Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
30 results
Search Results
Item Sentiment Analysis as an Innovation in Inflation Forecasting in Romania(Sumy State University, 2024) Simionescu, M.; Nicula, A.-S.На початку 2024 року Румунія зіткнулася з найвищим рівнем інфляції в Європейському Союзі. Проте порівняно з 2023 роком було досягнуто певного прогресу завдяки підвищенню відсоткової ставки. Інфляція виникла через дію як глобальних, так і внутрішніх факторів: глобальні фактори включають війну Росії проти України, збої в ланцюгах постачання, спричинені пандемією COVID-19, а також зростання цін на сировину; внутрішні фактори включають підвищення заробітних плат і пенсій, підвищення податків і зборів та стратегію поступового підвищення ставки грошово-кредитної політики. Національний банк Румунії (НБР) використовує інструменти грошово-кредитної політики для таргетування інфляції та надає щоквартальні прогнози. Однак за умов невизначеності числові прогнози менш надійні. Використання сентимент-аналізу як інноваційного інструменту при прогнозуванні дозволяє підвищити рівень точності прогнозів. Авторами наголошено, що сентимент-аналіз стає все більш важливим у галузі економіки, пропонуючи цінні інсайти та потенційно покращуючи економічне прогнозування і прийняття рішень завдяки швидкому технологічному прогресу. Сентимент-аналіз дозволяє виявити потенційні зміни в поведінці споживачів і бізнес-рішеннях до того, як вони будуть відображені в реальних економічних даних, забезпечуючи систему раннього попередження про економічні тенденції та потенційні кризи. Методологічна основа дослідження заснована на обробці природної мови для витягування індексів сентименту з великих обсягів текстів в Інфляційних звітах, наданих НБР. Крім того, індекси сентименту, розраховані за допомогою IntelliDocker, включені в авторегресійні моделі з розподіленим лагом (ARDL) для надання щоквартальних прогнозів інфляції. Цей тип економетричної моделі має перевагу у вирішенні проблеми ендогенності. Крім того, рівень безробіття розглядається як предиктор інфляції, оскільки напруженість на ринку праці може впливати на інфляцію. Ця стаття робить внесок у емпіричне прогнозування, пропонуючи прогнози сентименту, які є більш точними, ніж числові прогнози НБР за період з першого кварталу 2006 року до четвертого кварталу 2023 року. Новий метод може використовуватися для прогнозування інфляції на наступні квартали. Точніші прогнози будуть цінними для бізнесу, центрального банку, політиків та широкої громадськості. Однак, хоча сентимент-аналіз надає цінні інсайти, важливо пам'ятати, що людське судження та експертиза залишаються важливими для інтерпретації даних та прийняття обґрунтованих економічних рішень.Item Advanced Technology Investment, Transfer, Export and Import: Determinants or Predictors of Economic Growth and Inflation Fluctuations?(Academic Research and Publishing UG, 2023) Позовна, Ірина Вікторівна; Pozovna, Iryna Viktorivna; Krawczyk, D.; Babenko, V.Інвестиції, наукові патенти, експорт та імпорт високотехнологічних товарів і послуг стимулюють технологічний розвиток країни, сприяють економічному зростанню, створенню робочих місць, формуванню кваліфікованої робочої сили, підтриманню соціального рівня життя населення. Водночас екосистема підтримки технологічних інновацій значною мірою залежить від макроекономічної стабільності в країні, інфляційних коливань тощо. Виходячи з цього, у статті розглядаються системні взаємозв’язки між чинниками технологічного розвитку (експортом та імпортом комп’ютерної, інформаційної, телекомунікаційної техніки). та інші високотехнологічні товари та послуги, інвестиції в передові дослідження і технології, обсяги передачі прав на нові технологічні розробки, а також загальний рівень охоплення населення інформаційними технологіями та інноваційність країни) і макроекономічний розвиток ( валовий внутрішній і національний продукт, рівень інфляції). Дослідження проводилось за допомогою методу аналізу головних компонент, канонічного аналізу, панельного регресійного моделювання за даними 11 країн з розвиненою економікою за 2011 та 2021 роки (статистичні бази даних Світового банку та ВОІВ). З 14 індикаторів технологічного розвитку методом аналізу головних компонент відібрано 8 найбільш релевантних; за допомогою канонічного аналізу встановлено, що 32,503% (у 2011 р.) та 37,557% (у 2021 р.) їх варіація зумовлена зміною досліджуваних макроекономічних показників. З іншого боку, зміна макроекономічних показників на 46,497% (у 2011 році) та 38,739% (у 2021 році) зумовлена варіацією показників інвестицій, трансферу, експорту та імпорту передових технологій. Таким чином, макроекономічна динаміка значно більше залежить від технологічного розвитку, а не навпаки. На основі проведеного панельного регресійного моделювання виявлено статистично значущу залежність індексу інфляції від частки населення, яке є користувачами Інтернету, та місця країни в Глобальному інноваційному індексі. ВВП на душу населення виявився залежним від частки експорту високотехнологічних товарів і послуг, частки експорту товарів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, частки населення, яке є користувачами Інтернету, місця країни в Глобальний індекс інновацій. Державні інвестиції в науково-технічний розвиток виявилися залежними від індексу інфляції, частки імпорту комп’ютерних, інформаційних та інших послуг, частки експорту товарів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, частки населення, що є користувачами Інтернету, і місце країни в Глобальному індексі інновацій.Item Leadership of Small and Medium Scale Enterprises (SMEs), Inflation and Economics Development in Nigeria (1981-2021)(Academic Research and Publishing UG, 2023) Olaniyan, S.O.; Adepeju, M.B.Однією з важливих складових економічного розвитку, яка сприяє зростанню рівня зайнятості населення, є збільшення експортного потенціалу країни, розвиток внутрішнього ринку товарів і послуг, малого та середнього підприємництва. Особливу роль він відіграє в наповненні державного бюджету в країнах з низьким і середнім рівнем економічного розвитку. Метою даної роботи є моделювання взаємозв’язку рівня економічного розвитку країни як показника функціонування малого та середнього підприємництва, оцінка впливу інфляції на рівень економічного розвитку. Інформаційною базою дослідження є дані Світового банку, Національного бюро статистики Нігерії та щорічний статистичний бюлетень Центрального банку Нігерії. Об’єктом дослідження є показники функціонування малого та середнього підприємництва та економічного розвитку Нігерії, період дослідження 1981-2021 рр. Як залежні змінні, що характеризують розвиток малого та середнього підприємництва, обрано обсяг доходу на одиницю капіталу та ВВП як показник економічного розвитку країни. Факторні змінні характеризують зв'язок між розвитком малих і середніх підприємств та економічним розвитком Нігерії. До них належать валове накопичення капіталу, процентна ставка, обмінний курс і рівень інфляції. Методичним інструментарієм дослідження зв’язку між аналізованими показниками є метод оцінки авторегресійного розподіленого лагу, розширений тест Дікі Фуллера та критерій Грейнджера. За результатами економетричного моделювання доведено негативний вплив зростання валютного курсу та рівня інфляції на розвиток економіки Нігерії. Таким чином, підвищення обмінного курсу на 1% призведе до зниження ВВП на 0,01%, тоді як зниження інфляції на 0,01% супроводжуватиметься зростанням ВВП приблизно на 1%. Водночас валове нагромадження має позитивний і статистично значущий вплив на обсяг ВВП (зростання на 1% призведе до зростання ВВП приблизно на 7%). За результатами дослідження було зроблено висновок, що стимулювання зростання інвестицій у малі та середні підприємства шляхом спрощення доступу до кредитних ресурсів, розвитку інфраструктури та нарощування потенціалу є передумовою довгострокового соціально-економічного розвитку нігерійців.Item Digital Currencies and Fintech Innovation Technologies for Economic Growth(Sumy State University, 2023) Baltgailis, J.; Simakhova, A.; Buka, S.Перехід світової економіки на цифрові валюти неминучий. Сьогоднішні монетарні методи регулювання не забезпечують стабільної та інклюзивної економіки, і центральні банки будуть змушені переходити до впровадження державної цифрової валюти в реальну практику, що в кінцевому підсумку дозволить запровадити тотальний контроль за використанням активів клієнтів і жорстке регулювання бізнесу, особливо в сфері тіньової економіки та податкових злочинів. Основні фактори переходу на цифрові валюти: технологічний прогрес, збільшення обсягів онлайн-транзакцій, незалежність від національних валют, низькі комісії. Метою статті є оцінка потенціалу для економічного зростання цифрових валют та інноваційних технологій FinTech в умовах зростання державних боргів розвинутих країн Європи. Наукова новизна отриманих результатів полягає в побудові регресійної моделі залежності зростання ВВП від рівня інфляції, державного боргу та довгострокової процентної ставки. Регресійний аналіз проводився шляхом побудови лінійної множинної моделі для окремих розвинених європейських країн на основі статистичних даних Європейського центрального банку, Європейської комісії та інших Інтернет-ресурсів. Отримане в результаті регресійного моделювання рівняння залежності ВВП європейських країн від обраних факторів може бути практично використане для прогнозування майбутніх показників ВВП. Модель показала, що зростання інфляції негативно впливає на зростання ВВП, і підтвердила, що подальше економічне зростання можливе за умови впровадження цифрової валюти, яка допоможе знизити інфляційне навантаження. Емісія цифрової валюти буде суворо контролюватися, що сприятиме формуванню інклюзивної економіки через залучення до бізнесу людей, які не мають банківських рахунків, а також зменшенню тіньової економіки. Це створить можливості для реального економічного зростання. Прогнозується, що впровадження цифрових валют може призвести до створення більш швидкої, зручної, дешевої платіжної системи, що є важливим для громадян та бізнесу.Item Bianchi Type V Inflationary Cosmological Model with Bulk Viscosity in General Relativity(Sumy State University, 2023) Maheshwari, V.; Poonia, L.У статті представлена розробка просторово-часової моделі Біанкі типу V в рамках безмасового скалярного поля з плоским потенціалом. Модель створює сценарій інфляційного всесвіту за умови наявності об’ємної в’язкості. Космологічна модель Біанкі типу V є однорідним і анізотропним рішенням рівнянь поля Ейнштейна, яке описує еволюцію Всесвіту. У цій моделі геометрія Всесвіту характеризується трьома взаємно ортогональними просторовими напрямками, а часова еволюція визначається вмістом матерії у Всесвіті, відповідне перетворення використовується для вирішення рівнянь поля Ейнштейна. Щоб розробити фізичну модель Всесвіту, ми розглядаємо ξθ = α (константа) і припускаємо додаткову умову BC = µ і B/C = v між метричним потенціалом. Були досліджені геометричні та фізичні аспекти моделі за наявності об’ємної в’язкості. Модельні ізотропії за певних умов і збільшення просторового об’єму з часом описують інфляційну фазу Всесвіту. Модель загалом представляє анізотропний простір-час, але ізотропії в пізній час. Параметр Хаббла з часом зменшується. У момент часу T = 0 модель має сингулярність типу Point.Item Impact of Monetary Policy on Credit and Investment in Nigeria (1981 – 2020)(Sumy State University, 2023) Olonila, A.; Amassoma, D.; Babatunde, B.O.In auspicious macroeconomic setting, monetary policy should increase credit availability, particularly in the real sector, to spur investment; however, this is not the case in the Nigerian economy. In this study, the impact of monetary policy on bank credit and investment in Nigeria from 1981 to 2020 was investigated. The central bank of Nigeria’s statistics bulletin was the source of the data used in this study. Using the data gathered, the study used Auto-Regressive Distributed Lag (ARDL). The study’s findings indicate that bank loans and investment have a long-term association with monetary policy. In addition, it was observed that while bank loans to the private sector and the liquidity ratio had short-term negative effects on investment, the cash reserve ratio, monetary policy, money supply, and inflation rate had long-term positive effects on investment. According to the study’s findings, monetary policy significantly and favorably affects bank credit and investment in Nigeria. The study suggested that the CBN adjust the monetary policy rate by reducing the cash reserve ratio, which will increase liquidity and allow the banks to discharge their credit capacity with the aim of improving investment in Nigeria. Monetary authorities should view credit as a major channel for implementing monetary policies, and this urgent adjustment should be made.Item Фактори впливу на функціонування фондового ринку України(Сумський державний університет, 2022) Середа, О.О.Сучасні виклики перед економікою та фінансовою системою України обумовили необхідність визначення чинників, які впливають на функціонування національного фондового ринку. Обґрунтовано вибір факторів, що чинять вплив на фондовий ринок в умовах кризи. Доведено, що внутрішні та зовнішні детермінанти впливу на фондовий ринок слід аналізувати за двома напрямками: фактори реального сектора економіки та фактори фінансового сектору. На основі даних статистики зроблено динамічний аналіз ВВП, рівня інфляції, України, світу, США, Європейського союзу в контексті впливу на розвиток національного фондового ринку. Проаналізовано вплив обсягів реалізованої продукції та сальдо торгового балансу. Значну увагу приділено механізму впливу облікової ставки НБУ, ставок рефінансування ФРС США та Європейського центрального банку на кон’юнктуру фондового ринку.Item Проблеми забезпечення економічної стабільності: міжнародний досвід та Україна(Сумський державний університет, 2022) Гладинець, Н.Ю.; Петричко, М.М.; Росола, У.В.У статті розглянуто проблеми забезпечення економічної стабільності в Україні та зарубіжних країнах. Метою статті є оцінювання рівня економічної стабільності України та зарубіжних країн, а також дослідження проблем забезпечення еко-номічної стабільності в сучасних умовах. Зазначено, що економічна стабільність країни залежить від процесу розробки та реалізації загальноекономічної політики. Важливим є врахування зарубіжного досвіду економічного регулювання, спрямова-ного на розвиток економічної системи та його узгодження із ключовими макроекономічними індикаторами та можливості його застосування в Україні. Встановлено, що на економічну стабільність країни впливає сукупність різноманітних чинників: рівень ВВП, рівень інфляції, рівень доходів населення, стабільність національної валюти, політична й економічна ситуація в країні, досконалість законодавства, система фінансового моніторингу в країні, стан платіжного балансу. В статті про-аналізовано окремі макроекономічні індикатори, які відображають рівень розвитку країни та її економічний добробут: обсяг ВВП, обсяг ВВП на одну особу, рівень інфляції. Порівняння обсягів ВВП різних країн як загалом, так і на одну особу, дозволяє виявляти тенденції та параметри якості життя, рівень добробуту, а також формувати орієнтири загально-економічної політики країни на перспективу, визначати стратегічні та тактичні цілі соціально-економічного розвитку держави. Прові-вши порівняння обсягу ВВП України з іншими країнами, було встановлено, що за рівнем економічного розвитку Україна зна-чно відстає від європейських країн. Динаміка обсягу ВВП на одну особу в Україні також значно відстає як від європейських країн, так і країн колишнього Радянського Союзу. Проаналізовано динаміку зміни рівня цін в Україні та окремих європейських країнах. Встановлено, що рівень інфляції суттєво посилився не лише в Україні, але і в інших європейських країнах через війну в Україні. Інфляція в багатьох країнах стрімко зросла, що викликано стрімким зростанням цін на енергоносії, продовольство та сировину, нестачею робочої сили та перебоями з постачанням.Item Визначення паттернів впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність держави(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.Протягом 2020-2021 рр. на перший план світового порядку денного вийшла необхідність об’єднання зусиль світової спільноти щодо протидії деструктивному впливу пандемії COVID-19 не лише на життя та здоров’я населення, але й на стан макроекономічної стабільності держави. Основним завданням, що постало перед представниками органів державної влади на етапі активного розгортання пандемії, було розроблення та імплементація дієвих та швидких інструментів стримування поширення коронавірусної інфекції разом з інтервенціями щодо підтримання ділової активності бізнесу та добробуту населення. У свою чергу, науковці всього світу протягом 2020-2021 рр. сфокусували свої зусилля на багатосторонньому аналізі причин, особливостей та наслідків прояву пандемії у різних сфери життя. Основною метою даного дослідження є аналіз впливу пандемії COVID-19 на основні параметри макроекономічної стабільності держави та формалізація зміни паттернів цього впливу для вибірки європейських країн. Аналіз проведено за 2015–2021 рр. для вибірки з 15 європейських країн, серед яких: Албанія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія та Україна. Часовий діапазон дослідження охоплює як допандемічний період, так і період розгортання пандемії. Це дозволить оцінити стан запасу макроекономічної стабільності у досліджуваних країнах до розгортання пандемії, виявити масштаб деструктивного її впливу у період активної стадії пандемії, а також з’ясувати ключові зміни аналізованих параметрів макроекономічної стабільності у пандемічний та допандемічний періоди. Проведений у роботі огляд напрацювань науковців з визначеної тематики дозволив виявити, що найбільш релевантними індикаторами характеристики стану макроекономічної стабільності є зростання ВВП, %; рівень зайнятості населення, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, %; рівень споживчих цін, %; баланс рахунку поточних операцій, % від ВВП. Для виконання поставленого у межах роботи завдання реалізовано декілька етапів: 1) визначення шляхом статистичного аналізу з розрахунком середніх по вибірці країн рівнів відповідних показників, їх ланцюгових та базисних темпів приросту закономірностей зміни детермінант макроекономічної стабільності у країнах, що увійшли до вибірки, у допандемічний та пандемічний періоди; 2) здійснення кластерного аналізу з використанням кластеризації за методом Варда та побудова дендрограм у програмному продукті Stata 14.2/SE за відібраною групою країн у 2015, 2019, 2020 та 2021 роках; 3) визначення паттернів стану макроекономічної стабільності у 15 європейських країнах та закономірностей їх зміни, спричинених впливом пандемії COVID19. Отримані результатами статистичного та кластерного аналізу в загальних рисах засвідчують, що пандемія COVID-19 завдала шкоди макроекономічній стабільності досліджуваних 15 європейських країн, але масштаб деструктивного впливу не є однаковим: країни з більшим запасом міцності та стабільності макроекономічних показників у допандемічний період більш легко пройшли стадію високої турбулентності, спричиненої пандемією коронавірусу, тоді як держави, які і протягом кількох років до пандемії характеризувалися макроекономічною нестабільністю, зазнали більш руйнівних наслідків у 2020-2021 рр. За результатами дослідження встановлено, що найбільш згубний вплив пандемія мала на стан макроекономічної стабільності Хорватії та Словенії, що призвело до зміни паттернів співвідношенням детермінант забезпечення макроекономічної стабільності і їх переходу у 2021 році до гіршого кластеру, тоді як Словаччина у 2020-2021 рр. навіть перейшла до більш стабільного кластеру. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як представникам органів державної влади у контексті формування стратегії постпандемічного відновлення, так і представникам академічної спільноти – для поглиблення наукових пошуків у цьому напрямку.Item Inflation, Foreign Exchange, Interest Rate, Trade Balance, Payment Balance on Growth In The Covid-19 Pandemic(Sumy State University, 2022) Sinaga, A.P.A.Authors: Anton Atno Parluhutan Sinaga, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8008-3480 Indonesian Methodist University, Medan, Indonesia Pages: 52-59 Language: English DOI: https://doi.org/10.21272/sec.6(4).52-59.2022 Received: 19.10.2022 Accepted: 02.12.2022 Published: 31.12.2022 Download: Views: Downloads: 12 6 Abstract The purpose of this study is to determine the effect of inflation, foreign exchange rates, interest rates and trade balance on economic growth through an increase in the balance of payments. The research method used in this study is a quantitative descriptive research method using path analysis using AMOS 18. Variables of inflation, interest rates and the balance of trade affect economic growth through an increase in the balance of payments, where these three macroeconomic variables are capable of boosting economic growth, while the moderator variable for an increase in the balance of payments is the link and driver for the three variables such as inflation, interest rates and the trade balance did not contract against the increase in economic growth. The conclusion of this study is that partially inflation, interest rates and the trade balance have a significant effect on the economic growth variable and the moderator variable for increasing the balance of payments, while simultaneously the inflation variables, foreign exchange rates, interest rates and the trade balance has a significant effect on the variable of economic growth through the variable of increasing the balance of payments. Through the results of research that has been stated that the inflation variable, interest rates and trade balance affect economic growth through an increase in the balance of payments, where these three macroeconomic variables are things that are able to boost economic growth, while the moderator variable for an increase in the balance of payments is a link and a driving force for the three variables such as inflation, interest rates and the trade balance did not contract to the increase in economic growth.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »