Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
28 results
Search Results
Item Запобігання корупції та незаконним фінансовим операціям в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки(Сумський державний університет, 2025) Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Reshetniak, Yaroslav ViacheslavovychДисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної задачі удосконалення науково-методичних підходів до запобігання корупції та незаконним фінансовим операціям в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. У дисертаційній роботі систематизовано наукове підгрунтя та тенденції публічного інтересу до методів та підходів запобігання корупції та незаконним фінансовим операціям в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. Це здійснено на основі поєднання бібліометричного та трендового аналізів з використанням VOSviewer на основі наукових публікацій, що індексуються наукометричною базою Scopus. Це дозволило ідентифікувати та описати як контекстуальні (домінуючі тенденції, зміни наукового інтересу до досліджуваних питань), так і еволюційні закономірності (у часових, географічних та інституційних координатах), кластерізувати міждисциплінарні дослідження. За допомогою веб-інструменту Google Trends проаналізовано тенденції у динаміці суспільного інтересу до питань протидії корупції та запобігання фінансовим шахрайствам в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. За допомогою лінійних діаграм Google Trends та Google Trends Scale здійснено трендовий аналіз пошукових запитів в Google за ключовими словами «фінансові шахрайства», «фінансова безпека» та «корупція». Раннє виявлення тенденцій зміни публічного інтересу може слугувати підгрунтям для розбудови інструментарію більш оперативного реагування на прояви корупції та фінансових шахрайств, ефективнішого планування заходів з протидії ним для забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання імпліцитних та експліцитних незаконних фінансових потоків, що опосередковані шахрайськими діями представників органів влади. Цей підхід комплексно поєднує елементи дескриптивного, канонічного, факторного (головних компонент) аналізу та метрику Міньковського. Запропонований підхід враховує 30 релевантних показників як на національному, так і на регіональному рівнях, що дозволяє оцінити не лише обсяги незаконного фінансового капіталу, але й ймовірність його нагромадження. На відміну від існуючих, запропонований підхід дозволяє підвищити точність кількісної оцінки втрат фінансових ресурсів та ймовірностей накопичення незаконного капіталу, враховуючи складну структуру взаємозв'язків між групами факторів, а також напрямок впливу кожного з них (стимулятор чи дестимулятор). Такий підхід уможливлює більш глибоке виявлення ризиків і загроз, що сприяє підвищенню ефективності моніторингу та прогнозування корупційних проявів у державному секторі та дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. В якості одного із індикаторів фінансової безпеки запропоновано вико-ристовувати розроблений дисертантом інтегральний індекс ризиків легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, корупції та фінансових кіберзлочинів. Даний показник є комплексним інструментом, що об’єднує різноманітні чин-ники, пов’язані із фінансовою безпекою. Це створює можливість для системного аналізу та порівняння між державами, а також для формування рекомендацій щодо вдосконалення політик і стратегій боротьби з корупцією та відмиванням коштів. Його застосування в практиці дозволяє постійно моніторити ситуацію, підвищувати обізнаність громадськості та зацікавлених сторін щодо серйозності загроз, а також сприяти формуванню партнерств для спільної протидії цим явищам. Проведено комплексне оцінювання інтегрального впливу ризиків легалізації незаконних доходів, корупції та фінансових кіберзлочинів на ефективність і безпеку бізнес-середовища, засноване на аналізі індикаторів Doing Business. Дослідження охоплює дані за 2020 рік для 125 країн світу. Встановлено високий статистично значущий кореляційний зв'язок між індикаторами розвитку бізнес-середовища та зазначеними ризиками. Виявлено ті складові показника Doing Business, які в більшій мірі підлягають негативному впливу корупції, фінансових кіберззлочинів та операцій з відмивання незаконних коштів. Виявлено країни, в яких комплексний вплив корупції, операцій з відмивання кримінальних доходів та фінансових кіберзлочинів призвів до аномальних деформацій бізнес-середовища. В залежності від безпекових, бізнесових та фінансових факторів згруповано країни в три кластери, що дозволяє враху-вати специфіку потенціалу країн у боротьбі з комплексними проявами ризиків фінансовій безпеці. Це сприяє розробці цілеспрямованих стратегій для вдосконалення бізнес-середовища через покращення управлінських практик і механізмів контролю, а також дозволяє розробити рекомендації для країн щодо посилення заходів з протидії корупції та кіберзлочинам, що може позитивно вплинути на їх економічний розвиток. Запропоновано науково-методичний підхід до виявлення підозрілих операцій з криптовалютами, що можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму та відмиванням незаконних доходів, з використанням байєсівського класифікатора - алгоритму машинного навчання, який дозволяє класифікувати дані криптотранзакцій з урахуванням апостеріорних ймовірностей виникнення подій. Його застосування як методу виявлення шаблонів потенційно підозрілих (аномальних) фінансових транзакцій та відокремлення їх від безпечних продемонстровано на прикладі криптовалютних транзакцій у мережі Ethereum. На відміну від існуючих, запропонований підхід забезпечує підвищення точності виявлення аномальних фінансових операцій і може бути застосований не лише для аналізу криптовалюти Ethereum, а й для інших децентралізованих мереж, що сприятиме посиленню контролю за криптовалютними операціями та підвищенню ефективності боротьби з фінансовими злочинами. Для вимірювання регіональних корупційних ризиків в Україні розроблено авторську систему з 30 показників, які з одного боку, спираються на найбільш поширені наукові теорії та концепції, з іншого боку – є кількісними та якісними індикаторами, емпіричні значення яких для областей України доступні або у системі державного статистичного обліку, або у звітах авторитетних міжнародних компаній та фондів. Їх застосування є важливим інструментом для виявлення слабких місць у системах управління місцевими фінансами та формування ефективних стратегій забезпечення регіональної фінансової безпеки. Для кожного з цих показників визначено теорію (концепцію, модель), яка є теоретичним підгрунтям для його виокремлення, наведено розлоге тлумачення змісту цього показника та напрям його дії на рівень регіонального корупційного ризику (стимулятор чи дестимулятор). Основу для формування цієї авторської системи показників склали 3 теорії (теорія принципал-агент або агентських відносин; теорія нового публічного управління; теорії неоінституційної економіки) та 9 теоретичних концепцій («Економіка злочину та покарання», «Монопольної влади та волюнтаристських повноважень державних службовців», «Політичної корупції або поглинання представницьких посад в державі представниками бізнесу», «Традиційна теорія промислової організації», «Горизонтальної децентралізації», «Податкової конкуренції», «Політичної обізнаності», «Нового публічного управління», «Асиметрії інформації та трансакційних витрат»). В процесі цього дослідження враховувалися також емпіричні результати досліджень Світового банку. На базі запропонованої системи поелементних показників сформовано інтегральний індикатор регіональних корупційних ризиків, в межах якого ці показники зведені методом середньої геометричної, а вагові коефіцієнти визначені методом головних компонент. Цей індикатор запропоновано вважати одним із елементів системи оцінювання регіональної фінансової безпеки. Емпіричні розрахунки здійснено для всіх областей України та м. Київ за 2021 р. Якісну інтерпретацію розрахункових значень інтегрального показника надано з використанням шкали Харрінгтона, а також із застосуванням кластерного аналізу методом K-means, реалізоваого на мові програмування R. Розрахунки засвідчили, що в 2021 р. більшість областей України могли бути ідентифіковані як такі, чий інтегральний рівень регіональних корупційних ризиків є середнім. Лише для 3 областей (Запорізької, Луганської та Полтавської) цей рівень за шкалою Харрінгтона може бути визнаний низьким. Кластерний розподіл дозволив ранжувати регіони України за рівнем корупційних ризиків та згрупувати всі області в 4 кластери. до першого кластеру увійшло 3 області: Вінницька, Львівська та Тернопільська; до другого - 8 областей: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська; до третього – 3 області: Закарпатська, Кіровоградська та Рівненська; до четвертого – 11 областей: Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька область та м. Київ. Ідентифікація груп регіонів з подібними характеристиками корупційного ризику полегшує розроблення специфічних адресних заходів із забезпечення регіональної фінансової безпеки. В роботі побудовано систему моделей панельних регресій з фіксованими та рандомними ефектами, де в якості незалежної змінної використано інтегральний індикатор фінансової прозорості міст, оцінений в межах загальнонаціонального проекту «Прозорі, фінансово здорові та конкурентоспроможні органи місцевого самоврядування в Україні» як інтегральна характеристика 77 параметрів за 9 ключовими сферами. Понад половину (53%) з цих параметрів формують ті, які безпосередньо пов’язані з фінансовими ресурсами муніципалітетів (фінансова прозорість при управлінні майном територіальної громади складає 12% підсумкового рейтингового показника, в процесі державних закупівель – також 12%, в процесі бюджетного планування – 14%, в процесі на-дання адміністративних, комунальних та соціальних послуг – 15%). В якості залежних змінних використано 10 параметрів, оцінених в межах Всеукраїнського соціологічного муніципального опитування, яке проводилося Міжнародним Республіканським Інститутом. Вони відображають частку місцевого населення, що мали власний досвід участі в корупційних діях, та частоту таких випадків. В якості контрольних змінних використано низку параметрів, що різнобічно характеризують якість життя в місті, муніципальне управління та задоволеність місцевої громади ними. Основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади України, зокрема: Національного агентства з питань запобігання корупції – у контексті розробки антикорупційних програм, контролю конфлікту фінансових інтересів і моніторингу декларацій майна держа-вних службовців; Національної поліції України – для протидії фінансовим злочинам, зокрема відмиванню коштів, фінансовим шахрайствам і корупційним схемам, а також для підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів; Державної служби фінансового моніторингу – у питаннях виявлення незаконних фінансових потоків, моніторингу підозрілих транзакцій та блокування сумнівних операцій; Служби безпеки України – для вдосконалення механізмів протидії фінансуванню тероризму, захисту державних фінансових інтересів і запобігання міжнародним фінансовим злочинам; Міністерства фінансів України – у контексті підвищення прозорості бюджетних процесів, контролю за витратами публічних коштів і мінімізації корупційних ризиків у сфері державних закупівель; а також місцевих органів влади та самоврядування – для покращення прозорості управління місцевими бюджетами та зміцнення контролю за фінансовими операціями на регіональному рівні.Item Трансформація фінансової системи та стратегічні пріоритети її розвитку(Сумський державний університет, 2023) Дехтяр, Надія Анатоліївна; Dekhtiar, Nadiia Anatoliivna; Дейнека, Ольга Валеріївна; Deineka, Olha Valeriivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Пігуль, Наталія Георгіївна; Pihul, Nataliia Heorhiivna; Рябушка, Людмила Борисівна; Riabushka, Liudmyla Borysivna; Журавка, Олена Сергіївна; Zhuravka, Olena Serhiivna; Криклій, Олена Анатоліївна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Павленко, Людмила Дмитрівна; Pavlenko, Liudmyla Dmytrivna; Люта, Ольга Василівна; Liuta, Olha Vasylivna; Скорба, Олег Анатолійович; Skorba, Oleh Anatoliiovych; Дзюба, Вікторія Віталіївна; Dziuba, Viktoriia Vitaliivna; Руденко, Євген Юрійович; Rudenko, Yevhen Yuriiovych; Жученко, Світлана Василівна; Zhuchenko, Svitlana Vasylivna; Тверезовська, Олександра Ігорівна; Tverezovska, Oleksandra Ihorivna; Деркач, Л.; Кулик, Є.; Кожушко, І.; Куценко, Я.; Березна, Н.Об’єкт дослідження – трансформаційні процеси, що відбуваються у вітчизняній та світових фінансових системах у сучасних економічних умовах. Мета роботи – дослідження особливостей функціонування фінансової системи України та світових фінансових систем, обґрунтування комплексу заходів щодо ефективного функціонування окремих сфер і ланок. У першому розділі звіту: досліджено сутнісні характеристики фінансової безпеки держави, проведено оцінку показників фінансової безпеки фінансової системи та окреслено основні загрози формуючих елементів фінансової безпеки держави; досліджено особливості забезпечення фінансової безпеки сфер та ланок фінансової системи держави. У другому розділі звіту досліджено основні теоретичні основи організації фінансового менеджменту суб’єктів господарювання на прикладі акціонерних товариств України; розглянуто механізм та визначено особливості формування капіталу підприємства в умовах розбалансованості фінансового ринку; розроблено концептуальні засади управління структурою капіталу корпоративних підприємств; досліджено особливості застосування концепції суттєвості в фінансовій звітності та аудиті вітчизняних підприємств; розглянуто методичні засади управління страховим портфелем страхової компанії. У третьому розділу звіту: досліджено теоретичні основи кредитного ризику у банківській діяльності та проведено оцінену кредитного ризику банківських установ в умовах воєнного стану; обґрунтовано методичний підхід до оцінки впливу факторів на фінансову стійкість банку; проведено апробацію науково-методичного підходу до формалізації впливу факторів на фінансову стійкість АТ КБ "ПриватБанк". У четвертому розділі досліджено особливості фінансування соціального і доступного житла як важливого чинника трансформаційних напрямків реалізації державної фінансової політики в умовах війни.Item Організаційно-правові засади реалізації валютної політики як засобу забезпечення фінансової безпеки держави(Сумський державний університет, 2023) Деменко, Карина Едуардівна; Деменко, Карина Эдуардовна; Demenko, Karyna EduardivnaУ дисертації здійснено комплексне дослідження сутності та особливостей організаційно-правових засад реалізації валютної політики як засобу забезпечення фінансової безпеки держави. Науково обґрунтовано та вироблено пропозиції щодо удосконалення валютного законодавства України в частині забезпечення фінансової безпеки держави. Запропоновано під економічною безпекою вважати результат цілеспрямованої та науково-обґрунтованої діяльності держави в особі уповноважених органів влади, що діють на підставі чинного законодавства, яка переростає в стан економіки, що здатний забезпечити стійкість держави та стабільність функціонування її механізму до зовнішніх і внутрішніх загроз та цілеспрямованих актів інших держав, спрямованих на її дестабілізацію та економічне послаблення. Встановлено, що фінансова політика це передбачена чинним законодавством діяльність уповноважених державою органів, в компетенцію яких входять повноваження із регулювання публічних фінансових відносини задля мобілізації фінансових ресурсів та їх ефективне використання з метою формування стабільної економіко-соціальної системи та її зростання. Реалізація розробленої державної фінансової політики здійснюється за двома напрямами: регламентування фінансових відносин у суспільстві та здійснення поточної фінансової діяльності. Базовим елементом є регламентування фінансових відносин, яке може здійснюватися державою у законодавчій та адміністративній формах, що об’єктивується у організаційно-правовому забезпеченні фінансової безпеки. Виявлено, що фінансова безпека держави включає в себе цілий ряд складових частин, серед яких є валютна безпека, яку слід розглядати як стан курсоутворення, що характеризується високою довірою суспільства до національної грошової одиниці, її стійкістю, створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняної економіки, залучення в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках. Доведено, що організаційно-правове забезпечення фінансової безпеки держави це здійснювана, на основі чинного законодавства держави, діяльність створеної системи уповноважених державою органами у сфері фінансової безпеки держави із впорядкування суспільних відносин за допомогою правових норм, приписів і сукупності засобів упорядкування, а також їх юридичне закріплення, охорона, реалізація та розвиток. Виявлено, що валютна політика держави це діяльність уповноважених нею органів із реалізації сукупності економічних, правових та організаційних заходів за допомогою визначених інструментів у сфері валютно-фінансових відносин з метою досягнення визначених тактичних та стратегічних цілей загальної економічної політики держави у сфері валютних відносин. Встановлено, що організаційно-правові засади реалізації валютної політики держави це її діяльність із створення і впорядкування системи уповноважених органів для реалізації її завдань і функцій. До них відносяться: а) принципи організації та діяльності уповноважених органів у сфері регулювання валютних відносин; б) методи реалізації валютної політики, які використовують уповноважені органи у сфері регулювання валютних відносин; в) інструменти, які використовують уповноважені органи для досягнення цілей і завдань валютної політики. Принципи організації та діяльності уповноважених органів у сфері регулювання валютних відносин складають систему, до якої включаються: а) принципи побудови системи державних органів у сфері регулювання валютних відносин, що об’єктивуються в: принципі системності державного управління та принципі єдиного органу регулювання валютних відносин; б) принципах функціонування уповноважених державою органів у сфері регулювання валютних відносин, що об’єктивуються у: принципі поєднання внутрішньої та зовнішньої валютної політики; принципі захисту національного інтересу. В процесі реалізації валютної політики уповноважені державою органи найчастіше використовують два види методів реалізації валютної політики, а саме: адміністративні та економічні. Адміністративні методи використовуються з метою максимально швидкого отримання запланованого результату валютної політики. До адміністративних методів реалізації валютної політики відносяться методи: а) адміністративного правовизнання; б) адміністративного дозволу; в) адміністративного примусу. Методи адміністративного правовизнання при реалізації валютної політики, як засобу забезпечення фінансової безпеки держави, об’єктивуються в: а) підтвердженні публічно-значимих станів та б) підтвердженні законності здійснюваної діяльності. Інструментами реалізації валютної політики є певні операції і механізми, за допомогою яких центральний банк може впливати на поточні орієнтири монетарної політики, що позначається на організації валютних відносин в країні. До них відносяться: а) валютна інтервенція, б) девальвація і ревальвація національної грошової одиниці; в) управління обліковою ставкою; г) диверсифікація валютних резервів держави. Використання саме цих інструментів дає можливість оперативно й ефективно вирішувати проблеми, які пов’язані з фінансовою стабільністю держави. Узагальнено досвід зарубіжних країн (зокрема, Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща, Чеської Республіки, Республіки Азербайджан, Республіки Казахстан) з правового регулювання валютних відносин і його впливу на забезпечення фінансової безпеки держави. При дослідженні окремих нормативно-правових актів деяких зарубіжних держав встановлено наявність загальних тенденцій реалізації валютної політики, що характерні для всіх країн та особливостей її реалізації, що притаманні окремим країнам. Загальні тенденції полягають у тому, що всі країни не залежно від рівня розвитку фінансово-економічного сектора, особливостей історичного розвитку, політичної системи та обраних напрямків розвитку держави загалом, формують економічно-правовий механізм регулювання валютної сфери, таким чином, щоб він (механізм) міг забезпечити захист фінансово-економічної безпеки держави, в цілому, і валютної сфери, зокрема. Особливостями є те, що в країнах із розвинутою економікою перевага віддається економічним методам регулювання із паралельним застосуванням правоустановчих та дозвільних адміністративних методів, розрахованих на самоорганізацію та ризикоорієнтований підхід до оцінки діяльності суб’єктів валютного ринку, в правовому регулюванні інших держав переважає доля адміністративних методів державного впливу на валютні відносини. Запропоновано управлінські моделі, в яких переважають економічні методи регулювання валютних відносин, називати економічно-адміністративними, а управлінські моделі регулювання, в яких превалюють адміністративні методи – адміністративно-економічними. За результатами дослідження було констатовано, що сьогоднішній стан системи управління валютної сфери України є нецілісним. Повноваження в регулюванні валютних відносин є розпорошеними між різними органами, що призводить до розмивання як самої діяльності, і як результат, не дозволяє досягати закладених у валютній політиці цілей. Для скорішого набуття системою державного управління у сфері валютного регулювання властивості цілісності, запропоновано підвищити синхронізованість діяльності Національного банку із іншими органами виконавчої влади, а також із підпорядкованими йому суб’єктами валютних відносин. Запропоновано класифікувати комунікацію Національного банку України в управлінській системі за критерієм адміністративно-організаційної взаємодії на горизонтальну та вертикальну. Горизонтальна комунікація відбувається між Національним банком і учасниками валютних відносин, які не перебувають у нього у підпорядкуванні. Вертикальна комунікація втілюється у підзвітності Національного банку Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень та Президенту України. Змістом такої комунікації є, в тому числі, і питання стану валютної політики та стану безпеки. Запропоновано для забезпечення ефективності процесу реалізації та високих результатів впровадження валютної політики на територіях та регіонах, які підлягають відновленню, на законодавчому рівні передбачити введення податкових канікул, а також спростити адміністративний порядок залучення суб’єктів-господарювання до інвестиційної діяльності, можливо, аж до встановлення явочного характеру реєстрації інвестицій. Встановлено, що із введенням воєнного стану, валютне законодавство України зазнало значних змін у вигляді встановлення додаткових, в порівнянні із мирним часом, заборон та обмежень. Особливостями норм правових актів у сфері регулювання валютних відносин є те, що вони направлені на регулювання двох часових періодів: воєнного та поствоєнного. Перший передбачає особливості правового регулювання валютних відносин під час дії воєнного стану. Другий – фіксує такі правові та організаційні міри та заходи, які сформовані із врахуванням досвіду воєнного часу, а також розраховані для попередження та недопущення загроз при реалізації економічно-фінансовій політиці відновлення України, в тому числі, валютної політики.Item Моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави(Сумський державний університет, 2020) Пластун, Олексій Леонідович; Пластун, Алексей Леонидович; Plastun, Oleksii Leonidovych; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Шелюк, Асіят Ашурбєківна; Шелюк, Асият Ашурбековна; Sheliuk, Asiiat Ashurbiekivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Бочкарьова, Тетяна Олександрівна; Бочкарева, Татьяна Александровна; Bochkarova, Tetiana Oleksandrivna; Артеменко, Аліна Сергіївна; Артеменко, Алина Сергеевна; Artemenko, Alina Serhiivna; Філатова, Ганна Петрівна; Филатова, Анна Петровна; Filatova, Hanna Petrivna; Волковець, Тетяна Вікторівна; Волковец, Татьяна Викторовна; Volkovets, Tetyana Viktirivna; Нефьодов, Н.Ю.; Кравченко, Д.О.; Заїка, К.В.; Жужа, Л.М.Об’єктом роботи виступають економічні відносини, що виникають між учасниками фінансових ринків з приводу генерації та поширення інформації, а також її використання у процесі прийняття рішень забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави. Предметом роботи виступають теоретико-методологічні положення та методичний інструментарій моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави.Item Пріоритети розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграційних процесів(Сумський державний університет, 2021) Гриценко, Лариса Леонідівна; Гриценко, Лариса Леонидовна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Боярко, І.М.; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana AnatoliivnaУ колективній монографії розкриваються основні пріоритети розвитку національної фінансової системи в процесі євроінтеграції. Розглянуті концептуальні положення побудови механізму модернізації державної фінансової політики сталого розвитку, систематизовані інструменти реалізації боргової політики відповідно до періодизації її розвитку, визначені напрями збільшення державного фінансування та можливості залучення додаткових джерел для сфери культури і мистецтва та охорони здоров’я, досліджена сучасна модель бюджетного процесу з використанням програмно-цільового методу для забезпечення транспарентності вітчизняних публічних фінансів відповідно до європейських стандартів, запропоновані практичні підходи до аналізу спроможності місцевих бюджетів, визначені шляхи удосконалення фінансового сектору з урахуванням міжнародного досвіду, систематизовані можливості та загрози кредитної діяльності вітчизняних банків під впливом тіньової економіки та виявлений її вплив на банківську безпеку, досліджений механізм та інструменти кредитного ризику банків у контексті забезпечення фінансової безпеки держави. Видання призначене для студентів закладів вищої освіти економічного спрямування, може бути корисним для викладачів, аспірантів, науковців, державних службовців і банківських працівників.Item Адміністративно-правові засади діяльності єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України(Сумський державний університет, 2021) Кривошеєв, Костянтин Олександрович; Кривошеев, Константин Александрович; Krivosheev, Konstantin AlexandrovichДисертаційна робота присвячена визначенню адміністративно-правових засад діяльності єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України. Досліджено адміністративно-правовий механізм забезпечення фінансової безпеки України. Проведено аналіз адміністративно-правового статусу правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України. Розкрито адміністративно-правовий механізм функціонування єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України. Розроблено Концепцію реформування системи фінансової безпеки України. Встановлено, що Україна визначена як держава з найслабшим рівнем фінансової безпеки в світі, у зв’язку із економічною кризою в державі, яка прямо вплинула на інвестиційний клімат, збільшення розміру державного боргу, зростання рівня корупції тощо. В ході дослідження обґрунтовано, що фінансова безпека – це законодавчо встановлений механізм (система) забезпечення сталого розвитку фінансової системи держави, діяльність якого направлена на збереження її цілісності та єдності. Систему фінансової безпеки держави утворюють: кредитно-банківська, бюджетна, податкова, боргова, грошово-валютна, страхова, фондово-інвестиційна безпеки та безпека небанківського фінансового сектору економіки. В ході дисертаційного дослідження встановлено, що сучасна вітчизняна законодавча база не завжди може швидко реагувати на зміни в суспільстві, цим самим створюються прогалини та колізії в правовому регулюванні. Враховуючи дію всіх законодавчих актів щодо врегулювання питання фінансової безпеки запропоновано виокремити п’ять рівнів правового регулювання: визначальний, основний, концептуальний, стратегічний, методичний. Кожен з цих рівнів базується на відповідних законодавчих актах, які у відповідній мірі утворюють систему правового регулювання даної сфери. Визначено, що суб’єкти забезпечення фінансової безпеки держави – це суб’єкти фінансових відносин, діяльність яких спрямована на своєчасне виявлення, попередження, нейтралізацію та ліквідацію загроз фінансовій безпеці держави та проявляється через застосування системи інституційно-правових та організаційних заходів впливу, або є тими суб’єктами, які своїми діями реалізувати конституційне право на формування органів державної влади, діяльність яких в подальшому в тій чи іншій мірі буде направлена на забезпечення фінансової безпеки держави. При цьому, обґрунтовано, що правоохоронний орган, що забезпечує фінансову безпеку держави – це система державних органів, основним завданням діяльності яких є виконання функції правоохоронної діяльності у сфері публічних фінансів та фінансової безпеки, що полягає у гарантуванні такої безпеки та захисті прав, свобод і законних інтересів держави і населення. Досліджено необхідність функціонування в Україні єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку держави, завданнями якого стануть: захист конституційних прав і свобод громадян; запобігання, попередження, виявлення, припинення кримінальних правопорушень у сфері публічних фінансів та забезпечення фінансової безпеки держави; здійснення оперативно-розшукові заходи, направлені на розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері публічних фінансів та забезпечення фінансової безпеки держави; здійснювати заходи, направлені на протидію кримінальним правопорушенням у сфері публічних фінансів та забезпечення фінансової безпеки держави; приймати участь у формуванні державної політики у сфері публічних фінансів та забезпечення фінансової безпеки держави. Запропоновано під адміністративно-правовим статусом правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку держави розуміти систему суспільних відносин правоохоронного характеру, що визначається державою, шляхом закріплення в положеннях чинного законодавства завдання, функції, повноваження та відповідальність, котрі реалізуються через діяльність суб’єктів таких відносин. Наголошено на важливості зарубіжного досвіду функціонування єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку держави. При цьому, використання іноземного досвіду допоможе не лише в інституційно-організаційному аспекті функціонування системи, а й в процесі розробки законодавчої бази. В ході дослідження розглянули досвід функціонування Фінансової гвардії Італії, Національної кримінальної агенції Великої Британії, Фінансової гвардії Румунії, Фінансової гвардії Румунії, Бюро Македонії, Фінансової поліції Хорватії, Фінансової поліції Австрії, Департаменту економічних розслідувань Казахстану, Державної служби боротьби з економічними злочинами Киргизстану, Слідчої служби Міністерства фінансів Грузії, Служби розслідування фінансових злочинів Литви та Служби державних доходів Республіки Латвії. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є одним із перших в Україні досліджень, де обґрунтовується необхідність прийняття Концепції реформування системи фінансової безпеки України із визначенням змісту такої Концепції. Доведено, що завданнями Концепції реформування системи фінансової безпеки України є: 1) формування сучасної ефективної системи забезпечення економічної безпеки України; 2) запровадження нової ідеології функціонування єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України як діяльності щодо забезпечення реалізації прав, свобод громадян, зміцнення демократичних інститутів, запобігання можливих зловживанням; 3) організація функціонування всієї системи правоохоронних та контролюючих органів на засадах реалізації завдань та функцій новоствореного правоохоронного органу; 4) побудова сучасної системи підготовки та перепідготовки кадрів, з метою забезпечення ефективної роботи єдиного правоохоронного органу; 5) запровадження дієвої та ефективної системи державного та громадського контролю за діяльністю новоствореного правоохоронного органу. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема, викладені в дисертації положення можуть бути використані у: науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації є основою для подальшої розробки адміністративно-правових засад діяльності єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України (акт впровадження Сумського державного університету від 10.02.2021 р.); навчальному процесі – при підготовці та проведенні лекцій, семінарських і практичних занять зі студентами з дисциплін "Адміністративне право", "Спеціальне адміністративне право", "Органу публічної влади та інститути громадянського суспільства" (акт впровадження Сумського державного університету від 15.03.2021 р.); практичній діяльності – під час розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств; взаємодії та здійснення обміну інформації з органами державної влади; вжитті заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (акт впровадження Головного управління ДФС у Сумській області від 24.02.2021 р.).Item Фінансове забезпечення житлово-комунального господарства територіальних громад в умовах децентралізації(Сумський державний університет, 2021) Лаврик, Володимир Володимирович; Лаврик, Владимир Владимирович; Lavryk, Volodymyr VolodymyrovychУ дисертації уточнено змістовну сутність і специфіку понять фінансового забезпечення як цілісної системи організації фінансових відносин, пов’язаної із формуванням та використанням ФР на основі відповідних форм, джерел та інструментів її реалізації, з метою створення умов для ефективного функціонування підприємств шляхом вирішення завдань, спрямованих на забезпечення відповідної фінансової стратегії їх розвитку, та фінансових ресурсів підприємств житлово-комунального господарства України як сукупності грошових доходів і надходжень, що формуються з диверсифікованих джерел й акумулюються у відповідних фондах та в нефондовій формі й спрямовуються на фінансування виробництва і постачання необхідного обсягу житлово-комунальних послуг, виконання фінансових зобов’язань та забезпечення розширеного відтворення з метою підвищення ефективності їх фінансово-господарської діяльності й конкурентоспроможності наданих послуг; розроблено науково-методичний підхід до оцінювання інтегрального індексу тарифного навантаження населення України; вдосконалено методичні засади визначення потенційних обсягів бюджетних фінансових ресурсів територіальних громад на потреби житлово-комунального господарства; вдосконалено теоретико-методичний підхід оцінювання впливу соціально-економічних показників на індекс тарифного навантаження; досліджено концептуальні засади формування системи фінансового забезпечення діяльності підприємств житлово-комунального господарства; розроблено методичний інструментарій діагностики рівня фінансово-економічної безпеки підприємств житлово-комунального господарства.Item Фінансове забезпечення житлово-комунального господарства територіальних громад в умовах децентралізації(Сумський державний університет, 2021) Лаврик, Володимир Володимирович; Лаврик, Владимир Владимирович; Lavryk, Volodymyr VolodymyrovychУ дисертації уточнено змістовну сутність і специфіку понять фінансового забезпечення як цілісної системи організації фінансових відносин, пов’язаної із формуванням та використанням ФР на основі відповідних форм, джерел та інструментів її реалізації, з метою створення умов для ефективного функціонування підприємств шляхом вирішення завдань, спрямованих на забезпечення відповідної фінансової стратегії їх розвитку, та фінансових ресурсів підприємств житлово-комунального господарства України як сукупності грошових доходів і надходжень, що формуються з диверсифікованих джерел й акумулюються у відповідних фондах та в нефондовій формі й спрямовуються на фінансування виробництва і постачання необхідного обсягу житлово-комунальних послуг, виконання фінансових зобов’язань та забезпечення розширеного відтворення з метою підвищення ефективності їх фінансово-господарської діяльності й конкурентоспроможності наданих послуг; розроблено науково-методичний підхід до оцінювання інтегрального індексу тарифного навантаження населення України; вдосконалено методичні засади визначення потенційних обсягів бюджетних фінансових ресурсів територіальних громад на потреби житлово-комунального господарства; вдосконалено теоретико-методичний підхід оцінювання впливу соціально-економічних показників на індекс тарифного навантаження; досліджено концептуальні засади формування системи фінансового забезпечення діяльності підприємств житлово-комунального господарства; розроблено методичний інструментарій діагностики рівня фінансово-економічної безпеки підприємств житлово-комунального господарства.Item Моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави(Сумський державний університет, 2019) Пластун, Олексій Леонідович; Пластун, Алексей Леонидович; Plastun, Oleksii Leonidovych; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Шелюк, Асіят Ашурбєківна; Шелюк, Асият Ашурбековна; Sheliuk, Asiiat Ashurbiekivna; Щербина, Тетяна Володимирівна; Щербина, Татьяна Владимировна; Shcherbyna, Tetiana Volodymyrivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Бочкарьова, Тетяна Олександрівна; Бочкарева, Татьяна Александровна; Bochkarova, Tetiana Oleksandrivna; Філатова, Ганна Петрівна; Филатова, Анна Петровна; Filatova, Hanna Petrivna; Волковець, Тетяна Вікторівна; Волковец, Татьяна Викторовна; Volkovets, Tetyana Viktirivna; Дрофа, А.О.; Клюшник, Т.В.; Хомутенко, А.В.; Дудкін, Олександр Валентинович; Дудкин, Александр Валентинович; Dudkin, Oleksandr Valentynovych; Денисенко, Є.М.; Дербеньов, К.О.; Биченко, Д.О.; Домбровський, В.М.; Кремень, Вікторія Михайлівна; Кремень, Виктория Михайловна; Kremen, Viktoriia Mykhailivna; Кремень, Вікторія Михайлівна; Кремень, Виктория Михайловна; Kremen, Viktoriia Mykhailivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Макаренко, Сергій Миколайович; Макаренко, Сергей Николаевич; Makarenko, Serhii Mykolaiovych; Артеменко, Аліна Сергіївна; Артеменко, Алина Сергеевна; Artemenko, Alina SerhiivnaУ процесі виконання роботи використовувалися наступні методи дослідження та прогнозування цін на фінансових ринках: аналіз, синтез та наукова абстракція, метод дискримінантного аналізу, інструменти економікоматематичного моделювання, статичний метод R/S аналізу, модифікований метод динамічного R/S аналізу, індексний метод (розрахунок дифузних індексів), імітаційне моделювання та метод торгових симуляцій.Item Методичні засади захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг(Сумський державний університет, 2019) Полях, Сергій Сергійович; Полях, Сергей Сергеевич; Poliakh, Serhii SerhiiovychВ дисертації уточнено змістовну сутність поняття захист інтересів споживачів на ринку фінансових послуг; поглиблено концептуальні засади формування системи забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг; розроблено науково-методичний підхід до інтегрального оцінювання якості забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг; удосконалено методичні засади кластеризації країн за рівнями фінансової грамотності, фінансової залученості та фінансової безпеки населення; досліджено вплив якості забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг на рівні економічного та соціального розвитку, а також якість державного управління в країні; обгрунтовано взаємозв’язки між індикаторами фінансової стійкості та якістю забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг, рівнями фінансової грамотності, фінансової залученості та фінансової безпеки населення, структурні взаємозв’язки в системі "рівень економічного країни - якість державного управління – стійкість фінансової системи країни – якість забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг".
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »