Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
38 results
Search Results
Item Соціально-економічне відновлення після COVID-19: моделювання наслідків для макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Didenko, Iryna Viktorivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Мільчаков, Сергій Олегович; Milchakov, Serhii Olehovych; Шалда, А.А.; Стороженко, Наталія Олександрівна; Storozhenko, Nataliia Oleksandrivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.; Сидорова, М.Є.; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychОб`єкт дослідження – економічні відносини, що явні та латентні причинно-наслідкові зв’язки між соціально-економічними детермінантами, що опосередковують вплив COVID-19 на макроекономічну стабільність, національну безпеку та резільєнтність громад. Метою роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження формалізації регіональних та національних паттернів резистентності (соціально-економічні, поведінкові та фінансові детермінанти, а також параметри громадського здоров’я) до деструктивного впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність, національну безпеку та резільєнтність громад, що сформувалися в Україні та світі до початку пандемії та у пандемічний період. Під час дослідження використано такі методи як логіко-історичний, монографічний, бібліометричний, системно-структурний, статистичний аналіз, регресійне моделювання на панельних даних, мультиваріантний аналіз (метод головних компонент), кореляційний аналіз, кластерний аналізу, тест Грейнджера, метод Фішберна. Здійснено аналіз тенденцій та просторово-часових закономірностей поширення COVID-19. Розроблено з урахуванням чутливості їх складових до деструктивного впливу COVID-19 інтегральні показники оцінювання рівнів макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад. Ідентифіковано муніципальні та національні паттерни резистентності макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад до деструктивного впливу пандемії COVID-19. Визначено основні закономірності зміни цих паттернів у допандемічний період та період активного розгортання пандемії.Item Вплив COVID-19 на трансформацію системи медико-соціального забезпечення населення: економічні, фінансово-бюджетні, інституційно-політичні детермінанти(Сумський державний університет, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Корощенко, В.О.Об’єкт дослідження – організаційно-економічні відносини, що виникають при формуванні та функціонуванні системи медико-соціального забезпечення населення, її трансформації внаслідок пандемії COVID-19. Мета роботи – визначення індикаторів прояву наслідків пандемії COVID-19 та впливу цього явища на подальший напрямок розвитку країн, а також виявлення релевантних детермінант різного спрямування, які спричинили нерезільєнтність національних систем медико-соціального забезпечення населення. Методи дослідження – методи бібліометричного аналізу, бенчмаркінг-аналіз, компаративний аналіз, нелінійне канонічне кореляційне моделювання, багатовимірний структурний модеративно-медіаторний аналіз, адитивна мультиплікативна згортка, поліном Колмогорова-Габора, logit- та probit-моделювання, метод Ірвіна. Здійснено аналіз наукового доробку щодо ролі системи медико-соціального забезпечення населення в підтриманні національної безпеки. Виявлено основні детермінанти, що визначають ефективність цієї системи. Проведено дослідження причинно-наслідкових взаємозв’язків та синергетичних ефектів, що мали місце під час пандемії COVID-19. Виміряні флуктуації розвитку країн через пандемію. Окреслено основні фактори, що спричинили нерезільєнтність національних систем медико-соціального забезпечення населення до впливу COVID-19.Item Вплив COVID-19 на трансформацію системи медико-соціального забезпечення населення: економічні, фінансово-бюджетні, інституційно-політичні детермінанти(Сумський державний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Коломієць, Світлана Володимирівна; Kolomiiets, Svitlana Volodymyrivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Волк, А.; Малик, Р.; Храмова, К.Здійснено оцінювання ефективності моделей медико-соціального забезпечення, країн ЄС та України з урахуванням впливу пандемії COVID-19 відповідно до їх класифікації (Беверіджа, Бісмарка, змішана). За результатами розрахунків виявлено, що в існуючій вибірці країн відсутня еталонна модель медико-соціального забезпечення населення, яка б показала доведену ефективність в умовах впливу пандемії коронавірусу. Національна система України показує наявність певних резервів у кількості лікарів та щодо рівномірності доходів, витрат на соціальний захист, але щодо інших показників у ряді проаналізованих вона виявила слабкі місця: фінансування витрат на охорону здоров’я, витрати на фінансування фізичної культури та спорту, рейтинг країн за рівнем медицини тощо. Обґрунтовано трансформації причинно-наслідкових зв’язків між показниками соціально-економічної складової національного розвитку та медичними показниками у допандемічний та період з урахуванням пандемії. Ідентифіковано, що в період дії пандемії коронавірусу кількість таких зв’язків істотно зросла. Емпірично доведено, що патерни поведінки населення мають статистично значущий вплив на резильєнтність сфери охорони здоров’я національної економіки до впливу пандемії коронавірусу. Визначено параметри побудови системи медико-соціального забезпечення населення в резильєнтному до COVID-19 форматі. Найкращого сценарію мінімізації негативних впливів можливо досягти при високому рівні забезпеченості лікарями та лікарняними ліжками. Необхідною умовою підвищення ефективності є рівень довіри до медицини.Item Соціально-економічне відновлення після COVID-19: моделювання наслідків для макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад(Сумський державний університет, 2023) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Позовна, Ірина Вікторівна; Pozovna, Iryna Viktorivna; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Дрозд, Сергій Анатолійович; Drozd, Serhii Anatoliiovych; Пуговкіна, Ю.; Куровська, Ю.; Селезньова, О.; Рудиченко, А.; Поліщук, А.Виконавцями проєкту виявлено на засадах регресійного моделювання на панельних даних найбільш релевантні фінансові та соціально-економічні детермінанти, а також фактори громадського здоров’я, які вплинули на резистентність макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад до абсорбції деструктивних трендів, спричинених пандемією COVID-19, а також формалізовано зміну паттернів впливу релевантних соціально-економічних та фінансових детермінант, факторів громадського здоров’я на інтегральні показники національної безпеки, макроекономічної стабільності та резільєнтності громад у допандемічний період (2000-2019 рр.) та період активного розгортання пандемії (2020-2022 чи останній доступний період). Ідентифіковано за допомогою дистрибутивно-лагового моделювання часові закономірності (тестування на наявність лагу до 3 років) впливу релевантних фінансових, соціально-економічних та детермінант, а також факторів громадського здоров’я на інтегральні показники макроекономічної стабільності, національної безпеки (у її інтегральному вигляді та у розрізі окремих складових: екологічної, економічної та соціальної безпеки держави) та резільєнтності громад. Визначено з використанням регресійного та структурного моделювання канали поширення шоків, спричинених пандемією COVID-19, шляхом ідентифікації явних та латентних закономірностей впливу релевантних фінансових, соціально-економічних детермінант, а також факторів громадського здоров’я на інтегральні показники макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад, а також формалізації закономірностей синергетичного підсилення впливу фінансових, соціально-економічних детермінант, а також факторів громадського здоров’я один на одного.Item Когнітивна модель комерціалізації інновацій в умовах Індустрії 4.0: захист інтелектуального капіталу, маркетинг та комунікації(Сумський державний університет, 2023) Сагер, Людмила Юріївна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Нехорошкова, Юлія Миколаївна; Nekhoroshkova, Yuliia Mykolaivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Нєшева, Анастасія Дмитрівна; Niesheva, Anastasiia Dmytrivna; Котенко, Станіслав Ігорович; Kotenko, Stanislav Ihorovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Храмова, К.; Колесник, Д.; Слюсаренко, Анна Діана Дмитрівна; Sliusarenko, Anna Diana DmytrivnaВиконавцями проєкту проаналізовано основні аспекти оцінки та інтенсифікації ланцюга комерціалізації інновацій з фокусом на взаємодії "освіта – інтелектуальний капітал – діджиталізація". Сформовано базу оціночних показників, що ґрунтується на розробленій моделі визначення взаємозв’язків між індикаторами, які характеризують рівень освіти, її інноватизацію, ступінь цифровізації та комплексними показниками легкості ведення бізнесу. Визначено каталізатори інтенсифікації комерціалізації і виявлено позитивний вплив коопетиції бізнесу та науки на обсяг прибутку від інновацій. Застосовано FCM-карти для формалізації зв’язків між факторами, що активізують взаємодію стейкхолдерів. Також сформовано шляхи подолання ризиків у процесі комерціалізації інновацій, включаючи встановлення причинно-наслідкового зв’язку між співпрацею бізнесу та науки та доходами від інтелектуальної власності. Висвітлено методичний підхід до вибору стратегії управління інтелектуальним капіталом інноваційних підприємств та розроблено моделі для визначення розривів і критичних точок у співпраці бізнесу та освіти для трансферу інновацій. Розроблено трьохполюсну барицентричну економіко-математичну модель (центроїд трикутника) для оцінювання оптимального співвідношення трьох базових компонент процесу комерціалізації інновацій – комунікації, маркетингу та інтелектуального капіталу.Item Система управління відходами в циркулярній економіці: фінансові, соціальні, екологічні та енергетичні детермінанти(Сумський державний університет, 2023) Агаєв, Р.А.; Амоша, О.О.; Бехтер, Л.А.; Бойко, О.В.; Бондар, Ю.А.; Бурковська, А.В.; Бурковська, А.І.; Буряк, А.А.; Бутенко, Е.О.; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Весперіс, Світлана Зієдонисівна; Vesperis, Svitlana Ziiedonysivna; Власенко, В.В.; Губанова, О.Р.; Денисенко, М.О.; Добриніна, Л.В.; Дудля, К.Є.; Зомчак, Л.М.; Казимірова, В.О.; Капустін, О.Є.; Кириченко, М.С.; Клименко, К.В.; Клюєв, Е.С.; Коман, М.С.; Кононова, О.Є.; Кочешкова, І.М.; Кришталь, Г.О.; Кудряшова, Д.О.; Кузьмін, Д.В.; Купінець, Л.Є.; Кухта, П.В.; Лапшин, Є.С.; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Лепьохін, О.В.; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Лищенко, О.Г.; Луньов, Л.Є.; Максимів, Ю.В.; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мінченко, М.Г.; Намонюк, В.Є.; Нестеренко, Володимир Іванович; Nesterenko, Volodymyr Ivanovych; Олейнікова, Л.Г.; Панченко, О.С.; Перепеліцин, Г.Б.; Полторак, А.С.; Редько, В.Є.; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Сатін, І.В.; Срібний, О.М.; Сторожук, Л.М.; Сулим, Вікторія Василівна; Sulym, Viktoriia Vasylivna; Сухорукова, А.Л.; Таран, С.Ф.; Ткаченко, Т.М.; Ухналь, Н.М.; Хапрова, Д.В.; Хмельковська, Т.В.; Хоменко, Л.М.; Череп, А.В.; Череп, О.Г.; Шебаніна, О.В.; Шевченко, О.І.; Шпілєвський, В.В.; Якубів, В.М.Монографія спрямована на систематизацію знань щодо системи управління відходами в циркулярній економіці в розрізі фінансових, соціальних, екологічних та енергетичних детермінантів. Порівняно досвід управління відходами в Україні та інших країнах.Item Методологічні засади забезпечення здорового розвитку національної економіки(Сумський державний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaДисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методологічного та методичного підґрунтя забезпечення здорового розвитку національної економіки у системі державного управління. У дисертації досліджено закономірність еволюції концепції здорового розвитку національної економіки. Поглиблено типологізацію підходів до оцінювання рівня здорового розвитку національної економіки з урахуванням двох параметрів: набору показників та інструментарію їх зведення. Розроблено методологічне підґрунтя оцінювання рівня здорового розвитку національної економіки з урахуванням системоутворювальних складових цього процесу та ступеня їх впливу на інтегральний показник. Розрахунки дозволили оцінити рівень здорового розвитку України, визначити його зміну в динаміці з виділенням його атракторів, інгібіторів, «критичних» точок. На основі проведеного бенчмаркінг-аналізу досвіду реалізації стратегії здорового розвитку на національному рівні визначено важливість маркетингової політики у підтримці такого розвитку. Обґрунтовано, що регіон як територіальна одиниця національної економіки є каталізатором її здорового розвитку. Інтерпретація регіональних кластерів за рівнем їх здорового розвитку дала можливість формалізувати визначальні фактори його забезпечення: промоція та адвокація здоров’я, підвищення ефективності системи медико-соціального забезпечення населення, диджиталізація сфери охорони здоров’я. Розроблено теоретико-методологічний підхід до оцінювання впливу здорового розвитку регіону на його конкурентоспроможність. Здійснені розрахунки показали, що зростання рівня здоров’я в регіоні формує визначальні передумови до підвищення його конкурентних позицій. Це свідчить про те, що фактор здоров’я є атрактором національної привабливості. Здійснено аналіз ефективності національних моделей медико-соціального забезпечення в умовах дії факторів дестабілізації. Емпірично обґрунтовано наявність трансформацій у причинно-наслідкових зв’язках між показниками соціально-економічної складової національного розвитку та медичними показниками у допандемічний та період з урахуванням пандемії. Виявлено, що зміни у взаємозв’язках між різними групами індикаторів викликані змінами патернів поведінки населення, на що доцільно звертати увагу при розробленні та впровадженні заходів державної політики щодо здорового розвитку національної економіки. Доведено, що патерни поведінки населення мають статистично значимий вплив на резильєнтність національної економіки. Запропоновано концентричну модель маркетингу здорового розвитку національної економіки. Обґрунтовано, що доцільним є використання поєднаного впливу традиційних та інноваційно-цифрових інструментів комунікаційної взаємодії між стейкхолдерами здорового розвитку національної економіки. Класифіковано моделі поведінки споживачів у сегменті здорової продукції як складової здорового розвитку національної економіки. Визначено, що для всіх виокремлених моделей споживчої поведінки дієвим інструментом комунікації є вебресурси. Розроблено науково-методологічний підхід до оцінювання рівня якості залучення цільової аудиторії національними вебресурсами сфери охорони здоров’я. Розроблено підхід до прогнозування зміни рівня внутрішньогалузевої торгівлі у фармацевтичній галузі. У рамках запропонованої дорожньої карти здорового розвитку національної економіки визначені ключові індикатори досягнення цілей реалізації політики здорового розвитку та пріоритетні кроки їх реалізації.Item Методологічні засади забезпечення здорового розвитку національної економіки(Сумський державний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaДисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методологічного та методичного підґрунтя забезпечення здорового розвитку національної економіки у системі державного управління. У дисертації досліджено закономірність еволюції концепції здорового розвитку національної економіки. Поглиблено типологізацію підходів до оцінювання рівня здорового розвитку національної економіки з урахуванням двох параметрів: набору показників та інструментарію їх зведення. Розроблено методологічне підґрунтя оцінювання рівня здорового розвитку національної економіки з урахуванням системоутворювальних складових цього процесу та ступеня їх впливу на інтегральний показник. Розрахунки дозволили оцінити рівень здорового розвитку України, визначити його зміну в динаміці з виділенням його атракторів, інгібіторів, «критичних» точок. На основі проведеного бенчмаркінг-аналізу досвіду реалізації стратегії здорового розвитку на національному рівні визначено важливість маркетингової політики у підтримці такого розвитку. Обґрунтовано, що регіон як територіальна одиниця національної економіки є каталізатором її здорового розвитку. Інтерпретація регіональних кластерів за рівнем їх здорового розвитку дала можливість формалізувати визначальні фактори його забезпечення: промоція та адвокація здоров’я, підвищення ефективності системи медико-соціального забезпечення населення, диджиталізація сфери охорони здоров’я. Розроблено теоретико-методологічний підхід до оцінювання впливу здорового розвитку регіону на його конкурентоспроможність. Здійснені розрахунки показали, що зростання рівня здоров’я в регіоні формує визначальні передумови до підвищення його конкурентних позицій. Це свідчить про те, що фактор здоров’я є атрактором національної привабливості. Здійснено аналіз ефективності національних моделей медико-соціального забезпечення в умовах дії факторів дестабілізації. Емпірично обґрунтовано наявність трансформацій у причинно-наслідкових зв’язках між показниками соціально-економічної складової національного розвитку та медичними показниками у допандемічний та період з урахуванням пандемії. Виявлено, що зміни у взаємозв’язках між різними групами індикаторів викликані змінами патернів поведінки населення, на що доцільно звертати увагу при розробленні та впровадженні заходів державної політики щодо здорового розвитку національної економіки. Доведено, що патерни поведінки населення мають статистично значимий вплив на резильєнтність національної економіки. Запропоновано концентричну модель маркетингу здорового розвитку національної економіки. Обґрунтовано, що доцільним є використання поєднаного впливу традиційних та інноваційно-цифрових інструментів комунікаційної взаємодії між стейкхолдерами здорового розвитку національної економіки. Класифіковано моделі поведінки споживачів у сегменті здорової продукції як складової здорового розвитку національної економіки. Визначено, що для всіх виокремлених моделей споживчої поведінки дієвим інструментом комунікації є вебресурси. Розроблено науково-методологічний підхід до оцінювання рівня якості залучення цільової аудиторії національними вебресурсами сфери охорони здоров’я. Розроблено підхід до прогнозування зміни рівня внутрішньогалузевої торгівлі у фармацевтичній галузі. У рамках запропонованої дорожньої карти здорового розвитку національної економіки визначені ключові індикатори досягнення цілей реалізації політики здорового розвитку та пріоритетні кроки їх реалізації.Item Практикум із маркетингу послуг(Сумський державний університет, 2023) Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaНавчальний посібник спрямований на засвоєння здобутих теоретичних знань, формування та закріплення практичних умінь, навиків керівництва й менеджерської діяльності у сфері маркетингу послуг, розвиток критичного мислення й творчого під-ходу до вирішення управлінських проблем і ситуацій для сервісних підприємств уста-нов та організацій завдяки маркетингу. Зважаючи на це, до кожної з тем навчальної дисципліни «Маркетинг послуг» подані контрольні запитання, дискусійні (проблемні) запитання для обміркування та формулювання своєї думки, практичні завдання та завдання для самоаналізу власних якостей і вмінь, кейси для аналізу, тестування для самоконтролю, корисна інформація з практики та список рекомендованої літератури.Item Стратегії розвитку національної служби крові в системі медико-соціального забезпечення населення(Сумський державний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia MykolaivnaУ монографії розглядаються стратегії розвитку національної служби крові в системі медико-соціального забезпечення населення. Здійснено бенчмаркінг-аналіз програм розвитку служби крові на міжнародному та національному рівнях. Наведено результати аналізу стану служби в Україні та за кордоном. Проаналізований світовий досвід упровадження маркетингу служби крові з авторськими пропозиціями щодо його вдосконалення в національний службі крові.