, Анна Іванівна; Поддубная, Анна Ивановна; Piddubna, Anna Ivanivna; Лобанов, О.О.Проаналізовано аварійні ситуації про небезпечні контакти із потенційно інфікованим матеріалом на робочому місці медичних працівників. За період 2003 10 міс. 2009 рр. у лікувально-профілактичних закладах Сумської області зареєстровано 38 аварійних ситуацій з ВІЛ-інфікованим матеріалом, повна інформація про пацієнтів була лише у 15 випадках. За ступенем ризику інфікування у працівників медичних закладів встановлений високий ступінь з ймовірністю інфікування 0,3 % у 76 %, низький у 24 % – ймовірність інфікування 0,09 %. Переважну кількість постраждалих склали жінки, яких було в 4 рази більше, ніж чоловіків. Найбільший ризик інфікування ВІЛ виявлено в хірургічних відділеннях. Частіше аварійні ситуації спостерігались в роботі середнього медичного персоналу (63 %). Більшість профаварій виникали у медичних працівників із стажем роботи від 5 до 10 років (45 %). Постконтактна профілактика (ПКП) проведена в 34 випадках. Медичні працівники відзначили добру переносимість препаратів та відсутність побічних реакцій і алергічних проявів. За результатами контрольних обстежень ВІЛ-інфікування у потерпілих не відбулося, що свідчить про достатню ефективність комплексу заходів з профілактики ВІЛ після контакту, в тому числі ефективність ПКП антиретровірусними препаратами. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22697Item Клініко-епідеміологічні особливості лептоспірозу на Сумщині(Видавництво СумДУ, 2010) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Оксана Миколаївна; Нікітенко, Володимир Юрійович; Троцька, Ірина Олександрівна; Khrystenko, Halyna Ivanivna; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Никитенко, Владимир Юрьевич; Nikitenko, Volodymyr Yuriiovych; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Trotska, Iryna Oleksandrivna; Троцкая, Ирина Александровна; Христенко, Галина Ивановна; Христенко, Галина ІванівнаПроаналізовано захворюваність на лептоспіроз в Україні та в Сумській області за останні 14 років. Обстежено та опрацьовано медичні карти 99 хворих на цю недугу. Застосовані загальноприйняті методи клінічного і лабораторного обстеження пацієнтів та епідеміологічного аналізу. Досліджено сироватки крові від хворих. Встановлено, що у структурі хворих на лептоспіроз переважають пацієнти працездатного віку чоловічої статі. Основною причиною тяжкого перебігу лептоспірозу є пізня госпіталізація. При лептоспірозі переважають середній та тяжкий ступені хвороби, гепаторенальний, ренальний і геморагічний синдроми. Інтегративні показники ендогенної інтоксикації корелюють зі ступенем тяжкості хвороби і можуть бути об’єктивним критерієм тяжкості. З метою удосконалення діагностики лептоспірозу запропоновано використовувати шкалу діагностичної цінності клінічної симптоматики. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1292