Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
15 results
Search Results
Item Трансформація ринку праці в контексті забезпечення економічної безпеки держави(Сумський державний університет, 2025) Пігуль, Євгеній Ігорович; Pihul, Yevhenii IhorovychНа основі бібліометричного аналізу бази Scopus із використанням програми VOSviewer здійснено систематизацію наукових досліджень щодо функціонування ринку праці за 2010–2023 рр., що дало змогу виявити стійке зростання академічного інтересу до цієї проблематики. Зростання зацікавленості пов’язане з впливом глобальних трансформацій, а також політичними та соціально-економічними викликами, зокрема війною в Україні та активованими нею міграційними процесами, особливо в країнах Європи. На основі систематизації наукового доробку вітчизняних вчених виокремлено базові підходи до трактування змістовної сутності категорії «ринок праці як системи формування різних відносин: 1) суспільних відносин; 2) соціально-економічних відносин; 3) соціально-трудових відносин, а також має враховувати і економіко-правовий підхід. Запропоновано, розглядати ринок праці, як базову соціально-економічну категорію, що відображає систему соціально-економічних відносин між економічними агентами щодо забезпечення трудовими ресурсами суспільних процесів виробництва, зниження рівня безробіття, відтворення та ефективного використання робочої сили з метою підвищення матеріального добробуту працівників. Здійснена систематизація функцій ринку праці, в результаті якої вони згруповані в два блоки: базових та трансформаційних (цифровізаційної, екологічної, стабілізаційної, глобалізаційної, інноваційної, гендерної рівності, інтеграції гнучких форм зайнятості) функцій. На відміну від існуючих підходів, відображає новітні вектори розвитку ринку праці, зумовлені впливом глобалізаційних, технологічних, екологічних, демографічних та безпекових чинників та сприяють формуванню структурно збалансованого, адаптивного та здатного до стратегічного оновлення ринку праці. В роботі систематизовано структурно-логічну схему ринку праці, який визначено як поліструктурну систему, що охоплює взаємодію об’єктів, суб’єктів, нормативно-правового та інституційного забезпечення, а також системи важелів впливу. Визначено ключові важелі впливу, що зумовлюють динаміку розвитку ринку праці. Виокремлено групу важелів, спричинених воєнним станом (вимушена міграція, мобілізація, бронювання, регіональна диспропорція трудових ресурсів, зміни в трудовому законодавстві, релокація підприємств), що дозволило обґрунтувати необхідність постійного інституційного та нормативно-правового врегулювання. Для розуміння функціонування ринку праці в умовах сучасних викликів, зокрема воєнного стану, критично важливим є системна оцінка факторів, що визначають його динаміку, які в роботі запропоновано класифікувати за такими ознаками: походженням, сферою, характером, часовим горизонтом, масштабом, спрямованістю та керованістю. На відміну від існуючих всі фактори охарактеризовано з позиції трансформації та прояву в умовах воєнного стану. Такий підхід дозволяє комплексно оцінити багатовимірність трансформаційних процесів на ринку праці, виявити нові ризикові зони, зумовлені воєнними загрозами, соціально-економічною нестабільністю та регіональними диспропорціями, і сформувати науково обґрунтовані напрями адаптації політики зайнятості до умов кризової економіки і дозволяє оперативно оцінювати та прогнозувати трансформації ринку праці в умовах воєнної та післявоєнної нестабільності. У роботі здійснено дослідження економічних концепцій, що були сформовані в працях видатних економістів, та доведено, що кожна теорія зробила свій вагомий внесок у формування цілісного уявлення про роль, значення та механізм функціонування ринку праці в економіці. Аналіз існуючих моделей функціонування ринку праці та визначення їх сильних і слабких сторін, дозволяє стверджувати, що в Україні сформувалася гібридна модель. Її формування підтверджено проведеною періодизацією розвитку вітчизняного ринку праці та визначеними етапами розвитку, які відображають специфіку трансформаційних перетворень, що відбувалися під впливом дії чинників внутрішнього і зовнішнього середовища. Запропоновано використання блок–схеми аналізу стану та розвитку ринку праці України, яка дозволить проведення діагностики кількісних і якісних показників ринку праці, оцінки структурних зрушень, встановлення існуючих тенденцій та взаємозв’язків на ринку праці для обґрунтування дієвих управлінських рішень щодо оптимального використання трудових ресурсів з метою його збалансування. Результати дослідження підтвердили, що сучасний стан ринку праці України характеризується низкою ключових тенденцій, які суттєво впливають на його розвиток, серед яких відзначено скорочення чисельності робочої сили, зниження рівня економічної активності населення, дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, поширення неформальної зайнятості, зростання масштабів трудової міграції, гендерні диспропорції, а також структурні зміни у зайнятості в різних секторах економіки. Зазначено, що секторальні трансформації на ринку праці України у 2010–2021 роках характеризуються низькою динамікою та свідчать про інерційний характер структурних змін в економіці. Дослідження змістовно-контекстного аналізу сутності економічної безпеки держави дозволило сформувати такі наукові підходи: кондиціально-факторний, стабілізаційно-якісний, статичний, захисту національних інтересів та ресурсно-забезпечувальний. Враховуючи різні трактування в роботі економічна безпека держави розглядається як складна багатофакторна категорія, що характеризує стан національної економіки, який дозволяє підтримувати стійкість до ендогенних та екзогенних загроз, забезпечувати її зовнішню незалежність і внутрішню стабільність, здатність підтримувати послідовну реалізацію державних інтересів, ефективне функціонування суб’єктів господарювання та гідний рівень життя населення. Бібліометричний аналіз наукового доробку щодо взаємозв’язку ринку праці та економічної безпеки держави засвідчив, що кількість публікацій в цілому за період 2010-2023 рр. зросла у 2,8 рази. Візуалізація і формалізація зв’язку ринку праці та економічної безпеки держави у програмному забезпеченні VOSviewer дозволили ідентифікувати 4 кластери, які містять 63 релевантні терміни, найчастіше дані категорії пов’язані з безробіттям, економічним розвитком, соціальною та продовольчою безпекою, зайнятістю, пандемією COVID-19 і людиною. Ринок праці розглядається як ключовий індикатор соціально-економічної стабільності, а його дисбаланси здатні генерувати значні ризики для національної безпеки. В роботі запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання стану ринку праці шляхом визначення інтегрального показника на основі методу розрахунку середньоквадратичного відхилення за 11 показниками, які охоплюють ключові кількісні та якісні характеристики. Практична апробація запропонованого підходу дозволила зробити висновок, що стан ринку праці України за 2010–2021 рр. характеризувався загальною тенденцією до зниження, середньорічне значення дорівнювало 0,615, що відповідає задовільному рівню. Це свідчить про недостатню ефективність функціонування і конкурентоспроможність національного ринку праці, збереження структурних дисбалансів у сфері зайнятості й оплати праці, а також обмежену здатність економіки оперативно мобілізувати та ефективно використовувати трудовий потенціал у відповідь на внутрішні й зовнішні шоки. На основі оцінки індикаторів економічної безпеки держави було встановлено, що значення інтегрального показника рівня економічної безпеки України знаходилося в межах 42–49 %, що відповідало незадовільному рівню. До системи індикаторів, які включені до розрахунку рівня економічної безпеки держави належать показники, що характеризують стан та розвиток ринку праці і відображаються у складі наступних субіндексів: макроекономічній, соціальній, інвестиційно-інноваційній та демографічній. Їх аналіз дозволив зробити висновок про переважання питомої ваги індикаторів, які знаходяться у критичній та небезпечній зонах. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання безпекового рівня ринку праці як чинника економічної безпеки держави, шляхом формування системи взаємопов’язаних індикаторів та агрегування їх в інтегральний показник за методом зваженого підсумовування. Це дозволило визначити безпековий рівень ринку праці на різних етапах його розвитку, ідентифікувати критичні загрози у його функціонуванні, виявити деструктивні тенденції та обґрунтувати пріоритетні напрями державної політики у сфері регулювання зайнятості, спрямованої на посилення економічної безпеки держави зокрема в умовах воєнного протистояння та в період післявоєнного відновлення країни. Проведені розрахунки свідчать, що в цілому за період аналізу спостерігалась певна періодичність у зміні інтегрального показника, а його значення в середньому знаходилося у незадовільній зоні, тому для підтримки збалансованого розвитку ринку праці необхідно розробка системи заходів для підвищення рівня його безпеки. Для визначення регіональної трансформації ринку праці в умовах воєнного стану в роботі було проведено кластеризацію 25 адміністративних центрів України за темповими показниками змін податкових надходжень до Зведених місцевих бюджетів у розрізі податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку та податку на прибуток підприємств за період 2019–2024 років. За допомогою ієрархічної та неієрархічної кластеризації виділено три групи регіонів. Перша – регіони з високими темпами зростання податкових надходжень, що свідчить про активізацію ринку праці, розширення бази оподаткування через релокацію бізнесу, зростання самозайнятості та відновлення діяльності прибуткових підприємств. Такі регіони формують фіскально стійке ядро та мають потенціал стати локомотивами повоєнного відновлення. Друга – регіони з помірними темпами зростання, які демонструють відносну стабільність у фіскальній динаміці, що свідчить про часткову адаптацію до воєнних умов, підтримання базової зайнятості, але обмежений розвиток малого бізнесу чи інвестиційної активності. Такі регіони потребують стимулювання підприємництва та фіскального нарощування. Третя – регіони з низькими темпами зростання податків або негативною динамікою, переважно прифронтові або окуповані/деокуповані території, де спостерігається руйнування податкової бази, згортання економічної активності, масове безробіття та втрати у мікробізнес-секторі. Ці регіони є зонами фіскального ризику та потребують цільових заходів державного втручання. Кластеризація податкових показників дозволила не лише виявити асиметрії у темпах податкових надходжень до місцевих бюджетів, а й ідентифікувати зв’язок між податковою активністю та структурними змінами, що відбуваються на ринку праці. Це створює основу для просторово диференційованої державної політики відновлення. У контексті забезпечення економічної безпеки держави було розроблено концептуальну схему розвитку ринку праці, яка має базуватися на програмно-стратегічних та нормативно-правових документах, передбачає комплексний підхід до формування збалансованого, конкурентоспроможного та адаптивного ринку праці, здатного ефективно реагувати на сучасні виклики та забезпечувати його динамічний розвиток, що, в свою чергу, забезпечить стійкий економічний розвиток держави та зміцнення її економічної безпеки в умовах сучасних трансформацій. Розроблено дорожню карту збалансованого розвитку вітчизняного ринку праці в контексті забезпечення економічної безпеки держави, яка відображає ключові проблеми функціонування ринку праці у розрізі демографічних, соціально-економічних, інноваційно-технологічних чинників та системи практичних заходів щодо подолання і нейтралізації виявлених викликів в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності функціонування ринку праці, зменшенню структурних дисбалансів, розширенню можливостей зайнятості, зростанню продуктивності праці та, як наслідок, зміцненню економічної безпеки держави в умовах трансформаційних і геополітичних викликів.Item Соціально-економічні виклики в умовах цифровізації суспільних відносин(Сумський державний університет, 2022) Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Боронос, Володимир Миколайович; Boronos, Volodymyr Mykolaiovych; Басанцов, Ігор Володимирович; Basantsov, Ihor Volodymyrovych; Плікус, Ірина Йосипівна; Plikus, Iryna Yosypivna; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Новіков, Володимир Миколайович; Novikov, Volodymyr Mykolaiovych; Тверезовська, Олеся Ігорівна; Tverezovska, Olesia Ihorivna; Чепурко, Вікторія Олександрівна; Chepurko, Viktoriia Oleksandrivna; Мартим'янов, А.С.; Могилка, Д.С.Об’єкт дослідження: процеси реалізації сучасних фінансових технологій в умовах цифрової економіки, теоретичні, методологічні та методичні засади розвитку ринку електронних послуг для бізнесу. Метою роботи є аналіз сучасних цифрових технологічних рішень, що використовуються в сфері фінансових відносин та є наслідком глобальної цифровізації економіки. Методами дослідження є: системно-структурний метод, логічний метод, порівняльний аналіз, метод прогнозування, графічний аналіз. Результатом роботи є визначення тенденцій розвитку сучасних фінансових технологій в умовах цифровізації суспільства та перспектив подальшого їх поширення. Новизна результатів роботи: удосконалено теоретико-методичні засади визначення впливу сучасних інформаційних технологій на діяльність бізнесу в контексті активного прояву цифровізації та транспарентності суспільних відносин. Набули подальшого розвитку механізми впровадження нових методів ведення своєї діяльності фінансовими інститутами на основі інтеграції фінансових інструментів та цифрових технологій. Взаємозв’язок з іншими роботами: окремі результати доповідалися на науково-практичних конференціях, публікувалися в наукових виданнях. Рекомендації по використанню результатів роботи: на підставі проведеного дослідження можуть бути обґрунтовані методичні підходи до реалізації інноваційних напрямів діяльності не лише для фінансових інститутів, а й для бізнесу на основі глобальної цифрової трансформації суспільства. Галузь застосування: 70.22 – «Консультування з питань комерційної діяльності й керування»; 72.20 «Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук». Значущість роботи i висновки: обґрунтовано, що концепція інформаційної економіки полягає в тому, що суспільство активно використовує знання та просуває освіту як основний елемент сучасної економіки. Окрім цього, більш важливим стає здатність швидко генерувати, обробляти та поширювати доступну інформацію, залучаючи її також до практичного використання. Прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження: подальше дослідження взаємозв’язку процесів цифровізації, розвитку фінансових технологій з іншими економічними та суспільними категоріями.Item Конвергенція економічних та освітніх трансформацій у цифровому суспільстві: моделювання впливу на регіональну та національну безпеку(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Криклій, Олена Анатоліївна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Дуванова, Оксана Сергіївна; Duvanova, Oksana Serhiivna; Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna Oleksiivna; Скринник, Олена Вікторівна; Skrynnyk, Olena Viktorivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Малишенко, Ю.П.Об’єктом роботи виступають організаційно-економічні відносини, які виникають в ланцюзі «економіка – освіта – національна безпека – цифровізація» на рівні регіонів та національної економіки в цілому. Предметом роботи є методологічні засади та методичний інструментарій виявлення оптимальних патернів взаємодії економічних суб’єктів, органів влади та закладів освіти, що забезпечують зростання економічної, соціальної та інформаційної безпеки країни та регіонів в умовах цифровізації суспільства. Методологічною основою дослідження є синергетична теорія самоорганізації соціально-економічних систем, моделювання поведінки відкритих стаціонарних систем, економетрики, сучасні концепції біхевіористики, розробки вітчизняних та закордонних вчених у сфері забезпечення національної безпеки, модернізації системи освіти, конвергенції освітніх та економічних трансформацій, цифровізації суспільства. У ході виконання другого етапу реалізації проекту було отримано такі наукові та прикладні результати: 1) визначено ефективні патерни взаємодії стейкхолдерів при виконанні третьої місії університетів; 2) розроблено науково-практичні підходи до використання імерсійних цифрових технологій як інструменту стимулювання трансферу інновацій від закладів освіти в реальний сектор економіки; 3) запропоновано інтегрований підхід до впровадження імерсивного навчання в університеті; 4) розроблено модель синхронізації економічних та освітніх трансформацій із компонентами національної безпеки; 5) вдосконалено методичні засади дослідження регіонального аспекту економічних, освітніх і цифрових трансформацій; 6) запропоновано дорожню карту регуляторних інтервенцій для масштабування моделі інституційного партнерства провайдерів освітніх послуг з метою підвищення резільєнтності місцевого/регіонального соціально-економічного розвитку; 7) удосконалено методологію формування коопетиційної моделі реалізації концепції «місто, що навчається» за мережевим принципом з виділення її основних напрямів, переваг та недоліків. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони впровадженні у навчальний процес Сумського державного університету при викладанні дисциплін: «Управління міжнародними проєктами» та «Крос-культурні відносини», що підтверджується актами впровадження від 21 грудня 2021 року. Основні наукові положення першого етапу НДР доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти та профільними громадськими об’єднаннями. Результати НДР частково використані при виконання 5 господарчих договорів на замовлення громадської організації «Центр освіти впродовж життя» обсягом 45,000 тис. грн, а також впроваджені в освітню діяльність цієї організації (Довідка про впровадження №1 від 08.12.2022 р., Додаток А). Отримано листи підтримки від Європейської асоціації маркетингу та менеджменту (Лист від 08.12.2022 р., Додаток Б) та Лондонської академії науки і бізнесу (Лист від 02.12.2021 р., Додаток В). Отримано і виконується 15 міжнародних наукових грантів.Item Цифровізація та транспарентність публічних, корпоративних та особистих фінансів: вплив на інноваційний розвиток та національну безпеку(Сумський державний університет, 2022) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Рубанов, Павло Миколайович; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Школьник, Інна Олександрівна; Shkolnyk, Inna Oleksandrivna; Олійник, Віктор Михайлович; Oliinyk, Viktor Mykhailovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Плікус, Ірина Йосипівна; Plikus, Iryna Yosypivna; Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Новіков, Володимир Миколайович; Novikov, Volodymyr Mykolaiovych; Козьменко, Євгеній Сергійович; Kozmenko, Yevhenii Serhiiovych; Чухно, Р.Ю.; Геніна, Д.С.Об’єкт дослідження: процеси забезпечення національної економічної безпеки через реалізацію принципів транспарентності фінансів на різних рівнях економічного устрою в сучасному інноваційному цифровому середовищі. Метою роботи є виявлення трендів та закономірностей розвитку економічних відносин на рівні публічних, корпоративних та особистих фінансів що виникають як наслідок поширення цифрових інноваційних технологій, наукове обґрунтування та розробка стратегії забезпечення економічної безпеки в контексті стимулювання інноваційного розвитку та одночасної реалізації інструментів транспарентності. Методами дослідження є: системно-структурний метод, логічний метод, порівняльний аналіз, метод прогнозування, графічний аналіз. На підставі проведених досліджень отримано наукові результати: 1) проведено декомпозицію світового досвіду цифровізації фінансового сектору та запровадження інструментів транспарентності фінансово-економічних відносин; 2) проведено емпіричне оцінювання позитивних та негативних ефектів процесів дифузії нових цифрових технологій у фінансовому секторі та реалізації інструментів транспарентності в контексті стимулювання інноваційного розвитку; 3) сформовано методологічні основи дослідження впливу цифрових трансформацій та транспарентності фінансово-економічних відносин на інноваційний розвиток й національну безпеку, ґрунтуючись на міждисциплінарному підході; 4) виявлено фундаментальні закономірності взаємного впливу рівня цифровізації та транспарентності фінансово-економічних відносин на різних півнях економічного устрою.Item Моделювання механізмів детінізації та декорумпізації економіки для забезпечення національної безпеки: вплив трансформації фінансових поведінкових патернів(Сумський державний університет, 2022) Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Гуменна, Юлiя Григорiвна; Humenna, Yuliia Hryhorivna; Боженко, Андрій Сергійович; Bozhenko, Andrii Serhiiovych; Пасько, Денис Віталійович; Pasko, Denys Vitaliiovych; Пігуль, Євгеній Ігорович; Pihul, Yevhenii Ihorovych; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Петренко, К.; Герасименко, Валерія Віталіївна; Herasymenko, Valeriia VitaliivnaОб’єктом дослідження – фінансово-економічні відносини у ланцюзі "органи публічної влади – бізнес – домогосподарства", що виникають у процесі здійснення економічними суб’єктами нелегальних фінансових операцій та/або неправомірного використання службового становища для задоволення особистих інтересів чи інтересів третіх осіб. Мета роботи – наукове обґрунтування та розробка дорожньої карти протидії тінізації та корумпізації економіки задля забезпечення національної безпеки, що враховуватиме трансформацію фінансових поведінкових патернів, їх системну взаємодію, синергетичні явні та латентні ефекти. У процесі дослідження застосовувалися методи бібліометричного аналізу (з використанням інструментаріїв VOSviewer v.1.6.10 та SciVal by Elsevier), методи економіко-математичного моделювання (регресійнь модель на основі панельних даних, канонічний аналіз, кластерний аналіз, багатоваріантні адаптивні регресійні сплайни, векторна авторегресійна модель). При виконанні НДР були отримані наступні нові наукові та прикладні результати: 1) розроблено науково-методичний підхід до оцінювання впливу монетарних інструментів на обсяги корупційних операцій в економіці шляхом побудови вектор-авторегресійної моделі.; 2) удосконалено методичний підхід до причинно-наслідкових та конвергентних зв’язків між корупцією та тінізацією економіки шляхом системного поєднання методів кластерного, дисперсійного та канонічного аналізу; 3) удосконалено методологічний базис до визначення значущих інституційних, економічних та соціальних факторів впливу на корупцію та тіньову економіку шляхом побудови багатовимірних адаптивних регресійних сплайнів; 4) вперше розроблено науково-методичний підхід для оцінювання трансмісійних ефектів між цифровізацією, декорумпізацією та економічним зростанням шляхом побудови моделі на основі збалансованих панельних даних. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони впровадженні у навчальний процес Сумського державного університету, що підтверджується актом впровадження, а саме використано у навчальний процес наукові праці з даної проблематики, розроблено практично-орієнтовані лабораторні роботи з дисципліни викладанні дисциплін "Кількісні методи в економіці" та "Моделювання економіки".Item Соціально-економічні виклики в умовах цифровізації суспільних відносин(Сумський державний університет, 2023) Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Новіков, Володимир Миколайович; Novikov, Volodymyr Mykolaiovych; Тверезовська, Олеся Ігорівна; Tverezovska, Olesia Ihorivna; Чепурко, Вікторія Олександрівна; Chepurko, Viktoriia Oleksandrivna; Кравченко, Богдана Олександрівна; Kravchenko, Bohdana Oleksandrivna; Фукалов, В.А.Об’єкт дослідження: процеси реалізації сучасних інформаційно-комуніка-ційних технологій та їх впливу на розвиток цифрової економіки, зокрема на елек-тронну комерцію та платіжні системи. Метою роботи є аналіз впливу інформаційно-комунікаційних технологій та цифрової трансформації на різні аспекти економіки та бізнесу в контексті цифро-візаційних викликів для суспільства. Методами дослідження є: діалектичний метод пізнання та системний підхід, логічний метод, графічний метод, метод узагальнення, використання цифрових аналітичних продуктів Google Trends, Google Forms, Excel. Результатом роботи є визначення особливостей розвитку електронної коме-рції та платіжних систем в умовах цифровізаційних викликів та діджиталізації бізнесу та формулювання перспектив їх розвитку в Україні. Новизна результатів роботи: набула подальшого розвитку система інтеграції цифрових технологій у глобальні ланцюги створення вартості, включаючи взає-модію з клієнтами, операційні процеси та бізнес-моделі, що є новим підходом у контексті українського бізнесу. Удосконалено система підходів до визначення цифрової економіки на традиційну комерцію та потенціал електронної комерції для створення нових робочих місць і зменшення бар’єрів у міжнародній торгівлі. Взаємозв’язок з іншими роботами: окремі результати доповідалися на нау-ково-практичних конференціях, публікувалися в наукових виданнях. Рекомендації по використанню результатів роботи: на підставі проведеного дослідження можуть бути ідентифіковані цифрові виклики, врахування яких надати можливість компаніям, які займаються електронною комерцією адаптуватися до швидко змінюваних умов ринку, підвищити конкурентоспроможність та забезпечити сталий розвиток. Галузь застосування: 70.22 – "Консультування з питань комерційної діяльності й керування"; 72.20 "Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук". Значущість роботи i висновки: визначено, що концепція інформаційної економіки та інформаційного суспільства заснована на використанні знань та інформації для створення нових продуктів, що конкурують на світовому ринку, особливо в умовах цифрової глобалізації та доступності Інтернету. Цифровізація та інформаційні технології трансформують бізнес у всіх секторах економіки, що сприяє синергії продуктів та процесів у рамках економіки знань. Прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження: подальше дослі-дження має стосуватися розроблення системи оцінювання впливу цифровізації на суспільні відносини, що передбачає аналіз інтеграції цифрових технологій у глобальні ланцюги створення вартості охоплює цифровізацію операційних процесів та розвиток нових бізнес-моделей.Item Конвергенція економічних та освітніх трансформацій у цифровому суспільстві: моделювання впливу на регіональну та національну безпеку(Сумський державний університет, 2023) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Криклій, Олена Анатоліївна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Курбатов, Сергій Володимирович; Kurbatov, Serhii Volodymyrovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Дуванова, Оксана Сергіївна; Duvanova, Oksana Serhiivna; Єременко, Ольга Олексіївна; Yeremenko, Olha Oleksiivna; Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna Oleksiivna; Скринник, Олена Вікторівна; Skrynnyk, Olena Viktorivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Єльнікова, Юлія Василівна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Москаленко, Богдан Андрійович; Moskalenko, Bohdan Andriiovych; Давліканова, Олена Борисівна; Davlikanova, Olena Borysivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Новіков, Владислав Володимирович; Novikov, Vladyslav Volodymyrovych; Костецький, Павло Васильович; Kostetskyi, Pavlo Vasylovych; Жученко, Світлана Василівна; Zhuchenko, Svitlana Vasylivna; Сідельник, Наталія Юріївна; Sidelnyk, Nataliia Yuriivna; Лаврик, Євгенія Ігорівна; Lavryk, Yevheniia Ihorivna; Кіріл'єва, А.В.; Шаповал, Владислав Юрійович; Shapoval, Vladyslav Yuriiovych; Малишенко, Ю.П.; Журавка, А.Ф.; Джобава, Е.Г.Об’єктом роботи є організаційно-економічні відносини, які виникають в ланцюзі "економіка – освіта – національна безпека – цифровізація" на рівні регіонів та національної економіки в цілому. Предметом роботи є методологічні засади та методичний інструментарій виявлення оптимальних патернів взаємодії економічних суб’єктів, органів влади та закладів освіти, що забезпечують зростання економічної, соціальної та інформаційної безпеки країни та регіонів в умовах цифровізації суспільства. Методологічною основою дослідження є синергетична теорія самоорганізації соціально-економічних систем, моделювання поведінки відкритих стаціонарних систем, економетрики, сучасні концепції біхевіористики, розробки вітчизняних та закордонних вчених у сфері забезпечення національної безпеки, модернізації системи освіти, конвергенції освітніх та економічних трансформацій, цифровізації суспільства.Item Цифровізація та транспарентність публічних, корпоративних та особистих фінансів: вплив на інноваційний розвиток та національну безпеку(Сумський державний університет, 2023) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Рубанов, Павло Миколайович; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Школьник, Інна Олександрівна; Shkolnyk, Inna Oleksandrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Рябушка, Людмила Борисівна; Riabushka, Liudmyla Borysivna; Чухно, Р.Ю.; Масюк, Є.О.; Сокол, Л.В.; Голик, А.О.; Бардакова, В.В.; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Дзюба, Вікторія Віталіївна; Dziuba, Viktoriia Vitaliivna; Чорна, Світлана Вікторівна; Chorna, Svitlana ViktorivnaРозроблено методологічні основи забезпечення транспарентності публічних, корпоративних та особистих фінансів в умовах цифровізації (ідентифіковано цілі; формалізовано набір інструментів забезпечення транспарентності на всіх рівнях; обрано індикатори для вимірювання рівня транспарентності на всіх рівнях) з огляду на стимулювання інноваційного розвитку та зменшення загроз національній безпеці. Оцінено короткострокові та довгострокові ефекти впливу запровадження інструментів забезпечення транспарентності на окремих рівнях фінансів на зміну рівня національної безпеки та інноваційного розвитку. Досліджено місце факторів цифровізації та транспарентності фінансів серед ключових чинників електронного урядування на регіональному рівні; вартісно-орієнтованого управління на корпоративному рівні. Ідентифіковано та систематизовано можливості виникнення міжрівневої дифузії транспарентності фінансів в умовах цифровізації з виокремленням мультиплексивних ефектів. Було встановлено, що мультиплексивні ефекти транспарентності фінансів значно підвищують здатність підприємств до стратегічного планування та ризик-менеджменту, що обумовлено поліпшенням якості доступних фінансових даних. Сформовано концептуальні засади забезпечення транспарентності фінансів на всіх рівнях з максимізацією мультиплексивних ефектів її мультрівневого, синергетичного впливу на національну безпеку та інноваційний розвиток. Результати показали, що синергетичний вплив транспарентності фінансів сприяє інноваційному розвитку, оскільки чіткість фінансової інформації стимулює інвестиційну активність та сприяє впровадженню нових технологій.Item Організаційно-економічні засади розвитку системи освіти дорослих(Сумський державний університет, 2023) Онопрієнко, Катерина Володимирівна; Onopriienko, Kateryna VolodymyrivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі удосконалення науково-методичних підходів та практичного інструментарію організаційно-економічного забезпечення та регулювання розвитку системи освіти дорослих. Теоретичне дослідження організаційно-економічних засад функціонування системи освіти дорослих дозволило систематизувати її понятійно-категоріальний апарат, що передбачає розмежування ключових понять «освіта», «навчання», «дорослі» в системі соціально-економічних відносин. Освіту дорослих визначено як процес, який передбачає всебічний розвиток людини, що вважається дорослою у суспільстві, до якого вона належить, за допомогою навчання та нового досвіду для доповнення існуючих або формування нових знань, практичних та особистісних навиків та умінь. Визначено, що на неї покладено важливі не лише соціальні (підвищення кваліфікації, соціалізація та розвиток особистості), а й економічні (зменшення безробіття та соціальної нерівності, стимулювання інновацій та розвитку) функції. Розвиваючись в сучасних умовах для освіти дорослих характерними є такі тенденції як широке використання онлайн-форматів та дистанційних курсів, акцент на оцінці компетентностей та здобутті навичок для майбутньої роботи, підсилення ідеєю постійного навчання протягом усього життя, важливість соціальної інтеграції та включення. На основі проведеного аналізу організаційного забезпечення функціонування систем освіти дорослих в різних країнах світу було встановлено, що існуючі моделі не є ідентичними, і вони різняться залежно від соціокультурних, економічних, історичних та політичних умов кожної країни. Моделі освіти дорослих у Європі визначаються не лише економічними потребами, зокрема щодо досягнення високих стандартів зайнятості та освіти для населення, але й глобальними Цілями сталого розвитку. Виявлено, що розвиток освіти дорослих стає ключовим фактором у формуванні та модернізації відповідних стратегій розвитку в провідних країнах Європи, зокрема шляхом кореляційно- регресійного аналізу підтверджено, що при зміні рівня середньої заробітної плати в країнах Європи на 1$, відсоток залучених дорослих до навчання зростатиме на 0,004%. Більш широкого розгляду набули теоретичні засади обґрунтування структурно-функціональних взаємозв’язків системи освіти дорослих з конкурентоспроможністю економіки та Цілями сталого розвитку, що було здійснено з використанням комплексних методів бібліометричного аналізу за допомогою інструментарію наукометричної бази даних Scopus та програмного забезпечення VOSviewer. Це дозволило визначити основні тренди у кроссекторних наукових дослідженнях та простежити зміни у зацікавленості до освіти дорослих у хронологічному вимірі. Авторкою встановлено основні географічні центри наукових досліджень, що зосереджені в Америці, Об‘єднаному Королівстві Великобританії, Канаді та Швеції, та провідні дослідницькі організації (університет Стокгольму, університет соціальних досліджень Стокгольму, університет Умео), між якими налагоджені розгалужені мережі співавторства. Серед представників наукового співтовариства, праці яких присвячені економічному забезпеченню розвитку системи освіти дорослих, визнаними є праці таких науковців як Штенберг А., Вестерланд О., Ксолл К. Дана робота наочно висвітлює стратегічну важливість інвестицій у сферу освіти дорослих, розглядаючи їх як ключовий фактор розвитку персоналу. Підкреслено, що вони не тільки позитивно впливають на підвищення кваліфікації і розвитку працівників, а й є ефективним засобом адаптації людських ресурсів до змінних умов бізнес-середовища. Вагомість інвестицій в освіту дорослих підтверджується і результатами ретроспективного та структурного аналізу. За експертними оцінками, у 2023 році світові витрати на навчання на робочому місці досягнуть 380 млн дол. США у порівнянні з 244 млн дол. США у 2009 році. В середньому по світу за 2008-2021 роки на професійне навчання одного співробітника на робочому місці компанії виділяють близько 1,308 дол. США, при чому більше 65% даних витрат припадають на внутрішні сервіси компаній. Щодо ринку корпоративного електронного навчання, то прогнозується його двократне зростання до рівня 44 млн дол. США у 2028 році порівняно з 2021 роком. Авторкою висунуто та емпірично підтверджено за допомогою кореляційного, лінійного регресійного аналізів та ряду непараметричних тестів існування системних взаємозв’язків у ланцюзі «попит на освіту дорослих – конкурентоспроможність країни – добробут населення» на прикладі країн Європи. Зокрема виявлено численні позитивні й тісні залежності між часткою осіб віком 18-64 роки, які залучені до навчання з субіндексами глобального індексу конкурентоспроможності: інноваційним потенціалом, розвиненістю фінансових ринків, рівнем навичок та розвиненістю інститутів. Доведено, що зміна попиту на освіту дорослих на 1% призведе до більш відчутного збільшення глобального індексу конкурентоспроможності для країн з високим рівнем ВВП на душу населення ( на 0.004 од. з коефіцієнтом детермінації 0,92), ніж з низьким (на 0.007 од з коефіцієнтом детермінації 0,35). Це аргументує необхідність врахування показників розвитку системи освіти дорослих при створенні методології оцінки конкурентоспроможності країн. Враховуючи результати проведеного аналізу, здійснено кластеризацію країн Європи на основі поєднання ієрархічного метода Ворда та неієрархічного k-середніх за найбільш релевантними детермінантами забезпечення конкурентоспроможності та попитом на освіту дорослих. В основу процедури покладено п’ять індикаторів (інститути, навички, розвиток бізнесу та інноваційний потенціал, попит на освіту дорослих), відібраних за методом головних компонент як каталізаторів конкурентоспроможності національної економіки та системи освіти дорослих в країнах Європи. У результаті виділено динамічну траєкторію змін європейських країн між п’ятьма основними кластерами за 2012-2021 роки. Заслуговує на окрему увагу перший кластер, який визнано найбільш стабільним, постійними членами якого були Австрія, Бельгія, Ірландія, Люксембург, Німеччина, Франція, що характеризуються високим рівнем економічного розвитку та тривалим досвідом у розвитку системи освіти дорослих. Саме вони визнані практичним орієнтиром для України, що належала до п’ятого кластеру разом з іншими країнами, що розвиваються, в контексті використання досвіду та успішних практик становлення та розвитку організаційно-економічних засад функціонування системи освіти дорослих. Розроблено методологічний підхід обґрунтування детермінант впливу на споживчий вибір економічних агентів на ринку освітніх послуг, що базується на основі лабораторного експерименту, заснованого на положеннях поведінкової теорії. Реакції відібраних учасників серед студентів та викладачів Сумського державного університету як типових економічних агентів ринку освітніх послуг для дорослих досліджували за допомогою нейрокогнітивних технологій відслідковування зорових та шкірно-гальванічних реакцій. Отримані результати стали основою для формалізації матриці параметрів щодо формування патернів навчального онлайн-контенту у бізнес-освіті дорослих, у тому числі щодо більш ефективного використання аудіовізуального та графічного дизайну, що може бути використано як стимул попиту на освітні послуги. Доведено, що наразі сектор освіти дорослих переживає споживацький бум завдяки численним можливостям, які відкриває Інтернет та сучасні технології. У зв’язку із цим, освітній маркетинг стає новим напрямом діяльності, що призвело до появи маркетингових агентств, при чому деякі з них займаються суто просуванням освіти та створенням професійних освітніх брендів. Встановлено, що найбільш ефективними маркетинговими каналами розподілу на сьогоднішній день через Інтернет є соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та мобільні додатки, а через іммерсивний маркетинг – технології 3D, AR та VR, що допомагають забезпечити навчання через досвід та відчуття, що підвищує мотивацію споживача освітніх послуг. На основі моделі «принципал – агент» авторкою запропоновано трансформаційні механізми організаційно-економічної взаємодії органів місцевої влади та провайдерів освіти дорослих, що передбачають перерозподіл їх функцій, повноважень і відповідальності щодо використання та контролю бюджетних коштів, що виділяються на забезпечення розвитку системи освіти дорослих. Очікується, що провайдери освіти дорослих всіх форм власності та організаційно-економічних форм господарювання зможуть отримувати кошти на фінансування своєї діяльності (реалізації освітніх програм та інших заходів щодо освіти дорослих) на конкурсній основі. Обґрунтовано, що органи місцевого самоврядування мають стати агентами, які не безпосередньо фінансують заклади освіти дорослих, а контролюють ефективність використання наданих на конкурсній основі бюджетних фінансових ресурсів для освіти дорослих, що дозволить диверсифікувати ресурсний кошик для надання освітніх послуг для дорослих та знизити навантаження на місцеві бюджети.Item Детермінанти поширення та локалізації кіберзагроз в умовах цифровізації національної економіки(Сумський державний університет, 2023) Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr SerhiiovychУ дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення науково-прикладного завдання розвитку науково-методичних засад ідентифікації та локалізації кіберзагроз в умовах цифровізації національної економіки. Динамічний аналіз кількості наукових публікацій з питань протидії кібершахрайствам та посилення рівня кібербезпеки, реалізований за допомогою інструментарію VOSviewer v.1.6.10 та Scopus Citation Overview tool засвідчив, що середньорічний темп зростання опублікованих наукових статей з цієї проблематики складає 20%. У 2022 році опубліковано 690 наукових публікацій з досліджуваної тематики, що на 88,5% більше порівняно з 2018 роком. Науковці з США, Великобританії та Індії є найбільш активними у дослідженні питання кібербезпеки та кіберзахисту. Результати бібліометричного аналізу засвідчили наявність чотирьох кластерів. За результатами контекстуально-часового аналізу з питань кібершахрайств встановлено, що протягом 2019-2020 років основна увага почала приділятися технологіям та засобам забезпечення кібербезпеки, а починаючи з 2021 року науковий інтерес був зміщений на дослідження кіберфізичних систем, використання технологій штучного інтелекту для протидії кібератакам, вивчення ролі кіберзахисту при впровадженні інтернету речей. У роботі обґрунтовано трактувати кіберзагрозу як дію наявних та/або потенційно можливих дестабілізуючих факторів й умов навмисного або випадкового порушення безпеки функціонування громадянина, економічних суб’єктів та держави у кіберпросторі. У роботі проведено змістове розмежування таких понять як «кіберзагроза», «кіберінцидент», «кібератака», «кіберзлочин». Розширено перелік об’єктів кібербезпеки за рахунок інформаційно-комунікаційних засобів фізичних осіб, які використовуються ними для реалізації суспільно та життєвоважливих потреб під час використання кіберпростору. На основі результатів ретроспективного аналізу тенденцій поширення кіберзагроз визначено ключові драйвери стрімкого нарощення загроз та ризиків у кіберпросторі. Упродовж 2005-2020 років найбільша кількість кібератак (41,8% від загального обсягу) була ініційована злочинцями з Китаю, при цьому 40% з них були направлені на об’єкти критичної інфраструктури у сфері публічного управління та 36% – на об’єкти приватного сектору. Найбільш розповсюдженою формою кібератаки у світі є різні види фішингу, що передбачає викрадення важливої інформації за допомогою електронних листів із застосуванням соціальної інженерії та обману. Щодо України, то у 2022 році офіційно зареєстровано 415 кіберінцидентів, що в 2,8 рази більше порівняно з 2021 роком. Розроблена методологія для типологізації країн за рівнем участі їх резидентів у здійсненні фінансових кібернетичних шахрайствах, яка передбачає врахування широкого кола індикаторів, що характеризують різні види злочинності та активність кримінальних угруповувань в країні, а також стану корупції, активності на даркнет-ринку, рівня кіберзлочинності та накладення на країну міжнародних санкцій. За результатами використання кластерного аналізу та побудови дерев класифікації обґрунтовано доцільність виокремлення двох груп країн. Для віднесення країни до першої групи необхідними та достатніми є наступні умови: значення змінної «ризик корупції та хабарів» має приймати значення більше 56,500 одиниць, значення змінної «загальний дохід, який отримано на даркнет-ринку» – менше 5,4100 одиниць, значення змінної «міжнародні санкції, які накладені на країну» – менше 0,05 одиниць, значення змінної інтегрального рівня активності кримінальних угруповувань, яке приймає значення менше 0,504 одиниць, значення змінної інтегрального рівня характеристики різних видів злочинності – не більше 0,590 одиниць. За протилежних умов вищезазначених індикаторів країни віднесено до другої групи. Удосконалено методичні засади обґрунтування факторів стрімкого поширення кіберзагроз в національній економіці, що відрізняються від існуючих системним поєднанням сигмоїдної моделі із застосуванням методів машинного навчання SVM та групового врахування аргументів Івахненка. На основі аналізу п’ятнадцяти індикаторів, що характеризують ступінь поширення різних видів кібершахрайств (шкідливе програмне забезпечення, програми-здирники, фішинг, атаки на відмову в обслуговуванні) розроблено узагальнюючий індекс кіберзагроз для економічних суб’єктів. За результатами емпіричного дослідження причин стрімкого поширення кібершахрайств у національній економіці встановлено, що основними драйверами зростання кібершахрайства є частка населення, яка користується онлайн банкінгом, рівень навичок в Інтернеті, інтенсивність онлайн діяльності. Обґрунтовано методичні засади визначення кібервразливості економічних суб’єктів шляхом інтегрального врахування наступних показників: поінформованість про ознаки підозрілих кібершахрайств, способи кіберзахисту та канали інформування про кібератаки на основі системного поєднання методів головних компонент, узагальненого знижуючого градієнту та мультиплікативної згортки Кіні. Апробація запропонованого методичного підходу засвідчила, що рівень кібервразливості споживачів фінансових послуг у країнах Європи становить у середньому 11%, що дозволяє стверджувати про усвідомленість населенням європейський країн наявних загроз у віртуальному просторі, способів захисту від кіберзлочинності. Проте рівень кібервразливості споживачів фінансових послуг у розрізі країн ЄС не є однорідним, а саме найменшим ризик стати жертвою кібершахрайства мають громадяни таких країн як Данія, Нідерланди, Швеція. До країн з найвищими значеннями розрахованого рівня кібервразливості споживачів фінансових послуг (18%) належать: Іспанія, Італія, Румунія. Отже, запропонований підхід дозволив сформувати рейтинг країн Європи за рівнем кібервразливості економічних агентів та визначити пріоритети й бенчмарки реалізації державної політики щодо захисту даних громадян у віртуальному просторі. Набув подальшого вдосконалення методичний підхід до оцінювання та прогнозування ризику кібершахрайств у сфері фінансових послуг, що відрізняються від існуючих врахуванням закономірностей фінансових шахрайських транзакцій, ідентифікованих на основі побудови нейромережевої моделі. 54.2% власників банківських карток, за допомогою яких здійснювалися шахрайські транзакції, були жінки. Середній вік держателів банківських карток, які здійснювали шахрайські фінансові транзакції, становив 50 років. Проаналізувавши призначення підозрілих фінансових транзакцій, встановлено, що в основному вони спрямовані на придбання продуктів харчування та/або товарів. Для вчасної ідентифікації ризику шахрайства з банківськими платіжними картками проведено навчання нейронної мережі на основі тестової вибірки. Це дозволило розробити методичний базис для удосконалення системи протидії дестабілізації роботи інформаційних систем фінансових установ, запровадити систему попереджувальних заходів для скорочення кількості та частоти здійснення шахрайських платіжних операцій, а також захисту персональних даних споживачів фінансових послуг. Удосконалено сценарний підхід до обґрунтування поведінки економічних агентів в умовах цифровізації національної економіки щодо забезпечення їх стійкості до зовнішніх та внутрішніх загроз шляхом ідентифікації критичних точок у ланцюзі «діджиталізація фінансового сектору-технологічний розвиток-кіберзагрози» шляхом системного застосування методу головних компонент та мультиплікативної згортки Кіні. За результатами дослідження встановлено, що 2019 рік був найбільш ризиковим для економічних агентів, оскільки прослідковувався недостатній рівень забезпечення діджиталізації фінансового сектора, існував технологічний розвив. Проте вчасно ухвалені рішення економічних агентів у 2019 році щодо модернізацію технологічного забезпечення, інвестування коштів у кібербезпеку призвели до покращення системи протидії внутрішнім та зовнішнім шоками у національній економіці. Удосконалено науково-методичний підхід до моделювання часових закономірностей впливу кібершахрайств на рівень довіри клієнтів до фінансових установ на основі аналізу популярності пошукових запитів користувачів в Google з використанням поліноміальної моделі розподіленого лагу Алмона. За результатами дискретного лагового моделювання підтверджено, що між кібервіктимізацією споживачів фінансових послуг та довірою до фінансових установ існує статистично значимий зв’язок з лаговою затримкою, а саме в Німеччині, США, Україна – один місяць, Польщі – три місяці. Отримані дані засвідчують, що ефект від фінансових кібершахрайств на зміну поведінкових патернів споживачів фінансових послуг присутній та наступає у короткостроковій перспективі. З метою ефективної протидії кіберзагрозам і забезпечення стійкості фінансової системи доцільно прийняти комплекс заходів, направлених на моніторинг складових інформаційної безпеки фінансових установ, об’єднання зусиль національного регулятора та керівників фінансових установ щодо інформування про реальні та потенційні кібератаки, а також створення якісних компетенцій в сфері інформаційної безпеки шляхом підвищення кваліфікації працівників фінансових установ та національного регулятора.