Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item Правові та практичні аспекти створення та функціонування Вищого антикорупційного суду в Україні(Сумський державний університет, 2021) Гаруст, Юрій Віталійович; Гаруст, Юрий Витальевич; Harust, Yurii Vitaliiovych; Шлапко, Тетяна Вікторівна; Шлапко, Татьяна Викторовна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Романенко, О.В.У статті досліджено проблемні питання створення та функціонування Вищого антикорупційного суду в Україні. Висвітлено актуальність проблеми функціонування антикорупційних судових установ у світі, передумови їхнього створення та наслідки роботи. Також у статті здійснено аналіз міжнародного досвіду створення та функціонування антикорупційних судів, аналіз положень українського законодавства у сфері судових правовідносин, визначено адміністративно-правові засади його діяльності, окреслено переваги та недоліки його функціонування, а також шляхи законодавчого вирішення цих недоліків. У статті стверджується, що деякі науковці й досі ставлять під питання доцільність створення та функціонування цього органу, оскільки, під час аналізу міжнародного досвіду існування антикорупційних судів було виявлено, що жоден з них не виправдав очікувань та не став тією ланкою антикорупційної системи країни, яка б була визначальною у боротьбі з корупцією в межах держави.Item Загроза проникнення корумпованих зв’язків організованої злочинності до органів влади та управління: сучасні реалії в Україні(Сумський державний університет, 2021) Міщенко, Т.М.Трансформаційні зміни, які відбуваються у світі, не оминають жодну сферу життєдіяльності суспільства. Національна, внутрішньодержавна, економічна та екологічна безпека стають усе більш актуальними, оскільки рівень загроз цим видам безпеки постійно зростає. Безпека стає одним із цільових векторів забезпечення в умовах загострення та напруги військово-збройного конфлікту на значній території України.Item Моніторинг використання периферичних венозних катетерів у хірургічному стаціонарі(Сумський державний університет, 2020) Бережна, А.В.; Новіков, С.Д.; Чумаченко, Т.О.Вступ. Периферичні венозні катетери широко застосовують в медичній практиці для забезпечення постійного венозного доступу в лікувальних та діагностичних цілях. Катетеризація периферичних судин може супроводжуватись виникненням інфекційних ускладнень, зокрема катетер-асоційованих інфекцій кровотоку. Оскільки в Україні на державному рівні не розроблено ефективну систему епідеміологічного нагляду та інфекційного контролю катетер-асоційованих інфекцій кровотоку, відсутні належний моніторинг за місцем катетеризації та реєстрація ускладнень, пов’язаних з використанням судинних катетерів, метою роботи є оцінка обґрунтованості та правильності використання периферичних венозних катетерів у пацієнтів, які отримують стаціонарне лікування. Матеріали і методи. Проведено проспективне епідеміологічне дослідження в хірургічному стаціонарі м. Харкова у жовтні 2019 року – квітні 2020 року щодо використання периферичних венозних катетерів у пацієнтів, які перебували там на лікуванні. До дослідження включено 93 особи. Збір інформації проводився за допомогою авторської карти епідеміологічного спостереження. Окрема увага приділялась щоденному моніторингу за місцем катетеризації та появою наступних симптомів: почервоніння шкіри, набряк, наявність виділень та біль в області установки катетера у стані спокою та при пальпації. Проведено аналіз вказаних симптомів відповідно до шкали візуальної оцінки інфузійного флебіту за А. Jackson. Статистичну обробку даних проведено за допомогою методів описової статистики. Для виявлення зв’язку між номінативними величинами визначено критерій Пірсона χ2 при Р < 0,01. Результати дослідження. До дослідження було включено 51 жінку (54,8 %) та 42 чоловіки (45,2 %) у віці від 18 до 84 років. Загалом пацієнти провели в стаціонарі 619 ліжко-днів, з них питома вага днів з судинними катетерами склала 90,8 % (n = 562). Основним показанням до процедури катетеризації було призначення хворим багатокомпонентної терапії або використання несумісних медичних препаратів (98,9 % / n = 92). В цілому зазначеним пацієнтам було встановлено 148 периферичних венозних катетерів. Кількість судинних катетерів на одного пацієнта коливалась від 1 до 3. Відповідно до даних щоденного моніторингу за областю установки катетера виявлено, що ознаки запалення були наявні у 65,5 % випадків (n = 97). Статистично достовірно підтверджено (χ2 = 25,2804; p < 0.00001), що частота виникнення ознак запалення в місці катетеризації для вперше встановлених катетерів була вище, ніж для катетерів, що були встановлені вдруге чи втретє. До ознак локального запалення, які частіше зустрічались у пацієнтів з судинними катетерами належали почервоніння шкіри в області установки катетера (65,5 % / n = 97), скарги на біль в області установки катетера при пальпації (60,8 % / n = 90) та набряк в області установки катетера (57,4 % / n = 85). Встановлено, що більш ніж в половині випадків (55,4 % / n = 82), пацієнти мали симптоми середньої стадії флебіту. Також виявлено, що найбільш поширеною причиною видалення периферичних венозних катетерів (n = 148) у досліджуваному стаціонарі була поява ознак локального запалення в місці введення катетера (61,5 % / n = 91). Проте у 16,9 % випадків (n = 25) поява мінімум двох ознак локального запалення в місці катетеризації, яка свідчила про початкову стадію флебіту і вимагала перевстановлення катетера, не була причиною негайного видалення катетера. Висновки. Медичні працівники допускають помилки при роботі з периферичними венозними катетерами, зокрема не проводиться вчасна заміна судинних катетерів при виникненні ознак інфузійного флебіту. Для зниження ризиків появи інфекційних ускладнень катетеризації судин в лікувальному закладі мають бути чітко визначені показання до постановки та видалення периферичних венозних катетерів та центральних венозних катетерів, розроблені та впроваджені в роботу стандартні операційні процедури з питань забезпечення судинного доступу та алгоритми ведення пацієнтів з судинними катетерами.