Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
18 results
Search Results
Item Is Ppp the New Firepower For Islamic Finance That Will Accelerate Progress Towards (SDGS)?(Sumy State University, 2022) Nsouli, Z.Наявність доступу до основних інфраструктурних послуг має ключове значення для створення економічних можливостей і надання соціальних послуг бідним. Їх дефіцит призводить до ряду негативних наслідків і втрачених можливостей (Світовий банк вказує, що наразі 1 мільярд людей живе без електрики, 663 мільйони людей не мають доступу до безпечної питної води, 840 мільйонів людей знаходяться на відстані більше 2 кілометрів від всепогодних доріг). , а 4 мільярди людей не мають доступу до Інтернету). Систематизація результатів дослідження Світового банку показала, що країни з низьким і середнім рівнем доходу повинні витрачати в середньому 4,5 відсотка ВВП на надання інфраструктурних послуг і досягнення пов’язаних з інфраструктурою цілей сталого розвитку (ЦСР). Актуальність вирішення цієї проблеми полягає в тому, що в багатьох країнах високі обсяги інвестицій, необхідні для інфраструктури, не можуть бути профінансовані лише з державного бюджету. Тому урядам цих країн варто звернути увагу на приватні інвестиції як інструмент додаткового залучення коштів. У статті наведено результати аналізу, які довели, що приватно-державне партнерство все більше стає загальною структурою для надання громадської інфраструктури. Він пропонує урядам і неурядовим організаціям можливість досягти більш ефективних проектів шляхом розподілу ризиків і надання приватному сектору шансу внести інновації в проектування, будівництво, експлуатацію та обслуговування громадської інфраструктури. Дослідження теоретично доводить, що державно-приватне партнерство пропонує грошові та немонетарні переваги для державного сектору, зокрема: дозволяє розподіляти державні кошти на інші місцеві пріоритети, розподіляючи проектні ризики як на державний, так і на приватний сектори, покращує ефективність та реалізацію проекту. процесів надання послуг населенню, наголошується на цінності грошей (VfM) – зосередження на зменшенні витрат, кращому розподілі ризиків, швидшому впровадженні, покращенні послуг і можливому отриманні додаткового доходу. У документі на основі порівняльного аналізу звичайних облігацій та сукук (ісламських облігацій) було зроблено висновок, що звичайні облігації представляють собою чистий борг емітента, тоді як останні пропонують численні переваги: меншу вартість коштів завдяки вищому рейтингу за рахунок підвищення кредиту, доступ до ринків капіталу, диверсифікація джерел фінансування, позабалансове фінансування (через сек’юритизацію), покращення фінансових показників та зниження потенційного ризику.Item Health Care Reform In Ukraine: Public-Private Partnership Issues(Sumy State University, 2021) Гуменна, Юлiя Григорiвна; Гуменная, Юлия Григорьевна; Humenna, Yuliia Hryhorivna; Martsovenko, I.; Srovnalíková, P.This article is devoted to the study of the peculiarities of the public-private partnership implementation as the key form of investing financial resources in the sphere of medical services in Ukraine. The purpose of the investigation is studying issues of public-private partnership in the financing of the medical sector of Ukraine on the example of the Sumy Regional Clinical Cardiology Dispensary.Item Digital health projects financing: challenges and opportunities(Sumy State University, 2021) Котенко, Наталія Вікторівна; Котенко, Наталия Викторовна; Kotenko, Nataliia Viktorivna; Bohnhardt, V.The article summarizes current trends in financial support for digital health in Ukraine, considering the requirements and recommendations of international institutions. The research goal is to identify problems and challenges in public funding in Ukraine and find effective ways to solve them based on world experience. The systematization of scientific sources and approaches to solving the problem of financing digital health projects has shown that most studies present the results on finding effective mechanisms for financing health care or technical aspects of digital health and its components. However, under the WHO report, the lack or insufficient level of sustainable funding is an insuperable obstacle for implementing digital health projects in most countries.Item Сутнісна характеристика моделей державно-приватного партнерства(Сумський державний університет, 2021) Маслов, В.О.Впродовж останніх років співпраця держави та приватного бізнесу є однією із передумов реалізації стратегії економічного розвитку економіки України. Виокремлення форм та моделей державноприватного партнерства в залежності від галузі, типу партнерства та форми соціально-економічної значущості проєктів забезпечуватиме створення платформи формування національної конкурентоспроможності. Метою статті є виокремлення та аналіз вітчизняних та зарубіжних моделей державно-приватного партнерства, формування перспектив, пріоритетних сфер їх впровадження та реалізації. Для досягнення визначеної мети застосовано комплекс загальнонаукових методів: теоретичного узагальнення – для визначення сутності та змісту моделей державно-приватного партнерства, метод наукової абстракції - при виокремленні сфер застосування моделей співпраці держави та бізнесу, порівняння – для визначення моделей для адаптації до вітчизняних умов розвитку, абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення та формулювання висновків. Під час проведеного аналізу та узагальнення моделей державно-приватного партнерства розкрито зміст їх класифікації, що запропоновано Світовим банком і враховує основні принципи розподілу ризиків між державою і приватним сектором: "Контракти на управління і оренду", "Концесії", "Проєкти "з чистого аркуша" та "Передача активів". Зауважено, що основні моделі ДПП, використовувані при реалізації інфраструктурних проєктів у країнах Європейського Союзу, дещо відрізняються від наведеної вище класифікації, здебільщого, ступенем залучення і передачі ризиків проєкту від держави приватному сектору. Проаналізовано основні моделі державно-приватного партнерства в Євросоюзі до яких згідно проведено дослідження належать: сервісний контракт; контракт на управління і експлуатацію; орендний договір; будівництво «під ключ»; проєктування, будівництво, фінансування і експлуатація. Досліджено, що і Сполучених Штатах Америки найчастіше використовуються три моделі ДПП: проєктування і будівництво; проєктування, будівництво і експлуатація/утримання; будівництво, експлуатація і передача. Доведено, що для повноти ефекту для національної економіки варто імплементувати характерні ознаки кількох із проаналізованих моделей державно-приватного партнерства. Перспективним напрямком дослідження постає питання необхідності удосконалення підходів реалізації засад державно-приватного партнерства, враховуючи вивчення структурної класифікації форм та моделей, етимологію самого поняття партнерства за динамічних економічних умов, та невизначені реалії сьогодення.Item Risk-Management of Public-Private Partnership Innovation Projects(Sumy State University, 2021) Гриценко, Лариса Леонідівна; Гриценко, Лариса Леонидовна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Boiarko, I.; Тверезовська, Олександра Ігорівна; Тверезовская, Александра Игоревна; Tverezovska, Oleksandra Ihorivna; Polcyn, J.; Miskiewicz, R.У статті систематизовано аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо питань управління ризиками проектів. Основною метою дослідження є аналіз процесу управління ризиками інноваційних проектів державно-приватного партнерства, опис методології комплексних моделей оцінки ризиків стабільності інноваційних проектів державно-приватного партнерства. Актуальність дослідження означеної проблематики полягає в тому, що оцінка ризиків інноваційних проектів державно-приватного партнерства є непростим завданням через недосконалу систему управління ризиками інноваційного проекту. Об’єктом дослідження є створений прототип інноваційного проекту, який буде реалізовано у формі державноприватного партнерства. У ході дослідження "Управління ризиками інноваційних проектів державно-приватного партнерства" застосовано наступну логічну послідовність: 1) теоретичний аналіз проблеми управління ризиками проекту; 2) опис методології дослідження; 3) висвітлення результатів та формулювання відповідних висновків. Результати аналізу наукових напрацювань, присвячених питанням державно-приватного партнерства, свідчать про ефективну та односпрямовану взаємодію між державою та приватним сектором у проектах державно-приватного партнерства, що сприяє зростанню інвестицій в розвиток виробничої сфери, покращенню промисловості, розширенню внутрішнього та зовнішнього ринків, підвищенню інвестиційної привабливостіта ділової активності. Водночас систематизація наукових джерел та підходів до розв'язання проблеми управління ризиками інноваційних проектів, які реалізуються у формі державно-приватного партнерства, дозволила виявити ряд теоретичних та прикладних проблем у визначенні основних напрямків управління ризиками, особливо оцінки ризику, які є недостатньо вивчені та потребують термінового вирішення.Item Public-Private Partnership in the Investment Sphere(Sumy State University, 2020) Гриценко, Лариса Леонідівна; Гриценко, Лариса Леонидовна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Tverezovska, O.I.У зв’язку з процесами поглиблення кризових явищ на сучасному етапі розвитку національної економіки, відбувається скорочення обсягів інвестицій як з боку приватного сектора, так і з боку державних інститутів. При цьому однією з важливих складових формування сприятливого клімату для економічного зростання України залишається розвиток інфраструктури. На сьогодні продемонстровано ряд проблем, пов’язаних із застарілістю основних фондів практично в усіх сферах економічної діяльності, фізичною та моральною зношеністю обладнання, відсутністю інвестиційних вкладень в об’єкти інфраструктури, недостатністю бюджетного фінансування реалізації інфраструктурних інвестиційних та інноваційних проектів тощо. Тому виникає необхідність пошуку якісно нових інструментів та механізмів інвестиційного розвитку економіки України, форм та методів інвестиційної взаємодії держави та бізнесу на основі системи державноприватного партнерства. Дослідження в статті присвячено державно-приватному партнерству (далі – ДПП), яке виникає в результаті співпраці держави та бізнесу. ДПП сьогодні є одним із якісно нових інструментів та механізмів інвестиційного розвитку економіки України. У роботі досліджено світову практику застосування проектів ДПП, їх найпоширеніші типи в різних країнах.Item Public-Private Partnership in the Implementation of National Environmental Projects(Sumy State University, 2017) Spremberg, E.; Тихенко, Володимир Сергійович; Тихенко, Владимир Сергеевич; Tykhenko, Volodymyr Serhiiovych; Лопа, Ліліана Володимирівна; Лопа, Лилиана ВладимировнаIncreasing the risks of climate change, natural and man-made disasters, as well as the manifestation of their negative environmental and economic consequences at the national and supranational levels, envisages the introduction of the concept of sustainable development and the United Nations Millen-nium Development Goals. The implementation of large-scale environmental projects in the form of joint implementation projects, public-private partnerships, distribution agreements, etc. is possible only if an effective system of managing these projects is formed at the national and supranational levels. The object of the study is a public-private partnership. The subject of the study is the increase of the effectiveness of national environmental projects implementation.Item Розвиток механізмів державно-приватного партнерства у сфері природогосподарювання в умовах децентралізації(Сумський державний університет, 2017) Мішеніна, Наталя Вікторівна; Мишенина, Наталия Викторовна; Mishenina, Natalia Viktorivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Мішеніна, Галина Анатоліївна; Мишенина, Галина Анатольевна; Mishenina, Halyna AnatoliivnaУ статті концептуально обгрунтована сутнісно-змістовна основа застосування механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) у системі раціоналізації природогосподарювання на підприємницьких засадах в умовах децентралізації територіального розвитку. Визначено принципи формування та реалізації механізмів ДПП стосовно раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, а також окреслено основні переваги їх застосування. Охарактеризовано основні механізми (форми) партнерських взаємовідносин між державою (територіальною громадою) та бізнес-підприємницькими структурами у контексті капіталізації регіональних природних ресурсів. Обгрунтовано необхідність досягнення еколого-економічної самодостатності природогосподарювання на рівні територіальних громад.Item Економічні відносини в регіональних системах управління: державно-приватне партнерство(Сумський державний університет, 2016) Біловодська, Олена Анатоліївна; Беловодская, Елена Анатольевна; Bilovodska, Olena AnatoliivnaУ статті розглянуто особливості державно-приватного партнерства як форми економічних відносин у регіональних системах управління, досліджено європейський досвід його використання та необхідність подальшого запровадження в Україні. Так, автором визначено, що для регіонів така форма співпраці дозволяє модернізувати інфраструктуру галузі міського господарства із мінімальним залученням власних чи бюджетних коштів, а для приватного партнера – дозволяє працювати на попередньо недоступному ринку й одержувати прибуток від управління модернізованими об’єктами ЖКГ. Встановлено, що основними моделями державного приватного партнерства в європейській практиці господарювання є: 1) модель оператора; 2) модель кооперації; 3) модель концесії; 4) модель договору; 5) модель лізингу. Вибір тієї чи іншої моделі залежить від виду діяльності та інфраструктурної мережі, в яких реалізується проект державно-приватного партнерства. У вітчизняній практиці розвиток державно-приватного партнерства реалізується у відповідному центрі, який повинен сприяти містам України в залученні інвестицій, необхідних для модернізації та сталого розвитку насамперед житлово- комунального господарства й інших галузей.Item Інституційне забезпечення енергоефективності національної економіки(Сумський державний університет, 2016) Бортнюк, Т.Ю.; Мощич, С.З.Енергоефективність є пріоритетним напрямом енергетичної політики більшості країн світу, що обумовлено вичерпанням невідновлюваних паливно-енергетичних ресурсів, відсутністю реальних альтернатив їх заміни. В Україні енергоефективність є важливим елементом державної політики, одним із пріоритетів розвитку національної економіки. У статті розглянуто особливості інституційного забезпечення досягнення енергоефективності національного господарства. Визначено основні механізми реалізації політики енергоефективності в сучасних умовах. Реалізація механізмів підвищення енергоефективності національної економіки здійснюється за допомогою запровадження стандартизації, сертифікації, маркування, нормування, державного нагляду, енергопаспортизації та енергетичного аудиту. Обґрунтовано доцільність використання механізму державно-приватного партнерства у сфері енергоефективності, що дозволить подолати проблеми дефіциту фінансового забезпечення енергоефективних заходів, сприятиме підвищенню ефективності управління, впровадженню інноваційних рішень, передачі технологій, розподілу підприємницьких та інвестиційних ризиків між партнерами.