Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
16 results
Search Results
Item Інноваційні драйвери зростання макроекономічної стабільності країни(Сумський державний університет, 2024) Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Тверезовська, Олександра Ігорівна; Tverezovska, Oleksandra Ihorivna; Дехтяр, Надія Анатоліївна; Dekhtiar, Nadiia Anatoliivna; Пігуль, Наталія Георгіївна; Pihul, Nataliia Heorhiivna; Дейнека, Ольга Валеріївна; Deineka, Olha Valeriivna; Кравченко, Олена Володимирівна; Kravchenko, Olena Volodymyrivna; Крухмаль, Олена Валентинівна; Krukhmal, Olena Valentynivna; Овчарова, Наталія Вікторівна; Ovcharova, Nataliia Viktorivna; Рябенков, Олексій Віталійович; Riabenkov, Oleksii Vitaliiovych; Пігуль, Євгеній Ігорович; Pihul, Yevhenii Ihorovych; Чепурко, Вікторія Олександрівна; Chepurko, Viktoriia Oleksandrivna; Жученко, Світлана Василівна; Zhuchenko, Svitlana Vasylivna; Гриценко, Олександр Миколайович; Hrytsenko, Oleksandr Mykolaiovych; Деркач, Лілія Сергіївна; Derkach, Liliia Serhiivna; Кожушко, І.О.Мета роботи – визначення інноваційних драйверів, що сприяють зростанню макроекономічної стабільності країни, та розробці рекомендацій щодо їхнього впровадження. Методами дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз, синтез і наукова абстракція – для визначення основних характеристик фінансових термінів; порівняння, групування, статистичний і коефіцієнтний аналіз – для оцінки сучасного стану розвитку соціальних та економічних інновацій; графічний і табличний методи – для узагальнення й унаочнення результатів. Економіко-математичне моделювання та кореляційно-регресійний аналіз – для визначення взаємозв’язків соціального захисту та інших бюджетних витрат як драйвер економічного зростання країни. Цифрові аналітичні інструменти: Google Trends, Excel, STATA – для обробки й візуалізації даних. Результатом роботи є визначення ключової ролі інноваційних драйверів у забезпеченні сталого розвитку й економічної стабільності України. Зокрема, доведено, що блокчейн, в основі якого лежить децентралізована база даних, smart-технології, зокрема у банківській сфері, та інші економіко-соціальні рішення, такі як модернізація ринку праці, розвиток житлового фонду та впровадження концепцій "розумного міста", є важливими факторами підвищення економічної стійкості держави. У рамках фінансової безпеки підприємств запропоновано стратегії, що передбачають регуляторну підтримку, розвиток людського капіталу та використання сучасних моделей управління. Комплексний підхід до впровадження інновацій на ряду з підтримкою оптимального підприємницького та банківського клімату є вирішальними для стійкості України, особливо в умовах воєнного стану. Так, у результаті дослідження встановлено, що інноваційні технології, такі як блокчейн, штучний інтелект, великі дані та відкритий банкінг, є ключовими драйверами макроекономічної стабільності України, сприяючи адаптивності економіки, покращенню якості життя та залученню інвестицій. Водночас розвиток ринку праці, що зазнав значних втрат через війну, потребує комплексних заходів для стимулювання зайнятості та відновлення кваліфікованого кадрового потенціалу. Інноваційні стратегії підприємств і популяризація сталого розвитку у поєднанні з міжнародним партнерством є вирішальними для стабільності економіки. Дослідження складається з трьох основних розділів. У першому розділі розглядається роль інноваційних технологій та Smart-рішень у забезпеченні макроекономічної стабільності, зокрема їх здатність трансформувати традиційні економічні процеси, сприяти прозорості та ефективності. Другий розділ присвячений соціально-економічним інноваціям, які впливають на стабільність, зокрема аналізу ринку праці, систем соціального захисту та впливу демографічних викликів. Особлива увага приділяється необхідності комплексного підходу до стимулювання зайнятості та розвитку професійного потенціалу громадян. Третій розділ охоплює роль підприємств у забезпеченні макроекономічної стабільності, включаючи традиційні та інноваційні методи оцінки їхнього фінансового стану, що дозволяють забезпечувати стійкий розвиток навіть в умовах невизначеності.Item Забезпечення фінансової стабільності в умовах суспільної недовіри до фінансового сектору(Сумський державний університет, 2024) Літовцева, Вероніка Євгенівна; Litovtseva, Veronika YevhenivnaДисертаційна робота присвячена удосконаленню існуючих та розробці нових науково-методичних підходів і практичного інструментарію для забезпечення фінансової стабільності в умовах суспільної недовіри до фінансового сектору. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацювання щодо визначення економічної сутності поняття «фінансова стабільність». В результаті розрахунку вагомостей ключових елементів визначення було запропоновано власне авторське трактування, яке розкриває фінансову стабільність як стійкий стан ключових елементів фінансової системи, що запобігає наростанню суспільної недовіри до фінансового сектору та забезпечує адаптивність до динамічних змін навколишнього середовища. Крім того, встановлено, що значна кількість науковців приділяє увагу дослідженню не лише економічних чинників впливу на фінансову стабільність, а й поведінкових, до яких було віднесено: суспільну довіру/недовіру до фінансового сектору, платіжну дисципліну та податкову мораль, споживчу поведінку, сприйняття нерівності, схильність до паніки, сприйняття корупції, фінансову грамотність та суспільну довіру/недовіру до уряду. Таким чином, для забезпечення фінансової стабільності необхідно враховувати як економічні, так і поведінкові чинники, що вимагає комплексного підходу до дослідження та управління фінансовою системою. Розроблено концептуальні підходи до визначення суспільної недовіри до фінансового сектору, яку пропонується розглядати в межах континууму довіри. Цей континуум ілюструє складний динамічний процес переходу між трьома окремими явищами: довірою, недовірою та бездовір’ям, кожне з яких має різні характеристики та впливає на міжособистісні та організаційні відносини. На відміну від попередніх підходів, наголошено на необхідності розгляду довіри та недовіри не як протилежних кінців однієї осі, а як окремих явищ із проміжним станом бездовір’я, які характеризуються нейтральним ставленням і відсутністю виражених емоційних або когнітивних реакцій. Такий підхід забезпечує більш гнучку та реалістичну модель розвитку відносин, сприяючи кращому розумінню та управлінню ними. Трактування змістової сутності поняття «суспільна недовіра до фінансового сектору» запропоновано розглядати як когнітивно-емоційне явище, пов’язане зі стійким переконанням суспільства певної культури, території чи країни в небезпеці взаємодії з фінансовими установами, урядовими фінансовими політиками та фінансовими продуктами на всіх рівнях, яке містить у собі раціональні судження про недоліки та ризики фінансової системи, а також відчуття розчарованості, страху та паніки, що виникають у відповідь на негативний досвід або сприйняття фінансової нестабільності та підкріплюються через соціальні комунікації та медіа. Наслідком такої недовіри є не лише неможливість ефективної співпраці між суспільством та фінансовим сектором, але й зниження економічної активності, скорочення інвестицій, зростання безробіття та соціальних конфліктів, що призводить до деградації та занепаду економічної системи в цілому. Ретроспективне дослідження виникнення та розвитку суспільної недовіри до банківського та небанківського секторів економіки, базуючись на аналізі основних історичних подій та особливостей функціонування фінансової системи України за роки незалежності, дозволило визначити етапи розвитку та ідентифікувати як спільні, так і специфічні причини виникнення суспільної недовіри до цих секторів окремо. Історичний контекст суспільної недовіри до фінансового сектору України свідчить про те, що для банківського сектору фундамент недовіри був закладений через втрату заощаджень у "Сбербанку" СРСР та неефективність ранніх банківських установ. Для небанківського сектору недовіра виникла також через неповернення вкладів, але була додатково посилена недостатнім регулюванням та шахрайськими діями у перші роки незалежності України. Незважаючи на те, що регуляторні реформи та створення стабілізаційних механізмів частково зменшили недовіру до банківського сектору, фінансові кризи та подальші політичні події значно підірвали досягнутий прогрес. У небанківському секторі регуляторні заходи були запроваджені пізніше та виявилися менш ефективними, що призвело до масових банкрутств і поглиблення недовіри, особливо в умовах пандемії. Бібліометричний аналіз наукових публікацій із питань зв’язку фінансової стабільності та суспільної недовіри до фінансового сектору, реалізований за допомогою бібліометричного інструментарію Scopus, програмного забезпечення VOSviewer та Google Trends, дозволив виокремити ключові аспекти та динаміку наукових публікацій з 1987 по 2023 рр. Результати аналізу виявили високий рівень диверсифікації досліджень та мультидисциплінарний характер проблематики, яка охоплює економіку, фінанси, соціальні науки, бізнес, менеджмент та інші галузі. Дослідження також виявило п’ять етапів наукового інтересу до теми, що корелюють із світовими фінансовими кризами та іншими дестабілізуючими процесами. Найбільш цитовані дослідження зосереджені на впливі довіри на соціально-екологічні системи та на відновленні довіри до фінансової системи за допомогою фінансових технологій. Бібліометричний аналіз також виявив шість основних кластерів ключових слів, що характеризують зв’язки між фінансовою стабільністю, довірою та іншими поведінковими чинниками, такими як споживча поведінка, фінансова грамотність, платіжна дисципліна та інші. Результати дослідження підкреслюють важливість врахування як економічних, так і поведінкових чинників у забезпеченні фінансової стабільності, підтверджуючи необхідність мультидисциплінарного підходу до дослідження та управління фінансовою системою. У роботі удосконалено науково-методичний інструментарій інтегрального оцінювання маркера суспільної довіри до фінансового сектору економіки, що передбачає ідентифікацію недовіри в системі координат «недовіра – бездовір’я – довіра» за допомогою комбінаторики якісних і кількісних показників, які узагальнюють стан і розвиток трьох складових фінансової системи: банківського, небанківського секторів та поведінкової складової недовіри. Кількісні методи дозволяють відобразити поведінкову специфіку явища через економічні та фінансові індикатори, тоді як якісні методи враховують тенденції, відображені в соціологічних опитуваннях та анкетуваннях. Змішаний підхід, що об’єднує різні індикатори в комплексний показник оцінки недовіри, дозволяє забезпечити всебічний аналіз. Побудовані індикатори та інтегральний показник дозволяють більш обґрунтовано діагностувати стан суспільної недовіри у фінансовій системі, ідентифікувати критичні точки зміни економічної динаміки та виявляти поведінкові реакції економічних суб’єктів. У дисертації розроблено науково-методичний підхід до оцінювання структурних взаємозв’язків між складовими суспільної недовіри до фінансового сектору, перцепції корупції, розвитку технологічної фінансової інфраструктури та фінансовою стабільністю. На відміну від чинних підходів, запропонований метод дозволяє побудову латентних змінних – суспільної недовіри до фінансового сектору та перцепції корупції, які через свою поведінкову природу мають складну внутрішню структуру, важко спостережувану або вимірювану безпосередньо. Аналіз, проведений методом моделювання структурними рівняннями, дозволив визначити медіаторну роль розвитку технологічної фінансової інфраструктури в підсиленні впливу маркера суспільної довіри (довіри, недовіри та бездовір’я) до фінансового сектору на фінансову стабільність країни, що перевищує прямий ефект у 1,87 рази. У роботі систематизовано методологічний інструментарій забезпечення фінансової стабільності, передбачений Стратегією макропруденційної політики України, а також фіскальною та монетарною політикою НБУ. Аналіз дестимулюючих та стимулюючих впливів інструментів НБУ та Міністерства фінансів України на фінансову стабільність та суспільну недовіру до фінансового сектору дозволив узагальнити роль інструментів у кризові періоди та в умовах економічної стабільності, забезпечуючи гнучкість та ефективність заходів регуляторів у різних ситуаціях. Визначено особливе значення ефективності роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав споживачів, вербальних інтервенцій, забезпечення фінансової грамотності, цифрового маркетингу фінансових послуг та націоналізації фінансових установ у контексті впливу на суспільну недовіру до фінансового сектору. З метою моделювання сценаріїв забезпечення фінансової стабільності залежно від наростання суспільної недовіри до фінансового сектору було удосконалено методологію селекції інструментів забезпечення фінансової стабільності. Це здійснено на основі комбінаторного поєднання двох критеріїв: зони перебування маркера суспільної довіри до фінансового сектору та ризику дестабілізації фінансової системи. Такий підхід дозволив формалізувати дев’ять сценаріїв забезпечення фінансової стабільності в умовах суспільної недовіри до фінансового сектору: превентивний, адаптивного реагування, консервативний, стимулювальний, забезпечення стабільності, подолання недовіри, балансування загрозами з акцентом на стабільності фінансової системи, балансування загрозами з акцентом на недовірі та реанімувальний сценарій. Для кожного із цих сценаріїв було обґрунтовано основні критерії ухвалення рішень та сформовано основу для побудови матриці вибору інструментів забезпечення фінансової стабільності залежно від наростання суспільної недовіри до фінансового сектору. Результати аналізу матриці показали, що найбільшу частоту застосування мають бюджетні інструменти та стрес-тестування, наступними за частотою використання є інструменти подолання суспільної недовіри, потім макропруденційні інструменти, тоді як податкові інструменти мають найнижчу частоту застосування. Запропоновано рекомендації щодо забезпечення фінансової стабільності в умовах суспільної недовіри до фінансового сектору, що ґрунтуються на побудові дорожніх карт. Ці карти враховують формалізований вибір інструментарію макропруденційної, монетарної, податкової та бюджетної політики, а також інструментів забезпечення фінансової стабільності залежно від перебування маркера суспільної довіри до фінансового сектору в «зонах довіри, недовіри чи бездовір’я». Такий підхід дозволить регуляторам вживати більш гнучких та ефективних заходів реагування на ризики.Item Соціально-економічне відновлення після COVID-19: моделювання наслідків для макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Didenko, Iryna Viktorivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Мільчаков, Сергій Олегович; Milchakov, Serhii Olehovych; Шалда, А.А.; Стороженко, Наталія Олександрівна; Storozhenko, Nataliia Oleksandrivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.; Сидорова, М.Є.; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychОб`єкт дослідження – економічні відносини, що явні та латентні причинно-наслідкові зв’язки між соціально-економічними детермінантами, що опосередковують вплив COVID-19 на макроекономічну стабільність, національну безпеку та резільєнтність громад. Метою роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження формалізації регіональних та національних паттернів резистентності (соціально-економічні, поведінкові та фінансові детермінанти, а також параметри громадського здоров’я) до деструктивного впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність, національну безпеку та резільєнтність громад, що сформувалися в Україні та світі до початку пандемії та у пандемічний період. Під час дослідження використано такі методи як логіко-історичний, монографічний, бібліометричний, системно-структурний, статистичний аналіз, регресійне моделювання на панельних даних, мультиваріантний аналіз (метод головних компонент), кореляційний аналіз, кластерний аналізу, тест Грейнджера, метод Фішберна. Здійснено аналіз тенденцій та просторово-часових закономірностей поширення COVID-19. Розроблено з урахуванням чутливості їх складових до деструктивного впливу COVID-19 інтегральні показники оцінювання рівнів макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад. Ідентифіковано муніципальні та національні паттерни резистентності макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад до деструктивного впливу пандемії COVID-19. Визначено основні закономірності зміни цих паттернів у допандемічний період та період активного розгортання пандемії.Item Імітаційне моделювання траєкторії впливу поведінкових атракторів на макроекономічну стабільність: роль транспарентності та суспільної довіри(Сумський державний університет, 2022) Буряк, Анна Володимирівна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Бричко, Марина Михайлівна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Колотіліна, Олена Василівна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Літовцева, Вероніка Євгенівна; Litovtseva, Veronika Yevhenivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Тарасенко, Я.Ю.; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychОб’єкт дослідження – соціально-економічні відносини, що виникають у процесі реалізації державної економічної політики, спрямованої на забезпечення макроекономічної стабільності, з урахуванням впливу поведінкових атракторів. Метою дослідження – є розробка імітаційної моделі формалізації траєкторій впливу, масштабності та щільності конвергентних причинно-наслідкових зв’язків між рівнем макроекономічної стабільності та зміною суспільної довіри до фінансового сектору та публічної влади, а також рівнем їх транспарентності. Під час дослідження використано такі методи як математичний апарат чіткої логіки, детермінантний аналіз, бібліометричний аналіз на основі аналітичних інструментів ScopusTools та VOSViewer, регресійний аналіз, канонічний аналіз, методи нечіткої логіки, когнітивне моделювання. У результаті виконання роботи була побудована карта наукової бібліографії механізмів та тенденцій прояву довіри населення до системи охорони здоров’я; здійснена формалізація звʼязку сучасного стану виконання програм доступного житла з рівнем довіри до органів публічної влади; побудовані інтегральні показники макроекономічної стабільності та детермінант недовіри до публічної влади за соціо-політико-економічною складовою; побудована детермінантна модель визначення рівня ефективності каналів міжсекторальної та мультирівневої трансмісії поведінкових імпульсів залежно від їх впливу на показники макроекономічної стабільності країни; здійснена формалізація діі поведінкових імпульсів на розвиток фінансового сектору та органів публічної влади; побудовані когнітивні карти конвергентних причинно-наслідкових зв’язків між множиною атракційних поведінкових факторів та показників розвитку фінансового сектору та органів публічної влади; визначено мультиплексивні ефекти ланцюгової реакції формування/втрати довіри до фінансового сектору та сектору публічної влади; побудована узагальнена модель багатоканального міжсекторального та мультирівневого трансферу поведінкових атракторів на макроекономічну стабільність країни; проведено імітаційне моделювання сценаріїв розвитку фінансового сектору та органів публічної влади залежно від зростання ризиків дефіциту довіри.Item Імітаційне моделювання траєкторії впливу поведінкових атракторів на макроекономічну стабільність: роль транспарентності та суспільної довіри(Сумський державний університет, 2023) Буряк, Анна Володимирівна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Бричко, Марина Михайлівна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Колотіліна, Олена Василівна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Топтуненко, Дмитро Едуардович; Toptunenko, Dmytro Eduardovych; Літовцева, Вероніка Євгенівна; Litovtseva, Veronika Yevhenivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Сагер, Людмила Юріївна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Деркач, Л.С.; Кожушко, І.О.; Тарасенко, Я.Ю.Об’єкт роботи – соціально-економічні відносини, що виникають у процесі реалізації державної економічної політики, спрямованої на забезпечення макроекономічної стабільності, з урахуванням впливу поведінкових атракторів. Мета роботи полягає у розробці імітаційної моделі формалізації траєкторій впливу, масштабності та щільності конвергентних причинно-наслідкових зв’язків між рівнем макроекономічної стабільності та зміною суспільної довіри до фінансового сектору та публічної влади, а також рівнем їх транспарентності. Методи дослідження: методи детермінантного та бібліометричного аналізу, регресійний аналіз, канонічний аналіз, методи нечіткої логіки, когнітивне моделювання, методи імітаційного та сценарного моделювання. Результати роботи. У роботі вперше побудовано дорожню карту забезпечення макроекономічної стабільності з урахуванням поведінкових атракторів (систему покрокових заходів масштабування в залежності від рівня суспільної довіри до фінансового сектору та органів публічної влади, а також рівня їх транспарентності). Вона базувалася на визначених за допомогою емітаційного моделювання імперативах стратегічних орієнтирів підвищення рівнів транспарентності та суспільної довіри до фінансового сектору та органів публічної влади, а також розробленому інструментарії оцінювання впливу суспільної довіри до влади, рівня прозорості та відкритості бюджетного процесу, якості інституційного середовища на макроекономічну стабільність країни, побудованій імітаційній моделі поведінкових сценаріїв забезпечення макроекономічної стабільності в залежності від наростання кризи суспільної довіри до фінансового сектору та органів публічної влади.Item Соціально-економічне відновлення після COVID-19: моделювання наслідків для макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад(Сумський державний університет, 2023) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Позовна, Ірина Вікторівна; Pozovna, Iryna Viktorivna; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Дрозд, Сергій Анатолійович; Drozd, Serhii Anatoliiovych; Пуговкіна, Ю.; Куровська, Ю.; Селезньова, О.; Рудиченко, А.; Поліщук, А.Виконавцями проєкту виявлено на засадах регресійного моделювання на панельних даних найбільш релевантні фінансові та соціально-економічні детермінанти, а також фактори громадського здоров’я, які вплинули на резистентність макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад до абсорбції деструктивних трендів, спричинених пандемією COVID-19, а також формалізовано зміну паттернів впливу релевантних соціально-економічних та фінансових детермінант, факторів громадського здоров’я на інтегральні показники національної безпеки, макроекономічної стабільності та резільєнтності громад у допандемічний період (2000-2019 рр.) та період активного розгортання пандемії (2020-2022 чи останній доступний період). Ідентифіковано за допомогою дистрибутивно-лагового моделювання часові закономірності (тестування на наявність лагу до 3 років) впливу релевантних фінансових, соціально-економічних та детермінант, а також факторів громадського здоров’я на інтегральні показники макроекономічної стабільності, національної безпеки (у її інтегральному вигляді та у розрізі окремих складових: екологічної, економічної та соціальної безпеки держави) та резільєнтності громад. Визначено з використанням регресійного та структурного моделювання канали поширення шоків, спричинених пандемією COVID-19, шляхом ідентифікації явних та латентних закономірностей впливу релевантних фінансових, соціально-економічних детермінант, а також факторів громадського здоров’я на інтегральні показники макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад, а також формалізації закономірностей синергетичного підсилення впливу фінансових, соціально-економічних детермінант, а також факторів громадського здоров’я один на одного.Item Вплив капіталізації банків на макроекономічну стабільність(Сумський державний університет, 2024) Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina YuriivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми удосконалення теоретико-методичних засад оцінки впливу капіталізації банків на макроекономічну стабільність. Для цього проаналізовано наукові дослідження та сучасні тенденції рівня капіталізації банків, макроекономічної стабільності та методичні підходи щодо оцінки їх взаємозв’язку. Проведений динамічний аналіз поняття «капіталізація банків», реалізований за допомогою бази даних Scopus та інструментарію VOSvievier 1.6.20.0, дав змогу виявити, що протягом 2010-2022 років наукові роботи у розрізі капіталізації банків були присвячені питанням фінансової стійкості, надійності, платоспроможності та прибутковості банків, достатності капіталу, ризик-менеджменту та управлінню проблемними кредитами. Перерозподіл наукових публікацій бази даних Scopus за використанням поняття «капіталізація банку» за різними галузями протягом 2010-2022 років засвідчив, що 23,2% публікацій викладені у межах галезей «Економіка та фінанси», а 18,6% – «Бізнес-процеси та менеджмент». Проаналізувавши наукові публікації українських дослідників на тему капіталізації банків визначено, що найбільший інтерес науковців спостерігався протягом 2014-2017 років (від 2770 од. у 2014 до 2430 од. у 2017 році), що пояснюється реформуванням банківської системи України. На основі систематизації та аналізу існуючих досліджень присвячених капіталізації банків запропоновано трактувати дане поняття як індикатор стійкості та надійності, який характеризує фінансовий потенціал банку (капітал та зобов’язання) для проведення активних операцій (кредитних, операцій з цінними паперами, розрахунково-касове обслуговування) за умов покриття кредитного, операційного, ринкового та системного ризиків. За допомогою даного підходу робиться акцент на важливості впливу не тільки власних ресурсів у вигляді капіталу та запозичених у вигляді зобов’язань на рівень капіталізації банку, а й активних операцій, які опосередковано беруть участь у формуванні достатнього рівня капіталізації банку. На основі динамічного аналізу поняття «макроекономічна стабільність» визначено, що воно розглядалося через призму економічного та соціального розвитку країни, волатильностей рівня заробітної плати та рівня цін, обсягів виробництва та рівнів безробіття, політичних аспектів. 40,3% публікацій на тему макроекономічної стабільності були викладені у межах галузі «Економіка», а 18,1% – «Бізнес-процеси та менеджмент». Поняття «макроекономічна стабільність» українськими науковцями активно досліджувалося з 2013 по 2017 роки (від 1820 од. у 2013 році до 2140 од. у 2017 році). Запропоновано розглядати поняття «макроекономічна стабільність» як стан рівноваги між різними секторами економіки держави, що характеризується стійким соціально-економічним, зовнішньоекономічним та фінансовим зростанням всередині країни протягом певного періоду часу. Це дозволило розглянути дане поняття з позиції процесу попередження, ліквідації та управління наслідками впливу потенційних ризиків погіршення соціально- економічного стану держави в умовах економічних турбулентностей. Побудована на основі інструментів VOSViewer 1.6.20.0 візуалізаційна карта контекстуально-часового виміру досліджень підвердила наявність причинно-наслідкових зв’язків між рівнем капіталізації банків та макроекономічною стабільністю у розрізі 7 кластерів, що охоплюють наукові роботи через призму оцінки банківських ризиків та фінансових криз, діяльності банків, кредитування та економічного зростання, інвестицій та економіки, ефективності банківської діяльності. Аргументовано фундаментальні основи взаємодії капіталізації банків та макроекономічної стабільності через розробку теоретичної концептуальної моделі, що підтверджує присутність причинно-наслідкового зв’язку між рівнем капіталізації банків та макроекономічною стабільністю обумовленого набором прямих та опосередкованих каталізаторів (соціально-економічних, зовнішньоекономічних, фінансових та дестимулюючих). Це дозволило сформувати такі системи каналів впливу: 1) регуляторні вимоги, економічні і ринкові умови та практика управління ризиками як передумови трансформації рівня капіталізації банків; 2) грошово-кредитна та податково-бюджетна політика країни, глобальне економічне середовище та рівень довіри бізнесу як передумови забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено методичний інструментарій оцінки інтегральних індексів рівня капіталізації банків та макроекономічної стабільності з і без урахування показників-дестимуляторів (корупції та тіньової економіки) шляхом використання методу оптимальної рівномірності для 34 європейських країн протягом 2010-2022 років. В основі розрахунку інтегрального індексу рівня капіталізації банків лежать вісім показників: рентабельність активів і власного капіталу, рівень непрацюючих кредитів, відношення капіталу до активів , кількість відділень банків, відношення регулятивного капіталу до активів зважених на ризик, відношення витрат до доходів банків та глибина проникнення фінансових послуг банку. На основі запропонованої адаптованої шкали виявлено, що більшість країн мають низький середній рівень капіталізації банків (0-0,19), серед яких Албанія (0,13), Австрія (0,13), Бельгія (0,14), Болгарія (0,15), Данія (0,16), Мальта (0,13), Нідерланди (0,16), Польща (0,12), Словаччина (0,13), Угорщина (0,17), Франція (0,15) та Чехія (0,17). Найбільше значення індексу спостерігається в Швеції (0,44). В основі розрахунку інтегрального індексу макроекономічної стабільності (без урахування корумпізації та тінізації економіки) лежать сім показників: валовий внутрішній продукт, рівень інфляції і безробіття, індекс Джині, ріст валового національного доходу, рівень експорту та зовнішній борг. На основі запропонованої адаптованої шкали виявлено, що найнижчі середні рівні індексу характерні для Албанії (0,32), Іспанії (0,35), Словаччини (0,34), Словенії (0,35) та Кіпру (0,35), а найбільше значення індексу спостерігається у Швейцарії (0,6) та Люксембурзі (0,66). Під час розрахунку інтегрального індексу макроекономічної стабільності з елементами корумпізації та тінізації (первинні державні видатки, індекс сприйняття корупції, показник політичної стабільності, показник регуляторної якості та рівень тіньової економіки) виявлено, що найнижчі середні рівні індексу (0-0,4) спостерігаються в Україні (0,2), Албанії (0,35), Молдові (0,38) та Сербії (0,37), а максимальні значення інтегрального індексу мали Люксембург (0,9), Ірландія (0,8) та Швейцарія (0,85). Розроблено науково-методичний підхід щодо моделювання трансформаційних процесів показників капіталізації банків та соціально- економічного розвитку на основі кластерного аналізу (метод Ворда та k- середніх) для 34 європейських країн у розрізі 2010, 2015 та 2020 років. За допомогою методу головних компонент було відібрано по три показники з кожної групи для проведення кластеризації (рівень непрацюючих кредитів, рентабельність активів і капіталу; рівень інфляції і безробіття та індекс Джині). У 2010 та 2015 роках було виділено чотири кластери та в 2020 році – три кластери. Серед причин трансформаційних процесів складу кластерів визначено такі, як зниження рівня непрацюючих кредитів, рівня інфляції, безробіття і індексу Джині та підвищення рентабельності активів. У 2010 році до другого кластеру найбільш стійкого як за показниками капіталізації банків, так і за показниками соціально-економічного розвитку ввійшли Словенія, Фінляндія та Швеція. У 2015 та 2020 роках третій кластер став найбільш стійким та включав такі країни: Мальту, Швецію, Люксембург, Ісландію, Данію, Бельгію, Австрію, Ісландію та Швейцарію. Україна знаходилася в першому кластері протягом 2010-2020 років, для країн-членів якого були характерні високі рівні непрацюючих кредитів і нижче середнього значення рентабельності активів та високі рівні інфляції, безробіття і індексу Джині. Розроблено матрицю, що включала стійкі до трансформаційних процесів капіталізації банків та соціально-економічного розвитку європейські країни. Формалізовано взаємодію капіталізації банків та макроекономічної стабільності 34 європейських країн протягом 2010-2022 за допомогою канонічного аналізу. Виявлено збільшення частки варіації показників капіталізації банків, що пояснюється зміною індикаторів макроекономічної стабільності, з 5,2% до 13,6% при включенні показників-дестимуляторів макроекономічної стабільності (індикатори корумпізації та тінізації), та тісноти зв’язку між канонічними величинами (канонічне R) з 0,359 до 0,520. Хи2 та р <0,05 підтвердили адекватність побудованих канонічних моделей. На основі отриманих канонічних коренів виявлено, що найбільший вплив на забезпечення макроекономічної стабільності здійснює імпорт (-3,631), а на капіталізацію банків – рентабельність активів (0,689). При врахуванні показників- дестимуляторів визначено, що найбільший вплив на забезпечення макроекономічної стабільності здійснює показник ролі закону (3,222) та індекс сприйняття корупції (2,471), а на капіталізацію банків – рентабельність власного капіталу (0,930). На основі побудованих панельних регресійних моделей з випадковими та фіксованими ефектами, виявленими за допомогою тесту Хаусмана та оцінки множника Лагранжа Брейша-Пагана, визначено функціональні зв'язки впливу макроекономічної стабільності з елементами корумпізації та тінізації на рівень капіталізації банків досліджуваних європейських країн протягом 2010-2022 років. На основі критеріїв Wald, F та p-value підтверджено статистичну значущість панельних регресійних моделей із фіксованими ефектами. Отримані результати засвідчили, що зі збільшенням рівня експорту на 1% рівень непрацюючих кредитів зменшиться на 0,21%, а рентабельність власного капіталу банків підвищиться на 0,28%; зі збільшенням показника політичної стабільності на 1 од. рівень непрацюючих кредитів знизиться на 7,05%, а рівень рентабельності активів банків збільшиться на 1,22%; зі збільшенням рівня тіньової економіки на 1% рівень непрацюючих кредитів збільшиться на 0,40%, а рентабельність власного капіталу банків знижується на 0,17% та зі збільшенням індексу сприйняття корупції на 1 бал рентабельність власного капіталу банків підвищується на 0,27%. Розроблено міжнародну функціональну модель бенчмаркінгу управління рівнем капіталізації банків в умовах забезпечення макроекономічної стабільності на основі визначення якісних та кількісних характеристик країн- лідерів, відібраних на основі побудованого відповідного рейтингу. Виділено три групи бенчмарок: інституційно-інноваційно (в основі практики Швейцарії та Люксембургу), грошово-кредитні (в основі практики Швеції та Ісландії) та превентивно-управлінські заходи (в основі практики Норвегії та Фінляндії). Сформовано практичні рекомендації до удосконалення системи управління капіталізацією банків для забезпечення макроекономічної стабільності країни, що можуть бути використані у процесі ризик-менеджменту банку, формування та регулювання достатності капіталізації керівництвом банків, при розробці державних соціально-економічних та фінансових політик.Item Форсайт-прогнозування стійкості національної економіки: від соціо-еколого-економічних протирічь до конвергентної моделі(Сумський державний університет, 2020) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Нечипоренко, Роман Миколайович; Нечипоренко, Роман Николаевич; Nechyporenko, Roman Mykolaiovych; Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Люльова, Лілія Юріївна; Люлева, Лилия Юрьевна; Liulova, Liliia Yuriivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Косторнова, С.О.; Здойма, А.Д.; Коренєва, А.Д.; Павленко, М.С.; Устинова, А.С.; Шафорост, Ю.В.Об’єкт дослідження – система соціо-еколого-економічних відносин, що виникають у процесі трансформації від існуючої (незбалансованої) до конвергентної моделі стійкого зростання національної економіки. Метою дослідження – розробка теоретико-методологічних засад та методичного інструментарію моделювання та форсайт-прогнозування соціо-еколго-економічних параметрів (з урахуванням їх взаємодії, ефектів синергії та дифузії) стійкості національної економіки.Item Детінізація економіки України в контексті забезпечення макроекономічної стабільності(Київський національний університет технологій і дизайну, 2021) Золковер, А.О.Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретико-методологічних засад детінізації економіки України в контексті забезпечення її макроекономічної стабільності. Обгрунтовано логіко-структурні зв’язки, що виникають у процесі детінізації національної економіки в контексті забезпечення макроекономічної стабільності, розвинуто методологію її оцінювання. Удосконалено методологічні засади оцінювання впливу інвестиційних операцій на рівень тінізації економіки, визначення допустимого з урахуванням макроекономічних таргетів обсягу інвестиційних операцій з ознаками фіктивності. Поглиблено методологічний інструментарій визначення взаємозв’язків між надходженнями від прямих і непрямих податків, ефективністю функціонування податкової системи, параметрами розвитку фінансового сектору, фінансовими діджитал-інноваціями та рівнями тінізації економіки і макроекономічної стабільності країни. Розроблено методологію обгрунтування детермінованості рівня макроекономічної стабільності країни від параметрів інвестиційного, податкового, інституціонального та соціального каналів детінізації економіки.Item Детінізація економіки України в контексті забезпечення макроекономічної стабільності(Сумський державний університет, 2021) Золковер, А.О.Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретико-методологічних засад детінізації економіки України в контексті забезпечення її макроекономічної стабільності. Обгрунтовано логіко-структурні зв’язки, що виникають у процесі детінізації національної економіки в контексті забезпечення макроекономічної стабільності, розвинуто методологію її оцінювання. Удосконалено методологічні засади оцінювання впливу інвестиційних операцій на рівень тінізації економіки, визначення допустимого з урахуванням макроекономічних таргетів обсягу інвестиційних операцій з ознаками фіктивності. Поглиблено методологічний інструментарій визначення взаємозв’язків між надходженнями від прямих і непрямих податків, ефективністю функціонування податкової системи, параметрами розвитку фінансового сектору, фінансовими діджитал-інноваціями та рівнями тінізації економіки і макроекономічної стабільності країни. Розроблено методологію обгрунтування детермінованості рівня макроекономічної стабільності країни від параметрів інвестиційного, податкового, інституціонального та соціального каналів детінізації економіки.