Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
23 results
Search Results
Item Цифрові навички: виклики та можливості(Сумський державний університет, 2025) Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychМатеріали збірника присвячені пошуку системного вирішення проблем у сфері розвитку цифрової компетентності фахівців цифрової економіки та бізнес-лідерів, цифрової трансформації економіки та державного управління, кібербезпеки в цифровій економіці, розвитку суспільства в умовах цифрового переходу, цифрової освіти та систем штучного інтелекту в економіці, які обговорювалися на II Міжнародній науковій онлайн-конференції “Цифрові навички: виклики та можливості” (Суми, 5 червня 2025 р.), яку проведено в рамках проєкту Еразмус+ напряму Жан Моне (Модуль) 101127435 – EU_DIGIT “Розвиток цифрових компетентностей фахівців цифрової економіки та бізнес-лідерів: кращі європейські практики для України”. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів закладів вищої освіти, аспірантів, докторантів та інших зацікавлених осіб.Item Трансформація ринку праці в контексті забезпечення економічної безпеки держави(Сумський державний університет, 2025) Пігуль, Євгеній Ігорович; Pihul, Yevhenii IhorovychНа основі бібліометричного аналізу бази Scopus із використанням програми VOSviewer здійснено систематизацію наукових досліджень щодо функціонування ринку праці за 2010–2023 рр., що дало змогу виявити стійке зростання академічного інтересу до цієї проблематики. Зростання зацікавленості пов’язане з впливом глобальних трансформацій, а також політичними та соціально-економічними викликами, зокрема війною в Україні та активованими нею міграційними процесами, особливо в країнах Європи. На основі систематизації наукового доробку вітчизняних вчених виокремлено базові підходи до трактування змістовної сутності категорії «ринок праці як системи формування різних відносин: 1) суспільних відносин; 2) соціально-економічних відносин; 3) соціально-трудових відносин, а також має враховувати і економіко-правовий підхід. Запропоновано, розглядати ринок праці, як базову соціально-економічну категорію, що відображає систему соціально-економічних відносин між економічними агентами щодо забезпечення трудовими ресурсами суспільних процесів виробництва, зниження рівня безробіття, відтворення та ефективного використання робочої сили з метою підвищення матеріального добробуту працівників. Здійснена систематизація функцій ринку праці, в результаті якої вони згруповані в два блоки: базових та трансформаційних (цифровізаційної, екологічної, стабілізаційної, глобалізаційної, інноваційної, гендерної рівності, інтеграції гнучких форм зайнятості) функцій. На відміну від існуючих підходів, відображає новітні вектори розвитку ринку праці, зумовлені впливом глобалізаційних, технологічних, екологічних, демографічних та безпекових чинників та сприяють формуванню структурно збалансованого, адаптивного та здатного до стратегічного оновлення ринку праці. В роботі систематизовано структурно-логічну схему ринку праці, який визначено як поліструктурну систему, що охоплює взаємодію об’єктів, суб’єктів, нормативно-правового та інституційного забезпечення, а також системи важелів впливу. Визначено ключові важелі впливу, що зумовлюють динаміку розвитку ринку праці. Виокремлено групу важелів, спричинених воєнним станом (вимушена міграція, мобілізація, бронювання, регіональна диспропорція трудових ресурсів, зміни в трудовому законодавстві, релокація підприємств), що дозволило обґрунтувати необхідність постійного інституційного та нормативно-правового врегулювання. Для розуміння функціонування ринку праці в умовах сучасних викликів, зокрема воєнного стану, критично важливим є системна оцінка факторів, що визначають його динаміку, які в роботі запропоновано класифікувати за такими ознаками: походженням, сферою, характером, часовим горизонтом, масштабом, спрямованістю та керованістю. На відміну від існуючих всі фактори охарактеризовано з позиції трансформації та прояву в умовах воєнного стану. Такий підхід дозволяє комплексно оцінити багатовимірність трансформаційних процесів на ринку праці, виявити нові ризикові зони, зумовлені воєнними загрозами, соціально-економічною нестабільністю та регіональними диспропорціями, і сформувати науково обґрунтовані напрями адаптації політики зайнятості до умов кризової економіки і дозволяє оперативно оцінювати та прогнозувати трансформації ринку праці в умовах воєнної та післявоєнної нестабільності. У роботі здійснено дослідження економічних концепцій, що були сформовані в працях видатних економістів, та доведено, що кожна теорія зробила свій вагомий внесок у формування цілісного уявлення про роль, значення та механізм функціонування ринку праці в економіці. Аналіз існуючих моделей функціонування ринку праці та визначення їх сильних і слабких сторін, дозволяє стверджувати, що в Україні сформувалася гібридна модель. Її формування підтверджено проведеною періодизацією розвитку вітчизняного ринку праці та визначеними етапами розвитку, які відображають специфіку трансформаційних перетворень, що відбувалися під впливом дії чинників внутрішнього і зовнішнього середовища. Запропоновано використання блок–схеми аналізу стану та розвитку ринку праці України, яка дозволить проведення діагностики кількісних і якісних показників ринку праці, оцінки структурних зрушень, встановлення існуючих тенденцій та взаємозв’язків на ринку праці для обґрунтування дієвих управлінських рішень щодо оптимального використання трудових ресурсів з метою його збалансування. Результати дослідження підтвердили, що сучасний стан ринку праці України характеризується низкою ключових тенденцій, які суттєво впливають на його розвиток, серед яких відзначено скорочення чисельності робочої сили, зниження рівня економічної активності населення, дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, поширення неформальної зайнятості, зростання масштабів трудової міграції, гендерні диспропорції, а також структурні зміни у зайнятості в різних секторах економіки. Зазначено, що секторальні трансформації на ринку праці України у 2010–2021 роках характеризуються низькою динамікою та свідчать про інерційний характер структурних змін в економіці. Дослідження змістовно-контекстного аналізу сутності економічної безпеки держави дозволило сформувати такі наукові підходи: кондиціально-факторний, стабілізаційно-якісний, статичний, захисту національних інтересів та ресурсно-забезпечувальний. Враховуючи різні трактування в роботі економічна безпека держави розглядається як складна багатофакторна категорія, що характеризує стан національної економіки, який дозволяє підтримувати стійкість до ендогенних та екзогенних загроз, забезпечувати її зовнішню незалежність і внутрішню стабільність, здатність підтримувати послідовну реалізацію державних інтересів, ефективне функціонування суб’єктів господарювання та гідний рівень життя населення. Бібліометричний аналіз наукового доробку щодо взаємозв’язку ринку праці та економічної безпеки держави засвідчив, що кількість публікацій в цілому за період 2010-2023 рр. зросла у 2,8 рази. Візуалізація і формалізація зв’язку ринку праці та економічної безпеки держави у програмному забезпеченні VOSviewer дозволили ідентифікувати 4 кластери, які містять 63 релевантні терміни, найчастіше дані категорії пов’язані з безробіттям, економічним розвитком, соціальною та продовольчою безпекою, зайнятістю, пандемією COVID-19 і людиною. Ринок праці розглядається як ключовий індикатор соціально-економічної стабільності, а його дисбаланси здатні генерувати значні ризики для національної безпеки. В роботі запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання стану ринку праці шляхом визначення інтегрального показника на основі методу розрахунку середньоквадратичного відхилення за 11 показниками, які охоплюють ключові кількісні та якісні характеристики. Практична апробація запропонованого підходу дозволила зробити висновок, що стан ринку праці України за 2010–2021 рр. характеризувався загальною тенденцією до зниження, середньорічне значення дорівнювало 0,615, що відповідає задовільному рівню. Це свідчить про недостатню ефективність функціонування і конкурентоспроможність національного ринку праці, збереження структурних дисбалансів у сфері зайнятості й оплати праці, а також обмежену здатність економіки оперативно мобілізувати та ефективно використовувати трудовий потенціал у відповідь на внутрішні й зовнішні шоки. На основі оцінки індикаторів економічної безпеки держави було встановлено, що значення інтегрального показника рівня економічної безпеки України знаходилося в межах 42–49 %, що відповідало незадовільному рівню. До системи індикаторів, які включені до розрахунку рівня економічної безпеки держави належать показники, що характеризують стан та розвиток ринку праці і відображаються у складі наступних субіндексів: макроекономічній, соціальній, інвестиційно-інноваційній та демографічній. Їх аналіз дозволив зробити висновок про переважання питомої ваги індикаторів, які знаходяться у критичній та небезпечній зонах. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання безпекового рівня ринку праці як чинника економічної безпеки держави, шляхом формування системи взаємопов’язаних індикаторів та агрегування їх в інтегральний показник за методом зваженого підсумовування. Це дозволило визначити безпековий рівень ринку праці на різних етапах його розвитку, ідентифікувати критичні загрози у його функціонуванні, виявити деструктивні тенденції та обґрунтувати пріоритетні напрями державної політики у сфері регулювання зайнятості, спрямованої на посилення економічної безпеки держави зокрема в умовах воєнного протистояння та в період післявоєнного відновлення країни. Проведені розрахунки свідчать, що в цілому за період аналізу спостерігалась певна періодичність у зміні інтегрального показника, а його значення в середньому знаходилося у незадовільній зоні, тому для підтримки збалансованого розвитку ринку праці необхідно розробка системи заходів для підвищення рівня його безпеки. Для визначення регіональної трансформації ринку праці в умовах воєнного стану в роботі було проведено кластеризацію 25 адміністративних центрів України за темповими показниками змін податкових надходжень до Зведених місцевих бюджетів у розрізі податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку та податку на прибуток підприємств за період 2019–2024 років. За допомогою ієрархічної та неієрархічної кластеризації виділено три групи регіонів. Перша – регіони з високими темпами зростання податкових надходжень, що свідчить про активізацію ринку праці, розширення бази оподаткування через релокацію бізнесу, зростання самозайнятості та відновлення діяльності прибуткових підприємств. Такі регіони формують фіскально стійке ядро та мають потенціал стати локомотивами повоєнного відновлення. Друга – регіони з помірними темпами зростання, які демонструють відносну стабільність у фіскальній динаміці, що свідчить про часткову адаптацію до воєнних умов, підтримання базової зайнятості, але обмежений розвиток малого бізнесу чи інвестиційної активності. Такі регіони потребують стимулювання підприємництва та фіскального нарощування. Третя – регіони з низькими темпами зростання податків або негативною динамікою, переважно прифронтові або окуповані/деокуповані території, де спостерігається руйнування податкової бази, згортання економічної активності, масове безробіття та втрати у мікробізнес-секторі. Ці регіони є зонами фіскального ризику та потребують цільових заходів державного втручання. Кластеризація податкових показників дозволила не лише виявити асиметрії у темпах податкових надходжень до місцевих бюджетів, а й ідентифікувати зв’язок між податковою активністю та структурними змінами, що відбуваються на ринку праці. Це створює основу для просторово диференційованої державної політики відновлення. У контексті забезпечення економічної безпеки держави було розроблено концептуальну схему розвитку ринку праці, яка має базуватися на програмно-стратегічних та нормативно-правових документах, передбачає комплексний підхід до формування збалансованого, конкурентоспроможного та адаптивного ринку праці, здатного ефективно реагувати на сучасні виклики та забезпечувати його динамічний розвиток, що, в свою чергу, забезпечить стійкий економічний розвиток держави та зміцнення її економічної безпеки в умовах сучасних трансформацій. Розроблено дорожню карту збалансованого розвитку вітчизняного ринку праці в контексті забезпечення економічної безпеки держави, яка відображає ключові проблеми функціонування ринку праці у розрізі демографічних, соціально-економічних, інноваційно-технологічних чинників та системи практичних заходів щодо подолання і нейтралізації виявлених викликів в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності функціонування ринку праці, зменшенню структурних дисбалансів, розширенню можливостей зайнятості, зростанню продуктивності праці та, як наслідок, зміцненню економічної безпеки держави в умовах трансформаційних і геополітичних викликів.Item Транспарентність корпоративних фінансів в умовах цифровізації: шлях до сталого розвитку(Сумський державний університет, 2024) Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Білошапка, В.А.; Пєхов, Д.О.Монографія присвячена дослідженню транспарентності корпоративних фінансів у сучасних умовах цифровізації, які визначаються як основні чинники забезпечення сталого розвитку підприємств. Розглянуті теоретичні аспекти реалізації принципів транспарентності, а також складові транспарентності корпоративних фінансів у цифровому середовищі. Особлива увага сфокусована на забезпеченні інформаційної прозорості підприємств та аналізуванні можливостей і викликів, що постають перед українськими компаніями з високим рівнем капіталізації. Проаналізовані роль транспарентності фінансової звітності в корпоративному управлінні та її вплив на сталий розвиток підприємств. Висвітлена проблематика забезпечення транспарентності фінансової звітності підприємств в Україні, зокрема, розглянуті сучасні технології, використовувані інструменти та інноваційні підходи до їх застосування.Item Цифрові навички: виклики та можливості(Сумський державний університет, 2024) Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychМатеріали збірника присвячені пошуку системного вирішення проблем у сфері розвитку цифрової компетентності фахівців цифрової економіки та бізнес-лідерів, цифрової трансформації економіки та державного управління, розвитку суспільства в умовах цифрового переходу, цифровій освіті та систем штучного інтелекту в економіці, які обговорювалися на науковій онлайн-конференції “Цифрові навички: виклики та можливості” (Суми, 5 червня 2024 р.), яку проведено в рамках проєкту Еразмус+ напряму Жан Моне (Модуль) 101127435 – EU_DIGIT “Розвиток цифрових компетентностей фахівців цифрової економіки та бізнес-лідерів: кращі європейські практики для України”. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів закладів вищої освіти, аспірантів, докторантів та інших зацікавлених осіб.Item Соціально-економічні виклики в умовах цифровізації суспільних відносин(Сумський державний університет, 2022) Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Боронос, Володимир Миколайович; Boronos, Volodymyr Mykolaiovych; Басанцов, Ігор Володимирович; Basantsov, Ihor Volodymyrovych; Плікус, Ірина Йосипівна; Plikus, Iryna Yosypivna; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Новіков, Володимир Миколайович; Novikov, Volodymyr Mykolaiovych; Тверезовська, Олеся Ігорівна; Tverezovska, Olesia Ihorivna; Чепурко, Вікторія Олександрівна; Chepurko, Viktoriia Oleksandrivna; Мартим'янов, А.С.; Могилка, Д.С.Об’єкт дослідження: процеси реалізації сучасних фінансових технологій в умовах цифрової економіки, теоретичні, методологічні та методичні засади розвитку ринку електронних послуг для бізнесу. Метою роботи є аналіз сучасних цифрових технологічних рішень, що використовуються в сфері фінансових відносин та є наслідком глобальної цифровізації економіки. Методами дослідження є: системно-структурний метод, логічний метод, порівняльний аналіз, метод прогнозування, графічний аналіз. Результатом роботи є визначення тенденцій розвитку сучасних фінансових технологій в умовах цифровізації суспільства та перспектив подальшого їх поширення. Новизна результатів роботи: удосконалено теоретико-методичні засади визначення впливу сучасних інформаційних технологій на діяльність бізнесу в контексті активного прояву цифровізації та транспарентності суспільних відносин. Набули подальшого розвитку механізми впровадження нових методів ведення своєї діяльності фінансовими інститутами на основі інтеграції фінансових інструментів та цифрових технологій. Взаємозв’язок з іншими роботами: окремі результати доповідалися на науково-практичних конференціях, публікувалися в наукових виданнях. Рекомендації по використанню результатів роботи: на підставі проведеного дослідження можуть бути обґрунтовані методичні підходи до реалізації інноваційних напрямів діяльності не лише для фінансових інститутів, а й для бізнесу на основі глобальної цифрової трансформації суспільства. Галузь застосування: 70.22 – «Консультування з питань комерційної діяльності й керування»; 72.20 «Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук». Значущість роботи i висновки: обґрунтовано, що концепція інформаційної економіки полягає в тому, що суспільство активно використовує знання та просуває освіту як основний елемент сучасної економіки. Окрім цього, більш важливим стає здатність швидко генерувати, обробляти та поширювати доступну інформацію, залучаючи її також до практичного використання. Прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження: подальше дослідження взаємозв’язку процесів цифровізації, розвитку фінансових технологій з іншими економічними та суспільними категоріями.Item Конвергенція економічних та освітніх трансформацій у цифровому суспільстві: моделювання впливу на регіональну та національну безпеку(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Криклій, Олена Анатоліївна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Дуванова, Оксана Сергіївна; Duvanova, Oksana Serhiivna; Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna Oleksiivna; Скринник, Олена Вікторівна; Skrynnyk, Olena Viktorivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Малишенко, Ю.П.Об’єктом роботи виступають організаційно-економічні відносини, які виникають в ланцюзі «економіка – освіта – національна безпека – цифровізація» на рівні регіонів та національної економіки в цілому. Предметом роботи є методологічні засади та методичний інструментарій виявлення оптимальних патернів взаємодії економічних суб’єктів, органів влади та закладів освіти, що забезпечують зростання економічної, соціальної та інформаційної безпеки країни та регіонів в умовах цифровізації суспільства. Методологічною основою дослідження є синергетична теорія самоорганізації соціально-економічних систем, моделювання поведінки відкритих стаціонарних систем, економетрики, сучасні концепції біхевіористики, розробки вітчизняних та закордонних вчених у сфері забезпечення національної безпеки, модернізації системи освіти, конвергенції освітніх та економічних трансформацій, цифровізації суспільства. У ході виконання другого етапу реалізації проекту було отримано такі наукові та прикладні результати: 1) визначено ефективні патерни взаємодії стейкхолдерів при виконанні третьої місії університетів; 2) розроблено науково-практичні підходи до використання імерсійних цифрових технологій як інструменту стимулювання трансферу інновацій від закладів освіти в реальний сектор економіки; 3) запропоновано інтегрований підхід до впровадження імерсивного навчання в університеті; 4) розроблено модель синхронізації економічних та освітніх трансформацій із компонентами національної безпеки; 5) вдосконалено методичні засади дослідження регіонального аспекту економічних, освітніх і цифрових трансформацій; 6) запропоновано дорожню карту регуляторних інтервенцій для масштабування моделі інституційного партнерства провайдерів освітніх послуг з метою підвищення резільєнтності місцевого/регіонального соціально-економічного розвитку; 7) удосконалено методологію формування коопетиційної моделі реалізації концепції «місто, що навчається» за мережевим принципом з виділення її основних напрямів, переваг та недоліків. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони впровадженні у навчальний процес Сумського державного університету при викладанні дисциплін: «Управління міжнародними проєктами» та «Крос-культурні відносини», що підтверджується актами впровадження від 21 грудня 2021 року. Основні наукові положення першого етапу НДР доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти та профільними громадськими об’єднаннями. Результати НДР частково використані при виконання 5 господарчих договорів на замовлення громадської організації «Центр освіти впродовж життя» обсягом 45,000 тис. грн, а також впроваджені в освітню діяльність цієї організації (Довідка про впровадження №1 від 08.12.2022 р., Додаток А). Отримано листи підтримки від Європейської асоціації маркетингу та менеджменту (Лист від 08.12.2022 р., Додаток Б) та Лондонської академії науки і бізнесу (Лист від 02.12.2021 р., Додаток В). Отримано і виконується 15 міжнародних наукових грантів.Item Цифровізація та транспарентність публічних, корпоративних та особистих фінансів: вплив на інноваційний розвиток та національну безпеку(Сумський державний університет, 2022) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Рубанов, Павло Миколайович; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Школьник, Інна Олександрівна; Shkolnyk, Inna Oleksandrivna; Олійник, Віктор Михайлович; Oliinyk, Viktor Mykhailovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Плікус, Ірина Йосипівна; Plikus, Iryna Yosypivna; Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Новіков, Володимир Миколайович; Novikov, Volodymyr Mykolaiovych; Козьменко, Євгеній Сергійович; Kozmenko, Yevhenii Serhiiovych; Чухно, Р.Ю.; Геніна, Д.С.Об’єкт дослідження: процеси забезпечення національної економічної безпеки через реалізацію принципів транспарентності фінансів на різних рівнях економічного устрою в сучасному інноваційному цифровому середовищі. Метою роботи є виявлення трендів та закономірностей розвитку економічних відносин на рівні публічних, корпоративних та особистих фінансів що виникають як наслідок поширення цифрових інноваційних технологій, наукове обґрунтування та розробка стратегії забезпечення економічної безпеки в контексті стимулювання інноваційного розвитку та одночасної реалізації інструментів транспарентності. Методами дослідження є: системно-структурний метод, логічний метод, порівняльний аналіз, метод прогнозування, графічний аналіз. На підставі проведених досліджень отримано наукові результати: 1) проведено декомпозицію світового досвіду цифровізації фінансового сектору та запровадження інструментів транспарентності фінансово-економічних відносин; 2) проведено емпіричне оцінювання позитивних та негативних ефектів процесів дифузії нових цифрових технологій у фінансовому секторі та реалізації інструментів транспарентності в контексті стимулювання інноваційного розвитку; 3) сформовано методологічні основи дослідження впливу цифрових трансформацій та транспарентності фінансово-економічних відносин на інноваційний розвиток й національну безпеку, ґрунтуючись на міждисциплінарному підході; 4) виявлено фундаментальні закономірності взаємного впливу рівня цифровізації та транспарентності фінансово-економічних відносин на різних півнях економічного устрою.Item Моделювання механізмів детінізації та декорумпізації економіки для забезпечення національної безпеки: вплив трансформації фінансових поведінкових патернів(Сумський державний університет, 2022) Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Гуменна, Юлiя Григорiвна; Humenna, Yuliia Hryhorivna; Боженко, Андрій Сергійович; Bozhenko, Andrii Serhiiovych; Пасько, Денис Віталійович; Pasko, Denys Vitaliiovych; Пігуль, Євгеній Ігорович; Pihul, Yevhenii Ihorovych; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Петренко, К.; Герасименко, Валерія Віталіївна; Herasymenko, Valeriia VitaliivnaОб’єктом дослідження – фінансово-економічні відносини у ланцюзі "органи публічної влади – бізнес – домогосподарства", що виникають у процесі здійснення економічними суб’єктами нелегальних фінансових операцій та/або неправомірного використання службового становища для задоволення особистих інтересів чи інтересів третіх осіб. Мета роботи – наукове обґрунтування та розробка дорожньої карти протидії тінізації та корумпізації економіки задля забезпечення національної безпеки, що враховуватиме трансформацію фінансових поведінкових патернів, їх системну взаємодію, синергетичні явні та латентні ефекти. У процесі дослідження застосовувалися методи бібліометричного аналізу (з використанням інструментаріїв VOSviewer v.1.6.10 та SciVal by Elsevier), методи економіко-математичного моделювання (регресійнь модель на основі панельних даних, канонічний аналіз, кластерний аналіз, багатоваріантні адаптивні регресійні сплайни, векторна авторегресійна модель). При виконанні НДР були отримані наступні нові наукові та прикладні результати: 1) розроблено науково-методичний підхід до оцінювання впливу монетарних інструментів на обсяги корупційних операцій в економіці шляхом побудови вектор-авторегресійної моделі.; 2) удосконалено методичний підхід до причинно-наслідкових та конвергентних зв’язків між корупцією та тінізацією економіки шляхом системного поєднання методів кластерного, дисперсійного та канонічного аналізу; 3) удосконалено методологічний базис до визначення значущих інституційних, економічних та соціальних факторів впливу на корупцію та тіньову економіку шляхом побудови багатовимірних адаптивних регресійних сплайнів; 4) вперше розроблено науково-методичний підхід для оцінювання трансмісійних ефектів між цифровізацією, декорумпізацією та економічним зростанням шляхом побудови моделі на основі збалансованих панельних даних. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони впровадженні у навчальний процес Сумського державного університету, що підтверджується актом впровадження, а саме використано у навчальний процес наукові праці з даної проблематики, розроблено практично-орієнтовані лабораторні роботи з дисципліни викладанні дисциплін "Кількісні методи в економіці" та "Моделювання економіки".Item Соціально-економічні виклики в умовах цифровізації суспільних відносин(Сумський державний університет, 2023) Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Новіков, Володимир Миколайович; Novikov, Volodymyr Mykolaiovych; Тверезовська, Олеся Ігорівна; Tverezovska, Olesia Ihorivna; Чепурко, Вікторія Олександрівна; Chepurko, Viktoriia Oleksandrivna; Кравченко, Богдана Олександрівна; Kravchenko, Bohdana Oleksandrivna; Фукалов, В.А.Об’єкт дослідження: процеси реалізації сучасних інформаційно-комуніка-ційних технологій та їх впливу на розвиток цифрової економіки, зокрема на елек-тронну комерцію та платіжні системи. Метою роботи є аналіз впливу інформаційно-комунікаційних технологій та цифрової трансформації на різні аспекти економіки та бізнесу в контексті цифро-візаційних викликів для суспільства. Методами дослідження є: діалектичний метод пізнання та системний підхід, логічний метод, графічний метод, метод узагальнення, використання цифрових аналітичних продуктів Google Trends, Google Forms, Excel. Результатом роботи є визначення особливостей розвитку електронної коме-рції та платіжних систем в умовах цифровізаційних викликів та діджиталізації бізнесу та формулювання перспектив їх розвитку в Україні. Новизна результатів роботи: набула подальшого розвитку система інтеграції цифрових технологій у глобальні ланцюги створення вартості, включаючи взає-модію з клієнтами, операційні процеси та бізнес-моделі, що є новим підходом у контексті українського бізнесу. Удосконалено система підходів до визначення цифрової економіки на традиційну комерцію та потенціал електронної комерції для створення нових робочих місць і зменшення бар’єрів у міжнародній торгівлі. Взаємозв’язок з іншими роботами: окремі результати доповідалися на нау-ково-практичних конференціях, публікувалися в наукових виданнях. Рекомендації по використанню результатів роботи: на підставі проведеного дослідження можуть бути ідентифіковані цифрові виклики, врахування яких надати можливість компаніям, які займаються електронною комерцією адаптуватися до швидко змінюваних умов ринку, підвищити конкурентоспроможність та забезпечити сталий розвиток. Галузь застосування: 70.22 – "Консультування з питань комерційної діяльності й керування"; 72.20 "Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук". Значущість роботи i висновки: визначено, що концепція інформаційної економіки та інформаційного суспільства заснована на використанні знань та інформації для створення нових продуктів, що конкурують на світовому ринку, особливо в умовах цифрової глобалізації та доступності Інтернету. Цифровізація та інформаційні технології трансформують бізнес у всіх секторах економіки, що сприяє синергії продуктів та процесів у рамках економіки знань. Прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження: подальше дослі-дження має стосуватися розроблення системи оцінювання впливу цифровізації на суспільні відносини, що передбачає аналіз інтеграції цифрових технологій у глобальні ланцюги створення вартості охоплює цифровізацію операційних процесів та розвиток нових бізнес-моделей.Item Конвергенція економічних та освітніх трансформацій у цифровому суспільстві: моделювання впливу на регіональну та національну безпеку(Сумський державний університет, 2023) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Криклій, Олена Анатоліївна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Курбатов, Сергій Володимирович; Kurbatov, Serhii Volodymyrovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Дуванова, Оксана Сергіївна; Duvanova, Oksana Serhiivna; Єременко, Ольга Олексіївна; Yeremenko, Olha Oleksiivna; Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna Oleksiivna; Скринник, Олена Вікторівна; Skrynnyk, Olena Viktorivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Єльнікова, Юлія Василівна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Москаленко, Богдан Андрійович; Moskalenko, Bohdan Andriiovych; Давліканова, Олена Борисівна; Davlikanova, Olena Borysivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Новіков, Владислав Володимирович; Novikov, Vladyslav Volodymyrovych; Костецький, Павло Васильович; Kostetskyi, Pavlo Vasylovych; Жученко, Світлана Василівна; Zhuchenko, Svitlana Vasylivna; Сідельник, Наталія Юріївна; Sidelnyk, Nataliia Yuriivna; Лаврик, Євгенія Ігорівна; Lavryk, Yevheniia Ihorivna; Кіріл'єва, А.В.; Шаповал, Владислав Юрійович; Shapoval, Vladyslav Yuriiovych; Малишенко, Ю.П.; Журавка, А.Ф.; Джобава, Е.Г.Об’єктом роботи є організаційно-економічні відносини, які виникають в ланцюзі "економіка – освіта – національна безпека – цифровізація" на рівні регіонів та національної економіки в цілому. Предметом роботи є методологічні засади та методичний інструментарій виявлення оптимальних патернів взаємодії економічних суб’єктів, органів влади та закладів освіти, що забезпечують зростання економічної, соціальної та інформаційної безпеки країни та регіонів в умовах цифровізації суспільства. Методологічною основою дослідження є синергетична теорія самоорганізації соціально-економічних систем, моделювання поведінки відкритих стаціонарних систем, економетрики, сучасні концепції біхевіористики, розробки вітчизняних та закордонних вчених у сфері забезпечення національної безпеки, модернізації системи освіти, конвергенції освітніх та економічних трансформацій, цифровізації суспільства.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »