Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
234 results
Search Results
Item Strategic Decision-Making for Integrating Green Energy Innovation into Sustainable Urban Infrastructure(Sumy State University, 2025) Нєшева, Анастасія Дмитрівна; Niesheva, Anastasiia Dmytrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Коробова, Світлана Павлівна; Korobova, Svitlana PavlivnaДана наукова стаття присвячена аналізу впровадження інновацій у сфері зеленої енергетики в сталу міську інфраструктуру. Хоча міські території стикаються зі значними бар’єрами на шляху впровадження таких технологій, перехід до них має вагомий потенціал та узгоджується з глобальними рамками сталого розвитку, зокрема Цілями сталого розвитку ООН та Зеленим курсом ЄС. Дослідження базується на теоріях стратегічного управління, прийняття рішень і сталості та спирається на методологію, що включає теоретичний аналіз і огляд відповідної літератури. У дослідженні наведено стратегічну модель прийняття рішень, яка допомагає міським адміністраціям здійснювати перехід до зелених енергетичних систем задля розвитку територій, зменшуючи залежність від викопних видів пального. Представлена модель складається з восьми взаємопов'язаних етапів: ідентифікація проблеми, аналіз навколишнього середовища, збір та аналіз даних, генерація альтернатив, застосування моделей прийняття рішень, оцінка та вибір, впровадження, моніторинг та зворотний зв'язок. Уповноважені органи часто нехтують важливістю структурованого підходу до прийняття рішень, що може обмежувати їхню здатність інтегрувати комплексні підходи, які враховують довгострокову стійкість, технологічний прогрес і соціальну справедливість. Відсутність методологічної строгості часто призводить до розрізнених політик, неоптимального використання ресурсів та втрачених можливостей для впровадження інноваційних рішень, таких як зелена енергетика, у міські системи. Науковий внесок дослідження полягає в підкресленні важливості використання стратегічного управлінського підходу для подолання цієї прогалини та розробленні теоретичної моделі, що забезпечує більш узгоджене та цілеспрямоване прийняття рішень у сфері сталого розвитку міст. Практична значущість роботи полягає в наданні містам простої та ефективної моделі прийняття рішень, яку вони можуть використовувати для полегшення переходу до сталих енергетичних систем, підвищення стійкості та сприяння економічному зростанню. Дослідження підкреслює необхідність структурованого багатофазного процесу прийняття рішень для ефективного подолання викликів і використання можливостей у досягненні сталого міського розвитку.Item Driving Innovation-Driven Growth in Vietnam: Effects of Digital Transformation, Foreign Direct Investment, and Human Capital on Resource Dependence(Sumy State University, 2025) Ngoc, B.H.; Tram, N.H.M.Забруднення навколишнього середовища та ресурсне прокляття залишаються одними з найважливіших викликів для людства, масштаби яких постійно зростають у багатьох країнах, зокрема у В’єтнамі. З економічної точки зору ресурсне прокляття означає парадоксальну ситуацію, коли країни, багаті на природні ресурси, демонструють нижчі темпи економічного зростання та розвитку порівняно з країнами, які не володіють значними ресурсами. Причини виникнення ресурсного прокляття є різноманітними, однак серед найсуттєвіших вирізняються особливості економічної діяльності, якість інституційного середовища, структура інвестицій та розподіл природних ресурсів між галузями економіки. Метою даного дослідження є визначення ролі цифрової трансформації, прямих іноземних інвестицій та людського капіталу у зменшенні залежності економіки В’єтнаму від природних ресурсів упродовж 1990–2018 років. Для досягнення поставленої мети застосовано два сучасні методи оцінювання – квантильну регресію та квантиль-квантильний підхід. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки: (i) інтенсивне впровадження цифрових технологій є необхідною умовою економічного зростання В’єтнаму та зниження його залежності від природних ресурсів; (ii) прямі іноземні інвестиції сприяють економічному зростанню країни через зменшення ресурсної залежності; (iii) взаємозв’язок між людським капіталом та рівнем залежності економіки від природних ресурсів у В’єтнамі залишається нечітко окресленим. З огляду на отримані результати, авторами підкреслено необхідність послідовної державної політики цифровізації економіки. Зокрема, доцільно стимулювати фізичних осіб, організації та підприємства до впровадження цифрових технологій у різні сектори економіки, такі як сільське господарство, охорона здоров’я, освіта та транспорт. Крім того, В’єтнам має здійснювати комплексну оцінку та вибіркове залучення прямих іноземних інвестицій. Для цього органам управління іноземними інвестиціями необхідно активно розвивати стратегічні партнерства, зокрема шляхом цілеспрямованого залучення великих транснаціональних корпорацій, які володіють значними капіталами та сучасними технологіями, замість розпорошеного залучення інвесторів. Також важливо надавати підтримку підприємствам у процесах технологічних інновацій, сприяти їх поступовій інтеграції до глобальних ланцюгів постачання з метою набуття управлінського досвіду та доступу до передових світових технологій.Item Sustainable Development of Industrial Enterprises as an Object of Strategic Management(Sumy State University, 2025) Tarasenko, I.; Olefirenko, K.У статті розкрито особливості імплементації концепції сталого розвитку у практику стратегічного управління підприємствами. Концепція сталого розвитку визначає розвиток все більшої кількості підприємств. Разом з тим процеси реалізації концепції сталого розвитку на практиці є складними та потребують комплексного управління, оскільки в сучасних умовах відбувається й уточнення самої концепції. Управління сталим розвитком потребує використання довгострокового підходу та все частіше вимагає використання методів стратегічного управління. Основою управління сталим розвитком підприємств повинне стати осмислення змісту поняття та складових елементів сталого розвитку. Як засвідчили дослідження більшість вчених виокремлюють три основні елементи поняття стійкий розвиток: економічну, соціальну та екологічну, які відображають ключові вектори, на яких робиться акцент. Зазначені складові можуть мати різний рівень пріоритетності в процесі управління, однак розглядаються як цілісна система та доповнюють одна одну. Задля розуміння відображення основних складових стійкого розвитку у процесах стратегічного управління розкрито основні види стійкості наведено їх характеристики та загрози забезпечення. Виокремлені види стійкості є об’єктами управління, однак забезпечення стійкого розвитку не є алгебраїчною сумою досягнення окремо соціальної, економічної та екологічної стійкості. Також в статті зазначено, що досягнення певного виду стійкості досить часто можна досягнути за рахунок ігнорування інших видів. Для забезпечення безпосередньо сталого розвитку підприємства зазначені види стійкості слід розглядати як взаємодоповнюючі елементи. Також в статті розкриваються сучасні тенденції розвитку концепції сталого розвитку, що проявляється у виокремленні управлінської та організаційної складових. Основою управлінського аспекту є динаміка зовнішнього середовища, протидія якій забезпечується в ході досягнення організаційної стійкості. Складові сталого розвитку у традиційному розумінні знаходяться у площині стратегічних інтересів підприємства, а управлінську та організаційну стійкість можна розглядати як умову досягнення загальної стійкості.Item Environmental capital disclosure under integrated thinking concept(Sumy State University, 2025) Олексіч, Жанна Анатоліївна; Oleksich, Zhanna AnatoliivnaУ статті досліджується концепція екологічного капіталу як складової комплексного мислення в управлінні підприємством, що сприяє сталому розвитку та підвищенню конкурентоспроможності бізнесу. Метою роботи є аналіз екологічного капіталу як ресурсу ефективного управління підприємством, дослідження його ролі в забезпеченні екологічної та економічної стійкості організацій та визначення перспектив інтеграції екологічного капіталу в стратегічні бізнес-моделі. У статті акцентовано увагу на важливості включення природних ресурсів та екологічних аспектів у фінансову та нефінансову звітність підприємств. У статті аналізуються зовнішні та внутрішні виклики, з якими стикаються компанії в контексті екологічного капіталу, а також інструменти та методи, які сприяють його ефективному використанню, включаючи інтегровану звітність, оцінку факторів ESG та аналіз взаємозв’язків між різними видами капіталу. Наукова новизна статті полягає в розробці теоретичних підходів до інтеграції екологічного капіталу в стратегії управління, а також в оцінці ефективності його використання в контексті сучасних тенденцій сталого розвитку. Автором вперше систематизовано існуючі методи оцінки екологічного капіталу, а також запропоновано шляхи його вдосконалення для підприємств, які прагнуть підвищити свою екологічну та фінансову ефективність. Практичне значення результатів дослідження полягає в рекомендаціях щодо впровадження інтегрованого мислення на підприємствах, що дозволяє знизити екологічні ризики, підвищити інвестиційну привабливість компаній та забезпечити більш раціональне використання природних ресурсів. Виявлені в роботі результати можуть бути використані для оптимізації бізнес-процесів, формування нових стратегій та розробки корпоративних стандартів у напрямку сталого розвитку. Основні висновки роботи підтверджують, що інтеграція екологічного капіталу в корпоративні стратегії не тільки сприяє сталому розвитку бізнесу, але й забезпечує зниження екологічних і соціальних ризиків. У статті також показано важливість системної роботи зі звітністю та оцінкою індикаторів ESG для досягнення кращих результатів у цій сфері.Item Modern digital practices for sustainable development: analysis of world experience(Sumy State University, 2024) Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia MykolaivnaЦифрові технології відіграють критично важливу роль у забезпеченні сталого розвитку, сприяючи економічному зростанню, соціальній рівності та екологічній безпеці. У статті розглянуто сучасні цифрові практики та їх вплив на досягнення Цілей сталого розвитку, а також проаналізовано міжнародний досвід застосування інноваційних технологій у різних сферах суспільства. Дослідження зосереджене на оцінці ролі штучного інтелекту, великих даних, Інтернету речей, блокчейну та фінансових технологій у формуванні сталих економічних моделей і покращенні управління ресурсами. Зокрема, висвітлено вплив цифрових фінансових технологій на розширення доступу до банківських послуг та кредитування для вразливих верств населення, що сприяє економічній інклюзії. Розвиток електронної комерції та цифрових платформ дозволяє малим підприємствам виходити на глобальні ринки, що позитивно позначається на конкурентоспроможності економік. Екологічний аспект цифровізації охоплює розробку "розумних" міст, впровадження IoT-рішень для моніторингу навколишнього середовища та ефективного управління енергетичними ресурсами. Цифрові екологічні платформи сприяють моніторингу забруднення повітря, води та ґрунтів, а також допомагають автоматизувати процеси управління відходами. Використання блокчейну у відстеженні постачальницьких ланцюгів дозволяє забезпечити прозорість бізнес-процесів, що сприяє екологічній відповідальності підприємств. Соціальний аспект цифрової трансформації охоплює покращення доступу до якісної освіти через онлайн-курси, цифрові платформи та адаптивне навчання на основі штучного інтелекту. Такі технології дозволяють персоналізувати навчальний процес, роблячи його ефективнішим і доступним для широкого загалу. Аналіз фінансових інвестицій Європейського Союзу у цифрову трансформацію свідчить про значний рівень фінансування розвитку штучного інтелекту, квантових технологій, хмарних обчислень та цифрової інфраструктури. Водночас у статті розглянуто ключові виклики цифровізації, серед яких зростання цифрової нерівності, питання кібербезпеки, необхідність регулювання штучного інтелекту та проблеми управління електронними відходами. У статті також представлено рекомендації щодо ефективного використання цифрових технологій для сталого розвитку. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегій цифрової трансформації, що сприятимуть збалансованому економічному зростанню, екологічній стійкості та соціальній рівності.Item Volunteering As A Factor In The Implementation of a Sustainable Development at Sumy State University(Sumy State University, 2024) Бойко, Ольга Петрівна; Boiko, Olha Petrivna; Зякун, Алла Іванівна; Ziakun, Alla Ivanivna; Повалій, Тетяна Леонідівна; Povalii, Tetiana Leonidivna; Котенко, Олександр Олександрович; Kotenko, Oleksandr Oleksandrovych; Сірик, Олександр Анатолійович; Siryk, Oleksandr AnatoliiovychНа сучасному етапі, в умовах повномасштабної війни в Україні, ситуація характеризується соціально-економічною нестабільністю, зниженням рівня життя, появою нових специфічних категорій населення, зокрема ветеранів, інвалідів, їх сімей. За таких умов зростає потреба у фахівцях, які можуть надати добровільну допомогу людям старшого віку, молоді, дітям, особам із інвалідністю та які опинилися в складних життєвих обставинах. Враховуючи вищезазначену ситуацію виникає потреба в обґрунтуванні волонтерського руху як інструменту розбудови суспільства сталого розвитку, що здатний захистити різні верстви населення від наслідків війни. Мета дослідження. Метою дослідження є аналіз ролі волонтерства в кризових ситуаціях, а саме, під час повномасштабної війни в Україні, у вищому навчальному закладі Сумський державний університет (Україна), а також характеристика практик організації волонтерського руху в Сумському державному університеті.Item Sustainable Clothing Buying Behavior of Generations X and Y(Sumy State University, 2024) Vrablikova, M.; Ubreziova, I.; Kubickova, M.; Skodova, L.У статті досліджується споживча поведінка поколінь X та Y при купівлі одягу з урахуванням принципів сталого розвитку. Метою дослідження є аналіз ключових особливостей цієї поведінки та надання рекомендацій щодо маркетингових заходів для компаній у сфері моди. Теоретична база дослідження спирається на наукові публікації, індексовані у WOS та Scopus, а також джерела, що висвітлюють основні тенденції у корпоративній соціальній відповідальності, сталому розвитку та споживчих уподобаннях в індустрії моди. Методологія дослідження охоплювала кілька етапів: створення анкети, вибір респондентів покоління X та Y у Словацькій Республіці, обробку відповідей за допомогою описової статистики та перевірку гіпотез методами індуктивної статистики. Анкета складалася з 11 питань і була заповнена 139 респондентами. Анкети включала питання щодо ідентифікації покоління, статі, доходу респондентів, а також місць покупок, типів одягу, факторів вибору, частоти покупок та рівня обізнаності про принципи сталого розвитку. Гіпотези дослідження були спрямовані на вивчення взаємозв’язку між прихильністю до принципів сталого розвитку та приналежністю до певного покоління, впливу цих принципів на споживчу поведінку, а також рівня раціональності під час вибору одягу. Результати показали, що бренди можуть ефективно використовувати концепцію slow fashion та залучати покоління X та Y через інфлюенсер-маркетинг у соціальних мережах. Обмеження дослідження пов'язані з різними підходами до визначення меж поколінь (років народження) та можливими когнітивними упередженнями респондентів при заповненні анкет. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на порівнянні споживчої поведінки в регіонах із різним рівнем розвитку креативних індустрій, а також на дослідженні ірраціональних чинників, що впливають на споживчі рішення, в контексті поведінкової економіки. Дослідження робить вагомий внесок у розвиток економіки, збереження довкілля та покращення суспільного благополуччя.Item Digitalisation and sustainable energy sector transformation: analysis of key trends(Sumy State University, 2024) Касьяненко, Володимир Олексійович; Kasianenko, Volodymyr Oleksiiovych; Федотов, Володимир Геннадійович; Fedotov, Volodymyr Hennadiiovych; Гаркуша, Владислав Вікторович; Harkusha, Vladyslav ViktorovychЦифровізація енергетичного сектору та інвестиції в сучасні цифрові рішення мають на меті оптимізувати використання енергетичних ресурсів, зменшити навантаження на навколишнє середовище, підвищити темпи декарбонізації економіки, забезпечити децентралізацію енергопостачання та більш ефективно використовувати існуючу енергетичну інфраструктуру. У роботі проведено дослідження процесів цифровізації та їх впливу на сталий розвиток енергетичного сектору з метою формування системи скоординованих дій в рамках розробки та просування концепції смарт-трансформацій в енергетиці для переходу до моделі сталого та екологічно відповідального розвитку. Авторами проведено структурний аналіз з метою дослідження тенденцій діджиталізації в енергетиці та їх впливу на декарбонізацію економіки. Особливості, тенденції та потенціал цифровізації енергетичного сектору проаналізовано на основі звітів Міжнародної енергетичної асоціації. Автори підкреслюють, що світова енергетика першою почала активно впроваджувати цифрові технології та інформаційні системи для оптимізації енергопостачання та реалізації трансформаційних процесів. За останні роки спостерігається значне зростання інвестицій енергетичних компаній у цифрові технології - більш ніж на 20%. Дослідження показало, що впровадження цифрових технологій може оптимізувати витрати на енергію, а загальна економія від цих цифрових заходів може становити близько 80 мільярдів доларів США щорічно до 2040 року. У роботі визначено ефекти від цифровізації енергетичної системи: забезпечення вуглецевої нейтральності з найменшими витратами споживачів, формування справедливої системи взаємодії між споживачами та стейкхолдерами, стимулювання економічного зростання в усіх секторах за рахунок розвитку нових видів економічної діяльності, створення робочих місць, зміна асортименту товарів та послуг підприємств. У документі зроблено висновок, що стимулювання оцифрування та інвестування в цифрові рішення, такі як оптимізація мережі на рівні розподілу, допоможе скоротити подальші капітальні витрати та дозволить швидше розвивати електротранспорт, децентралізовані відновлювані джерела енергії, теплові насоси та інші технології завдяки більш ефективним використання наявної інфраструктури.Item Topical issues of formation transport and logistics infrastructure of Ukraine in the conditions of European integration and global challenges of today(Sumy State University, 2024) Tyukhtenko, N.Представлена стаття присвячена дослідженню транспортно-логістичної інфраструктури України під впливом глобалізаційно-інтеграційних викликів на засадах пошуку шляхів сталого розвитку для підвищення якості життя людей (в тому числі з урахуванням екологічної складової) та ефективності бізнес-процесів. Опановано питання сутності транспортно-логістичної інфраструктури, систематизовані й охарактеризовані її основні складові: технічну, інфраструктурну, інституційну, організаційно-економічну. Доведено значення функціонування транспортно-логістичної системи й транспортно-логістичних центрів, які еволюційно першими почали створюватися у розвинених ринкових країнах світу, показавши свою ефективність. Показана важливість, сутність, основні цілі розвитку й світовий досвід функціонування транспортно-логістичних центрів для їх ефективного впровадження у логістичній інфраструктурі України. На основі аналізу динаміки Індексу ефективності логістики LPI, що розраховується Світовим банком один раз на два роки, визначено стан транспортно-логістичної інфраструктури України у порівнянні з іншими країнами світу. Здійснено аналітичну оцінку динаміки LPI України у період з 2010 по 2023 роки для розуміння головних перешкод ефективної транспортної логістики. Окреслено пріоритетні напрями її удосконалення на основі передового зарубіжного досвіду з урахуванням детальної характеристики інфраструктурних втрат, що зазнала Україна внаслідок військової агресії рф. Представлено основні переваги, які дає країні, регіону, місту, кожному населеному пункту сучасна інтегрована багаторівнева транспортно-логістична інфраструктура, що побудована у кращих традиціях розвинених країн Європейського союзу й світу. Визначено, що глобалізаційні виклики посилюють необхідність формування якісних транснаціональних, національних, регіональних транспортно-логістичних систем, що обумовлює важливість прийняття ефективних управлінських рішень й системного менеджерського супроводу у транспортній галузі України.Item Теоретичні засади інституційних стратегій розвитку культури та соціокультурної діяльності в контексті ідеї сталого миру(Сумський державний університет, 2024) Лебідь, Андрій Євгенійович; Lebid, Andrii Yevheniiovych; Данілова, М.У сучасному світі ідея сталого миру стала не лише прагненням, але й важливою метою кожного суспільства. Це поняття не обмежується відсутністю війни чи конфлікту, але також включає стан гармонії, взаєморозуміння та взаємної поваги між націями, групами та окремими особами. Досягнення сталого миру вимагає не лише дипломатичних угод і міжнародних зусиль, а й активної участі громадян і розвитку культурних структур, призначених для підтримки мирного співіснування. У сучасному геополітичному середовищі, що характеризується конфліктами та напругою на всіх рівнях, важливо розуміти, які конкретні кроки можуть допомогти побудувати стійкий мир. Інституційні стратегії розвитку культурної та соціокультурної діяльності можуть стати одним із ключових компонентів цих кроків, оскільки вони спрямовані на підвищення соціокультурного рівня та сприяння взаєморозумінню та взаємодії між різними групами. Зокрема, розвиток культурних установ, які забезпечують мистецьку та культурну цінність, може допомогти зменшити соціальну нерівність і покращити освітні стандарти. Враховуючи потенціал культури для об’єднання різних соціальних груп, розвиток культурних установ може слугувати механізмом підтримки соціальної інтеграції та взаєморозуміння. Крім того, важливою складовою інституційної стратегії є підтримка та розвиток креативних індустрій, сприяння економічному зростанню та створенню нових можливостей для молоді та інновацій. Це може відігравати ключову роль у розробці інноваційних та креативних рішень соціальних проблем, включаючи питання міжетнічної та міжрелігійної взаємодії, порозуміння та толерантності. Іншим важливим аспектом інституційних стратегій є їхня роль у створенні простору для діалогу та обміну ідеями між різними культурними та соціальними групами. Це може допомогти розвинути спільні цінності та закласти основу для спільних ініціатив у сфері освіти, культури та мистецтва, тим самим допомагаючи будувати стійкий мир. Ще одним із ключових аспектів цих стратегій є їхня здатність впливати на формування суспільної свідомості та цінностей, які мають вирішальне значення для збереження миру та злагоди. Інституційні стратегії культурного розвитку відображаються в планах культурного розвитку та сприяють створенню культурних продуктів і заходів, які сприяють обміну досвідом і взаєморозумінню між різними культурними спільнотами. Важливою складовою інституційної стратегії є сприяння вихованню та освіті громадян у питаннях культурної терпимості, взаєморозуміння та поваги до відмінностей. Це може створити сприятливе середовище для розвитку сталого миру та сприяти розумінню та прийняттю різних культурних ідентичностей. У цьому контексті інституційні стратегії культурного розвитку та соціокультурної діяльності стають ключовими інструментами реалізації концепції сталого миру в Україні. Вони включають широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та розвиток культурних закладів, креативних індустрій, сприяння культурному різноманіттю та взаєморозумінню між різними групами суспільства. Тому поглиблений аналіз інституційних стратегій розвитку культурної та соціокультурної діяльності є надзвичайно важливим для розуміння процесів, що відбуваються в суспільстві, та розробки ефективних заходів сприяння сталому миру в Україні. Науково-дослідна робота з даної тематики є актуальною та важливою в умовах складності сучасної політичної ситуації в Україні та всьому світі. Інституційні стратегії розвитку культурної та соціокультурної діяльності можуть бути важливим інструментом у підтримці та просуванні мирних процесів, але їх ефективність потребує глибокого аналізу та обґрунтованих рекомендацій щодо подальшого вдосконалення.