Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
8 results
Search Results
Item Залучення іноземних інвестицій як інструмент забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку країни(Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Долгошеєва, О.І.; Кіріл’єва, А.В.У статті розкрита сутність інвестування та його роль для розвитку національної економіки. Визначено, що інвестиційна діяльність країни є інструментом зміцнення національної економіки, що в свою чергу стане показником забезпечення цілей сталого розвитку та високого рівня конкурентоспроможності серед інших провідних країн. Зазначено, що національна економіка являє собою єдину соціально-економічну систему, яка має багато складових у різних галузях господарської діяльності. Аби процес розвитку тривав постійно, необхідно вирішувати протиріччя, що з’являються між окремими елементами економічної системи. У роботі виокремлено найбільш привабливі для іноземних інвесторів види економічної діяльності та виділено передумови вибору об’єкта інвестування. Аналізуючи закордонний досвід механізму залучення іноземних інвестицій зроблено акцент на тому, що у світі існує кілька механізмів залучення іноземних інвестицій. Основними складовими комплексного механізму залучення прямих іноземних інвестицій визначено інституціонально-правовий, грошовокредитний, бюджетно-податковий, територіально-організаційний механізми. Усі механізми міжнародного співробітництва для інвестування у високоефективні українські компанії надають багато поточних та майбутніх переваг. Визначено, що світовий досвід залучення іноземних інвестицій ідеально підходить для України У світлі вищезазначених фактів звернули увагу на те, що питання залучення іноземних інвестицій в Україну є дуже важливим і потребує великої уваги. На шляху України до сталого розвитку залучення прямих іноземних інвестицій є важливим інструментом для підвищення економічного процвітання, тим самим руйнуючи та відновлюючи національні перешкоди. У статті сформульовано функції залучення іноземних інвестицій на мікро- та макрорівні. У ході дослідження з’ясували, що ефективний механізм залучення прямих іноземних інвестицій країні в цілому бути привабливими для інвесторів, що призводить до реального залучення коштів. Залучення іноземних інвестицій у реалізацію стратегічних цілей держави дозволить поліпшити та підвищити ефективність окремих частин національної економіки.Item Социальная и солидарная экономика при переходе к сестейновому развитию: опыт ЕС(Сумський державний університет, 2014) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena YuriivnaУ статті досліджено процеси забезпечення соціальної і солідарної економіки (ССЕ) в умовах переходу до сестейнового розвитку. Обґрунтовується поняття сестейновості як стану тріади трьох взаємозв'язаних і взаємообумовлених систем: соціо-економічної, біологічної природи людини, екологічної. Розкриваються значення і зміст ССЕ. Проаналізовано принципи, що лежать в основу функціонування структур, досвід забезпечення ССЕ в ЄС. Проаналізовано досвід роботи внутрішніх європейських мереж ініціатив з питань моральності, солідарності та національних територіальних мереж Європи, що входять до Міжконтинентальної мережі заохочення ССЕ. Обґрунтовано необхідність застосування досвіду Європейського Союзу щодо забезпечення сестейнового розвитку в частині розбудови проектів ССЕ, що, у свою чергу, сприяло б вирішенню нагальних соціально-економічних та екологічних проблем.Item Socio-cultural, socio-economic and technological transformations for sustainable development on local level(Sumy State University, 2016) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaУ статті досліджуються соціально-культурні трансформації, спрямовані на формування «сестейнової культури», що означає рівний доступ громадян до можливостей свого соціального розвитку, їх співпраці в співконструюванні та співоновленні свого середовища, формуванні основ солідарної економіки і розвитку різних її форм, а саме: «шерінгової», «коллаборативної», «громадянської» економік. У статті відображені соціально-економічні трансформації, які орієнтовані на формування деконцентрованих відновлюваних джерел енергії, регіональне виробництво продуктів харчування, інноваційні концепції розвитку транспорту, нові підходи у наданні соціальних послуг, формування мереж невеликих за розміром, але продуктивних локальних структур, використання інноваційних форм фінансування бізнесу, створення основ циркуляційної економіки. Розкрито значення технологічних трансформацій, які просувають «розумні» технології, які закладають основу для реалізації необхідних соціально-культурних і соціально-економічних трансформацій, а також для формування «Інтернету речей» і «Інтернету громадян»Item Economics for Ecology: Perspectives and Challenges(Sumy State University, 2014) Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Бурлакова, Ірина Михайлівна; Бурлакова, Ирина Михайловна; Burlakova, Iryna Mykhailivna; Bavykina, A.Y.У роботі аналізуються основні напрямки впровадження концепції сталого розвитку та формування «зеленої» економіки, які обговорювалися під час проведення Двадцятої Міжнародної наукової конференції в м. Суми «Економіка для екології», що відбулася на базі Сумського державного університету з 6 по 9 травня 2014 року. Проведено аналіз екологічних проблем, які виникають на різних рівнях функціонування соціально-економічних систем. Приділено увагу проблемі зміни клімату як одній з найбільш глобальних проблем людства на сучасному етапі. Наслідки кліматичних змін полягають у здійсненні певного впливу на рівень температури, рівень моря, збільшення площ пустинних територій, виникнення пожеж та повенів. Масштаби утворення парникових газів призводить до зменшення озонового шару Землі, що у свою чергу також викликає велику кількість проблем зі здоров’ям населення. У роботі виділено декілька шляхів попередження подальних змін у кліматі, до яких віднесено можливість зменшення викидів парникових газів шляхом заміни засобів та предметів виробництва на більш екологічно сприятливі, проведення екологічної модернізації виробництв на базі еко-інновацій. У статті приділена увага проблемі забруднення водних ресурсів нафтопродуктами та продуктами їх переробки. Зокрема, зазначено про значний токсичний ефект, якого зазнають водні організми та негативний вплив на болотисті місцевості. Останнім часом проблема набуває більш глобальних масштабів. Значну увагу приділено небезпечним наслідкам, які можуть виникати у навколишньому природному середовищі внаслідок виробництва енергетичних ресурсів. Також наголошено на залежності рівня ефективності використання альтернативних джерел енергії від кліматичних умов. Окрема увага приділена тим екологічним та економічним ризикам, які пов’язані з видобутком сланцевого газу. Існуючі технології видобутку справляють негативний вплив на якість поверхневих водних ресурсів, що в результаті може спричиняти ризики для здоров’я населення. У роботі знайшли відображення підходи до економічної оцінки екологічних втрат у результаті деградації довкілля. Екологічна деградація спричиняє втрати у сільському господарстві та лісництві, корозію виробничого обладнання, зниження продуктивності використання трудових ресурсів. Низька екологічна якість сприяє виникненню додаткових витрат на захист населення та виробничих факторів від негативного впливу шкідливих речовин та створення більш стійких сільськогосподарських культур. Важливим напрямком є також врахування втрачених можливостей від згортання найбільш чутливих галузей, таких як рекреація й туризм. Магістральним напрямом має стати реалізація політики «зеленої» економіки. Особливий акцент у цьому напрямі має бути зроблено на впровадженні еко-інновацій, які є одночасно прибутковими та екологічно спрямованими. Еко-інновації також характеризуються конкурентними перевагами через створення додаткових ринкових ніш. Основними сферами запровадження еко-інновацій є альтернативна енергетика, енергозбереження, екоінжиніринг та фінансові послуги, транспорт, рециклінг, екодизайн, органічне землеробство, екологічне будівництво, екотуризм тощо. Особлива увага в стратегіях сталого розвитку має бути приділена екологічним послугам, таким як обмін ресурсозберігаючими технологіями, торгівля ліцензіями на забруднення, екологічний менеджмент, аудит, маркетинг, екологічна освіта, страхування, які створюють передумови та стимули для подальшого розвитку екологічного підприємництва. Упровадження концепції «зеленої» економіки вимагає здійснення поступового переходу до альтернативних джерел енергії. Відповідно до оптимістичних прогнозів науковців до 2020 року частка альтернативної енергії повинна зрости до 12,9% у світовому енергетичному балансі. Це вимагає створення сприятливих умов, зокрема фінансування та впровадження екологічних проектів із використання альтернативних енергетичних джерел. В Україні частка використання альтернативних джерел енергії в загальному обсязі енергоспоживання залишається вкрай недостатньою. Високий рівень витрат на виробництво енергії з альтернативних джерел вимагає розроблення технічних рішень та економічних механізмів зі зменшення собівартості її виробництва. Розглянуто концепцію корпоративної екологічної відповідальності як різновиду корпоративної соціальної відповідальності. Цей напрям може використовуватися на підприємствах як нематеріальний актив та виступати в якості джерела формування додаткових конкурентних переваг. У статті також приділено увагу рециклінгу, використанню лісових ресурсів, екотуризму та екомаркуванню продукції.Item Advanced Use of Science for Global Sustainable Development(Sumy State University, 2013) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaСтаття присвячена питанням досягнення соціальних і економічних принципів сестейнеблового (сталого) розвитку. У статті розглянуті економічні, соціальні та екологічні проблеми участі наукової спільноти у забезпеченні сестейнеблового розвитку, які були обговорені під час проведення Всесвітнього наукового форуму, що відбувся у Ріо де Жанейро з 24 по 27 листопада 2013 року і який продовжив ідеї Всесвітнього саміту «Ріо+20» (2012). В роботі приділено увагу питаннями ефективного використання природних ресурсів, освіти та інноваційної політики, подолання соціальної і економічної нерівності. У статті розглядаються питання гармонізації глобальних та національних зусиль, націлених на скорочення нерівності та сприяння глобальній та сестейнебловій науці, а також інноваційній діяльності; відповідальності та етичними питанням в процесі проведення досліджень і впровадження інновацій, поліпшення діалогу з урядами, суспільством, промисловістю та засобами масової інформації з питань сестейнеблового розвитку та механізмів фінансування науки. В центрі увагинаукові питання, що пов’язані іззасобами і методами забезпечення сестейнеблового розвитку. Останнє означає: забезпечення екологічної безпеки, економічної стабільності і соціального добробуту майбутнім поколінням Землі. В статті порушуються проблемищодо ролі вищої освіти у створенні критичної маси освітнього потенціалу для сестейнеблового розвитку. Світова наукова спільнота наголошує, що студенти, які є потенційними носіями інтересів майбутнього покоління, повинні бути представлені як активні суб'єкти освітнього процесу, що формують його проблематику, а викладачі, які ввібрали досвід помилок і перемог минулого, повинні виступати в якості своєрідних носіїв соціальної пам'яті. При цьому повинна постійно підвищуватися роль інтерактивних методів навчання. В статті порушуються питання, що були в центрі уваги Форуму в рамках роботи секцій:«Нерівність як бар'єр глобальної стійкості», «Наукова політика та управління: створюючи майбутнє», «Наукова інтеграція», «Наука за природні ресурси», «Наука та інженерна освіта», «Фундаментальна роль науки у сфері інновацій». Розглядаються пистання, що були порушеніпід часпроведення ряду тематичних сесій Форуму: «Амазонія, біорізноманіття та сестейнебловий розвиток», «Медичні виклики похилого віку», «Дипломатія науки», «Стійкі лісопосадки», «Застосування океанічних наук і знань для блага суспільства: вимоги після Ріо +20», «Роль вищої освіти у побудові критичної маси для глобальної стійкості». В статті висвітлені основні рішення Форуму, які втілись у прийнятій декларації та рекомендаціях Форуму: 1. Гармонізація глобальних і національних зусиль у досягненні сестейнеблового розвитку. 2. Роль освіти у скороченнінерівності та сприяння глобальній науціта інноваціям. 3. Відповідальність та етика проведення наукових досліджень та впровадження інновацій. 4. Покращання діалогу з урядами, суспільством, промисловістю та засобами масової інформації з питань сестейнеблового розвитку. 5. Сестейнеблові механізми фінансування науки. Реалізація прийнятих положень щодо досягнення сестейнеблового розвитку можестати ще більшим викликом для сучасної науки. Реалізація зазначених принципів та рішень має відбуватися на національному, регіональному та глобальному рівнях.Тільки за такої умовисвітова спільнота матиме змогу досягти успіхів на шляху до досягнення глобального сестейнеблового розвиткуItem Green Economy and Sustainable Development: The Vision of Economists(Sumy State University, 2013) Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra ViktorivnaУ роботі аналізуються основні напрямки формування політики «зеленої» економіки та сталого розвитку, які обговорювалися під час проведення Дев‟ятнадцятої Міжнародної наукової конференції в м. Суми «Економіка для екології», що відбулася на базі Сумського державного університету з 30 квітня по 3 травня 2013 року. Проведено аналіз соціально-економічних проблем реалізації стратегій сталого розвитку підприємствами, викликаних посиленням антропогенного навантаження на природне середовище. Проаналізовано проблеми, що виникають у результаті недотримання екологічних стандартів та норм ведення господарської діяльності. Зокрема, приділяється увага проблемам, що виникають внаслідок господарської діяльності більшості підприємств гірничої, хімічної, металургійної галузей, а саме погіршення стану повітря. Серед інших не менш важливих причин, що ведуть до погіршення якості повітря та зменшення обсягів кисню, є скорочення лісних масивів. Це безпосередньо є однією із причин, що впливає на здоров‟я населення. У статті приділена увага питанням підвищення еко-ефективності з метою забезпечення стійкого розвитку підприємств та реалізації політики «зеленої» економіки. Підвищення еко- ефективності відіграє велику роль у досягненні цілей сталого розвитку. Як правило, дефіцит того чи іншого виду природних ресурсів, який відчувають економічні системи, носить відносний характер і є наслідком неефективної роботи підприємств. Серед основних пріоритетів, які мають отримати особливий акцент у стратегіях сталого розвитку підприємств можна назвати зміну характеру всього виробничого процесу з метою мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище, підвищення ефективності підприємств та поліпшення соціальних результатів. Приділено увагу питанням ресурсоощадливих технологій та зменшенню енергоспоживання. Серед інших не менш актуальних глобальних екологічних проблем сьогодення, яким приділяється увага у статті є бідність населення багатьох країн світу. Бідність вважається не тільки однією із головних причин, але і наслідком погіршення стану навколишнього середовища, яка загрожує населенню багатьох країн світу. Основні глобальні екологічні проблеми включають в себе глобальне потепління, катастрофічний стан океанів і річок, забруднення повітря та інші. Зміна клімату є однією з найсерйозніших екологічних загроз, що стоять перед людством в усьому світі. Особливо суттєво цей вплив відчувається в сільському господарстві. Погіршення ситуації відбувається відразу у кількох напрямках: погіршення стану земельних ресурсів, зниження якості вирощуваної сировини, і, як результат, – зміни у розвитку переробної галузі. У статті наведено приклади щодо зниження продуктивності сільського господарства. Найбільш несприятливі наслідки будуть відчуватися в основному в країнах, що розвиваються, особливо в Африці, у зв'язку з дуже неефективним рівнем вирішенням проблем такого характеру. У статті також приділяється особлива увага питанням енергозбереження, розвитку вітрової енергетики, екотуризму, формуванню територіальних рекреаційних комплексів.Item Європейський досвід використання економіко-правових інструментів забезпечення сталого розвитку(Сумський державний університет, 2012) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaВ статті проведено порівняльний аналіз економіко-правових інструментів Європейського Співтовариства та України; визначені основні напрями імплементації економіко-правових інструментів з метою екологізації економіки України та забезпечення її сталого розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34138Item Досвід Європейського Союзу у формуванні інноваційної стратегії сталого розвитку(ТОВ "ВТД "Університетська книга", 2012) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaУ статті розглядається досвід Європейського Союзу в практиці формування та впровадження інноваційної стратегії сталого розвитку. У статті проведений аналіз основних стратегічних пріоритетів: формування відкритої та конкурентспроможної економіки, зниження викидів СО2, стале управління природними ресурсами, забезпечення суспільства безпечними продуктами харчування та споживання, ядерна безпека, розвиток системи безпечних технічних стандартів у будівництві та запобігання надзвичайним подіям та катастрофам. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25375