Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    S2BMM platform for «business-science» coopetition: experience and prospects for Ukraine
    (Sumy State University, 2022) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Habenko, M.
    Стаття присвячена питанню коопетиції «бізнес-наука» та, зокрема, аналізу платформи S2BMM для коопетиції «бізнес-наука» для дослідження досвіду та перспектив для України. Обґрунтовано, що в Україні досить складним є питання співпраці бізнесу та науки. Вчені часто стикаються з проблемою нереалізованого потенціалу. Багато перспективних ідей і проєктів часто залишаються непоміченими. Український бізнес, у свою чергу, більше схиляється до іноземних партнерів для розробки нового наукового продукту. Отже, лише невелика кількість підприємців звертає увагу на українських науковців. Тим не менш, український бізнес і наука мають великий потенціал для розвитку інновацій, але головним аспектом є те, щоб потреба була помічена іншими суб’єктами господарювання та партнерами, які зможуть профінансувати та взяти продукт на впровадження. Таким чином, основною метою дослідження є аналіз нової платформи для коопетиції бізнесу та науки в нових реаліях, визначення можливостей та перспектив онлайн-платформи «Science 2 Business» для коопетиції «бізнес-наука». Бібліометричний аналіз даних наукометричної бази Scopus за допомогою програмного забезпечення VosViewer та інструментарію бази даних Scopus дозволив порівняти кількість проіндексованих публікацій за такими пошуковими запитами, як «коопетиція «бізнес-наука», «співпраця «бізнес-наука»» та «платформа для співпраці «бізнес-наука»» в назвах, анотаціях та ключових словах проіндексованих видань. Також було проведено динамічний аналіз зацікавленості та публікаційної активності науковців щодо платформи співпраці «бізнес-наука». Завдяки бібліометричному аналізу створено візуалізаційну карту на основі бібліометричних даних бази даних Scopus та виділено 5 кластерів досліджень у цій науковій сфері. Визначено особливості коопетиції «бізнес-наука», переваги та перспективи використання онлайнплатформи для коопетиції бізнесу та науковців. Розглянуто можливості, які надає майданчик для співпраці для кожного учасника. Також були проаналізовані сучасні наукові проєкти, які успішно працюють на території України.
  • Item
    SMEs for inclusive growth: key financial drivers
    (Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Pavluchenko, M.
    Зростання нерівності, бідності, диференціація у розподілі доходів обумовлюють необхідність переходу від ресурс орієнтованого до інклюзивного економічного розвитку. Незважаючи на те, що ОЕСР вже представила ключові індикатори для вимірювання інклюзивного зростання, вчені так і не прийняли загальноприйнятого підходу до його визначення. Це тим самим пояснює розгалуженість підходів до визначення основних драйверів інклюзивного зростання. Таким чином, метою статті є аналіз теоретичних основ інклюзивного економічного зростання та визначення ролі малого та середнього бізнесу в інклюзивному економічному зростанні, узагальнення фінансових детермінант інклюзивного економічного зростання. У дослідженні використано бібліометричний аналіз та інструменти: Google Trends – для визначення тенденцій пошуку в Google; бенчмаркінг інструменти Scopus та Web of Science Analysis Tools – для аналізу динаміки публікацій у Scopus та Web of Science. VOSviewer використано для візуалізації результатів аналізу co-occurrence та еволюційно-часового аналізів. Порівняльний аналіз публікаційних тенденцій у Scopus, Web of Science та пошуків у Google показав, що інтерес до інклюзивного економічного зростання серед дослідників та користувачів Google почав зростати у 2009 році. Для проведення біліометричного аналізу сформовано вибірку публікацій враховуючі такі параметри: період – 2000 – червень 2021; мова – англійська; логічні оператори – or/and; ключові слова – економічний, інклюзивний, зростання; пошукові поля – заголовок, анотація та ключові слова. Результати co-occurrence аналізу дозволили виявити сім наукових патернів у дослідженнях інклюзивного економічного зростання, малого та середнього підприємництва. Крім того, результати еволюційно-часового аналізу дозволили виділити чотири етапи в еволюції теорії інклюзивного економічного зростання. Експерти ОЕСР запропонували використовувати змішані фінансові інструменти для забезпечення інклюзивного економічного зростання: кредитні позики; гранти; прямі державні субсидії для малих і середніх підприємств; прямі державні інвестиції; іноземні інвестиції; фандрайзинг тощо. Подальше дослідження має бути зосереджено на емпіричному обґрунтуванні фінансових інструментів підтримки малого та середнього підприємництва як основного драйвера інклюзивного економічного зростання.
  • Item
    Бібліометричний та візуалізаційний аналіз досліджень Інтернету речей в бізнесі
    (Сумський державний університет, 2021) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Охрімчук, Є.І.
    У статті відображено результати обробки бібліографічних даних представлених у базі даних Scopus, відфільтрованих з використанням ключових слів “Internet of Things” та “Business”. Головною метою дослідження є аналіз наукових публікацій, розгляд їх структури та оцінка їх динаміки з використанням інструменту для візуалізації даних VOSviewer. Цей бібліографічний аналіз має на меті за допомогою візуалізації полегшити розуміння опрацьованого матеріалу. Загалом під час проведеного дослідження було проаналізовано дані 6108 наукових публікацій. Періодом активного нарощення публікаційної активності є проміжок 2010-2019 років, коли майже кожного року спостерігалось значне збільшення загальної кількості робіт. Після зіткнення з труднощами в обличчі пандемії COVID-19 у 2020 році вперше відбувся спад публікаційної активності, але показники початку 2021 року прогнозують відновлення курсу на збільшення кількості робіт у даній області. Над дослідженнями цієї теми працюють фахівці зі 112 країн світу, але не дивлячись на кількісні показники опублікованих матеріалів, країнами-лідерами є Америка, Китай та Великобританія. На основі аналізу ключових слів стала можливість виділити основні трендові напрямки досліджень, а саме: хмарні обчислення, управління інформацією, безпека мережі, Індустрія 4.0 тощо. У роботі згенеровано модель візуального відображення значимості ключових слів та їх зв'язок один з одним. Результатом аналізу стала побудова кластерної моделі та виділення шести основних напрямків дослідження технології Інтернету речей. Встановлено, що більшість наукових праць з даної тематики присвячені наступним темам: застосування технологій у сфері виробництва та управління; дослідженню зв’язку та проблем енергоефективності; роботі у мережі Інтернет; використанню хмарних технології та роботи з масивами даних; вирішенню питань безпеки та захисту особистих даних; технологіям Smart (розумні будинки та пристрої). Завдяки практичним інструментам візуалізації даних можливо не лише моніторити трендові напрямки, а й знаходити проблемні та найбільш невивчені області досліджень.