Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
5 results
Search Results
Item Процес формування нових екологічно безпечних добрив пролонгованої дії на основі сировини фосфоритових родовищ(Сумський державний університет, 2022) Яновська, Ганна Олександрівна; Yanovska, Hanna Oleksandrivna; Вакал, Сергій Васильович; Vakal, Serhii Vasylovych; Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Вакал, Вікторія Сергіївна; Vakal, Viktoriia Serhiivna; Школа, Вікторія Юріївна; Shkola, Viktoriia Yuriivna; Зеленський, Анатолій Миколайович; Zelenskyi, Anatolii Mykolaiovych; Скляр, Василь Іванович; Skliar, Vasyl Ivanovych; Рудавіна, Наталія Михайлівна; Rudavina, Nataliia MykhailivnaГлобальні кліматичні зміни, які відбуваються в світі, вже призводять до необхідності перегляду підходів до функціонування аграрного сектору в Україні і номенклатури туків, що можуть забезпечити стале вирощування сільськогосподарських культур. Слід зазначити, що для подолання глобальної продовольчої кризи виробництво зерна в Україні та інших країнах необхідно збільшити за рахунок впровадження інноваційних технологій ведення сільського господарства, спрямованих на підвищення родючості землі та врожайності сільськогосподарських культур за зменшених викидів CO2, зниження антропогенного навантаження на довкілля, а також ефективне виробництво добрив на основі переходу до зеленої енергетики та альтернативних джерел енергії [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7]. У зв’язку з цим широке застосування традиційних азотних добрив потребує підвищення коефіцієнта використання поживних речовин. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є уповільнення швидкості розчинення гранул азоту і, відповідно, більш повноцінне живлення рослин шляхом їх капсулювання полімерними та фосфоровмісними оболонками. Останнім часом, у тому числі авторським колективом, уже розроблено низку органо-мінеральних добрив, які дозволили підвищити на 20–30 % урожайність досліджуваних культур і вміст гумусу в ґрунті, зменшити непродуктивні втрати азоту під час їх виробництва та використання. Такого ефекту вдалося досягти шляхом введення в фосфоровмісне покриття азотного ядра гранули мікроелементів, гуматів натрію, калію, кальцію, а також біовугілля. Водночас, збільшення посушливих днів у період вегетації рослин не дозволяє розкрити потенціал капсульованих добрив пролонгованої дії, що веде до суттєвих втрат врожаю і економічних збитків. Нагальною потребою сьогодення є розробка рецептур добрив, що дозволяють посилити механічну міцність рослин, забезпечити їх стійкість до різноманітних негативних факторів. Одним із шляхів вирішення зазначеного протиріччя є розробка органо-мінеральних комплексів пролонгованої дії, в якому доцільно застосовувати натуральні мінерали та сполуки. Такий підхід стимулює зусилля дослідників на розробку складу покриття, яке буде за рахунок пористості зберігати вологу в ґрунті й уміст корисних речовин. Поживні властивості вивчених раніше фосфат-глауконітових концентратів пропонується посилити таким сорбентом, як діатоміт, який є осадовою гірською породою. Відмінною особливістю цього компоненту є його пориста структура й високий уміст кремнієвих сполук, які мають біогеохімічну активність і покращують обмін азоту й фосфору в тканинах рослин. Дрібнодисперсний діатоміт знаходить також самостійне застосування як натуральний біоінсектицид. Отримані методом окатування капсульовані добрива містять 22 % N, 7 % P2O5, 5,5 % SiO2. Статична міцність 1,72 МПа. Мікроскопічні дослідження наведених зразків дрібнодисперсного діатоміту та капсульованого карбаміду, виконані на скануючому електронному мікроскопі, показують, що порошок діатоміту є частинками переважно розміром не більше 20 мкм. При цьому на окремих частках є пори розміром не більше 600 нм. Спектральний аналіз зразка показує, що основним елементом є силіцій. Дослідження поверхні фосфатовмісного покриття гранули дозволило визначити, що включення до складу покриття дрібнодисперсного діатоміту формує щільнішу пористу структуру. Наявність пористих частинок діатоміту по всій товщині капсульного шару дозволяє створити розвинену пористу поверхню не тільки для пролонгуючого ефекту дії азотного ядра на гранули, але і для акумуляції вологи ґрунту, що дає можливість у поєднанні з кремнієвими сполуками, які знаходяться в складі покриття, підвищити стресостійкість рослин у засушливий період вегетації. Наявність кремнієвих сполук у складі гранул знижує небезпеку пошкодження посівів, підвищує стійкість рослин до дії шкідливих речовин і хвороб, а також зменшує накопичення важких металів у сільськогосподарській продукції. Проведені розрахунки показників оцінки відповідності нового виду добрива інтересам усіх суб’єктів ринку свідчать про прийнятність виробництва та виведення на ринок нового виду добрива. Запровадження нового виду добрива у сферу виробництва та споживання сприятиме зростанню безпеки не лише виробника та споживача, а й сприятиме підвищенню рівня національної безпеки, глобальної конкурентоспроможності країни, інклюзивному та «зеленому» зростанню економіки, прискоренню досягнення Цілей сталого розвитку та кліматичної нейтральності.Item Науково-технічний звіт про виконання завдань Перспективного плану розвитку наукового напряму "Технічні науки" Сумського державного університету(Сумський державний університет, 2023) Івченко, Олександр Володимирович; Ivchenko, Oleksandr Volodymyrovych; Юхименко, Микола Петрович; Yukhymenko, Mykola Petrovych; Іванов, Віталій Олександрович; Ivanov, Vitalii Oleksandrovych; Берладір, Христина Володимирівна; Berladir, Khrystyna Volodymyrivna; Вакал, Вікторія Сергіївна; Vakal, Viktoriia Serhiivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Hovorun, Tetiana Pavlivna; Денисенко, Юлія Олександрівна; Denysenko, Yuliia Oleksandrivna; Євтухов, Артем Віталійович; Yevtukhov, Artem Vitaliiovych; Кушніров, Павло Васильович; Kushnirov, Pavlo Vasylovych; Павленко, Іван Володимирович; Pavlenko, Ivan Volodymyrovych; Скиданенко, Максим Сергійович; Skydanenko, Maksym Serhiiovych; Євдокимов, О.Д.; Заєць, О.А.; Ілюхін, М.І.; Мовчан, Р.В.; Остапенко, Б.А.; Потомаха, Д.Ю.; Соловйов, Д.А.; Тіцький, Р.В.; Гринько, Д.К.; Коваленко, Д.С.; Костюк, Н.В.; Кулак, О.О.; Мельник, Р.Ю.; Мандрика, О.О.; Міщенко, Д.І.; Москальчук, О.М.; Острога, Д.В.; Острога, Р.О.; Пирогов, Х.С.; Рудецька, Л.В.; Сергієнко, А.Р.Метою роботи є виконання завдань відповідно до пріоритетних тематичних напрямів, зазначених на 2023 рік у розділі 2 Перспективного плану розвитку Сумського державного університету за науковим напрямом «Технічні науки» за період з 2021 по 2025 роки, зокрема: підвищення агрохімічної та технологічної ефективності органо-мінеральних фосфоровмісних добрив за рахунок збільшення масової частки водорозчинного фосфору під час переробки сировини українських родовищ фосфоритів та сорбентів – прикладного дослідження, що виконується в рамках пріоритетного тематичного напрямку «Процеси двофазної газодинамічної, інерційно-фільтруючої, вібраційно-інерційної сепарації, з супутнім тепломасообміном (сепарація з конденсацією)», який зазначений у Перспективному плані розвитку Сумського державного університету за науковим напрямом «Технічні науки» за період з 2021 по 2025 роки; підвищення продуктивності механічного оброблення матеріалів шляхом розроблення комплексного підходу до проєктування систем захоплення деталей та способів зменшення вібрацій процесу різання – прикладного дослідження, що виконується в рамках пріоритетного тематичного напрямку "Підвищення ефективності оброблення деталей на токарних верстатах шляхом керування динамікою процесу з високими частотами обертання шпинделя", який зазначений у Перспективному плані розвитку Сумського державного університету за науковим напрямом "Технічні науки" за період з 2021 по 2025 роки.Item Процес формування нових екологічно безпечних добрив пролонгованої дії на основі сировини фосфоритових родовищ(Сумський державний університет, 2020) Яновська, Ганна Олександрівна; Яновская, Анна Александровна; Yanovska, Hanna Oleksandrivna; Вакал, Сергій Васильович; Вакал, Сергей Васильевич; Vakal, Serhii Vasylovych; Артюхов, Артем Євгенович; Артюхов, Артем Евгеньевич; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Вакал, Вікторія Сергіївна; Вакал, Виктория Сергеевна; Vakal, Viktoriia Serhiivna; Школа, Вікторія Юріївна; Школа, Виктория Юрьевна; Shkola, Viktoriia Yuriivna; Диченко, Тетяна Василівна; Дыченко, Татьяна Васильевна; Dychenko, Tetiana Vasylivna; Максименко, Б.О.; Зеленський, Анатолій Миколайович; Зеленский, Анатолий Николаевич; Zelenskyi, Anatolii Mykolaiovych; Скляр, Василь Іванович; Скляр, Василий Иванович; Skliar, Vasyl Ivanovych; Рудавіна, Наталія Михайлівна; Рудавина, Наталья Михайловна; Rudavina, Nataliia MykhailivnaПроведений орієнтовний розрахунок екологічної та економічної ефективності виробництва і застосування напівсухого методу отримання добрива з порошків фосфорита і карбаміду, капсульованого органо-мінеральною фосфатовмісною оболонкою, показав, що зменшення вологості фосфатовмісного покриття з 50 % до 12 % дозволяє зменшити енергетичні витрати на отримання добрива і теплове забруднення довкілля на 70 % у порівнянні з методом отримання гранул з розчинів. Запропоноване технічне рішення дозволяє запропонувати сільськогосподарським споживачам складне азотно-фосфорно-калійне добриво пролонгованої дії, а зміна товщини покриття надає можливість змінювати вміст поживних речовин NPK-добрива.Item Зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище при застосуванні азотних добрив з фосфоровмісним покриттям(Сумський державний університет, 2019) Вакал, Вікторія Сергіївна; Вакал, Виктория Сергеевна; Vakal, Viktoriia SerhiivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання щодо зниження техногенного забруднення довкілля завдяки розробленню і впровадженню екологічно безпечних органо-мінеральних добрив із застосуванням як сировини українських фосфоритів і торфу. Проведений аналіз способів підвищення ефективності використання азоту добрив засвідчив, що їх капсулювання мінеральними і природними компонентами з модифікуванням їх органічною складовою дозволяє мінімізувати екологічну небезпеку від забруднення довкілля нітратами, важкими металами та радіонуклідами. Оптимізовано й експериментально апробовано склад фосфатовмісної оболонки на основі амонізованого суперфосфату і гумату кальцію, який комплексно знижує швидкість дифузії поживних елементів капсульованих гранул карбаміду. Експериментально досліджено особливості одержання суперфосфату з фосфат-глауконітового концентрату Карпівського родовища, який характеризується високим значенням засвоюваного Р2О5, сульфатно-кислотним способом. Розроблено математичну модель кінетики вимивання водорозчинного азоту з капсульованої гранули, яка дозволяє розрахувати зміну концентрації азоту, що вимивається з різних видів добрив у часі. Розроблено технологічну схему процесу одержання фосфатовмісного покриття на гранулах азотних добрив і проведено її апробацію в дослідно-промислових умовах. За результатами агрохімічних випробувань виявлено, що досліджені марки добрив із покриттям на основі суперфосфату забезпечили достовірно встановлений приріст біомаси проростків ячменю порівняно з абсолютним контролем та іншими видами добрив. Установлено, що за технологією локального окультурення грунтів норми внесення капсульованих добрив можна скоротити в 2–3 рази, що дозволяє зменшити агрогенне навантаження на грунтовий шар. Здійснене еколого-економічне оцінювання зниження техногенного навантаження на довкілля під час застосування нових видів добрив за допомогою розрахунку коефіцієнтів небезпечності й екологічності капсульованих добрив показує, що розроблений склад добрива можна віднести до екологічно безпечних добрив.Item Зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище при застосуванні азотних добрив з фосфоровмісним покриттям(Сумський державний університет, 2019) Вакал, Вікторія Сергіївна; Вакал, Виктория Сергеевна; Vakal, Viktoriia SerhiivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання щодо зниження техногенного забруднення довкілля завдяки розробленню і впровадженню екологічно безпечних органо-мінеральних добрив із застосуванням як сировини українських фосфоритів і торфу. Проведений аналіз способів підвищення ефективності використання азоту добрив засвідчив, що їх капсулювання мінеральними і природними компонентами з модифікуванням їх органічною складовою дозволяє мінімізувати екологічну небезпеку від забруднення довкілля нітратами, важкими металами та радіонуклідами. Оптимізовано й експериментально апробовано склад фосфатовмісної оболонки на основі амонізованого суперфосфату і гумату кальцію, який комплексно знижує швидкість дифузії поживних елементів капсульованих гранул карбаміду. Експериментально досліджено особливості одержання суперфосфату з фосфат-глауконітового концентрату Карпівського родовища, який характеризується високим значенням засвоюваного Р2О5, сульфатно-кислотним способом. Розроблено математичну модель кінетики вимивання водорозчинного азоту з капсульованої гранули, яка дозволяє розрахувати зміну концентрації азоту, що вимивається з різних видів добрив у часі. Розроблено технологічну схему процесу одержання фосфатовмісного покриття на гранулах азотних добрив і проведено її апробацію в дослідно-промислових умовах. За результатами агрохімічних випробувань виявлено, що досліджені марки добрив із покриттям на основі суперфосфату забезпечили достовірно встановлений приріст біомаси проростків ячменю порівняно з абсолютним контролем та іншими видами добрив. Установлено, що за технологією локального окультурення грунтів норми внесення капсульованих добрив можна скоротити в 2–3 рази, що дозволяє зменшити агрогенне навантаження на грунтовий шар. Здійснене еколого-економічне оцінювання зниження техногенного навантаження на довкілля під час застосування нових видів добрив за допомогою розрахунку коефіцієнтів небезпечності й екологічності капсульованих добрив показує, що розроблений склад добрива можна віднести до екологічно безпечних добрив.