Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
5 results
Search Results
Item Оцінювання ефективності системи протидії легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом в умовах цифровізації економіки(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaДослідження присвячене проблемам розвитку системи протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом в умовах цифровізації банківської діяльності. Було розглянуто поняття ефективності системи протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Визначено доцільність застосування підходу корисності для моделювання ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів. Показником ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів було обрано Частку направлених до суду обвинувальних актів у загальній кількості кримінальних правопорушень, за якими проводилось досудове розслідування у відповідний період. Першу альтернативу вибору – фокус на розвиток виявлення підозрілих фінансових операцій характеризує показник Частки кримінальних правопорушень по яких проводилось досудове розслідування, яка припадає на одне повідомлення про операцію, що було передане до Державної служби фінансового моніторингу. Другу альтернативу вибору – розвиток інноваційних технологій, характеризує показник Рівня діджиталізації економіки. Вхідними даними виступають отримані від Державної служби фінансового моніторингу України, Генеральної прокуратури України та Державної служби статистики України показники про рівень злочинності в Україні, роботу органів досудового розслідування, виявлені підозрілі фінансові операції та кількість абонентів мережі інтернет. На основі розрахованих коефіцієнтів автокореляції нульових різниць та визначенні їх статистичної значущості було обрано нелінійну функцію залежності між мікторами. За допомогою функції корисності Стоуна-Гірі, яка для обраних вхідних даних набула вигляду степеневої функції Кобба-Дугласа, було визначено ступінь реакції альтернативних підходів до підвищення ефективності системи протидії кримінальних доходів. Високий рівень еластичності має ступінь діджиталізації економіки. Тому для підвищення ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів потрібно розвивати інноваційні інформаційні технології у сфері FinTech.Item Кібербезпека в боротьбі з банківськими шахрайствами: захист споживачів фінансових послуг та зростання фінансово-економічної безпеки України(Сумський державний університет, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Криклій, Олена Анатоліївна; Криклий, Елена Анатольевна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Пушко, Ольга Олександрівна; Пушко, Ольга Александровна; Pushko, Olha Oleksandrivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Ковач, В.О.; Бояджян, М.М.; Клімов, С.В.; Онопко, Ю.Д.Об’єкт дослідження – система інформаційних зв’язків та фінансово-економічних відносин між економічними суб’єктами в процесі руху грошових коштів через банківську систему, що супроводжується застосуванням сучасних інформаційних технологій. Мета роботи – розвиток методології та міждисциплінарного методичного інструментарію боротьби з кіберзлочинами в банківській сфері, обґрунтування та розробка організаційно-інституційних засад забезпечення стійкості фінансового кіберпростору на внутрішньобанківському та державному рівнях для забезпечення економічної безпеки держави та захисту прав споживачів фінансових послуг.Item Удосконалення системи фінансового моніторингу як інструмент забезпечення економічної безпеки національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana VitaliivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретико-методологічних і методичних засад удосконалення системи фінансового моніторингу як інструмент забезпечення економічної безпеки національної економіки. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацюваня до визначення змістовної сутності фінансового моніторингу, системи фінансового моніторингу, її складових, нормативно-правовового забезпечення, виділено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, розглянуто ризикорієнтовний підхід при здійсненні фінансового моніторингу банківськими установами, визначено особливості співпраці з політично значущими особами, вивчено випадки відмови від встановлення ділових відносин з клієнтами, заборони проведення певних фінансових операцій. Запропоновано розглядати фінансовий моніторинг як комплекс фінансових, правових, нормативних заходів, спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що проводяться на різних рівнях функціонування фінансової системи, для забезпечення економічної, фінансової, національної безпеки держави. Систему фінансового моніторингу запропоновано трактувати як складну багаторівневу систему взаємопов’язаних суб’єктів і об’єктів фінансового моніторингу, налагоджене функціонування якої у вигляді сукупності дає спроможність одержати певне ефективне та прозоре функціонування фінансової системи у частині запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Здійснено грунтовний аналіз понятійно-категоріального апарату економічної безпеки національної економки, у результаті чого запропоновано наступне його авторське трактування: економічна безпека як складний багатофакторний певний комплекс умов, принципів, факторів, методів, засобів економічної, правової, політичної направленостей, що повинні забезпечувати захист соціально-економічних інтересів держави та відповідно її населення, забезпечення необхідних передумов майбутнього сталого розвитку країни, життєвих умов людей, забезпечити гідний рівень держави на міжнародному ринку; забезпечити запобігання чи зменшення ризику навмисної шкоди життю та майну; що дозволяє зберігати стійкість по відношенню до зовнішніх, а також внутрішніх загроз. Належний рівень економічної безпеки національної економіки досягається шляхом використання комплексу певних інструментів, як державних, так і спеціальних. У роботі обгрунтовано, що економічна безпека є невід’ємною частиною національної безпеки, а одним з найважливіших елементів економічної безпеки є фінансова безпека. При чому, вагомого значення серед інструментів забезпечення фінансової безпеки набуває фінансовий моніторинг як система заходів, що передбачає підвищення рівня фінансової, а відповідно й економічної безпеки держави шляхом здійснення контролю за фінансовими операціями зменшення обсягів фінансових злочинів, а саме: зростання рівня конкурентоздатності держави, скорочення розмірів тіньової економіки, зростання надійності банків, збільшення надходжень до бюджету держави від конфіскованого нелегального майна, сплати податків від виявлених незаконних доходів, скорочення корупції, збільшення ефективності застосування бюджетних ресурсів. У вигляді структурно-логічної схеми зображено передумови формування концепції удосконалення системи фінансового моніторингу, на базі яких розроблено концепцію удосконалення системи фінансового моніторингу як інструменту забезпечення економічної безпеки національної економіки, що враховує взвємозалежність процесів легалізації нелегальних доходів від учасників системи фінансового моніторингу, тобто державних органів та суб’єктів первинного фінансового моніторингу, загроз економічній безпеці, методик та моделей забезпечення економічної безпеки, етапів та процедур проведення фінансового моніторингу банківськими установами. У роботі визначено три рівні суб’єктів первинного фінансового моніторингу України, а також проаналізовано основні показники їх діяльності за період 2011–2018 рр. Це дозволило виявити проблемні аспекти системи протидії легалізації кримінальних доходів та резерви її покращання. Запропоновано методику оцінювання ризику використання банків для легалізації кримінальних доходів на основі гравітаційного моделювання, яка враховує рейтингування країни щодо характеристики визначення рівня ризику легалізації кримінальних доходів на основі метрики Мінковського; на основі рівняння закону гравітаційного тяжіння та гравітаційної сили в суспільних явищах побудовано економіко-математичну модель оцінювання ризику легалізації кримінальних доходів. Це дозволило визначити основні пріоритети удосконалення стандартів економічної політики держави в частині посилення національної економічної безпеки. У роботі запропоновано визначення ймовірнісних збитків від здійснення дій та/або процедур з легалізації (відмивання) коштів для фінансових установ, на основі побудови витратних матриць і дерева рішень можливих альтернатив настання ризиків банківської діяльності. Враховано формування ознакового простру основних індикаторів збитків, оцінювання релевантних факторів ризиків, визначення співставності факторів банківських ризиків. Це дозволить отримати банками ряд переваг: нарощування обсягів фінансових потоків; розширення клієнтської бази банку; інтенсифікація попиту на банківські послуги; збереження ліцензії на здійснення банківських послуг; стабільне функціонування фінансової установи; співпраця з міжнародними партнерами. Удосконалено та запропоновано до практичного використання методики фронтірного аналізу ефективності фінансового моніторингу банків в розрізі оцінювання ризиків легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, за допомогою проведення Data Envelpment Analysis з використанням середовища Frontier Analyst, яка на відміну від існуючих базується на побудові вхідноорієнтованої BCC-моделі задачі дробно-лінійного програмування мінімізації умовних входів та вихідно-орієнтовної CCR-моделі задачі дробно-лінійного програмування максимізації умовних виходів з постійною віддачею від масштабу, при цьому умовні входи розраховано на основі адитивної згортки зважених методом першої головної компоненти показників характеристики ефективності функціонування банків України. Це дозволило визначити існуючий резерв та можливий потенціал покращення ефективності здійснення фінансового моніторингу для окремо взятого банку. Обгрунтовано методологічні засади групування банків на групи ефективно та неефективно працюючих банків в розрізі запобігання та протидії легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, на основі застосування ітеративного дівізійного методу k-середніх, який на відміну від існуючих базуються на комбінації методів інтелектуального аналізу даних, зокрема кластерного та дисперсійного аналізу (міжгрупових та внутрішньогрупових дисперсій ознак). Це дозволило інтерпретувати поточні позиції банків відносно конкурентів на банківському ринку в розрізі різних напрямків стратегічного управління. Дослідженно та удосконалено методичний інструментарій визначення інтегрального індексу загрози національної економіки на основі побудови структурно-логічної моделі за допомогою функції Кернела та мультиплікативної форми згортки, яка дозволяє провести відбір релевантних показників оцінювання індексу загрози національної економіки на базі комбінації методів Парето та діаграми розсіювання. Подальше практичне застосування запропонованої методології дозволить своєчасно та оперативно забезпечувати підтримку необхідних організаційних, інституційних, нормативно-правових умов, що передбачають спроможність системи національної економіки до протистояння зовнішніх та внутрішніх загроз та навантажень, подальшої якісної адаптації до проблем та дестабілізуючих факторів, швидкому відновленню після впливу негативних чинників. В роботі удосконалено та запропоновано методику державного регулювання економічної безпеки національної економіки шляхом використання інструментарію теорії ігор (критеріїв мінімаксу та максиміну), яка на відміну від існуючих базується на ідентифікації конфліктної ситуації між державою та економічними агентами, які використовують банки для легалізації кримінальних доходів, побудові платіжної матриці кількісних результатів функціонування учасників у вигляді лінійного багатофакторного регресійного рівняння, а також враховує наслідки використання кожного серед учасників своїх чистих стратегій поведінки або їх комбінації. Це дозволило здійснити формалізацію стратегій поведінки з бору держави та з боку економічних агентів за рахунок шкалювання інтервалів значень показників характеристики сценаріїв державного регулювання економічної безпеки національної економіки. Сформульовано ефективні сценарії реформування національної системи фінансового моніторингу на основі побудови економіко-математичної моделі кількісного оцінювання та якісної інтерпретації стратегій реформування Національної системи фінансового моніторингу шляхом використання методу цілочислової оптимізації. Взаємозв’язок досліджуваних чинників представлений за допомогою матриць бінарних величин взаємної обумовленості. Це дозволило стверджувати, що за умови формування дієвого інструментарію поступового подолання загрозливих факторів активізації процесу легалізації кримінальних доходів країна може перетворитися у регіонального лідера по боротьбі з фінансовими правопорушеннями. Основні положення дисертації приведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, професійними спілками та галузевими асоціаціями, суб’єктами реального та фінансового секторів економіки, банківськими установами.Item Моделювання сталого розвитку складних соціально-економічних систем(Сумський державний університет, 2019) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Олійник, Віктор Михайлович; Олейник, Виктор Михайлович; Oliinyk, Viktor Mykhailovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana Mykolaivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Лаврик, Володимир Володимирович; Лаврик, Владимир Владимирович; Lavryk, Volodymyr Volodymyrovych; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Миненко, Лілія Миколаївна; Миненко, Лилия Николаевна; Mynenko, Liliia Mykolaivna; Братушка, Сергій Миколайович; Братушка, Сергей Николаевич; Bratushka, Serhii Mykolaiovych; Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Колотіліна, Олена Василівна; Колотилина, Елена Васильевна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Коломієць, С.М.; Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Синявська, Ольга Олександрівна; Синявская, Ольга Александровна; Syniavska, Olha Oleksandrivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana VitaliivnaМета роботи – розвиток методології оцінювання та прогнозування сталого розвитку складних соціально-економічних систем, розробка методичного інструментарію оцінювання стану національної економіки з урахуванням впливу факторів завньошньоекономічних зв’язків України, обґрунтування та розробка організаційно-інституційних засад забезпечення стійкості фінансового кіберпростору на внутрішньобанківському та державному рівнях для забезпечення економічної безпеки держави та захисту прав споживачів фінансових послуг.Item Сучасні інформаційні технології в соціально-економічних системах(Сумський державний університет, 2019) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Олійник, Віктор Михайлович; Олейник, Виктор Михайлович; Oliinyk, Viktor Mykhailovych; Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Братушка, Сергій Миколайович; Братушка, Сергей Николаевич; Bratushka, Serhii Mykolaiovych; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Синявська, Ольга Олександрівна; Синявская, Ольга Александровна; Syniavska, Olha Oleksandrivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana VitaliivnaМетоди дослідження – системний підхід, діалектичний метод наукового пізнання; сучасні математичні методи, інформаційні технології та системи в банківській сфері, електронній комерції, управлінні фінансовими установами; сучасні концепції розробки та моделювання програмного забезпечення, бізнеспроцесів; законодавчі та нормативні документи Національного банку України, інструкції банків, наукові праці вітчизняних та зарубіжних фахівців.