Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
10 results
Search Results
Item Аналіз та моделювання соціально-економічного розвитку країн з урахуванням рівня їх кібербезпеки(Сумський державний університет, 2022) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Кочережченко, Р.Д.Статтю присвячено актуальній темі аналізу й моделювання соціально-економічного розвитку країн з урахуванням рівня їх кібербезпеки. Дана проблематика обумовлена зростанням рівня кіберзлочинів, які набувають глобальних масштабів та їх наслідки призводять до дестабілізації економічних, соціальних та політичних процесів у суспільстві. Дослідження проводилося на основі статистичних даних 141 країни світу за 2019 рік за допомогою мови програмування Python. Національний індекс кібербезпеки було обрано як індикатор, що характеризує рівень країн протидіяти різного роду кіберзагрозам. У якості показників соціально-економічного розвитку було обрано 11 макроекономічних індексів, які характеризують ВВП на душу населення, рівень інфляції, легкість ведення бізнесу, рівень безробіття, тощо. Методика дослідження проводилася у шість етапів. За результатами першого кроку було виявлено, що масив даних не містить пропущених значень, але за рядом показників, таких як рівень інфляції, рівень безробіття, витрати уряду на освіту, дохід за винятком грантів, експорт високих технологій, витрати на кінцеве споживання державного бюджету, ВВП, спостерігаються викиди. Головною причиною цього факту є існування значного розриву між рівнями соціально-економічного розвитку найменш розвинених та розвинених країн. Проведений кореляційний аналіз виявив існування помітної та високої кореляції між факторами: національний індекс кібербезпеки, загальна очікувана тривалість життя при народженні, легкість ведення бізнесу, ВВП на душу населення, наймані працівники та вразлива зайнятість. Їх було обрано для подальших розрахунків, оскільки інші соціально-економічні показники не мають кореляції із національним індексом кібербезпеки. На третьому етапі було використано метод головних компонент для усунення мультиколінеарності, що дозволило сформувати три статистично значущі компоненти. На четвертому етапі було проведено кластеризацію країн за методом k-means, в результаті чого було отримано 5 кластерів країн в залежності від рівня їх кібербезпеки та соціально-економічного розвитку. В результаті сешменти було сформовано країнами, які мають близькі значення, як національного індексу кібербезпеки, так й показників соціально-економічного розвитку. Проведення передискретизації даних на п’ятому етапі дозволило збалансувати спостереження в залежності від обраних класифікаційних груп-кластерів. На шостому етапі було побудовано класифікаційну модель дерева рішень, яка має високі показники загальної точності та для кожної класифікаційної групи, а також яку можна застосовувати для прогнозування ймовірних сегментів соціально-економічного розвитку країн з урахуванням рівня їх кібербезпеки.Item Innovative approaches to the assessment of the impact of the shadow economy on social development: an analysis of causation(Sumy State University, 2021) Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Kuznetsova, A.; Spankova, J.Стаття присвячена дослідженню причинно-наслідкового зв'язку між рівнем тіньової економіки та показниками її соціального розвитку на прикладі 13 європейських країн. У роботі на основі аналізу результатів емпіричних досліджень науковців висунуто та здійснено перевірку трьох гіпотез щодо зв’язку між аналізованими показниками: наявність одностороннього впливу показників соціального розвитку країни на рівень тінізації економіки; наявність одностороннього впливу рівня тінізації економіки на показники соціального розвитку країни; наявність двостороннього зв’язку між аналізованими показниками. На основі причинно-наслідкового аналізу обґрунтована та підтверджена гіпотеза про те, що зростання рівня тіньової економіки супроводжується зниженням рівня соціального розвитку країни. Метою статті є аналіз кореляції між рівнями тінізації економіки та показниками суспільного розвитку країни з використанням методів причиннонаслідкового аналізу та панельних даних з 2010 по 2019 роки. На основі порівняльного аналізу рівнів тіньової економіки, частки населення, що знаходиться на рівні бідності та частки населення, що перебуває у скрутному фінансовому становищі доведено статистично значущу непряму залежність між показниками. Аналіз взаємозв’язку між рівнем тіньової економіки та часткою надходжень податку на доходи фізичних осіб та соціального внеску у ВВП країни проводився за допомогою критерію Грейнджера. Надійність отриманих результатів, достовірність підтвердженої гіпотези та характер взаємозв’язку між показниками перевірено шляхом побудови рівняння наскрізної регресії (тест Вальда), регресії з фіксованими індивідуальними ефектами (тест Бруша-Пегана) та регресії з випадковими індивідуальними ефектами (тест Хаусмана). Емпіричні розрахунки засвідчують доцільність використання моделі з фіксованими індивідуальними ефектами для формалізації взаємозв’язку між рівнем тіньової економіки та обсягами єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та індексу соціального розвитку. Більшість індексів є статистично значущими на рівні 5%.Item Суспільний розвиток у ХХІ столітті: освітній потенціал соціальних трансформацій, транзитів, інновацій(ДВНЗ "Українська академія банківської справи Національного банку України", 2012) Жук, М.; Костанчак, C.У статті розглядаються проблеми критеріїв розвитку за умов глобалізації, традиційна та інноваційна моделі розвитку, "суспільство знань", особливості сучасних перехідних процесів, роль інноваційної освіти в забезпеченні трансформаційних процесів і спроможності держави здійснювати соціальні транзити, показуються результати спільних досліджень та практик авторів.Item Фазовий перехід: осягаючи глибинний зміст феномену(Сумський державний університет, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychНа суд читача виносяться два есе, які умовно можна назвати казками: "Фазовий перехід" та "П’ятий вимір". У першому есе читач познайомиться із сутністю фазових переходів, які означають стрибкоподібну зміну стану системи. Розглядається роль фазових переходів у розвитку природи та суспільних систем. Читач також матиме змогу оглянути контури сучасного фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який відбувається у ході Третьої і Четвертої промислових революцій. Зокрема, мають з’явитися нові види (альтернативної) енергії; нові технології (основані на використанні 3D-принтерів); повністю автоматизоване виробництво ("інтернет речей", "розумні мережі"); нові комунікації (види транспорту і зв’язку); безпілотний транспорт; нові економічні відносини (солідарна економіка); нові потреби людей (використання інформації для особистісного розвитку людей); нова реальність глобального управління людською цивілізацією (на основі "хмари" як всепланетної системи пам’яті); новий стиль життя, спрямований на особистісний розвиток людини. Друге есе – "П’ятий вимір" – малює образну картину формування передумов до фазових переходів у суспільстві. Вони утворюються за рахунок накопичення нерозв’язаних проблем, які не здатне вирішити суспільство при існуючому рівні соціально-економічного розвитку. Саме це робить невідворотним процес фазового переходу до нової формації. В есе також розкривається роль соціального передбачення як основи обгрунтованого стратегічного управління суспільним розвитком. Це забезпечує так званий сестейновий стан соціо-природної системи, що залишає достатні можливості прийдешнім поколінням задовольняти свої соціальні та економічні потреби. Розглядається значення такої реальності, як "хмара", що наразі виконує функції глобальної системи пам’яті і еволюціонує у напрямку перетворення на всепланетний центр прийняття рішень – такий собі метарозум.Item Innovations in country's social development level estimation(Sumy State University, 2018) Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn Ivanovych; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Люльова, Лілія Юріївна; Люлева, Лилия Юрьевна; Liulova, Liliia Yuriivna; Bagmet, K.В науковій літературі описана значна кількість підходів та параметрів, які в тій чи іншій мірі характеризують соціальний розвиток країни, що обумовлює необхідність вибору найбільш загальних індикаторів та розробки комплексного методичного інструментарію. У статті досліджено сутність та визначено основні характерні риси соціального розвитку - справедливість та рівність, можливості для людей, добробут, тощо. Проведено аналіз існуючих підходів до оцінювання соціального розвитку, в межах кожного з них здійснено порівняння особливостей групування соціальних показників. Авторами запропоновано інноваційну методику оцінювання соціального розвитку, яка буде універсальною для будь-яких країн, та реалізовуватиметься в межах наступних етапів: 1) порівняльний аналіз напрямків соціального розвитку, а також складу конкретних індикаторів у різних методиках їх оцінювання; 2) нормалізація індикаторів для приведення їх до співставного вигляду (метод мінімакс); 3) тестування внутрішньої узгодженості індикаторів (коефіцієнт альфа Кронбаха); 4) зважування індикаторів (простий аддитивний метод). Сформований базовий набір індикаторів оцінювання соціального розвитку країни включає 28 показників, які можна розділити на вісім груп. З урахуванням національних особливостей відображення статистичної інформації композитний індекс соціального розвитку для України було розраховано на основі 19 конкретних індикаторів. Результати оцінювання засвідчили загальне перманентне покращення соціального розвитку за період 2010-2016 рр., яке відбувалося також за більшістю компонент у структурі індексу, за винятком показників безпеки, соціальної єдності та соціальної активності, які в цілому за даний період знизилися, в той час як показники економічної безпеки - характеризувалася нестабільною діяльністю.Item Комплексне оцінювання соціально-економічного розвитку України за допомогою таксонометричного методу(Сумський державний університет, 2017) Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn IvanovychУ статті досліджена існуюча нормативно-правова база щодо оцінювання соціально-економічного розвитку України. Розглянуті основні таргети та показники соціально-економічного розвитку держави згідно зі «Стратегією сталого розвитку «Україна-2020» і обґрунтовано можливість запровадження ефективних шляхів досягнення цих векторів розвитку. Визначені релевантні індикатори характеристики економічного та соціального розвитку України. Розроблений інтегральний показник оцінки соціально-економічного розвитку України на основі таксонометричного методу, що передбачає проходження низки послідовних етапів розрахунку узагальнювального індикатора за допомогою порівняння фактичних показників із характеристиками еталонного значення. Встановлено, що результати розрахунку цього інтегрального показника дозволяють оперативно надати публічну інформацію економічним агентам щодо стійкості соціально-економічного розвитку національної економіки та, разом з комплексом застосовуваних державних інструментів впливу створюють умови для формування ефективної стратегії становлення України.Item The applicability of the social development and organization development theories at the enterprise(Sumy State University, 2016) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna OleksandrivnaДослідження присвячено поясненню, яким чином формуються та відбуваються організаційні та соціальні зміни. Традиційні погляди та нові теорії соціального розвитку та теорії організаційного розвитку об’єднані в класифікацію, яку пропонує автором за допомогою принципу дихотомічного протиставлення. Автор комбінує існуючі принципи класифікації та представляє нові. Внесок у предметну область дослідження полягає у припущенні, що характеристики теорій розвитку можна представити за такими контрастними групами: Еволюція – Революція, Цикли – Хвилі, Рівновага – Перервана Рівновага, Стандарт – Парадокс. В той час як перші три групи класифікації представлені у статті, остання пара залишена для наступного кроку у дослідженні.Item Аналіз впливу зовнішньоекономічних чинників на добробут населення України в умовах світових інтеграційних процесів(Сумський державний університет, 2016) Сімахова, А.О.У статті оцінено вплив зовнішньоекономічних факторів на добробут населення України. Розроблено модель залежності валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення від обсягів імпорту України за допомогою кореляційно-регресійних методів аналізу. Виокремлено негативні тенденції у зовнішньоекономічній діяльності України, які дестабілізують соціально-економічний розвиток країни.Item Еволюція соціальної держави в умовах модернізації соціальної політики Російської Федерації (1991-2011 рр.)(Сумський державний університет, 2015) Грицай, С.Я.У статті висвітлюються питання еволюції соціальної держави в контексті модернізації соціальної політики в Російській Федерації протягом 1991-2011 рр. Особлива увага приділяється характеристиці сучасних моделей соціальної держави, етапів її становлення в Росії. Здійснено аналіз історичного процесу прийняття Конституції Російської Федерації та розробки нормативно-правових актів соціального розвитку Росії.Item Theoretical and methodological analysis of employment management based on system approach(Sumy State University, 2015) Davydova, I.O.У статті розглянуто можливості системного аналізу в контексті покращення якості людського розвитку та ефективного здійснення зайнятості. Розкрито категорію «зайнятість» як сукупність об'єктивних і суб'єктивних аспектів, які складають між собою єдність, виступаючи як системне утворення. Взаємодія суб’єкта та об’єкта зайнятості відбувається під впливом системоутворюючого елементу, в якості якого покладено розвиток здібностей до праці. Такий підхід дає моживість розкрити інтелектуальну складову зайнятості, виходячи з неоднорідності трудового ресурсу та його потенційних джерел, закладених в підсистемах відтворення робочої сили, реалізувати вимоги людського розвитку при запровадженн політики зайнятості шляхом створення умов для широкого використання елементiв гнучкого ринку працi,