Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 8 of 8
  • Item
    Епідеміологічні особливості перебігу кашлюку в дітей у місті Суми
    (Сумський державний університет, 2018) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Горбась, Виктория Анатольевна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Сухарєва, В.А.; Мощич, О.П.; Мощич, О.О.
    Проаналізовано результати епідеміологічного обстеження 238 випадків кашлюку серед дітей у місті Суми з 2001 по 2016 рр., враховуючи вік, сезонний розподіл, вакцинний статус. Встановлено, що за останні 15 років відмічається певна циклічність захворюваності на кашлюк з періодами зменшення частоти випадків хвороби до значного їх збільшення. У той же час, незважаючи на циклічність перебігу, останніми роками намічається тенденція до збільшення захворюваності на кашлюк серед дитячого населення, причому показник захворюваності серед когорти щеплених дітей залишається на досить високому рівні і складає 51,4 %. Більш вразливішими є діти до 1 року та школярі. Найбільша захворюваність на кашлюк у дітей спостерігалась у осінньо-зимово-весняний період.
  • Item
    Епідеміологія лептоспірозу в Україні, еволюція збудників та клінічний перебіг
    (Сумський державний університет, 2018) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Фотіна, Т.І.
    Територія Сумської області з огляду на географічно-кліматичні особливості має сприятливі умови для розвитку та поширення лептоспірозу. Природні умови Сумської області сприятливі для існування осередків лептоспірозу: тут протікає 132 річки, більшість з них заболочені, з густою мережею меліоративних каналів. Резервуаром є гризуни, а саме пацюки, миші-полівки, водяні полівки, землерийки, миші-економки, які своїми екскрементами забруднюють водойми, сільськогосподарські угіддя та лісові масиви, розташовані на зволожених територіях. Серед гризунів, відловлених у населених пунктах, інфікованими були 49,6 %, у природних умовах – 25,2 %. Під час водопою на даних територіях та на пасовиськах відбувається зараження свійських і сільськогосподарських тварин (свиней, великої рогатої худоби). За результатами епідеміологічного аналізу 52,3 % пацієнтів інфікувалися в антропургічних осередках при контакті з гризунами та домашніми тваринами вдома, 31,0 % – у природних умовах (рибалка, купання у відкритих водоймищах, заготівля сіна у заволожених місцях, при випасі худоби), у 16,7 % джерело інфекції не встановлено. На даний час на території області в природних осередках превалюють лептоспіри серогрупи Grippotyphosa, в меншій кількості Pomona, Hebdomadis. В антропургічних осередках при інфікуванні від хворих свиней переважають лептоспіри серогрупи Pomona, при інфікуванні від великої рогатої худоби – Grippotyphosa, Tarasovi. Сірі щури і собаки найчастіше є джерелом L. іcterohaemorrhagiae. В Україні, починаючи з 1993 по 1998 рр., відбувається зростання захворюваності на лептоспіроз (відповідно 728–1574 хворих) з поступовим зниженням у 1999–2013 рр. (відповідно 1361–361 хворих). За даними епідеміологічного моніторингу, на території області за 1994–2015 рр. та 10 місяців 2016 року було зареєстровано 327 випадків захворювання, спричинених 10 серогрупами, з них лабораторно підтверджено 308 (94,2 %), клінічно встановлено діагноз у 19 осіб (5,8 %). Клінічний перебіг лептоспірозу у Сумській області та інших регіонах України суттєво не відрізняється від класичного. Провідними синдромами є інтоксикаційний, геморагічний, ураження нирок і печінки.
  • Item
    Феномен торможения смертности при увеличении распространенности ишемической болезни сердца
    (Сумский государственный университет, 2017) Булич, Э.Г.; Муравов, И.В.
    Використання принципу "доза-ефект" та кластерного аналізу в епідеміології дозволяє оцінити зміни небезпеки захворювання при збільшенні або зменшенні його поширеності. Показано, що хоча поширеність хвороби є "постачальником смертності", проте зв'язок між кількістю зареєстрованих захворювань і смертністю від них при ішемічній хворобі серця далеко не пропорційна. Виявлено явище гальмування смертності і зменшення летальності при підвищенні поширеності ішемічної хвороби серця серед працездатного населення України в 1999–2013 роках. Цей феномен лише частково залежить від особливостей регіону і виявляє схожість з аналогічними змінами, які властиві інфекційним хворобам. Отримані факти вказують на те, що в основі гальмування смертності лежить біологічний механізм, який не можна звести лише до особливостей патогенезу ішемічної хвороби серця. Для розуміння феномену гальмування смертності можуть бути перспективними подальші епідеміологічні дослідження небезпеки захворювання з використанням принципу "доза-ефект" та кластерного аналізу.
  • Item
    Епідеміологія хвороб, пов’язаних з патологічною біомінералізацією у Сумській області
    (Сумський державний університет, 2017) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Закорко, І.-М.С.; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych
    Хвороби, пов’язані з біомінералізацією (ХПБ) можна визначити як захворювання, при яких відбувається формування біомінеральних депозитів, що мають суттєвий вплив на їх перебіг і прогноз. До цих нозологій відносяться холе-, нефро-, сіало-, панкрео-, простатолітіаз, атерокальциноз судин та серцевих клапанів, кальцифікація при онкологічних хворобах щитоподібної залози, матки та інших локалізацій. Більшість хвороб, пов’язаних з біомінералізацією, мають своїм наслідком утворення патологічних біомінералів кальцій-фосфатної природи. Причини, які ведуть до зростання поширеності ХПБ, надзвичайно різноманітні та різнопланові: екологічні, соціально-економічні, кліматичні, порушення обміну речовин.
  • Item
    Епідеміолого-клінічні аспекти діареє генних ешерихіозів на сучасному етапі
    (Сумський державний університет, 2015) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Гуріна, С.В.
    З метою визначення сучасних епідеміологічних та клінічних особливостей діареєгенних ешерихіозів у північно-східному регіо-ні України, використовуючи епідеміологічні, клінічні і статистичні методи дослідження, проведений ретроспективний аналіз захворю-ваності і клінічного перебігу, встановлена сучасна етіологічна структура, виявлені фактори ризику.
  • Item
    A quinquennial population-based study of patients with gastroduodenal ulcer disease and ulcer bleeding in Sumy region and Ukraine
    (Sumy State University, 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Bratushka, V.O.; Dubnitskiy, V.Yu.; Kharchenko, S.V.; Харченко, С.В.
    Найбільш частим ускладненням виразкової хвороби є кровотеча. Етіологічний зв'язок між цими двома захворюваннями логічний, але не завжди, оскільки він залежить від багатьох факторів природи виразкового процесу та інших чинників ґенезу, у тому числі клініко-епідеміологічних.
  • Item
    Наследственные мото-сенсорные нейропатии: эпидемиологические и клинико-генетические аспекты
    (Сумский государственный университет, 2015) Говбах, И.А.
    У статті розглянуті епідеміологічні та клініко-генетичні аспекти спадкових мото-сенсорних нейропатій (НМСН) – гетерогенної групи спадкових захворювань периферичних нервів, вираженим клінічним поліморфізмом, різним типом спадкоємства, особливостями електронейроміографічних і морфогистохимічних змін; хронічною повільно прогресуючим перебігом. Поширеність НМСН складає 10-40:100тис. населення з істотними відмінностями в окремих популяціях. Клінічно основні форми НМСН виявляються слабкістю і атрофією м'язів кінцівок, зниженням чутливості в кінцівках, зміною форми стопи, повільним прогресом. Сучасна класифікація НМСН грунтується на даних електрофізіологічних морфологічних методів дослідження та характеру поразки периферичних нервів. Виділяють демієлінізуючий, аксональний і проміжний типи НМСН. До теперішнього часу картіровано більше 40 локусов, що відповідають за НМСН; ідентифіковано більше 29 генів, мутації в яких приводять до розвитку захворювання. Найчастіше молекулярно-генетичні дефекти відбуваються в білках: периферичного мієліну гена РМР 22, мієліну гена Р0, коннексина 32, чинника раннього зростання 2 (EGR 2). Найбільше значення в запобіганні НМСН в подальших поколіннях набуває рання діагностика захворювання.
  • Item
    Проблема хронизации заболевания и развтитя хронических болезней (обзор литературы и собственные исследования)
    (Сумский государственный университет, 2014) Булич, Э.Г.; Муравов, И.В.
    В проблеме хронических патологических состоянийи хронических болезней (ХБ) парадоксальным образом сосуществуют не только противоположные, но и взаимоисключающие точки зрения. Развитие хронических состоянийи ХБ рассматривается либо как наибольшая опасность для жизни населения, либо как защитная реакция. Отсутствие обоснованного эпидемиологичесого метода для оценки ХБ существенно мешает разработке проблемы. Проведенный анализ позволил обосновать метод оценки развития хронических состоянийприразличных заболеваниях, который основывается на использовании известных эпидемиологических показателей. Предложены также показатели, позволяющие количественно оценивать соотношение между "адаптивной" и "дезадаптивной" субпопуляциями среди населения. Эти показатели позволяют оценить способность популяции вынести бремя болезни, сохраняя жизнеспособность. Метод оценки развития хронических состояний апробирован при одной из самых массовых ХБ – ишемической болезни сердца (ИБС). Выяснено защитное влияние развития хронических состояний при ИБС у людей трудоспособного возраста. Это влияние представляет собой не пассивное "продление" патологического процесса, а, напротив, активный механизм противодействия опасности, который способствует снижению смертности. Хотя развитие хронических состояний является общебиологическим процессом, однако реализация его при разных заболеваниях может существенно отличаться. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34333