Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Механізми впливу інститутів громадянського суспільства на євроінтеграційні процеси в Україні
    (Сумський державний університет, 2016) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Козир, Юлія Анатоліївна; Козырь, Юлия Анатольевна; Kozyr, Yuliia Anatoliivna; Назаров, Микола Сергiйович; Назаров, Николай Сергеевич; Nazarov, Mykola Serhiiovych; Єгорова, Олеся Іванівна; Егорова, Олеся Ивановна; Yehorova, Olesia Ivanivna; Степанов, В.В.
    Об’єктом наукової роботи є процес інтеграції України до Європейського Союзу. Предмет дослідження – механізми впливу інститутів громадянського суспільства України на процес євроінтеграції. Мета проекту полягає в розробці комплексу механізмів впливу інститутів громадянського суспільства на євроінтеграційні процеси в Україні. Методи, що застосовуються під час роботи над темою: історико-порівняльний, ретроспективний, дедуктивний та інш. Будуть використані також оновлені методики лінгвістичного аналізу політичного дискурсу країн ЄС. В результаті виконання проекту очікується наступне: будуть описані основні методологічні підходи до вивчення впливу громадянського суспільства на процеси європейської інтеграції; вивчені історичні передумови євроінтеграційних процесів в Україні, у тому числі в контексті політики пам’яті; запропоновані механізми взаємодії держави і громадянського суспільства при виконанні євроінтеграційних зобов’язань та проведенні політичної модернізації України; створено систему індикаторів оцінки ефективності механізмів впливу тощо.В результаті проведення дослідження передбачається підготовка практичних рекомендацій для органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій.
  • Item
    Історичний розвиток порубіжжя Північно-Східної України як засіб конструювання загальнонаціональної моделі історичної пам'яті
    (Сумський державний університет, 2016) Нестеренко, Вадим Анатолійович; Нестеренко, Вадим Анатольевич; Nesterenko, Vadym Anatoliiovych; Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Садівничий, Володимир Олексійович; Садовничий, Владимир Алексеевич; Sadivnychyi, Volodymyr Oleksiiovych; Кудінов, Д.В.; Дігтяр, А.В.
    Об’єктом дослідження є процес функціонування історичної пам’яті на прикладі регіонального розвитку, який як складова загального явища відображає основні тенденції і може використовуватися для створення загальнонаціональної моделі пам’яті. Предметом дослідження є загальнонаціональний потенціал історичних фактів місцевої історії Північної Слобожанщини як одиниці локальної історії, що протягом віків зазнавала впливів різних історико-політичних та соціально-економічних чинників, характерних для порубіжних територій. Мета дослідження: на основі фактологічної бази історичного краєзнавства побудувати пізнавальну модель історичної пам’яті, яка через ідентифікаційні процеси утверджує єдність української нації на сучасному етапі розвитку країни та запропонувати шляхи реалізації ідей, закладених у моделі при проведенні політики історичної пам’яті на регіональному рівні. В результаті виконання проекту встановлено, що формування історичних знань про Сумщину як складової частини історичної пам’яті пройшло шлях від фіксації окремих подій відносно даного регіону у загальних історичних творах до виокремлення їх в специфічну галузь знань і появи науковоорієнтованого краєзнавства. Розвиток краєзнавства на Сумщині в пореформений період відбувався через виокремлення тем регіонального значення в загальноукраїнській або загальноросійській історії. Ідеологічні установки нацизму і впевненість у переможному «бліцкригу» не дозволили керівництву Німеччини проводити прагматичну лінію в сфері пропаганди. Спроби А. Розенберга використати історичну пам’ять як засіб пробудження національної самосвідомості українців виявилися недостатніми.
  • Item
    Комунікації Лівобережної України (з давнини до початку ХХ ст.)
    (Вид-во СумДУ, 2011) Звагельський, Віктор Борисович; Звагельский, Виктор Борисович; Zvahelskyi, Viktor Borysovych; Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav Oleksiiovych; Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Лебідь, Андрій Євгенійович; Лебедь, Андрей Евгеньевич; Lebid, Andrii Yevheniiovych; Німенко, Наталія Анатоліївна; Нименко, Наталия Анатольевна; Nimenko, Nataliia Anatoliivna; Федченко, Людмила Анатоліївна; Федченко, Людмила Анатольевна; Fedchenko, Liudmyla Anatoliivna; Звагельська, Олена Вікторівна; Звагельская, Елена Викторовна; Zvahelska, Olena Viktorivna; Мірошниченко, Вікторія Вікторівна; Мирошниченко, Виктория Викторовна; Miroshnychenko, Viktoriia Viktorivna; Ковінько, Олена Борисівна; Ковинько, Елена Борисовна; Kovinko, Olena Borysivna; Заїка, О.В.; Горенко, В.В.; Мошна, С.В.; Німенко, М.С.
    Об’єктами дослідження є закономірності виникнення та особливості розташування шляхів сполучень, що проходили територією Лівобережної України. Предметом дослідження є сухопутні та водні шляхи сполучень між населеними пунктами, розташованими на території Лівобережної України, від часів неоліту до початку ХХ ст. Мета дослідження: аналіз закономірностей та особливостей розташування шляхів сполучень, що проходили територією Лівобережної України з давнини до початку ХХ ст., характеристика їхнього функціонального призначення у різні періоди історії; визначення ролі комунікацій Лівобережжя у формування політичних і торговельно-економічних зв’язків з країнами Європи та Сходу. Методи, що застосовувалися під час роботи над темою: історико-порівняльний, аналітичних, типологічний, ретроспективний, хронологічний, дедуктивний, джерелознавчий та ін. Результати проведеної роботи можуть бути застосованими під час викладання історичних та історико-культурологічних дисциплін у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах. Реалізація визначеної мети сприятиме посиленню інтересу широкої громадськості, науковців, студентської та учнівської молоді до регіональної історії; активізації національного і регіонального аспектів змісту історичних курсів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27195
  • Item
    Комунікації Лівобережної України (з давнини до початку ХХ ст.)
    (Видавництво СумДУ, 2009) Звагельський, Віктор Борисович; Звагельский, Виктор Борисович; Zvahelskyi, Viktor Borysovych; Німенко, Наталія Анатоліївна; Нименко, Наталия Анатольевна; Nimenko, Nataliia Anatoliivna; Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav Oleksiiovych; Лебідь, Андрій Євгенійович; Лебедь, Андрей Евгеньевич; Lebid, Andrii Yevheniiovych; Федченко, Людмила Анатоліївна; Федченко, Людмила Анатольевна; Fedchenko, Liudmyla Anatoliivna; Звагельська, Олена Вікторівна; Звагельская, Елена Викторовна; Zvahelska, Olena Viktorivna; Ковінько, Олена Борисівна; Ковинько, Елена Борисовна; Kovinko, Olena Borysivna
    Об’єктами дослідження є історико-географічні об’єкти Лівобережної України (шляхи сполучення, місця переправ (броди-перелази та пороми-перевози, стародавні поселення та кургани, дромоніми), що функціонували на цих землях з давніх часів до початку ХVIII ст. і на різних етапах поєднували племена і народи, племенні союзи, державні формування (Скіфію з праслов’янськими племенами, племена східних слов’ян з народами Кавказу і Закавказзя, Київську Русь з кочовиками, землі Князівства Литовського, Річ Посполиту з Московським царством та Кримським ханством). Мета дослідження: провести історіографічний аналіз писемних джерел на предмет виявлення закономірностей та особливостей розташування шляхів сполученнь, що проходили територією Лівобережної України, охарактеризувати їхнє функціональне призначення у різні періоди історії. Методи, що застосовуються під час роботи над темою: історико-порівняльний, ретроспективний, дедуктивний та інш. Результати проведеної роботи можуть бути застосованими під час викладання історичних та історико-культурологічних дисциплін у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах. Реалізація визначеної мети сприятиме посиленню інтересу широкої громадськості, науковців, студентської та учнівської молоді до регіональної історії; активізації національного і регіонального аспектів змісту історичних курсів. Прогнозується при подальшій розробці проблеми створення відносно цілісної історико-географічної схеми стародавніх водних та сухопутних комунікацій Лівобережної України. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4670