Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
Search Results
Item Impact of Gender Aspects of Sustainable Entrepreneurship on Country Innovative Development(Sumy State University, 2020) Старченко, Людмила Володимирівна; Старченко, Людмила Владимировна; Starchenko, Liudmyla VolodymyrivnaЦя стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо визначення впливу гендерних аспектів сталого підприємництва на інноваційний розвиток країни. Систематизація наукових напрацювань із вищезазначеної проблематики свідчить про недостатність емпіричних досліджень. Таким чином, подальші теоретичні та емпіричні дослідження у визначеному напрямку є актуальними. Метою статті є перевірка гіпотези про вплив гендерних детермінант сталого підприємництва на інноваційний розвиток країни. Для досягнення поставленої мети у роботі розроблено науково-методичний підхід на основі поєднання кореляційного та регресійного аналізів. У ході дослідження застосовано наступну логічну послідовність: 1) кореляційний аналіз з метою усунення проблеми мультиколінеарності між змінними управління; 2) аналіз описової статистики набору даних; 3) регресійний аналіз панельних даних та характеристика його результатів. Практичну реалізацію усіх етапів даного дослідження здійснено з використання програмного забезпечення Stata 12/SE. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 9 країн (Чеська Республіка, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка, Словенія та Україна) за 2008-2018 роки. За результатами регресійного аналізу встановлено, що між гендерними аспектами сталого підприємництва та інноваційним розвитком країни не існує суттєвих взаємозв’язків. Зокрема, отримані результати свідчать про те, що збільшення частки жінок у робочій силі на 1% призводить до збільшення глобального індексу інновацій на 0,9 бала з ймовірністю 99%. При цьому збільшення індексу Джині на 1% призводить до збільшення Глобального індексу інновацій приблизно на 0,5 бала з 90% ймовірністю. Окрім цього, базова освіта жіночої робочої сили та безробіття жінок не мають статистично значущого впливу на результативний показник. За результатами дослідження автор приходить до висновку, що гендерна перспектива сталого підприємництва повинна розвиватися швидше, для того, щоб трансформуватися у дієвий механізм інноваційного та сталого розвитку країни.