Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
8 results
Search Results
Item Financial Transparency in The Formation of the Wage Fund(Sumy State University, 2025) Tkachuk, Serhii Vasylovych; Ткачук, Сергій Васильович; Amoa-Gyarteng, K.; Kantu, A.У цій статті представлено комплексне дослідження фінансової прозорості у формуванні заробітної плати як стратегічного інструменту сучасного організаційного розвитку. Фінансова прозорість трактується не лише як елемент звітності чи нормативна вимога, а як багатовимірне явище, що інтегрує економічні, соціальні та етичні аспекти управління людськими ресурсами. У статті підкреслюється, як відкритість у визначенні та розподілі заробітної плати сприяє зміцненню довіри між працівниками та роботодавцями, зменшенню соціальних напружень та зміцненню відносин у колективі. Автори систематизують практичні підходи до прозорої винагороди на основі міжнародних аналітичних звітів та наукових досліджень, пропонуючи структуроване бачення прозорості як доступності, надійності, своєчасності та чіткості інформації. Особлива увага приділяється її ролі у формуванні довіри, підвищенні мотивації та лояльності, а також зниженні плинності кадрів, що обґрунтовує сучасні принципи прозорої політики оплати праці. Наукова новизна полягає в об'єднанні концептуальних підходів до фінансової прозорості та розкритті її інтегративного значення для внутрішніх процесів та зовнішнього сприйняття компанії. Прозорість представлена як технічний інструмент управління оплатою праці та системно-формуючий механізм, що гармонізує економічну ефективність із соціальною відповідальністю. Стверджується, що фінансова відкритість формує культуру довіри, безпосередньо впливаючи на конкурентоспроможність організації. Практична цінність дослідження полягає в застосовності запропонованих принципів в управлінні персоналом. Їх впровадження дозволяє зменшити плинність кадрів, підвищити продуктивність праці та сформувати позитивний імідж соціально відповідального роботодавця. У висновках підкреслюється, що прозорість оплати праці повинна розглядатися як рушійна сила організаційного розвитку: вона забезпечує справедливі механізми винагороди, збалансовує інтереси працівників і роботодавців та пом'якшує соціальні конфлікти. Таким чином, прозора система винагороди є основою довгострокової стабільності, конкурентоспроможності та сталого розвитку.Item Modern Trends in Educational Management(Sumy State University, 2025) Майборода, Тетяна Миколаївна; Mayboroda, Tetyana; Guibin, Z.; Adamu, A.У статті представлено комплексний науково-методологічний підхід до вивчення та інтеграції сучасних глобальних тенденцій в управлінні університетами в контексті стратегічної трансформації вищої освіти в умовах динамічних соціально-економічних і технологічних змін. Аналіз базується на систематизації провідних концепцій розвитку освіти, що відображають еволюцію її технологічного, гуманістичного та соціального вимірів, а також на детальному вивченні тенденцій, визначених у звітах ОЕСР «Тенденції, що формують освіту» на 2022 і 2025 роки. Дослідження зосереджується на вивченні впливу таких факторів, як цифровізація, штучний інтелект, екологічна відповідальність, соціальна згуртованість та міжкультурний діалог, на практики управління університетами. Особлива увага приділяється п'яти сучасним тенденціям, які відповідають глобальним викликам і відображають необхідність гнучких, інклюзивних та стійких стратегій розвитку вищої освіти. Розглядається взаємозв'язок цих тенденцій та сфер управління університетами. Наукова новизна полягає в цілісному поєднанні аналітичного огляду освітніх тенденцій з визначенням конкретних управлінських заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності університетів та зміцнення їхньої ролі як активних агентів соціальних трансформацій. Внесок автора полягає у визначенні еволюції пріоритетів у період між 2022 і 2025 роками та обґрунтуванні їхнього значення для стратегічного планування у сфері вищої освіти. Крім того, проаналізовано, як зміни визначають нові пріоритети управління та змінюють підходи до розробки освітніх програм і підтримки академічної спільноти. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для розробки університетських стратегій, що враховують цифрову трансформацію, розвиток освіти, підтримку психічного та фізичного благополуччя академічної спільноти та зміцнення міжнародного співробітництва. Основні висновки підтверджують, що успішне управління університетом у XXI столітті вимагає інтеграції технологічних інновацій, етичних принципів, міждисциплінарних підходів та стратегічного прогнозування в єдиний комплекс управлінських рішень, здатних забезпечити адаптацію до швидких і складних змін у глобальному середовищі, зберігаючи при цьому соціальну місію освіти та її роль у формуванні цінностей і компетентностей майбутнього. Узагальнені висновки, представлені в статті, можуть слугувати орієнтиром для адаптації вищих навчальних закладів до глобальних викликів, підвищення їх ефективності та зміцнення соціальної ролі університетів у сучасному світі.Item Evaluating Innovation Efficiency in EU Countries: the DEA Approach(Sumy State University, 2024) Cabinova, V.; Burgerova, J.; Gallo, P.Інновації, наука та технології, які є одними з найважливіших інструментів для досягнення економічного зростання, добробуту та конкурентоспроможності в локальному та глобальному бізнес-середовищі, дедалі більше привертають увагу. Таким чином, підвищення рівня ефективності інновацій у країнах має бути одним із пріоритетів ЄС. Метою статті є аналіз розвитку ефективності інновацій у країнах-членах ЄС та оцінка використання ресурсів, які надходять до їхніх національних інноваційних систем. Для визначення ефективності країн ЄС були застосовані базові орієнтовані на результати моделі DEA. Вибірка дослідження сформовано на основі даних Світового банку. У статті проведено порівняльний аналіз вхідних змінних (державні витрати на освіту у відсотках від валового внутрішнього продукту, витрати на дослідження та розробки у відсотках від валового внутрішнього продукту, кількість науковців у сфері досліджень і розробок на мільйон осіб) та вихідних змінних (кількість патентних заявок, обсяги високотехнологічного експорту у відсотках від експорту продукції виробничого сектору, кількість наукових і технічних статей у журналах). Рівень ефективності окремих країн ЄС кількісно оцінено з використанням програмного забезпечення DEA Solver (LV 8.0). На основі методу масштабування визначено та представлено у картограмі 5 груп країн із подібними рівнями ефективності. За аналізований період такі країни було віднесено до ефективних – Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Мальта, Румунія (та Сполучене Королівство у 2018–2019 роках). Такі країни, як Швеція, Данія, Бельгія, Фінляндія та Австрія, демонстрували найвищі значення вибраних вхідних показників, але коефіцієнт ефективності показав середні або нижчі за середні результати. Результати цього дослідження підтвердили гіпотезу, що багато з країн, які займають топові позиції у світових рейтингах інновацій, неправильно використовують та недооцінюють ресурси, які надходять до їхніх національних інноваційних систем. Політикам та розробникам стратегічних планів для підвищення ефективності інновацій у країнах ЄС буде надано можливість інтегрувати результати цього дослідження у реальні пропозиції та рішення.Item Innovative Activity of SPA Companies in the Slovak and Czech Republic in the Context of the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2024) Senkova, A.; Kolesarova, S.; Kosikova, M.У багатьох системах охорони здоров'я європейських країн санаторно-курортні послуги в даний час є частиною або доповненням до медичної допомоги. Чехія та Словаччина завдяки своїм природним лікувальним ресурсам і давнім традиціям належать до значущих європейських курортних країн. В обох країнах санаторно-курортний туризм також є одним із найважливіших видів туризму, а з огляду на його оцінку за кількістю ночівель і доходом займає значну частку в структурі туристичної галузі. Однією з найбільших проблем для SPA-бізнесу стала пандемія COVID-19, яка спричинила обмеження на подорожі, закриття підприємств і падіння попиту та доходів. Питання впливу пандемії на санаторно-курортний бізнес у досліджуваних країнах досі детально не розглядалося. Відповідно до вищесказаного, метою представленого внеску є оцінка інноваційної діяльності курортних компаній у Словаччині та Чехії в контексті пандемії COVID-19. Вибірку дослідження склали 122 санаторнокурортних підприємства обох республік. За результатами попередніх досліджень встановлено, що інновації загалом сприймаються як важливий елемент розвитку суспільства, антикризового управління, підвищення конкурентоспроможності та комерційного успіху. Основним методом дослідження виявлення та класифікації типів інновацій та інноваційних можливостей, що впроваджуються на санаторно-курортних підприємствах, було анкетне опитування. За результатами проведеного дослідження виявилося, що походження SPA-бізнесу не впливає на країну, на те, як люди сприймають тенденції. Підтверджено зв’язки між типами впроваджуваних інновацій та деякими вигодами від впровадження інновацій, а також бар’єрами, що перешкоджають впровадженню інновацій. Звідси випливає, наприклад, що компанії, які інвестують в інноваційні процеси, можуть покращити свою ефективність і конкурентоспроможність своєї команди, зменшити свої витрати на виробництво або надання послуг. З аналізу факторів, пов’язаних із впровадженням інновацій, виявилося, що найважливішими є ті фактори, які безпосередньо впливають на економічні результати та конкурентні переваги підприємств. З іншого боку, фактори, пов’язані з культурними, екологічними чи технічними аспектами інновацій, менш важливі. Певними обмеженнями проведеного дослідження був той факт, що, незважаючи на неодноразові дзвінки, не всі SPA-компанії, які працюють у SPA-індустрії Чеської та Словацької Республік, взяли участь.Item Personnel Marketing in the System of Airline Anti-Crisis Management(Sumy State University, 2022) Polous, O.; Heiets, I.; Mykhalchenko, I.; Krapko, O.Пандемія COVID-19, а потім і військова агресія на території України негативно вплинули на розвиток підприємств всіх секторів економіки держави, особливо авіаційний транспорт, що був змушений призупинити свою діяльність. Сфера авіаційних послуг традиційно характеризується мінливими потребами клієнтів, що обумовлює високий ступінь ймовірності незадоволення спектром та якістю авіаційних послуг, які надаються як вітчизняними, так і міжнародними авіакомпаніями. Динаміка сучасного життя та бізнес-середовища, зміна співвідношення робочого та вільного часу підвищують попит населення на зручні та сучасні авіаційні послуги. Перед авіакомпаніями постають все вищі вимоги щодо досягнення конкурентних переваг. Основною метою даного дослідження є виявлення місця маркетингу персоналу в системі антикризового менеджменту авіакомпанії. У рамках даної статті проведено дослідження структурних елементів комплексу маркетингу підприємства сфери надання послуг; визначено структурне співвідношення категорій персоналу у світовій цивільній авіації; проаналізовано вплив пандемії COVID-19 на рівень зайнятості у світовій авіації; визначено динаміку зміни витрати на персонал у світовій авіації під впливом пандемії COVID-19; проаналізовано динаміку змін операційного доходу та витрат на соціальні заходи авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» під впливом ряду кризових явищ у світовій та державній економіці. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали наступні методи: загальнонаукові методи аналізу та синтезу, логічного та ситуаційного аналізу та часткові методи, притаманні економічним наукам (суб’єктно-об’єктний підхід, економічний та статистичний аналіз, групування, порівняння та класифікація). За результатами проведеного дослідження, авторами запропоновано алгоритм процесу виведення авіакомпанії з кризи, який враховує передумови, що вплинули на зниження економічних показників діяльності підприємств авіаційного сектору та орієнтується на важливість впровадження маркетингу персоналу до системи антикризового менеджменту. Авторами рекомендовано застосовувати запропоновану модель маркетингу персоналу в процесах антикризового управління авіакомпанією задля включення корпоративної культури до системи антикризового управління авіакомпанією як важливого інструменту, що сприятиме розвитку інтелектуального капіталу компанії та генерації нових ідей. Результати та рекомендації дослідження мають практичну цінність для українських авіакомпаній щодо інтеграції маркетингу персоналу в систему антикризового менеджменту.Item Analyses Of Demographic Changes, Labor Market Trends, And Challenges In Albania(Sumy State University, 2022) Hoxhaj, M.; Muharremi, O.; Nushi, E.Albania has seen significant political and socioeconomic changes in the last 30 years, owing mostly to its participation in democratization and the transition to an open market economy. The purpose of this study is to investigate demographic dynamics in Albania to better understand the country’s current population situation and the near future projection for the period 2025-2031. The relevance of analyzing this topic is to better understand actual demographic changes in Albania and to have a detailed projection of the situation in the near future. The article begins by analyzing important demographic changes and their effects on a country’s economy, specifically the labor market. Furthermore, we demonstrated the trajectory of demographic changes in Albania for various main demographic parameters such as births, deaths, natural increase, marriage, divorces, and numbers of foreigners in Albania, using data from the Institute of Statistics in Albania (INSTAT). The following are presented population projections for ten coming years. The changes that have happened in the labor market are presented here to better comprehend the effects and repercussions of these demographic changes. The descriptive analysis of the main demographic indicators shows that the population is rapidly declining, posing a serious problem with numerous consequences, particularly in the labor market, necessitating the implementation of immediate policies to mitigate this phenomenon and its consequences. It makes a technical contribution by employing an approach that allows for fresh estimations of the amount of internal migration, demographic changes, and labor market issues in Albania. The results of the research can be useful for policymakers to initiate social, fiscal, and incentive policies to mitigate the decline and aging of the population.Item Management of Innovation in Azerbaijan: Relationships with Competitiveness and Sustainable Development(Sumy State University, 2022) Ibraghimov, E.A.Пандемія COVID-19 негативно впливає на досягнення більшості Цілей сталого розвитку, що призводить до суттєвої кризи, особливо відчутної в країнах з менш розвиненою економікою. Таким чином, перед урядами країн світу постають серйозні завдання. Негативний річний приріст ВВП на душу населення в Азербайджані за 2020 рік склав -4,95% (нижче за середньосвітовий показник на 0,56%). Це зумовлює необхідність не тільки відновлення короткострокового економічного зростання, а й досягнення довгострокової конкурентоспроможності, сталого розвитку та інклюзивної економіки. У статті зазначено, що Азербайджан займає 58 місце зі 141 у рейтингу глобальної конкурентоспроможності (при цьому 63 місце за інноваційним потенціалом та 73 місце за впровадження ІКТ); 55 місце зі 165 за Індексом сталого розвитку; 80 місце зі 131 у Глобальному інноваційному індексі, що свідчить про важливу роль менеджменту інновацій в Азербайджані. Основною метою статті є дослідження взаємозв'язків між інноваційним розвитком, конкурентоспроможністю та сталим розвитком країни. Для емпіричного підтвердження висунутих гіпотез була сформована вибірка з 9 країн світу (Азербайджан, Грузія, Вірменія, Німеччина, Франція, Фінляндія, Естонія, Польща, Чехія). Автором проведено аналіз низки показників, ґрунтуючись на даних статистичного відділу Департаменту з економічних та соціальних питань Організації Об'єднаних Націй, Світового банку, Світового економічного форуму та Світового організації інтелектуальної власності за період із 2010 по 2020 рр. У роботі проведено статистичний аналіз індикаторів сталого розвитку, конкурентоспроможності та інноваційного розвитку досліджуваних країн. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу та тесту Грейнджера (з використанням програмного пакету STATA) встановлено взаємні напрямки впливу показників інноваційного розвитку, конкурентоспроможності країни та її сталого розвитку в Азербайджані та інших країнах вибірки. Побудовано регресійну модель з випадковими ефектами, формалізовано та оцінено вплив параметрів інноваційного розвитку на річний приріст ВВП на душу населення як ключову складову конкурентоспроможності країни та її сталого розвитку. Отримані результати можуть бути корисними при розробці заходів щодо підвищення конкурентоспроможності та досягнення цілей сталого розвитку в Азербайджані, а також у подальших дослідженнях.Item Overcoming The Socio-Economic Consequences Of Military Conflict in Ukraine And The Impact Investment Of Post-Conflict Recovery Of Anti-Terrorist Operation(Sumy State University, 2020) Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Kuzior, A.The article analyzes the socio-economic consequences of the armed conflict for the economic development of the ATO regions. The key problems related to the temporarily occupied territories were identified, the directions of their solution and the role that impact investment can play in this were specified. A dynamic analysis of indicators of socio-economic development of Ukrainian economy as a whole and in the regional context for the period from 2012 to 2019 was conducted. It is determined that the loss of territorial control has led to a significant deterioration of the economy in Ukraine; the assessment of losses of economic potential at the anti-terrorist operation zone was carried out.