Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Modern Marketing Strategies for Development of the Company's Green Competitiveness
    (Sumy State University, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Herasymenko, M.Y.; Shevchenko, K.V.
    Глобалізація економічного розвитку, розширення процесів цифровізації, трансформація маркетингових каналів просування товарів та послуг, а також особливостей діяльності підприємств набуває нової актуальності. В цьому ракурсі цифрові омніканальні стратегії потенційно можуть забезпечувати зростання традиційних економічних показників та забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. В статті розглянуто теоретичне підґрунтя впровадження омніканальних стратегій для розвитку зеленої конкурентоспроможності підприємств. Авторами узагальнено існуючий науковий та прикладний досвід реалізації омніканальних стратегій. За допомогою інструментарію Google Trends проведено трендовий аналіз, який окреслив науковий інтерес та зацікавленість з боку бізнес спільнот та академічної сфери. Результати трендового аналізу засвідчили поступове зростання інтересу до проблематики пошуку та імплементації оптимальних шляхів комунікації в маркетингу для розвитку зеленої конкурентоспроможності. З точки зору зацікавленості, країнами лідерами є Германія, Франція, Канада, США. У роботі додатково до існуючих запропоновано критерії, які відображають ступінь уніфікації каналів маркетингової комунікації для формування зеленої конкурентоспроможності підприємств: диференціація каналів комунікації; відсутність втрат зацікавлених сторін при зміні каналу зв'язку; врахування досвіду стейкхолдерів на кожній ітерації спілкування з ним; конвергенція традиційного та цифрового каналів розвитку зеленої конкурентоспроможності підприємств; використання ідентичності бренду при спілкуванні із зацікавленими сторонами; персоналізація зацікавлених сторін. Отримані результати аналізу та їх графічна інтерпретація є актуальними та формують основу для кращого розуміння проблематики омніканального підходу та пошуку перспективних шляхів його імплементації при формуванні зеленої конкурентоспроможності підприємств.
  • Item
    Зелена конкурентоспроможність підприємств: ретроспективний аналіз розвитку концепції
    (Сумський державний університет, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Івахненко, Олена Миколаївна; Ивахненко, Елена Николаевна; Ivakhnenko, Olena Mykolaivna; Хааг, В.Х.
    У статті представлені результати аналізу публікацій, присвячених формуванню концепції та складових зеленої конкурентоспроможності підприємств. Дослідження проводилось із застосуванням бібліометричного аналізу з використанням інструментарію візуалізації VOSviewer v.1.6 та інструментарію ScopusTools. При проведенні аналізу було згенеровано вибірку з 54 753 наукових статей з даної проблематики за період 1991–2020 рр. у виданнях, які індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science. Результати дослідження дозволили виокремити передумови розвитку концепції зеленої конкурентоспроможності. Просування процесів екологізації у підприємницькому секторі (розвиток зеленого виробництва, використання ресурсозберігаючих технологій та відновних джерел енергії, імплементація рециклінгу) забезпечує додаткові екологічно орієнтовані конкурентні переваги підприємствам. Динаміка публікаційної активності характеризує підвищення наукового інтересу до зазначеної проблематики, починаючи з кінця 1990-х років. Відповідна тенденція значною мірою обумовлена світовим розвитком підприємницького сектору, підвищенням конкуренції, просуванням, так званого, «п’ятого укладу». Основні етапи розвитку концепції зеленої конкурентоспроможності включають такі етапи: пов’язаний із трансформацією підходів до трактування поняття «конкурентоспроможність» (2004–2012 рр.); другий пов’язаний із появою і домінуванням у кроссекторних дослідженнях двох нових патернів, що відображають розвиток зеленої економіки і визначають конкурентні переваги підприємств (2012–2014рр.); третій пов’язаний із розвитком концепції зеленого маркетингу та імплементацією його інструментів як детермінант забезпечення конкурентоспроможності підприємств (2014–2016 рр.). Результати аналізу засвідчили, що найбільш цитовані наукові публікації з тематики зеленої конкурентоспроможності належать науковцям США, Китаю, Великобританії, Німеччині, Іспанії. Основними галузями наукових напрацювань є інженерія, природничі науки, соціальні науки, енергетика, бізнес і менеджмент та комп’ютерні науки. Проведене дослідження сформувало основу для побудови інструментарію забезпечення зелених конкурентних переваг підприємств.
  • Item
    Stakeholders of Green Competitiveness: Innovative Approaches for Creating Communicative System
    (Sumy State University, 2020) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Білан, Юрій Валентинович; Билан, Юрий Валентинович; Bilan, Yurii Valentynovych; Kwilinski, A.
    Діяльність та взаємодія стейкхолдерів розвитку та просування зеленої конкурентоспроможності підприємств є актуальними сьогодні і відіграють важливу роль для створення конкурентних переваг підприємств на ринку. Систематизація літературних джерел доводить, що економічна діяльність характеризується специфічними взаємовідносинами між широким колом зацікавлених сторін. При цьому ефективна комунікативна система може принести потенційну вигоду всім сторонам. Авторами відмічено, що у даному випадку самі стейкхолдери мають власні конкретні очікування щодо різних аспектів функціонування підприємств: організаційних, економічних, соціальних, екологічних тощо. Основною метою статті є формування передумов для побудови системи комунікації зі стейкхолдерами для просування зеленої конкурентоспроможності підприємств та оцінки зацікавленими сторонами наслідків діяльності компаній. В роботі використовуються наукові методи, засновані на логічному узагальненні та науковій абстракції для систематизації передумов формування системи комунікацій зелених конкурентних стейкхолдерів; типологзації стейкхолдерів зеленої конкурентоспроможності; формально-логічний для визначення детермінант та принципів ефективної співпраці зацікавлених сторін зеленої конкурентоспроможності. Для дослідження оцінки зацікавленими сторонами ефектів зеленої конкурентоспроможності було проведено багатовимірний аналіз масштабування та оцінено п’ять вимірів отриманих ефектів: задоволеність споживачів зеленими товарами; ефективність виробництва зелених товарів; якість зелених товарів та чисте виробництво; інституційне партнерство; вплив громади. Для масштабування відповідей в ході опитування використовувалася семибальна психометрична шкала Лікерта. Загальне опитування проводиться на основі даних п’яти країн: України, Польщі, Румунії, Словенії, Чехії та включає результати опитування 1236 стейкхолдерів. Результати оцінки показують, що у всіх групах (внутрішніх та зовнішніх) стейкхолдерів, працівники підприємств оцінюють результати екологічних стратегій як "успішні" – 22,3% та громади, з іншої групи, – 7,45%. Висновки стейкхолдерів є практично ідентичними. Таким чином, це свідчить про те, що процеси екологізації комунікацій із зацікавленими сторонами стають ширшими та залучають більше учасників. Результати дослідження створюють передумови для вдосконалення системи взаємодії зацікавлених сторін зеленої конкурентоспроможності.