Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
15 results
Search Results
Item Innovative Activity of SPA Companies in the Slovak and Czech Republic in the Context of the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2024) Senkova, A.; Kolesarova, S.; Kosikova, M.У багатьох системах охорони здоров'я європейських країн санаторно-курортні послуги в даний час є частиною або доповненням до медичної допомоги. Чехія та Словаччина завдяки своїм природним лікувальним ресурсам і давнім традиціям належать до значущих європейських курортних країн. В обох країнах санаторно-курортний туризм також є одним із найважливіших видів туризму, а з огляду на його оцінку за кількістю ночівель і доходом займає значну частку в структурі туристичної галузі. Однією з найбільших проблем для SPA-бізнесу стала пандемія COVID-19, яка спричинила обмеження на подорожі, закриття підприємств і падіння попиту та доходів. Питання впливу пандемії на санаторно-курортний бізнес у досліджуваних країнах досі детально не розглядалося. Відповідно до вищесказаного, метою представленого внеску є оцінка інноваційної діяльності курортних компаній у Словаччині та Чехії в контексті пандемії COVID-19. Вибірку дослідження склали 122 санаторнокурортних підприємства обох республік. За результатами попередніх досліджень встановлено, що інновації загалом сприймаються як важливий елемент розвитку суспільства, антикризового управління, підвищення конкурентоспроможності та комерційного успіху. Основним методом дослідження виявлення та класифікації типів інновацій та інноваційних можливостей, що впроваджуються на санаторно-курортних підприємствах, було анкетне опитування. За результатами проведеного дослідження виявилося, що походження SPA-бізнесу не впливає на країну, на те, як люди сприймають тенденції. Підтверджено зв’язки між типами впроваджуваних інновацій та деякими вигодами від впровадження інновацій, а також бар’єрами, що перешкоджають впровадженню інновацій. Звідси випливає, наприклад, що компанії, які інвестують в інноваційні процеси, можуть покращити свою ефективність і конкурентоспроможність своєї команди, зменшити свої витрати на виробництво або надання послуг. З аналізу факторів, пов’язаних із впровадженням інновацій, виявилося, що найважливішими є ті фактори, які безпосередньо впливають на економічні результати та конкурентні переваги підприємств. З іншого боку, фактори, пов’язані з культурними, екологічними чи технічними аспектами інновацій, менш важливі. Певними обмеженнями проведеного дослідження був той факт, що, незважаючи на неодноразові дзвінки, не всі SPA-компанії, які працюють у SPA-індустрії Чеської та Словацької Республік, взяли участь.Item Impact of COVID-19 Pandemic and Russo-Ukrainian War on Tunisian Stock Exchange Performance and Volatility(Academic Research and Publishing UG, 2023) Chater, M.; Soussou, K.Метою нашого дослідження було дослідити вплив пандемії COVID-19 і російсько-української війни (РУ) на волатильність прибутку та вартість Туніської фондової біржі, проксіровану TUNINDEX. Ми застосували GARCH (1,1), щоб оцінити вплив на волатильність прибутковості індексу, використовуючи щоденні спостереження з січня 2019 року по грудень 2022 року, і множинну лінійну регресію, щоб визначити вплив на значення індексу на основі щомісячних спостережень за січень 2018 року до Грудень 2022 р. Результати GARCH показали, що обидва екзогенні потрясіння призвели до вищої волатильності прибутковості фондового ринку. Результати регресії виявили статистично значущі, хоча й протилежні впливи на ціну індексу. Пандемія справила позитивний, але вкрай м’який вплив на значення Індексу, а війна негативно вплинула на його показники. Що стосується контрольних змінних, як рівень інфляції, так і індекс промислового виробництва продемонстрували позитивний вплив на значення TUNINDEX, тоді як торговий баланс мав негативний вплив. Темп зростання ВВП і процентна ставка, однак, не показали істотного впливу на показники індексу протягом періоду дослідження. Ми зіткнулися з деякими труднощами з доступом до даних, на додаток до дефіциту даних щодо інших потенційно значущих факторів, а також короткого періоду дослідження. Включення нових змінних, наприклад рівнів смертності, безробіття через карантин, ефекту заборони на поїздки, торгової залежності з Україною та Росією, а також використання векторної авторегресійної моделі, що змінюється в часі, може додати додаткову цінність нашій роботі. Стаття є внеском у літературу про вплив зовнішніх шоків на фондові ринки, зокрема на фондову біржу Тунісу. Крім того, він пропонує уявлення про потенційні очікувані економічні наслідки непередбачених подій і може допомогти визначити відповідні стратегії для пом’якшення їх драматичних наслідків. Нарешті, це дослідження представляє перше дослідження впливу російського вторгнення в Україну на фондову біржу Тунісу, досліджуючи вплив як на волатильність, так і на показники ринкового індексу.Item Innovations in Marketing Communication in the Hospitality Business in Slovakia During the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2023) Lincenyi, M.; Svejnova Hoesova, K.; Fabus, M.Основною метою статті є визначення факторів, що впливають на діяльність готельного бізнесу в Словацькій Республіці в період з 2001 по 2020 роки та визначення економічних наслідків заходів, пов'язаних із пандемією COVID-19 у 2020 році. Крім того, за допомогою обраних маркетингових інструментів, у статті досліджено інноваційні маркетингові інструменти, які використовувались у готельному бізнесі під час пандемії та їх вплив на ефективність його функціонування. Авторами використано статистичний метод порівняння для визначення трендів розвитку готельного бізнесу Словацької Республіки. На першому етапі дослідження оброблено динаміку внутрішніх та зарубіжних відвідувачів готелів, а також їх місткості. На другому етапі проведено контрольовані структуровані інтерв'ю. Результати були оброблені через пояснювальний факторний аналіз, на основі якого оцінено силу впливу маркетингових інструментів на ефективність функціонування готельного бізнесу в Словацькій Республіці. У статті зазначено, що заходи, пов'язані із коронавірусом COVID-19, суттєво вплинули на економічні показники функціонування готельного бізнесу в Словацькій Республіці, оскільки у 2020 році кількість зарубіжних відвідувачів впала до 20-річних мінімумів. Результати дослідження засвідчили, що вплив заходів в рамках пандемії COVID-19 суттєво вплинув на кількість відвідувачів, обсяги доходів та кількість готельних закладів у країні. Результати структурованих інтерв'ю з керівниками готельних закладів засвідчили, що використання або невикористання маркетингових заходів (веб-сайти, PPC реклама, соціальні медіа) суттєво вплинуло на зменшення їх доходів. Емпіричні результати підтверджують, що послаблення економічних заходів протидії коронавірусу COVID-19 у влітку 2020 року призвело до збільшення кількості внутрішніх відвідувачів, ніж у той же період 2019 року, але не було збільшення кількості зарубіжних відвідувачів. Авторами наголошено, що якщо ефективне управління заходами щодо протидії епідемії COVID-19 дозволяє нарощувати обсяг відвідувачів готелів і, отже, зростання їх доходів. У разі, якщо словацькі менеджери готелів у майбутньому більше використовуватимуть інноваційні маркетингові інструменти у спілкуванні з потенційними клієнтами, є велика ймовірність, що їхні потенційні збитки будуть нижчими в наступній кризі.Item Bibliometric analysis of scientific publications in the field of online education(Sumy State University, 2023) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Котенко, Станіслав Ігорович; Котенко, Станислав Игоревич; Kotenko, Stanislav IhorovychОнлайн навчання стало вимушеним для здобувачів освіти в Україні з початком пандемії, а потім повномасштабним вторгненням Російської федерації на територію України. Актуальними стають питання розвитку онлайн освіти, створення ефективних інструментів її реалізації. Значна частина освітян та учнів виїхали за кордон в евакуацію і тому саме дистанційний формат є для них найбільш прийнятним. Аби уникнути значних втрат у здобутті знань через війну, потрібно розвивати саме онлайн освіту та формувати відповідний начальний контент. У статті представлено результати бібліометричного аналізу рядку наукових публікацій, присвячених онлайн освіті, які були опубліковані у «доковідний» та «післяковідний» періодів (2014–2018 рр. та 2019–2023 рр. відповідно). Метою дослідження є вивчення понятійного апарату терміну «Онлайн освіта» у розрізі 5 років до початку пандемії COVID-19 та після. Для проведення аналізу автори використали такі бібліометричні інструменти як VOSviewer та Bibexcel. За результатами проведеного бібліометричного аналізу авторами сформована графічна візуалізація та кластерний розподіл понятійного апарату (включно із взаємозв’язками). При побудові мережевої візуалізації було використано метод нормалізації LinLog/modularity. Проаналізовані найбільш цитовані публікації визначених часових періодів. Таким чином, відбулося різке зростання публікаційної активності науковців за тематикою онлайн навчання та онлайн освіти починаючи з 2019 року. Зроблені висновки щодо сучасних трендів в онлайн освіті, пов’язаних з глобальною пандемією. При побудові кластерів візуалізації було виявлено чотири закономірності: складові кластеру відображають поняття класичних освітніх елементів, які перейшли в онлайн-середовище; основні переваги онлайн-освіти та інструменти, які роблять її доступною для користувачів; елементи процесу онлайн-навчання та їх особливості; основну методику онлайн-викладання, яка базується на використанні масових відкритих онлайн курсів та навчальних відео на різних платформах. Наукові дослідження за період пандемії COVID-19 і розробки у сфері дистанційних технологій навчання стати основою для збереження освітнього процесу в період війни в Україні. Як показують дослідження в різних країнах, зростає кількість платформ, відкритих начальних курсів, які можуть бути використані педагогами і викладачами під час навчання здобувачів освіти.Item Unemployment in Ukraine's economy: COVID-19, war and digitalization(Sumy State University, 2022) Nikulina, M.P.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychУ статті досліджено тенденції безробіття в Україні у довго- та середньостроковому періодах, що враховують вплив пандемії COVID-19 у 2020-2021 рр., україно-російської війни 2022 року, фактори розвитку вітчизняного ринку праці у 2002-2019 рр., а також перспективи післявоєнної відбудови країни та діджиталізації її економіки. За допомогою методів кореляційно-регресивного аналізу ідентифіковано фактори довгострокового впливу на рівень безробіття у вітчизняній економіці у передпандемічному періоді, до яких віднесено індекс інфляції, кількість осіб-випускників закладів освіти, кількість прибулих та вибулих осіб в країні, середньорічну мінімальну заробітну плату та кількість економічно активного населення. На основі побудованої моделі обґрунтовано, що збільшення індексу інфляції, кількості прибулих до України та мінімальної заробітної плати знижують рівень безробіття в країні. Натомість зростання кількості випускників і кількості вибулих з країни збільшує безробіття. Суперечливим є вплив чисельності економічно активного населення на результативний показник, що потребує подальших досліджень. На основі ідентифікованих факторів запропоновано заходи для зменшення безробіття в Україні. З метою оцінювання впливу локдаунів, спричинених пандемією COVID-19, на зайнятість населення проаналізовано динаміку рівня безробіття у 2020-2021 рр. Обгрунтовано, що масове щеплення українців проти коронавірусної хвороби і подальше скорочення рівнів захворюваності на COVID-19 поступово б сприяло стабілізації ситуації на ринку праці. Проте у 2022 році вторгнення Російської Федерації кардинально змінило пріоритети уряду у боротьбі з безробіттям. Тому у статті проаналізовано поточну економічну політику щодо стимулювання зайнятості і відродження бізнесу в Україні, а також потенційні макроекономічні наслідки війни. Визначено, що пандемія COVID-19 та війна є "чорними лебедями", які призвели до непередбачуваних змін на ринку праці та прискорили діджиталізацію економіки. Обгрунтовано, що остання (в сенсі розвитку штучного інтелекту і квантового комп’ютеру) стане ще одним "чорним лебедем" у довгостроковій післявоєнній перспективі. На цій підставі проаналізовано основні тренди, які матимуть вплив у майбутньому на вітчизняний ринок праці (технологічні трансформації, зміна економічних і соціальних моделей, зростання глобалізації, екологічні зміни), та відповідні напрями цифрових змін.Item Система медико-соціального забезпечення населення та її роль в підтриманні національної та регіональної безпеки: кластеризація наукових досліджень(Сумський державний університет, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ даному дослідженні здійснено бібліометричний аналіз наукових публікації з питань еволюції розвитку системи медико-соціального забезпечення населення, зокрема її ролі в підтриманні національної та регіональної безпеки. Автором поставлено за мету виявити певні взаємозв’язки між поняттями медичного і соціального забезпечення та національною й регіональною безпекою. Ціллю дослідження є також виявлення спрямованості інтересу до досліджень у аналізованій сфері з виявленням кластерів дослідницьких мереж та лідерів наукової думки за країнами та регіонами. Крім того, приведено низку статистичної інформації щодо впливу окремих факторів на соціальне становище окремих країн та на медичну систему та її показники. З метою формалізації змістовно-контекстуального виміру наукових досліджень з питань розвитку системи медико-соціального забезпечення населення відібрано публікації, що проіндексовані наукометричною базою Scopus до 2021 року включно. Для аналізу використані інструменти VOS Viewer, Google Books Ngram Viewer та Google Trends. Виявлено зв’язок інтенсифікації досліджень у цій сфері з початком пандемії COVID-19 та наростанням її наслідків для економіки країн світу та соціального становища низки регіонів. Визначені сучасні тренди щодо популярності тематики досліджень науковців у сфері розвитку системи медико-соціального забезпечення, що є підґрунтям для подальших наукових розвідок за цим напрямком. Результати дослідження показали, що розгляд питань системи медикосоціального забезпечення в науковій літературі набув найбільшої популярності в період з 2008 по 2021 р., посівши чільне місце у системі економічних досліджень та досліджень з питань управління. Узагальнення результатів окремих блоків аналізу дозволило відзначити, що основний масив наукових досліджень сфокусований саме на виявленні взаємозв’язків медико-соціальної системи із національною безпекою та добробутом населення. Не менше уваги приділяється інноваційним технологіям розвитку медичної та соціальної галузей, а також питанням фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та інших критичних соціальних сфер.Item Оцінка ставлення здобувачів вищої освітиза спеціальністю «Стоматологія» до дистанційного навчання: крос-секційне підеміологічне дослідження(Сумський державний університет, 2022) Бережна, А.В.; Любченко, А.О.; Медведєва, М.С.Вступ. Тривалий час дискутабельним залишалося питання доцільності запровадження дистанційних занять в навчальний процес закладів медичної освіти. Однак, пандемія COVID-19 вплинула на всі сфери життя. Заклади медичної освіти були змушені запровадити дистанційне навчання. Мета. Oцінити ставлення здобувачів освіти за спеціальністю «Стоматологія» до дистанційного навчання для подальшого поліпшення якості освітнього процесу у закладі вищої медичної освіти в умовах пандемії COVID-19. Матеріали та методи. У жовтні-листопаді 2021 року у закладі вищої медичної освіти м. Харкова було проведено крос-секційне епідеміологічне дослідження щодо ставлення здобувачів освіти до дистанційного навчання та оцінки ними його ефективності. Здобувачам вищої освіти за спеціальністю «Стоматологія» було запропоновано пройти онлайн-опитування, створене з використанням сервісу Google Forms. Участь в опитуванні була анонімною, добровільною та безоплатною. Всі учасники були проінформовані щодо мети та задач дослідження. В цілому опитування пройшли 202 особи. Середній вік опитаних склав 19,3±1,8 років. Для статистичного аналізу використано методи описової статистики, виконано оцінку значущості відмінностей двох сукупностей за якісними ознаками за допомогою t-критерію Ст’юденту. Рівень значущості склав 5%. Статистичну обробку даних виконано за допомогою пакету програм Microsoft Office 2016. Результати дослідження. Більшість респондентів (38,6%,n=78) вказали, що дистанційне навчання достатньо ефективне, але менш ефективне, ніж очне. Як малоефективне та неефективне дистанційне навчання оцінювали20,3% (n= 41) та 7,9% (n=16) здобувачів вищої освіти відповідно. Серед осіб, які вказували на прихильність до дистанційної форми проведення практичних занять (47,5%,n=96), більшість респондентів складали здобувачі І–ІІІ року навчання (67,7%,n=65; t-критерій = 5,25; p<0,05). Пати менше практири аналізі відповідей здобувачів II–Vроку навчання та лікарів-інтернів (всього170 осіб) щодо практичної складової навчання виявлено наступне: 53,5% осіб (n=91) вважали, що стали отримувчних навичок, ніж раніше. Дев’яносто дев’ять респондентів (58,2%) зазначили, що через впровадження дистанційного навчання їм не вистачає практичних навичок і в майбутньому це може вплинути на них як на фахівців та на якість наданих ними медичних послуг. Майже третина опитаних (34,1%,n=58) вважала, що в закладі вищої освіти не дають належних практичних нави-чок, тому отримувати практичний досвід потрібно поза межами закладу вищої освіти. Переважна кількість респондентів (71,2%,n=121) вважала, що на роботі в стоматологічному кабінеті існує більше можливостей спробувати провести стоматологічні маніпуляції, а ніж в закладі вищої освіти на медичних фантомах. Висновки. Значна частина опитаних здобувачів вказала на прихильність до дистанційного формату навчання, проте скаржиласьна нестачу практичних вмінь та навичок. Перспективним для вищої стоматологічної освіти є запровадження змішаних та гібридних форм навчання, які вирішать проблему отримання практичних лікарських компетентностей.Item Problems of Unemployment in Ukraine Under the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Nahornyi, M.V.; Maslii, M.Yu.; Nikulina, M.P.; Yehorov, Y.V.У статті досліджено проблеми безробіття в Україні, обумовлені впливом поточної пандемії COVID-19. Проаналізовано причини зростання безробіття в державі протягом 2020-2021 рр., до яких віднесено: суворі карантинні обмеження на ведення бізнесу; дисбаланс попиту і пропозиції на вітчизняному ринку праці; неадекватний рівень заробітної плати в окремих галузях; структурні зміни в економіці, у т.ч. внаслідок локдаунів. Сукупний вплив зазначених факторів призвів до зростання чисельності зареєстрованих безробітних у 1,5 раза під час першої хвилі карантинних обмежень навесні 2020 року, тоді як у наступні хвилі локдаунів 2020-2021 рр. масштаби безробіття у національній економіці знизилися. У цьому контексті ідентифіковано й обґрунтовано наслідки масового безробіття в Україні, серед яких виокремлено: зниження життєвого рівня, підвищення соціальної незахищеності громадян; скорочення податкових надходжень, проблеми з наповненням Пенсійного фонду; диспропорції у розвитку різних видів економічної діяльності; зростання злочинності; загострення проблем працевлаштування трудових мігрантів, що повернулися в країну; негативний вплив на демографічну ситуацію. Поряд з цим, виявлено позитивні тенденції зростання зайнятості у таких галузях, як онлайн торгівля, цифрові банківські послуги, доставка продуктів додому, дистанційна робота. Натомість суттєве скорочення робочих місць відбулося серед HR-менеджерів, маркетологів, ІТ-спеціалістів, адміністративного персоналу, працівників готельно-ресторанного бізнесу тощо. На підставі проведеного аналізу сформовано шляхи виходу з поточної кризи на ринку праці України, які охоплюють створення нових робочих місць за багаторівневими програмами модернізації інфраструктури територій, підтримку малого та середнього бізнесу на місцях, розвиток дистанційної зайнятості, повернення трудових мігрантів на батьківщину тощо.Item The “Green” Campus of The University as a Driver of Sustainable Development(Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Антонюк, Наталія Анатоліївна; Антонюк, Наталия Анатольевна; Antoniuk, Nataliia Anatoliivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn Ivanovych; Лазненко, Дмитро Олексійович; Лазненко, Дмитрий Алексеевич; Laznenko, Dmytro OleksiiovychУ статті висвітлюються проблемні питання та перспективи трансформації методології і практики у забезпеченні реалізації принципів сталого розвитку в умовах екологічної кризи. За допомогою використання інструментів Google Trends продемонстрована стрімка популяризації термінів "зелений кампус" та "зелений університет" протягом останніх п’яти років (01.01.2018 - 01.01.2022рр). Здійснено критичний аналіз результатів досліджень щодо зміни пріоритетів позиціонування себе на ринку світовими фінансовими бізнес-лідерами з акцентом на екологічну і соціальну спрямованість, що безпосередньо зумовлює необхідність реалізації екологічної політики та підвищення соціальної відповідальності вітчизняних університетів. Доведено необхідність врахування в механізмі практичної реалізації принципів сталого розвитку того факту, що на сьогодні ефективність функціонування економіки значною мірою визначається впливом екологічних ризиків. Зроблено висновок, що засади "зеленої економіки" та принципи сталого розвитку в цілому відомі суспільству, але не повністю впроваджуються в практику, зокрема це стосується методів ведення бізнесу в Україні, які не завжди їм відповідають. За результатами опитувань 65% респондентів стверджує, що екологічні ризики значною мірою визначають, чи зможуть зберегти працюючі свої робочі місця у найближчий перспективі. Обгрунтовано, що на сьогодні є необхідним формування практичних навичок дотримання засад та принципів сталого розвитку в процесі навчання та виховання молодого покоління, що визначає провідну роль університетів в контексті світових тенденцій боротьби з екологічними викликами. А отже, для університетів безпосередньо створення "зелених" кампусів є інструментом реалізації екологічної політики, а відповідно підтвердженням їх авторитетності в освітньому просторі та високих рейтингових позицій в державних та світових рейтингах. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізму фінансування розвитку "зелених" кампусів університетів; запровадження ефективної системи взаємовідносин університетів, які керуються політикою ESG у своїй діяльності, з органами місцевої влади з метою співпраці в реалізації "зелених" проєктів з метою забезпечення сталого розвитку території.Item Система забезпечення громадського здоров'я в умовах інклюзивного зростання регіону(Сумський державний університет, 2021) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Назаренко, А.П.У статті досліджене поняття інклюзивного розвитку регіонів з акцентуванням уваги на вивченні питання формування та підтримки стабільного рівня громадського здоров’я в науковій літературі. Для бібліографічного аналізу використані комплексні науковометричні бази Scopus та Dimensions з аналізом сформованого за визначеними критеріями набору публікацій за допомогою програмного інструменту VOSviewer. Для наочного відображення одержаних результатів використано метод візуалізації. Пошук у наукометричних базах здійснювався за критерієм заголовку публікації, змісту її анотації та ключових слів. Здійснений аналіз показав, що основні кластери досліджень формують групи публікацій науковців з США, Великобританії, Австралії та Канади. Незначна кількість публікацій, але їх зростаюча динаміка та збільшення кількості цитувань (згідно Google Scholar) свідчить про ще недостатню вивченість тематики інклюзивного зростання регіону в системі управління громадським здоров’ям та перспективність її розвідки вченими. За результатами аналізу зацікавленість з боку науковців у вирішенні проблеми громадського здоров’я в питанні забезпечення регіонального розвитку зросла в 2020-2021 рр. Значна частина публікацій відноситься до такої галузі знань, як бізнес, менеджмент та бухгалтерський облік. До основних напрямків досліджень з проблематики громадського здоров’я в розвитку регіонів можна віднести надання медичних послуг, систему охорони здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, стан здоров’я населення. Навколо цих ключових слів поступово формуються наукові кластери. Одержані результати бібліографічного аналізу формують основу для кращого розуміння проблематики забезпечення громадського здоров’я, пошуку прогалин, над вирішенням яких доцільно працювати у подальших наукових дослідженнях. Окрему увагу приділено розгляду питання пандемії COVID-19 як кризоформуюючого чинника, що перешкоджає руху регіонального розвитку в перспективному напрямку та забезпеченню резільєнтності системи. Обґрунтовано, що фактор здоров’я має істотне значення в формуванні сильного людського потенціалу країни та зростанні продуктивності праці.