Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
Search Results
Item Der Aktuelle Entwicklunsstand Der Linguistischen Forschungen In Der Germanistik: Ein Uberblick(Sumy State University, 2015) Shchyhlo, L.V.У статті обгрунтовується актуальність застосування дискурсивного підходу не лише з позиції дослідницької діяльності лінгвіста, але й в ракурсі практичної діяльності перекладача. Для теорії перекладу дискурс-аналіз продуктивний за умови розгляду самого перекладу як інтердискурсивної діяльності, що зумовлюється не лише лінгвістичними, але й низкою екстралінгвістичних чинників. Інтегративне перекладознавство дозволяє вивчати перекладацький процес як різновид когнітивної діяльності перекладача з урахуванням креативності його мовної особистості, а також цілого комплексу чинників, що визначають й супроводжують перекладацький процес. Автор звертає увагу на співвідношення понять “текст” та “дискурс”, а також торкається семантичних та лексикографічних аспектів перекладу.Item Zur Frage der Terminologie in der Ukrainischen Juristischen Sprache(Sumy State University, 2015) Ermolenko, S.; Shelekhova, G.; Fomenko, I.; Єрмоленко, Світлана Василівна; Ермоленко, Светлана Васильевна; Yermolenko, Svitlana VasylivnaСтаття присвячена одній із актуальних проблем правничої лінгвістики сьогодення, а саме проблемі термінологічної точності. Становлення України як незалежної суверенної держави загострило проблему створення національної термінології в усіх без винятку галузях суспільної діяльності. Особливо нагальною є потреба у загальновизнаній правничій термінології, яка є не лише формальним атрибутом державності, а й орієнтиром для розв’язання інших термінологічних проблем. Метою даної статті є спроба окреслити те коло проблем, які є актуальними для правничої лінгвістики сьогодення, а саме проблему термінологічної точності, яка є дуже актуальною, тому що на мову впливають багато факторів. Таким чином, до факторів, які істотно впливають на створення ефективних текстів законодавства, дослідники відносять такий об’єктивний чинник, як багаторічне панування російської мови у галузі права, а серед суб’єктивних – відсутність єдиної теоретично та методологічно обґрунтованої політики у сфері їх термінологічно-мовного оформлення.