Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
9 results
Search Results
Item Зелений бренд країни: науково-методичний підхід до формування, оцінювання та промоції(Сумський державний університет, 2025) Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana OleksandrivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання – розвитку науково-методичних підходів до формування та оцінювання зеленого бренда країни, обґрунтування маркетингового інструментарію його промоції. За результатами структуризації (з використанням інструментарію VOSviewer v. 1.6.20, Biblioshiny та Scopus Tool Analysis) наукового ландшафту еволюції теорії зеленого бренда країни виокремлено шість кластерів залежно від рівня тісноти наукових досліджень та їх еволюційно-часового виміру. Встановлено, що тематика сталого розвитку є провідним ядром, навколо якого формуються інші поняття. При цьому найбільше уваги було приділено дослідженню питань брендингу та управління в контексті сталого розвитку, взаємозв’язку між сталим розвитком та цифровою трансформацією, зеленого маркетингу та поведінки споживачів, емоційної цінності бренда, впливу глобалізації та цифровізації на брендинг, територіального брендингу та зеленого туризму. Простежено еволюційно-часові етапи розвитку теорії формування та просування зеленого бренда країни. До 2018 року домінувала увага до проблематики брендингу територій. У 2019-2020 роках дослідницький фокус змістився на вивчення бренда країни крізь призму сталого розвитку, екологічної політики, принципів ESG та економічної трансформації. Упродовж 2021-2022 років сформувався системний підхід до вивчення зеленого бренда, його репутаційного потенціалу, етичних аспектів та ризиків грінвошингу (greenwashing). У 2023-2024 роках акценти змістилися на дослідження взаємозв’язків між брендом і споживачем, довіри до зелених ініціатив та ефективності бренда в контексті реалізації цілей сталого розвитку. У контексті розвитку наукової думки виокремлюється суттєвий внесок провідних наукових шкіл. Європейська школа акцентує увагу на дослідженні процесів інституційної конвергенції, механізмах оцінювання публічних політик та формуванні регіонального партнерства. Представники північноамериканської школи зосереджуються на концептуалізації брендингу, розвитку репутаційного менеджменту й інструментах цифрового маркетингу. Водночас азійська школа, зокрема китайська та південнокорейська, демонструє інтеграційний підхід, поєднуючи тематику зеленого зростання з технологічними інноваціями та сучасними моделями управління У роботі сформовано та обґрунтовано концептуальні засади формування і просування зеленого бренда країни, що становлять собою цілісну теоретико-методологічну конструкцію. На відміну від існуючих підходів, запропонована концепція інтегрує економічні, екологічні та соціально-комунікаційні передумови виникнення зеленого бренда, окреслює ключові детермінанти його становлення (зокрема, інституційну спроможність, екологічну ефективність, рівень довіри до державної політики, активність громадянського суспільства та міжнародну відкритість), а також визначає механізми та інструменти оцінювання та промоції бренда на національному й міжнародному рівнях. Особливу увагу приділено функціональному навантаженню основних стейкхолдерів (державних інституцій, бізнесу, громадських організацій, наукової спільноти та громадян) у процесі формування емоційно-семантичного простору зеленого бренда. Сформовані концептуальні засади закладають підґрунтя для стратегічного позиціонування країни як екологічно відповідального суб’єкта у глобальному просторі сталого розвитку. У межах дисертаційної роботи запропоновано розширену типологізацію науково-методичних підходів до оцінювання рівня зеленого бренда країни, яка враховує не лише джерела формування екологічного бренда (зовнішнє сприйняття, інституційну спроможність, екологічну результативність), а й методологічні підходи до здійснення оцінки (інтервальний, динамічний, індексний, компаративний, перцептивний). Сформована матрична структура типологізації забезпечує методологічне підґрунтя для побудови формалізованої інтегрованої моделі оцінювання зеленого бренда країни, що поєднує кількісні індикатори екологічної ефективності з якісними параметрами іміджевої привабливості у національному та міжнародному контекстах. У дисертації удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання зеленого бренда країни, який, на відміну від існуючих, передбачає формалізовану побудову інтегрального індексу на основі поєднання екологічних, інституційних та репутаційних характеристик національної економіки. Застосування методу головних компонент із VARIMAX-обертанням дало змогу врахувати багатовимірні взаємозв’язки між цими складовими та забезпечити аналітичну глибину оцінювання. Запропонований індекс дозволив відстежити просторово-часову динаміку розвитку зеленого бренда України порівняно з країнами ЄС, а також визначити стратегічні вектори посилення екологічної іміджевої політики в умовах глобальних трансформацій. На основі проведених розрахунків встановлено позитивну динаміку розвитку зелених брендів серед більшості проаналізованих країн. Так, максимальне значення Індексу зеленого бренда у 2020 році (0.90) було вищим за відповідний показник 2006 року (0.79), тоді як мінімальні значення зросли з 0.30 до 0.42, відповідно. Це свідчить про загальне підвищення рівня екологічного позиціонування країн упродовж останніх років. Порівняльний аналіз дозволив виокремити групу країн-лідерів, які зберігають високі позиції упродовж тривалого часу. Наприклад, у 2006 році до п’ятірки лідерів входили Франція, Німеччина, Іспанія, Нідерланди та Данія, тоді як у 2020 році Швеція витіснила Данію з топ-5. Значне зростання продемонстрували Польща, Естонія та Португалія. Україна, навпаки, втратила позиції у рейтингу (перемістившись із 13-го на 26-те місце), хоча сам індекс демонструє незначне зростання (з 0.425 до 0.455). Це свідчить про те, що темпи впровадження політик зеленого зростання в Україні поступаються показникам країн ЄС, що зумовлює потребу у прийнятті проактивної стратегії екологічного брендингу, орієнтованої на кращі європейські практики. Актуальність і надійність розробленого індексу підтверджено результатами порівняльного зіставлення з міжнародними рейтингами, зокрема Anholt-Ipsos Nation Brands Index та SDG Index, які демонструють подібну структуру країн-лідерів і загальну відповідність результатів. На основі результатів інтегрального індекса, подальший аналіз було доповнено оцінюванням просторово-часової конвергентності зеленого бренда країни. Удосконалений підхід ґрунтується на засадах теорій σ- та β-конвергенції та враховує рівень відкритості економіки. Результати розрахунку σ-конвергенції серед країн ЄС свідчать про поступове зниження дисбалансів у рівні розвитку зеленого бренда (значення коефіцієнта σ-конвергенції зменшилося з 0.266 у 2006 році до 0.195 у 2020 році), що є індикатором ефективної імплементації спільної європейської політики сталого розвитку. Така динаміка відображає ефективність імплементації спільної європейської політики сталого розвитку та прагнення нових держав-членів ЄС досягти рівня сталого розвитку, характерного для більш розвинених країн ЄС. Водночас, це не виключає збереження або навіть зростання внутрішніх дисбалансів у деяких окремих країнах, особливо серед тих, що нещодавно приєдналися до ЄС або перебувають у статусі країн-кандидатів. Темпи зближення залишаються нерівномірними: найактивніший прогрес демонструють держави, які системно інвестують у розвиток зелених технологій, посилюють інституційну спроможність та впроваджують принципи ESG в систему публічного управління. У цьому контексті Україна демонструє відносне зниження позицій у рейтингу зеленого бренда, попри незначне зростання його абсолютного значення – з 0.425 у 2006 році до 0.455 у 2020 році. Така динаміка свідчить не стільки про стагнацію внутрішніх процесів, скільки про випереджальні темпи екологічного прогресу в країнах ЄС. Це, у свою чергу, акцентує необхідність перегляду та адаптації національної стратегії екологічного позиціонування відповідно до найкращих європейських практик. Авторкою розроблено методичний інструментарій обґрунтування вибору каналу цифрової комунікації зі стейкхолдерами та типу онлайн-контенту для просування зеленого бренда країни, який базується на поєднанні інструментів сентимент-аналізу та ANOVA-моделювання, що забезпечило можливість класифікувати контент за рівнем емоційного забарвлення, оцінити відмінності у сприйнятті різних форматів повідомлень та визначити найбільш ефективні платформи й типи комунікації для формування позитивного сприйняття зеленого бренда країни у цифровому середовищі. За результатами аналізу тональності публікацій у соціальних медіа за ключовими хештегами #GreenEconomy, #UkrainianBrand, #GreenUkraine, #SustainableUkraine, встановлено, що найвищий відсоток позитивного контенту спостерігається у публікаціях із хештегами #SustainableUkraine та #GreenEconomy, тоді як хештег #UkrainianBrand демонструє найбільшу частку негативного емоційного забарвлення, зокрема в контексті політичної та економічної нестабільності. Хештег #GreenUkraine здебільшого використовується в нейтральному контексті, з акцентом на інформаційне наповнення. Отримані результати свідчать про відмінності в характері контенту залежно від платформи. Візуальні платформи, такі як YouTube та Instagram, переважно формують емоційно позитивний та нейтральний контент у форматі відео та фото. Натомість Х (Twitter), Tumblr і вебресурси зосереджені на текстовому контенті з домінуванням нейтральної або критичної тональності. LinkedIn вирізняється фокусом на аналітичний текстовий контент, зокрема статуси, що є найбільш ефективними для професійної аудиторії та забезпечують високу ступінь нейтральності. Ідентифіковано та обґрунтовано найефективніші формати контенту з точки зору залучення аудиторії. Відео та фото продемонстрували найвищу ефективність, особливо на платформах YouTube та Instagram, де досягається максимальне емоційне включення стейкхолдерів. Посилання та статуси є менш ефективними, але залишаються корисними у фахових спільнотах (наприклад, на LinkedIn та Facebook). Найбільш результативними каналами комунікації для просування зеленого бренда країни виявилися YouTube та Facebook. Водночас YouTube продемонстрував найвищу ефективність саме відеоконтенту як формату. Практичне значення одержаних результатів полягає у трансформації теоретичних положень дослідження в прикладний методичний інструментарій, що може бути використаний для формування, оцінювання та просування зеленого бренда країни. Запропоновані науково-методичні розробки та практичні рекомендації можуть бути ефективно застосовані органами державної влади та місцевого самоврядування під час розробки стратегій зеленого позиціонування, а також фахівцями у сферах маркетингу, брендингу та сталого розвитку. Зокрема, вони сприяють підвищенню репутаційного потенціалу держави, інтеграції у європейський екологічний простір і формуванню позитивного іміджу України як відповідального суб’єкта глобальної зеленої трансформації.Item Каузальне моделювання колаборації стейкхолдерів при чистому виробництві: узгодження соціо-еколого-економічних протиріч(Сумський державний університет, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Генс, Люк Юлес Й; Генс, Люк Юлес И; Hens, Liuk Yules Y; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Галинська, Юлія Вікторівна; Галинская, Юлия Викторовна; Halynska, Yuliia Viktorivna; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Гриценко, Лариса Леонидовна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Грамма, Ольга Миколаївна; Грамма, Ольга Николаевна; Hramma, Olha Mykolaivna; Млаабдал, Саади Махмуд Абаас; Млаабдал, Саади Махмуд Абаас; Mlaabdal, Saady Makhmud Abaas; Павлик, В.А.; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Івахненко, Олена Миколаївна; Ивахненко, Елена Николаевна; Ivakhnenko, Olena Mykolaivna; Павленко, М.С.; Косторнова, С.О.; Козлова, Д.Д.; Хааг, В.Х.; Шевченко, К.В.Предмет дослідження - методологічні та методичні положення моделювання ефективних механізмів колаборації стейкхолдерів при узгодженні їх соціо-еколого-економічних протиріч. Об’єкт дослідження - система соціо-еколого-економічних відносин, які виникають при запровадженні екологічно чистих технологій та продуктів.Item Каузальне моделювання колаборації стейкхолдерів при чистому виробництві: узгодження соціо-еколого-економічних протиріч(Сумський державний університет, 2020) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Генс, Люк Юлес Й; Hens, Liuk Yules Y; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Галинська, Юлія Вікторівна; Галинская, Юлия Викторовна; Halynska, Yuliia Viktorivna; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Павлик, В.А.; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Івахненко, Олена Миколаївна; Ивахненко, Елена Николаевна; Ivakhnenko, Olena Mykolaivna; Павленко, М.С.; Косторнова, С.О.Об’єктом дослідження - система соціо-еколого-економічних відносин, які виникають при запровадженні екологічно чистих технологій та продуктів. Метою дослідження – розроблення методології та прикладного інструментарію узгодження соціо-еколого-економічних протиріч при чистому виробництві.Item Детермінанти підвищення енергетичної ефективності національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaДисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення закономірностей еволюції теорії забезпечення енергоефективності національної економіки, вдосконаленню концептуальних засад реалізації державної політики, обгрунтуванню механізмів, принципів та інструментів її підвищення, поглибленню типологізації підходів і розробленню теоретико-методичного інструментарію інтегрального оцінювання її рівня, розвитку науково-методичних засад визначення дивергентних та конвергентних складових енергоефективності національної економіки на основі концепцій σ- і β-конвергенції, вдосконаленню методичного інструментарію прогнозування її дивергентної складової, оцінюванню впливу інституціональних та інвестиційно-інноваційних детермінант на його підвищення.Item Детермінанти підвищення енергетичної ефективності національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaДисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення закономірностей еволюції теорії забезпечення енергоефективності національної економіки, вдосконаленню концептуальних засад реалізації державної політики, обгрунтуванню механізмів, принципів та інструментів її підвищення, поглибленню типологізації підходів і розробленню теоретико-методичного інструментарію інтегрального оцінювання її рівня, розвитку науково-методичних засад визначення дивергентних та конвергентних складових енергоефективності національної економіки на основі концепцій σ- і β-конвергенції, вдосконаленню методичного інструментарію прогнозування її дивергентної складової, оцінюванню впливу інституціональних та інвестиційно-інноваційних детермінант на його підвищення.Item Детермінанти мінімізації розривів енергоефективності у національній економіці(Сумський державний університет, 2020) Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychУ дисертації уточнено сутність розривів енергоефективності, типологізацію їх видів, обгрунтувано їх системоутворювальні детермінанти та визначено основні засади реалізації державної політики їх мінімізації, удосконалено теоретичні засади дослідження структурно-функціонального середовища формування й розвитку теорії управління розривами енергоефективності, поглиблено типологізацію підходів та методичний інструментарій оцінювання розривів енергоефективності та їх прогнозування, розроблено науковометодологічне підгрунтя оцінювання впливу якості державного регулювання національної економіки на ефективність управління розривами енергоефективності, обгрунтовано наявність коінтеграційних зв’язків у ланцюзі "якість інституціонального середовища ↔ обсяг залучених зелених інвестицій в енергетику ↔ обсяг розривів енергоефективності".Item Детермінанти мінімізації розривів енергоефективності у національній економіці(Сумський державний університет, 2020) Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychУ дисертації уточнено сутність розривів енергоефективності, типологізацію їх видів, обгрунтувано їх системоутворювальні детермінанти та визначено основні засади реалізації державної політики їх мінімізації, удосконалено теоретичні засади дослідження структурно-функціонального середовища формування й розвитку теорії управління розривами енергоефективності, поглиблено типологізацію підходів та методичний інструментарій оцінювання розривів енергоефективності та їх прогнозування, розроблено науково- методологічне підгрунтя оцінювання впливу якості державного регулювання національної економіки на ефективність управління розривами енергоефективності, обгрунтовано наявність коінтеграційних зв’язків у ланцюзі "якість інституціонального середовища ↔ обсяг залучених зелених інвестицій в енергетику ↔ обсяг розривів енергоефективності".Item Маркетинг і менеджмент зелених інвестицій(Сумський державний університет, 2019) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaУ дисертації поглиблено структуризацію методичних підходів до визначення сутності зелених інвестицій та уточнено їх зміст, удосконалено теоретикометодичне підuрунтя системної реалізації управлінського, маркетингового та інституційного забезпечення зеленого інвестування, визначено специфічні принципи та вдосконалено критеріальну базу менеджменту зелених інвестицій, обгрунтовано специфічні особливості комплексу маркетингу зелених інвестицій і здійснено типологізацію їх стратегій, удосконалено підхід до оцінювання рівня доброчесності маркетингової політики екологовідповідального підприємства, поглиблено типологізацію підходів до визначення зеленого бренда компанії та розроблено конвергентний підхід до його вимірювання, обгрунтовано напрямки взаємозв’язку зеленого бренда та зелених інвестицій, розроблено науково-методологічне підгрунтя оцінювання впливу рівня доброчесності маркетингової політики еколого- відповідального підприємства на його зелений бренд, обгрунтовано коінтеграційні зв’язки між обсягами зелених інвестицій підприємницького сектору та еколого-економічними ефектами, визначено напрямки їх урахування під час формування системи комунікацій між стейкхолдерами зеленого інвестування, обгрунтовано драйвери розвитку системи маркетингу та менеджменту зелених інвестицій на підприємствах України на основі європейського досвіду.Item Маркетинг і менеджмент зелених інвестицій(Сумський державний університет, 2019) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaУ дисертації поглиблено структуризацію методичних підходів до визначення сутності зелених інвестицій та уточнено їх зміст, удосконалено теоретикометодичне підгрунтя системної реалізації управлінського, маркетингового та інституційного забезпечення зеленого інвестування, визначено специфічні принципи та вдосконалено критеріальну базу менеджменту зелених інвестицій, обгрунтовано специфічні особливості комплексу маркетингу зелених інвестицій і здійснено типологізацію їх стратегій, удосконалено підхід до оцінювання рівня доброчесності маркетингової політики екологовідповідального підприємства, поглиблено типологізацію підходів до визначення зеленого бренда компанії та розроблено конвергентний підхід до його вимірювання, обгрунтовано напрямки взаємозв’язку зеленого бренда та зелених інвестицій, розроблено науково-методологічне підгрунтя оцінювання впливу рівня доброчесності маркетингової політики еколого-відповідального підприємства на його зелений бренд, обгрунтовано коінтеграційні зв’язки між обсягами зелених інвестицій підприємницького сектору та еколого-економічними ефектами, визначено напрямки їх урахування під час формування системи комунікацій між стейкхолдерами зеленого інвестування, обгрунтовано драйвери розвитку системи маркетингу та менеджменту зелених інвестицій на підприємствах України на основі європейського досвіду.