Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
4 results
Search Results
Item Відтворення соціолектизмів у перекладі текстів науково-популярного стилю(Сумський державний університет, 2025) Халимон, І.; Сливка, В.Статтю присвячено дослідженню проблеми відтворення соціолектизмів у перекладі науково-популярних текстів на прикладі книги К. Фокс «Спостерігаючи за англійцями». Дослідження базується на порівняльному аналізі оригінального та перекладеного текстів із застосуванням описового, компаративного і кількісного методів. Аналіз перекладу соціально-маркованих одиниць у тексті книги К. Фокс свідчить про використання перекладачкою комплексу прийомів, спрямованих, з одного боку, на відтворення соціолектної специфіки оригіналу, з іншого –на досягнення адекватного комунікативного впливу на реципієнтів. Вибір стратегії відтворення соціолекту залежить від його функції в оригіналі, функціонального стилю тексту, контексту, авторського стилю. Найчастіше застосовуються комбіновані стратегії, зокрема поєднання прийомів заміщення варіантним або контекстуальним відповідником і трансплантації (прямого перенесення). Виявлено, що менш поширеним прийомом відтворення соціолектизмів є заміщення контекстуальним відповідником (за умови наявності відповідника з аналогічними культурними та соціальними конотаціями), а також прийом адаптованого транскодування (використовується переважно для соціолектизмів-онімів). Для відтворення особливостей вимови також найчастіше застосовується комбінована стратегія –поєднання трансплантації фонетичних соціолектизмів із іншими прийомами, як от переклад з використанням аналогів або описовий переклад. Визначено, що комплексний підхід до перекладу соціолінгвістичних явищ, які в науково-популярному тексті вжито як зразки соціолекту, дозволяє зберегти баланс між точним відтворенням соціолектизмів і адаптацією тексту до вимог цільової аудиторії, а також відтворити авторський стиль, не допускаючи стандартизації текстуItem Емоційні тригери в українських та польських текстах про війну: виклики перекладу(Сумський державний університет, 2025) Пономарьова, Л.; Дубина, М.У статті розглядається поняття емоційних тригерів у текстах, присвячених висвітленню війни в Україні, а також специфіка їхнього перекладу польською мовою. Визначено теоретичні засади терміна «емоційний тригер» та подано класифікацію тригерів за характером емоційної реакції та мовними засобами вираження. Методологія дослідження поєднує контент-аналіз, когнітивний аналіз і порівняльний аналіз перекладених текстів. Метою роботи є дослідження функціонування емоційних тригерів у текстах про війну в Україні та визначення специфіки їхнього відтворення у перекладі з української на польську мову. У ході дослідження встановлено, що українські медіатексти, присвячені війні, рясніють лексикою та стилістичними засобами, спрямованими на викликання сильних емоцій, таких як гордість, гнів, відчай і надія. Переклад таких текстів польською мовою є складним завданням, що вимагає не лише високого рівня володіння мовами, а й глибокого розуміння обох культур. У результатах дослідження окреслено основні стратегії перекладу емоційно насичених фрагментів (еквівалентний переклад, культурна адаптація, посилення або пом’якшення емоційного ефекту, заміна на культурний аналог) із наведенням прикладів із українських та польських медіатекстів. Проведено порівняльний аналіз лексичних відмінностей: українські медіа частіше використовують експресивно забарвлену патріотичну лексику, тоді як польські медіа тяжіють до поміркованих або нейтральних відповідників. У статті також обговорюються культурні та історичні чинники, що впливають на сприйняття емоційних тригерів обома аудиторіями. Зроблено висновок, що ефективний переклад емоційних тригерів потребує урахування культурного контексту й емоційних очікувань цільової аудиторії для збереження емоційного впливу оригіналу.Item Особливості перекладу науково-технічних термінів у художній літературі (на матеріалі твору Енді Вейера «Марсіянин»)(Сумський державний університет, 2024) Степанов, Віталій Валерійович; Stepanov, Vitalii Valeriiovych; Ярмак, Д.Стаття розкриває специфіку передачі науково-технічних термінів при відтворенні художніх творів з іноземної мови українською. Описується типологія перекладацьких трансформацій для наукових термінів: лексичні (транслітерація, транскрипція, еквівалентний переклад), лексико-семантичні (конкретизація, генералізація, модуляція, експлікація, компенсація), лексико-граматичні (антонімічний переклад, граматична заміна, транспозиція, членування і об’єднання речення, декомпресія і компресія, описовий переклад, компенсація, цілісне перетворення). Описується, як спрацьовують ці прийоми під час відтворення науково-технічної термінології у творі Енді Вейера «Марсіянин». Матеріалом дослідження слугує оригінальний текст Енді Вейера та його офіційні переклади: професійний (Віра Назаренко) і аматорський (Віталій Мюнхен). Додатковим інструментом виступають власні перекладацькі ідеї авторів. Методом зіставного аналізу визначається, наскільки доречним є вживання конкретних перекладацьких еквівалентів у перекладах Віри Назаренко та Віталія Мюнхена. Порівнюється точність відтворення реалій оригіналу, наводяться причини доречності використання саме цих, а не інших перекладацьких прийомів у контексті. Роботи порівнюються на предмет стилістичної та художньої естетичності. Окремо автори наводять власні рекомендації щодо перекладу певних фрагментів оригіналу для вдалої передачі науково-технічних термінів. Результати дослідження відкривають широкі перспективи для продовження студій, наприклад у ракурсі відтворення оригінального твору в осередку нових культур (наприклад, німецької).Item Компаративний аналіз турецьких та українських фразеологічних одиниць, що репрезентують концепт «Бог»(Сумський державний університет, 2024) Кердівар, Н.; Турбарова, Н.У статті проаналізовано фразеологічні одиниці української та турецької мов, що номінують концепт «Бог». Розглянуто конструктивну організацію семантичних мікрополів у різносистемних мовах, що є основою для здійснення адекватного перекладу. З’ясовано, що для представників мусульманських лінгвокультур сприйняття Бога як абсолютної категорії є основою світобачення, тоді як в українській мовній картині світу відображено як шанобливе, так й іронічно- саркастичне ставлення, у зв’язку із чим фразеологічні одиниці із таким стильовим забарвленням не можуть мати відповідників при перекладі. Це стосується і фразеологізмів, які мають у компонентному складі, окрім лексеми «Бог», назви духовних санів. Виокремлено чотири основні одиниці ядерних лексем: стан, взаємини, діяльність, характеристика. У межах фразеосемантичного поля «стан» розглянуто й описано семантичні мікрополя: побажання, клятва, здивування, прокляття, роздратування. Фразеологічні одиниці, які їх репрезентують, є перформативами і, відповідно, мають еквіваленти в українській мові. У цілому більшість фразеологізмів турецької мови не можуть бути замінені їх українськими відповідниками із компонентом «Бог» у зв’язку із розбіжностями в культурно-релігійній специфіці етносу. Таким чином, усі одиниці фразеології турецької мови можна розділити на три групи. До першої належать стійкі вирази близькі за значенням і за комунікативним призначенням. Другу групу складають фразеологічні одиниці, які не мають повного відповідника в українській мові із компонентом «Бог». Третя група представлена мовними одиницями, які не мають відповідників у мові перекладу.