Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
44 results
Search Results
Item Вплив параметрів сопла активного потоку на ефективність рідинно-парового струминного апарату(Сумський державний університет, 2025) Гусєв, Данило Максимович; Husiev, Danylo MaksymovychДисертаційна робота направлена на дослідження робочого процесу сопла активного потоку рідинно-парового струминного апарату (РПСА), що працює за принципом струминної термокомпресії та дослідженню впливу геометричних параметрів надзвукової частини сопла активного потоку на процес пароутворення з метою оптимізації цього процесу. У існуючих технологічних системах, де використовуються пароструминні апарати, підвищення тиску пасивного потоку відбувається за рахунок енергії робочого струменя активного потоку. Вони мають ряд значних недоліків, які звужують межі їх застосувань та перешкоджають вдосконаленню конструкції. Це пов’язано з особливостями робочого процесу, і стосується, насамперед, обмеженого ступеня підвищення тиску в пароструминних апаратах, необхідності постійної генерації робочої пари у великій кількості, що веде до збільшення кількості допоміжних апаратів, що входять до установки. Наведені вище недоліки існуючих пароструминних агрегатів призводять до активного пошуку альтернативного рішення, і одним з таких може бути застосування двофазних струминних апаратів. Одним з перспективних рішень, в результаті якого можна досягти підвищення ефективності існуючих установок та створити енергоефективні нові системи можуть бути рідинно-парові струминні апарати, з водою в якості робочої рідини, як альтернативи, оскільки це дешеве робоче середовище з високими показниками ефективності. Як відомо, вода має низку унікальних властивостей при певних параметрах, що є перспективним для її застосування в РПСА. Ефективність РПСА, робочий процес якого заснований на принципі струминної термокомпресії насамперед, залежить від ступеня завершеності процесів пароутворення в соплі активного потоку. В такому апараті генерація робочої пари проходить всередині нього, а саме в надзвуковій його частині сопла активного потоку, де відбувається процес релаксаційного пароутворення недогрітої до насичення робочої рідини. І саме від конструкції сопла активного потоку буде залежати ефективність як самого апарату, так і системи в цілому. Тому метою даної дисертаційної роботи є дослідження процесу пароутворення в соплах активного потоку з профільованою надзвуковою частиною з одержанням витратних та енергетичних характеристик, що визначає подальші шляхи підвищення ефективності систем на основі таких апаратів. Основним змістом дисертації є удосконалення теплофізичної моделі та методики розрахунку рідинно-парового струминного апарату з соплом активного потоку профільованої надзвукової частини, визначення діапазону параметрів робочої рідини активного потоку, за яких можливе досягнення максимальної ефективності її витікання через канали, що розширюються, з пошуком шляхів підвищення ефективності систем на основі таких апаратів і одержанням витратних та енергетичних характеристик. Адекватність отриманої моделі підтверджено результатами експериментальних досліджень РПСА з соплами активного потоку еліптичної, параболічної та гіперболічної форм надзвукової частини в діапазонах початкового тиску Р01 = 6–20 бар та тиску на виході з сопла Ра = 0,3–1 бар. Теоретичне дослідження процесів пароутворення в соплах активного потоку з профільованою надзвуковою частиною проводилось за допомогою створеної автором методики та програми розрахунку на основі пропонованої теплофізичної моделі, створеної автором були одержані залежності зміни тиску та швидкості закипаючого потоку вздовж надзвукової частини сопла. В результаті математичного моделювання рідинно-парового струминного апарату з профільованою надзвуковою частиною параболічної, гіперболічної, еліптичної форм та форми, розрахованої за формулою Вітошинського в програмному комплексі Ansys CFX було одержано розподіл термодинамічних та режимних параметрів по довжині сопла активного потоку. В результаті цього аналізу було визначено коефіцієнти швидкості сопл з профільованою надзвуковою частиною, які знаходяться на рівні 0,915-0,987. Оптимальною геометричною формою надзвукової частини сопла можна вважати параболічну, для якої коефіцієнт швидкості знаходиться на рівні 0,93-0,987. Експериментальне дослідження РПСА дало змогу підтвердити механізм пароутворення в соплах активного потоку з профільованою надзвуковою частиною. Ділянка камери змішування за соплом активного потоку була виконана з прозорого матеріалу, що дозволило чітко визначити положення перерізу сопла, в якому відбувається відрив потоку від стінок каналу. Також завдяки цьому відбувалося дослідження режимних та енергетичних параметрів струменя робочого потоку на виході з сопл різної геометричної форми, а саме еліптичної, параболічної та гіперболічної. В результаті проведеного експериментального дослідження було визначено коефіцієнти швидкості сопл на різних режимах роботи. Під час аналізу результатів експериментальних досліджень підтверджено вплив геометричних параметрів сопла активного потока на показники ефективності процесу пароутворення робочого струмення, а саме форми його надзвукової частини. Сопло параболічної форми дає змогу на всій довжині отримати значення константи пароутворення 𝑏! ≈ #2⁄3, що дає змогу стверджувати про однакову інтенсивність пароутворення по довжині каналу. Значення вихідних параметрів (швидкість менша на 30-40 м/с та масовий паровміст пари більше в середньому на 30-35 % порівняно з конічним соплом з прямими стінками) у вихідному перерізі сопла параболічної форми також говорять про кращу завершеність процесу пароутворення в ньому. Під час дослідження ефективності профілювання надзвукової частини сопл активного потоку можна стверджувати, що сопло параболічної форми на 4-6 % ефективніше, порівняно з конічним та гіперболічним, в діапазоні значень величини початкового відносного недогрівання (1 – e s0) = 0,2–0,45, про що свідчать одержані результати, подані на рис. 3.17. Водночас сопло еліптичної форми має найвищу ефективність серед всіх сопл, але лише у вузькому діапазоні значень величини початкового відносного недогрівання (1 – e s0) = 0,3–0,4. Сопло, розраховане за формулою Вітошинського експериментально недосліджувалось, оскільки одержані результати числового дослілдження показали його низьку ефективність, порівняно з іншими соплами. Вочевидь, така форма сопла буде прийнятною для іншого елекменту РПСА, а саме для камери змішування. Оцінювання ефективності РПСА з профільованою надзвуковою частиною сопл активного потоку проводилось з використанням ексергетичного методу термодинамічного аналізу, що дало змогу визначити ексергетичну ефективність цих апаратів. Для визначення економічного ефекту від впровадження РПСА застосовувався новітній метод оцінки вартісних показників, а саме – термоекономічний аналіз. В результаті було отримано значення досяжних показників ефективності на різних режимах роботи РПСА. Оцінювання ефективності застосування установок на базі РПСА з профільованою надзвуковою частиною сопл активного потоку було проаналізовано на прикладах теплонасосної системи для потреб опалення вакуумної системи охолодження для виробництва біодизельного палива та системи відведення продуктів згоряння з парогенераторів котельних установок. В результаті проведених теоретичних та експериментальних досліджень були надані вказівки щодо вибору геометричних параметрів надзвукової частини сопла активного потоку РПСА при його застосуванні в термомеханічних системах. Аналіз розрахованих параметрів базових циклів і циклів із використанням агрегатів на базі РПСА, свідчить про перспективність пропонованих установок, оскільки за рахунок зниження термодинамічних параметрів робочої пари на вході в РПСА і значного спрощення конструкції та вартості основного устаткування досягається зменшення витрати робочої пари, підвищення рівня енергоефективності установок та підвищення екологчіної безпеки виробництв, де вони застосовуються. Підвищення ефективності установок, у яких використовується РПСА в середьому буде складати 1,5-2,5 рази.Item Детінізація та регуляторна ефективність екологічного оподаткування: оптимізаційне моделювання для забезпечення національної безпеки та раціонального природокористування(Сумський державний університет, 2022) Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Гуменна, Юлiя Григорiвна; Humenna, Yuliia Hryhorivna; Кобушко, Яна Володимирівна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Рекун, Максим Юрійович; Rekun, Maksym Yuriiovych; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Скворцова, Поліна Олексіївна; Skvortsova, Polina Oleksiivna; Востриков, Павло Миколайович; Vostrykov, Pavlo Mykolaiovych; Агафонова, Є.О.; Сергієнко, Юлія Сергіївна; Serhiienko, Yuliia Serhiivna; Городецька, М.О.; Король, А.С.Об`єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між органами державної влади та бізнесом в процесі формування та функціонування системи екологічного оподаткування. Мета роботи – наукове обґрунтування оптимального навантаження з екологічних податків та їх співвідношення з іншими податками, при якому забезпечується не лише фіскально-регуляторна ефективність екологічних податків, але й рівень сукупного податкового навантаження стає оптимальним, досягається баланс у ланцюзі "національна безпека – детінізація економіки – раціональне природокористування". Під час дослідження використано такі методи як логіко-історичний, системно-структурний аналіз, багатофакторний регресійний та кореляційний аналіз, панельний регресійний аналіз, аналіз часових рядів, каузальне моделювання, лагове моделювання, бібліометричний аналіз. Емпірично підтверджено позитивний вплив екологічного оподаткування на покращення ряду параметрів екологічної, енергетичної та економічної безпеки, а також на детінізацію економіки. Побудовано рейтинги окремих типів екологічних податків за рівнем їх регуляторної ефективності у розрізі різних об’єктів оподаткування. Ідентифіковано національну специфіку каузальних взаємозв’язків між екологічним оподаткуванням та тіньовою економікою. Формалізовано систему детермінант забезпечення раціонального природокористування, безпеки та детінізації національної економіки, що комплексно поєднує соціально-економічне та регуляторне середовище.Item Науково-методичні засади формування механізму антикризового менеджменту банку(Сумський державний університет, 2023) Сіняговський, Юрій Володимирович; Siniahovskyi, Yurii VolodymyrovychДисертаційна робота присвячена розв’язанню наукової проблеми, що полягає в удосконаленні теоретичних засад, науково-методичних підходів та практичного інструментарію формування механізму антикризового менеджменту банку. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз концепту банківських криз з використання трендового (інструментарій Google Trends), компаративного (інструментарій Google Books Ngram Viewer) та бібліометричного (інструментарій VOSviewer) аналізу. На цій основі встановлено, що фундаментальні поняття, пов’язані з банківськими кризами, включають макроекономічні («фінансова криза», «глобальна фінансова криза», «фінансові ринки» та «фінансова стабільність») та мікроекономічні (банківські ризики, ліквідність, корпоративне управління та ризик-менеджмент) аспекти. Отримані дані визначають необхідність дослідження банківських криз у широкому контексті як невіддільну ознаку функціонування фінансових ринків, і у прикладному аспекті – як результат неефективності функціонування банка як посередника, що має суб’єктивні та об’єктивні причини та вимагає комплексу антикризових заходів. За результатами часового та трендового аналізу встановлено, що інтерес до дослідження банківських криз не є постійним, та значно зростає під час турбулентних періодів та кризових явищ на фінансових та банківських ринках, таких як світова фінансова криза 2008 року, політичні кризи у 2013 році та пандемія у 2020 році. Отримані дані визначають необхідність дослідження банківських криз у взаємозв’язку та взаємовпливі з факторами їх виникнення, умовами розгортання та протікання у відповідному часовому проміжку. Це дозволить: ідентифікувати фактори, які сприяли або запобігали виникненню криз для побудови більш стійких банківських систем у майбутньому; систематизувати реакції банків та регуляторів на кризові ситуації та оцінити їх ефективність для вдосконалення стратегій та політик управління кризовими ситуаціями, адаптованих до загроз, які зазнають банки в різні етапи криз. За результатами просторового бібліометричного та трендового аналізу з’ясовано, що дослідницький інтерес до банківських криз сконцентровано в економічно розвинених регіонах з подальшим поширенням на менш економічно розвинені країни та регіони. США є центром досліджень з питань банківських криз, а дослідники мають розгалужені наукові зв’язки з країнами Південної Америки, Північної Америки, Європи та Карибського басейну. Наявна потужна наукова колаборація дослідників з країн Західної та Східної Європи, що мають спільні характеристики в економіці та історичних зв’язках, науковців з країн Південно-Східної Азії та Перської затоки з розвинутими фінансовими секторами. Наявні значні географічно різноманітні наукові колаборації, що об’єднують країни Європи, Південно-Західної Азії, Перської затоки, Південно-Східної Азії, Північної Африки, Східної Азії, Близького Сходу та Західної Африки. Більшість цих країн схильні до геополітичних ризиків і мають схожу структуру економіки. Урахування просторового контексту дозволяє визначити специфічні особливості, фактори, що впливають на виникнення банківських криз та масштаби їх наслідків, а також підходи до реагування на кризи в різних країнах як основи для виявлення кращих практик та застосування при розробленні механізмів антикризового менеджменту банку (далі АМБ). Обґрунтовано, що для формалізації об’єктного поля АМБ доцільно базуватись на концепції бізнес-моделі банку з поділом на операційну та фінансову складові. Це дозволить сформувати цілісні практичні механізми та антикризовий інструментарій за допомогою цільових індикаторів, адаптованих до профілю ризиків бізнес-моделі, всебічного аналізу сценаріїв з урахуванням вразливості банку до кризових факторів фінансового та операційного характеру та ефективного підходу до забезпечення транспарентності. Визначено, що кризи виникають як результат взаємодії екзогенних факторів та тригерів із вразливими компонентами бізнес-моделі, що можна розділити на первинні, зумовлені ефективністю та адаптивністю стратегічного менеджменту, стратегічним ризиком, що є головною причиною нестійкості, та вторинні, які випливають з перших (параметри операційної та фінансової бізнес-моделі). Фінансові вразливості бізнес-моделі банку виникають через неефективне формування та розподіл ресурсів, що відображається на його фінансових показниках. Ці характеристики індивідуальних бізнес-моделей сприяють взаємозв’язку та вразливості банківської системи, роблячи її чутливою до системних ризиків. Операційні вразливості виникають через залежність банків від критичних ресурсів, постачальників та контрагентів, високий рівень взаємопов’язаності та складності операцій та послуг, що спричиняють передачу та посилення шоків. Це призводить до зниження операційної стійкості банків, зростання операційних ризиків та накопичення кризового потенціалу. Екзогенні фактори та тригерні події запропоновано структурувати за ієрархічними рівнями (мега- (глобальний), макро- (національний), мезорівень (регіональний)), сутнісними характеристиками (катастрофічні, політико інституційні, економічні, фінансові, соціальні, цифрові), характером впливу (екстремальний, непрямий, прямий). Визначено, що банківські кризи в Україні були результатом поєднання екзогенних факторів та тригерних подій та внутрішніх вразливостей бізнес моделей банків. Екзогенні фактори включали: фактори прямої дії (неефективність банківського регулювання та нагляду для криз 2008 та 2014 років); непрямої дії макрорівня (економічна та політична нестабільність); непрямої дії мегарівня (геополітичні ризики, зовнішні шоки для кризи 2008 року); екстремальної дії (анексія АР Криму та конфлікт на сході України для кризи 2014 року; пандемія COVID-19 у 2020 році; повномасштабна війна росії з Україною, починаючи з лютого 2022 року). Ендогенними факторами, що спричинили внутрішні вразливості банків до криз, виступали неефективна система стратегічного менеджменту та невідповідна практика управління ризиками, що призводили до відсутності контрольованості, транспарентності та підзвітності, сприяючи формуванню параметрів бізнес-моделі, схильної до криз (недостатня капіталізація, високий рівень кредитного ризику низька якість активів, дефіцит ліквідності). Банківські кризи в Україні призводили до негативного впливу на мікро та макрорівень банківської системи та економіки, вимагали запровадження внутрішньобанківських та державних антикризових заходів, зокрема підтримки ліквідності, рекапіталізації державних банків та націоналізації системно важливих банків, спричиняли падіння рівня суспільної довіри. За результатами дослідження теоретико-методологічного підґрунтя АМБ визначено, що АМБ є постійною специфічною формою банківського менеджменту, виступаючи як його підсистема, що передбачає діагностику та виявлення симптомів, які передують кризі, розробку та впровадження ефективних стратегій для запобігання їх розвитку, а також швидке реагування для зменшення негативних наслідків у випадку виникнення кризових явищ. Механізм АМБ запропоновано трактувати як організовану, упорядковану певним чином сукупність компонентів (підсистем) та взаємозв’язків між ними, що постійно взаємодіють між собою на основі загальних та специфічних принципів для досягнення поставлених цілей подолання кризових ситуацій та інформування про ці процеси ключових стейкхолдерів: Визначено, що за компонентним складом механізм АМБ являє собою ієрархічну сукупність цілей (таргетів АМБ та критеріїв їх досягнення) та субмеханізмів як похідних від функцій менеджменту (планування, регулювання, аналіз, координація, організація та контроль), а також способів їх взаємодії, ескалації, активації та деактивації, щоб гарантувати, що перехід від одного режиму АМБ до іншого відповідає фазі розгортання кризи. Системно-процесна модель механізму АМБ об’єднує в єдину систему процеси стратегічного менеджменту та процеси діагностики, попередження, подолання кризи та застосування відповідних методів управління та базується на фазах розгортання кризи в банку. Це дозволяє диференціювати відповідні режими АМБ та операціоналізувати інструменти для їх реалізації. Кожен з режимів АМБ має передбачати наявність механізмів ескалації, активації та деактивації, щоб гарантувати, що перехід від одного етапу АМБ до іншого відповідає фазі розгортання кризи в банку. Індикатори повинні давати точну картину поточного та перспективного операційного та фінансового стану банку, характеризуючи при цьому ризики, що виникають, та дозволяючи швидко реагувати на кризи (фази стресу), а також активувати відповідні режими АМБ та використати інструменти. Її застосування дозволить підвищити ефективність антикризових управлінських рішень та забезпечити стійкість банку у короткостроковій та довгостроковій перспективі. У роботі визначено, що стратегічний менеджмент формує основу для формування стійкої бізнес-моделі як основи запобігання кризам. Для превенції криз система стратегічного менеджменту має забезпечувати адекватність стратегічного процесу, відповідність стратегії та бізнес-моделі параметрам операційного та ендогенного середовища (наявним ресурсам та здатності менеджменту їх ефективно використовувати) та адаптивність. Це дозволить запобігти генеруванню стратегічних факторів нестійкості, що призводять до зростання стратегічного ризику, та, як наслідок – до нестійкості бізнес-моделі банку до кризових факторів та шоків. У роботі розвинуто концептуальні засади стратегічного менеджменту в контексті превенції банківських криз на основі алгоритму трансформації бізнес-моделі, який враховує та інтегрує ендогенні стратегічно обумовлені та екзогенні фактори, створюючи цим внутрішні умови для адаптивності та вдосконалення стратегій, що дозволяє відповідати вимогам мінливого операційного середовища. У роботі доведено, що для забезпечення операційної стійкості банку необхідною умовою є безперервність діяльності як здатність банку виконувати притаманні йому функції скоординованим, безперебійним та ефективним способом, незалежно від впливу екзогенних та ендогенних загроз та шоків. Планування безперервності діяльності спрямоване на забезпечення стійкості бізнес-процесів, інфраструктури, технологій та персоналу в умовах кризових ситуацій, надзвичайних подій або природних катастроф банку на основі розробки та реалізації системи заходів уникнення / мінімізації негативних наслідків порушення безперервності діяльності (втрати доходу, репутації, невиконання регуляторних вимог, порушень в обслуговуванні клієнтів тощо). Модель розроблення планів забезпечення безперервності діяльності (далі – ВСР) пропонуємо розглядати як організовану, упорядковану певним чином сукупність об’єктної та суб’єктної складових, що взаємодіють за допомогою відповідного механізму та інструментарію для ідентифікації наявних та потенційних загроз безперебійності діяльності; визначення об’єктів, що є критично важливими для безперебійного функціонування; сценарного аналізу можливого впливу загроз та ризиків на банк, клієнтів та ключових стейкхолдерів; розроблення планів відновлення діяльності відповідно до результатів сценарного аналізу; періодичного тестування та оцінювання ефективності планів та процедур дій у разі кризових ситуацій, внесення змін та оновлення планів, за потреби. Результатом його функціонування є формування політик, дій та процесів, необхідних для запобігання, підготовки до реагування, реагування та відновлення після наслідків реалізації загроз безперервності діяльності для забезпечення операційної стійкості та обмеження фінансових та нефінансових втрат. Його запровадження в діяльність банків України дозволяє зменшити рівень негативного впливу загроз, спричинених військовими діями, та підвищить їх адаптованість до поточних умов функціонування. У роботі удосконалено методичне забезпечення формалізації фінансових бізнес-моделей банків України в забезпеченні антикризової стійкості. Розроблений підхід передбачає поєднання кластерного аналізу (ієрархічна кластеризація, метод k-середніх) та експертних методів. Для його апробації сформовано вибірку з 54 банків України, що включає банки, які протягом 2009-2022 років залишалися фінансово стійкими, а також банки, які втратили свою платоспроможність та були ліквідовані (приєднані до інших банків) протягом цього періоду. За допомогою інструментарію кластерного аналізу було визначено ключові бізнес-моделі (описані чотирма критеріями), що характеризували діяльність досліджуваних банків станом на кожен рік дослідження протягом 2009-2022 років. Результати засвідчили, що протягом останніх чотирнадцяти років діяльність досліджуваних 54 банків характеризувалася у межах 21 бізнес-моделі. Визначено, що трансформація бізнес-моделей відбувалась відповідно до трендів банківського ринку. Водночас не було зафіксовано однозначних закономірностей щодо вибору бізнес-моделей здійснення діяльності банками, надалі визнаними неплатоспроможними. Отримані за результатами його застосування аналітичні дані формують підґрунтя для оцінювання особливостей індивідуальної трансформації бізнес моделей банків порівняно з загальноринковими тенденціями, її причини та вплив на стійкість до криз. У роботі досліджено та удосконалено методичний інструментарій ідентифікації ендогенних детермінант стійкості фінансової бізнес-моделі банків. Він полягає у комплексному та багатоетапному аналізі з використанням каузального моделювання (тест Ґрейнджера) та панельного регресійного моделювання (метод найменших квадратів з випадковими ефектами). Для визначення безпосередніх та опосередкованих (трансмісійних) ефектів моделювання було проведено у два етапи: на першому етапі ідентифіковано ключові ендогенні детермінанти стійкості фінансової бізнес моделі банків та визначено силу та напрям їх впливу; на другому етапі ідентифіковано детермінанти другого порядку (фактори, що обумовлюють ключові детермінанти) та визначено трансмісійні ефекти впливу на фінансову стійкість банків. Результати тесту Ґрейнджера та панельного регресійного моделювання за сформованою вибіркою банків України дозволили визначити, що ендогенними детермінантами стійкості фінансової бізнес-моделі банків першого порядку є адекватність капіталу, частка кредитування юридичних осіб (прямий вплив); доларизація пасивів, залежність від роздрібного фінансування (обернений вплив). Детермінантами другого порядку, які мають трансмісійний стимулювальний ефект, є буфер ліквідності, рентабельність активів, кредитна концентрація, доларизація активів, непроцентні доходи, залежність від оптового фінансування. Адекватність капіталу та частка кредитів, виданих юридичним особам, мають не лише прямий позитивний вплив на стійкість фінансової бізнес-моделі, а й генерують додаткові трансмісійні ефекти, забезпечуючи покращення значень інших показників. Інгібіторами, які мають негативний трансмісійний вплив на рівень стійкості фінансової бізнес-моделі банків, є доларизація балансу, залежність від оптового та роздрібного фінансування, залежність від непроцентних доходів, частка кредитів, виданих юридичним особам, буфер ліквідності, частку недіючих кредитів. Виявлено, що в певних випадках такі показники, як залежність від непроцентних доходів, частка кредитів, виданих юридичним особам, буфер ліквідності, залежність від оптового фінансування, мають трансмісійні стимулювальні та інгібіторні впливи. Отримані результати доводять, що механізм АМБ має бути комплексним та забезпечувати одночасний контроль за системою показників стійкості фінансової бізнес-моделі з урахуванням їх взаємних впливів та зв’язків, що дозволить проактивно реагувати на потенційні загрози, спрямовуючи управлінські рішення на підвищення стійкості до криз, адаптовані до ризик профілю фінансової бізнес-моделі.Item Структурно-функціональна мультиплексивна модель розбудови системи екологічних податків в Україні в контексті забезпечення національної безпеки(Сумський державний університет, 2021) Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Мареха, Ірина Сергіївна; Мареха, Ирина Сергеевна; Marekha, Iryna Serhiivna; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Кобушко, Яна Володимирівна; Кобушко, Яна Владимировна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Теницька, Ірина Анатоліївна; Теницкая, Ирина Анатольевна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Сергієнко, Юлія Сергіївна; Сергеенко, Юлия Сергеевна; Serhiienko, Yuliia Serhiivna; Каторська, І.В.; Стороженко, Н.О.; Темченко, А.В.; Товстуха, К.М.; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Новикова, Д.А.Об`єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між державою, суб’єктами господарювання та домогосподарствами при справлянні екологічних податків та зміні рівнів екологічної, економічної та енергетичної безпеки. Мета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків.Item Моделювання трансферу еко-інновацій в системі "підприємство-регіон-держава": вплив на економічне зростання та безпеку України(Сумський державний університет, 2021) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Гончаренко, Олексій Сергійович; Гончаренко, Алексей Сергеевич; Honcharenko, Oleksii Serhiiovych; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Боронос, Вікторія Георгіївна; Боронос, Виктория Георгиевна; Boronos, Viktoriia Heorhiivna; Чорток, Юлія Володимирівна; Чорток, Юлия Владимировна; Chortok, Yuliia Volodymyrivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Федченко, Костянтин Анатолійович; Федченко, Константин Анатольевич; Fedchenko, Kostiantyn Anatoliiovych; Шкарупа, Іван Сергійович; Шкарупа, Иван Сергеевич; Shkarupa, Ivan Serhiiovych; Бабій, Тетяна Володимирівна; Бабий, Татьяна Владимировна; Babii, Tetiana Volodymyrivna; Власенко, К.А.Об’єктом дослідження є процеси трансферу еко-інновацій в системі "підприємство-регіон-держава" в контексті впливу на економічне зростання та безпеку національної економіки. Метою дослідження – дослідження багатоканального міжсекторального та мультирівневого трансферу еко-інновацій, спрямованого на формування передумов для переходу від локальних екопроектів до моделі "зеленого" зростання економіки.Item Моніторинг і оцінювання управлінської діяльності(Сумський державний університет, 2022) Мішеніна, Галина Анатоліївна; Мишенина, Галина Анатольевна; Mishenina, Halyna Anatoliivna; Кобушко, Яна Володимирівна; Кобушко, Яна Владимировна; Kobushko, Yana VolodymyrivnaМоніторинг та оцінювання результативності публічного управління грунтуються на тому, що управлінська діяльність, яка має на меті досягнення визначених стратегічних цілей за допомогою виконання тактичних завдань, з погляду публічного управління переорієнтовується на кінцевий результат у вигляді задоволеності окремих громадян та суспільства загалом обсяга-ми та якістю товарів і послуг, що ними споживаються, наслідками їхньої діяльності, а також обсягами та якістю публічних послуг, які надають суб’єкти публічного управління та адміністрування, що забезпечує поліпшення умов існування і життєдіяльності громадян.Item Модель системи управління ефективністю та прогнозування використання електричної енергії(Сумський державний університет, 2020) Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Теліженко, Олександр Михайлович; Телиженко, Александр Михайлович; Telizhenko, Oleksandr Mykhailovych; Жулавський, Аркадій Юрійович; Жулавский, Аркадий Юрьевич; Zhulavskyi, Arkadii Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Коплик, Ігор Володимирович; Коплык, Игорь Владимирович; Koplyk, Ihor Volodymyrovych; Дрозденко, Олексій Олександрович; Дрозденко, Алексей Александрович; Drozdenko, Oleksii Oleksandrovych; Маринич, Тетяна Олександрівна; Маринич, Татьяна Александровна; Marynych, Tetiana Oleksandrivna; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana Oleksandrivna; Байстрюченко, Наталія Олегівна; Байстрюченко, Наталия Олеговна; Baistriuchenko, Nataliia Olehivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Павлик, Анатолій Володимирович; Павлик, Анатолий Владимирович; Pavlyk, Anatolii Volodymyrovych; Черноброва, Анна Костянтинівна; Черноброва, Анна Константиновна; Chernobrova, Anna Kostiantynivna; Молошний, Олександр Миколайович; Молошный, Александр Николаевич; Moloshnyi, Oleksandr Mykolaiovych; Шендрик, Сергій Олексійович; Шендрик, Сергей Алексеевич; Shendryk, Serhii Oleksiiovych; Борзенков, Ігор Іванович; Борзенков, Игорь Иванович; Borzenkov, Ihor Ivanovych; Сухоставець, Дар'я Ігорівна; Сухоставец, Дарья Игоревна; Sukhostavets, Daria Ihorivna; Москаленко, Владислав Вікторович; Москаленко, Владислав Викторович; Moskalenko, Vladyslav Viktorovych; Денисенко, Т.; Феденченко, І.; Мащенко, К.; Гасай, А.; Смоленко, С.; Григоренко, Д.; Данильченко, О.; Підопригора, Н.; Сохань, Андрій Олександрович; Сохань, Андрей Александрович; Sokhan, Andrii OleksandrovychОб’єкт дослідження - принципи і методи логіко-структурного моделювання системи управління ефективністю та прогнозування використання теплової і електричної енергії. Мета роботи - моделювання системи управління та прогнозування використання теплової і електричної енергії та апробація отриманих результатів на прикладі закладів освіти.Item Структурно-функціональна мультиплексивна модель розбудови системи екологічних податків в Україні в контексті забезпечення національної безпеки(Сумський державний університет, 2020) Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Мареха, Ірина Сергіївна; Мареха, Ирина Сергеевна; Marekha, Iryna Serhiivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Кобушко, Яна Володимирівна; Кобушко, Яна Владимировна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Теницька, І.А.; Каторська, І.В.; Костенко, В.В.; Мартишко, Марія Сергіївна; Мартышко, Мария Сергеевна; Martyshko, Mariia Serhiivna; Миргородська, Вікторія Сергіївна; Миргородская, Виктория Сергеевна; Myrhorodska, Viktoriia SerhiivnaОб`єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між державою, суб’єктами господарювання та домогосподарствами при справлянні екологічних податків та зміні рівнів екологічної, економічної та енергетичної безпеки. Мета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків.Item Моделювання трансферу екоінновацій в системі «підприємство-регіон-держава»: вплив на економічне зростання та безпеку України(Сумський державний університет, 2020) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Гончаренко, Олексій Сергійович; Гончаренко, Алексей Сергеевич; Honcharenko, Oleksii Serhiiovych; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Касаєва, Ю.В.; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Бабій, Тетяна Володимирівна; Бабий, Татьяна Владимировна; Babii, Tetiana Volodymyrivna; Срібранець, Юлія Сергіївна; Срибранец, Юлия Сергеевна; Sribranets, Yuliia Serhiivna; Шкарупа, Іван Сергійович; Шкарупа, Иван Сергеевич; Shkarupa, Ivan Serhiiovych; Треус, Алла Анатоліївна; Треус, Алла Анатольевна; Treus, Alla Anatoliivna; Кальченко, Є.І.; Кучеренко, П.В.Об’єктом дослідження є процеси трансферу екоінновацій в системі «підприємство-регіон-держава» в контексті впливу на економічне зростання та безпеку національної економіки. Метою дослідження – дослідження багатоканального міжсекторального та мультирівневого трансферу екоінновацій, спрямованого на формування передумов для переходу від локальних екопроектів до моделі «зеленого» зростання економіки.Item Податкове регулювання інвестиційної діяльності в Україні(Сумський державний університет, 2021) Подмарьов, О.Ю.В дисертації уточнено змістовну сутність та запропоновано авторське визначення поняття "податкове стимулювання інвестиційної діяльності"; побудовано концептуальну структурну схему податкового регулювання інвестиційної діяльності, що грунтується на групуванні та упорядкуванні окремих елементів податкового регулювання до єдиної системи; обгрунтовано, що податкове регулювання інвестиційної діяльності є фіскально-структурним інструментом державного регулювання інвестиційної діяльності; визначено, що найбільш дієвим інструментом стимулювання інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств є податкові пільги; проаналізовано розвиток податкової системи України, визначено її недосконалість і доведено необхідність подальшого реформування; розроблено науково-методичний підхід щодо оцінювання залежності інвестиційної діяльності від податкового регулювання, що дозволило прогнозувати показник капітальних інвестицій підприємств; здійснено оцінювання фіскальної ефективності системи податкового регулювання в Україні шляхом розрахунку та аналізу релевантних показників; визначено вплив потенційної податкової бази на податкові надходження Зведеного бюджету України.