Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
8 results
Search Results
Item Методичні вказівки до проведення практичних занять на тему "Робота маніпуляційної медичної сестри педіатричного відділення" з дисципліни "Сестринська практика. Практика педіатрична"(Сумський державний університет, 2025) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Манько, Юлія Анатоліївна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Січненко, Петро Іванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Голюк, Катерина Олегівна; Holiuk, Kateryna OlehivnaМета – вивчити функціональні обов’язки медичної сестри маніпуляційного кабінету педіатричного відділення, оволодіти навичками організації роботи та набути професійних навичок.Item Методичні вказівки "Особиста гігієна персоналу та пацієнтів. Гігієнічні та лікувальні ванни. Профілактика пролежнів, причини, типова локалізація, класифікація та догляд. Організація харчування дітей в лікарні" із дисципліни "Догляд за хворими. Практика педіатрична"(Сумський державний університет, 2025) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Бугаєнко, В.О.; Конєва, Л.М.; Журба, О.О.Головною метою педіатричної практики по догляду за дітьми є досягнення основних кінцевих цілей, визначених в освітньо-професійній програмі підготовки спеціалістів за спеціальністю 222 «Медицина» на основі вивчення питань загального догляду за дітьми з різною соматичною, інфекційною та хірургічною патологією, організації роботи молодшої медичної сестри, питань надання кваліфікованого догляду дітям в умовах стаціонару чи амбулаторно, засвоєння правил виконання медичних маніпуляцій щодо догляду за дітьми різного віку. Ці методичні вказівки розроблені для студентів очної форми навчання за напрямом підготовки 222 «Медицина» і для молодших медичних сестер чи молодших медичних братів лікувальних закладів. Згідно з навчальним планом дисципліни передбачена форма підсумкового контролю – залік. Оцінювання знань здійснюється на кожному практичному занятті та в кінці семестру.Item Особливості запальної відповіді на тлі порушень мікробіому у новонароджених з неонатальною енцефалопатією(Сумський державний університет, 2024) Профатило, Анастасія Олександрівна; Profatylo, Anastasiia OleksandrivnaУході проведеного дослідження було обстежено 119 дітей (віком від 8 до 35 днів), з яких 87 новонароджених дітей хворих на неонатальну енцефалопатію (НЕ) і 32 практично здорових дітей, які утворили контрольну групу. Залежно від перебігу НЕ та способу лікування діти були поділені на 2 групи та 4 підгрупи. Першу групу утворили 66 дітей з НЕ середнього ступеню, другу групу склали 21 новонароджених з НЕ тяжкого ступеню. Кожна з цих підгруп була розділена на 2 підгрупи в залежності від призначення пробіотику до стандартної схеми лікування. Також, додатково було виділено 2 групи серед всіх дітей хворих на неонатальну енцефалопатію, які були розділені залежно від наявності терапії пробіотиком. Було визначено фактори ризику розвитку НЕ у новонароджених дітей. Встановлено клініко-анамнестичні особливості перебігу НЕ різного ступеню тяжкості. Проведено аналіз змін показників кишкового мікробіому (біфідобактерій, лактобактерій, кишкової палички, умовно-патогенної мікрофлори), локальної запальної відповіді (фекального кальпротектину), системної запальної відповіді (С-реактивного білку, інтерлейкінів 1β та 10). Досліджено взаємозв’язок виявлених змін значень кишкового мікробіому, локальної і системної запальної відповіді. Оцінено рівень запального процесу у новонароджених з НЕ за допомогою створеної математичної прогностичної моделі. У роботі обґрунтовано удосконалення діагностики і контроля терапії новонароджених з неонатальної енцефалопатією на підставі дослідження особливостей системної та локальної запальної відповіді. Результати дослідження. У результаті проведеного дослідження виявлено, що у новонароджених найбільш значущими факторами ризику розвитку неонатальної енцефалопатії були перенесені матір'ю під час вагітності гострі респіраторні інфекції, хвороби ендокринної й серцево-судинної систем та фетальний дистрес. При дослідженні рівня біфідобактерій у віці 2 тижнів відзначалися достовірно більш низькі показники у всіх підгрупах стосовно контрольної групи. У дітей 2a підгрупи показники (4,21±1,37) були нижчими (p<0,001), ніж у новонароджених 1а (6,24±1,32). На 3 тижні біфідобактерії мали позитивну динаміку в підгрупах 1а (p=0,025) та А (p=0,015) порівняно з 2 тижнем. Водночас відзначалися більш низькі показники у дітей 1а (p=0,001), 1б (p <0,001), 2а (p <0,001), 2б (p=0,013), А (p <0,001), Б (p <0,001) по відношенню до групи здорових. У дітей підгрупи 2a (5,15±1,14) значення були нижчими (p=0,002), ніж у 1а (7,02±1,42). У віці 5 тижнів спостерігалася позитивна динаміка показників порівняно з 2 тижнем в основній групі, окрім здорових дітей. Порівнюючи значення лактобактерій у віці 2 тижнів виявлено більш низькі показники у підгрупах 1a (p<0,001), 2a (p<0,001), 2б (p<0,001), А (p<0,001) та Б (p<0,001) по відношенню до контрольної групи. У новонароджених підгрупи 2а показники були нижчими, ніж у 1а (p=0,003). У дітей 2б відзначені нижчі значення, ніж у 1б (p=0,009) незважаючи на те, що обидві підгрупи отримували пробіотик. Знижені показники зазначені у 2а (p=0,002) та А (p=0,004) порівняно з контрольною групою. При дослідженні величини загальної кількості E.coli зі слабкими ферментативними властивостями у віці 2 тижнів відзначені більш вищі значення у підгрупі 2а порівняно зі здоровими (p=0,049). На 3 тижні виявлено більш вищі значення у підгрупах 1а (p=0,012), 2а (p=0,01), 2б (p=0,022), А (p=0,004), Б (p=0,048) відносно контрольної групи. Рівні умовно-патогенної мікрофлори (УПМ) у віці 2 тижнів були більш високими у дітей 1а (p=0,002), 2а (p=0,041) та А (p<0,001) по відношенню до групи здорових. На 3 тижні показники були більш високими у дітей 1а (p<0,001), 2а (p=0,006) та А (p<0,001) у порівнянні з контрольною групою. У віці 5 тижнів показники УПМ були більш низькими порівняно з 2 тижнем у дітей 1а (p<0,001), 1б (p=0,004), А (p<0,001) та Б (p=0,014). Відзначено підвищені значення у дітей 2а порівняно з 1а підгрупою (p=0,02). Значення фекального кальпротектину на 2 тижні були більш високими в підгрупах 2а (p <0,001) та А (p=0,008) по відношенню до контрольної групи. У віці 3 тижнів відбувалася негативна динаміка значень ФК у всіх підгрупах, але достовірні зміни зазначені у здорових (p=0,003), 1а (p=0,039) та А (p=0,014). Вищі рівні ФК спостерігалися у дітей 1а (p=0,004), 2а (p<0,001), А (p<0,001) та Б (p=0,004) по відношенню до контрольної групи. На 5 тижні відбувалося подальше зниження рівня ФК у контрольній групі, але достовірно лише по відношенню до 2 тижня. Вищі рівні ФК зазначені у підгрупах 1а (p=0,03) та А (p=0,011) порівняно з контрольною групою. При дослідженні рівня С-реактивного білку (СРБ) у віці 2 тижнів відмічались зміни між групами середнього та важкого ступеню (р=0,019). Проте, було зафіксовано позитивну динаміку відносно 2-тижневого віку зі зменшенням показників СРБ у всіх підгрупах, виключаючи 2б. При дослідженні рівню IL-1β на 2 тижні знайдено різницю між підгрупами середньої та тяжкої форми НЕ (p=0,02). Було виявлено зміни між підгрупами 1б та 2б (р=0,049). У віці 5 тижнів відмічена різниця показника IL-1β між підгрупами 1а та 2а (р <0,001). Також, визначено зміни у рівнях IL-1β між підгрупами дітей середнього та важкого ступеню, які отримували пробіотик (р <0,001). На 5 тижні відзначалась позитивна динаміка рівнів IL-1β серед всіх обстежуваних підгруп, проте, відмічена різниця між підгрупами 1а та 2а (р <0,001). На 5 тижні відмічалась тенденція до зменшення показників IL-10 по відношенню до 2 тижня. Значення ФК позитивно корелювали між значеннями на 2, 3 та 5 тижні у дітей групи А (0,394, p=0,026) та здорових (0,829, p < 0,001). У дітей контрольної групи протягом усього дослідження виявлено зв'язок між рівнями ФК та показниками біфідобактерій, лактобактерій, E.coli, а рівнів УПМ лише на 2 та 5 тижні (p <0,001). Сильна кореляція відзначалася між значеннями ФК протягом 2, 3 та 5 тижня і рівнями біфідобактерій на 3 тижні, E.coli на 2 та 3 тижні та УПМ на 2 тижні (p <0,001). Значення біфідобактерій позитивно корелювали між показниками на 2 та 3 тижні у всіх підгрупах (p <0,001). Позитивний зв'язок спостерігався між кількістю біфідобактерій на 2 тижні та лактобактеріями на 2 тижні у здорових новонароджених (0,47, p=0,007) та групи А (0,717, p <0,001). Слабопозитивна кореляція спостерігаюсь між кількістю біфідобактерій на 2 тижні та E.coli на 2 тижні у дітей з НЕ (0,375, p=0,013). Слабкопозитивна кореляція спостерігаюся між кількістю біфідобактерій на 2 тижні та оцінками Апгар 1' (0,458, p <0,001) та Апгар 5' (0,494, p <0,001) у дітей з НЕ. У віці 3 тижнів спостерігався зв'язок із показниками лактобактерій на 3 тижні в контрольній групі (0,629, p <0,001). У віці 5 тижнів рівні біфідібактерій позитивно корелювали з лактобактеріями на 5 тижні в підгрупах А (0,486, p <0,001) та контрольній (0,575, p <0,001). Значення лактобактерій позитивно корелювали між показниками на 2 та 3 тижні життя у дітей групи А (0,32, p=0,02) та здорових (0,7, p <0,001). У групі Б спостерігалася слабопозитивна кореляція між величиною лактобактерій на 2 тижні та оцінками Апгар 1' (0,539, p=0,004) та Апгар 5' (0,521, p=0,005). Рівні лактобактерій позитивно корелювали між значеннями на 3 і 5 тижні у дітей групи Б (0,521, p=0,015) та здорових (0,63, p <0,001). Показники E.coli позитивно сильно корелювали між показниками на 2 та 3 тижні у дітей групи А (0,699, p <0,001) та здорових (0,792, p <0,001). На 2 тижні відмічено позитивний зв'язок зі значеннями УПМ на 2 тижні у здорових (0,522, p=0,002) та групі Б (0,733, p=0,001). Рівні E.coli позитивно корелювали між значеннями на 3 та 5 тижні у здорових (0,364, p=0,04) та дітей групи А (0,586, p=0,003). Рівні УПМ корелювали між значеннями на 2 та 5 тижні у групі А (0,473, p=0,015) та у здорових дітей (0,61, p <0,001). Значення IL-1β корелювали між собою у віці 2 та 5 тижнів (0,649, p <0,001). Величина IL-1β на 2 тижні мала позитивний зв'язок із рівнями ФК (0,375, p=0,007), IL-10 (0,342, p=0,015) та СРБ (0,462, p=0,012) у групі А. Значення IL-1β на 5 тижні корелювали з оцінкою Апгар 1' (-0,652, p <0,001) та Апгар 5' (-0,613, p <0,001) у дітей з НЕ. Також, рівень IL-1β на 5 тижні слабкопозитивно корелював зі значеннями IL-10 (0,465, p=0,003) у групі А. Значення СРБ на 2 тижні мали негативний зв'язок з оцінкою Апгар 1' (-0,375, p=0,045) та слабопозитивну кореляцію з рівнем ФК (0,491, p=0,007) у групі А. Результати та характеристики моделей бінарної логістичної регресії показали динамічні особливості запальної реакції у новонароджених із НЕ. Найбільш значимими показниками, що окреслюють запальну реакцію на 2 тижні життя, були інтерлейкін 1β та біфідобактерії. Однак на 5-му тижні життя найбільш значущим показником, що описує вираженість запальної реакції, є рівень IL-10. Використання математичних моделей для оцінки вираженості запальної реакції при призначенні пробіотику показало, що така реакція наявна. Наукова новизна отриманих результатів Вперше проведено комплексне дослідження новонароджених з неонатальною енцефалопатією для визначення показників локальної і системної запальної відповіді та кишкового мікробіому в динаміці неонатального і постнатального періоду. Удосконалені знання відносно нормативних значень показників локальної і системної запальної відповіді та кишкового мікробіому в неонатальному і постнатальному періоді. Визначені фактори ризику розвитку неонатальної енцефалопатії з урахуванням дії сучасних аспектів впливу та їх взаємозв’язків. Удосконалені знання щодо особливостей розвитку і характеристик значень локальної і системної запальної відповіді та кишкового мікробіому у новонароджених з неонатальною енцефалопатією різного ступеню тяжкості. Оптимізовано підхід щодо комплексної терапії новонароджених з неонатальною енцефалопатією. Вперше показано позитивний вплив лікування пробіотичним препаратом на склад кишкового мікробіому та значень локальної і системної запальної відповіді. Практичне значення отриманих результатів •підвищення обізнаності спеціалістів щодо особливостей клінічного перебігу неонатальної енцефалопатії у новонароджених дітей у поєднанні з виниклою локальною та системною запальною відповіддю на тлі порушень кишкового мікробіому; •визначення у новонароджених дітей з неонатальною енцефалопатією показників локальної і системної запальної відповіді та кишкового мікробіому для кращої оцінки їхнього стану; •впровадження в практику математичної прогностичної моделі розрахунку для точної оцінки рівня запального процесу у новонароджених дітей з неонатальною енцефалопатією з метою своєчасної корекції наслідків; •оптимізовано підходи щодо вибору методики терапії запальної відповіді, обґрунтовано ефективність та кращий профіль безпеки застосування пробіотику порівняно із препаратами попередніх поколінь, враховуючи несприятливі наслідки у новонароджених з неонатальною енцефалопатією та покращення результатів неонатальної інтенсивної терапії. Доцільно включення до терапії новонароджених із помірною та важкою стадією неонатальної енцефалопатії, які відповідають критеріям профілактичного введення досліджуваного пробіотичного препарату, до складу якого входить 1000000000 колонієутворюючих одиниць Bifidobacterium animalis subsp. lactis, по 1 пакету 1 раз на добу внутрішньо під час прийому їжі у вигляді розчину (для розчинення використано грудне молоко або кип'ячену воду кімнатної температури 20-25 °С), курсом 4 тижні, для покращення клінічного стану пацієнтів.Item Cпосіб діагностики порушень функціонального стану серцево-судинної системи дітей, народжених пізньонедоношеними(Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 2018) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміянова, Ольга Іванівна; Смиянова, Ольга Ивановна; Smiianova, Olha Ivanivna; Бокова, Світлана Іванівна; Бокова, Светлана Ивановна; Bokova, Svitlana Ivanivna; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola PetrovychСпосіб діагностики порушень функціонального стану серцево-судинної системи дітей, народжених пізньонедоношеними, включає ехокардіографічне дослідження систолічної функції серця до і одразу після дозованого фізичного навантаження в динаміці з отриманням показників фракції укорочення лівого шлуночка. Додатково проводять ехокардіографічне дослідження діастолічної функції лівого і правого шлуночків серця з отриманням показників максимальної швидкості періоду швидкого наповнення/раннього наповнення діастоли мітрального і трикуспідального клапанів, максимальної швидкості періоду повільного наповнення передсердної систоли мітрального і трикуспідального клапанів, відношення максимальної швидкості раннього наповнення діастоли до максимальної швидкості передсердної систоли мітрального і трикуспідального клапанів. Після фізичного навантаження ехокардіографічне дослідження додатково проводять наприкінці 5-ої хвилини і визначають стан систолічної і діастолічної функції серця: фракція укорочення лівого шлуночка (ФВ, %): ФВ=(КДОЛШ-КСОЛШ)/КДОЛЖ*100, %, кінцево-діастолічний об'єм лівого шлуночка: КДОЛШ=7/(2,4 КДРЛШ)*КДРЛШ3.Item Вегетативні дисфункції у дітей(Вид-во СумДУ, 2014) Майданник, Віталій Григорович; Майданник, Виталий Григорьевич; Maidannyk, Vitalii Hryhorovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Савельєва-Кулик, Н.О.; Савельева-Кулик, Н.О.; Savelieva-Kulyk, N.O.У навчальному посібнику подані сучасні уявлення про етіологію, патогенез, класифікацію, клініку, діагностику і диференціальну діагностику вегетативних дисфункцій у дітей. Описані генетичні захворювання, що супроводжуються вегетативною дисфункцією. Детально обговорюються питання немедикаментозного і медикаментозного лікування вегетативних розладів. В останніх розділах наведені контрольні питання, тестові завдання та клінічні задачі для самоконтролю. Посібник рекомендований для лікарів-інтернів, лікарів-слухачів курсів підвищення кваліфікації факультетів післядипломної освіти, а також педіатрів, сімейних лікарів, дитячих кардіологів і лікарів усіх спеціальностей, яким у процесі своєї роботи доводиться стикатися з вегетативними дисфункціями, а також для студентів старших курсів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації.Item Клініко-патогенетична характеристика вегетативних дисфункцій та їх лікування у дітей(Вид-во СумДУ, 2013) Майданник, Віталій Григорович; Майданник, Виталий Григорьевич; Maidannyk, Vitalii Hryhorovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Савельєва-Кулик, Наталія Олександрівна; Савельева-Кулик, Наталья Александровна; Savelieva-Kulyk, Nataliia OleksandrivnaУ навчальному посібнику подані сучасні уявлення про етіологію, патогенез, класифікацію, клініку, діагностику і диференціальну діагностику вегетативних дисфункцій у дітей. Описані генетичні захворювання, що супроводжуються вегетативною дисфункцією. Детально обговорюються питання немедикаментозного і медикаментозного лікування вегетативних розладів. В останніх розділах наведені контрольні питання, тестові завдання та клінічні задачі для самоконтролю. Посібник рекомендований для лікарів-інтернів, лікарів-слухачів курсів підвищення кваліфікації факультетів післядипломної освіти, а також педіатрів, сімейних лікарів, дитячих кардіологів і лікарів усіх спеціальностей, яким у процесі своєї роботи доводиться стикатися з вегетативними дисфункціями, а також для студентів старших курсів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32995Item Збірник тестових питань з розділу «Дитяча гастроентерологія»(Видавництво СумДУ, 2009) Сміян, Олександр Іванович; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Смиян, Александр ИвановичItem Збірник тестових питань з розділу «Дитяча ендокринологія»(Видавництво СумДУ, 2009) Сміян, Олександр Іванович; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych