Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
12 results
Search Results
Item Stakeholder conflict resolution mechanism in the process of acceleration of technological development and digitalization of energy markets and services(Sumy State University, 2024) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Касьяненко, Тетяна Вячеславівна; Kasianenko, Tetiana Viacheslavivna; Приходько, Олександр Васильович; Prykhodko, Oleksandr Vasylovych; Сухоставець, Сергій Олександрович; Sukhostavets, Serhii OleksandrovychЕнергетична галузь – важлива складова національної безпеки будь-якої держави. Компанії енергетичного рину України стикаються з величезною кількістю перешкод. Одним із шляхів суттєвого поліпшення позицій на ринку енергетичних підприємств є цифрова трансформація бізнесу. Впровадження цифрових технологій на енергетичному ринку має ряд переваг як для компанії, так і для галузі. Стратегія трансформації завжди має зосереджуватися навколо продуктів, процесів і людей. В енергетичній галузі потрібно враховувати групи стейкхолдерів: традиційні постачальники енергії, сторонні постачальники та сервісні партнери, постачальники технологій, споживачі, органи регулювання та аудиту. Основні тенденції, які мають бути враховані при розробці стратегії бізнесу, це: 1) нафта залишається основним джерелом первинної енергії, однак все більше країн та компаній збільшують використання відновлюваних джерел енергії та приймають політику щодо зменшення свого вуглецевого сліду; 2) на технологічному ринку частка IoT на енергетичному ринку має зрости до 133,35 млрд доларів США до 2032 року, до кінця 2024 року кількість користувачів розумного дому в усьому світі досягне 422,119 мільйона, а в найближчі роки цей показник збільшиться, до 2026 року глобальний ринок матиме 200 132 ексабайти неструктурованих даних порівняно з 21 046 ексабайтами структурованих даних; 3) 49% енергетичних компаній приділяють значну увагу оновленню систем і платформ; 4) для підвищення стійкості до атак, 66% енергетичних компаній інвестували в кібербезпеку та інформаційну безпеку в 2022 році та розглядали можливість збільшення цих бюджетів, в середньому організації економлять 1,76 мільйона доларів США на кожному зломі, використовуючи штучний інтелект безпеки та інструменти автоматизації; 5) інструменти віддаленого моніторингу та керування допомагають оптимізувати енергетичну інфраструктуру, зменшити час простою та підвищити безпеку. Складовими механізму нівелювання та узгодження конфліктів стейкхолдерів в процесі акселерації технологічного розгортання та диджиталізації енергетичних ринків та послуг є: стейкхолдери, стан енергетичного ринку, технологічний ринок, модернізація системи, обробка та аналітика даних, кібербезпека, віддалений моніторинг і контроль, розумне житло та транспорт, інтеграція та управління відновлюваною енергією, зменшення вуглецю, децентралізовані енергетичні системи. Результати дослідження можуть бути використані при розробленні стратегії диджиталізації та трансформації бізнесу.Item Selection of Ideal IoT Based Overhead Conductor for Optimizing the Performance of a Small Hydropower Project(Sumy State University, 2023) Sethy, Nameet Kumar; Yenugula, Manideep; Goswami, Shankha Shubhra; Bhola, Amrita; Behera, Dhiren KumarВибір проекту малої гідроенергетики та його критеріїв для інвестування є критичним завданням, що включає різні аспекти та плани. Таке прийняття рішень також можна розглядати як питання багатокритеріального перегляду з кореляцією критеріїв та альтернатив. Ця роль повинна брати до уваги низку конкуруючих аспектів через зростаючу складність технічних і екологічних факторів. Багатокритеріальні підходи мають дедалі більше універсальних інструментів. Метою цієї статті є оцінка застосовності методу прийняття рішень за багатьма критеріями (MCDM) на основі значення індексу близькості (PIV) і комбінованого компромісного рішення (CoCoSo) під час планування та розробки проектів малої гідроенергетики. Застосування цього нового підходу PIV до організації проекту малої гідроелектростанції та сценарію розширення відсутні в літературі з відновлюваної енергетики через складність його оцінки.Item Вуглецевий нейтралітет України до 2050 року(Сумський державний університет, 2022) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Шевченко, К.В.; Білан, Юрій Валентинович; Билан, Юрий Валентинович; Bilan, Yurii Valentynovych; Пономаренко, І.О.В роботі наведені результати дослідження деяких аспектів досягнення вуглецевого нейтралітету в Україні. Вуглецевий нейтралітет є викликом для всього світу. У 2020 році концентрація парникових газів в атмосфері досягла історичного максимуму. Метою роботи є дослідження особливостей досягнення вуглецевої нейтральності в Україні. Завданнями роботи є аналіз складових переходу до низьковуглецевого розвитку, аналіз споживання викопного палива та заходи, пов’язані зі збереженням лісів, природних степових і лучних екосистем. Інтерес до питань вуглецевої нейтральності зростає щороку, особливо в 2021-2022 роках. Статті про вуглецеву нейтральність переважно присвячені викидам вуглекислого газу, економічному зростанню, відновлюваній енергетиці, енергоспоживанню, фінансовому розвитку, коінтеграції, викидам діоксину тощо. Виявлено позитивні тенденції щодо досягнення вуглецевого нейтралітету: постачання природного газу, вугілля та торфу зменшилося, а відновлюваних джерел енергії – збільшилося; частка вугілля і торфу зменшилася 26,4%, а частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел збільшилася до 6,6%; обсяги використання вугілля та торфу скоротилося на 8,5%, природного газу – на 5%, а біопалива – зросло на 16%; частка використання біопалива зросла до 5,8%. Витрати на охорону навколишнього середовища зросли на 88,5%, на збереження біорізноманіття і середовища існування – в 3,6 рази, витрати на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату - в 2,5 рази. Частка витрат на охорону збереження біорізноманіття і середовища існування збільшилася до 3,2%, а витрат на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату до 19,3%. Виявлено і негативні тенденції, що стримують перехід на вуглецево нейтральну економіку:низька частка відновлюваних джерел в структурі постачання та використання. Так, частка біопалива у сукупному використанні залишається низькою - лише 5,8% у 2020 році. Площа загибелі лісових насаджень зростає, а площа відтворення лісів зменшилася на 36%; площа лісовідновлення залишилася на тому ж рівні, а площа лісорозведення скоротилася протягом 2010-2020 років в 10 разів. Робота може бути корисною дослідникам, що вивчають питання вуглецевого нейтралітету.Item Сутнісно-змістовна основа інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики(Сумський державний університет, 2022) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Петрина, В.В.Погіршення екології, зміна клімату, парниковий ефект та інші негативні наслідки є ключовою проблемою людства і одним із способів боротьби з ними є розвиток відновлюваної енергетики на базі використання інноваційних технологій. Під час дослідження впливу параметрів інноваційного розвитку на відновлювальну енергетику у статті виконано бібліометричний аналіз з використанням таких програмних засобів як VOSviewer, Web of Science, Scopus Tools Analysis та Google Trends. Для аналізу була обрана вибірка робіт за 2000-2021 рр. бази даних Scopus®, що містить бібліографічні відомості про наукові публікації в рецензованих журналах, книгах та конференціях. Результати аналізу з використанням інструментів бази даних Scopus® підтвердили гіпотезу про зростаючу тенденцію публікацій, що вивчають питання інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики. За допомогою VOSviewer (версія 1.6.18), було виокремлено чотири кластери: "поновлювальні види ресурсів", "відновлювальна енергія", "сталий розвиток", "інновації". В другому кластері ("відновлювальна енергія") зосереджені поняття з найпотужнішою силою зв’язку. Встановлено, що дослідження в галузі інноваційної діяльності та розвитку відновлювальної енергетики здійснюються різними країнами, втім найбільш активно дані питання вивчаються у таких країнах: США, Китай та Велика Британія. Окрему динаміку кількості публікацій досліджено за 11 країнами, серед яких 10 країн є лідерами за кількістю публікацій. Також аналізуються данні України. Динаміка кількості публікацій кожної країни різниться. Так, наприклад в Китаї вона стрімко зростає у 2021 році. В США динаміка характеризується коливаннями. При цьому до 2021 року в країні спостерігається найбільша кількість праць серед усіх досліджуваних країн. У Великій Британії динаміка характеризується також коливаннями з суттєвим зниженням показника у 2021 році. За даними дослідження в Україні показники з’являються у 2013 році, але вже в 2021 їх кількість суттєво збільшується. За допомогою інструменту Google Trends було визначено громадській інтерес до тематики. Окремо розглянуто зацікавленість бізнесу та промисловості. Виявлено, що в першому випадку зацікавленість в більшій мірі проявляється до інновацій. бізнес та промисловість більшої уваги приділяє питанням розвитку поновлювальних джерел енергії.Item "Green" Vector of the Economic Development of the Country(Sumy State University, 2021) Nesterenko, V.O.; Dolhosheieva, O.I.; Kirilieva, A.V.; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Вороненко, Вячеслав Игоревич; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Гриценко, Павло Валерійович; Гриценко, Павел Валериевич; Hrytsenko, Pavlo ValeriiovychСтаття присвячена знаходженню шляхів забезпечення "зеленого" економічного зростання в Україні. "Зелене" економічне зростання означає таке зростання, що засноване на стимулюванні екологічного та економічного розвитку, одночасно забезпечуючи як безпеку природних ресурсів, так і безперебійне користування екосистемними послугами, від яких залежить добробут суспільства. Метою даного дослідження є знаходження основних факторів розвитку економічного середовища для розроблення дієвої "зеленої" стратегії розвитку економіки країни. Об’єктом дослідження є процеси забезпечення "зеленого" економічного зростання країни у сучасних умовах. В роботі були використані методи аналізу, синтезу, порівняння, діалектичний та абстрактно-логічний метод. Визначено основні цілі та задачі розвитку "зеленої" економіки на національному та глобальному рівнях, розкриті питання факторів які впливають на екологізацію в Україні, а також розглянуто питання істинних заощаджень як результату природокористування. На основі цього проаналізовано проблеми та загрози для "зеленої" економіки в Україні. Розраховано істинні заощадження України за 2010-2019 роки на основі чого визначено можливі шляхи подолання проблеми їх зменшення, що сприятиме "зеленому" розвитку економіки. Виявлено, що в системі відтворення "зелених" економічних процесів інвестиції відіграють важливу роль, оскільки вони сприяють відновленню та збільшенню виробничих ресурсів, а також прискорюють економічне зростання країни-реципієнта. Встановлено, що необхідно розробити адекватну відповідь на глобальні екологічні загрози, що є наслідком необмеженого використання природних ресурсів. Для досягнення цієї мети "зелене" економічне зростання має виступати каталізатором інвестицій та інновацій, які сприятимуть сталому зростанню та приведуть до нових економічних можливостей.Item Ensuring the Economic Competitiveness of Small Green Energy Projects(Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Popov, V.S.; Martymianov, A.S.Малі "зелені" енергопроекти визнані важливою формою допомоги малозабезпеченим верствам населення для досягнення цілей сталого розвитку, проте їх економічна віддача не завжди дозволяє конкурувати з традиційними енергопроєктами. Основна причина тому – недосконалість існуючих технологій відновлюваної енергетики та порівняно висока вартість виробництва енергії за їх допомогою. На прикладі України, що має значну залежність від імпорту викопних палив і розвиває відновлювану енергетику за державної підтримки, показано, що проблеми конкурентоспроможності галузі існують в межах загального енергоринку, тобто порівняно з проєктами традиційними енерговиробництв. Ключовими бар’єрами зростанню конкурентоспроможності малих "зелених" енергопроєктів є брак доступних фінансових ресурсів, непослідовність державної енергополітики, прогалини у ціноутворенні в енергосекторі та інші. Зазначені фактори суттєво стримують поширення технологій зеленої енергетики у вітчизняній економіці. Поряд з цим, оцінювання конкурентоспроможності моделі "зеленого" енергобізнесу на прикладі приватної дахової сонячної фотоелектричної станції показало, що виробництво "зеленої" енергії доступне кожному домогосподарству та малому підприємцю і є економічно прибутковим за існуючих механізмів державної підтримки. На ринку відновлюваної енергетики України сьогодні поки що немає конкуренції, тому створення бізнесу в цій сфері є доцільним і актуальним. У перспективі конкурентоспроможні "зелені" бізнес-проєкти забезпечать помірні ціни на електроенергію для споживачів та прибутки для енерговиробників, стимулюватимуть декарбонізацію енергосектору. Продовження реформ з ціноутворення на енергію, розширення програм з енергоефективності з акцентом на управління попитом та постійне інвестування у відновлювальні джерела енергії для забезпечення енергетичної безпеки і скорочення викидів парникових газів, створення нових робочих місць є подальшими напрямами вдосконалення державної політики у сфері відновлюваної енергетики.Item Modern Trends in the Development of Renewable Energy: the Experience of the EU and Leading Countries of the World(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.Одним з ключових моментів сестейнового розвитку є енергетична безпека і незалежність. У сучасних умовах стрімкого ростра і розвитку технологій все більше уваги приділяється пошукам практичних рішень екологічно безпечного і недорогого виробництва енергії. Питаннями розвитку і використання альтернативних джерел енергії вже тривалий час займаються вчені різних сфер наукової діяльності в усьому світі. Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електроенергії в усьому світі неухильно зростає, що свідчить про розширення використання енергії, одержуваної з альтернативних джерел, таких як, наприклад, вітер і сонце. Дані тенденції свідчать про прагнення споживачів максимально відмовитися від використання викопних джерел енергії і атомних станцій з метою забезпечення подальшого сестейнового розвитку. У сформованих умовах пандемії COVID-19 попит на електроенергію в усьому світі знизився, однак, як показує дослідження, на розвиток відновлюваної енергетики дана пандемія не вплинуло. У статті проведений аналіз сучасних трендів у розвитку відновлюваної енергетики з урахуванням вже отриманого досвіду країн ЄС і провідних країн світу в цій сфері. В результаті були зроблені висновки про те, що в сучасних умовах для досягнення сестейнового розвитку необхідні трансформаційні процеси в такій важливій сфері, як енергетика. Потужним поштовхом для подібних змін послужили різні процеси в світовій економіці, які сприяли інтенсивному розвитку альтернативних джерел енергії. Багато країн добилися істотних успіхів у розвитку відновлюваної енергетики.Item Урахування геопросторових, фінансових, людських та часових факторів при дослідженні розвитку відновлювальної енергетики та розумних мереж(Сумський державний університет, 2020) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Котюк, Р.В.Збалансований розвиток розумних мереж стає все більш важливим питанням успішного функціонування енергетичної галузі. У цій статті виконано бібліографічний огляд публікацій при дослідженні параметрів розгортання відновлювальної енергетики та розумних мереж. Для аналізу була обрана вибірка робіт за 2009-2020 рр. бази даних Scopus®, що містить бібліографічні відомості про наукові публікації в рецензованих журналах, книгах та конференціях. З допомогою VOSviewer (версія 1.6.15), було виокремлено три кластери досліджень у контексті впливу геопросторових параметрів на розвиток розумних мереж. У першому кластері визначено фінансову, людську та часову складову геопросторового фактору розгортання розумних мереж. Більше всього зав’язків в першому кластері знайдено за поняттям «витрати» (усього 29 зв’язків з середньою силою впливу, що дорівнює 9). У другому кластері згруповані поняття, що пов'язані з використанням геоінформаційних систем (GIS), цифрового зберігання, інформаційних систем та картографічної інформації. Дослідження з питань відновлюваної енергії також належать до другого кластеру публікацій. У третьому кластері виокремлено усі поняття розумних мереж за технічними їх видами та в контексті напрямів оптимізації. У третьому кластері зосереджені поняття з найпотужнішою силою зв’язку. Результати аналізу БД Scopus® дозволили визначити рівень та динаміку наукової зацікавленості до геопросторових факторів розвитку розумних мереж протягом останніх 10 років. Встановлено, що дослідження в галузі геопросторових факторів розвитку розумних мереж здійснюються різними країнами, втім найбільш активно аналізується вплив геопросторових параметрів на розвиток розумних мереж у таких країнах, як: США, Канада та Китай. З використанням даних бази даних Scopus®, у статті також були визначені інституції та організації, що фінансують дослідження геопросторових факторів та розумних мереж, та зробили вагомий вклад у розвиток даної тематики.Item Investments in Renewable Energy for Smart Grid Technology Development(Sumy State University, 2019) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Tolok, T.S.; Edafejimue, H.O.; Almashaqbeh, I.Y.A.The current state of economic development foreseen an increasing production processes efficiency and determines the demand for energy resources. At the same time, the global use of traditional energy sources is steadily growing and currently it is still dominant. Considering the empirical arguments regarding environmental degradation and problems related to climate change, the development and implementation of smart and safe energy technologies, such as the Smart Grid, is relevant. Smart and secure power grids today are seen as technologies that facilitate the transition of the energy system supply from traditional electrical networks to more sustainable and environmentally friendly operations. The article deals with theoretical and methodological approaches that reveal the essence of the Smart Grid concept, and analyzes the main areas of investment in such technologies. It is underlined that to ensure energy security and environmental sustainability of energy supply sector the generation of electric power should be based on the use of renewable energy sources. The long-run sustainability of energy sector in climate change conditions is guaranteed by forming deep links between renewable energy generation and Smart Grid technologies. The paper discusses the main factors which may influence the Smart Grid technology development. The investments in renewable energy are named to be the most important factor of Smart Grid technology development. The lack of investments is considered to be an important factor of poor energy efficiency in developing economies. In addition, the article focuses on European experience regarding the implementation of smart and safe energy systems based on renewable energy sources. It is underlined the best EU counties experience for Smart Grid technology development based on investments in renewable energy sector.Item Management of renewable energy innovative development in Ukrainian households: problems of financial support(Sumy State University, 2018) Сотник, Ірина Миколаївна; Shvets, I.; Momotiuk, L.; Chortok, Y.; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaThe article investigates the current state of management of "green" energy development in the private sector of Ukraine. The mechanisms of economic stimulation, which are used in the countries of the European Union and in Ukraine for the development of the renewable energy sector, are analyzed. On the basis of comparison of domestic and foreign tools revealed the limitation of the economic and financial leverages, which are used in public level in Ukraine to motivate households to implement renewable energy projects as well as the lack of well-established partnership between stakeholders of the real, financial and public sectors. The main stimulus for renewable energy innovative development of the private sector is the feed-in tariff, as well as the simplified procedure for connecting "green" power plants to the general electric grid. Instead, for legal entities additional allowances for the feed-in tariff, tax and other privileges are provided. Taking into consideration the low incomes of Ukrainian households, the authors substantiated the necessity of expanding the range of applicable economic stimulus tools in terms of increasing public financial and credit support for projects on the construction of private renewable energy facilities. In support of this thesis, in the article were made an analysis of the economic feasibility of attracting credit resources to projects on the construction of renewable energy objects in the household sector. Calculations of the net current value and discounted payback periods of projects involving borrowed green loan by Ukrainian and American banks showed that targeted loans provided by Ukrainian banks in their terms do not allow the borrower to return funds at the expense of household income from feed-in tariff. Payback periods of loans far exceed the terms of their provision. The only acceptable option is lending within the framework of the Ukrgazbank Eco-Energy program for 5 years in the amount of 50% of the initial investment, which implies the application of a preferential credit rate of 0,001%. Considering the Clean Energy program of the American Savings Bank, within a 10-year lending period, acceptable alternatives are the attraction of credit resources up to 85% of the volume of required investment, that is, if at least 15% of the own contribution. Thus, clients of the American bank have more favourable conditions for the implementation of renewable energy projects. In order to increase the investment of the population in green energy facilities, the authors substantiated the directions of strengthening public financial and credit support of green energy projects in the private sector of Ukraine.