Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
8 results
Search Results
Item Implementation of the European Green Deal in Poland: selected issues(Sumy State University, 2023) Kierasiński, M.Ця стаття стосується окремих проблем, пов’язаних із впровадженням стратегії Європейської зеленої угоди (EGD) у Республіці Польща. Європейська зелена угода – це концепція, представлена президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйєн у грудні 2019 року, її метою є досягнення кліматичної нейтральності Європейського Союзу (ЄС) до 2050 року. Статтю розроблено на основі аналізу документів Європейської Комісії та праць і думок європейських політологів й еко-номістів у галузі європейських досліджень, енергетичної та аграрної політики. У першій частині статті представлено місце та значення EGD в екологічній та аграрній політиці ЄС. European Green Deal є невіддільною частиною інших дуже важливих стратегій Європейського Союзу: «Сталий розвиток», «Спільна сільськогосподарська політика», «Farm to Fork», «Biodiversity Strategy» та «Fit for 55». Друга частина статті – це розробка вибраних проблем, пов’язаних із впровадженням Європейської зеленої угоди в Польщі. Варто звернути увагу на різний рівень економічного розвитку окремих країн ЄС. Деякі країни, такі як Фінляндія, Австрія та Швеція, заявляють про досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Деякі економісти вважають, що Польща може досягти кліматичної нейтральності до 2056 року, що може завадити спільному прагненню Європейського Союзу до цієї мети. Інші економісти стверджують, що Польща може досягти кліматичної ней-тральності, якщо щорічно на ці цілі виділятиме приблизно 13 мільярдів євро. У Польщі почали помічати багато перешкод на шляху реалізації EGD: високу вартість трансформації енергії, інфляцію, низьку частку відновлюваних джерел енергії в економіці та російсько-українську війну. Питання, коротко проаналізовані в цій статті, окреслюють стан польської та європейської енергетичної безпеки та екологічної політики. Це лише перші висновки з моменту оголошення ідеї Європейської зеленої угоди в Європейському Союзі. Приклад Польщі може показати ефективність політики Європейського Союзу у сфері справедливого переходу та сталого розвитку. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на вирішенні поточних і майбутніх проблем, пов’язаних із впровадженням кліматичної нейтральності в Польщі.Item Factor Analysis Of Energy Security: Net Import Dependency(Sumy State University, 2022) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Коваленко, Євген Володимирович; Коваленко, Евгений Владимирович; Kovalenko, Yevhen VolodymyrovychThis paper analyzes various aspects of energy dependency and identifies the hidden factors behind national energy security. Based on a review of the scientific literature, the factors that reduce energy security in the consumption of natural gas, oil, and nuclear energy generation were identified. One such factor is import dependency on energy resources. Import dependency on energy is a crucial characteristic of energy security and can exacerbate the effects of external aggression, non-competitive behavior, and pressure. Given the energy crisis of 2022, most countries around the world have revised their energy security policies to reduce import dependency by diversifying supplies and reducing dependence on Russian energy resources. The factor analysis of energy dependency ratios, 1990-2020, was used to study the energy security of the EU27 countries. The factor analysis was performed for annual indices calculated using the Eurostat database of “Simplified energy balances.” The paper hypothesized the existence of latent relationships between energy security variables for the twenty-seven EU countries. The hypothesis was verified using Bartlett’s sphericity test and Kaiser-Meyer-Olkin criterion. The results of hypothesis testing showed its statistical significance (the p-value < 0.05) and the possibility of factor analysis. Correspondence indices also indicated the adequacy of possible prediction of a set of variables. The factor analysis was executed in Python using the FactorAnalyzer module (the release 0.4.0). The principal factor extraction and the varimax rotation model were used to obtain the initial solution, preserving the orthogonality of the loading matrix. The factor structure of the model was confirmed for four factors consisting of the twenty-eight elements. The received four factors model allowed us to describe around 80% of the cumulative variance. It was found that each factor separately explained 46.89%, 15.80%, 10.91%, and 6.39% of the variance, respectively.Item Modelling and Forecasting Energy Efficiency Impact on the Human Health(Sumy State University, 2022) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaNowadays, one of the main pollutant factors is the inefficient use and breakdown of energy technologies. Improving access to modern energy, which emits less pollution, both at home and in the community could benefit the health of many people. Besides, it could contribute to the long-term goals of sustainable development. Health is a universal indicator of progress towards sustainable energy. Given the issue’s relevance, this article examines the impact of energy on public health. The study’s purpose is to substantiate the prospects for achieving sustainable development and human well-being, which depends on the quality of the environment and could be provided by a carbon-free economy. The methodological basis of the work is general scientific research methods, such as empirical and theoretical methods, as well as systemic and functional methods. This study applied VOSviewer tools, Web of Science and Scopus analysis tools, and Google Trends to conduct a bibliometric analysis of the impact of energy factors on public health. Based on Scopus data, the findings confirmed the hypothesis concerning a growing trend of publications examining the impact of energy factors on human health. In the study framework, the VOSviewer 1.6.18 tools allowed the detection of six clusters of research streams: renewable resources, sustainable development, public, energy policy, energy efficiency, and solar energy. The authors noted that different countries research the impact of energy on public health. These issues are most actively studied in China, the USA, and India. A separate dynamics of the publications were studied for 10 countries leading in the publication activity on the subject. The Google Trends tool has identified public interest in the topic. The interest of business and industry is considered separately. The findings showed that in the first case, the interest is more in the health factor. In turn, businesses and industries pay more attention to developing renewable energy sources. Google Trends analysis of the popularity of the search query «renewable energy» identified Korea, Turkey, Nigeria, Bangladesh, and Germany as leaders in the number of queries. However, the keywords healthy leaders are New Zealand, USA, Canada, Poland, and Australia.Item Renewable Energy Generation in the Energy Balance: the Forecast until 2035(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kwilinsky, A.S.; Nazarenko, A.P.; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia OleksandrivnaУ статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо енергоефективного розвитку національної економіки при оптимізації виробництва енергії із відновлюваних джерел. Авторами систематизовано основні пріоритети Енергетичної стратегії до 2035 року та інструменти досягнення її цільових таргетів. Метою дослідження є прогноз питомої ваги відновлюваної енергії в енергетичному балансі національної економіки до 2035 року. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових досліджень в енергетичній сфері. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Для візуалізації отриманих результатів бібіліометричного аналізу застосовувано програмні засоби Scopus Tools Analysis та VOSviewer. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити основні наукові патерни дослідження енергетичного сектору: розвиток відновлюваної енергетики в умовах зміни клімату; біоенергетика; зменшення обсягів викидів вуглецю; енергетична безпека та політика; управління в енергетичному секторі; задоволення попиту на енергоресурси та зниження енергетичної біності суспільсва в країні Для досягнення мети дослідження авторами використано модель авторегресивної інтегрованої ковзної середньої (Autoregressive Integrated Moving Average, ARIMA) та програмне забезпечення Eviews. Період дослідження 1985-2019 роки. Отримані результати прогнозу засвідчили висхідну тенденцію первинної енергії з відновлюваних джерел в енергетичному балансі країни. Однак, частка первинної енергії з відновлюваних джерел зросте 1,16 рази та становитиме 3,62 %. Таким чином, авторами доведено, що при збереженні наявних тенденцій розвитку енергетичного сектору національної економіки ціль Енергетичної стратегії України у забезпеченні 25 % первинної енергії з відновлюваних джерел не буде досягнута до 2035 року. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність пошуку ефективних механізмів поширення альтернативних джерел енергії у вітчизняній практиці. При цьому уряд країни повинен активізувати свої дії у напрямі формування інституційної інфраструктури для розвитку енергетичного сектору національної економіки.Item Фактори управління сталими енергетичними трансформаціями в енергосекторі України(Сумський державний університет, 2020) Письменна, У.Є.; Трипольська, Г.С.; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana Oleksandrivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr VasylovychУ статті розглянуто передумови сталого розвитку енергетичного сектору з позицій політичного та економічного підгрунтя енергетичних трансформацій, актуалізовано та розкрито наукову проблему впливу соціо-технічних трансформацій, зокрема, енергетичних, на сталість економіки. Визначено, що задача оцінки ефективності енергетичної системи як сукупності критеріїв досягнення компромісу інтересів, стабільності та надійності енергетичних ринків найкраще вирішується за допомогою оцінки енергетичної сталості. Визначено проблеми та шляхи активізації використання важелів енергетичної політики з метою сприяння сталим енергетичним трансформаціям. Визначено, що за допомогою сталих енергетичних трансформацій держава здатна подолати власну неефективність перетворення і споживання енергії та продемонструвати явище декаплінгу (зростання економіки без істотного зростання енергоспоживання). Розглянуто енергетичні політики і стратегії в якості засобів управління енергетичними трансформаціями: створення передумов для їх виникнення; форсування / уповільнення, підтримка поточних трансформацій; зведення до мінімуму негативних зовнішніх факторів і соціальних факторів уразливості від змін соціо-технічних режимів; підтримання оптимального енергетичного балансу. Досягнуто глибше розуміння процесу управління енергетичними трансформаціями, уразливості енергетичних систем під їхнім впливом. Виокремлено три ключових фактори управління енергетичними трансформаціями з метою посилення рівня енергетичної сталості та забезпечення сталого розвитку економіки країни: хід (протікання) трансформацій, уразливість економічної системи під їхнім впливом та рівень сталості енергетичних трансформацій. Ефективне управління такими трансформаціями за допомогою зазначених факторів здатне стати запорукою сталого розвитку не лише енергетичного сектора, а й економіки в цілому та створити передумови для її переходу на сталий і циркулярний тип розвитку. Проаналізовано управління енергетичними трансформаціями в енергетичному секторі України на прикладі диверсифікації електропостачання шляхом експлуатації малих сонячних електростанцій у приватних домогосподарствах.Item Energy Efficiency Policy: Impact of Green Innovations(Sumy State University, 2020) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Hajiyev, N.O.; Palienko, M.; Prasol, L.Європейська політика енергоефективності має ключову роль при формуванні нової моделі енергетичного ринку та вуглецево-нейтральної економіки в Україні. У цій статті виконано огляд актуальних дискурсивних питань на шляху до реалізації європейської політики енергетичної ефективності та зелених інновацій, наведені pro et contra таких реформ. Результативність національних політик може обмежуватися ринковими інструментами, рівнем забезпеченості розумними технологіями та сприйняттям інновацій у секторах енергетики, інституційного розвитку загалом. Тому основною метою дослідження було пояснення політики сталого розвитку та стимулювання зелених інновацій в Україні через економіко-математичне моделювання факторів енергоефективності за 2000-2019 роки. Для інтегрального оцінювання ефективності енергетичної політики в Україні авторами роботи була обрана OLS модель, що містить дев’ять субіндикаторів з чотирьох цілей сталого розвитку в ЄС (а саме: "Доступна та чиста енергія", "Гідна праця та економічне зростання", "Відповідальне споживання та виробництво" та "Боротьба зі зміною клімату"), а також – показник інноваційних витрат промислових підприємств в енергетичній сфері в Україні. Методичним інструментарієм для проведення дослідження стало використання пакету statsmodels в Python 3.6.11, з допомогою якого були виконані розрахунки та перевірка гіпотез моделі. При використанні стратегії розрахунків від загальної до конкретної моделі, була знайдена значима функція за сім раундів оптимізації. Відповідно до результатів OLS моделювання, на показник ефективності енергетичної політики в Україні мають вплив такі змінні, як: "залежність від імпорту енергії за продуктами", "реальний ВВП на душу населення", та "кінцеве споживання енергії". Оцінка останньої змінної має значно менший ефект на результати регресії, та показує негативний зв'язок з показником енергоефективності. Результати моделей були перевірені за допомогою RESET та тестів Jarque-Bera, та показали коректність запропонованої моделі.Item Аналіз мереж розподілу газу та електроенергії: огляд тарифного регулювання(Сумський державний університет, 2020) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana AnatoliivnaБезумовно сфера розподілу газу та електроенергії відноситься до стратегічно важливих видів діяльності, успішність якої впливає на соціально-економічне становище в країні. Енергорозподільні компанії не тільки транспортують замовникам енергію, але й балансують енергетичне споживання, таким чином впливаючи на всі економічні процеси. Проте енергетичній сфері притаманна низка обмежуючих факторів. Компаніям слід оптимізувати свою діяльність через планування подачі та прийому енергії, прогнозування потужності, забезпечення необхідного рівня гнучкості енергетичних систем та можливості для інтегрування в роботу диверсифікованих операторів розподілу газу та електроенергії. Все це вимагає зваженого та детального підходу до формування тарифної політики, що враховує витрати на обслуговування та підтирання робочого стану енергетичних мереж, обгрунтування витрат господарських операцій зважаючи на можливе соціальне реагування на підвищення кінцевих тарифів на газ та електроенергію. Тому питання тарифного регулювання у сфері енергетики вимагає детального вивчення та аналізування кращих практик щодо встановлення тарифів на послуги для операторів енергетичних мереж. З цією метою в дослідженні було приведено огляд наукові літератури з питань тарифного регулювання мереж розподілу газу та електроенергії. Результати дослідження не показали значної опрацьованості теми, а виявили лише розбіжності в поглядах на оптимальне ціноутворення для мереж розподілу енергії в різних країнах світу.Item Energy-Efficient Innovations: Marketing, Management and Law Supporting(Sumy State University, 2020) Panchenko, V.; Гаруст, Юрій Віталійович; Гаруст, Юрий Витальевич; Harust, Yurii Vitaliiovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychСтаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання промоції енергоефективних інновацій з використанням інструментів маркетингу та менеджменту, а також наявної правової підтримки. У роботі зазначено, що інноваційний розвиток має суттєве значення у забезпеченні високого рівня соціального та економічного розвитку. Таким чином, впровадження енергоефективних інновацій являються однією із рушійних сил якісного економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країни на світовому ринку. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми промоції енергоефективного розвитку засвідчила, що правова підтримка та наукові дослідження мають потужний вплив на розвиток та впровадження енергоефективних інновацій. З огляду на вищезазначене, у статті представлено результати бібліометричного аналізу публікаційної активності вчених у сфері дослідження енрегофективності. Основною метою статті є аналіз особливостей та динаміки наукових публікацій присвячених розгляду правової підтримки, розвитку енергоефективних інновацій в економічних предметних областях. Об'єктом дослідження є публікації, що проіндексовані в базі даних Scopus за такими ключовими словами, як: "енергоефективні інновації", "енергетичне право", "екологічне законодавство", "енергоефективна політика" у категорії "назва, анотація, ключові слова". Таким чином, вихідними даними для дослідження обрано 1913 статей, опублікованих на 13 мовах у предметних областях "Бізнес, управління та бухгалтерський облік", "Економіка, економетрика тафінанси". Періодом дослідження обрано 2000-2019 роки. Відповідно до мети дослідження автором проведено бібліометричний аналіз обраних публікацій за критеріями співавторства та спільної появи ключових слів. Практична реалізація усіх етапів даного дослідження здійснено за допомогою інструментарію програмного забезпечення VOSviewer. Відповідно до отриманих результатів виявлено зростаючу динаміку публікаційної активності в області дослідження енергоефективностіз 2000 по 2019 рік. Результати бібліометричного аналізу дозволили виділити чотири кластери взаємодії між авторами із різних країн, а саме: 1) між США, країнами ЄС та Китаєм; 2) між країнами ЄС та Південної Америки, такими як Бразилія та Чилі; 3) між країнами Африки та ЄС; 4) між країнами Африки та Азії. У свою чергу, авторами визначено та проаналізовано найбільш впливові статті в галузі енергоефективних інновацій, які можуть стати основою для подальших досліджень та сприятимуть промоції енергоефективних інновацій.