Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
48 results
Search Results
Item Специфіка застосування сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини»(Сумський державний університет, 2025) Пуцята, І.Вивчення теми зумовлене необхідністю аналізу ефективності інформаційної політики в умовах воєнного стану, протидії дезінформації та консолідації суспільства. Телемарафон став ключовим інструментом державної комунікації, а його дослідження дозволяє оцінити вплив сучасних медіатехнологій на формування суспільної думки, стійкість до інформаційних загроз та підтримку національної єдності. Актуальність і мета. Актуальність теми зумовлена зростаючою роллю мас-медійних платформ у кризових ситуаціях, зокрема під час війни.Метою дослідження є систематизація й узагальнення відомостей щодо специфіки застосування сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини».Методологія. Для вивчення специфіки застосування сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини» застосовані контент-аналіз, експертне опитування, а також порівняльний аналіз. У статті вивчені конкретні приклади задіяння сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини». Результати. Аналіз специфіки застосування сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини» дозволяє стверджувати, що цей проєкт є унікальним інформаційним явищем, що забезпечує оперативне та достовірне висвітлення подій в умовах воєнного стану. Використання новітніх технологій сприяє розширенню аудиторії та підвищенню ефективності комунікації між державою, засобами масової інформації та громадянами. Висновки. В умовах гібридної війни ефективний моніторинг інформаційного простору є необхідним для протидії фейковим новинам та інформаційним атакам. Сучасні соціально-комунікаційні технології в національному телемарафоні «Єдині новини» застосовуються для оперативного інформування населення, забезпечення інтерактивності та широкого охоплення аудиторії. Використання прямих включень, аналітичних платформ, соціальних мереж та цифрових сервісів дозволяє підвищити доступність інформації, залучити громадян до обговорення важливих подій і забезпечити ефективну комунікацію між державними органами, експертами та суспільством.Item Аналіз сучасного стану інформаційної безпеки в Україні(Сумський державний університет, 2024) Котляров, В.О.У статті досліджено питання щодо аналізу сучасного стану інформаційної безпеки в Україні. Наголошено на тому, що сучасні реалії свідчать про ефективність масових інформаційних атак, ботів та фейків як інструментів дезорієнтації, залякування та маніпуляції суспільством. Питання інформаційної безпеки та культури, особливо в умовах війни, стає питан-ням виживання людини, суспільства та держави. Це стосується не лише інтересів держави, а й прав та свобод кожної особи. Основою сучасної інформаційної безпеки є цілісність даних, доступність інформації, конфіденційність та надійність її збереження. Як висновок, сказано про те, що аналіз сучасного стану інформаційної безпеки держави вказує на те, що забезпечення цієї безпеки ґрунтується на діяльності інформаційних структур держави. Ці структури повинні забезпечити безпеку інформації держави та її суб’єктів в умовах глобалізації та зростаючих загроз міжнародного тероризму. На жаль, в Україні існує низка негативних чинників, що ускладнюють створення таких інформаційних структур, а одним з них є неузго-дженість між органами державної влади у питаннях забезпечення інформаційної безпеки. Сучасні загрози інформаційній безпеці виходять за межі нашої держави і мають глобальні наслідки, що посягають не лише на національний простір, а й на міжнародний порядок. Щоб запобігти та протистояти сучасним інформаційним загрозам, необхідно не лише прийняти відповідні нормативно-правові акти, а й забезпечити функціонування інституційного механізму забезпечення інформаційної безпеки, включаючи освітні програми. Це передбачає системну діяльність державно-правових інститутів, що мають ефек-тивно реалізовувати національні інтереси в інформаційній сфері. Вони повинні бути здатні не лише реагувати на поширення інформаційних маніпуляцій та неправдивої інформації, а й передбачати конфлікти та формувати інформаційну культуру суспільства. Окрім того, з урахуванням глобальних загроз та викликів, ефективна протидія інформаційній агресії можлива за участю міжнародних організацій, інституцій та міжнародної спільноти.Item Dynamics of reproduction of economic systems in the transition to digital economy – in the light of synergetic theory of development(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Михайлов, Сергій Олексійович; Михайлов, Сергей Алексеевич; Mykhailov, Serhii Oleksiiovych; Михайлов, Олексій Олексійович; Михайлов, Алексей Алексеевич; Mykhailov, Oleksii Oleksiiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor Andriiovych; Скрипка, Є.О.У статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування циф-рової економіки. Розглянуто поняття «система», її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші сис-темні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авто-рами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, гори-зонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно «лінією часу» або «лінією життя» системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему форму-вання системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економіч-них систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010–2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економіч-них систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обґрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychУ статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Open Science as a Component of Transparent Information Space for Scientists: Domestic And Foreign Context(Sumy State University, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Волк, Юрій Юрійович; Волк, Юрий Юрьевич; Volk, Yurii YuriiovychВикористання відкритої науки у науковій діяльності закладів дозволяє підвищити рівень інформаційного доступу та прозорості інформації про результати наукових досліджень та її популяризацію у світі. У свою чергу потрібні важелі впливу та дієві механізми підвищення рівня прозорості поширення науки та можливості отримання вхідних даних з наукових досліджень. У данній статті проаналізовано роботи представників національних та міжнародних наукових шкіл щодо досліджень відкритої науки та її впливу на наукову активність організацій. Розглянуто понятійну категорію «відкрита наука». Досліджено основні складові відкритої науки у системі наукової діяльності організацій, до яких віднесено: легкий доступ до наукової продукції, прозорий огляд результатів досліджень, відкритий методичний комплекс, доступний навчальний процес та можливість використання програмних продуктів без обмеженого доступу. Відзначено наукові принципи відкритості, що характеризують формування відкритої науки, до яких віднесено принципи якості та доброчесності, користі для суспільства, рівності та справедливості, різноманітності та інклюзивності. Досліджено практичні механізми впливу відкритої науки на наукову діяльність установ. Проведено порівняльний аналіз практичного впровадження відкритої науки у країнах Євросоюзу, США та країнах Африканського континенту. Сформовано авторські пропозиції щодо шляхів розвитку відкритої науки та її впливу на наукову діяльність установ, до яких віднесено: підвищення прозорості інформації про наукові результати установ та наукові результати вчених; формування в суспільстві позитивних поглядів на академічну доброчесність наукових продуктів і послуг; підвищення рівня євроінтеграційних процесів вітчизняного наукового простору. Сформовано основні висновки наукового дослідження та окреселнні подальші шляхи наукових пошуків.Item Innovation Management, from Materiality Assessment to Sustainability Reporting, opening the Social Impact Black Box(Sumy State University, 2021) Suarez, B.; Vargas, A.When the impossible becomes inevitable. The covid-19 has disrupted increasing the speed of changes in the Industry 4.0, highlighting the need to make a paradigm shift from ego-system to eco-system perspective, challenging organizations and citizens to react from their changemakers role. Two crucial needs arise: firstly, the need to innovate to address the tremendous and complex challenges we face and on the other hand, the need to assess and manage our social impacts.Item Информация, информативность и коммуникация в условиях информационной революции ХХІ века(Сумський державний університет, 2014) Козловська, Ганна Борисівна; Козловская, Анна Борисовна; Kozlovska, Hanna BorysivnaУ статті аналізуються взаємопов’язані поняття інформації, інформативності та комунікації, які є предметом дослідження різних напрямків наукового знання. Розглядаються основні інформаційні революції в історії розвитку людського суспільства.Item Право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації: правовий аналіз(Сумський державний університет, 2020) Цьвок, М. С.Статтю присвячено аналізу нормативно-правових актів, в яких закріплено право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації. Зауважено, що Україною ратифіковано низку нормативно-правових актів, в яких закріплено окремі положення щодо права дитини на вільне висловлення своїх думок, а також права на свободу пошуку, одержання і передавання інформації та ідей будь-якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини.Item DEA-Analysis Of The Effectiveness Of The Country’s Information Security System(Sumy State University, 2020) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Stumpo, M.The consequences of the fourth industrial revolution caused an increase in the level of computerization and digitalization of society, which led to problems related to the protection of information of individual users, companies and the state as a whole. The aim of this paper is to analyze the effectiveness of the information security system of countries in terms of its ability to counter information threats. Two groups of input indicators were used for this purpose. The first group was formed by 12 indicators of the country’s world development, which were selected from the World Bank database and based on the results of correlation analysisItem Правовий режим інформації, власником якої є Національний банк України(Сумський державний університет, 2019) Швагер, Ольга Андріївна; Швагер, Ольга Андреевна; Shvaher, Olha Andriivna; Глянцева, К.В.Стаття присвячена питанню правового режиму інформації, власником якої є Національний банк України. Розкрито зміст поняття інформація та визначено її види. Досліджено правові засади розкриття інформації, власником якої є Національний банк України та проаналізовано аспекти захисту.