Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 13
  • Item
    Data-Mining для протидії кібершахрайствам та легалізації кримінальних доходів в умовах цифровізації фінансового сектору економіки України
    (Сумський державний університет, 2022) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Андрій Сергійович; Bozhenko, Andrii Serhiiovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Доля, Юлія Валентинівна; Dolia, Yuliia Valentynivna; Штефан, А.; Кільдей, А.
    Об’єктом дослідження – система нейромережевих зв’язків фінансово-економічних та інформаційних потоків, що виникають між економічними суб’єктами в процесі розподілу фінансових ресурсів. Мета роботи – формування інформаційного та математичного забезпечення ідентифікації та оцінювання специфічних економічних відносин, які виникають при здійсненні протиправної діяльності у фінансовому секторі економіки країни, на основі використання технологій та методів інтелектуального аналізу даних. У процесі дослідження застосовувалися методи бібліометричного аналізу (з використанням інструментаріїв VOSviewer v.1.6.10 та SciVal by Elsevier), методи економіко-математичного моделювання (нейромережеве моделювання з використанням багатошарового персептрону MLP-архітектури, асоціативні правила, автокореляційний аналіз, поліноміальні моделі розподіленого лагу Алмона, функція корисності Стоуна-Гірі), програмування.
  • Item
    Data-Mining для протидії кібершахрайствам та легалізації кримінальних доходів в умовах цифровізації фінансового сектору економіки України
    (Сумський державний університет, 2023) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Боженко, Андрій Сергійович; Bozhenko, Andrii Serhiiovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Доля, Юлія Валентинівна; Dolia, Yuliia Valentynivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Пігуль, Євгеній Ігорович; Pihul, Yevhenii Ihorovych; Штефан, А.; Кільдей, А.; Петренко, К.; Габенко, М.; Герасименко, Валерія Віталіївна; Herasymenko, Valeriia Vitaliivna
    Об’єктом дослідження – система нейромережевих зв’язків фінансово-економічних та інформаційних потоків, що виникають між економічними суб’єктами в процесі розподілу фінансових ресурсів. Мета роботи – формування інформаційного та математичного забезпечення ідентифікації та оцінювання специфічних економічних відносин, які виникають при здійсненні протиправної діяльності у фінансовому секторі економіки країни, на основі використання технологій та методів інтелектуального аналізу даних. У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові методи (наукової абстракції, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення) – для уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження; комплексне поєднання бібліометричного та трендового аналізів – для дослідження змістовно-контекстуальних та еволюційно-просторових закономірностей публікаційної активності у сфері кібербезпеки; методи попарного порівняльного та статистичного аналізів – для характеристики поточного стану та тенденцій закономірностей розвитку кібершахрайств в Україні та світі; методи формально-логічного аналізу – для визначення основних передумов поширення кіберзагроз в економічній системі; кластерний, дисперсіний аналізи та дерева класифікації – при проведенні типологізації країн за рівнем участі їх резидентів у здійсненні кібернетичних та фінансових шахрайств; сплайн-моделювання – для визначення імпульсів активізації фінансових злочинів, спричинених цифровізацією економіки; метод групового врахування аргументів Івахненка – при розрахунку інтегрального індексу кіберзагроз; метод опорних векторів – при формалізації ключових детермінантів активізації кіберзагроз; поєднання методів головних компонент та узагальненого знижуючого градієнту –при визначенні рівня кібервразливості споживачів фінансових послуг; нейромережева модель – при розрахунку ризику фінансових кібершахрайств; трансформована мультиплікативна згортка Кіні – при визначенні інтегральних показників для характеристики діджиталізації фінансового сектору, технологічного розвитку та ризику кіберзагроз; метод побудови таблиць виживання та метод Каплана-Мейєра – для оцінювання ефективності інституційних змін системи протидії легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом; поліноміальна модель розподіленого лагу Алмона – при оцінюванні впливу фінансових та кібернетичних злочинів на рівень довіри до фінансового сектору.
  • Item
    Національна безпека через конвергенцію систем фінансового моніторингу та кібербезпеки: інтелектуальне моделювання механізмів регулювання фінансового ринку. Ч.2.
    (Сумський державний університет, 2023) Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Колотіліна, Олена Василівна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Сідельник, Наталія Юріївна; Sidelnyk, Nataliia Yuriivna; Рожкова, Марина Сергіївна; Rozhkova, Maryna Serhiivna; Радько, В.В.; Рапута, А.О.
    Об’єкт дослідження – система економічних відносин між суб’єктами економіки та регуляторами фінансового ринку в процесі комплексного застосування засобів фінансового моніторингу та боротьби із кіберзлочинністю. Мета роботи – розвиток методології та міждисциплінарного методичного інструментарію пошуку оптимальної моделі інтеграції систем фінансового моніторингу та кібербезпеки, що дозволить напрацювати принципово нові, засновані на концептах поведінкової економіки та відокремлені від людського фактору, інтелектуальні алгоритмізовані регуляторні механізми, які уможливлять комплексне забезпечення економічної, фінансової та інформаційної складових національної безпеки держави, а також захисту прав споживачів фінансових послуг. Методи дослідження: фундаментальні положення економічної теорії, макро- і мікроекономіки, теорії стратегічного управління, державного регулювання економіки, економіко-математичного моделювання. Інформаційно-фактологічна база: законодавчі та нормативні документи Національного банку України, інструкції банків, наукові праці вітчизняних та зарубіжних фахівців. Обґрунтовано концепції конвергенції системи фінансового моніторингу та кібершахрайств: розроблено фазові портрети "зрілості", "станів рівноваги" та "релаксаційних коливань втрати стійкості", ключові алгоритми систем фінансового моніторингу та кібербезпеки, сценарії взаємодії систем кібербезпеки та протидії фінансовим злочинам, оцінено ефект від конвергенції. Проведено модернізацію інструментарію протидії легалізації кримінальних доходів та кібершахрайствам: проведено структурний багатошаровий аналіз, побудовано моделі ризиків конвергенції, розроблено алгоритми розпізнавання поведінки кібершахраїв, зроблено прогнози кібератак. Сформовано управлінські засади забезпечення стійкості фінансового кіберпростору на мікро- та макрорівні: концепція експертної системи діагностики кібершахрайств, її інформаційне забезпечення, заходи ребілдингу на основі заходів кібербезпеки, модель стійкого розвитку країни.
  • Item
    Національна безпека через конвергенцію систем фінансового моніторингу та кібербезпеки: інтелектуальне моделювання механізмів регулювання фінансового ринку. Ч.1.
    (Сумський державний університет, 2023) Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Колотіліна, Олена Василівна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Сідельник, Наталія Юріївна; Sidelnyk, Nataliia Yuriivna; Рожкова, Марина Сергіївна; Rozhkova, Maryna Serhiivna; Радько, В.В.; Рапута, А.О.
    Об’єкт дослідження – система економічних відносин між суб’єктами економіки та регуляторами фінансового ринку в процесі комплексного застосування засобів фінансового моніторингу та боротьби із кіберзлочинністю. Мета роботи – розвиток методології та міждисциплінарного методичного інструментарію пошуку оптимальної моделі інтеграції систем фінансового моніторингу та кібербезпеки, що дозволить напрацювати принципово нові, засновані на концептах поведінкової економіки та відокремлені від людського фактору, інтелектуальні алгоритмізовані регуляторні механізми, які уможливлять комплексне забезпечення економічної, фінансової та інформаційної складових національної безпеки держави, а також захисту прав споживачів фінансових послуг. Методи дослідження: фундаментальні положення економічної теорії, макро- і мікроекономіки, теорії стратегічного управління, державного регулювання економіки, економіко-математичного моделювання. Інформаційно-фактологічна база: законодавчі та нормативні документи Національного банку України, інструкції банків, наукові праці вітчизняних та зарубіжних фахівців. Обґрунтовано концепції конвергенції системи фінансового моніторингу та кібершахрайств: розроблено фазові портрети "зрілості", "станів рівноваги" та "релаксаційних коливань втрати стійкості", ключові алгоритми систем фінансового моніторингу та кібербезпеки, сценарії взаємодії систем кібербезпеки та протидії фінансовим злочинам, оцінено ефект від конвергенції. Проведено модернізацію інструментарію протидії легалізації кримінальних доходів та кібершахрайствам: проведено структурний багатошаровий аналіз, побудовано моделі ризиків конвергенції, розроблено алгоритми розпізнавання поведінки кібершахраїв, зроблено прогнози кібератак. Сформовано управлінські засади забезпечення стійкості фінансового кіберпростору на мікро- та макрорівні: концепція експертної системи діагностики кібершахрайств, її інформаційне забезпечення, заходи ребілдингу на основі заходів кібербезпеки, модель стійкого розвитку країни.
  • Item
    Удосконалення системи запобігання та протидії фінансовим кібершахрайствам: теоретико-методологічні та практичні аспекти
    (Сумський державний університет, 2023) Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Перхун, Л.П.; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Доля, Ю.В.; Колотіліна, Олена Василівна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Бережна, Д.Є.; Рапута, А.О.
    У монографії наведено теоретико-методологічні й прикладні підходи щодо удосконалення системи запобігання та протидії фінансовим кібершахрайствам. У виданні розглянуто змістові аспекти кібершахрайств, дослідження основних передумов їх поширення. Особливу увагу приділено дослідженню фінансовим злочинам та пошуку механізмів протидії їм. У монографії обгрунтовано концепцію конвергенції системи фінансового моніторингу та кібершахрайства. У роботі запропоновано стратегічні засади забезпечення стійкості фінансового простору. Розрахована на широке коло читачів, які цікавляться питаннями кібербезпеки та протидії легалізації кримінальних доходів, а також викладачів, аспірантів і студентів.
  • Item
    Оцінювання ефективності системи протидії легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом в умовах цифровізації економіки
    (Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna
    Дослідження присвячене проблемам розвитку системи протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом в умовах цифровізації банківської діяльності. Було розглянуто поняття ефективності системи протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Визначено доцільність застосування підходу корисності для моделювання ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів. Показником ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів було обрано Частку направлених до суду обвинувальних актів у загальній кількості кримінальних правопорушень, за якими проводилось досудове розслідування у відповідний період. Першу альтернативу вибору – фокус на розвиток виявлення підозрілих фінансових операцій характеризує показник Частки кримінальних правопорушень по яких проводилось досудове розслідування, яка припадає на одне повідомлення про операцію, що було передане до Державної служби фінансового моніторингу. Другу альтернативу вибору – розвиток інноваційних технологій, характеризує показник Рівня діджиталізації економіки. Вхідними даними виступають отримані від Державної служби фінансового моніторингу України, Генеральної прокуратури України та Державної служби статистики України показники про рівень злочинності в Україні, роботу органів досудового розслідування, виявлені підозрілі фінансові операції та кількість абонентів мережі інтернет. На основі розрахованих коефіцієнтів автокореляції нульових різниць та визначенні їх статистичної значущості було обрано нелінійну функцію залежності між мікторами. За допомогою функції корисності Стоуна-Гірі, яка для обраних вхідних даних набула вигляду степеневої функції Кобба-Дугласа, було визначено ступінь реакції альтернативних підходів до підвищення ефективності системи протидії кримінальних доходів. Високий рівень еластичності має ступінь діджиталізації економіки. Тому для підвищення ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів потрібно розвивати інноваційні інформаційні технології у сфері FinTech.
  • Item
    Data-Mining для протидії кібершахрайствам та легалізації кримінальних доходів в умовах цифровізації фінансового сектору економіки України
    (Сумський державний університет, 2021) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Теслик, Наталія Миколаївна; Теслик, Наталия Николаевна; Teslyk, Nataliia Mykolaivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Ситнік, Наталія Сергіївна; Сытник, Наталья Сергеевна; Sytnik, Nataliia Serhiivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Гарбар, Яна Сергіївна; Гарбар, Яна Сергеевна; Harbar, Yana Serhiivna; Пігуль, Є.І.; Скринька, Л.О.; Петренко, К.Ю.; Кільдей, А.Д.; Габенко, М.М.; Шрамко, Е.В.
    Об’єктом дослідження – система нейромережевих зв’язків фінансово- економічних та інформаційних потоків, що виникають між економічними суб’єктами в процесі розподілу фінансових ресурсів. Мета роботи – формування інформаційного та математичного забезпечення ідентифікації та оцінювання специфічних економічних відносин, які виникають при здійсненні протиправної діяльності у фінансовому секторі економіки країни, на основі використання технологій та методів інтелектуального аналізу даних.
  • Item
    Структурно-функціональна мультиплексивна модель розбудови системи екологічних податків в Україні в контексті забезпечення національної безпеки
    (Сумський державний університет, 2020) Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Мареха, Ірина Сергіївна; Мареха, Ирина Сергеевна; Marekha, Iryna Serhiivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Кобушко, Яна Володимирівна; Кобушко, Яна Владимировна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Теницька, І.А.; Каторська, І.В.; Костенко, В.В.; Мартишко, Марія Сергіївна; Мартышко, Мария Сергеевна; Martyshko, Mariia Serhiivna; Миргородська, Вікторія Сергіївна; Миргородская, Виктория Сергеевна; Myrhorodska, Viktoriia Serhiivna
    Об`єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між державою, суб’єктами господарювання та домогосподарствами при справлянні екологічних податків та зміні рівнів екологічної, економічної та енергетичної безпеки. Мета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків.
  • Item
    Кібербезпека в боротьбі з банківськими шахрайствами: захист споживачів фінансових послуг та зростання фінансово-економічної безпеки України
    (Сумський державний університет, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Криклій, Олена Анатоліївна; Криклий, Елена Анатольевна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Пушко, Ольга Олександрівна; Пушко, Ольга Александровна; Pushko, Olha Oleksandrivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Ковач, В.О.; Бояджян, М.М.; Клімов, С.В.; Онопко, Ю.Д.
    Об’єкт дослідження – система інформаційних зв’язків та фінансово-економічних відносин між економічними суб’єктами в процесі руху грошових коштів через банківську систему, що супроводжується застосуванням сучасних інформаційних технологій. Мета роботи – розвиток методології та міждисциплінарного методичного інструментарію боротьби з кіберзлочинами в банківській сфері, обґрунтування та розробка організаційно-інституційних засад забезпечення стійкості фінансового кіберпростору на внутрішньобанківському та державному рівнях для забезпечення економічної безпеки держави та захисту прав споживачів фінансових послуг.
  • Item
    Удосконалення системи фінансового моніторингу як інструмент забезпечення економічної безпеки національної економіки
    (Сумський державний університет, 2021) Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna
    Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретико-методологічних і методичних засад удосконалення системи фінансового моніторингу як інструмент забезпечення економічної безпеки національної економіки. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацюваня до визначення змістовної сутності фінансового моніторингу, системи фінансового моніторингу, її складових, нормативно-правовового забезпечення, виділено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, розглянуто ризикорієнтовний підхід при здійсненні фінансового моніторингу банківськими установами, визначено особливості співпраці з політично значущими особами, вивчено випадки відмови від встановлення ділових відносин з клієнтами, заборони проведення певних фінансових операцій. Запропоновано розглядати фінансовий моніторинг як комплекс фінансових, правових, нормативних заходів, спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що проводяться на різних рівнях функціонування фінансової системи, для забезпечення економічної, фінансової, національної безпеки держави. Систему фінансового моніторингу запропоновано трактувати як складну багаторівневу систему взаємопов’язаних суб’єктів і об’єктів фінансового моніторингу, налагоджене функціонування якої у вигляді сукупності дає спроможність одержати певне ефективне та прозоре функціонування фінансової системи у частині запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Здійснено грунтовний аналіз понятійно-категоріального апарату економічної безпеки національної економки, у результаті чого запропоновано наступне його авторське трактування: економічна безпека як складний багатофакторний певний комплекс умов, принципів, факторів, методів, засобів економічної, правової, політичної направленостей, що повинні забезпечувати захист соціально-економічних інтересів держави та відповідно її населення, забезпечення необхідних передумов майбутнього сталого розвитку країни, життєвих умов людей, забезпечити гідний рівень держави на міжнародному ринку; забезпечити запобігання чи зменшення ризику навмисної шкоди життю та майну; що дозволяє зберігати стійкість по відношенню до зовнішніх, а також внутрішніх загроз. Належний рівень економічної безпеки національної економіки досягається шляхом використання комплексу певних інструментів, як державних, так і спеціальних. У роботі обгрунтовано, що економічна безпека є невід’ємною частиною національної безпеки, а одним з найважливіших елементів економічної безпеки є фінансова безпека. При чому, вагомого значення серед інструментів забезпечення фінансової безпеки набуває фінансовий моніторинг як система заходів, що передбачає підвищення рівня фінансової, а відповідно й економічної безпеки держави шляхом здійснення контролю за фінансовими операціями зменшення обсягів фінансових злочинів, а саме: зростання рівня конкурентоздатності держави, скорочення розмірів тіньової економіки, зростання надійності банків, збільшення надходжень до бюджету держави від конфіскованого нелегального майна, сплати податків від виявлених незаконних доходів, скорочення корупції, збільшення ефективності застосування бюджетних ресурсів. У вигляді структурно-логічної схеми зображено передумови формування концепції удосконалення системи фінансового моніторингу, на базі яких розроблено концепцію удосконалення системи фінансового моніторингу як інструменту забезпечення економічної безпеки національної економіки, що враховує взвємозалежність процесів легалізації нелегальних доходів від учасників системи фінансового моніторингу, тобто державних органів та суб’єктів первинного фінансового моніторингу, загроз економічній безпеці, методик та моделей забезпечення економічної безпеки, етапів та процедур проведення фінансового моніторингу банківськими установами. У роботі визначено три рівні суб’єктів первинного фінансового моніторингу України, а також проаналізовано основні показники їх діяльності за період 2011–2018 рр. Це дозволило виявити проблемні аспекти системи протидії легалізації кримінальних доходів та резерви її покращання. Запропоновано методику оцінювання ризику використання банків для легалізації кримінальних доходів на основі гравітаційного моделювання, яка враховує рейтингування країни щодо характеристики визначення рівня ризику легалізації кримінальних доходів на основі метрики Мінковського; на основі рівняння закону гравітаційного тяжіння та гравітаційної сили в суспільних явищах побудовано економіко-математичну модель оцінювання ризику легалізації кримінальних доходів. Це дозволило визначити основні пріоритети удосконалення стандартів економічної політики держави в частині посилення національної економічної безпеки. У роботі запропоновано визначення ймовірнісних збитків від здійснення дій та/або процедур з легалізації (відмивання) коштів для фінансових установ, на основі побудови витратних матриць і дерева рішень можливих альтернатив настання ризиків банківської діяльності. Враховано формування ознакового простру основних індикаторів збитків, оцінювання релевантних факторів ризиків, визначення співставності факторів банківських ризиків. Це дозволить отримати банками ряд переваг: нарощування обсягів фінансових потоків; розширення клієнтської бази банку; інтенсифікація попиту на банківські послуги; збереження ліцензії на здійснення банківських послуг; стабільне функціонування фінансової установи; співпраця з міжнародними партнерами. Удосконалено та запропоновано до практичного використання методики фронтірного аналізу ефективності фінансового моніторингу банків в розрізі оцінювання ризиків легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, за допомогою проведення Data Envelpment Analysis з використанням середовища Frontier Analyst, яка на відміну від існуючих базується на побудові вхідноорієнтованої BCC-моделі задачі дробно-лінійного програмування мінімізації умовних входів та вихідно-орієнтовної CCR-моделі задачі дробно-лінійного програмування максимізації умовних виходів з постійною віддачею від масштабу, при цьому умовні входи розраховано на основі адитивної згортки зважених методом першої головної компоненти показників характеристики ефективності функціонування банків України. Це дозволило визначити існуючий резерв та можливий потенціал покращення ефективності здійснення фінансового моніторингу для окремо взятого банку. Обгрунтовано методологічні засади групування банків на групи ефективно та неефективно працюючих банків в розрізі запобігання та протидії легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, на основі застосування ітеративного дівізійного методу k-середніх, який на відміну від існуючих базуються на комбінації методів інтелектуального аналізу даних, зокрема кластерного та дисперсійного аналізу (міжгрупових та внутрішньогрупових дисперсій ознак). Це дозволило інтерпретувати поточні позиції банків відносно конкурентів на банківському ринку в розрізі різних напрямків стратегічного управління. Дослідженно та удосконалено методичний інструментарій визначення інтегрального індексу загрози національної економіки на основі побудови структурно-логічної моделі за допомогою функції Кернела та мультиплікативної форми згортки, яка дозволяє провести відбір релевантних показників оцінювання індексу загрози національної економіки на базі комбінації методів Парето та діаграми розсіювання. Подальше практичне застосування запропонованої методології дозволить своєчасно та оперативно забезпечувати підтримку необхідних організаційних, інституційних, нормативно-правових умов, що передбачають спроможність системи національної економіки до протистояння зовнішніх та внутрішніх загроз та навантажень, подальшої якісної адаптації до проблем та дестабілізуючих факторів, швидкому відновленню після впливу негативних чинників. В роботі удосконалено та запропоновано методику державного регулювання економічної безпеки національної економіки шляхом використання інструментарію теорії ігор (критеріїв мінімаксу та максиміну), яка на відміну від існуючих базується на ідентифікації конфліктної ситуації між державою та економічними агентами, які використовують банки для легалізації кримінальних доходів, побудові платіжної матриці кількісних результатів функціонування учасників у вигляді лінійного багатофакторного регресійного рівняння, а також враховує наслідки використання кожного серед учасників своїх чистих стратегій поведінки або їх комбінації. Це дозволило здійснити формалізацію стратегій поведінки з бору держави та з боку економічних агентів за рахунок шкалювання інтервалів значень показників характеристики сценаріїв державного регулювання економічної безпеки національної економіки. Сформульовано ефективні сценарії реформування національної системи фінансового моніторингу на основі побудови економіко-математичної моделі кількісного оцінювання та якісної інтерпретації стратегій реформування Національної системи фінансового моніторингу шляхом використання методу цілочислової оптимізації. Взаємозв’язок досліджуваних чинників представлений за допомогою матриць бінарних величин взаємної обумовленості. Це дозволило стверджувати, що за умови формування дієвого інструментарію поступового подолання загрозливих факторів активізації процесу легалізації кримінальних доходів країна може перетворитися у регіонального лідера по боротьбі з фінансовими правопорушеннями. Основні положення дисертації приведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, професійними спілками та галузевими асоціаціями, суб’єктами реального та фінансового секторів економіки, банківськими установами.