Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
86 results
Search Results
Item Modern Trends in Educational Management(Sumy State University, 2025) Майборода, Тетяна Миколаївна; Mayboroda, Tetyana; Guibin, Z.; Adamu, A.У статті представлено комплексний науково-методологічний підхід до вивчення та інтеграції сучасних глобальних тенденцій в управлінні університетами в контексті стратегічної трансформації вищої освіти в умовах динамічних соціально-економічних і технологічних змін. Аналіз базується на систематизації провідних концепцій розвитку освіти, що відображають еволюцію її технологічного, гуманістичного та соціального вимірів, а також на детальному вивченні тенденцій, визначених у звітах ОЕСР «Тенденції, що формують освіту» на 2022 і 2025 роки. Дослідження зосереджується на вивченні впливу таких факторів, як цифровізація, штучний інтелект, екологічна відповідальність, соціальна згуртованість та міжкультурний діалог, на практики управління університетами. Особлива увага приділяється п'яти сучасним тенденціям, які відповідають глобальним викликам і відображають необхідність гнучких, інклюзивних та стійких стратегій розвитку вищої освіти. Розглядається взаємозв'язок цих тенденцій та сфер управління університетами. Наукова новизна полягає в цілісному поєднанні аналітичного огляду освітніх тенденцій з визначенням конкретних управлінських заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності університетів та зміцнення їхньої ролі як активних агентів соціальних трансформацій. Внесок автора полягає у визначенні еволюції пріоритетів у період між 2022 і 2025 роками та обґрунтуванні їхнього значення для стратегічного планування у сфері вищої освіти. Крім того, проаналізовано, як зміни визначають нові пріоритети управління та змінюють підходи до розробки освітніх програм і підтримки академічної спільноти. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для розробки університетських стратегій, що враховують цифрову трансформацію, розвиток освіти, підтримку психічного та фізичного благополуччя академічної спільноти та зміцнення міжнародного співробітництва. Основні висновки підтверджують, що успішне управління університетом у XXI столітті вимагає інтеграції технологічних інновацій, етичних принципів, міждисциплінарних підходів та стратегічного прогнозування в єдиний комплекс управлінських рішень, здатних забезпечити адаптацію до швидких і складних змін у глобальному середовищі, зберігаючи при цьому соціальну місію освіти та її роль у формуванні цінностей і компетентностей майбутнього. Узагальнені висновки, представлені в статті, можуть слугувати орієнтиром для адаптації вищих навчальних закладів до глобальних викликів, підвищення їх ефективності та зміцнення соціальної ролі університетів у сучасному світі.Item Key Features of Corporate Project Management(Sumy State University, 2025) Khilukha, О.У цій статті досліджуються фундаментальні елементи управління проектами та бізнесом, визначаючи три основні дисципліни: управління проектами, загальне управління та корпоративне управління проектами. Управління проектами характеризується як тимчасовий та цілеспрямований процес, відмінний від традиційного процесу управління, спрямований на досягнення унікальних результатів у рамках таких обмежень, як час, обсяг та бюджет. Традиційні моделі, такі як класичний поетапний підхід, протиставляються сучасним методологіям, таким як управління критичним ланцюгом проектів, бережливе управління, екстремальне управління проектами та управління реалізацією переваг. Кожна з них пропонує конкретні інструменти та стратегії для вирішення проблем складності, невизначеності та цінності для зацікавлених сторін. Стаття присвячена корпоративному управлінню проектами розробленому для масштабних, стратегічно орієнтованих та часто міжнародних проектів. Ця методологія наголошує на відкритості, постійній комунікації, інтеграції з організаційними структурами та формалізованій гнучкій системі управління. Ефективне корпоративне управління проектами забезпечує відповідність місії організації, потребам зацікавлених сторін та умовам навколишнього середовища, що змінюються. У статті робиться висновок, що хоча багато організацій уникають спеціалізованих структур управління для управління спеціалізованими проектами через проблеми з витратами, найуспішнішими корпоративними проектами є ті, що підтримуються спеціалізованими механізмами управління, які балансують інновації, стратегічний вплив та підзвітність. Структурований, процесний підхід особливо підходить для організацій, які керують кількома проектами, що дублюються, що мають вирішальне значення для стратегічного зростання. Він сприяє узгодженню проектної діяльності з корпоративною політикою та довгостроковими цілями, а також підвищує прозорість та довіру зацікавлених сторін. Ключові особливості включають графіки проектів, інструменти спільного управління, визначені ролі та адаптивне управління, яке розвивається разом із життєвим циклом проекту. У міру розвитку проектів управління забезпечує безперервність даного процесу та узгодженість з місією організації. У статті висвітлено дві моделі лідерства, внутрішню та зовнішню, кожна з яких має різні переваги залежно від організаційного контексту та складності проекту. Внутрішня модель використовує існуючі знання корпоративної стратегії, тоді як зовнішня модель виграє від свіжих перспектив професіоналів. Крім того, підкреслюється необхідність постійного моніторингу та інституціоналізованих оновлень для підтримки актуальності в динамічному середовищі. У статті обґрунтовується необхідність спеціального механізму корпоративного управління проектами як стратегічного активу. Стверджується, що така система не лише підвищує ймовірність успіху проекту, але й сприяє сталим інноваціям та створенню цінності. За умови правильного впровадження вона зменшує залежність від засновників, залучає зовнішню підтримку та дозволяє проектам масштабуватися, зберігаючи при цьому стратегічну узгодженістьItem Sustainable Development of Industrial Enterprises as an Object of Strategic Management(Sumy State University, 2025) Tarasenko, I.; Olefirenko, K.У статті розкрито особливості імплементації концепції сталого розвитку у практику стратегічного управління підприємствами. Концепція сталого розвитку визначає розвиток все більшої кількості підприємств. Разом з тим процеси реалізації концепції сталого розвитку на практиці є складними та потребують комплексного управління, оскільки в сучасних умовах відбувається й уточнення самої концепції. Управління сталим розвитком потребує використання довгострокового підходу та все частіше вимагає використання методів стратегічного управління. Основою управління сталим розвитком підприємств повинне стати осмислення змісту поняття та складових елементів сталого розвитку. Як засвідчили дослідження більшість вчених виокремлюють три основні елементи поняття стійкий розвиток: економічну, соціальну та екологічну, які відображають ключові вектори, на яких робиться акцент. Зазначені складові можуть мати різний рівень пріоритетності в процесі управління, однак розглядаються як цілісна система та доповнюють одна одну. Задля розуміння відображення основних складових стійкого розвитку у процесах стратегічного управління розкрито основні види стійкості наведено їх характеристики та загрози забезпечення. Виокремлені види стійкості є об’єктами управління, однак забезпечення стійкого розвитку не є алгебраїчною сумою досягнення окремо соціальної, економічної та екологічної стійкості. Також в статті зазначено, що досягнення певного виду стійкості досить часто можна досягнути за рахунок ігнорування інших видів. Для забезпечення безпосередньо сталого розвитку підприємства зазначені види стійкості слід розглядати як взаємодоповнюючі елементи. Також в статті розкриваються сучасні тенденції розвитку концепції сталого розвитку, що проявляється у виокремленні управлінської та організаційної складових. Основою управлінського аспекту є динаміка зовнішнього середовища, протидія якій забезпечується в ході досягнення організаційної стійкості. Складові сталого розвитку у традиційному розумінні знаходяться у площині стратегічних інтересів підприємства, а управлінську та організаційну стійкість можна розглядати як умову досягнення загальної стійкості.Item Coopetitive patterns of interaction between subjects of the knowledge triangle(Sumy State University, 2024) Майборода, Тетяна Миколаївна; Mayboroda, Tetyana; Карпуша, Василь Данилович; Karpusha, Vasyl Danylovych; Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna OleksiivnaВ статті розглянуто коопетиційні патерни взаємодії між суб’єктами трикутника знань - бізнесом, освітою і наукою - як інструменту підвищення інноваційного потенціалу та стійкого розвитку суспільства. У роботі акцентовано увагу на тому, що в умовах глобалізації, стрімких технологічних змін, соціально-економічних викликів та наслідків війни коопетиція набуває важливого значення для забезпечення конкурентоспроможності і розвитку суспільства. Автори досліджують переваги стратегії, що поєднує конкуренцію та співпрацю, для ефективного використання ресурсів, розвитку інноваційних підходів, створення нових освітніх та дослідницьких підходів. У роботі представлено детальну типологію коопетиційних патернів, до яких належать партнерство, конкуренція, колаборація та коінновація. Описано механізми, які дозволяють забезпечити баланс між співпрацею та конкуренцією, що є основою для підвищення ефективності взаємодії між суб’єктами трикутника знань. Наголошено, що кожен із патернів взаємодії сприяє досягненню синергії через об’єднання знань, технологій та ресурсів, водночас зберігаючи індивідуальну конкурентоспроможність кожного учасника процесу. В дослідженні особливу увагу приділено аналізу кейсу Альянсу українських університетів, який став прикладом ефективної коопетиційної практики. Підписання Меморандуму про співпрацю провідними українськими університетами різних форм власності відкрило нові можливості для розвитку освіти, науки та інновацій навіть у складних умовах війни та соціальних потрясінь. Альянс демонструє, як інтеграція горизонтальних зв’язків між академічними спільнотами сприяє розвитку інноваційних стратегій, збереженню національної ідентичності, посиленню соціальної згуртованості та вирішенню актуальних суспільних викликів. Стаття також висвітлює сторони управління коопетиційними відносинами, що передбачає балансування інтересів учасників, ефективне управління знаннями, визначення спільних цілей та забезпечення прозорості у відносинах. Зокрема, автори рекомендують використання сучасних інформаційних систем для координації співпраці, укладення договорів і формування мережевих структур для оптимізації взаємодії. У статті підкреслено, що коопетиція у трикутнику знань є не лише інструментом розвитку інноваційної економіки, але й механізмом соціального прогресу. Результати дослідження демонструють, як спільні ініціативи між університетами, бізнесом і науковими установами можуть створювати унікальну синергію для подолання глобальних викликів. Аналіз кейсу Альянсу українських університетів виявив ефективність інтеграції конкурентних та кооперативних стратегій для зміцнення позицій вищої освіти України на міжнародній арені, збереження людського капіталу та сприяння відновленню країни. Таким чином, результати роботи підтверджують, що коопетиція є важливою стратегією для університетів, які прагнуть зберігати індивідуальність, одночасно працюючи на благо суспільства. Досвід Альянсу українських університетів свідчить про можливість реалізації інноваційних підходів до співпраці навіть у кризових умовах, що є перспективним напрямом для подальших досліджень і практичних ініціатив.Item Strategic Management of a Company’s Employer Brand: Experience of International Companies(Sumy State University, 2024) Trunina, I.; Pryakhina, K.; Bilyk, M.У статті розглядається стратегічне управління брендингом роботодавця в міжнародних компаніях та його значний позитивний вплив на залучення й утримання талантів. У сучасному конкурентному глобальному ринку сильний бренд роботодавця має важливе значення для організацій, які прагнуть виділитися та утримати найкращі таланти. Концепції розвитку бренду роботодавця, залучення талантів та оцінки лояльності працівників є складними для моніторингу в сучасному вітчизняному бізнес-середовищі. У зв'язку з цим постає питання про те, як компанії з успішними брендами роботодавців розробили свої стратегії та продовжують підтримувати їх на ринку. Саме тому метою даного дослідження є розробка стратегічних напрямів формування бренду роботодавця та його подальшого вирівнювання на основі узагальнення успішних практик міжнародних технологічних компаній. Процедура діагностики бренду роботодавця складається з трьох етапів. Перший крок включає загальний аналіз бренду роботодавця компаній на прикладі міжнародних компаній Apple, Google та Microsoft, а також дослідження Дорожньої карти місії та цілей бренду роботодавця міжнародних компаній. Другий крок - моніторинг складових внутрішнього та зовнішнього бренду роботодавця. Третій крок - оцінка лояльності працівників за допомогою eNPS. Стверджується, що організації повинні інтегрувати місію, бачення та цілі свого бренду роботодавця та HR-стратегії із загальною місією, баченням та стратегією компанії. Таке узгодження має вирішальне значення для розвитку цілісної корпоративної культури і, як наслідок, розробки чіткої ціннісної пропозиції бренду роботодавця. Управління лояльністю співробітників є важливим аспектом моніторингу бренду роботодавця, оскільки необхідно підтримувати позитивне робоче середовище та налагоджувати ефективні зовнішні комунікації для виховання амбасадорів бренду роботодавця. Розроблені стратегічні напрямки, засновані на позитивних практиках міжнародних компаній з розвиненим брендом роботодавця, мають практичне застосування для компаній, які хочуть управляти ціннісною пропозицією для своїх співробітників та узгоджувати ідентичність бренду роботодавця.Item Harnessing Innovation to Combat Corruption: Effective Assessment of an Official’s Propensity for Corruption(Sumy State University, 2024) Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Stoyanets, N.Одним із найважливіших завдань в управлінні діяльності державних органів є запобігання корупції серед працівників та забезпечення доброчесності при виконанні їх організаційно-розпорядчих чи адміністративних обов’язків. Центральне місце в протидії корупції посідає вивчення поведінкових патернів службових осіб, які ухвалюють рішення щодо здійснення корупційних дій при виконанні своїх професійних обов’язків. Систематизація літературних джерел та підходів до дослідження мотивів до корупції засвідчила, що основними рушійними силами корупційної поведінки є намір індивідуальних та колективних характеристик, а саме бажання отримати фінансову вигоду, незадоволеність роботою, корупційне середовище всередині організації, а також безкарність за вчинення корупційних правопорушень. У статті розроблено суб'єктно-орієнтований підхід до оцінювання схильності службової особи до корупційної практики. Особливістю розробленої методики є визначення поведінкових та особистісних характеристик службової особи під час здійснення нею професійної діяльності, а також врахування синергетичного ефекту, що виникає у випадку одночасної позитивної відповіді респондента на контрольні питання. Авторська методика для оцінювання схильності службової особи до корупційної практики містить 16 ключових запитань, які були включені до опитувальника. Важливим елементом запропонованої методика є формування «ідеальної матриці», яка містить комбінації факторів, які посилюють наміри службових осіб до корупційної практики. «Ідеальна матриця» була схвалена за результатами проведення мозкового штурму з групою експертів. Об’єктом дослідження виступили 50 службових осіб установ та організацій міста Суми (Україна) віком від 27 до 65 років. За результатами оцінювання встановлено, що третина респондентів мали високий та середній рівень схильності до корупційної діяльності. Емпіричні розрахунки засвідчили, що чоловіки є більш толерантними до корупції у порівняні з жінками та державні службовці у віці від 51-65 років мають найвищі показники схильності до корупції серед досліджуваних інших вікових груп Дана методика дозволяє латентно кількісно оцінити рівень схильності службової особи до корупційної діяльності, та відповідно запровадити комплекс заходів для раннього попередження злочинних корупційних діянь у сфері державного управління.Item Adapting leadership: a literature review of effective management styles in modern educational settings(Sumy State University, 2024) Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Дахарі, Лімор; Dakhari, LimorЗростаюча складність освітнього середовища вимагає ефективних стилів управління та лідерства для забезпечення успіху та якості освітніх установ. Оскільки глобалізація, технологічний прогрес та суспільні зміни продовжують впливати на освітні системи по всьому світу, стає необхідним досліджувати та впроваджувати стилі управління, які можуть адаптуватися до цих еволюційних вимог та надавати відповідні стратегічні та тактичні бачення для майбутнього розвитку. Це дослідження спрямоване на вивчення різних стилів управління, які застосовуються в освітніх установах, з метою виявлення тих, що суттєво впливають на освітні результати. Використано змішані методи, включаючи бібліометричний аналіз літератури для виявлення динамічних трендів та напрямів досліджень, зосереджених на ефективних стилях управління, а також глибинний тематичний аналіз, що виявляє ключові фактори, що впливають на освітнє керівництво та управління. Бібліометричний аналіз виявив значне зростання академічного інтересу до управлінських практик в освітніх установах, більшість досліджень зосереджена в галузях соціальних наук, медицини та економіки, що підкреслює міждисциплінарний характер та широке значення досліджень управління освітою. Виявлені тематичні напрями досліджень, такі як трансформаційне лідерство, розподілене лідерство та інструкційне лідерство, підкреслюють різноманітні підходи, які досліджують вчені для покращення якості та успіху освіти. Висновки підкреслюють важливу роль лідерства в організаційній продуктивності та розвитку. Розвиток лідерських здібностей директорів шкіл є необхідним для підвищення ефективності установи. Дослідження також наголошує на важливості інтеграції управлінських та лідерських аспектів у ролі директорів шкіл. Ефективні директори балансують адміністративні обов'язки з візійним керівництвом, сприяючи співпраці та залученню в межах шкільної спільноти. У висновку дослідження підкреслює важливість ефективного керівництва для підвищення якості та успіху освіти. Воно пропагує розвиток сильних лідерських здібностей у директорів шкіл і підкреслює необхідність інтегрованих управлінських та лідерських практик. Ці висновки сприяють глибшому розумінню того, як оптимізувати керівництво в освітніх контекстах, підтримуючи динамічний та еволюційний ландшафт освіти.Item How Do Psychological Factors, Cognitive Biases and Cognitive Dissonance Affect the Work Performance and Decision Making?(Sumy State University, 2023) Tovmasyan, G.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо впливу психологічних факторів на робоче середовище. Систематизація літературних джерел та підходів до розв'язання проблеми підвищення продуктивності працівників та якості прийняття управлінських рішень підтверджує, що ефективність виконання роботи та прийняття рішень в організаціях залежить від психологічних факторів. Основною метою статті є дослідження впливу психологічних факторів, когнітивних упереджень та когнітивного дисонансу на продуктивність роботи та процеси прийняття рішень. Методичним інструментарієм проведеного дослідження були методи статистичного аналізу. Емпіричні розрахунки здійснено на основі опитування працівників компаній в Армії. Загальна вибірка для дослідження становила 100 респондентів. За результатами, 83% респондентів вважають, що найефективнішими менеджерами/співробітниками є спокійні та збалансовані люди (флегматики). Когнітивні упередження та дисонанс можуть заважати робочій продуктивності, хоча іноді люди не усвідомлюють цього. За частими ситуаціями, серед яких найпоширеніші когнітивні упередження, включають упередження вибору, групове мислення, упередження до влади, ефект страуса, оптимістичне упередження, упередження підтвердження, упередження якорування тощо. Проте 90% респондентів не вживають жодних заходів для подолання когнітивних упереджень, оскільки багато з них не усвідомлюють їх наявність. 75% респондентів відзначили, що вони відчувають когнітивний дисонанс у своїй поведінці, але не вживають заходів для його подолання. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично обґрунтовує необхідність впровадження інноваційних методів групового прийняття рішень, розвитку критичного та інноваційного мислення працівників, а також застосування інноваційних форм та стилів лідерства для розвитку людського капіталу компаній. Аналіз може бути корисним для організаційних керівників, менеджерів і працівників, які бажають краще розуміти чинники, які впливають на процеси прийняття рішень та робочу продуктивність.Item Improving the system of healthcare institution management in conditions of pandemic threats(Sumy State University, 2023) Volk, A.; Sygyda, N.; Zaitseva, T.The article is devoted to analysing activities of the infectious disease unit of a medical institution in one of Ukrainian regions. The unit is designed for intensive care of patients. The study main goal is to develop a strategy for further development of this unit to improve quality of its services and patient satisfaction. During the research, the initial conditions for the in-patient medical care provision were discussed. A comprehensive analysis of activities and structural problems within the infectious unit was carried out. Based on the study results, a strategic plan for further development was generated to enhance the unit efficiency and quality of its provided medical services. During analysing the infectious unit work, it was found that the in-patient care provision meets the worldwide infectious care norms. In the conditions of reforming the Ukrainian medical industry, many issues remain unresolved (in particular, restructuring and improvement of the healthcare system as a whole and that of the infectious disease unit). The latter plays an important role in creating a high-quality national program for medical service provision by healthcare institutions. Therefore, we succeed in improving resilience in the face of public health threats and risks. The analysis showed current positive trends in understanding the importance of this structural unit activities within the healthcare system. Besides, new ways of its modernisation are found. The authors substantiate this area development requires the national quality control indicators, the marketing policy improvement as well as the strengthened organisational and methodological role of the infectious disease service in healthcare institutions. Specific recommendations were formulated regarding ways to develop the infectious disease unit. They will help raise service satisfaction among patients of medical institutions. The obtained results are of practical importance and can be used in managing healthcare institutions at the national and regional levels.Item Organization of the tax management process in health care institutions in Ukraine(Sumy State University, 2023) Kniazkova, V.Ya.; Huz, D.O.; Rudinska, O.V.Запорукою успіху будь-якого закладу є забезпечення належної організації менеджменту. Підсистемою менеджменту виступає податковий менеджмент, а саме оптимізація оподаткування, спрямована на досягнення кращих результатів діяльності. Медична галузь все більше перетворюється на бізнесову структуру, яка функціонує за законами ринкової економіки, тому роль податкового менеджменту в забезпеченні успішної діяльності закладів охорони здоров’я значно зростає. В медичних закладах керівники верхнього рівня управління повинні концентрувати увагу на правильності обрання системи оподаткування, бо саме оптимізація оподаткування в медичній установі дає можливість знизити її податкове навантаження. Мета статті полягає в узагальненні чинних норм податкового законодавства в сфері організації податкового менеджменту та обґрунтуванні можливостей обрання оптимальної системи оподаткування закладами сфери охорони здоров’я в Україні в умовах економічної нестабільності на засадах сталого розвитку. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою таких загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: монографічне обстеження, узагальнення, систематизація, економіко-статистичний аналіз. В дослідженні використаний матеріал Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Державної податкової служби України, Державної служби статистики України з 2012 р. по 2021 р., матеріали досліджень науковців з питань організації управління в закладах охорони здоров’я. В даній статті проаналізовано нормативну базу з питань оподаткування та статистичні дані діяльності закладів охорони здоров’я. Розглянуто системи оподаткування, передбачені чинним законодавством для медичних закладів різних форм власності, та можливості їх застосування з найвигіднішим для установи ефектом. Досліджено особливості організації податкового менеджменту в закладах охорони здоров’я під час воєнного стану. Запропоновано оптимізацію податкового менеджменту медичних закладів, яка надасть можливість знизити податкове навантаження на заклад охорони здоров’я, а звільнені кошти спрямувати на розвиток та покращення якості медичних послуг, що дозволить медичній установі зайняти надійну позицію на ринку та вигідно відрізнятись від своїх конкурентів.