Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
44 results
Search Results
Item Ukrainian contribution into the US intercultural communication(Sumy State University, 2025) Gresko, О.Вступ. Міжкультурна комунікація є потужним інструментом публічної дипломатії в умовах гібридних воєн XXI століття. У США національна ідентичність різних етнічних груп доповнює загальне культурне розмаїття. Український внесок в американське суспільство є визначним завдяки професійній реалізації окремих осіб і проактивності українських громад і організацій. Це дослідження є продовженням моїх прагнень представити Україну як незалежну суверенну державу, українську культуру та медіа в міжнародній комунікації.Актуальність дослідження зумовлена тим, що в глобалізованому і мультикультур-ному середовищі необхідно розвивати певні комунікаційні навички для ефективної вза-ємодії з різними народами. Мета дослідження – показати присутність української культури в медіа- та комунікаційному ландшафті США та продемонструвати публічну дипломатію як «м’яку силу» для розвінчування міфів про Україну.Методологія дослідження базується на комплексному та системному підходах. Засто-совано методи аналізу та синтезу, спостереження та опитування, індукції та дедукції. За-гальні тенденції щодо присутності України в міжкультурній комунікації США визначено за допомогою серії розроблених анкет, дискусій у фокус-групах і моніторингу американських медіа.Результати. Американська міжкультурна комунікація з її особливостями відкрита для нових учасників. Український вплив став набагато очевиднішим під час російсько-української війни, особливо після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Університети США відіграють помітну роль у розвитку досліджень міжкультурної комунікації, надаючи іноземним студентам можливість презентувати свої власні культури.Висновки. Українська діаспора в США зробила вагомий внесок у міжкультурну комунікацію США, зберігши національні традиції та ідентичність. Імідж України в американських ЗМІ є позитивним. Американці підтримують українців у їхній боротьбі за свободу та демократію. Місія культурних послів щодо розвінчування міфів полягає в тому, щоб остаточно закріпити в американській свідомості правдиві наративи про Україну, яка є частиною європейської цивілізації.Item Assuring Educational Quality in Emergencies: Teaching Esp to Master’s Students on CANVAS LMS(Sumy State University, 2025) Ляшенко, Ірина Володимирівна; Liashenko, Iryna Volodymyrivna; Rumiantseva, O.У цьому дослідженні розглядається впровадження системи управління навчанням Canvas (LMS) для викладання англійської мови за професійним спрямуванням (ESP) студентам магістратури в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема під час пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні. У роботі проаналізовано переваги та обмеження асинхронного цифрового навчання, зосереджуючись на залученості користувачів, доступності та педагогічній якості. На основі аналізу кількох ESP-курсів у різних галузях —фізіотерапія, спортивний коучинг і право —дослідження демонструє, що платформа Canvas є ефективним інструментом, який підтримує гнучке, орієнтоване на потреби навчання. Попри її переваги, зокрема інтерактивні інструменти та легку інтеграцію, залишаються виклики, пов’язані з цифровою грамотністю, мотивацією користувачів і технічним доступом. Відгуки студентів свідчать про позитивне сприйняття платформи, особливо у форматах змішаного та перевернутого навчання. Отримані результати підкреслюють необхідність наявності дієвих систем підтримки та адаптивних стратегій викладання для забезпечення якості та безперервності ESP-освіти під час криз. У висновках подано рекомендації щодо інституційної політики та дизайну навчальних курсів у контексті інтернаціоналізації та цифрової трансформаціїItem Політичний наратив як інструмент впливу(Сумський державний університет, 2025) Шишкин, Максим Игоревич; Shyshkin, Maksym IhorovychУ статті розглянуто політичний наративяк міждисциплінарне явище, що вивчається в межах політології, лінгвістики, соціології та медіадосліджень. На основі праць Ф. Джеймісона, Н. Ферклафа, Ш. Шенхава, У. Фішера, М. Едельмана та українських дослідників І. Броварської й С. Жаботинської визначеноключові концептуальні підходи до аналізу політичного наративу як інструмента впливу на суспільну свідомість. Емпіричну базу дослідження склали 301 заголовок видання The New York Times, що стосуються української тематики у періоди травень 2024 –січень 2024 року та квітень 2025 –січень 2025 року. У дослідженні застосовано типологію наративів М. Едельмана (легітимізуючі, мобілізаційні, інтерпретаційні). Виявлено мовні маркери, що конструюють відповідні політичні наративи, визначено їхню соціальну функцію, когнітивно-емоційний вплив. Робота підкреслює значення заголовків як потужного інструмента політичної комунікації та формування публічного дискурсу щодо України.Item Український інститут національної пам’яті як інституційна основа декомунізації в Україні(Сумський державний університет, 2025) Ковальчук, Т.В.Метою роботи є розгляд діяльності Українського інституту національноїпам’яті як інституційної основи декомунізації в Україні.Наукова новизна дослідження полягає у тому, що тут уперше комплекснопроаналізовано процеси створення й діяльності Українського інституту національноїпам’яті як інституційної основи декомунізації в Україні. У результаті автор приходитьдо висновків, що Український інститут національної пам’яті був створений ПостановоюКабінету Міністрів України у 2006 р. відповідно до ініціативи Президента В. Ющенка.Він отримав статус центрального органу виконавчої влади та мав широке коло завдань, пов’язаних з відновленням та збереженням історичної пам’яті українського народу.Упродовж 2010–2014 рр. Інститут діяв як науково-дослідна установа. Свій статусцентрального органу виконавчої влади Український інститут національної пам’ятіпоновив після Революції гідності. У цей час він перетворився на інституційну основудекомунізації в Україні.Item Проблеми в історичній політиці та шляхи їх подолання: досвід України і Польщі(Сумський державний університет, 2024) Дегтярьов, Сергій Іванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Струпінська, Д.В.Історична політика відіграє важливу роль у формуванні національної ідентичності та забезпеченні суспільної згуртованості, особливо в контексті сучасних викликів, які постають перед Україною. У статті досліджуються основні підходи до реалізації політики пам’яті в європейських державах та Україні, аналізуються успішні практики примирення і формування загальнонаціонального історичного наративу. Автори аналізують європейські моделі політики пам’яті, що базуються на принципах демократії, толерантності та взаємоповаги. Розглянуто досвід створення спільних історичних підручників, меморіалів та ініціатив, спрямованих на подолання стереотипів і упереджень. Водночас наголошується на ризиках використання історичної пам’яті як інструменту політичної маніпуляції, що може посилювати внутрішні конфлікти та ускладнювати міжнародні відносини.Особливу увагу приділено українсько-польським відносинам, які демонструють як можливості, так і труднощі у вирішенні “конфліктів пам’яті”. Українська політика пам’яті, що довгий час залишалася ситуативною, потребує переосмислення в контексті євроінтеграційних прагнень. Формування україноцентричного наративу має враховувати національні інтереси, але також сприяти налагодженню конструктивного діалогу з сусідніми країнами. Особливо важливим є пошук компромісів щодо болючих історичних питань, таких як Волинська трагедія чи операція “Вісла”. У статті робиться висновок, що ефективна політика пам’яті є важливим чинником суспільної згуртованості та міжнародного примирення. Для України це не лише спосіб побудови внутрішньої єдності, але й ключовий елемент інтеграції до європейської спільноти. Досвід європейських країн, зокрема Польщі та Німеччини, може стати корисним прикладом для вирішення “конфліктів пам’яті” та формування спільного бачення історичного минулого.Item Цифрові розриви ринку праці в умовах індустріальних змін і цифровізації економіки(Сумський державний університет, 2024) Степура, Т.М.; Дідух, Н.М.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Dehtyarova, Iryna BorysivnaДослідження присвячено пошуку методичних засад оцінювання цифрових розривів на ринку праці України у сегменті зайнятості на цифрових платформах з урахуванням сучасних тенденцій індустріальних змін і експоненціального зростання цифрової економіки. Виявлено, що вплив цифрових трансформацій на ринок праці суперечливий і неоднорідний у секторах економіки. За прогнозами, відбудеться не стільки загальне скорочення робочих місць, скільки їх перерозподіл у за сферами діяльності. Цифрові розриви ринку праці ідентифікуються як розриви між попитом та пропозицією працівників з цифро-вими навичками, а також відгуком інститутів на ці розбіжності. Використано факторний аналіз (головних компонент) для оцінки функціональних зв’язків у системі ринку праці у сегменті зайнятості на цифрових платформах. З’ясовано, що головною компонентою такого ринку праці є цифровий відгук – реакція систем розвитку навичок на ринкові вимоги, які змі-нюються. При цьому цей цифровий відгук надається здебільшого з боку населення шляхом самоосвіти. Тому ідентифіковано проблему інерційності закладів формальної освіти та інститутів, що повинні вирішувати завдання навчання дорослих.Item Особливості висвітлення війни в Україні на прикладі сайту офіційного іранського масмедіа «Ірна»(Сумський державний університет, 2024) Косюк, О.Вступ. У війну, яку розв’язала росія проти України, поволі втяглися всі держави світу. Віднедавна в епіцентр подій потрапив Іран – постачальник зброї масового ураження, яка в листопаді-грудні 2022 р. ледве не спричинила енергетичний колапс в Україні. Масмедіа Ірану заперечували факт передачі зброї. Тож світове співтовариство не мало доступу до збалансованої інформації. Актуальність і мета. Мета наукового напрацювання – перевірити гіпотезу про релігійне підґрунтя фейкотворчості в інформаційному просторі Ірану. Заплановано виконати наступні завдання: відслідкувати, якими аргументами й фактами наповнювався протягом лютого-травня 2022–2023 рр. офіційний сайт провідної інформаційної агенції Ірану «Ірна» та з’ясувати, чи наявні там маніпуляційні стратегії та відверті омани (якщо так, то з чим варто пов’язувати «офіційні» порушення міжнародних стандартів). Методологія. Аби зреалізувати мету дослідження, ми (за допомогою пошукових можливостей контент-аналізу, порівняльних властивостей аналогії, схематизму моделювання та уніфікації синтезу) вирішили дослідити крізь культурологічну призму розгортання подій та розвиток протистоянь на сторінках офіційного іранського ЗМІ – державного агентства новин «Ірна». Результати. Після проведеного дослідження було з’ясовано, що протягом 15 місяців тривання війни (трохи повагавшись на її початку) «Ірна» ретельно «документувала» плин подій, однак виявила й певні стратегії приховування незручної інформації та активування джинси. Найуживаніші серед них: періодичне повторення (майже навіювання) фраз про підтримку України та її територіальної цілісності; перманентне введення в контекст повідомлень щодо Афганістану, Палестини, Сирії, Ємену, у яких теж не спокійно, як противага україно-російським перипетіям фігурують Ізраїль, США й Туреччина; не нехтуються також спроби перенесення уваги з актуального на стороннє; поширене введення інформації про політику росії і путіна «під соусом» різноманітних протокольних інтерв’ю, влогів та «міжнародних експертиз»; дуже часто агенція покликається на сумнівні джерела на кшталт соціальних мереж. Засвідчено, що усе це – результат буквального впровадження постулатів шиїтської течії автократичного мусульманства. Висновки. Навіть використання хитрощів не робить новини «Ірна» достовірними. Однак публічне недотримання міжнародних стандартів має глибоке історичне коріння й пов’язане із сакральними цінностями. Відштовхуючись від історії й релігій стародавньої Персії, виконавши поставлені завдання, ми дійшли висновку: від найдавніших часів до сучасності продукування культури (зокрема й в аспекті діяльності масмедій) підлягає законам священної омани, відомої у мусульман-шиїтів як такія та китман. Це слід обов’язково враховувати.Item Digital and convergent development indicators for UATV English channel in 2022-2023(Sumy State University, 2024) Horodenko, L.; Shtelmakh, P.Вступ. Іномовлення України, а саме цифровий англомовний канал UATV English, працює з 2017 р., але найактивніший період його зростання припав на 2022–2023 рр. із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Нарощенню аудиторії до рівня європейських та американських каналів іномовлення на YouTube сприяла світова увага до України. Утримати залученість аудиторії упродовж тривалого часу, зберегти її органічний приріст, про що свідчать певні цифрові та конвергентні показники, дозволило впровадження сучасної стратегії цифрової таблоїдизації. Мета дослідження – з’ясувати вплив цифрових та конвергентних показників розвитку українського міжнародного каналу мовлення UATV English у 2022–2023 рр. на стратегічне планування та ефективність медіаканалу.Методологія. Використано теоретичні та емпіричні методи. Вся наукова процедура ґрунтувалася на соціально-комунікаційному підході. Опис джерел, аналіз літератури, статистичний метод, спостереження, прогнозування, історичний метод. Період дослідження – із січня 2022 р. по січень 2024 р. Необхідні дані були зібрані з відкритих джерел, сайтів цифрової аналітики та платформ соціальних медіа, а також надані редакцією UATV English. Результати. Наявні дані дозволяють оцінити ефективність поточної медіастратегії UATV English на основі цифрових показників (як відкритих джерел, так і внутрішніх показників), сформулювати висновки та рекомендації щодо взірцевої медіастратегії, а також закласти підґрунтя для майбутніх поглиблених досліджень системи іномовлення України після лютого 2022 р. Висновки. Незважаючи на те що в другій половині 2023 р. увага світової спільноти була переключена з України на Близький Схід, редакції UATV English вдалося зберегти високий рівень залученості аудиторії, а також забезпечити її природний приріст завдяки таблоїдним підходам до дизайну контенту, використанню доступних інструментів для залучення, аналізу запитів аудиторії та відповідей на них актуальним тематичним контентом. Однак все ще є простір для стандартизації та створення єдиної та зразкової медіастратегії та дизайну контенту, щоб відповідати актуальним потребам аудиторії.Item Харківсько-полтавський письменник у Брненсько-Оломоуцькій перспективі: присвячуємо 100-річчю з дня народження проф. Михайла Гетманця(Сумський державний університет, 2023) Звиняцьковський, В.; Жиленко, Ірина Рудольфівна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaЗ’ясовується, що серйозні дослідження творчої лабораторії Антона Макаренка проводили три країни: Україна, ФРН та Чехословаччина, і що саме цей «трикутник» забезпечив синтетичний підхід до вивчення літературно-педагогічної спадщини видатного педагога ХХ століття.Наголошується на «українськості» Антона Макаренка, який жив в Україні, писав про українців, невтомно працював як організатор дитячої колонії для українських неповнолітніх, а отже його ім’я як педагога і письменника належить українській, європейській, світовій літературі ХХ ст.Автори наукової розвідки прокладають «місток» від очолюваної проф. Гьотцем Хіллігом лабораторії «Макаренко-реферат» при Марбурзькому університеті (ФРН) до України (проф. Михайло Гетманець) і Моравії–Брна й Оломоуца (проф. Лібор Пеха) і доводять важливість наукової праці останнього, яка допомагає по-новому подивитися на педагогіку Макаренка і його дослідників.Стверджується, що професор Лібор Пеха, глибоко вивчивши макаренківську педагогіку, з великою повагою ставився до видатного макаренкознавця сучасності –Михайла Гетманця, який першим звернув увагу на важливість «Педагогічної поеми» Макаренка як художнього твору. Водночас оломоуцький дослідник, як і український науковець, наполягають на необхідності вивчення спадщини Макаренка як педагогіки «здорового глузду».Item The impact of digital education initiatives(Academic Research and Publishing UG, 2023) Melnyk, M.; Blyznyukov, A.; Cieślik, J.The article summarizes the arguments and counterarguments of the scientific debate regarding the impact of digital education initiatives on human capital development in Ukraine. The study’s primary goal is to determine the effect of digital educational initiatives on human capital development. The systematization of literary sources and approaches to solving the problem indicates that the debate about the advantages and disadvantages of digital education in Ukraine continues until now. The urgency of solving this scientific problem lies in the fact that digital education is essential for the state’s educational policy and the country’s general development of human capital. The study of the topic in the article is carried out in the following logical sequence: a review of the literature to determine the advantages and disadvantages of digital education in Ukraine and an assessment of the impact of digital education on the development of skills and abilities of education seekers. An in-depth retrospective analysis of scientific works was carried out to obtain a comprehensive understanding of the subject of research. To solve the set goal, the methods of statistical analysis and questionnaires were used in the work. The object of the study is digital education initiatives in Ukraine. The effectiveness of initiatives in improving students’ knowledge, abilities, and employment prospects is analyzed. The study empirically confirms and theoretically proves that digital education initiatives positively affect the development of human capital in Ukraine. Educators who have mastered the skills of working on digital platforms demonstrate improved critical thinking and teamwork skills. The results show that these initiatives improve students’ skills, knowledge and employability. The development of digital education also requires establishing fair access to digital educational materials, especially in rural areas, and improving pedagogical workers’ qualifications in using digital products. The findings contribute to the broader academic discourse on the relationship between digital education and human capital growth, providing ideas for future research.