Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
84 results
Search Results
Item Modelling the Interconnection Between Technological Leadership and the Level of Use of Information and Communication Technologies(Academic Research and Publishing UG, 2023) Sour, O.; Maliki, S.B.; Benghalem, A.У цій статті представлено емпіричний аналіз зв’язку між технологічним лідерством і використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Цей документ спрямований на формалізацію факторів, які визначають потенціал країни для технологічного лідерства. Методичним інструментарієм для аналізу зв’язку між розвитком інформаційно-комунікаційних технологій і технологічним лідерством країни є методи панельного регресійного аналізу: моделі фіксованих ефектів, моделі випадкових ефектів, тесту Хаусмана для корельованих випадкових ефектів, комбінованого модель регресії з фіктивними змінними, тест Вальда та модель фіксованих ефектів з фіктивними змінними. Інформаційною базою дослідження є дані Світового банку, файли даних національних рахунків Організації економічного співробітництва та розвитку, дані Євростату. Об’єктом дослідження є дані десяти країн світу (Бразилія, Індія, Китай, ПАР, Південна Корея та Туреччина, Франція, Німеччина, Італія та Іспанія), період дослідження – 2008-2016 роки. Як залежну змінну використано показник інноваційного розвитку країни, який оцінюється кількістю виданих патентів. Вплив факторних показників розглядається в розрізі чотирьох складових: підприємництва (кількість нових підприємств, заснованих у країні протягом фінансового року), експорту високотехнологічних товарів (частка експорту високотехнологічних товарів у загальному обсязі). експорт товарів за даними 2007 р.), ВВП на душу населення (у доларах США за даними 2010 р.), стартапи (кількість зареєстрованих стартапів). За результатами побудови моделі з фіксованими ефектами доведено позитивний зв'язок між технологічним лідерством країни та розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Крім того, результати емпіричних розрахунків доводять, що частка експорту високотехнологічних товарів у загальному експорті країн є незначною протягом аналізованого періоду. Дослідження доводить істотну роль інформаційно-комунікаційних технологій у технологічному прогресі та емпірично підтверджує потенційну різницю в прибутках між виробниками та експортерами технологічної продукції. Результати емпіричних розрахунків доводять, що частка експорту високотехнологічних товарів у загальному експорті країн є незначною протягом аналізованого періоду. Дослідження доводить істотну роль інформаційно-комунікаційних технологій у технологічному прогресі та емпірично підтверджує потенційну різницю в прибутках між виробниками та експортерами технологічної продукції. Результати емпіричних розрахунків доводять, що частка експорту високотехнологічних товарів у загальному експорті країн є незначною протягом аналізованого періоду. Дослідження доводить істотну роль інформаційно-комунікаційних технологій у технологічному прогресі та емпірично підтверджує потенційну різницю в прибутках між виробниками та експортерами технологічної продукції.Item Digital Development and Technological Innovations: Inequality and Asymmetry(Sumy State University, 2023) Trofymenko, M.; Bulatova, O.; Trofymenko, A.; Vyshniakov, O.Стрімке поширення цифровізації впливає на розвиток країн і людства, на долю конкретної людини. Сучасний цифровий розрив, який досліджується у статті, посилює соціальну стратифікацію світового господарства, ускладнює досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Нерівність (соціальна й технологічна) для пересічної людини обмежує доступ до технологій, можливостей їх використання і отримання корисності, для людства – гальмує соціально-економічний розвиток, поглиблюючи цифровий розрив. З іншого боку, новітні цифрові технології створюють принципово нові можливості прогресивного розвитку. Усунення причин цифрового розриву розширяє переваги цифрових технологій, що вимагає впровадження цифрових політик у відповідні політики сталого відновлення, узгоджених спільних дій всіх акторів цифрової екосистеми, залучення до міжнародних партнерств, застосування міжнародної допомоги тощо. У статті проведена комплексна оцінка асиметрії цифрового розвитку регіонів світу із використанням інтегральних показників, оскільки рівень нерівномірності при порівнянні за різними одиничними індикаторами цифрового розвитку суттєво відрізняться. Основними етапами (завданнями) дослідження стали: систематизація показників цифрового розвитку, їх аналіз з точки зору закономірностей зміни, нерівномірності та диференціації, розрахунок інтегральних індексів цифрового розвитку регіонів та їх рейтингування, розрахунок узагальнюючих оцінок нерівномірності та розриву. За інтегральним рівнем цифрового розвитку лідером серед інших регіонів світу залишається європейський регіон має найвищий рівень цифрового розвитку (82%), азійськотихоокеанський регіон займає випереджає американський, відповідно 74,56% та 67,67%. Середньосвітовий індекс цифрового розвитку складає 64,21%. Цифровий розрив залишається дуже високим (370,3 рази), що пов’язано зі збереженням відставанням країн африканського регіону у можливостях доступу та використання цифрових технологій.Item Management of International Trade in the Context of Ensuring Innovative Development(Sumy State University, 2023) Huseynova, L.; Huseynov, A.Перед компаніями, які пропонують свої продукти та послуги на зовнішньому ринку, постає низка унікальних внутрішніх та міжнародних викликів, глобальна конкуренція та додаткові вимоги. Розвиток найкращих практик і врахування еволюції торговельних процесів, стратегій, правил, а також технологічних інновацій є обов’язковими для безперервності та процвітання на міжнародному ринку. У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо місця та перспектив системи міжнародних товарно-валютних відносин в умовах інноваційних процесів та перспектив міжнародного обміну науково-технічними знаннями та технологіями. Основною метою дослідження є підтвердження гіпотези про присутність функціональних зв’язків між міжнародною торгівлею та рівнем інноваційного розвитку країни відповідно до національних особливостей. Методичним інструментарієм дослідження є методи канонічного кореляційного аналізу та множинного панельного регресійного моделювання, що дозволили формалізувати як явні, так і латентні зв’язки між досліджуваними об’єктами. Об’єктом дослідження є дані 44 країн Європи та Азії за період з 2006 по 2021 рр.. У зв’язку з цим масив вхідних даних подано у вигляді незалежних змінних (регресорів), які ідентифікують рівень інноваційного розвитку країн, та залежних змінних (регресантів), які вказують на динаміку міжнародної торгівлі, ведення бізнесу, загальних внутрішніх економічних умов. Крім того, змінні з кожного визначеного блоку було застосовано під час побудови канонічної кореляційної моделі. Виявлені кореляційно-регресійні залежності в цілому дають підстави підтвердити гіпотезу про прямий зв’язок між рівнем інноваційного розвитку країни та її позиціюванням у сфері міжнародної торгівлі. Емпірично обґрунтовано обернену функціональну залежність між індикатором заявок на патенти резидентами та балансом поточного рахунку. У майбутніх дослідженнях методологію для розробки функціональної бази для аналізу впливу інновацій на екосистему конкретних підприємств необхідно адаптувати враховуючи національні аспекти бізнес-середовища та державну політику щодо підтримки цифровізації етапів виробництва.Item Management of Innovations in Public Administration: Strategies to Prevent the Participation of Financial Intermediaries in Shadow Operations(Sumy State University, 2022) Кузнєцова, Анжела Ярославівна; Кузнецова, Анжела Ярославовна; Kuznietsova, Anzhela Yaroslavivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Panimash, Y.; Zsolt, Z.; Zsolt, P.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питань удосконалення інструментарію державного управління в контексті застосування інноваційних механізмів протидії тіньовим фінансовим операціям. Основною метою проведеного дослідження є формалізація інноваційних стратегій протидії тіньовому виведенню капіталу за участю фінансових посередників. Систематизація літературних джерел та підходів до проблеми детінізації економіки засвідчила, що характерною особливістю функціонування тіньового ринку є активна участь фінансових посередників у тіньових операціях. Інформаційною базою дослідження є дані Світового банку та Організації економічного співробітництва та розвитку, Групи з розробки фінансових заходів для боротьби з відмиванням грошей, Міжнародного транспарентного а Всесвітнього економічного форумів. Періодом дослідження є 2003-2021 рр. Об'єктом дослідження є обрані країни ЄС, Україна, Молдова та Чорногорія, як країни-кандидати на членство в ЄС. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи бібліометричного аналізу для узагальнення наявного наукового доробку з даної проблематики, аналізу зміни кількості пошукових запитів з проблем тінізації економіки, кластеризації регіонів за кількістю пошукових запитів з питань тіньової економіки. Методи інтелектуального аналізу даних (метод одновимірного розгалуження CART та методи агломерації) застосовано для кластеризації країн залежно від характеру політики детінізації економіки. За результатами бібліометричного аналізу узагальнено теорії, що описують тіньову економіку, зокрема: теорія інновацій, теорія централізації, інституційна теорія. У статті представлені результати кластерного аналізу, який засвідчив доцільність виділення трьох кластерів країн: кластер 1 – Кіпр, Чехія, Данія, Фінляндія, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Португалія; кластер 2 – Болгарія, Хорватія, Естонія, Франція, Мальта, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Бельгія, Греція, Австрія, Угорщина, Словаччина, Словенія; кластер 3 – Литва, Латвія, Румунія, Польща, Молдова, Чорногорія, Україна. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що всю сукупність інноваційних сценаріїв реалізації політики детінізації економіки можна розділити на три типи (еволюційний сценарій, сценарій послідовної трансформації, форсований сценарій), залежно від швидкості зміни показників розвитку тіньового сектору економіки та їх чутливості до заходів, що реалізуються.Item Сутнісно-змістовна основа інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики(Сумський державний університет, 2022) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Петрина, В.В.Погіршення екології, зміна клімату, парниковий ефект та інші негативні наслідки є ключовою проблемою людства і одним із способів боротьби з ними є розвиток відновлюваної енергетики на базі використання інноваційних технологій. Під час дослідження впливу параметрів інноваційного розвитку на відновлювальну енергетику у статті виконано бібліометричний аналіз з використанням таких програмних засобів як VOSviewer, Web of Science, Scopus Tools Analysis та Google Trends. Для аналізу була обрана вибірка робіт за 2000-2021 рр. бази даних Scopus®, що містить бібліографічні відомості про наукові публікації в рецензованих журналах, книгах та конференціях. Результати аналізу з використанням інструментів бази даних Scopus® підтвердили гіпотезу про зростаючу тенденцію публікацій, що вивчають питання інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики. За допомогою VOSviewer (версія 1.6.18), було виокремлено чотири кластери: "поновлювальні види ресурсів", "відновлювальна енергія", "сталий розвиток", "інновації". В другому кластері ("відновлювальна енергія") зосереджені поняття з найпотужнішою силою зв’язку. Встановлено, що дослідження в галузі інноваційної діяльності та розвитку відновлювальної енергетики здійснюються різними країнами, втім найбільш активно дані питання вивчаються у таких країнах: США, Китай та Велика Британія. Окрему динаміку кількості публікацій досліджено за 11 країнами, серед яких 10 країн є лідерами за кількістю публікацій. Також аналізуються данні України. Динаміка кількості публікацій кожної країни різниться. Так, наприклад в Китаї вона стрімко зростає у 2021 році. В США динаміка характеризується коливаннями. При цьому до 2021 року в країні спостерігається найбільша кількість праць серед усіх досліджуваних країн. У Великій Британії динаміка характеризується також коливаннями з суттєвим зниженням показника у 2021 році. За даними дослідження в Україні показники з’являються у 2013 році, але вже в 2021 їх кількість суттєво збільшується. За допомогою інструменту Google Trends було визначено громадській інтерес до тематики. Окремо розглянуто зацікавленість бізнесу та промисловості. Виявлено, що в першому випадку зацікавленість в більшій мірі проявляється до інновацій. бізнес та промисловість більшої уваги приділяє питанням розвитку поновлювальних джерел енергії.Item Innovative, Economic and Marketing Determinants of Financial Security and Sustainability of Business(Sumy State University, 2022) Taghieva, T.; Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna VolodymyrivnaМетою статті є узагальнення основних детермінант, які впливають на рівень фінансової безпеки та фінансової стійкості бізнесу. У ході дослідження здійснено бібліометричний аналіз для визначення основних напрямів дослідження фінансової безпеки та фінансової стійкості бізнесу. Авторами проведено порівняльний аналіз тенденцій зміни кількості публікацій з означених питань. За допомогою інструментарію VOSViewer виділено основні економічні категорії, які найбільш тісно пов'язані з фінансовою безпекою та стійкістю бізнесу. У роботі обґрунтовано, що економічні, інноваційні та маркетингові детермінанти в різних комбінаціях можуть суттєво впливати на фінансову безпеку та стійкість бізнесу. На основі систематизації наявного наукового доробку, авторами запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня фінансової безпеки бізнесу. Інформаційною базою дослідження слугують дані Світового банку та Міжнародного валютного фонду. У роботі висунуто гіпотезу про наявність статистично значущого впливу економічних, інноваційних та маркетингових детермінант на рівень фінансової безпеки бізнесу. Для перевірки гіпотези використано тести Діккі-Фулера та Йохансена. Достовірність отриманих результатів та характер взаємозв’язку між показниками перевірено шляхом побудови рівняння наскрізної регресії (тест Вальда), регресії з фіксованими індивідуальними ефектами (тест Бруша-Пегана) та регресії з випадковими індивідуальними ефектами (тест Хаусмана). За результатами дослідження запропоновані заходи підвищення рівня фінансової безпеки бізнесу та мінімізації негативного впливу окремих детермінант.Item Human Capital Quality Assurance under the Conditions of Digital Business Transformation and COVID-19 Impact(Sumy State University, 2021) Антонюк, Наталія Анатоліївна; Антонюк, Наталия Анатольевна; Antoniuk, Nataliia Anatoliivna; Плікус, Ірина Йосипівна; Пликус, Ирина Иосифовна; Plikus, Iryna Yosypivna; Jammal, M.This article addresses human capital quality and development analysis under the digital transformation and economic changes effected by the COVID-19 pandemic. The primary goal of this study is to justify the theoretical and methodological provisions for developing an environment of innovation, assuring the digitalization of society through innovation activity of economic entities and human capital development by ensuring its quality under the COVID-19.Item Priorities of Marketing, Competitiveness, and Innovative Development of Transport Service Providers under Sustainable Urban Development(Sumy State University, 2021) Borysova, T.; Monastyrskyi, G.; Borysiak, O.; Protsyshyn, Yu.Відстеження зростання ролі впровадження цілей сталого розвитку, з одного боку, а з іншого – використання програм Інтернету речей у різних сферах життя, зумовлюють трансформацію дизайну мислення людини щодо способу своєї мобільності. Актуальність розв’язання даної наукової проблеми полягає в необхідності перегляду муніципальної політики щодо підходів до використання відповідних видів громадського транспорту, удосконалення політики муніципальної транспортної інфраструктури через врахування тенденцій розвитку "зеленої" енергетики. У статті обґрунтовано потребу зосередження уваги на дослідженні зміни поведінки користувачів послуг таксі в Україні в умовах муніципальної екологістики, розвитку "зеленої" енергетики, розробки відповідних програм узгодження запитів користувачів і надавачів послуг таксі на засадах сталого розвитку міста та диджиталізації послуг таксі. Проаналізовано вплив сталого розвитку енергетики на диверсифікацію транспорту, рівень використання екологічних видів транспорту, зокрема електромобілів як таксі у залежності від кількості зарядних станцій, доступності до електроенергії. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи кластерного аналізу, експертного опитування, особистого інтерв’ю, статистичний аналіз та метод нечіткомножинного оцінювання. Об’єктом дослідження обрано служби таксі та користувачів послуг таксі Тернопільської області. Результати проведеного опитування засвідчили, що пріоритетними чинниками екологічної поведінки українських користувачів таксі є рівень автоматизації бізнесу та величина автопарку служби таксі. За результатами валідного експертного опитування, проведеного з метою дослідження рівня екологічності транспортних засобів та рівня автоматизації бізнесу, встановлено, що більшість досліджуваних служб таксі характеризуються низьким рівнем екологічності. При цьому орієнтація на цілі сталого розвитку та екологічність має фрагментарний характер, а найбільш проблемними питаннями залишаються технічне забезпечення, наявність автоматизованої системи замовлень, велика частка зношення транспортних засобів у невеликих містах. Для визначення підходів до управління процесом екологізації, об’єкти дослідження упорядковано у порівняно однорідні групи. З цією метою здійснено кластерний аналіз, який дозволив згрупувати об’єкти дослідження у порівняно однорідні групи та обгрунтувати доцільність розробки диференційованих стратегій, а також підтвердити думку про доцільність розробки різних підходів до розвитку екологічної складової залежно від рівня розвитку екологічності транспортних засобів, рівня автоматизації бізнесу та відносних часток автопарку. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для науковців та практиків у сфері інфраструктури, менеджерів та власників служб таксі, представників місцевої виконавчої влади.Item Marketing and Management in Insurance: Impact of Innovations Measures(Sumy State University, 2021) Sidelnyk, N.; Margasova, V.; Duzhyi, V.Страхова галузь має величезний інноваційний потенціал розвитку, головним чином, в напрямку машинного навчання, аналітичного прогнозування, правил захисту споживачів, «неструктурованих даних», штучного інтелекту, блокчейну та телематики. Попри те, що технологічні інновації набувають широкого розповсюдження лише за підтримки суспільства, вплив пандемії COVID-19 значно прискорив процес розвитку технологічних інновацій. Таким чином, у статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо ролі маркетингу та менеджменту в розвитку страхування (стратегії, функції, принципи) у контексті ключових інноваційних показників. Автори відмітили, що маркетинг та менеджмент в страхуванні є діяльністю, яка спрямована на оптимізацію та контроль інноваційної та маркетингової діяльності страхової компанії. Комбінація цих понять дозволить зайняти стратегічно вигідну позицію на страховому ринку. У роботі виділено два види страхового маркетингу, а саме: 1) структурний (спрямований на розв'язання проблеми економічної ефективності діяльності страхових компаній) та 2) товарний (сприяє поліпшенню фінансової діяльності та підвищенню прибутковості). Основною метою дослідження є перевірка гіпотези щодо функціонального зв’язку між рівнем інноваційного розвитку країни та ключовими детермінантами страхування, що є рушійною силою трансформації маркетингових стратегій у страхових компаній. Вивчення впливу індикаторів інноваційного розвитку на страховий сектор досліджуваних країн у роботі здійснено у наступній логічній послідовності: формування масиву вхідних даних; вибір відповідних показників за допомогою методу головних компонент; формалізація функціональних зв’язків між змінними шляхом побудови п’яти панельних багатофакторних регресійних моделей із випадковими ефектами; інтерпретація отриманих результатів. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 17 країн Центральної та Східної Європи за 2004-2019 роки. Вхідні дані представлені у вигляді семи незалежних змінних (регресорів), шість з яких є детермінантами інноваційного розвитку, одна – контрольна змінна, та п'ять залежних змінних (регресантів), які ідентифікують страховий сектор. За результатами дослідження емпірично підтверджено висунуту гіпотезу. Встановлено, що найбільш значний позитивний вплив на залежні змінні мають індекс інновацій, витрати на дослідження та розробки, а також заявки на патенти резидентів. Основними напрямками маркетингу та менеджменту у страхуванні є застосування нових технологій у страховому маркетингу та процес впровадження нових страхових продуктів чи послуг. Результати дослідження можуть бути корисними страховим компаніям, які прагнуть оптимізувати діяльність за допомогою інноваційного розвитку.Item Commercialization of Intellectual Property: Innovative Impact on Global Competitiveness of National Economies(Sumy State University, 2021) Virchenko, V.; Petrunia, Yu.; Osetskyi, V.; Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Sheludko, V.Стаття присвячена дослідженню ролі інтелектуальної власності в сучасній постіндустріальній економіці. У роботі проаналізовано інноваційний вплив інтенсивної комерціалізації постіндустріальної економіки на конкурентні переваги країни в глобальному економічному середовищі. Метою дослідження є перевірка гіпотези про вирішальну роль розвитку інтелектуальної власності у забезпеченні розширеного суспільного відтворення та формування глобальної конкурентоспроможності національної економіки у процесі інноваційної модернізації виробництва. Для досягнення поставленої мети, у ході дослідження застосовано теоретичні методи та прикладний інструментарій статистичного аналізу. В основу дослідження покладено дедуктивний підхід, що передбачає поступове сходження від загального до конкретного. Зокрема, кількісному аналізу емпіричних даних передує вивчення теоретичних засад дослідження та ознайомлення із сучасною базою даних з досліджуваної проблематики. Таким чином, це дозволило дійти важливих висновків щодо інноваційної ролі інтелектуальної власності у формуванні глобальної конкурентоспроможності національної економіки та заходів державної політики щодо захисту прав творців інтелектуального продукту та стимулювання комерціалізації інтелектуальної власності в рамках національної економіки. У рамках даної роботи, проаналізовано трансмісійний механізм, що сполучає систему цивільного обороту результатів інтелектуальної діяльності та сферу суспільного виробництва і, у такий спосіб, створює передумови для залучення до господарського обороту об’єктів інтелектуальної власності з наступною трансформацією у інтелектуальний капітал підприємств реального сектору економіки. Доведено, що інтенсивна комерціалізація інтелектуальної власності має інноваційний вплив на конкурентоспроможність національної економіки та стимулює розширене суспільне відтворення. Комплексний аналіз статистичних даних за допомогою комбінації кількісних методів (кластерний аналіз та аналіз основних компонентів) підтвердив гіпотезу про визначальну роль інтелектуальної власності в сучасній системі суспільного відтворення. До того, результати аналізу продемонстрували мультиплікативний інноваційний вплив розвитку інтелектуальної власності на конкурентоспроможність країни в глобальному економічному середовищі. Аналіз головних компонент засвідчив, що чинна система інституційного та організаційно-економічного забезпечення господарського обороту результатів інтелектуальної діяльності в Україні не дозволяє сформувати стійкі конкурентні переваги національної економіки на засадах інноваційної модернізації суспільного виробництва. Отримані результати дослідження дозволили визначити пріоритетні напрями державної політики щодо стимулювання комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, а саме: внесення змін до спеціального законодавства в цілях його гармонізації з нормами права ЄС у сфері захисту інтелектуальної власності; запровадження фіскальних преференцій пільгового характеру для суб’єктів господарювання, які здійснюють комерціалізацію об’єктів інтелектуальної власності; створення умов для розвитку венчурного фінансування та банківського кредитування суб’єктів інноваційної діяльності, що забезпечуватиме інноваційний вектор розвитку виробництва та глобальну конкурентоспроможність національної економіки.