Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
6 results
Search Results
Item Визначення паттернів впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність держави(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.Протягом 2020-2021 рр. на перший план світового порядку денного вийшла необхідність об’єднання зусиль світової спільноти щодо протидії деструктивному впливу пандемії COVID-19 не лише на життя та здоров’я населення, але й на стан макроекономічної стабільності держави. Основним завданням, що постало перед представниками органів державної влади на етапі активного розгортання пандемії, було розроблення та імплементація дієвих та швидких інструментів стримування поширення коронавірусної інфекції разом з інтервенціями щодо підтримання ділової активності бізнесу та добробуту населення. У свою чергу, науковці всього світу протягом 2020-2021 рр. сфокусували свої зусилля на багатосторонньому аналізі причин, особливостей та наслідків прояву пандемії у різних сфери життя. Основною метою даного дослідження є аналіз впливу пандемії COVID-19 на основні параметри макроекономічної стабільності держави та формалізація зміни паттернів цього впливу для вибірки європейських країн. Аналіз проведено за 2015–2021 рр. для вибірки з 15 європейських країн, серед яких: Албанія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія та Україна. Часовий діапазон дослідження охоплює як допандемічний період, так і період розгортання пандемії. Це дозволить оцінити стан запасу макроекономічної стабільності у досліджуваних країнах до розгортання пандемії, виявити масштаб деструктивного її впливу у період активної стадії пандемії, а також з’ясувати ключові зміни аналізованих параметрів макроекономічної стабільності у пандемічний та допандемічний періоди. Проведений у роботі огляд напрацювань науковців з визначеної тематики дозволив виявити, що найбільш релевантними індикаторами характеристики стану макроекономічної стабільності є зростання ВВП, %; рівень зайнятості населення, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, %; рівень споживчих цін, %; баланс рахунку поточних операцій, % від ВВП. Для виконання поставленого у межах роботи завдання реалізовано декілька етапів: 1) визначення шляхом статистичного аналізу з розрахунком середніх по вибірці країн рівнів відповідних показників, їх ланцюгових та базисних темпів приросту закономірностей зміни детермінант макроекономічної стабільності у країнах, що увійшли до вибірки, у допандемічний та пандемічний періоди; 2) здійснення кластерного аналізу з використанням кластеризації за методом Варда та побудова дендрограм у програмному продукті Stata 14.2/SE за відібраною групою країн у 2015, 2019, 2020 та 2021 роках; 3) визначення паттернів стану макроекономічної стабільності у 15 європейських країнах та закономірностей їх зміни, спричинених впливом пандемії COVID19. Отримані результатами статистичного та кластерного аналізу в загальних рисах засвідчують, що пандемія COVID-19 завдала шкоди макроекономічній стабільності досліджуваних 15 європейських країн, але масштаб деструктивного впливу не є однаковим: країни з більшим запасом міцності та стабільності макроекономічних показників у допандемічний період більш легко пройшли стадію високої турбулентності, спричиненої пандемією коронавірусу, тоді як держави, які і протягом кількох років до пандемії характеризувалися макроекономічною нестабільністю, зазнали більш руйнівних наслідків у 2020-2021 рр. За результатами дослідження встановлено, що найбільш згубний вплив пандемія мала на стан макроекономічної стабільності Хорватії та Словенії, що призвело до зміни паттернів співвідношенням детермінант забезпечення макроекономічної стабільності і їх переходу у 2021 році до гіршого кластеру, тоді як Словаччина у 2020-2021 рр. навіть перейшла до більш стабільного кластеру. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як представникам органів державної влади у контексті формування стратегії постпандемічного відновлення, так і представникам академічної спільноти – для поглиблення наукових пошуків у цьому напрямку.Item Сутнісно-змістовна основа інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики(Сумський державний університет, 2022) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Петрина, В.В.Погіршення екології, зміна клімату, парниковий ефект та інші негативні наслідки є ключовою проблемою людства і одним із способів боротьби з ними є розвиток відновлюваної енергетики на базі використання інноваційних технологій. Під час дослідження впливу параметрів інноваційного розвитку на відновлювальну енергетику у статті виконано бібліометричний аналіз з використанням таких програмних засобів як VOSviewer, Web of Science, Scopus Tools Analysis та Google Trends. Для аналізу була обрана вибірка робіт за 2000-2021 рр. бази даних Scopus®, що містить бібліографічні відомості про наукові публікації в рецензованих журналах, книгах та конференціях. Результати аналізу з використанням інструментів бази даних Scopus® підтвердили гіпотезу про зростаючу тенденцію публікацій, що вивчають питання інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики. За допомогою VOSviewer (версія 1.6.18), було виокремлено чотири кластери: "поновлювальні види ресурсів", "відновлювальна енергія", "сталий розвиток", "інновації". В другому кластері ("відновлювальна енергія") зосереджені поняття з найпотужнішою силою зв’язку. Встановлено, що дослідження в галузі інноваційної діяльності та розвитку відновлювальної енергетики здійснюються різними країнами, втім найбільш активно дані питання вивчаються у таких країнах: США, Китай та Велика Британія. Окрему динаміку кількості публікацій досліджено за 11 країнами, серед яких 10 країн є лідерами за кількістю публікацій. Також аналізуються данні України. Динаміка кількості публікацій кожної країни різниться. Так, наприклад в Китаї вона стрімко зростає у 2021 році. В США динаміка характеризується коливаннями. При цьому до 2021 року в країні спостерігається найбільша кількість праць серед усіх досліджуваних країн. У Великій Британії динаміка характеризується також коливаннями з суттєвим зниженням показника у 2021 році. За даними дослідження в Україні показники з’являються у 2013 році, але вже в 2021 їх кількість суттєво збільшується. За допомогою інструменту Google Trends було визначено громадській інтерес до тематики. Окремо розглянуто зацікавленість бізнесу та промисловості. Виявлено, що в першому випадку зацікавленість в більшій мірі проявляється до інновацій. бізнес та промисловість більшої уваги приділяє питанням розвитку поновлювальних джерел енергії.Item The Role of Institutional Determinants in Overcoming the Tendency of Deindustrialization of the National Economy(Sumy State University, 2021) Tsyplitska, O.O.; Zavgorodnia, M.Yu.Метою дослідження є виявлення інституційних чинників та обґрунтування їх визначальної ролі в процесі модернізації промисловості, що постає необхідною умовою зростання національної економіки. В дослідженні використано логіко-історичний метод для виявлення особливостей передового досвіду країн світу із різним ступенем розвитку; методи статистичного аналізу для визначення тенденцій зміни економічних та інституційних показників; методи порівняння та узагальнення тощо. В дослідженні доведено, що внесок переробної промисловості України в темпи економічного зростання досі невисокий, а її чутливість до економічних криз спричиняє значні дисбаланси в економіці. Виявлено, що державні інституції та політичні інститути значною мірою впливають на пожвавлення модернізаційних процесів в промисловому секторі за рахунок пом’якшення ринкових провалів. В ході дослідження з’ясовано, що основною інституційною перешкодою для активізації промислового розвитку в Україні є відсутність стратегічного бачення та планування промислового розвитку національної економіки. Для подолання тенденції деіндустріалізації запропоновано забезпечити ефективні інституційні взаємозв’язки між державою та стейкхолдерами, а саме розбудувати інституційні механізми модернізації, які в підсумку сприятимуть: диверсифікації промислової структури економіки в бік збільшення частки середньо- та високотехнологічних галузей переробної промисловості та підвищення складності продукції; удосконаленню зв’язків між науковими центрами та підприємствами, у тому числі в частині інноваційної діяльності, комерціалізації існуючих наукових розробок; імпорту дефіцитних новітніх технологій.Item Migration of highly qualified workers from Ukraine: reasons and ways to overcome(Sumy State University, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Земляк, Наталія Василівна; Земляк, Наталья Васильевна; Zemliak, Nataliia Vasylivna; Shapoval, V.Y.; Dibrova, V.V.Міграція висококваліфікованих працівників стає все більш важливим фактором, що впливає на розвиток як окремих країн, так і регіонів світу. Зокрема, в Європейському Союзі тенденція нестачі низькокваліфікованих працівників змінюється на тенденцію сприяння міграції висококваліфікованих працівників, які можуть створювати додану вартість і наповнювати пенсійні фонди для населення, що старіє. Водночас від втрати висококваліфікованих кадрів країни-реципієнти втрачають в темпах свого економічного розвитку. Актуальність даного дослідження посилюється також зміною умов для міжнародної трудової міграції до країн Європейського Союзу у зв’язку з пандемією COVID-19, в тому числі для українських високваліфікованих фахівців. У статті досліджуються причини міграційних процесів висококваліфікованих працівників, аналізуються наслідки для різних стейкхолдерів та методи зменшення масштабів такої міграції. Для аналізу спричин трудової міграції високваліфікованих фахівців було використано модель «Push and Pull» факторів на прикладі України та країн Європейського Союзу. Визначено позитивні так і негативні наслідки зростання масштабів міграції високваліфікованих фахівців для різних стейкхолдерів цього процесу. Обґрунтовано, що не зважаючи на те, що заробітна плата в Україні зростає в реальному вираженні, різниця в зарплатах за основними напрямками еміграції в ЄС настільки велика, що вона, ймовірно, продовжить мотивувати людей працювати та заробляти за кордоном. Більше того, існування великої та зростаючої української діаспори має тенденцію заохочувати міграцію інших членів родини та друзів, забезпечуючи інформаційну та матеріально-технічну підтримку в країнах призначення. Цей фактор притягання може посилитися в найближчі роки, а діаспора буде продовжувати розширюватися. В статті також аналізується вплив пандемії COVID-19 на міграцію висококваліфікованих фахівців та визначено низку пропозицій чи рекомендацій, які можна було б запровадити на рівні міграційної політики держави, щоб вирішити проблеми навколо трудової міграції високваліфікованих фахівців або принаймні покращити поточну ситуацію. Запропоновані рекомендації міграційної політики протидії негативним наслідкам пандемії COVID-19 стосуються створення механізму забезпечення координації та консультацій між усіма урядовими міністерствами, органами влади та відомствами, що беруть участь у трудовій міграції, а також встановлення тристоронніх процедур для забезпечення консультацій роботодавців та організацій працівників з питань трудової міграції та врахування їх думок.Item Управління бізнес-процесами в туристичній галузі: вплив пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Хаба, А.П.; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Гусейнадзе, К.Р. оглиТуристична діяльність являється однією із найбільш прибуткових та динамічних галузей економіки. Однак, спалах пандемії COVID-19 та введення карантинних обмежень спричинили масштабні збитки та критичне зниження попиту та пропозиції у туристичному секторі. При цьому спад туристичної діяльності провокує подальшу рецесію в умовах економічного, соціального та політичного напруження. Таким чином, актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в необхідності розробки нової стратегії щодо якісної зміни та удосконалення бізнес-процесів у туристичній галузі для інтенсифікації зусиль у відновленні туристичного сектору України. Основною метою проведеного дослідження є побудова прогнозу розвитку туристичної галузі України під час пандемії COVID-19 на основі даних про переміщення транспортними засобами користувачів Apple продукції в межах України. У дослідженні побудовано прогноз за двома сценаріями розвитку туристичної діяльності, а саме: 1) без введення карантинних обмежень; 2) враховуючи набуття чинності карантинних обмежень на пересування. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стала інтегрована модель авторегресії ковзаючого середнього (ARIMA). Об’єктом дослідження обрано запити жителів України у прокладені маршрутів транспортними засобами з 13 січня 2020 року по 09 травня 2020 року. Програмне забезпечення Eviews 11 SV стало інструментарієм для практичної реалізації усіх етапів даного дослідження. За отриманими результатами емпіричного аналізу встановлено, що за умови введених карантинних обмежень, відновлення туристичного сектору матиме незначну позитивну тенденцію. Таким чином, у роботі автори наголосили на необхідності підвищення конкурентоспроможності ринку туризму за рахунок формування нових пропозицій, забезпечення високого рівня гігієни та безпеки, залучення інноваційних методів управління, активного використання сучасних інформаційних технологій, тощо. Результати проведеного дослідження можуть бути основою для проведення подальших досліджень, присвячених побудові стратегії розвитку туристичного сектору України.Item Узгодження інтелектуально-інноваційної діяльності з пріоритетами досягнення екологічно збалансованого розвитку(Сумський державний університет, 2020) Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo AnatoliiovychУ роботі досліджуються процеси узгодження інтелектуально-інноваційної діяльності з пріоритетами досягнення екологічно збалансованого розвитку на регіональному рівні в Україні. Встановлено наявність інтелектуальної конвергенції регіонального розвитку в Україні і зростання випуску інноваційної продукції у початково менш інтелектуалізованих регіонах відбувається більш швидкими темпами, ніж початково більш інтелектуалізовані регіони (в нашому випадку регіони із більшими значеннями випуску інноваційної продукції, тис. грн.). Збільшення темпів випуску інноваційної продукції в початково неактивних регіонах є фактором вирівнювання регіонального розвитку та зростання стійкості усієї економічної системи країни. Зазначено, що інтелектуальна конвергенція є фактором, котрий допоможе вирівняти як економічну складову регіонального розвитку, так і екологічну. Інтелектуальна конвергенція та підвищення рівня інтелектуалізації процесів виробництва та споживання виступає основою для подальшого екологічно сталого розвитку національної економіки в цілому. У роботі зазначено, що відносно людського капіталу, то для довгострокового сталого розвитку необхідно забезпечувати його вирівнювання за освітньою і інтелектуальною складовою. Всі економічні агенти повинні мати загальновизнані людські моральні якості та демонструвати екологічну свідомість у процесах виробництва та споживання продукції. У статті зазначено, що збільшення темпів випуску інноваційної продукції в початково неактивних регіонах є фактором вирівнювання регіонального розвитку та зростання стійкості усієї економічної системи країни. Проте, не варто переоцінювати успіхи національної економічної системи в даному виді економічної діяльності, оскільки військові дії сході України підірвали інноваційний потенціал індустріальних регіонів України. Саме тут потрібно буде в перспективі проводити більше досліджень, чи вдалося початково менш інноваційним регіонам перекрити втрати за випуском інноваційної продукції, що було втрачено індустріальними регіонами країни.