Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
5 results
Search Results
Item Соціально-економічне відновлення після COVID-19: моделювання наслідків для макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Didenko, Iryna Viktorivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Мільчаков, Сергій Олегович; Milchakov, Serhii Olehovych; Шалда, А.А.; Стороженко, Наталія Олександрівна; Storozhenko, Nataliia Oleksandrivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.; Сидорова, М.Є.; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychОб`єкт дослідження – економічні відносини, що явні та латентні причинно-наслідкові зв’язки між соціально-економічними детермінантами, що опосередковують вплив COVID-19 на макроекономічну стабільність, національну безпеку та резільєнтність громад. Метою роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження формалізації регіональних та національних паттернів резистентності (соціально-економічні, поведінкові та фінансові детермінанти, а також параметри громадського здоров’я) до деструктивного впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність, національну безпеку та резільєнтність громад, що сформувалися в Україні та світі до початку пандемії та у пандемічний період. Під час дослідження використано такі методи як логіко-історичний, монографічний, бібліометричний, системно-структурний, статистичний аналіз, регресійне моделювання на панельних даних, мультиваріантний аналіз (метод головних компонент), кореляційний аналіз, кластерний аналізу, тест Грейнджера, метод Фішберна. Здійснено аналіз тенденцій та просторово-часових закономірностей поширення COVID-19. Розроблено з урахуванням чутливості їх складових до деструктивного впливу COVID-19 інтегральні показники оцінювання рівнів макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад. Ідентифіковано муніципальні та національні паттерни резистентності макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад до деструктивного впливу пандемії COVID-19. Визначено основні закономірності зміни цих паттернів у допандемічний період та період активного розгортання пандемії.Item Вплив COVID-19 на трансформацію системи медико-соціального забезпечення населення: економічні, фінансово-бюджетні, інституційно-політичні детермінанти(Сумський державний університет, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Корощенко, В.О.Об’єкт дослідження – організаційно-економічні відносини, що виникають при формуванні та функціонуванні системи медико-соціального забезпечення населення, її трансформації внаслідок пандемії COVID-19. Мета роботи – визначення індикаторів прояву наслідків пандемії COVID-19 та впливу цього явища на подальший напрямок розвитку країн, а також виявлення релевантних детермінант різного спрямування, які спричинили нерезільєнтність національних систем медико-соціального забезпечення населення. Методи дослідження – методи бібліометричного аналізу, бенчмаркінг-аналіз, компаративний аналіз, нелінійне канонічне кореляційне моделювання, багатовимірний структурний модеративно-медіаторний аналіз, адитивна мультиплікативна згортка, поліном Колмогорова-Габора, logit- та probit-моделювання, метод Ірвіна. Здійснено аналіз наукового доробку щодо ролі системи медико-соціального забезпечення населення в підтриманні національної безпеки. Виявлено основні детермінанти, що визначають ефективність цієї системи. Проведено дослідження причинно-наслідкових взаємозв’язків та синергетичних ефектів, що мали місце під час пандемії COVID-19. Виміряні флуктуації розвитку країн через пандемію. Окреслено основні фактори, що спричинили нерезільєнтність національних систем медико-соціального забезпечення населення до впливу COVID-19.Item Вплив COVID-19 на трансформацію системи медико-соціального забезпечення населення: економічні, фінансово-бюджетні, інституційно-політичні детермінанти(Сумський державний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Коломієць, Світлана Володимирівна; Kolomiiets, Svitlana Volodymyrivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Волк, А.; Малик, Р.; Храмова, К.Здійснено оцінювання ефективності моделей медико-соціального забезпечення, країн ЄС та України з урахуванням впливу пандемії COVID-19 відповідно до їх класифікації (Беверіджа, Бісмарка, змішана). За результатами розрахунків виявлено, що в існуючій вибірці країн відсутня еталонна модель медико-соціального забезпечення населення, яка б показала доведену ефективність в умовах впливу пандемії коронавірусу. Національна система України показує наявність певних резервів у кількості лікарів та щодо рівномірності доходів, витрат на соціальний захист, але щодо інших показників у ряді проаналізованих вона виявила слабкі місця: фінансування витрат на охорону здоров’я, витрати на фінансування фізичної культури та спорту, рейтинг країн за рівнем медицини тощо. Обґрунтовано трансформації причинно-наслідкових зв’язків між показниками соціально-економічної складової національного розвитку та медичними показниками у допандемічний та період з урахуванням пандемії. Ідентифіковано, що в період дії пандемії коронавірусу кількість таких зв’язків істотно зросла. Емпірично доведено, що патерни поведінки населення мають статистично значущий вплив на резильєнтність сфери охорони здоров’я національної економіки до впливу пандемії коронавірусу. Визначено параметри побудови системи медико-соціального забезпечення населення в резильєнтному до COVID-19 форматі. Найкращого сценарію мінімізації негативних впливів можливо досягти при високому рівні забезпеченості лікарями та лікарняними ліжками. Необхідною умовою підвищення ефективності є рівень довіри до медицини.Item Соціально-економічне відновлення після COVID-19: моделювання наслідків для макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад(Сумський державний університет, 2023) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Позовна, Ірина Вікторівна; Pozovna, Iryna Viktorivna; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Дрозд, Сергій Анатолійович; Drozd, Serhii Anatoliiovych; Пуговкіна, Ю.; Куровська, Ю.; Селезньова, О.; Рудиченко, А.; Поліщук, А.Виконавцями проєкту виявлено на засадах регресійного моделювання на панельних даних найбільш релевантні фінансові та соціально-економічні детермінанти, а також фактори громадського здоров’я, які вплинули на резистентність макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад до абсорбції деструктивних трендів, спричинених пандемією COVID-19, а також формалізовано зміну паттернів впливу релевантних соціально-економічних та фінансових детермінант, факторів громадського здоров’я на інтегральні показники національної безпеки, макроекономічної стабільності та резільєнтності громад у допандемічний період (2000-2019 рр.) та період активного розгортання пандемії (2020-2022 чи останній доступний період). Ідентифіковано за допомогою дистрибутивно-лагового моделювання часові закономірності (тестування на наявність лагу до 3 років) впливу релевантних фінансових, соціально-економічних та детермінант, а також факторів громадського здоров’я на інтегральні показники макроекономічної стабільності, національної безпеки (у її інтегральному вигляді та у розрізі окремих складових: екологічної, економічної та соціальної безпеки держави) та резільєнтності громад. Визначено з використанням регресійного та структурного моделювання канали поширення шоків, спричинених пандемією COVID-19, шляхом ідентифікації явних та латентних закономірностей впливу релевантних фінансових, соціально-економічних детермінант, а також факторів громадського здоров’я на інтегральні показники макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад, а також формалізації закономірностей синергетичного підсилення впливу фінансових, соціально-економічних детермінант, а також факторів громадського здоров’я один на одного.Item Методичний підхід до прогнозування рівня захворюванності на COVID-19 з урахуванням поведінкових аспектів довіри до вакцинації за допомогою рядів Фур’є(Український інститут інтелектуальної власності, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Коломієць, Світлана Володимирівна; Коломиец, Светлана Владимировна; Kolomiiets, Svitlana VolodymyrivnaЗапропоновано методичний підхід до прогнозування рівня захворюванності на COVID-19 за допомогою рядів Фур'є та побудовано прогноз захворюванності населення окремих країн світу та зроблено висновки, що вакцінація населення є одним з найефективніших методів запобігання розвитку пандемії.