Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
95 results
Search Results
Item Методологічні зрушення в екологічному знанні за доби постнекласичної науки: термінологічний аналіз та різноманітність підходів(Сумський державний університет, 2015) Книш, І.У статті розглядаються методологічні зрушення в екологічному знанні за доби постнекласичної науки. Надається термінологічний аналіз дискурсу стосовно понять екологізм, інвайронменталізм та сталий розвиток. При цьому обґрунтовується висновок, що sustainable development у постнекласичний період розвитку екологічного знання має бути не сталим, або стабільним, а підтримуваним з боку суспільства. У статті зазначається, що мають підтримуватися лише ті процеси, які спрямовані на коеволюцію природи і людини, та які мають бути необхідними на шляху утворення відповідної науково-пізнавальної системи –нової парадигми природознавства.Item Аналіз дефініційної основи терміна "екологічні (зелені) інвестиції" та їх класифікація(Сумський державний університет, 2020) Ігнатченко, Анастасія Сергіївна; Игнатченко, Анастасия Сергеевна; Ihnatchenko, Anastasiia Serhiivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Федина, Світлана Миколаївна; Федина, Светлана Николаевна; Fedyna, Svitlana Mykolaivna; Попова, А.Г.У роботі проаналізовано зміст і сутність терміну "екологічні (зелені) інвестиції". Досліджено структуру зеленої економіки та її мету для кожної зі складових. Узагальнюючи існуючі трактування терміну "екологічні (зелені) інвестиції", авторами запропоновано власне визначення екологічних інвестицій. Авторське трактування терміну екологічні (зелені) інвестиції враховує соціальну, економічну та екологічну сфери сталого розвитку. Домінантою авторського трактування терміну "екологічні (зелені) інвестиції" є інвестування в екологізацію фінансових структур. Було розглянуто існуючі підходи до класифікації зелених інвестицій, у ході чого з’ясовано, що види зелених інвестицій залежать не лише від ознак інвестицій (ризику, періоду, спрямованості), а в основному від об’єкта, виду, джерела інвестування саме в зелену сферу діяльності. У статті узагальнено і систематизовано класифікацію екологічних (зелених) інвестицій, які можна розділити відповідно до сфери діяльності об’єктів інвестування, регіональної ознаки суб’єктів залучення екологічних інвестицій, терміну та способу залучення інвестицій. Також було розглянуто основний інструментарій у сфері зеленого інвестування, зокрема кредитні зелені лінії Міжнародних багатосторонніх банків, що дають можливість отримати кошти для стимуляції озеленення на проекти, спрямовані на розвиток озеленення країнзасновників, приватне зелене кредитування та зелені облігації. Авторами сформовано рекомендації щодо підвищення екологічної ефективності впровадження зеленої економіки в Україні. У ході дослідження було з’ясовано, що зелені інвестиції є так званим "фінансування майбутнього", що зумовлено необхідністю поєднання питань фінансування та виконання глобальних цілей сталого розвитку.Item Соціально-відповідальний маркетинг як спосіб підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання(Сумський державний університет, 2020) Рибіна, Олена Іванівна; Рыбина, Елена Ивановна; Rybina, Olena Ivanivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Кужьор, О.Із розвитком ринкової економіки виникають проблеми дотримання балансу інтересів усіх учасників виробництва, споживачів та суспільства в цілому. Цим викликаний інтерес до концепції соціально-відповідального маркетингу, що дозволяє підприємствам акцентувати увагу на сталий розвиток і соціальні цінності при вирішенні завдань бізнесу. Метою статті є дослідження впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу суб’єктами господарювання. У статті розглянуто основні аспекти концепції соціально-відповідального маркетингу, його значення для суб’єктів господарювання. Визначено суміжні напрямки досліджень, пов’язані з соціально-відповідальним маркетингом, на основі бібліометричного аналізу статей, опублікованих у базі даних Scopus з 2010 по 2019 рік із використанням програмного забезпечення VOSviewer. Установлено, що найбільша кількість публікацій за досліджуваною тематикою наявна в США, Великобританії, Іспанії та Австралії. Згруповано основні принципи соціально-відповідального маркетингу та виділено його характерні ознаки. Особливу увагу приділено аналізу його базисних інструментів. Інструментарій соціальновідповідального маркетингу ширший, ніж класичного маркетингу, і включає: комплекс маркетингу; дослідження споживача; дослідження соціальних та екологічних наслідків від виробництва; споживання вироблених товарів та послуг. Авторами зазначено, що з традиційними аналітичними методами при реалізації концепції соціально-відповідального маркетингу, з огляду на стратегічну спрямованість сучасного маркетингу, необхідно використовувати багатовимірні методи аналізу: SPACE-аналіз, PEST-аналіз, ETOM-аналіз, QUEST-аналіз, SNW-аналіз, SWOTаналіз та KPI-аналіз. Проаналізовано ключові особливості впровадження соціальновідповідального маркетингу на підприємствах України. В роботі обгрунтовано, що соціальновідповідальний маркетинг – це концепція управління маркетингом, за якою метою підприємства є визначення власних потреб, потреб та інтересів цільових ринків та їх задоволення більш ефективними, ніж у конкурентів, способами при збереженні або підвищенні добробуту як споживачів, так і суспільства в цілому.Item Формування системи індикаторів сталого розвитку для оцінювання біосоціальної економіки(Сумський державний університет, 2019) Федина, Світлана Миколаївна; Федына, Светлана Николаевна; Fedyna, Svitlana MykolaivnaУ роботі проведено порівняння найчастіше використовуваних методик оцінки рівня сталого розвитку. Досліджено системи індикаторів сталого розвитку для оцінки окремих його сфер (зокрема економічної, екологічної та соціальної), а також проаналізовано агреговані індекси, призначені для комплексної оцінки розвитку як на макрорівні, так і на рівні конкретних окремих територіальних одиниць. За кожною методикою було наведено структуру системи індексів з їх розбиттям на сфери та блоки/категорії, було визначено основні недоліки кожної з методик. Серед розглянутих методик наступні: методика, запропонована Глобальним біопактом, Світовим банком, системи індикаторів, що містяться у Стратегії зеленого зростання ОЕСР та ін. Щодо агрегованих індексів, то в роботі проведено структурний аналіз та досліджено інформаційне наповнення таких показників: Індекс соціального прогресу, Індекс екологічної ефективності, Глобальний індекс адаптації до кліматичних змін та Індекс людського розвитку. Перелічені системи індикаторів та індекси використовуються на глобальному рівні, їх використання для України потребує адаптації. Пристосування подібних методик до українських реалій було показано на основі системи індикаторів цілей сталого розвитку (ЦСР). Кожна ціль має ряд завдань, виконання яких необхідне для її досягнення. До кожного завдання відповідно пропонуються кілька індикаторів для оцінки рівня їх виконання, їхній аналіз показав, що для України для індикаторів за більшістю ЦСР не визначено метадані. У приведених методиках майже не представлено індикатори для оцінки біоекономічного напряму (за винятком біорізноманіття), тому розробка моделі оцінки біосоціальної економіки потребує включення показників, що характеризуватимуть рівень використання біоресурсів, біотехнології та біоенергетику.Item Біоекономіка: сутність поняття, стратегії, стан та перспективи розвитку підприємницьких форм в Україні(Сумський державний університет, 2019) Федина, С.М.; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Ігнатченко, В.М.У роботі проаналізовано різні підходи до визначення дефініції «біоекономіки», з’ясування її сутності, сфер впливу (галузі застосування), її технологічну основу (біотехнології). Було визначено, що біоекономіка перебуває в тісному зв’язку з циркулярною економікою, з’ясовано сутність циркулярної економіки, її основні відмінності від лінійної економіки та економіки переробки. Також приділена увага біоекономічним стратегіям, що застосовуються у різних країнах, визначено основні напрями розвитку біоекономік цих країн, здійснено огляд програмних документів Європейського Союзу, присвячених біоекономічним питанням, а також основні фонди, міжнародні об’єднання, форуми, що функціонують в біоеконоічній сфері та об’єднують зацікавлених сторін. Проаналізовано загальний обсяг біоекономіки в Європі (визначено частку біоекономіки та її відсоток в окремих сферах господарювання у розрізі частки доходу від біоекономіки за кожною з розглянутих галузей та часткою зайнятості населення у сфері біоекономіки), визначено основні завдання зростання біоекономіки в Європі. Визначено цілі сталого розвитку, досягнення яких так чи інакше пов’язано з біоекономікою. Було розглянуто рейтинг країн за розвитком біоекономіки, побудований на основі Глобального індексу біотехнологій та інновацій, який формується на основі показників продуктивності, захисту прав інтелектуальної власності, інтенсивності, підтримки підприємств, освіти та кадрів, фінансування наукових досліджень та розробок, а також політики та стабільності, визначено місце України у цьому рейтингу у розрізі кожного показника. Визначено основні економічні галузі в Україні, в яких застосовуються біотехнології. Біоекономічна стратегія України поки ще не сформована, з огляду на це було визначено основні перешкоди на шляху розвитку біоекономіки в Україні та напрямки, які необхідно розвивати.Item Транспарентність екологічної звітності як основа розвитку ринку зелених інвестицій(Сумський державний університет, 2018) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaУ статті проаналізовано основні передумови формування вітчизняного ринку зелених інвестицій. Так, виявлено тенденцію зниження обсягів іноземного капіталу у національну економіку, що, передусім пояснюється наявними економічними та воєнно-політичними конфліктами. З іншої точки зору, наявні екологічні проблеми, забезпечення зеленого зростання та реалізація індикативних цілей сталого розвитку 2030 потребують залучення додаткових фінансових ресурсів. У статті ринок зелених інвестицій розглядається як альтернативне джерело залучення додаткових фінансових ресурсів на імплементацію цілей сталого розвитку 2030, особливо для країн, що розвиваються. Метою статті є аналіз основних передумов формування системи екологічної звітності (як складової нефінансової корпоративної звітності) та забезпечення її транспарентності з метою формування інформаційного підгрунтя розвитку ринку зелених інвестицій. Так, визначено, що відсутність уніфікованого принципу формування загальнодоступних екологічних звітів є одним із стримуючих чинників розвитку вітчизняного ринку зелених інвестицій. Автором проаналізовано зарубіжний досвід та тенденції оприлюднення нефінансової корпоративної звітності, що містить екологічні аспекти діяльності компанії. При цьому встановлено, що в країнах (Англія, Японія, Індія, Малайзія, Франція, Данія, Південна Африка, США та Мексика) з високим відсотком розкриття інформації (більше 90 %) є на законодавчому рівні вимоги щодо оприлюднення інформації. Визначено, що дотримання принципу транспарентності (відкритості) нефінансової корпоративної звітності, що містить інформацію про екологічні та соціальні аспекти діяльності компанії, є вирішальним фактором під час прийняття рішення зеленими інвесторами. Крім того, визначено, що поєднання державного регулювання, вимог фондових бірж та потенційних зелених інвесторів є ефективним механізмом підвищення якості розкриття корпоративної звітності. Достовірна та сучасна система нефінансової корпоративної звітності є базисом для розвитку дієвого ринку зелених інвестицій та залучення іноземних інвесторів.Item Вплив людського капіталу та інноваційно-інвестиційних показників на еколого-економічну ефективність національних економік(Сумський державний університет, 2018) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo Anatoliiovych; Ігнатченко, В.М.; Ковач, В.О.Статтю присвячено економічному обґрунтуванню та математичному опису взаємозв’язків між рівнем людського капіталу, інноваційною діяльністю в країні та еколого-економічною ефективністю її економіки. Вивченню основних факторів збалансованого економічного зростання з урахуванням екологічних обмежень приділяється все більше уваги під час моделювання сценаріїв розвитку окремої національної економіки, виявлення причин міждержавних різниць у рівні життя та поступового збільшення розриву у рівні добробуту між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. З урахуванням теоретичних напрацювань зарубіжних і вітчизняних вчених, присвячених феномену науково-технічного прогресу та формуванню економіки знань, відзначена роль процесу накопичення людського капіталу та використання інформаційних ресурсів у розвитку соціально-економічних систем. На основі аналізу панельних даних щодо 58 економік світу з економічними системами різного рівня розвитку досліджено характер впливу людського капіталу та інноваційно-інвестиційних процесів на ефективність їхнього національного господарства. Зазначено, що країни світу знаходяться не на одному рівні розвитку, тому вплив людського капіталу та інноваційно-інвестиційних показників національних економік мають різний ступінь еколого-економічної ефективності. У роботі запропоновано поділити країни світу на групи відповідно до рівня їх забезпеченості факторами НТП. У статті встановлено, що при зростанні інвестицій на одного працюючого на 1 дол. США відбувається трикратне зростання ВВП на одного працюючого, останнє підтверджує гіпотезу мультиплікативного ефекту інвестицій. Додатково запропоновано підхід до аналізу економічних систем із виділенням їхніх кластерів. За результатами дослідження оптимальними для всіх груп країн визначені моделі з фіксованими індивідуальними ефектами, які дозволяють враховувати їхні істотні індивідуальні особливості.Item Найкращі світові практики державної підтримки органічного сільськогосподарського виробництва та перспективи для України(Сумський державний університет, 2018) Милованов, Є.В.У роботі висвітлено основні передумови необхідності здійснення державної підтримки органічного виробництва у світі. Проведено аналіз європейського досвіду підтримки органічного сільського господарства та висвітлено основні напрями фінансової підтримки в рамках Спільної аграрної політики ЄС. Наведені основні бюджетні асигнування ЄС на перехід до екологічних і кліматичних практик та органічного сільського господарства в рамках програми CAP. Розглянуто основні підходи до стимулювання та розвитку органічного виробництва у розвинених країнах світу з метою визначення пріоритетів для України. Встановлено, що субсидії для органічного сільського господарства в розвинених країнах свого часу дали надзвичайно важливий поштовх для розвитку цього напряму агровиробництва, що у кінцевому підсумку привело до значних успіхів у сфері збереження навколишнього середовища, пом’якшення наслідків зміни клімату, охорони здоров’я, розвитку сільських територій та захисту прав споживачів. Зазначено, що численні переваги органічного сільського господарства змушують замислитися над перспективами розвитку глобального сільського господарства як одного з ключових факторів впливу на майбутнє наступних поколінь. Проаналізовано вітчизняний досвід фінансової та організаційно-правової підтримки органічної сфери на державному та регіональному рівнях для формування напрямів удосконалення. Доведено необхідність не лише прямої фінансової державної підтримки, але й активної просвітницької, науково-дослідної та організаційної підтримки спільно із представниками активної громади та бізнесу. Обґрунтовано необхідність системного підходу до стимулювання та розвитку вітчизняної органічної сфери для забезпечення сталості сільськогосподарської галузі України. Встановлено, що політика підтримки органіку в нашій країні поки що не характеризується високим рівнем системності та послідовності, але зроблені важливі початкові кроки у напрямках організаційно-правового та фінансового забезпечення органічного виробництва.Item Економічний та екологічний потенціал конвергенції регіонального розвитку України(Сумський державний університет, 2017) Лепейко, Т.І.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo AnatoliiovychУ роботі на основі доопрацьованих міжнародних підходів та економетричних моделей проаналізовані процеси еколого-економічної конвергенції серед регіонів України. Зокрема, встановлена наявність на регіональному рівні економічної конвергенції на прикладі динаміки рівня доходів населення, що є позитивним зрушенням та означає поступове зменшення диспропорційності соціально-економічного розвитку. У той самий час, процеси екологічної конвергенції, також передбачені теоретично та виявлені методами економіко-математичного моделювання, свідчать про негативний аспект економічного зростання у вигляді збільшення викидів шкідливих речовин швидшими темпами у регіонах із початково кращим станом довкілля. Також окреслена перспективність включення показників еколого-економічної конвергенції в розробку комплексних державних програм регіонального розвитку з метою прийняття більш обґрунтованих рішень на основі моніторингу довгострокової взаємної динаміки соціальноекономічного стану територій.Item Нейтралізація інформаційної асиметрії на ринках відповідального інвестування: світовий досвід(Сумський державний університет, 2017) Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Шелюк, Асіят Ашурбєківна; Шелюк, Асият Ашурбековна; Sheliuk, Asiiat AshurbiekivnaРинки відповідального інвестування є важливим джерелом фінансування ініціатив зі сталого розвитку та динамічним сегментом фінансового ринку, який, утім, не позбавлений інформаційної асиметрії. Наявність механізмів несприятливого відбору та опортуністичної поведінки менеджерів на ринках відповідального інвестування спотворює ринковий механізм та прозорість ринкового середовища. У контексті підвищення інформаційної прозорості ринків узагальнено світовий досвід рейтингування як методу нейтралізації інформаційної асиметрії на ринках відповідального інвестування та його ключових інструментів. Проведений аналіз стану рейтингування на ринках відповідального інвестування у розрізі рейтингових продуктів, структури емітентів рейтингів, цільової аудиторії – стейкхолдерів та ключових ESG-критеріїв (environmental, social, governance) дозволив зробити висновок про виключну важливість цього методу нейтралізації інформаційної асиметрії.