Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
2 results
Search Results
Item Моделювання впливу тіньової економіки на макроекономічні показники України(Сумський державний університет, 2022) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Ревенко, А.ВПредставлена робота узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання побудови моделей впливу тіньової економіки на макроекономічні показники країни. Рівень тіньової економіки негативно позначається на макроекономічних показниках України. Тіньова економіка – це приховувана та/або не приховувана економічна діяльність, мета якої полягає в умисному чи вимушеному отриманні надприбутків внаслідок неконтрольованих соціально-економічних відносин. Основною метою проведеного дослідження є виявлення впливу тіньової економіки на макроекономічні показники країни. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми пошуку зв’язку між рівнем тіньової економіки та макроекономічними показниками засвідчила, що дана проблема є досить актуальною серед науковців усього світу і потребує подальшого опрацювання. Дослідження здійснено в наступній логічній послідовності: 1) ознайомлення з основними поняттями дослідження та аналіз літературних джерел; 2)формування вхідного масиву даних для подальшого дослідження; 3) перевірка даних на аномальність; 4) розрахунок інтегрального показника; 5) перевірка даних на стаціонарність; 6) перевірка на мультиколінеарність; 7) проведення кореляційно-регресійного аналізу. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи кореляційно-регресійного аналізу, застосування критерію Ірвіна для виявлення аномальних рівнів, методу Фостера-Стьюдента для дослідження стаціонарності часових рядів та алгоритму Феррара-Глобера для виявлення мультиколінеарності у вхідному масиві. Періодом дослідження обрано 2010-2021 роки. Об’єктом дослідження обрано Україну. В науковій роботі представлено результати емпіричного аналізу моделей впливу макроекономічних показників на рівень тіньової економіки України, який засвідчив, що даний влив існує та має досить сильний характер. За результатами дослідження були сформульовані висновки про сильний вплив макроекономічних показників на рівень тіньової економіки України, теоретично доведено, що рівень тіньової економіки України більш ніж на 90% описується обраним набором макроекономічних показників.Item "Кліповеˮ мислення учнів (студентів) як норма і умова сучасної освіти(Сумський державний університет, 2018) Книш, І.Зазначено, що глобальна інформатизація поряд із традиційними типами свідомості та мислення номад і седентаріїв спричинила появу в неономад “кліповостіˮ. З’ясовано передумови її виникнення, виокремлено позитивні та негативні аспекти. Зроблено аналізвизначень “кліпˮ і “бліпˮ та доведено, що ці поняття пов’язані з різними джерелами отримання інформації: “бліпˮ – лише з екранів, а “кліпˮ – з найрізноманітніших джерел, тому поняття “бліпˮ значно вужче, ніж “кліпˮ. Запропоновано вживати їх як синоніми, ураховуючи те, що вони відображають одне і те саме явище – “кліповістьˮ. Проаналізовано традиційний і “кліповийˮ типи свідомості та мислення у зіставленні з деменцією, нормою, аномією, девіацією і геніальністю. Констатовано, що люди з традиційним типом свідомості та мислення украй повільно реагують на стрімкі зміни сучасного світу, де знанняє головним ресурсом. Наголошено, що для сучасного суспільства “кліповістьˮ є нормою і проявом геніальності, тому що Учні (Студенти) та Вчителі (Викладачі) зацікавлені у постійних змінах, швидко реагують на вимоги ринку праці, а також розробку й упровадження інновацій, коли переважає інформація. Зауважено, що Учні (Студенти), Вчителі (Викладачі) й уся освітня галузь наразі перебувають у стані “стійкої нерівновагиˮ. Доведено, що впровадження в освіту ІКТ, новітніх методів, методик і змішаного навчання має сприяти збереженню цілісної свідомості та стабільності людей із “кліповістюˮ, а також набуттю ними здатності до самопізнання, самоорганізації й самовдосконалення з використанням постфігуративного, кофігуративного та префігуративного типів культурного обміну.