Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Corrosion-Resistant Epoxy Coatings Filled with Nanoparticles of Vegetable Origin to Protect Water Vehicles
    (Sumy State University, 2023) Sapronov, O.O.; Дядюра, Костянтин Олександрович; Дядюра, Константин Александрович; Diadiura, Kostiantyn Oleksandrovych; Vorobiov, P.O.; Sharanov, V.D.; Karpash, M.O.; Bishchak, R.T.; Гребеник, Людмила Іванівна; Гребеник, Людмила Ивановна; Hrebenyk, Liudmyla Ivanivna
    У статті досліджено структуру розроблених епоксидних покриттів за допомогою ІЧ-спектрального аналізу та корозійну стійкість шляхом визначення індексу проникності в агресивному середовищі річкової води протягом t = 6552 год в діапазоні температур Т = 258 ... 303 ± 2 К. Показано, що на процес структуроутворення епоксидних покриттів впливає зміна співвідношення нанодисперсних і волокнистих наповнювачів в епоксидному олігомері ЕД-20. Значні структурні зміни для епоксидних покриттів спостерігалися при хвильових числах: ν = 570 см – 1, ν = 840 см – 1, ν = 1045 см – 1, ν = 2962 см – 1, що свідчить про ступінь їх зшивання. Дослідження зміни показника проникності в середовищі річкової води проводили з урахуванням раціонального співвідношення дисперсійних наповнювачів в епоксидному зв’язуючому, що дозволило створити ефективний бар’єр для проникнення агресивних іонів і молекул води до основа. Досягнуто зниження водопроникності захисних покриттів в 1,8...2,0 рази відносно епоксидної матриці. Крім того, було проведено візуальний аналіз поверхневих покриттів, що експлуатувалися під впливом річкової води при змінних температурах. Для епоксидної матриці та композитів з одним наповнювачем спостерігались дефекти у вигляді тріщин та відшарування, які пов’язані з перебігом фізико-хімічних процесів сорбції та дифузії агресивного середовища. Крім того, для таких покриттів характерна схильність до заростання зеленими водоростями роду Spirogyra. Для покриттів, що містять раціональне поєднання двох наповнювачів, спостерігали відсутність дефектів і біологічних забруднень.
  • Item
    Ускладнення після контурної пластики статевого члена гіалуроновою кислотою: огляд літератури
    (Сумський державний університет, 2023) Литвак, О.; Шапринський, В.; Маркова, М.; Засєда, Ю.
    Вступ. Статевий член є символом первісного відчуття чоловічої плідності та сексуальної активності, що впливає на почуття чоловічої особистості та здатність задовольняти партнера. Деякі пацієнти відчувають дискомфорт, навіть якщо їх пеніс знаходиться в межах нормального розміру з анатомічної точки зору. Причина поширення процедур збільшення пеніса пов'язана з відчуттям мужності, яке може дати чоловікові зовнішній вигляд статевих органів, а також зміненим сприйняттям свого тіла. Процедури збільшення пеніса стають все більш поширеними серед чоловіків, які прагнуть досягти більш бажаної естетики свого чоловічого органу. Крім того, дискусійним питанням залишаються методи збільшення пеніса, які не мають чітких показань і можуть викликати ускладнення. Матеріали та методи. У цьому дослідженні було розглянуто літературу про ускладнення після збільшення пеніса гіалуроновою кислотою (ГК). Для досягнення цієї мети ми провели систематичний пошук наукової медичної інформації в англомовних базах даних, таких як MEDLINE, Embase, AMED (Allied and Complementary Medicine) і HMIC (Health Management Information Consortium). Ми проаналізували всі статті, які відповідали заданим параметрам пошуку. Крім того, ми вручну шукали відповідні посилання у знайдених текстах. Результати. Використання ін’єкцій ГК для збільшення пеніса у чоловіків демонструє низький рівень ускладнень як у ранньому, так і у віддаленому періоді після процедури. У невеликого відсотка пацієнтів ранні та очікувані побічні ефекти включали набряки, синці, підшкірні вузлики та інфекції. У роботі запропоновано радикальні шляхи їх корекції при всіх видах ускладнень, що робить використання ГК безпечним і ефективним для збільшення пеніса. Висновки. На сьогоднішній день бракує доказової інформації високого рівня щодо ускладнень після ін’єкцій ГК. У зв’язку зі зростанням попиту на ці процедури актуальним є питання їх безпеки. Відповідно до наявної статистики, загальна частота ускладнень після ін’єкцій ГК є спонтанною без подальших побічних ефектів. При виявленні ускладнень прогноз після лікування задовільний. Як наслідок, у світі немає стандартизованих хірургічних протоколів і рекомендацій щодо збільшення пеніса гіалуроновою кислотою.
  • Item
    Sustainable Transport Reliability: Exploring the Creep of Eco-Friendly Polymer Nanocomposites
    (Sumy State University, 2023) Buketov, A.V.; Dyadyura, K.; Strelchenko, V.Yu.; Shulga, Yu.M.; Kulinich, S.O.; Гребеник, Людмила Іванівна; Гребеник, Людмила Ивановна; Hrebenyk, Liudmyla Ivanivna; Kindrachuk, M.V.
    У роботі наведено результати дослідження повзучості полімерних композитів, що містять органічні тканини. Наведено технологію формування функціональних полімерних композитів і захисних покриттів на їх основі з підвищеними експлуатаційними характеристиками для захисту засобів транспорту. Для формування полімерних матеріалів використовували епоксидну смолу ЕД-20, яку полімеризували твердником поліетиленполіаміном PEPA у співвідношенні: епоксидний олігомер ЕД-20 – 100 %, твердник PEPA – 10 %. Додатково для поліпшення властивостей епоксидних композитів і захисних покриттів у зв’язувач вводили нанонаповнювач у вигляді диаміноазобензол карбонової кислоти. Також вводили мікродисперний наповнювач та органічні тканини. Як мікродисперсний наповнювач для експериментальних досліджень використано синтезовану порошкову титано-алюмінієву шихту. Формування наповнювача проводили високовольтним електророзрядним синтезом. У результаті такої обробки отримали високомодульні сполуки Ti, Al3Ti і Ti3AlC2. У вигляді наповнювача додатково використано тканини на основі волокон органічного походження. У роботі використано бавовняні тканини товщиною h = 1.5…2.0 мм, а лляні тканини товщиною h = 1.5…1.7 мм. Доведено, що формування модифікованих «гібридних» матеріалів, які містять у комплексі дисперсний наповнювач і бавовняну чи лляну тканини забезпечує суттєве зменшення повзучості матеріалів в умовах статичного навантаження. Встановлено, що використання таких композитів (за наступного співвідношення компонентів – епоксидний зв’язувач : нанонаповнювач : мікродисперсний наповнювач і бавовняна чи лляна тканини (два шари) забезпечує покращення порівняно з епоксидною матрицею наступних показників повзучості матеріалів: зменшення максимального прогину композитів у 3.3…6.6 разів, зменшення швидкості повзучості у 1.6…2.0 разів, підвищення показника відновлення після повзучості у 3.1…3.5 разів.
  • Item
    Полімерні композити на основі полікарбонату для виготовлення елементів систем перетворення сонячної енергії на теплову
    (Сумський державний університет, 2017) Ситар, В.І.; Сухий, К.М.; Кабат, О.С.; Начовний, І.І.
    Сучасний розвиток промисловості неможливий без упровадження енергоощадних технологій, що базуються на використанні відновлювальних природних джерел енергії. У передових країнах усе бі- льшого поширення набувають вітрові, гідро- та сонячні електростанції, теплові генератори, сонячні колектори та ін. Одним із таких пристроїв є системи перетворення сонячної енергії на теплову. Вони достатньо дорогі та не мають необхідного рівня надійності й довговічності. Тому актуальним завдан- ням є зменшення їх собівартості та підвищення надійності та довговічності в роботі. Це завдання ви- конується за рахунок заміни матеріалів конструкційного й триботехнічного призначення основних елементів таких систем на розроблені полімерні композиційні матеріали (ПКМ). Як полімерна мат- риця для їх створення був вибраний полікарбонат. Для покращання технологічності при перероблен- ні на виріб його модифікували кремнійорганічним каучуком. Це привело до зменшення в’язкості роз- плаву та розширило інтервал температур перероблення. З метою покращання триботехнічних влас- тивостей отримані ПКМ наповнювали графітом, що привело до значного зменшення коефіцієнта тер- тя та інтенсивності лінійного зношування розроблених матеріалів порівняно з вихідним полімером. У результаті проведення роботи були отримані ПКМ із високим рівнем технологічності при перероб- ленні на виріб, триботехнічних та фізико-механічних властивостей, деталі з яких можна рекоменду- вати до впровадження в системи перетворення сонячної енергії на теплову, що дозволить зменшити собівартість і підвищити надійність та довговічність енергоощадного обладнання.