Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
117 results
Search Results
Item Теоретичні засади інституційних стратегій розвитку культури та соціокультурної діяльності в контексті ідеї сталого миру(Сумський державний університет, 2024) Лебідь, Андрій Євгенійович; Lebid, Andrii Yevheniiovych; Данілова, М.У сучасному світі ідея сталого миру стала не лише прагненням, але й важливою метою кожного суспільства. Це поняття не обмежується відсутністю війни чи конфлікту, але також включає стан гармонії, взаєморозуміння та взаємної поваги між націями, групами та окремими особами. Досягнення сталого миру вимагає не лише дипломатичних угод і міжнародних зусиль, а й активної участі громадян і розвитку культурних структур, призначених для підтримки мирного співіснування. У сучасному геополітичному середовищі, що характеризується конфліктами та напругою на всіх рівнях, важливо розуміти, які конкретні кроки можуть допомогти побудувати стійкий мир. Інституційні стратегії розвитку культурної та соціокультурної діяльності можуть стати одним із ключових компонентів цих кроків, оскільки вони спрямовані на підвищення соціокультурного рівня та сприяння взаєморозумінню та взаємодії між різними групами. Зокрема, розвиток культурних установ, які забезпечують мистецьку та культурну цінність, може допомогти зменшити соціальну нерівність і покращити освітні стандарти. Враховуючи потенціал культури для об’єднання різних соціальних груп, розвиток культурних установ може слугувати механізмом підтримки соціальної інтеграції та взаєморозуміння. Крім того, важливою складовою інституційної стратегії є підтримка та розвиток креативних індустрій, сприяння економічному зростанню та створенню нових можливостей для молоді та інновацій. Це може відігравати ключову роль у розробці інноваційних та креативних рішень соціальних проблем, включаючи питання міжетнічної та міжрелігійної взаємодії, порозуміння та толерантності. Іншим важливим аспектом інституційних стратегій є їхня роль у створенні простору для діалогу та обміну ідеями між різними культурними та соціальними групами. Це може допомогти розвинути спільні цінності та закласти основу для спільних ініціатив у сфері освіти, культури та мистецтва, тим самим допомагаючи будувати стійкий мир. Ще одним із ключових аспектів цих стратегій є їхня здатність впливати на формування суспільної свідомості та цінностей, які мають вирішальне значення для збереження миру та злагоди. Інституційні стратегії культурного розвитку відображаються в планах культурного розвитку та сприяють створенню культурних продуктів і заходів, які сприяють обміну досвідом і взаєморозумінню між різними культурними спільнотами. Важливою складовою інституційної стратегії є сприяння вихованню та освіті громадян у питаннях культурної терпимості, взаєморозуміння та поваги до відмінностей. Це може створити сприятливе середовище для розвитку сталого миру та сприяти розумінню та прийняттю різних культурних ідентичностей. У цьому контексті інституційні стратегії культурного розвитку та соціокультурної діяльності стають ключовими інструментами реалізації концепції сталого миру в Україні. Вони включають широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та розвиток культурних закладів, креативних індустрій, сприяння культурному різноманіттю та взаєморозумінню між різними групами суспільства. Тому поглиблений аналіз інституційних стратегій розвитку культурної та соціокультурної діяльності є надзвичайно важливим для розуміння процесів, що відбуваються в суспільстві, та розробки ефективних заходів сприяння сталому миру в Україні. Науково-дослідна робота з даної тематики є актуальною та важливою в умовах складності сучасної політичної ситуації в Україні та всьому світі. Інституційні стратегії розвитку культурної та соціокультурної діяльності можуть бути важливим інструментом у підтримці та просуванні мирних процесів, але їх ефективність потребує глибокого аналізу та обґрунтованих рекомендацій щодо подальшого вдосконалення.Item Сталий розвиток як соціально-економічна модель «виграш-виграш»: контексти окремих країн та рекомендації для України(Сумський державний університет, 2024) Філяк, М.С.; Аредов, В.А.У статті досліджено виклики, з якими стикається сучасне суспільство щодо збалансованого розвитку, з урахуванням економічних, соціальних та екологічних аспектів. У цьому контексті концепція сталого розвитку виходить на передній план як соціоекономічна модель, спрямована на досягнення "виграшу-виграшу" для всіх учасників. В статті проаналізовано дослі-дження економістів щодо моделі сталого розвитку в різних соціоекономічних контекстах окремих країн, виокремлюючи зна-чний внесок у цю сферу. Шляхом розгляду моделей розвитку спільнот, таких як "бочка", "лийка" та інші, а також шляхів синтезу елементів розвитку, поглиблено розуміння моделей розвитку спільнот та важливості синтезу елементів розвитку для досягнення сталості. Використання показників сталого розвитку також забезпечує, що розвиток є не лише економічно доцільним, але й соціально та екологічно відповідальним. Поглиблено розуміння моделей розвитку спільнот та важливості синтезу елементів розвитку в русі на шляху до сталого розвитку. Підкреслено значущість показників сталого розвитку як компоненту маркерів розвитку поселень, зокрема, питання доступу до базових послуг, охорони навколишнього середовища та соціальної справедливості.Item Обґрунтування закономірностей розвитку теорії еколого-економічної безпеки національної економіки(Сумський державний університет, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Іскаков, Андрій Андрійович; Iskakov, Andrii AndriiovychУ контексті глобальних змін клімату та росту світової народжуваності, ефективна еколого-економічна безпека є стратегічно важливою для забезпечення сталого розвитку країни та міжнародного співробітництва. Переход до низьковуглецевої, енергоефективної економіки та розвиток інноваційних технологій стають ключовими факторами забезпечення еколого-економічної стійкості та безпеки. Метою статті є визначення та обґрунтування закономірностей розвитку теорії еколого-економічної безпеки національної економіки. Результати аналізу засвідчили зростання наукових публікацій у період з 2009 по 2022 роки. На основі аналізу останніх досліджень та публікацій було виявлено, вагомим внеском у дослідження є аналіз стійкості сільськогосподарських систем, аграрного землекористування та водного господарства у контексті еколого-економічної безпеки національної економіки. Інші напрями досліджень включають інституціональні, фінансові, інвестиційні та інноваційні аспекти формування теорії еколого-економічної безпеки. Врахування енергетичних аспектів та їхній вплив на загальну безпеку національної економіки має важливе значення для подальшого розвитку теоретичної бази в цьому напрямі. Авторами на основі результатів бібліометричного аналізу наукових публікацій з еколого-економічної безпеки національної економіки встановлено наявність семи географічних кластерів, до основних учасників яких віднесені такі країни, як Китай, Індія, Сполучені Штати Америки, Німеччина та інші. Зафіксовано, що в Україні інтенсивне дослідження даної тематики почалося з 2017-2018 років у зв'язку з політичними та економічними викликами. Авторами обґрунтовано закономірності розвитку теорії еколого-економічної безпеки національної економіки.Item Підходи до управління підприємствами автомобільного транспорту(Сумський державний університет, 2023) Смоленніков, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Лаврик, Євгенія Ігорівна; Lavryk, Yevheniia IhorivnaСтаття присвячена проблемам управління підприємствами автомобільного транспорту в умовах сучасних викликів у цій галузі задля прийняття своєчасних управлінських рішень. Авторами проаналізовано та адаптовано основні науково-методичні підходи для забезпечення ефективного функціонування управління автотранспортними підприємствами, включаючи оптимізацію маршрутів, впровадження новітніх технологій, зменшення впливу на довкілля та підвищення ефективності використання ресурсів. Також було визначено ключові переваги та недоліки кожного з підходів, зважаючи на складність та динамічність транспортних систем, доступ до даних, врахування екологічних факторів тощо. Використання наукових методів управління може допомогти в оптимізації процесів, зменшенні витрат та підвищенні продуктивності. Проте, важливо також враховувати обмеження та недоліки цих підходів, такі як складність впровадження, відсутність універсальності та неможливість врахування всіх аспектів управління підприємствами автомобільного транспорту. Дослідження може служити основою для розроблення нових підходів та стратегій управління підприємствами автомобільного транспорту з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності та сталості. Також в статті наведено класифікацію автотранспортних підприємств за різними критеріями. Така класифікація надає загальне уявлення про різноманіття підприємств автомобільного транспорту та їхню соціально-економічну роль. Також, ця класифікація може бути корисною для подальшого дослідження та розвитку стратегій управління відповідно до конкретних характеристик підприємств. У підсумку автори акцентують увагу на важливості збалансованого підходу до управління, який враховує потреби різних зацікавлених сторін, включаючи пасажирів, персонал, акціонерів та місцеві спільноти. Важливим аспектом є також розгляд інноваційних моделей бізнесу та стратегій управління, спрямованих на збільшення вартості для клієнтів та підвищення ефективності операцій. Дослідження може допомогти в розробці адаптивних стратегій управління, які враховують змінні умови ринку та технологічний прогрес, забезпечуючи стійкий та конкурентоспроможний розвиток автотранспортних підприємств.Item Соціально-відповідальний маркетинг в умовах Індустрії 4.0: бібліометричний аналіз(Сумський державний університет, 2023) Ілляшенко, Анастасія Григорівна; Illiashenko, Anastasiia Hryhorivna; Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena YuriivnaСоціально-відповідальний маркетинг є важливим інструментом для сприяння екологічно сталому виробництву шляхом впровадження «екологічних» виробничих процесів, «екологічного» управління ланцюгами поставок та «зеленої» продукції, а також передбачає, що компанії повинні брати участь у відповідних рішеннях, діях та практиках, які одночасно відповідають етичним, економічним, правовим та екологічним викликам. Розвиток Індустрії 4.0 є ключовим пріоритетом, оскільки обумовлює експоненціальне зростання продуктивності, ефективне використання часу та скорочення витрат. Метою дослідження є аналіз взаємозв’язків між соціальною відповідальністю та Індустрією 4.0 за допомогою інструментарію бібліометричного аналізу. Ретельне вивчення взаємозв’язків між поняттями соціальна відповідальність та Індустрія 4.0, дослідження тематичної спрямованості та авторства публікацій, систематизація та структуризація наукових праць за основними напрямками досліджень виконувалось за допомогою програмного забезпечення VOSviewer 1.6.19.0, інструменту з функціями інтелектуального аналізу тексту, які можна використовувати для побудови та візуалізації бібліометричних мереж. Результати аналізу засвідчили стрімке зростання зацікавленості науковців і підтверджують важливість соціально-відповідального маркетингу в передових країнах світу. Дослідження тематики та змісту наукових свідчить про те, що на сьогоднішній день соціально-відповідальний маркетинг повинен бути складовою системи управління сучасного підприємства, яке визнає важливість екологічних проблем та будує прозорі відносити зі своїми споживачами. Аналіз афіляції науковців засвідчив їх приналежність до значною мірою до Китаю, США та країн Європи. Ретроспективний аналіз наукових досліджень виявив три етапи розвиток публікаційної активності, які повʼязані з розвитком корпоративних відносин, аналізом впливу діяльності підприємств на довкілля та процесами цифровізації. Авторам виокремлено перспективні напрямки досліджень соціальновідповідального маркетингу: зелена економіка, корпоративна соціальна відповідальність, безвуглецева економіка.Item Сталі бізнес-моделі та трансформація організацій(Сумський державний університет, 2022) Сущенко, А.В.У складних умовах сьогодення сценарій глобального колапсу через дефіцит енергії, зміну клімату, втрату біорізноманіття та економічної невизначеності є цілком ймовірним. У політичних та суспільних сферах тривають палкі дебати щодо можливих альтернативних шляхів вирішення енергетичної кризи. Енергетичний сектор є ядром будь-якої економіки. І доступність енергетичних ресурсів та зміна цін на енергоносії впливають не тільки на окремі домогосподарства, організації та національні економіки, а й на міжнародну політику у цілому. Серед світової спільноти зростає усвідомлення, що задовольнити зростаючі потреби в енергії та підтримати трансформацію до чистих, сталих та відновлюваних технологій можливо лише через розвиток розумних технологій та стратегій в енергетичному секторі. Саме розумні технології сприяють кращій енергетичній трансформації організацій, забезпечують нові можливості для отримання доходу та призводять до змінення бізнес-моделей. Дана стаття присвячена дослідженню сталих бізнес-моделей організацій на основі методу вибіркового анкетування. Відповідно до результатів дослідження, 100% респондентів бачать необхідність трансформації організацій в Україні для переходу до сталого розвитку. При чому, 60 % опитаних вважають, що така трансформація можлива за наявності правильно сформованої стратегії. 93,3% респондентів стверджують, що таким чином можливо досягнути стратегічних переваг. З поміж опитаних, 53,3% респондентів вважають, що найбільше потребує впровадження сталих бізнес-моделей сфера енергетики, і 60% респондентів очікують на позитивний ефект від трансформацій енергетичного сектору. Проте, лише 46,7% опитаних відомі організації, що використовують сталі бізнес-моделі ведення бізнесу. На думку опитаних, основним результатом використання сталих бізнес-моделей буде зменшення відходів. Більшість респондентів запропоновали використовувати відновлювані джерела енергії для того, щоб удосконалити бізнес-моделі організацій енергетичного сектору та досягнути цілей сталого розвитку. Саме такі трансформації зможуть містити екологічно дружнє середовище для адаптивних змін для зменшення залежності від викопних ресурсів.Item Соціально-економічні детермінанти емісії «зелених» облігацій(Сумський державний університет, 2022) Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Гриценко, А.К.Глобальне усвідомлення ризиків зміни клімату привертає увагу суспільства до питань фінансування екологічно чистих проєктів. У цьому контексті «зелені» облігації є новим фінансовим інструментом, який використовується виключно для фінансування екологічно чистих проєктів. Широкий спектр емітентів, від невеликих фірм до міжнародних корпорацій, може скористатися «зеленими» облігаціями для залучення коштів у екологічно чисті проєкти. Останніми роками ринок «зелених» облігацій стрімко розвивається в світі. Фінансування відновлення України після російського вторгнення та євроінтеграції потребує запровадження цього ринку і в Україні. Це дозволить збільшити обсяги фінансування інфраструктурних проєктів в галузі альтернативної енергетики та енергоефективності, скоротити викиди парникових газів і споживання паливно-енергетичних ресурсів, поліпшити інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність України. Ринок «зелених» облігацій функціонує під впливом численних факторів, що чинять на нього як прямий, так і опосередкований вплив. У статті досліджується зв’язок між обсягом емісії «зелених» облігацій в світі в 2021 році, коли відбулось скачкоподібне його зростання, та факторами, які характеризують екологічну, соціальну, управлінську та макроекономічну сфери країни. Дослідження проводилося на масиві вхідних даних із соціально-економічних показників 54 країн. Для визначення причинно-наслідкового зв’язку між змінними, а також змінних, які чинять найбільший вплив на обсяг емісії «зелених» облігацій, було застосовано кореляційно-регресійний аналіз. Отримані результати дослідження свідчать, що країни з більшим обсягом емісії «зелених» облігацій характеризується в першу чергу гарними кредитними рейтингами, що підвищує довіру інвесторів, кращим економічним розвитком і великою чисельністю населення. Розуміння соціально-економічних детермінант емісії «зелених» облігацій допоможе учасникам ринку приймати обґрунтовані рішення. Отримані напрацювання можуть застосовуватися в процесі формування та реалізації державної політики України для досягнення Цілей сталого розвитку.Item Вуглецевий нейтралітет України до 2050 року(Сумський державний університет, 2022) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Шевченко, К.В.; Білан, Юрій Валентинович; Билан, Юрий Валентинович; Bilan, Yurii Valentynovych; Пономаренко, І.О.В роботі наведені результати дослідження деяких аспектів досягнення вуглецевого нейтралітету в Україні. Вуглецевий нейтралітет є викликом для всього світу. У 2020 році концентрація парникових газів в атмосфері досягла історичного максимуму. Метою роботи є дослідження особливостей досягнення вуглецевої нейтральності в Україні. Завданнями роботи є аналіз складових переходу до низьковуглецевого розвитку, аналіз споживання викопного палива та заходи, пов’язані зі збереженням лісів, природних степових і лучних екосистем. Інтерес до питань вуглецевої нейтральності зростає щороку, особливо в 2021-2022 роках. Статті про вуглецеву нейтральність переважно присвячені викидам вуглекислого газу, економічному зростанню, відновлюваній енергетиці, енергоспоживанню, фінансовому розвитку, коінтеграції, викидам діоксину тощо. Виявлено позитивні тенденції щодо досягнення вуглецевого нейтралітету: постачання природного газу, вугілля та торфу зменшилося, а відновлюваних джерел енергії – збільшилося; частка вугілля і торфу зменшилася 26,4%, а частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел збільшилася до 6,6%; обсяги використання вугілля та торфу скоротилося на 8,5%, природного газу – на 5%, а біопалива – зросло на 16%; частка використання біопалива зросла до 5,8%. Витрати на охорону навколишнього середовища зросли на 88,5%, на збереження біорізноманіття і середовища існування – в 3,6 рази, витрати на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату - в 2,5 рази. Частка витрат на охорону збереження біорізноманіття і середовища існування збільшилася до 3,2%, а витрат на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату до 19,3%. Виявлено і негативні тенденції, що стримують перехід на вуглецево нейтральну економіку:низька частка відновлюваних джерел в структурі постачання та використання. Так, частка біопалива у сукупному використанні залишається низькою - лише 5,8% у 2020 році. Площа загибелі лісових насаджень зростає, а площа відтворення лісів зменшилася на 36%; площа лісовідновлення залишилася на тому ж рівні, а площа лісорозведення скоротилася протягом 2010-2020 років в 10 разів. Робота може бути корисною дослідникам, що вивчають питання вуглецевого нейтралітету.Item Ранжування та пріоритизація проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері, спрямованих на досягнення ЦСР 13(Сумський державний університет, 2022) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Фомінов, Роман Миколайович; Фоминов, Роман Николаевич; Fominov, Roman Mykolaiovych; Пуговкіна, Ю.А.У межах складної військово-політичної ситуації в Україні та міжнародних і національних ініціатив щодо досягнення Цілі сталого розвитку 13, (Міжнародної стратегії скорочення ризиків стихійних лих, Сендайської рамкової програми та Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату) посилюється значимість відбору проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері. У роботі зроблено наголос на важливості інкорпорації критеріїв імпакт-інвестування, зокрема максимізації соціального та екологічного впливу за одночасного досягнення таргетів Цілі сталого розвитку 13. Робота спрямована на розвиток методології ранжування та пріоритизації проектів відповідального інвестування у природоохоронній сфері для сприяння прогресу у ЦСР 13 та її апробацію на прикладі проектів напряму «Екологічна безпека» за Планом повоєнного відновлення України. Основою розроблення методології виступають елементи теорії прийняття рішень (критерії Лапласа, Вальда, Гурвіца і Севіджа для вибору найкращої альтернативи рішень, правила Борда і Кондорсе для оптимальних колективних рішень) та п’ятивимірний підхід до оцінювання імпакту досліджуваних проєктів. Цей підхід дає змогу оцінити якісні характеристики проєктів за вимірами сутності, цільової аудиторії, тривалості, впливу на навколишнє середовище та системи управління ризиками. Серед основоположних критеріїв оцінювання варто виділити важливість та ефективність імпакту природоохоронного проекту, прогрес у досягненні цілей сталого розвитку, характеристики зацікавлених сторін під впливом проекту, тривалість результатів, отриманих від реалізації проекту, екологічний внесок проекту. підприємство у вигляді договірного результату, особливості управління його ризиками. Використання розвинутої методології дозволило виявити найбільш пріоритетні природоохоронні проекти, до складу яких увійшли проєкти спрямовані на рекультивації, консервації та охорони земель на пілотних територіях, у тому числі тих що постраждали внаслідок військової агресії рф, відновлення лісів, впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів та екомодернізацію промислових та інфраструктурних підприємств.Item Політика ЄС щодо сталого працевлаштування молоді(Сумський державний університет, 2022) Серпенінова, Юлія Сергіївна; Серпенинова, Юлия Сергеевна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna; Щербина, Тетяна Володимирівна; Щербина, Татьяна Владимировна; Shcherbyna, Tetiana Volodymyrivna; Городецька, М.О.Забезпечення зайнятості молоді в ЄС та використання цього політико-правового досвіду в українських реаліях є досить актуальним питанням. У статті систематизовано та досліджено сучасний стан та причини безробіття молоді в країнах ЄС. Визначено, що рівень безробіття серед молоді неухильно зростав протягом періоду 2008-2013 рр., що відбилось на економіці ЄС, проте, до 2019 року спостерігалось послідовне падіння. Основними факторами що впливають на цей показник виокремлені наступні: відсутність вакансій для недосвідченої молоді, природної ротації працівників, спад економіки тощо. Було розглянуто нормативно-правове забезпечення молодіжної політики щодо працевлаштування, зокрема політику зайнятості, спрямовану на відновлення після пандемії. Основними актами нормативного регулювання молодіжної політики зайнятості в ЄС визначено такі як: Європейський пакт для молоді, Резолюція "Криза зайнятості молоді: заклик до дії", "Рамкова програма дій із зайнятості молоді", Рекомендація Ради ЄС "Про створення молодіжної гарантії" та інші. Метою європейського нормативного регулювання щодо працевлаштування людей молодого віку виступає підтримка талановитої і перспективної молоді, здатної до адаптації на ринку праці, одночасно, покращуючи макроекономічну ситуацію в незалежних держав-членів. Проаналізовані європейські програми та ініціативи, спрямовані на зниження безробіття серед молоді, а також покращення освіти та трудової мобільності. Основними європейськими програмами та ініціативами визначені: NextGenerationEU, Стратегія "Молодь – інвестування та надання можливостей", Ініціативи "Молодіжні можливості", "Залучення молоді до зайнятості", "Інвестування в молодь Європи" та ін. Вони передбачають створення більше можливостей для молоді в освіті та працевлаштуванні, покращення доступу і повну участь у житті суспільства, розвиток навичок, які відповідають ринку праці, підтримку першого досвіду роботи та навчання на робочому місці тощо. Наголошується на необхідності стимуляції економічного зростання країнам-членам ЄС, зосереджуючись на молодіжному сегменті, впроваджуючи програми підтримки зайнятості, що адаптовані до поточної ситуації у світі.