Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
44 results
Search Results
Item Державна інноваційна політика у контексті підвищення конкурентоспроможності економіки України(Сумський державний університет, 2024) Франко, Л.С.У дисертації визначено концептуальне підґрунтя обґрунтування взаємозв’язку ДІП та конкурентоспроможності НЕ, що відрізняється від існуючих поєднанням: 1) аналізу наукового доробку (бібліометричний аналіз у тематичному, просторовому та просторово–часовому вимірах за допомогою інструментарію Vosviewer 1.6.17); 2) аналізу суспільного інтересу до цієї тематики (трендовий аналіз у просторовому вимірі за допомогою інструментарію Google Trends); 3) кореляційного аналізу (підтвердженням залежності Індексу конкурентоспроможності від Глобального інноваційного індексу). Це дозволило виділити основні тематичні напрямки, в межах яких вченими досліджується взаємозв’язок ДІП та конкурентоспроможності НЕ, найбільш потужні дослідницькі мережі, прослідкувати еволюцію трансформації наукового інтересу вчених різних країн світу, диверсифікувати країни за рівнем суспільного інтересу до проблем конкурентоспроможності НЕ та до ДІП, прослідкувати траєкторію зміни суперпозиції європейських країн у 2023 році порівняно з 2021 роком залежно від значень Індексу конкурентоспроможності від Глобального інноваційного індексу. Узагальнено наукові погляди на сутність ДІП, її типологію та нормативно–законодавче забезпечення, підходи, моделі та інструменти її реалізації, її роль у забезпеченні конкурентоспроможності НЕ, її трансформацію під впливом цифровізації суспільно-економічних відносин. Описано напрямки реалізації дослідницької концепції ДІП з урахуванням пом’якшувального, стимулюючого та обмежувального впливу зовнішніх та внутрішніх драйверів конкурентного середовища. Розроблено методичні засади визначення країн-бенчмарків за рівнем сприятливості бізнес-середовища для інноваційного розвитку, кластеризації країн за ефективністю державної політики щодо захисту інтелектуальної власності, обґрунтування домінуючої ролі державних інвестицій в активізації інноваційної активності бізнесу та визначення секторальних інноваційних детермінант конкурентоспроможності країни. У роботі поглиблено методичні засади обґрунтування основних напрямків формування національної стратегії трансферу інноваційних технологій, обґрунтовано засади формування регіональної інноваційної політики на основі кластеризації регіонів України за допомогою карт Кохонена; напрацьовано рекомендації щодо секторальних перспектив дорожньої карти реалізації ДІП. Описано наукове підґрунтя кластеризації країн за ефективністю державної політики щодо захисту інтелектуальної власності як складової ДІП, що відрізняється від існуючих врахуванням елементів індексу інтелектуальної власності та міжнародного індексу захисту інтелектуальної власності, а також обсягу витрат на наукові дослідження та розробки у відсотках до ВВП. Це дозволило виявити ключові проблеми у реалізації державної політики захисту ІВ в Україні та напрацювати рекомендації щодо їх вирішення. Розроблено методичний інструментарій обґрунтування детермінант збільшення масштабів інноваційної діяльності, що відрізняється від існуючих перевіркою за допомогою кореляційно-регресійного аналізу на основі даних України та європейських країн гіпотез щодо залежності динаміки зростання чисельності інноваційно-активних підприємств та обсягів реалізованої ними продукції від інноваційно-орієнтованої інвестиційної активності держави (обсяги державного фінансування науково-дослідних розробок) та бізнесу (обсяги власних коштів підприємств, що інвестуються в інновації), а також від більш усвідомленого ставлення бізнесу до результатів підприємницької активності. Це дозволило емпірично підтвердити домінуючу роль інвестиційної складової ДІП в активізації інноваційної активності бізнесу. Визначено наукові засади визначення основних інноваційних секторальних детермінант конкурентоспроможності країни, що відрізняється від існуючих застосуванням інструментарію нейромережевого моделювання та дозволяє на основі синаптичної ваги оцінити вплив на рейтинг конкурентоспроможності України та країн ЄС середньозважених стандартизованих значень міжнародних індексів, що характеризують інноваційні трансформації за такими секторами: інноваційний розвиток бізнес-середовища; інновації в промисловості; менеджмент інновацій; екоінновації; диджитал-інновації; інтелектуальна власність. Обґрунтвано основні напрямки формування національної стратегії трансферу інноваційних технологій, що на відміну від існуючих, здійснено на основі двоетапного (у 2021 р та 2023 р) опитування регіональних експертів у сфері розробки ДІП, що дозволило визначити основні детермінанти та недоліки існуючого в Україні механізму трансферу інноваційних технологій, оцінити зміну експертних оцінок його сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, що відбулася за два роки війни, а також констатувати, що довоєнна стратегія трансферу інновацій, яка визначалася як конкурентна, має бути замінена новою – оборонною, з акцентом на розвитку MilitaryTech, забезпеченні безпеки країни, збільшенні її резистентності до зовнішніх загроз тощо. Розроблено методичне підґрунтя регіональної пріоритетизації при реалізації ДІП на основі здійсненої за допомогою нейромережевого моделювання на основі карт Кохонена кластеризації регіонів України за впливом показників інноваційного розвитку на індекс конкурентоспроможності регіону. Результати формування п’яти класифікаційних груп регіонів засвідчили, що у кластері 0 (Дніпропетровська та Запорізька області) та 4 (м. Київ) спостерігається недостатня розвиненість та адаптація екоінновацій. В той час кластери 1 (Донецька; Кіровоградська; Миколаївська; Волинська; Черкаська, Луганська області) та 2 (Вінницька, Полтавська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська) характеризуються дисбалансом між фінансуванням та результатами наукової діяльності, однак більш розвиненою системою диджиталізації бізнес-процесів. Кластер 3 (Київська, Львівська, Одеська, Харківська області) є найбільш збалансованим, однак необхідно спрямувати більший обсяг фінансування на охорону навколишнього середовища. Визначені рекомендації стали основою для розробки заходів реалізації ДІП у розрізі таких секторальних перспектив: S1 – знаття бар’єрів на зовнішньому ринку; налагодження логістики; дерегуляція та лібералізація бізнесу; подолання корупції; S2 – регламентація дієвих механізмів державного управління процесом впровадження винаходів, звільнення від податкових платежів; запровадження технологій відстеження порушення прав на інтелектуальну власність; S3 – впровадження смарт-спеціалізації, стимулювання трансферу технологій; досягнення самодостатності в енергетиці; реалізація потенціалу України у постачанні DRI (заліза прямого відновлення) та напівфабрикатів для виробництва «зеленої сталі»; S4 – створення національної системи моніторингу еко-відповідності; створення електронних реєстрів природних ресурсів; інтегрування в європейську онлайн-систему Shared Ecology Infrastructure System; «Екологічне патрулювання»; реалізація принципів зеленого виробництва; впровадження державної політики зелених облігацій; S5 – синхронізація українського законодавства із європейськими стандартами; посилення підтримки співпраці стейкхолдерів, в тому числі заохочення співпраці між промисловістю та академічними колами; інвестиції в освіту та розвиток робочої сили; S6 – забезпечення кібербезпеки; підвищення кваліфікації та навичок диджиталізації; цифрове надання державних послуг; інтеграція в Єдиний цифровий ринок; цифровізація бізнесу та використання переваг eSignature; консультативна та фінансова підтримка популяризації застосування новітніх технологій (штучний інтелект; Інтернет речей; дрони; кібернетика; 3D-друк, робототехніка; хмарні сервіси тощо).Item Державна інноваційна політика у контексті підвищення конкурентоспроможності економіки України(Полтавський університет економіки і торгівлі ; Сумський державний університет, 2024) Франко, Л.С.У дисертації визначено концептуальне підґрунтя обґрунтування взаємозв’язку ДІП та конкурентоспроможності НЕ, що відрізняється від існуючих поєднанням: 1) аналізу наукового доробку (бібліометричний аналіз у тематичному, просторовому та просторово–часовому вимірах за допомогою інструментарію Vosviewer 1.6.17); 2) аналізу суспільного інтересу до цієї тематики (трендовий аналіз у просторовому вимірі за допомогою інструментарію Google Trends); 3) кореляційного аналізу (підтвердженням залежності Індексу конкурентоспроможності від Глобального інноваційного індексу). Це дозволило виділити основні тематичні напрямки, в межах яких вченими досліджується взаємозв’язок ДІП та конкурентоспроможності НЕ, найбільш потужні дослідницькі мережі, прослідкувати еволюцію трансформації наукового інтересу вчених різних країн світу, диверсифікувати країни за рівнем суспільного інтересу до проблем конкурентоспроможності НЕ та до ДІП, прослідкувати траєкторію зміни суперпозиції європейських країн у 2023 році порівняно з 2021 роком залежно від значень Індексу конкурентоспроможності від Глобального інноваційного індексу. Узагальнено наукові погляди на сутність ДІП, її типологію та нормативно–законодавче забезпечення, підходи, моделі та інструменти її реалізації, її роль у забезпеченні конкурентоспроможності НЕ, її трансформацію під впливом цифровізації суспільно-економічних відносин. Описано напрямки реалізації дослідницької концепції ДІП з урахуванням пом’якшувального, стимулюючого та обмежувального впливу зовнішніх та внутрішніх драйверів конкурентного середовища. Розроблено методичні засади визначення країн-бенчмарків за рівнем сприятливості бізнес-середовища для інноваційного розвитку, кластеризації країн за ефективністю державної політики щодо захисту інтелектуальної власності, обґрунтування домінуючої ролі державних інвестицій в активізації інноваційної активності бізнесу та визначення секторальних інноваційних детермінант конкурентоспроможності країни. У роботі поглиблено методичні засади обґрунтування основних напрямків формування національної стратегії трансферу інноваційних технологій, обґрунтовано засади формування регіональної інноваційної політики на основі кластеризації регіонів України за допомогою карт Кохонена; напрацьовано рекомендації щодо секторальних перспектив дорожньої карти реалізації ДІП. Описано наукове підґрунтя кластеризації країн за ефективністю державної політики щодо захисту інтелектуальної власності як складової ДІП, що відрізняється від існуючих врахуванням елементів індексу інтелектуальної власності та міжнародного індексу захисту інтелектуальної власності, а також обсягу витрат на наукові дослідження та розробки у відсотках до ВВП. Це дозволило виявити ключові проблеми у реалізації державної політики захисту ІВ в Україні та напрацювати рекомендації щодо їх вирішення. Розроблено методичний інструментарій обґрунтування детермінант збільшення масштабів інноваційної діяльності, що відрізняється від існуючих перевіркою за допомогою кореляційно-регресійного аналізу на основі даних України та європейських країн гіпотез щодо залежності динаміки зростання чисельності інноваційно-активних підприємств та обсягів реалізованої ними продукції від інноваційно-орієнтованої інвестиційної активності держави (обсяги державного фінансування науково-дослідних розробок) та бізнесу (обсяги власних коштів підприємств, що інвестуються в інновації), а також від більш усвідомленого ставлення бізнесу до результатів підприємницької активності. Це дозволило емпірично підтвердити домінуючу роль інвестиційної складової ДІП в активізації інноваційної активності бізнесу. Визначено наукові засади визначення основних інноваційних секторальних детермінант конкурентоспроможності країни, що відрізняється від існуючих застосуванням інструментарію нейромережевого моделювання та дозволяє на основі синаптичної ваги оцінити вплив на рейтинг конкурентоспроможності України та країн ЄС середньозважених стандартизованих значень міжнародних індексів, що характеризують інноваційні трансформації за такими секторами: інноваційний розвиток бізнес-середовища; інновації в промисловості; менеджмент інновацій; екоінновації; диджитал-інновації; інтелектуальна власність. Обґрунтвано основні напрямки формування національної стратегії трансферу інноваційних технологій, що на відміну від існуючих, здійснено на основі двоетапного (у 2021 р та 2023 р) опитування регіональних експертів у сфері розробки ДІП, що дозволило визначити основні детермінанти та недоліки існуючого в Україні механізму трансферу інноваційних технологій, оцінити зміну експертних оцінок його сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, що відбулася за два роки війни, а також констатувати, що довоєнна стратегія трансферу інновацій, яка визначалася як конкурентна, має бути замінена новою – оборонною, з акцентом на розвитку MilitaryTech, забезпеченні безпеки країни, збільшенні її резистентності до зовнішніх загроз тощо. Розроблено методичне підґрунтя регіональної пріоритетизації при реалізації ДІП на основі здійсненої за допомогою нейромережевого моделювання на основі карт Кохонена кластеризації регіонів України за впливом показників інноваційного розвитку на індекс конкурентоспроможності регіону. Результати формування п’яти класифікаційних груп регіонів засвідчили, що у кластері 0 (Дніпропетровська та Запорізька області) та 4 (м. Київ) спостерігається недостатня розвиненість та адаптація екоінновацій. В той час кластери 1 (Донецька; Кіровоградська; Миколаївська; Волинська; Черкаська, Луганська області) та 2 (Вінницька, Полтавська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська) характеризуються дисбалансом між фінансуванням та результатами наукової діяльності, однак більш розвиненою системою диджиталізації бізнес-процесів. Кластер 3 (Київська, Львівська, Одеська, Харківська області) є найбільш збалансованим, однак необхідно спрямувати більший обсяг фінансування на охорону навколишнього середовища. Визначені рекомендації стали основою для розробки заходів реалізації ДІП у розрізі таких секторальних перспектив: S1 – знаття бар’єрів на зовнішньому ринку; налагодження логістики; дерегуляція та лібералізація бізнесу; подолання корупції; S2 – регламентація дієвих механізмів державного управління процесом впровадження винаходів, звільнення від податкових платежів; запровадження технологій відстеження порушення прав на інтелектуальну власність; S3 – впровадження смарт-спеціалізації, стимулювання трансферу технологій; досягнення самодостатності в енергетиці; реалізація потенціалу України у постачанні DRI (заліза прямого відновлення) та напівфабрикатів для виробництва «зеленої сталі»; S4 – створення національної системи моніторингу еко-відповідності; створення електронних реєстрів природних ресурсів; інтегрування в європейську онлайн-систему Shared Ecology Infrastructure System; «Екологічне патрулювання»; реалізація принципів зеленого виробництва; впровадження державної політики зелених облігацій; S5 – синхронізація українського законодавства із європейськими стандартами; посилення підтримки співпраці стейкхолдерів, в тому числі заохочення співпраці між промисловістю та академічними колами; інвестиції в освіту та розвиток робочої сили; S6 – забезпечення кібербезпеки; підвищення кваліфікації та навичок диджиталізації; цифрове надання державних послуг; інтеграція в Єдиний цифровий ринок; цифровізація бізнесу та використання переваг eSignature; консультативна та фінансова підтримка популяризації застосування новітніх технологій (штучний інтелект; Інтернет речей; дрони; кібернетика; 3D-друк, робототехніка; хмарні сервіси тощо).Item Цифровізація та транспарентність публічних, корпоративних та особистих фінансів: вплив на інноваційний розвиток та національну безпеку(Сумський державний університет, 2022) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Рубанов, Павло Миколайович; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Школьник, Інна Олександрівна; Shkolnyk, Inna Oleksandrivna; Олійник, Віктор Михайлович; Oliinyk, Viktor Mykhailovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Плікус, Ірина Йосипівна; Plikus, Iryna Yosypivna; Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Новіков, Володимир Миколайович; Novikov, Volodymyr Mykolaiovych; Козьменко, Євгеній Сергійович; Kozmenko, Yevhenii Serhiiovych; Чухно, Р.Ю.; Геніна, Д.С.Об’єкт дослідження: процеси забезпечення національної економічної безпеки через реалізацію принципів транспарентності фінансів на різних рівнях економічного устрою в сучасному інноваційному цифровому середовищі. Метою роботи є виявлення трендів та закономірностей розвитку економічних відносин на рівні публічних, корпоративних та особистих фінансів що виникають як наслідок поширення цифрових інноваційних технологій, наукове обґрунтування та розробка стратегії забезпечення економічної безпеки в контексті стимулювання інноваційного розвитку та одночасної реалізації інструментів транспарентності. Методами дослідження є: системно-структурний метод, логічний метод, порівняльний аналіз, метод прогнозування, графічний аналіз. На підставі проведених досліджень отримано наукові результати: 1) проведено декомпозицію світового досвіду цифровізації фінансового сектору та запровадження інструментів транспарентності фінансово-економічних відносин; 2) проведено емпіричне оцінювання позитивних та негативних ефектів процесів дифузії нових цифрових технологій у фінансовому секторі та реалізації інструментів транспарентності в контексті стимулювання інноваційного розвитку; 3) сформовано методологічні основи дослідження впливу цифрових трансформацій та транспарентності фінансово-економічних відносин на інноваційний розвиток й національну безпеку, ґрунтуючись на міждисциплінарному підході; 4) виявлено фундаментальні закономірності взаємного впливу рівня цифровізації та транспарентності фінансово-економічних відносин на різних півнях економічного устрою.Item Механізм управління формуванням стратегій випереджаючого інноваційного розвитку промислових підприємств(Сумський державний університет, 2020) Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Ильяшенко, Наталия Сергеевна; Illiashenko, Nataliia Serhiivna; Грищенко, Олена Федорівна; Грищенко, Елена Федоровна; Hryshchenko, Olena Fedorivna; Нагорний, Євген Ігорович; Нагорный, Евгений Игоревич; Nahornyi, Yevhen Ihorovych; Рудь, Марія Петрівна; Рудь, Мария Петровна; Rud, Mariia Petrivna; Смоляр, Ю.Ю.; Подрез, О.І.Об’єкт дослідження – процеси інноваційного розвитку промислових підприємств у відповідності з концепцією випереджаючого інноваційного розвитку. Мета роботи – розроблення і науково обґрунтування теоретико-методичних засад формування і практичного впровадження організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку промислових підприємств.Item Інноваційні драйвери національної економічної безпеки: структурне моделювання та прогнозування(Сумський державний університет, 2020) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Домашенко, Марина Дмитрівна; Домашенко, Марина Дмитриевна; Domashenko, Maryna Dmytrivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Сигида, Любов Олексіївна; Сигида, Любовь Алексеевна; Syhyda, Liubov Oleksiivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Білоус, Ю.Г.; Новіков, В.М.; Тверезовська, Олександра Ігорівна; Тверезовская, Александра Игоревна; Tverezovska, Oleksandra Ihorivna; Грибініченко, Р.А.; Соломко, Ю.О.; Шамкало, К.Ю.; Миронова, Альона Миколаївна; Миронова, Альона Николаевна; Myronova, Alona Mykolaivna; Крещік, О.С.; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Сигида, Наталія Олексіївна; Сигида, Наталья Алексеевна; Syhyda, Nataliia Oleksiivna; Стрілець, В.Ю.; Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna VolodymyrivnaМета роботи – формування методологічних засад та методичного інструментарію моделювання та прогнозування взаємозв’язку інноваційного розвитку суб’єктів господарювання та забезпечення економічної безпеки в Україні, наукове обґрунтування та розробка структурної, формалізованої національної інноваційної стратегії забезпечення економічної безпеки, яка міститиме чіткі алгоритми застосування важелів державного управління, математично формалізовані цільові таргети, та дозволить зменшити вплив системних ризиків в національній економіці.Item Фінансова політика забезпечення інноваційного розвитку України(Сумський державний університет, 2020) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaУ дисертації емпірично підтверджено вагомість інновацій як детермінанти конкурентоспроможності країни, виявлені домінуючі тренди в крос-секторних дослідженнях, пов’язаних із теорією фінансування інновацій та розвитком основних інструментів реалізації ФП забезпечення ІР (податкових, монетарних, бюджетно-інвестиційних), обґрунтовано справедливість гіпотез щодо впливу характеристик фінансової політики на результативність інноваційного розвитку країни, а також вплив структури фінансування витрат на НДДКР на динаміку економічного зростання, оцінено структурні зв’язки між податковими і бюджетно-інвестиційними інструментами реалізації фінансової політики забезпечення інноваційного розвитку та індикаторами інноваційного / інвестиційного розвитку країни і досліджено вплив інструментів монетарної політики на динаміку фінансового забезпечення інноваційного розвитку.Item Фінансова політика забезпечення інноваційного розвитку України(Сумський державний університет, 2020) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaУ дисертації емпірично підтверджено вагомість інновацій як детермінанти конкурентоспроможності країни, виявлені домінуючі тренди в крос-секторних дослідженнях, пов’язаних із теорією фінансування інновацій та розвитком основних інструментів реалізації ФП забезпечення ІР (податкових, монетарних, бюджетно-інвестиційних), обгрунтовано справедливість гіпотез щодо впливу характеристик фінансової політики на результативність інноваційного розвитку країни, а також вплив структури фінансування витрат на НДДКР на динаміку економічного зростання, оцінено структурні зв’язки між податковими і бюджетно-інвестиційними інструментами реалізації фінансової політики забезпечення інноваційного розвитку та індикаторами інноваційного / інвестиційного розвитку країни і досліджено вплив інструментів монетарної політики на динаміку фінансового забезпечення інноваційного розвитку.Item Механізм управління знаннями в системі інноваційного розвитку господарюючих суб'єктів(Сумський державний університет, 2019) Шипуліна, Юлія Сергіївна; Шипулина, Юлия Сергеевна; Shypulina, Yuliia Serhiivna; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Ильяшенко, Сергей Николаевич; Illiashenko, Serhii Mykolaiovych; Біловодська, Олена Анатоліївна; Беловодская, Елена Анатольевна; Bilovodska, Olena Anatoliivna; Тєлєтов, Олександр Сергійович; Телетов, Александр Сергеевич; Tielietov, Oleksandr Serhiiovych; Голишева, Євгенія Олексіївна; Голышева, Евгения Алексеевна; Holysheva, Yevheniia Oleksiivna; Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Ильяшенко, Наталия Сергеевна; Illiashenko, Nataliia Serhiivna; Мельник, Юлія Миколаївна; Мельник, Юлия Николаевна; Melnyk, Yuliia Mykolaivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Ващенко, Тетяна Володимирівна; Ващенко, Татьяна Владимировна; Vashchenko, Tetiana Volodymyrivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Нагорний, Євген Ігорович; Нагорный, Евгений Игоревич; Nahornyi, Yevhen Ihorovych; Шевлюга, Олена Геннадіївна; Шевлюга, Елена Геннадьевна; Shevliuha, Olena Hennadiivna; Божков, Дмитро Сергійович; Божков, Дмитрий Сергеевич; Bozhkov, Dmytro Serhiiovych; Рот-Сєров, Євгеній Володимирович; Рот-Серов, Евгений Владимирович; Rot-Sierov, Yevhenii Volodymyrovych; Смоляр, Ю.Ю.; Охонько, І.С.; Старків, І.Л.Об’єкт дослідження - процеси управління знаннями в системі інноваційного розвитку підприємств та установ, а також національної економіки у цілому. Мета дослідження - формування засад організаційно-економічного механізму управління продукуванням (отриманням) і використанням (комерціалізацією) знань в системі інноваційного розвитку господарюючих суб’єктів різних рівнів.Item Державне стимулювання інноваційного розвитку суб'єктів господарювання: методологічні засади, світовий та вітчизняний досвід(Сумський державний університет, 2019) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla SerhiivnaУ монографії проаналізовано сучасний стан інноваційної діяльності суб’єктів господарювання в Україні та її вплив на забезпечення національної економічної безпеки, досліджено закордонний досвід та українські реалії участі держави у стимулюванні інноваційних процесів в економіці. Проведено моделювання прискорення темпів інноваційного розвитку регіональної економіки України. Обґрунтовано, що роль держави у стимулюванні інноваційних процесів в економіці полягає в створенні умов для активної співпраці суб’єктів господарювання із закладами освіти, науки, суб’єктами ринку праці тощо. Розглянуто місце освіти і науки в стимулюванні інноваційного розвитку економіки та проведено дослідження стартап-культури в національному освітньому середовищі. Здійснено дослідження рівня ефективності реалізації курсу державної фінансової політики сталого розвитку. Проаналізовано інструменти державної підтримки інноваційного розвитку малих підприємств. Досліджено механізми державної фінансової підтримки енергозбережних технологічних змін у контексті забезпечення державної економічної безпеки. Наукове видання рекомендоване для керівників і фахівців підприємств, науковців, аспірантів, студентів економічних спеціальностей.Item Реінжиніринг бізнес-процесів маркетингової сфери промислових підприємств, як складова виведення вітчизняної продукції на міжнародні ринки(Сумський державний університет, 2018) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Кобизький, Денис Сергійович; Кобизский, Денис Сергеевич; Kobyzkyi, Denys Serhiiovych; Мандич, О.В.Мета роботи – розробка теоретичних та методологічних засад реінжинірингу бізнес-процесів суб’єктів господарювання у маркетинговій сфері, який спрямований на зростання маркетингового потенціалу компаній та виведення вітчизняної продукції на міжнародні ринки та практичного опробування запропонованих теоретико-методологічних засад реінжинірингу бізнес-процесів у маркетинговій роботі компаній.