Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Item
    Поет-самітник серед "пражан": неординарність творчої особистості О. Стефановича
    (Сумський державний університет, 2023) Владимирова, В.; Рева, Н.; Рябоконь, К.
    Мета статті – охарактеризувати специфіку творчості О. Стефановича в контексті творчості поетів-«пражан», розкрити її художню неповторність, домінантні морально-етичні екзистенціали та філософську наповненість. Основну увагу в статті зосереджено на огляді основних етапів творчого зростання письменника, зважаючи на малодослідженість його постаті сучасною літературознавчою наукою. Окреслено внутрішній герметизм поета серед «пражан». Визначено специфіку філософських мотивів й образів, виявлено характерні риси образної символіки. З’ясовано домінанти художньої історіософії в поетичних текстах. Об’єктом дослідження стали поетичні твори О. Стефановича. Предметом – різнопланові мотиви та образи поезій, їх філософсько-екзистенційний, релігійний зміст. Джерельною базою дослідження слугують збірки «Поезії» (1927), «Stephanos І» (1939), «Зібрані твори» (1975, посмертно) О. Стефановича. У статті з позицій сучасної літературознавчої науки з’ясовано специфіку поетичного доробку О. Стефановича, охарактеризовано глибоку філософічність його текстів, виокремлено його роль у складному еміграційному літературному процесі.
  • Item
    Художні версії проблеми національної ідентичності у творах Аскольда Мельничука
    (Сумський державний університет, 2021) Бокшань, Г.
    Мета статті – з’ясувати специфіку художньої інтерпретації проблеми національної ідентичності в романах А. Мельничука "Що сказано" і "Посол мертвих" та ідентифікувати кореляцію моделей етнічного самовизначення з персонажами цих творів. Основну увагу в статті зосереджено на особливостях художнього втілення письменником моделей національної ідентичності, обґрунтованих В. Агеєвою з літературознавчих позицій, одна з яких спирається на уявлення про її незмінність, друга ж передбачає можливість індивідуального вибору. Визначено виклики для національної ідентичності в умовах еміграції, окреслені автором у романах "Що сказано" і "Посол мертвих". Виявлено, що засоби характеротворення у Мельничукових творах відображають детермінованість національно-культурного самовизначення окремих героїв та еволюцію його складових через інших персонажів, що ілюструє тезу В. Агеєвої про сучасні погляди на цю проблему. Акцентовано зв'язок мотивів національної ідентичності та історичної пам’яті, що оприявнюється в обох романах як щодо індивідуальних персонажів, так і стосовно збірного образу української громади у США. З’ясовано, що в обох романах А. Мельничука оприсутнюються полярні моделі національного самовизначення: частина героїв репрезентує тих, хто неухильно плекає і береже успадковану ідентичність (Зенон Забобон і його донька Слава; Адріана Крук), у той час як інші персонажі виявляють гнучкість, готовність асимілюватися в новому середовищі, обстоюючи право індивідуального вибору (Наталка Забобон і Аркадій Ворог; поет Антон, Алекс Крук і оповідач Нік Блюд).