Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
4 results
Search Results
Item Організаційно-економічні засади функціонування малих та середніх підприємств служби крові(Сумський державний університет, 2024) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia MykolaivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання – поглибленню науково-методичних підходів та практичного інструментарію організаційно-економічного забезпечення функціонування малих та середніх підприємств служби крові (МСП СК). Дослідження розвитку наукового та суспільного інтересу щодо функціонування малих та середніх підприємств служби крові з використанням інструментів бібліометричного аналізу дозволило визначити основні напрямки розвитку наукового ландшафту теорії управління малими та середніми підприємствами служби крові у еволюційно-часовому, просторовому вимірах та за рівнем тісноти, а також простежити зміни у зацікавленості суспільства до розвитку підприємств служби крові. На основі проведеного аналізу динаміки публікаційної активності з’ясовано, що більше 34 % публікацій було надруковано впродовж останніх п’яти років. Просторовий аналіз показав, що понад 75 % праць опубліковані авторами з США, Канади, Італії, Німеччини, Об’єднаного Королівства, Австралії, Франції, Індії, Китаю та Ірану. Здійснення кластерноого аналізу наукових публікацій за рівнем тісноти зв’язків понятійного апарату дозволило визначити шість актуальних напрямків досліджень, пов’язаних із функціонуванням підприємств служби крові: здача крові, зразки крові, дослідження крові, фактори впливу, плазма та використання крові (за базою даних Scopus); інфекції, зберігання компонентів, поведінка донорів, утримання рівня донацій, вплив донацій (зокрема на здоров’я), ризики донорства (за базою даних Web of Science). При здійсненні еволюційно-часового аналізу публікацій було виявлено, що кластер «Інфекції» сформувався у 2012–2014 роках, «Поведінка» та «Утримання донацій» – у 2016–2018 роках, «Вплив донацій» – у 2018 році. Кластери «Зберігання компонентів», «Ризики донорства» розвивалися в 2010–2016 роках. Праці останніх років зосереджені на здоров’ї донорів, дослідженні клітин крові, впливі пандемії Сovid-19 на донорство. Результати проведеного статистичного аналізу наочно демонструють важливість удосконалення принципів та методів функціонування підприємств служби крові. В останні роки спостерігається стрімке скорочення обсягів заготівлі крові та її компонентів та кількості добровільних безоплатних донорів, що втричі менше за рекомендовані нормативи ВООЗ та існуючі потреби медичних закладів. Потреби служби крові України задовольняються лише на 30–40 % від необхідних. Авторкою виявлено та систематизовано основні детермінанти функціонування МСП СК, пов’язані з проблемами галузі, які можуть вирішуватися на рівні підприємства, зокрема безпекові (проблема забезпечення медичної галузі компонентами та препаратами донорської крові належної безпечності; відсутність достатньої бази постійних донорів), управлінські (відсутність належної популяризації добровільного донорства з боку держави; відсутність достатньої бази постійних донорів; великий відсоток списання компонентів крові, зокрема після закінчення терміну зберігання; недостатня кількість персоналу в галузі), інформаційні (відсутність достатньої бази постійних донорів; недостатня кількість донорів; існування великої кількості бар’єрів (страхів) до донорства; відсутність належної популяризації добровільного донорства з боку держави) та економічні (відсутність фінансування маркетингової діяльності; недостатня кількість донорів; проблема забезпечення медичної галузі продуктами донорської крові у достатній кількості; проблема конкурентоспроможності на ринку). Було удосконалено теоретико-методичний підхід до формування маркетингових детермінант функціонування МСП СК, в основі якого лежить комплекс маркетингу 7Р (товар, ціна, просування, збут, люди, бізнес-процеси та фізичне оточення). На відміну від існуючих, він узгоджений із цільовими аудиторіями та дозволяє розробити заходи щодо оптимізації безпекових, управлінських, інформаційних та економічних детермінант ефективності функціонування МСП СК. Cформовано теоретико-методичний підхід до формування концептуальної схеми функціонування МСП СК. Основними елементами концептуальної схеми є детермінанти функціонування МСП СК (безпекова, управлінська, інформаційна, економічна), цілі (оптимізація трудових ресурсів, оптимізація постачальників сировинної бази – донорів, забезпечення потреб закладів охорони здоров’я регіону в компонентах крові належної безпеки, оптимізація результативності підприємства служби крові в умовах конкурентного ринку), завдання (досягти 100 % укомплектованості фахівцями служби крові; мінімізувати частку відведень від донорства; максимізувати кількість та частку донорів від загальної кількості населення в регіоні; максимізувати кількість донацій, заготовлених компонентів та кроводач від однієї людини; підвищити ефективність реклами; максимізувати кількість та частку постійних донорів; забезпечити щорічний приріст донорів; мінімізувати кількість реакцій при переливанні компонентів крові; збільшити частку аферезних тромбоцитів до 100 %; мінімізувати частку браків компонентів крові; оптимізувати витрати на просування; мінімізувати закупівельну ціну компонентів крові для банків крові; максимізувати частку продажів компонентів зовнішнім клієнтам; скоротити частку списань компонентів крові), етапи управління (аналіз, оцінювання, планування, реалізація та контроль), бізнес процеси (заготівля (донорство), обробка, зберігання та карантинізація, розподіл), суб’єкти (засновники, директор та його заступники), об’єкти (складові комплексу маркетингу), ресурси (фінансові, матеріально-технічні, трудові) та принципи управління. Цей підхід, на відміну від існуючих, передбачає орієнтацію на покращання безпекової, інформаційної, управлінської, економічної детермінант та узгоджений із бізнес-процесами та принципами управління. Враховуючи специфічні для МСП СК бізнес-процеси (заготівля (донорство)), обробка, зберігання, карантинізація та розподіл) та функції управління (аналіз, оцінювання, планування, реалізація і контроль), було розроблено алгоритм управління МСП СК. Він передбачає ідентифікацію та оцінювання детермінант функціонування (безпекову, управлінську, економічну та інформаційну), визначенні цілей та індикаторів ефективності функціонування, аналіз досяжності цілей щодо заготівлі, обробки, зберігання, карантинізації та розподілу, сегментацію, визначення інструментів досягнення цілей, реалізацію заходів у розрізі бізнес-процесів, контроль за реалізацією та оцінку відповідності запланованим показникам. Авторкою сформовано науково-методичний підхід до гармонізації компонентів менеджменту малих і середніх підприємств служби крові, який враховує актуальні проблеми галузі, стратегічні цілі та підцілі, цільові сегменти споживачів, елементи комплексу маркетингу, а також індикатори, що дозволяють оцінити ступінь досягнення поставлених цілей. Для оцінки рівня ефективності функціонування МСП СК, розроблено методичний інструментарій інтегрального оцінювання. Він передбачає формування інформаційної бази та визначення детермінант ефективності функціонування МСП СК, нормалізацію 20 індикаторів ефективності функціонування МСП СК, визначення вагогомості детермінант ефективності функціонування МСП СК та їх індикаторів методом головних компонент, розрахунок групових показників оцінювання детермінант ефективності функціонування МСП СК та визначення їх рівня відповідно до градації ефективності. Відповідно до рівня ефективності запропоновано заходи щодо підвищення ефективності функціонування МСП СК у розрізі детермінант їх функціонування. На основі запропонованого інструментарію проведено оцінювання рівня ефективності функціонування двох підприємств служби крові (Сумський ОЦСК і Харківський ОЦСК) за чотирма детермінантами. Встановлено, що в Сумському ОЦСК упродовж останніх трьох років безпекова складова знаходиться на середньому рівні, управлінська, інформаційна та економічна – на високому. У Харківському ОЦСК упродовж 2021–2023 рр. усі складові – на середньому рівні. З метою визначення напрямів дій залежно від рівня ефективності функціонування МСП СК сформовано систему заходів щодо підвищення ефективності функціонування МСП СК, яка включає перелік напрямів поліпшення функціонування МСП СК за цільовими аудиторіями, складовими комплексу маркетингу, за кожним рівнем ефективності (високий, середній, низький) та детермінантами функціонування. Розроблено дорожню карту запровадження заходів щодо удосконалення функціонування малих та середніх підприємств служби крові, що дозволяє формалізувати перелік конкретних заходів, структурувати їх за основними проблемами, визначити перелік основних стейкхолдерів, відповідальних за реалізацію кожного заходу на бізнес-процесах МСП СК (заготівлі, обробці, зберіганні, карантинізації та розподілі). Запропоновані заходи передбачають, що для забезпечення ефективного функціонування підприємств служби крові мають залучатися стейкхолдери (асоціації донорства крові, молодих донорів крові, підприємства та організації регіону, маркетингові агентства, засоби масової інформації, заклади охорони здоров’я, органи державної влади, Міністерство енергетики України, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, заклади вищої та післядипломної освіти). Врахування пропозицій розробленої дорожньої карти сприятиме досягненню цілей та отриманню суттєвих результатів для підвищення рівня забезпечення компонентами крові населення та їх конкурентоспроможності. Дана дорожня карта також дозволить представникам органів державної влади, населенню та підприємцям узгодити використання відповідних інструментів, залучити необхідних стейкхолдерів до прийняття рішень та налагодити відносини у сфері забезпечення донорською кров’ю та її компонентами населення. Результати проведеного аналізу можуть бути корисними для подальших емпіричних досліджень, а саме для оцінки ефективності функціонування малого чи середнього підприємства служби крові, при розробленні програм просування, реорганізації підприємства служби крові чи розробленні заходів щодо підвищення його ефективності.Item Трансфер зелених інновацій в енергетиці України: мультиплікативна стохастична модель переходу до вуглецево-нейтральної економіки(Сумський державний університет, 2022) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мінченко, Марія Геннадіївна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Голиченко, Ксенія Валеріївна; Holychenko, Kseniia Valeriivna; Сагер, Людмила Юріївна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana Oleksandrivna; Колотіліна, Олена Василівна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Тимощенко, В.К.; Петрина, В.В.; Пушкарь, А.Я.Об’єкт наукової роботи – економічні відносини, що виникають у ланцюзі від створення зелених енергоінновацій до їх масштабування та формування саморегульованої вуглецево-нейтральної економічної системи. Предмет наукової роботи – методологічні положення та методичний інструментарій багатокритеріального моделювання найбільш ефективного та швидкого трансферу енергоінновацій, що створить основу дорожньої карти переходу до вуглецево-нейтральної економіки. Мета – формалізація оптимальних умов для вертикального/горизонтального кроссекторного трансферу енергоінновацій на основі розробленої стохастичної KTT-GSCM моделі, яка стане основою для формування дорожньої карти оптимізації траєкторії переходу до вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки. В результаті підготовки наукової роботи, виконавцями отримано такі результати: 1. Систематизовано теоретичні підходи до вивчення драйверів переходу до вуглецево-нейтральної економіки . 2. Здійснено аналіз світового досвіду у сфері наукових досліджень щодо подалання енергетичної бідності та підтримки інновацій у сфері відновлюваної енергетики. 3. Розроблено науково-методичний підхід щодо моделювання та прогнозування інноваційно-інвестиційної складової у розвитку відновлювальної енергетики.Item Інноваційні трансформації в енергетиці для сталого розвитку та національної безпеки: smart-технології та екологічна відповідальність(Сумський державний університет, 2022) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Колосок, Світлана Іванівна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Смоленніков, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Кривич, Яна Миколаївна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana Oleksandrivna; Хааг, В.Х.; Шевченко, К.В.Об’єкт дослідження – система соціо-еколого-економічних відносин, які виникають при забезпеченні екологічно відповідальних smart трансформацій в енергетиці. Метою дослідження є дослідження фундаментальних засад розбудови енергетичного сектору на принципах сталого та екологічно відповідального розвитку. Методи дослідження – використано економіко-математичне моделювання формуванні системи критеріїв та описі передумов трансформації об’єднаної енергетичної системи з використанням альтернативних джерел енергії. У результаті виконання роботи було формалізовано та систематизовано опис розвитку енергетичної галузі національної економіки в умовах глобальних та локальних безпекових викликів при споживанні природного газу, нафти та виробництві атомної енергії шляхом побудови матриці факторів при переході до кліматично нейтральної економіки та каталізації сталого інноваційного розвитку. Сформовано базу даних екосистемної трансформації енергетичного сектору з врахуванням предикторів чистого виробництва електроенергії з відновлюваних ресурсів на принципах кліматичної нейтральності та інклюзивної збалансованості шляхом поєднання інструментарію Data Mining, Machine Learning, Deep Learning. Розроблено методологію нівелювання конфліктів стейкхолдерів та безпекові патерни у форматі інституційного партнерства стейкхолдерів і стратегії розумної інтеграції між секторами. Сформовано систему критеріїв та опис передумов трансформації об’єднаної енергетичної системи з використанням альтернативних джерел енергії з метою досягнення вуглецевого нейтралітету до 2050 року на базі моделі марковського перемикання для трьох режим.Item Когнітивна модель комерціалізації інновацій в умовах Індустрії 4.0: захист інтелектуального капіталу, маркетинг та комунікації(Сумський державний університет, 2022) Сагер, Людмила Юріївна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Сигида, Любов Олексіївна; Syhyda, Liubov Oleksiivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Котенко, Станіслав Ігорович; Kotenko, Stanislav Ihorovych; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Нехорошкова, Юлія Миколаївна; Nekhoroshkova, Yuliia Mykolaivna; Ілляшенко, А.П.; Шевченко, К.В.; Шимошенко, А.О.; Назаренко, А.П.Об’єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між стейкхолдерами у процесі перетворення ідеї в інновації, а далі – в економічну вигоду, з урахуванням відповідного маркетингово-комунікаційного супроводу й інтелектуальної захищеності. Мета роботи – формалізація оптимальних умов для дифузії та масштабування інновацій на глобальному ринку в умовах Індустрії 4.0 на основі розробленої когнітивної моделі комерціалізації інновацій, яка стане основою формування дорожньої карти оптимізації комерціалізаційних процесів на основі поєднує трьох критеріальних ознак – ефективні комунікації, інтелектуальна захищеність та маркетинговий супровід. В результаті підготовки наукової роботи, виконавцями отримано такі результати: 1. Систематизовано теоретичні підходи та кращі світові практики комерціалізації інновацій. 2. Здійснено аналіз світового досвіду розроблення моделей комерціалізації інновацій, що містять переваги та прогалини цих моделей. 3. Розроблено методологічні схеми розширеної та спрощеної комунікаційної взаємодії учасників ланцюга комерціалізації інновацій, що враховують типи стейкхолдерів, залучених до конкретних ланцюгів, та комбінацію їх «жорстких» і «м’яких» навичок.