Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
11 results
Search Results
Item Прогнозування розвитку дитячого церебрального паралічу у новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи(Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2020) Касян, Світлана Миколаївна; Kasian, Svitlana Mykolaivna; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Школьна, Ірина Іванівна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii Vitaliiovych; Редько, Олена Костянтинівна; Redko, Olena Kostiantynivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Zaitsev, Ihor EduardovychСпосіб прогнозування розвитку дитячого церебрального паралічу у новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи (ЦНС), включає визначення показників стану новонародженого по шкалі Апгар на 1-й хвилині життя, тривалості штучної вентиляції легень, з встановленням для кожного з показників прогностичного коефіцієнта, ранжування їх по мірі зменшення їх інформативності та визначення їх алгебраїчної суми. Додатково визначають мікроелементний гомеостаз, а саме вміст Co, Ni та Pb у біосередовищах новонароджених та їх матерів, наявність передчасного відшарування плаценти, хронічної фетоплацентарної недостатності, наявність таких синдромів як пригнічення ЦНС, судоми, бульбарні розлади, підвищена нервово-рефлекторна збудливість, лікворна гіпертензія, поліорганна недостатність, набряк головного мозку, вегето-вісцеральні розлади, характер патологічних змін на нейросонографії, таких як вентрикуломегалія, набряк головного мозку, підвищення ехогеності перивентрикулярних зон, перивентрикулярна лейкомаляція, розширення хоріодальних сплетінь, також враховується ступінь матеріального забезпечення матері та нутрієнтна недостатність, затримка внутріутробного розвитку, наявність професійних шкідливостей та шкідливих звичок, а саме вживання алкоголю, тютюнопаління у матері, стать новонародженого, проводять оцінку за шкалою Апгар на 5-й хвилинах у балах, наявність обвиття пуповиною навколо шиї плода, наявність гестозу другої половини вагітності, кількість пологів, вік матері, кількість вагітностей, наявність кольпіту у матері під час вагітності та кількість абортів, з встановленням для кожного з цих показників таких прогностичних коефіцієнтів.Item Особливості запальної відповіді на тлі порушень мікробіому у новонароджених з неонатальною енцефалопатією(Сумський державний університет, 2024) Профатило, Анастасія Олександрівна; Profatylo, Anastasiia OleksandrivnaУході проведеного дослідження було обстежено 119 дітей (віком від 8 до 35 днів), з яких 87 новонароджених дітей хворих на неонатальну енцефалопатію (НЕ) і 32 практично здорових дітей, які утворили контрольну групу. Залежно від перебігу НЕ та способу лікування діти були поділені на 2 групи та 4 підгрупи. Першу групу утворили 66 дітей з НЕ середнього ступеню, другу групу склали 21 новонароджених з НЕ тяжкого ступеню. Кожна з цих підгруп була розділена на 2 підгрупи в залежності від призначення пробіотику до стандартної схеми лікування. Також, додатково було виділено 2 групи серед всіх дітей хворих на неонатальну енцефалопатію, які були розділені залежно від наявності терапії пробіотиком. Було визначено фактори ризику розвитку НЕ у новонароджених дітей. Встановлено клініко-анамнестичні особливості перебігу НЕ різного ступеню тяжкості. Проведено аналіз змін показників кишкового мікробіому (біфідобактерій, лактобактерій, кишкової палички, умовно-патогенної мікрофлори), локальної запальної відповіді (фекального кальпротектину), системної запальної відповіді (С-реактивного білку, інтерлейкінів 1β та 10). Досліджено взаємозв’язок виявлених змін значень кишкового мікробіому, локальної і системної запальної відповіді. Оцінено рівень запального процесу у новонароджених з НЕ за допомогою створеної математичної прогностичної моделі. У роботі обґрунтовано удосконалення діагностики і контроля терапії новонароджених з неонатальної енцефалопатією на підставі дослідження особливостей системної та локальної запальної відповіді. Результати дослідження. У результаті проведеного дослідження виявлено, що у новонароджених найбільш значущими факторами ризику розвитку неонатальної енцефалопатії були перенесені матір'ю під час вагітності гострі респіраторні інфекції, хвороби ендокринної й серцево-судинної систем та фетальний дистрес. При дослідженні рівня біфідобактерій у віці 2 тижнів відзначалися достовірно більш низькі показники у всіх підгрупах стосовно контрольної групи. У дітей 2a підгрупи показники (4,21±1,37) були нижчими (p<0,001), ніж у новонароджених 1а (6,24±1,32). На 3 тижні біфідобактерії мали позитивну динаміку в підгрупах 1а (p=0,025) та А (p=0,015) порівняно з 2 тижнем. Водночас відзначалися більш низькі показники у дітей 1а (p=0,001), 1б (p <0,001), 2а (p <0,001), 2б (p=0,013), А (p <0,001), Б (p <0,001) по відношенню до групи здорових. У дітей підгрупи 2a (5,15±1,14) значення були нижчими (p=0,002), ніж у 1а (7,02±1,42). У віці 5 тижнів спостерігалася позитивна динаміка показників порівняно з 2 тижнем в основній групі, окрім здорових дітей. Порівнюючи значення лактобактерій у віці 2 тижнів виявлено більш низькі показники у підгрупах 1a (p<0,001), 2a (p<0,001), 2б (p<0,001), А (p<0,001) та Б (p<0,001) по відношенню до контрольної групи. У новонароджених підгрупи 2а показники були нижчими, ніж у 1а (p=0,003). У дітей 2б відзначені нижчі значення, ніж у 1б (p=0,009) незважаючи на те, що обидві підгрупи отримували пробіотик. Знижені показники зазначені у 2а (p=0,002) та А (p=0,004) порівняно з контрольною групою. При дослідженні величини загальної кількості E.coli зі слабкими ферментативними властивостями у віці 2 тижнів відзначені більш вищі значення у підгрупі 2а порівняно зі здоровими (p=0,049). На 3 тижні виявлено більш вищі значення у підгрупах 1а (p=0,012), 2а (p=0,01), 2б (p=0,022), А (p=0,004), Б (p=0,048) відносно контрольної групи. Рівні умовно-патогенної мікрофлори (УПМ) у віці 2 тижнів були більш високими у дітей 1а (p=0,002), 2а (p=0,041) та А (p<0,001) по відношенню до групи здорових. На 3 тижні показники були більш високими у дітей 1а (p<0,001), 2а (p=0,006) та А (p<0,001) у порівнянні з контрольною групою. У віці 5 тижнів показники УПМ були більш низькими порівняно з 2 тижнем у дітей 1а (p<0,001), 1б (p=0,004), А (p<0,001) та Б (p=0,014). Відзначено підвищені значення у дітей 2а порівняно з 1а підгрупою (p=0,02). Значення фекального кальпротектину на 2 тижні були більш високими в підгрупах 2а (p <0,001) та А (p=0,008) по відношенню до контрольної групи. У віці 3 тижнів відбувалася негативна динаміка значень ФК у всіх підгрупах, але достовірні зміни зазначені у здорових (p=0,003), 1а (p=0,039) та А (p=0,014). Вищі рівні ФК спостерігалися у дітей 1а (p=0,004), 2а (p<0,001), А (p<0,001) та Б (p=0,004) по відношенню до контрольної групи. На 5 тижні відбувалося подальше зниження рівня ФК у контрольній групі, але достовірно лише по відношенню до 2 тижня. Вищі рівні ФК зазначені у підгрупах 1а (p=0,03) та А (p=0,011) порівняно з контрольною групою. При дослідженні рівня С-реактивного білку (СРБ) у віці 2 тижнів відмічались зміни між групами середнього та важкого ступеню (р=0,019). Проте, було зафіксовано позитивну динаміку відносно 2-тижневого віку зі зменшенням показників СРБ у всіх підгрупах, виключаючи 2б. При дослідженні рівню IL-1β на 2 тижні знайдено різницю між підгрупами середньої та тяжкої форми НЕ (p=0,02). Було виявлено зміни між підгрупами 1б та 2б (р=0,049). У віці 5 тижнів відмічена різниця показника IL-1β між підгрупами 1а та 2а (р <0,001). Також, визначено зміни у рівнях IL-1β між підгрупами дітей середнього та важкого ступеню, які отримували пробіотик (р <0,001). На 5 тижні відзначалась позитивна динаміка рівнів IL-1β серед всіх обстежуваних підгруп, проте, відмічена різниця між підгрупами 1а та 2а (р <0,001). На 5 тижні відмічалась тенденція до зменшення показників IL-10 по відношенню до 2 тижня. Значення ФК позитивно корелювали між значеннями на 2, 3 та 5 тижні у дітей групи А (0,394, p=0,026) та здорових (0,829, p < 0,001). У дітей контрольної групи протягом усього дослідження виявлено зв'язок між рівнями ФК та показниками біфідобактерій, лактобактерій, E.coli, а рівнів УПМ лише на 2 та 5 тижні (p <0,001). Сильна кореляція відзначалася між значеннями ФК протягом 2, 3 та 5 тижня і рівнями біфідобактерій на 3 тижні, E.coli на 2 та 3 тижні та УПМ на 2 тижні (p <0,001). Значення біфідобактерій позитивно корелювали між показниками на 2 та 3 тижні у всіх підгрупах (p <0,001). Позитивний зв'язок спостерігався між кількістю біфідобактерій на 2 тижні та лактобактеріями на 2 тижні у здорових новонароджених (0,47, p=0,007) та групи А (0,717, p <0,001). Слабопозитивна кореляція спостерігаюсь між кількістю біфідобактерій на 2 тижні та E.coli на 2 тижні у дітей з НЕ (0,375, p=0,013). Слабкопозитивна кореляція спостерігаюся між кількістю біфідобактерій на 2 тижні та оцінками Апгар 1' (0,458, p <0,001) та Апгар 5' (0,494, p <0,001) у дітей з НЕ. У віці 3 тижнів спостерігався зв'язок із показниками лактобактерій на 3 тижні в контрольній групі (0,629, p <0,001). У віці 5 тижнів рівні біфідібактерій позитивно корелювали з лактобактеріями на 5 тижні в підгрупах А (0,486, p <0,001) та контрольній (0,575, p <0,001). Значення лактобактерій позитивно корелювали між показниками на 2 та 3 тижні життя у дітей групи А (0,32, p=0,02) та здорових (0,7, p <0,001). У групі Б спостерігалася слабопозитивна кореляція між величиною лактобактерій на 2 тижні та оцінками Апгар 1' (0,539, p=0,004) та Апгар 5' (0,521, p=0,005). Рівні лактобактерій позитивно корелювали між значеннями на 3 і 5 тижні у дітей групи Б (0,521, p=0,015) та здорових (0,63, p <0,001). Показники E.coli позитивно сильно корелювали між показниками на 2 та 3 тижні у дітей групи А (0,699, p <0,001) та здорових (0,792, p <0,001). На 2 тижні відмічено позитивний зв'язок зі значеннями УПМ на 2 тижні у здорових (0,522, p=0,002) та групі Б (0,733, p=0,001). Рівні E.coli позитивно корелювали між значеннями на 3 та 5 тижні у здорових (0,364, p=0,04) та дітей групи А (0,586, p=0,003). Рівні УПМ корелювали між значеннями на 2 та 5 тижні у групі А (0,473, p=0,015) та у здорових дітей (0,61, p <0,001). Значення IL-1β корелювали між собою у віці 2 та 5 тижнів (0,649, p <0,001). Величина IL-1β на 2 тижні мала позитивний зв'язок із рівнями ФК (0,375, p=0,007), IL-10 (0,342, p=0,015) та СРБ (0,462, p=0,012) у групі А. Значення IL-1β на 5 тижні корелювали з оцінкою Апгар 1' (-0,652, p <0,001) та Апгар 5' (-0,613, p <0,001) у дітей з НЕ. Також, рівень IL-1β на 5 тижні слабкопозитивно корелював зі значеннями IL-10 (0,465, p=0,003) у групі А. Значення СРБ на 2 тижні мали негативний зв'язок з оцінкою Апгар 1' (-0,375, p=0,045) та слабопозитивну кореляцію з рівнем ФК (0,491, p=0,007) у групі А. Результати та характеристики моделей бінарної логістичної регресії показали динамічні особливості запальної реакції у новонароджених із НЕ. Найбільш значимими показниками, що окреслюють запальну реакцію на 2 тижні життя, були інтерлейкін 1β та біфідобактерії. Однак на 5-му тижні життя найбільш значущим показником, що описує вираженість запальної реакції, є рівень IL-10. Використання математичних моделей для оцінки вираженості запальної реакції при призначенні пробіотику показало, що така реакція наявна. Наукова новизна отриманих результатів Вперше проведено комплексне дослідження новонароджених з неонатальною енцефалопатією для визначення показників локальної і системної запальної відповіді та кишкового мікробіому в динаміці неонатального і постнатального періоду. Удосконалені знання відносно нормативних значень показників локальної і системної запальної відповіді та кишкового мікробіому в неонатальному і постнатальному періоді. Визначені фактори ризику розвитку неонатальної енцефалопатії з урахуванням дії сучасних аспектів впливу та їх взаємозв’язків. Удосконалені знання щодо особливостей розвитку і характеристик значень локальної і системної запальної відповіді та кишкового мікробіому у новонароджених з неонатальною енцефалопатією різного ступеню тяжкості. Оптимізовано підхід щодо комплексної терапії новонароджених з неонатальною енцефалопатією. Вперше показано позитивний вплив лікування пробіотичним препаратом на склад кишкового мікробіому та значень локальної і системної запальної відповіді. Практичне значення отриманих результатів •підвищення обізнаності спеціалістів щодо особливостей клінічного перебігу неонатальної енцефалопатії у новонароджених дітей у поєднанні з виниклою локальною та системною запальною відповіддю на тлі порушень кишкового мікробіому; •визначення у новонароджених дітей з неонатальною енцефалопатією показників локальної і системної запальної відповіді та кишкового мікробіому для кращої оцінки їхнього стану; •впровадження в практику математичної прогностичної моделі розрахунку для точної оцінки рівня запального процесу у новонароджених дітей з неонатальною енцефалопатією з метою своєчасної корекції наслідків; •оптимізовано підходи щодо вибору методики терапії запальної відповіді, обґрунтовано ефективність та кращий профіль безпеки застосування пробіотику порівняно із препаратами попередніх поколінь, враховуючи несприятливі наслідки у новонароджених з неонатальною енцефалопатією та покращення результатів неонатальної інтенсивної терапії. Доцільно включення до терапії новонароджених із помірною та важкою стадією неонатальної енцефалопатії, які відповідають критеріям профілактичного введення досліджуваного пробіотичного препарату, до складу якого входить 1000000000 колонієутворюючих одиниць Bifidobacterium animalis subsp. lactis, по 1 пакету 1 раз на добу внутрішньо під час прийому їжі у вигляді розчину (для розчинення використано грудне молоко або кип'ячену воду кімнатної температури 20-25 °С), курсом 4 тижні, для покращення клінічного стану пацієнтів.Item Прогнозування розвитку дитячого церебрального паралічу у новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи(Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2020) Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasian, Svitlana Mykolaivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor EduardovychСпосіб прогнозування розвитку дитячого церебрального паралічу у новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи (ЦНС), включає визначення показників стану новонародженого по шкалі Апгар на 1-й хвилині життя, тривалості штучної вентиляції легень, з встановленням для кожного з показників прогностичного коефіцієнта, ранжування їх по мірі зменшення їх інформативності та визначення їх алгебраїчної суми. Додатково визначають мікроелементний гомеостаз, а саме вміст Co, Ni та Pb у біосередовищах новонароджених та їх матерів, наявність передчасного відшарування плаценти, хронічної фетоплацентарної недостатності, наявність таких синдромів як пригнічення ЦНС, судоми, бульбарні розлади, підвищена нервово-рефлекторна збудливість, лікворна гіпертензія, поліорганна недостатність, набряк головного мозку, вегето-вісцеральні розлади, характер патологічних змін на нейросонографії, таких як вентрикуломегалія, набряк головного мозку, підвищення ехогеності перивентрикулярних зон, перивентрикулярна лейкомаляція, розширення хоріодальних сплетінь, також враховується ступінь матеріального забезпечення матері та нутрієнтна недостатність, затримка внутріутробного розвитку, наявність професійних шкідливостей та шкідливих звичок, а саме вживання алкоголю, тютюнопаління у матері, стать новонародженого, проводять оцінку за шкалою Апгар на 5-й хвилинах у балах, наявність обвиття пуповиною навколо шиї плода, наявність гестозу другої половини вагітності, кількість пологів, вік матері, кількість вагітностей, наявність кольпіту у матері під час вагітності та кількість абортів, з встановленням для кожного з цих показників таких прогностичних коефіцієнтів.Item Спосіб прогнозування розвитку некротизуючого ентероколіту у новонароджених(Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2019) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Бокова, Світлана Іванівна; Бокова, Светлана Ивановна; Bokova, Svitlana Ivanivna; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasian, Svitlana MykolaivnaСпосіб прогнозування розвитку некротизуючого ентероколіту у новонароджених включає оцінку наявності ішемії кишечнику. Проводять допплерехокардіографічне дослідження кровотоку аорти з отриманням показника середньої швидкості (Vav Ao) кровотоку і верхньої брижової артерії з отриманням показників максимальної (Vmax ВБА), середньої (Vav ВБА) і мінімальної (Vmin ВБА) швидкостей кровотоку. При цьому проводять оцінку резистентності кровотоку кишечника за індексом верхньої брижової артерії (IP ВБА), який розраховують за формулою: IP ВБА=(Vmax ВБА-Vmin BBA)/Vmin ВБА, після чого проводять розрахунок індексу відносної перфузії (ІВП).Item Neonatology. Introduction(Сумський державний університет, 2017) Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor EduardovychНавчальний посібник містить інформацію про основні принципи догляду за новонародженими дітьми, перехідні умови та годування немовлят, основні принципи реанімації новонароджених. Для англомовних студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, аспірантів, неонатологів, сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, акушерів та гінекологів.Item Особливості стану здоров'я дитячого та дорослого населення під впливом шкідливих чинників зовнішнього середовища(Сумський державний університет, 2016) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Бокова, Світлана Іванівна; Бокова, Светлана Ивановна; Bokova, Svitlana IvanivnaВ роботі представлені результати дослідження внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки з використанням навантажувальних проб у дітей шкільного віку, які народилися до строку в терміні 34-36 тижнів вагітності. Дано оцінку морфо – функціональним особливостям серцево – судинної системи. Проаналізовано клініко – анамнестичні дані дітей та їх матерів, а також фактори ризику функціональних порушень ССС. Досліджено випадки позитивно – негативного впливу факторів життя дітей, зокрема частої захворюваності та низької фізичної активності, на систоло-діастолічну функцію серця, вплив на які, можливий у шкільному віці. Результати НДР впроваджені в практичну роботу лікарів-педіатрів Сумської області. Прогнозні припущення щодо розвитку об`єкта дослідження - пошук оптимальної схеми діагностики та лікування дітей порушеної функцією серцево - судинної системи.Item Корекція мікроелементарних порушень у новонароджених дітей та у дітей різних вікових груп. Етап 2 Застосування крапель "Береш плюс" для корекції мікроелементарних порушень у новонароджених та дітей різних вікових груп(Вид-во СумДУ, 2011) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Глущенко, Надія Володимирівна; Глущенко, Надежда Владимировна; Hlushchenko, Nadiia Volodymyrivna; Турова, Людмила Олександрівна; Турова, Людмила Александровна; Turova, Liudmyla OleksandrivnaОб’єкт дослідження. Здорові доношені новонароджені; діти із затримкою внутрішньоутробного розвитку, діти, хворі на інсулінзалежний цукровий діабет, пієлонефрит, гломерулонефрит. Мета роботи: встановити роль мікроелементного дисбалансу у виникненні захворювань у новонароджених та дітей старшого віку. Задачі дослідження: дослідити особливості мікроелементного статусу здорових доношених новонароджених та дітей зі ЗВУР. Встановити роль дисбалансу мікроелементів в патогенезі низки соматичних захворювань (інсулінзалежний цукровий діабет, пієлонефрит, гломерулонефрит) у дітей різних вікових груп. Методи дослідження. Клінічні, лабораторні, атомно-абсорбційної масспектрофотометрії, статистичні. Основні наукові результати на даному етапі роботи: вивчена забезпеченість мікроелементами здорових доношених новонароджених та новонароджених зі ЗВУР, дітей, хворих на цукровий діабет, пієлонефрит, гломерулонефрит. Практичне значення одержаних результатів полягає у покращенні існуючих технологій діагностики та профілактики соматичних захворювань у новонароджених та дітей старшого віку, розроблена схема корекції краплями “Береш Плюс” мікроелементних порушень у новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27248Item Спосіб діагностики генезу розвитку гострої ниркової недостатності у новонароджених(Державне підприємство "Український інститут промислової власності " (УКРПАТЕНТ), 2007) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Облазницький, В.М.Спосіб діагностики генезу розвитку гострої ниркової недостатності у новонароджених включає ультразвукову доплерометрію ниркової артерії, визначення середньої швидкості ниркової артерії, обчислення індексу резистентності, що дорівнює відношенню різниці значень максимальної та мінімальної швидкостей кровотоку ниркової артерії в систолу та діастолу відповідно до максимальної швидкості кровотоку ниркової артерії в систолу та наступну оцінку вихідних даних. Додатково проводять доплерометрію верхньої порожнистої вени та аорти з визначенням середньої швидкості кровотоку, розраховують індекс перфузії-опору, який порівнюють з нормативними даними. Якщо значення індексу менше ніж 1,35 - діагностують гіпоперфузійний тип порушень ренального кровотоку, а при значенні більше ніж 1,8 - спазматичний. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9988Item Корекція мікроелементних порушень у новонароджених дітей та у дітей різних вікових груп(Видавництво СумДУ, 2010) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Глущенко, Надія Володимирівна; Глущенко, Надежда Владимировна; Hlushchenko, Nadiia Volodymyrivna; Турова, Людмила Олександрівна; Турова, Людмила Александровна; Turova, Liudmyla Oleksandrivna; Петрашенко, В.В.Об’єкт дослідження. Здорові доношені новонароджені; діти із затримкою внутрішньоутробного розвитку, діти, хворі на інсулінзалежний цукровий діабет, пієлонефрит, гломерулонефрит. Мета роботи: встановити роль мікроелементного дисбалансу у виникненні захворювань у новонароджених та дітей старшого віку. Задачі дослідження: дослідити особливості мікроелементного статусу здорових доношених новонароджених та дітей зі ЗВУР. Встановити роль дисбалансу мікроелементів в патогенезі низки соматичних захворювань (інсулінзалежний цукровий діабет, пієлонефрит, гломерулонефрит) у дітей різних вікових груп. Методи дослідження. Клінічні, лабораторні, атомно-абсорбційної масспектрофотометрії, статистичні. Основні наукові результати на даному етапі роботи: вивчена забезпеченість мікроелементами здорових доношених новонароджених та новонароджених зі ЗВУР, дітей, хворих на інсулінзалежний цукровий діабет, пієлонефрит, гломерулонефрит. Практичне значення одержаних результатів полягає у покращенні існуючих технологій діагностики та профілактики соматичних захворювань у новонароджених та дітей старшого віку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4730Item Мікроелементози у вагітних жінок і дітей різних вікових груп та їх корекція(Видавництво СумДУ, 2007) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Турова, Людмила Олександрівна; Турова, Людмила Александровна; Turova, Liudmyla Oleksandrivna; Аль Таххан, Ірина Геннадіївна; Аль Таххан, Ирина Геннадьевна; Al Takhkhan, Iryna Hennadiivna; Маркевич, Валентина Володимирівна; Маркевич, Валентина Владимировна; Markevych, Valentyna Volodymyrivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Козырь, Ю.М.Об’єкт дослідження. Вагітні жінки без клінічних та лабораторних проявів залізодефіцитної анемії, вагітні із залізодефіцитною анемією; здорові новонароджені та новонароджені зі ЗВУР; недоношені діти; діти пре- та пубертатного віку. Мета і задачі дослідження. Дослідити забезпеченість мікроелементами вагітних жінок, здорових новонароджених, новонароджених зі ЗВУР, недоношених новонароджених та дітей пре- та пубертатного віку. Підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів у разі ранньої анемії у передчасно народжених немовлят та при залізодефіцитній анемії у вагітних. Методи дослідження полягають в одержанні кількісних та якісних параметрів червоної крові у вагітних з анемією та дітей різних вікових груп, даних вмісту мікроелементів, який визначався методом атомно-абсорбційної масспектрофотометрії на спектрофотометрі та визначення впливу лікувального комплексу на мікроелементний обмін. Статистичний – для оцінки вірогідності отриманих результатів дослідження. При проведенні дослідження встановлено, що у жінок з фізіологічнним перебігом вагітності виникає мікроелементоз, який створює передумови для розвитку залізодефіцитної анемії. Кількість депонованого заліза досягає мінімальної фізіологічної межі у ІІ триместрі. Досліджені показники співвідношення сироваткового заліза та інших мікроелементів у вагітних з анемією. На основі вивчення мікроелементного забезпечення новонароджених з РАН встановлений дизбаланс мікроелементів заліза, міді та цинку в еритроцитах та сироватці крові. Вивчений обмін мікроелементів в системі мати-плацента-плід-новонароджений у здорових новонароджених та новонароджених зі ЗВУР. У дітей пре- та пубертатного віку залізодефіцитні стани виникають на фоні дефіциту заліза, міді та марганцю. Обгрунтована доцільність застосування Мальтофера для лікування залізодефіцитної анемії у вагітних та використання комплексу препаратів (Епокрин, мальтофер, вітаміни А, С, Е) для лікування РАН. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4728