Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
54 results
Search Results
Item The potential impact of vitamin D on the reduction of C-reactive protein (CRP) levels in patients infected with COVID-19(Sumy State University, 2025) Hallab, N.S.; Mohammed, R.A.; Rasheed, I.A.A.M.; AL-Rubaii, B.A.L.Introduction. Vitamin D reduces illness-related inflammation and boosts the immune system. COVID-19 has aroused debate and requires substantial scientific research to produce an effective defence against distinct coronavirus strains. In COVID-19 patients, vitamin D and C-reactive protein levels were compared. Three months before the PCR test, vitamin D and C-reactive protein levels were assessed. These individuals' clinical results were also examined. Aim. Investigation of the ability of vitamin D to mitigate C-reactive protein levels in individuals with COVID-19. Materials and Methods. For the purpose of this cohort study, instances of COVID-19 were analyzed and differentiated into four distinct groups according to the levels of vitamin D that they possessed. Groups I through IV were classified according to the following parameters: concentration of 0–10 ng/ml, 10–20 ng/ml, 20–30 ng/ml, and greater than 30 ng/ml. These values served as the basis for the categorization of the samples. In order to determine the levels of vitamin D and C-reactive protein, the study used a method that had been clinically verified and was also automated. Results. The prevalence of COVID-19 was highest in the vitamin D-deficient group. Higher vitamin D levels were associated with reduced COVID-19 severity, a positive correlation with lymphocyte proportion, and a negative correlation with white blood cells and CRP. Conclusion. Vitamin D levels are inversely correlated with CRP levels and disease severity in COVID-19 patients. Vitamin D may serve as a potential biomarker for monitoring COVID-19 progression and warrants further investigation for its therapeutic implications.Item The impact of COVID-19 on oral fluid properties: mineral potential and antimicrobial activity in the context of dental caries risk(Sumy State University, 2025) Diasamidze, E.; Diasamidze, M.Вступ. На сьогодні численні наукові дослідження підкреслюють, що COVID-19 не можна розглядати лише як гостру респіраторну вірусну інфекцію, оскільки це захворювання здатне уражувати не тільки дихальну систему, а й інші органи та системи, комплексно впливаючи на здоров’я та самопочуття, включно зі слинними залозами та слиною зокрема. Зважаючи на те, що зуби постійно омиваються слиною, склад і властивості цієї ротової рідини відіграють значну роль у виникненні та прогресуванні карієсу зубів, що й створило передумови до проведення нашого дослідження. Мета справжнього дослідження полягала в оцінці впливу COVID-19 на властивості ротової рідини, зокрема показники мінерального потенціалу та антимікробної активності, задля доведення ризику розвитку карієсу зубів. Матеріали та методи дослідження. Згідно з метою та завданнями дослідження було проведено обстеження 110 пацієнтів віком від 18 до 35 років, що були розподілені на 2 групи: пацієнти, яким був встановлений діагноз СOVID-19 тестом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тест) в анамнезі (від 2 до 6 місяців тому), а також умовно-здорові особи. Перша група була розподілена на три підгрупи згідно зі ступенями тяжкості перенесеного захворювання на СOVID-19 відповідно до класифікації ВООЗ – легкий ступінь, середній та тяжкий. Були поставлені наступні завдання: визначити мінеральний потенціал та антимікробну активність ротової рідини. Результати дослідження. Отримані зміни в концентрації кальцій-фосфатних сполук дозволили встановити порушення рівноваги мінерального обміну ротової рідини. Концентрації кальцію та фосфору перебували в прямій залежності від ступеня тяжкості захворювання та знижувалися від першої підгрупи до третьої. Найнижче значення кальцію та фосфору було зафіксовано у пацієнтів третьої підгрупи та становило 1,08±0,034 та 2,09±0,074 відповідно, при цьому додатково слід звернути увагу на значне зменшення активності лужної фосфатази в цій підгрупі досліджених – 28,26±4,70. Оцінка антимікробної активності ротової рідини дозволила зробити висновки щодо збільшення рівня мікробного обсіменіння ротової порожнини серед пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, при цьому аналогічні закономірності, притаманні дослідженню мінерального потенціалу, спостерігалися у третій підгрупі з тяжким ступенем захворювання, де значення уреази становило 0,148±0,013, а лізоциму – 77±11. Як наслідок, індекс ступеня дисбіозу значно відрізнявся від встановлених нормою значення 1, та дорівнював 4,78±0,5, що за інтерпретацією результатів відповідало клінічно субкомпенсованій стадії. Висновки. На підставі проведених досліджень слід зазначити, що пацієнти, які мали випадок COVID-19 в анамнезі, більш схильні до ураження твердих тканин зубів каріозним процесом через зниження природних механізмів захисту та відновлення кристалічної структури емалі.Item Prediction of long-term treatment in patients with COVID-19 based on analysis of their primary examination data(Sumy State University, 2025) Podavalenko, A.; Nessonova, T.; Korzh, O.; Zadorozhna, V.; Bilera, N.Вступ. Пандемія COVID-19 завдала колосальних соціальних та економічних збитків. Значна частина осіб, які перехворіли на цю інфекцію, мають серйозні порушення у стані здоров’я. Для запобігання віддалених наслідків COVID-19 необхідні моделі прогнозування тривалості лікування на підставі клінічних ознак, отриманих на початку захворювання. Матеріалита методи. У 2020-2021 роках проведено опитування 832 хворих на COVID-19. За допомогою комп’ютерних програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows проведено опрацювання зібраної бази даних. Зв’язок між числовими предикторами досліджували за допомогою кореляції Спірмена, а між категорійними показниками – гамма-кореляції. Для передбачення тривалості лікування пацієнта на підставі початкових клінічних ознак застосовані інструменти програми Statistica12.0 «класифікаційні дерева». Побудовано модель за допомогою засобу Data Mining – Trees/Partitioning – C&RT (Classification and Regression Tree). Результати та обговорення. На період дослідження встановлено, що довготривале лікування хворих на COVID-19 залежить від віку, супутніх захворювань, задишки, температури тіла, болю у грудній клітці, частоти дихальних рухів за 1 хвилину, болю в області серця, середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень за 1 хвилину. Це підтверджено суттєвою різницею між групами пацієнтів, які лікувалися до 30 днів та 31 день і більше, а також встановленими кореляційними зв’язками. На підставі вищезазначених предикторів розроблено алгоритм прийняття рішень щодо визначення тривалості лікування пацієнтів. Висновки. Встановлені взаємозв'язки між клінічними симптомами у хворих на СОVID-19 дозволять своєчасно виявляти можливі ускладнення у пацієнтів. Впровадження побудованої моделі прийняття рішень на підставі провідних предикторів допоможе лікарям прогнозувати тривалість перебігу інфекції та розробляти ефективні заходи для попередження серйозних постковідних наслідків.Item Mechanisms of national security post-pandemic recovery(Sumy State University, 2024) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Puhovkina, Y.Пандемія COVID-19 спричинила необхідність критичного перегляду допандемічних інструментів та механізмів забезпечення національної безпеки з метою виявлення тих драйверів та інгібіторів, що визначають чутливість соціо-еколого-економічних параметрів до шоків, на кшталт пандемії. Завданням даного дослідження є визначення внутрішніх детермінант (серед індивідуальних вимірників економічної, соціальної та екологічної безпеки) та зовнішніх драйверів і інгібіторів (серед параметрів належного врядування), що виступають релевантними імпактами резільєнтності національної безпеки досліджуваних європейських країн в умовах глобальних турбулентностей (як то криза, спричинена пандемією коронавірусної інфекції), а також формалізація відповідним зовнішнім та внутрішнім імпактами найбільш дієвих механізмів та інструментів державних інтервенцій. Алгоритм виконання мети дослідження передбачає реалізацію наступних кроків: 1) відбір індикаторів кількісного оцінювання економічної, соціальної та екологічної безпеки держави; 2) приведення індивідуальних індикаторів до співставного вигляду з використанням формули Севіджа та природної нормалізації; 3) інтегрування показників в індекси економічної, соціальної та екологічної безпеки держави шляхом комплексного поєднання методу головних компонент, формули Фішберна та адитивно-мультиплікативної згортки; 4) виявлення причинно-наслідкових зв’язків між інтегральними рівнями економічної, соціальної та екологічної безпеки держави та показниками належного врядування з використанням регресійного моделювання на панельних даних; 5) якісна інтерпретація отриманих результатів та формалізація механізмів та інструментів державних інтервенцій, які сприяють посиленню відповідних результативних показників. Емпірична реалізація дослідження здійснена на вибірці з 34 європейських країн. Період спостереження – 2000-2022. Встановлено, що економічна безпека внутрішньо найбільш обумовлена зростанням ВВП на душу населення та збільшення резервів у місяцях імпорту, в зовнішньо залежна від якості регулювання. Соціальна безпека держави визначається таким внутрішніми імпактами як зниження індексу Джирні та збільшення охоплення середньою освітою, а зовнішньо обумовлена - зростанням якості регулювання та верховенства права. Екологічна безпека найбільш залежить від таких внутрішніх детермінант як викиди СО2 та частка відновлювальної енергетики, а зовнішньо обумовлена зростанням верховенства права. Для кожного з визначених внутрішніх та зовнішніх імпактів формалізовано відповідні їм інструменти державних інтервенцій.Item Online Shopping Behaviour of Slovak During the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2024) Olearova, M.; Bacik, R.; Iannaccone, B.; Gavura, S.У статті розглянуто вплив пандемії COVID-19 на поведінку споживачів у контексті онлайн-шопінгу, що став важливим елементом сучасної торгівлі. Зазначено, що міста та регіони, зокрема у Словаччині, впроваджували різноманітні заходи для стримування поширення коронавірусу, такі як обмеження пересування, закриття традиційних магазинів і соціальне дистанціювання. Це спричинило суттєві зміни у споживчих звичках, оскільки зростаючий ризик зараження спонукав споживачів уникати громадських місць і переходити до електронної комерції як безпечнішого та зручнішого способу здійснення покупок. У цьому контексті досліджено фактори, що впливають на наміри споживачів використовувати онлайн-платформи для здійснення покупок. Особливу увагу приділено таким аспектам, як суб’єктивні стандарти, які визначають вплив соціального середовища на прийняття рішень, та сприйнята корисність, що відображає оцінку зручності й ефективності використання електронних платформ. На основі даних опитування 250 споживачів у Словаччині проведено кореляційний аналіз із застосуванням рангового коефіцієнта кореляції Спірмена. Встановлено позитивний зв’язок між внутрішніми (особисті переконання) і зовнішніми (вплив друзів, родичів, суспільства) суб’єктивними стандартами та схильністю до здійснення онлайн-покупок. Результати також підкреслюють значний вплив сприйнятої корисності послуг електронної комерції на стимулювання онлайн-активності споживачів, особливо у період дії карантинних обмежень, коли доступ до традиційних магазинів був обмежений. Отримані дані мають вагоме значення для підприємств електронної комерції, оскільки вони дозволяють краще зрозуміти поведінку споживачів і адаптувати маркетингові стратегії до актуальних умов. Підвищення рівня комфорту, безпеки та простоти використання онлайн-платформ може стати ключовим чинником успішного залучення клієнтів. Автори підкреслюють, що перехід до цифрової комерції є важливим елементом адаптації бізнесу в умовах пандемії та невизначеності. У висновках узагальнено основні результати дослідження, зазначено його обмеження та запропоновано напрями для подальшого вивчення впливу кризи на поведінку споживачів, включаючи аналіз довгострокових змін у їхніх перевагах та практиках.Item Micronutrient status in children infected with the SARS-CoV-2 virus(Sumy State University, 2024) Pavlyshyn, H.; Labivka, O.Коронавірусна хвороба (COVID-19), спричинена SARS-CoV-2, викликала серйозні проблеми у сфері громадського здоров'я, що призвело до респіраторних захворювань, різного ступеня важкості. Вітаміни A, D, B6, B9 і B12 є важливими для імунної відповіді на вірусні інфекції, включаючи COVID-19, тоді як гомоцистеїн, який регулюється вітамінами групи B, може впливати на запальні реакції та судинні ускладнення. Метою цього дослідження було оцінити рівень цих мікроелементів і гомоцистеїну у дітей з COVID-19, досліджуючи можливі зв’язки зі ступенем тяжкості хвороби. Матеріали та методи: дослідження включало 112 дітей із COVID-19 та 23 здорових контрольних осіб. Рівні вітамінів A, D, B6, B9, B12 та гомоцистеїну в сироватці крові вимірювали за допомогою імуноферментного аналізу. Результати: результати показали, що діти з легкою формою COVID-19 мали вищий рівень вітаміну A (45.61 нг/мл) порівняно з тими, хто мав середню (347.30 нг/мл) та важку форму (242.90 нг/мл) (p < 0.05). Рівні вітамінів D і B6 також знижувалися зі збільшенням тяжкості: від 30.91 нг/мл і 56.80 нг/мл при легкій формі до 22.42 нг/мл і 39.41 нг/мл при важкій формі відповідно (p < 0.05). Вітамін B9 був нижчим у випадках важкої форми (3.90 нг/мл) порівняно з легкою (4.78 нг/мл) (p<0.05), тоді як вітамін B12 не показав значних відмінностей. Висновки: вітаміни D, B6 і B9, ймовірно, відіграють значну роль у зменшенні тяжкості COVID-19 у дітей, тоді як вітамін A має менший ефект, а вітамін B12 не виявляє суттєвого впливу. Ці результати вказують на важливість підтримки достатнього рівня вітамінів під час пандемії COVID-19 для потенційного зниження тяжкості захворювання.Item Features of COVID-19 in patients with diabetes mellitus(Sumy State University, 2024) Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Kaldiaieva, M.; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana MykolaivnaАктуальність: цукровий діабет і COVID-19 – нозології, що створюють нові виклики у галузі медицини, після свого поєднання, вже окреслили свою важливість та потенційно великий вплив на здоров'я людей у всьому світі. Кожна з цих патологій по окремості мають значний вплив на життя та добробут пацієнтів, у поєднанні створюють складні умови для медичної практики та організації системи охорони здоров'я. Дослідження взаємного впливу цукрового діабету та COVID-19 на клінічну картину, особливості перебігу, діагностику та лікування пацієнтів, має неабияку важливість та актуальність, як для наукового товариства, так і для прикладної практичної медицини, і його продовження та розширення є науковою та громадською потребою. Матеріали і методи: усього обстежено 53 хворих на COVID-19. Опрацьовано їх медичні картки. Для оцінки клінічних показників, епідеміологічних даних, фізичного та психоемоційного стану хворих був створений та використаний власний опитувальник “Форма комунікації-1”. За отриманими даними були розраховані статистичні показники: критерій Пірсона – для якісних показників, U-критерій Манна-Уїтні використовувався як непараметричний метод аналізу, t-критерій Стьюдента для величин, що відповідали нормальності розподілу відповідно. Результати: хворі на COVID-19 були розділені на дві групи: з цукровим діабетом (20 осіб, 37.7 %) та без цієї патології (група порівняння) (33 пацієнта, 62.3 %). У дослідженні переважали жінки 57%, віком (59.2 ± 12.5) роки. Пацієнти госпіталізувалися на 4-5 добу захворювання. Серед супутньої патології у групі хворих з цукровим діабетом частіше визначалися артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця (по 85 %), у пацієнтів групи порівняння (55 % та 52 % відповідно (p < 0,05). Коронавірусна хвороба починалася гостро з ознобу, підвищення температури тіла до (38.3±0.18) °С. Загальну слабкість відчували 96 % хворих. Серед скарг у групі порівняння переважали агевзія (33 %) та осиплість голосу (52 %) (p < 0,05). Тяжкій ступінь перебігу COVID-19 спостерігався у 85 % хворих з цукровим діабетом, у групі порівняння – у 33 % хворих. Навпаки середній ступінь тяжкості переважав у групі порівняння (64 % пацієнтів) (p < 0,05). Рівень глюкози у крові хворих на COVID-19 на тлі ЦД склав (9,9 ± 6,8) ммоль/л і був вищим ніж у групі порівняння (5,8 ± 1,4) ммоль/л, що свідчить про гіперглікемію внаслідок порушення толерантності до глюкози (p < 0,05). Висновки: серед хворих переважають жінки (57 %) середнього віку (59.2 року). Тяжкий перебіг COVID-19 переважає у групі хворих з цукровим діабетом. Клінічна картина значно не відрізняється у порівнюваних групах, проте дані лабораторних показників (підвищений С-реактивний білок, зміни розмірів тромбоцитів, підвищений рівень аланін- та аспартат-амінотрансферази, гамма-глутамілранспептидази, сечовини, креатиніну), об’єктивна симптоматика (зміни загального стану, тяжкий перебіг, аускультативні відхилення) свідчать про виразніші зміни у пацієнтів з COVID-19 та ЦД. SARS-CoV-2 індукує зміни у метаболізмі глюкози та сприяє посиленню тяжкості COVID-19, що у свою чергу призводить до гіперцитокінемії, цитокінового шторму, пошкодження тканин і дихальних шляхів.Item Changes in indicators of endogenous intoxication, nonspecific reactivity, and inflammation caused by SARS-CoV-2(Sumy State University, 2024) Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychАктуальність: незважаючи на те, що весь науковий світ стурбований проблемою COVID-19, із Long COVID живе близько 65 млн людей, яких турбують загальна слабкість, втома, когнітивні дисфункції, задишка. Дана проблема є глобальною для людства через зниження працездатності, розумової активності населення, що призводить до економічних втрат. Проблема залишається відкритою та потребує подальших досліджень. Матеріали та методи: всього було обстежено 108 осіб та поділено на три групи: група А – 31 пацієнт із підтвердженим COVID-19, група В – 35 осіб із з Long COVID та група С – 42 практично здорові особи. Досліджувалися гематологічні та неспецифічні імунологічні зміни. Статистична обробка даних проводилася за допомогою програмного забезпечення STATA компанії StataCorp (Texas, USA) із розрахунком параметричних та непараметричних критеріїв. Результати: у досліджуваних групах переважали жінки середнього віку. Серед гематологічних показників спостерігалося підвищення лейкоцитів, еритроцитів, ШОЕ у групі з COVID-19. У хворих групи А паличкоядерних нейтрофілів було у 2,5 рази більше ніж у В та у 2,3 рази ніж у С. У пацієнтів з COVID-19 інтегративні показники ендогенної інтоксикації перевищували відповідні дані порівняно з групою Long COVID (р<0,05). В осіб з Long COVID спостерігалася тенденція (р=0,055 –0,588) до підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації (показник інтоксикації був вищим у 2,6 рази (р<0,05)) порівняно з групою практично здорових осіб. Індекси неспецифічної реактивності у групі А (коефіцієнт резистентності, лімфоцитарний індекс, індекс співвідношення еозинофілів в лімфоцитів, індекс алергізації) та В (коефіцієнт резистентності, лімфоцитарний індекс) були нижчими ніж у групі С (р<0,05). У хворих на COVID-19 індекси активності запалення (сумарний індекс запалення, індекс Кребса, індекс співвідношення лейкоцитів і ШОЕ) були вищими ніж у групі практично здорових осіб (р<0,05). Висновки: для пацієнтів з COVID-19 характерно зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації, виражений запальний процес, активація тканинного розпаду. Для осіб з Long COVID – незначне підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації, з низьким ступенем запалення та підвищенням неспецифічної реактивності порівняно з групою COVID-19.Item Патоморфологічні зміни плаценти в гострому періоді COVID-19 у вагітних(Сумський державний університет, 2024) Савчук, Т.Вступ. Бар’єрна функція зрілої плаценти забезпечує народження ПЛР-негативних немовлят у жінок у гострому періоді коронавірусної хвороби (COVID-19). Це пояснювалося зниженням у плаценті рівня активності та концентрації протеїну ангіотензинперетворюючого ферменту ІІ типу (ACE2), що є рецептором для коронавірусу SARS-CoV-2. Виявити компенсаторні зміни у плаценті при COVID-19 у вагітної спонукало нас провести дослідження. Мета дослідження. Визначити патоморфологічні зміни плаценти в гострому періоді COVID-19 у вагітної. Матеріали та методи дослідження. Досліджувалися плаценти жінок з COVID-19 під час пологів, підтвердженою позитивним ПЛР-тестом (визначення РНК SARS-CoV-2), при доношеній вагітності (n=32). Тривалість постковідного інтервалу (проміжок часу від діагностування COVID-19 до пологів) була 1–4 тижні. Застосовувалися макроскопічний, органометричний, мікроскопічний, імуногістохімічний з визначенням експресії моноклональних антитіл CD34 та статистичний методи дослідження. Для визначенням відсотка досліджуваних структур, що відрізнялися за кольором забарвлення після гістологічного фарбування, архівні фото (×400) завантажували на ONLINE JPG TOOLS. Результати. Терміни пологів: з 37 по 42 тижні гестації (медіана 40). COVID-19 у терміни з 34 по 40 тиждень гестації (медіана 36). Перебіг коронавірусної хвороби у вагітних: 10 – легкий, 18 – середньо-важкий, тяжкий стан з двобічною полісегментарною пневмонією – 4 жінки. Оцінка новонароджених за шкалою Апгар: 21 дитина (65,6%) – 8–9 балів, 9 випадків (28,1%) – 7–8 балів, та по одному спостереженню – 3–4 бали та 6–7 балів. Достовірної різниці між клінічними проявами COVID-19 або важкістю перебігу хвороби у вагітної та морфологічними змінами плаценти не було виявлено. При мікроскопічному дослідженні плацент виявлявся плацентит: хоріоамніоніт – 93,8% (95%ДІ: 82,4%–99,5%), базальний децидуїт – 100% (95% ДІ: 94,2%–100%), вілузит та інтервілузит – 28,1% (95%ДІ: 13,7%–45,4%). Ступінь проявів хоріоамніоніта: (+) та (++) була в 34,4% (95% ДІ: 18,6%–52,1%), базального децидуїту (+) –15,6% (95% ДІ: 5%–30,6%), р1–2=0,08; та (++) у 28,1% (95% ДІ: 13,7%–45,4%). Прояв хоріоамніонітув (+++) та (++++) по 11,8% (95% ДІ: 3,2%–26,6%), базального децидуїту (+++) у 28,1% (95% ДІ: 13,7%–45,4%) та (++++) у 15,6% (95% ДІ: 5%–30,6%). Вираженість проявів базального децидуїту (+++++) виявлена у 11,8% (95% ДІ: 3,2%–26,6%), р1–2=0,04. Ступінь вираженості запальних змін материнської поверхні плаценти від (+++) до (+++++) при незначних аналогічних змінах амніотичних оболонок (+) та (++) підтверджували вертикальний шлях інфікування. Набряк строми термінальних ворсин виявлявся у 90,6% (95% ДІ: 77,7%–98,3%) та спричиняв звуження просвіту капілярів термінальних ворсин хоріона,та зменшення відсотку міжворсинчастого простору – 26,0 [20,7; 33,8] проти 44,9 [40,5; 49,6] у нормі; р = 0,0005. Відсотки у гістологічному зрізі термінальної ворсини: строми – 72,3 [65,8; 78,7], судин – 29,0 [25,6; 34,2] проти аналогічних показниках у нормі – 32,1 [26,2; 39,6] та 67,8 [60,3; 73,7] відповідно; р = 0,0039. Висновки. Патоморфологічні зміни при доношеній вагітності в гострому періоді COVID-19 у матері спричинені фазою ексудації запального процесу, чим пояснювалися прояви плацентиту, набряк строми термінальних ворсин зі звуженням просвіту капілярів, дисциркуляторні розлади. Живонародженість з високими балами за шкалою Апгар забезпечувалася компенсаторними змінами зрілої плаценти: збільшенням кількості синцитіальних вузликів, локальністю вілузиту та інтервілузиту, як механізмами збільшення міжворсинчастого простору для забезпечення адекватної перфузії.Item Virtual Teams in The University: A Critical Literature Review and A Research Agenda(Sumy State University, 2024) Miranda, F.J.; Chamorro-Mera, A.У контексті глобальних змін, викликаних пандемією COVID-19, університети зіткнулися з необхідністю адаптуватися до нових умов функціонування, що стало потужним стимулом для інтернаціоналізації та цифровізації освітніх процесів. Одним із важливих аспектів цього процесу стало зростання ролі віртуальних робочих груп, які об'єднують студентів і дослідників з різних країн та культурних контекстів. Метою дослідження є всебічний аналіз наукових робіт, присвячених віртуальним командам університетів, для визначення ключових напрямів розвитку та окреслення перспектив майбутніх досліджень у даній галузі. Використовуючи систематичний огляд літератури з баз даних WoS і Scopus та застосовуючи метод PRISMA для збору даних, було вибрано сорок сім відповідних наукових статей для аналізу. Основна увага приділялася визначенню того, які аспекти віртуальних команд були досліджені, коли і де це відбувалося, хто є провідними авторами у цій галузі, та які методи були застосовані. Проведене дослідження дозволило виявити, що, незважаючи на збільшення кількості досліджень віртуальних команд з кінця XX століття, університетські віртуальні команди не отримали достатньої уваги у науковій літературі. Водночас більшість досліджень було проведено у Сполучених Штатах, що свідчить про необхідність розширення дослідницьких горизонтів, враховуючи значний вплив культурних факторів на діяльність віртуальних команд. Також було зауважено, що переважна більшість аналізованих робіт зосереджена на студентських групах, у той час як дослідницькі команди, які відіграють важливу роль у підтримці інтернаціоналізації наукових мереж, залишаються недостатньо дослідженими. Дослідження пропонує аналітичний огляд на основі моделі життєвого циклу віртуальних команд, розділяючи аналіз на три основні категорії: вхідні дані (формування команд, технологічне забезпечення, культурні аспекти), операційні процеси (спілкування, управління проєктами, розвиток команд) та результати (ефективність команди, досягнуті результати, вплив на освітній процес). Отримані в роботі результати підкреслюють необхідність подальших досліджень віртуальних команд у різних культурних та географічних контекстах, а також розробку ефективних стратегій управління для підтримки продуктивної взаємодії між членами віртуальних команд у глобалізованому освітньому середовищі.