Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
7 results
Search Results
Item Аналіз захворюваності на колоректальний рак серед жителів Cумської області(Сумський державний університет, 2020) Костюченко, Віталія Вікторівна; Костюченко, Виталия Викторовна; Kostiuchenko, Vitaliia Viktorivna; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Шевченко, Володимир Володимирович; Шевченко, Владимир Владимирович; Shevchenko, Volodymyr Volodymyrovych; Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor OleksandrovychВступ. До середини ХХ століття колоректальний рак (КРР) зустрічався рідко порівняно з іншими онкологічними захворюваннями. Суттєве збільшення поширеності даної патології почалося після цього періоду і супроводжувалося подвоєнням показників у кожну наступну декаду. До 2030 року очікується збільшення захворюваності на КРР на 60 % або більше ніж 2.2 мільйони нових випадків і 1.1 мільйони щорічних смертей. Така ситуація обумовлена розвитком країн з перехідною економікою до яких належить і Україна. Мета. Проаналізувати захворюваність на колоректальний рак серед жителів Сумської області впродовж 2009–2018 рр. Матеріали та методи. Первинним статистичним матеріалом виступили дані обласного канцер-реєстру та журнали реєстрації результатів біопсій патологоанатомічного відділення Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Для виявлення тенденцій у розвитку колоректального раку серед жителів Сумської області були використані аналіз середніх величин, для оцінки розкиду – стандартне відхилення. Результати. Середня захворюваність на КРР серед жителів Сумської області у період з 2009 по 2018рр. склала 23,02 на 100 000 населення. При цьому, якщо розглядати дане значення за окремими нозологічними одиницями показник для хворих на рак ободової кишки склав 22,76 випадки, прямої кишки – 23,28 випадки на 100 тис. населення, що на 7,4 % та 27 % відповідно більше, ніж середня захворюваність в Україні. На рак ободової кишки в зазначений період частіше хворіли жінки, середній вік яких склав 60.7 років. В той час, як на рак прямої кишки частіше хворіли чоловіки. Їх середній вік 66 років. Загалом найчастіше рак товстої кишки зустрічався у осіб старше 70 років (42,5 % усіх випадків). Слід зазначити, що за останні 10 років було виявлено 2 пацієнти вікової групи 20–29 рр., що захворіли на рак прямої кишки та 5 пацієнтів з раком ободової кишки. В ході проведеного аналізу також з’ясувалося, що ймовірність появи раку ободової кишки серед жителів області у 1,18 разів більше, ніж раку прямої кишки. За ступенем поширеності райони Сумської області розділилися наступним чином: м. Суми, Білопільський та Конотопський райони мали високий рівень поширеності раку ободової кишки (20,01 ‰ і вище). м. Суми, Буринський та Лебединський райони – високий рівень поширеності раку прямої кишки (24,01 ‰ і вище). Середня поширеність раку ободової кишки – 20,10 ± 1,55‰, коефіцієнт варіації – 7,73 %, прямої – 22,24 ± 1,89 ‰, коефіцієнт варіації – 8,48 %. Чіткої тенденції у динаміці показників (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 10 років є незначною (менше 10 %). Висновки. Дане дослідження дало можливість встановити загальні закономірності захворюваності на рак ободової та прямої кишки серед населення Сумської області та порівняти їх з аналогічними загальноукраїнськими та глобальними тенденціями та прогнозами. Так було встановлено, що середня захворюваність на рак ободової та прямої кишки серед жителів Сумської області вище ніж середня захворюваність в Україні. При цьому зберігається тенденція до превалювання раку прямої кишки над раком ободової кишки. Вікова структура для обох локалізацій не відрізняється від даних загальноукраїнської та світової статистики, але в той же час було виявлено особливість в гендерному розподілі хворих. Сумарна кількість випадків раку ободової та прямої кишки на 1.37 % більша серед жінок області, що потребує подальшого вивчення. В ході аналізу не вдалося виявити загальної закономірності в географічному розподілі обох патологій. Сумарно не зважаючи на глобальний прогноз, аналіз даних за останні 10 років не виявив чіткої тенденції до збільшення числа хворих на рак ободової та прямої кишки серед жителів області.Item Постінсультна втома та особливості амбулаторної фармакотерапії після гострих порушень мозкового кровообігу(Сумський державний університет, 2019) Дельва, І.І.Вступ. Постінсультна втома (ПІВ) – часте, «німе» ускладнення гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Мета: оцінити потенційні зв’язки між характеристиками амбулаторної фармакотерапії з моменту виписки пацієнтів зі стаціонару та особливостями виникнення і подальшого перебігу ПІВ протягом однорічного періоду після інсульту. Матеріал та методи. Обстежено 318 пацієнтів. Використовувалися шкали оцінки втоми: MFI-20, FAS, FSS. Визначалися часові параметри розвитку та перебігу ПІВ. Якісні характеристики фармакотерапії аналізувалися за допомогою спеціального алгоритму. Результати та їх обговорення. Ні будь-яка група препаратів, ні їх кількість не мали достовірних асоціацій з розповсюдженістю ПІВ (згідно FAS та FSS) та окремих її компонентів (згідно MFI-20) протягом усього однорічного періоду спостереження. Були відсутні будь-які достовірні кореляційні зв’язки між кількісними характеристиками фармакотерапії та інтенсивністю ПІВ. Не виявлено будь-яких достовірних асоціацій між кількістю препаратів, що приймалися пацієнтами та ймовірністю пролонгації ПІВ. Жодна з груп препаратів (за виключен-ням бета-адреноблокаторів) не асоціювалася з достовірними змінами інтенсивності ПІВ протягом усього однорічного періоду спостереження. Прийом бета-адреноблокаторів асоціювався з підвищеними показниками ПІВ (згідно шкали FAS) та окремих її компонентів (згідно шкали MFI-20) протягом усього періоду спостереження. Висновки. 1.Кількісні та якісні характеристики амбулаторної фармакотерапії не мають будь-яких достовірних зв’язків з показниками розповсюдженості та персистування ПІВ протягом першого року після розвитку ГПМК. 2.Прийом бета-адреноблокаторів протягом першого року після розвитку ГПМК може бути одним з факторів, що сприяє збільшенню інтенсивності ПІВ.Item Аналіз поширеності раку легенів серед жінок Сумської області(Сумський державний університет, 2017) Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Пустовгар, Л.Г.; Смородська, О.М.; Сердюк, М.Ю.В усіх економічно розвинутих країнах проблема раку легенів (РЛ) є однією з найважливіших і водночас складних у сучасній онкології. Первинний рак легенів є найбільш поширеним злоякісним захворюванням після епітеліальних пухлин шкіри, а також провідною причиною смерті від раку в усьому світі. Згідно даних всесвітньої статистики раку, починаючи з 1990 року рак легенів у жінок зрівняв свої позиції зі злоякісними пухлинами молочної залози. У Швеції, Данії, Ісландії рівень захворюваності серед жінок перевершив показники чоловіків. Метою роботи є аналіз тенденцій розвитку раку легень серед жінок Сумської області впродовж 2012–2016 рр. Після вивчення епідеміологічних даних захворюваності населення на рак легенів у Сумській області за даними канцер-реєстру Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру (СО- КОД) впродовж періоду 2012–2016 років було виявлено, що середня поширеність складає 43,3 на 100 000. Середнє значення поширеності раку легень серед жінок за 2012–2016 рр. складає 9,97 ± 0,98 ‰, коефіцієнт варіації – 9,73 %. Чіткої тенденції у динаміці показника (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 5 років є незначною (менше 10 %). Впродовж 2012– 2016 рр. значення поширеності раку легень серед жінок сумського регіону менші від загальноукраїнських (9,97 проти 13,2 на 100 000 відповідно). Динаміка як загальноукраїнських, так і показників регіону не є чітко визначеною. Сумська область характеризується низьким рівнем захворюваності на рак легенів у жінок у порівнянні із загальноукраїнськими та світовими показниками. За період спостереження з 2012 по 2016 роки найвища захворюваність на рак легенів у жінок спостерігається у Глухівському та Буринському районах, де показники відповідають загальноукраїнським. Найчастіше хворіють жінки віком старше 70 років, хоча спостерігається тенденція до ”омолодження” раку. Зростання рівня захворюваності серед жінок Сумщини не спостерігається.Item Сучасні епідеміологічні особливості шигельозу та сальмонельозу(Сумський державний університет, 2014) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina HryhorivnaЗ метою вивчення епідемічного процесу шигельозу та сальмонельозу у Сумській області здійснено ретроспективний аналіз захворюваності (2003–2012 рр.), визначено етіологічну структуру, досліджено видовий пейзаж сальмонел, виділених із патологічного матеріалу тварин. Установлено зниження інцидентності на шигельоз (Тзн сер.= – 10,2 %) та зростання на сальмонельоз (Тзр сер.= + 3,1 %). В етіологічній структурі шигельозів домінували Shigella sonnei, нетифоїдних сальмонельозів – Salmonella enteritidis (р < 0,05). Прямі сильний і середньої сили кореляційні зв’язки ((χ2 = 0,75) і (χ2 = 0,53)) встановлені між рівнем захворюваності і річною динамікою шигельозів та частотою виявлення проб молокопродуктів і виробів кулінарії, не відповідали санітарно-бактеріологічним показникам. Між частотою виділення S. typhimuriumз патологічного матеріалу тварин і частотою ізоляції цього патогену з клінічного матеріалу хворих на сальмонельоз виявлена пряма сильна залежність (χ2 = 0,89). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34384Item Сучасний стан ендокринологічної служби на Тернопіллі(Сумський державний університет, 2013) Корицький, Г.І.На підставі комплексного аналізу динаміки основних показників здоров’я – поширеність, захворюваність, її структура у дітей до 14 років та підлітків Тернопільського регіону показано високу поширеність ендокринної патології серед дітей та підлітків з одночасною тенденцією до зниження захворюваності, що свідчить про необхідність якісного обстеження дітей з активним виявленням хвороб ендокринної системи первинною медико-санітарною службою – сімейними лікарями, педіатрами. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33211Item Прогноз показників первинної та загальної захворюванності на активний туберкульоз у Сумській області до 2015 року(Видавництво СумДУ, 2011) Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Павличева, Світлана Володимирівна; Павлычева, Светлана Владимировна; Pavlycheva, Svitlana Volodymyrivna; Сміянова, Ольга Іванівна; Смиянова, Ольга Ивановна; Smiianova, Olha Ivanivna; Бондаренко, Л.А.Проведений аналіз первинної та загальної захворюваності населення Сумської області на активний туберкульоз за останні 15 років, визначені тенденції та складений прогноз показників на наступні 5 років (2011-2015 рр.). Впродовж останніх 15 років епідемічні показники захворюваності на активний туберкульоз у Сумській області виявляють тенденції до збільшення первинної захворюваності та зниження загальної захворюваності, що значною мірою пов’язано з покращанням якості діагностики та підвищенням ефективності лікування цього захворювання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24327Item Поширеність ішемічної нефропатії у новонароджених(Видавництво СумДУ, 2011) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii MykolaiovychУ статті досліджується частота ішемічної нефропатії у доношених новонароджених Сумської області. Встановлено, що поширеність ішемічної нефропатії серед них становить 4,99 на 1000 новонароджених. Сироваткові концентрації креатиніну та сечовини, які використовуються як діагностичні тести порушення функції нирок у новонароджених, є недосконалими. Тому необхідні пошук та раціональне застосування новітніх біохімічних маркерів ушкодження нирок. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24310