Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
10 results
Search Results
Item Зв'язок сироваткового церулоплазміну з перебігом коронавірусної інфекції, удосконалення діагностики та прогнозування перебігу long COVID(Сумський державний університет, 2025) Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr SerhiiovychДисертаційна робота містить нове вирішення проблеми з покращення діагностики COVID-19 та Long COVID, доводить необхідність моніторингу клінічних, гематологічних, біохімічних, інтегральних показників, використання інтегрального індекса тяжкості COVID (ІІТcovid) у гострому періоді та визначення концентрації сироваткового церулоплазміну з метою прогнозування перебігу Long COVID. Доведено доцільність розрахунку ІІТcovid для встановлення тяжкого перебігу коронавірусної хвороби на догоспітальному етапі. З метою визначення автоімунного компоненту запалення та виразності реагування клітинної ланки імунітету обґрунтовано здійснення розрахунку інтегральних показників ендогенної інтоксикації, запалення та неспецифічної імунореактивності у пацієнтів із Long COVID. Обґрунтовано доцільність визначення церулоплазміну у сироватці крові хворих для прогнозування перебігу Long COVID. З метою оптимізації підходів до виявлення тяжкого перебігу COVID-19, удосконалення ефективності ранньої діагностики та прогнозування тривалості неврологічних змін у хворих з Long-COVID з урахуванням вмісту сироваткового церулоплазміну, інтегральних показників ендогенної інтоксикації, неспецифічної реактивності, активності запалення у різні періоди після підтвердження COVID-19 до дослідження були залучені пацієнти із характерними для COVID-19 або Long COVID клінічними симптомами. У дослідження не були залучені особи із супутніми захворюваннями у фазі загострення або декомпенсації, з гострими чи хронічними інфекціями іншої етіології, онкологічними та автоімунними хворобами, під час вагітності, а також за наявності встановленої алкогольної чи наркотичної залежності. Усі обстежені нами пацієнти підписували інформовану добровільну згоду на участь у дослідженні. Обстежено 66 пацієнтів, які мали позитивний результат ПЛР щодо SARSCoV-2 або/і швидкого тесту на COVID-19, проаналізовано їх медичні карти амбулаторного та стаціонарного хворого, здійснено анкетування. Проведено збір епідеміологічного анамнезу, анамнезу хвороби та життя, фізикальне обстеження, вивчення клінічної картини захворювання, досліджено клінічні та біохімічні показники, загортальну функцію крові, обчислено інтегральні показники ендогенної інтоксикації, запалення, неспецифічної реактивності, визначено вміст сироваткового церулоплазміну. Групу порівняння склали 42 практично здорові особи, які проходили профілактичний медичний огляд в університетській клініці Сумського державного університету. Групи були співставимі за віком та статтю. Встановлено, що відтермінована госпіталізація (на 5,58 (3,00–9,00) доби хвороби), призводить до тривалого лікування у стаціонарних умовах (10,23 (8,00– 11,00) доби) та виникнення ранніх ускладнень. Найпоширенішими серед яких є дихальна недостатність (77,42 %), гострий бронхіт (51,61 %) та пневмонія (48,39 %). Серед обстежуваних більшість (73,15 %) не мали в анамнезі шкідливої звички паління: пацієнти з COVID-19 – 80,65 %, із Long COVID – 74,29 %, особи групи порівняння – 66,67 %. Відмінності між групами були статистично незначущими (р ˃ 0,05). Домінуючою при щеплені є мРНК-вакцина на основі BNT162b2 (р ˂ 0,05). Факт щеплення та вибір вакцини не впливають на ступінь тяжкості, виразність симптоматики пацієнтів із COVID-19 та ризик розвитку Long COVID (р ˃ 0,05). З метою об’єктивізації встановлення ступеня тяжкості та розрахунку показника, розроблена та апробована, в умовах стаціонару та амбулаторії, формула (ІІТcovid), яка комплексно враховує дані об’єктивних обстежень (сатурація кисню, частота дихання, температура тіла, тривалість температури, частота серцевих скорочень). Доведено, що при підвищенні ІІТcovid ≥ 1,382 стан пацієнта з COVID19 слід розглядати, як тяжкий. Для спрощення проведення обчислень створено чатбот у Telegram та вебсайт. Встановлено, що при тяжкому перебігу COVID-19 (58,06 % пацієнтів) достовірно підвищується показник ширини розподілу тромбоцитів за обсягом та Среактивний білок, кількість лімфоцитів знижується (р ˂ 0,05). Виявлено, що домінуючими синдромами для COVID-19 є: загальноінтоксикаційний (слабкість / втома (93,55 %), лихоманка / ломота у тілі (70,97 %), біль у м’язах (48,39 %), втрата апетиту (38,71 %)); катаральний (кашель (70,97 %), чхання / нежить (41,94 %), біль у горлі (38,71 %)); респіраторний (задишка (41,94 %)). Вони зустрічаються у 1,63 раза частіше ніж ознаки ураження нервової системи (головний біль (74,19 %), погіршення настрою та розлади сну / безсоння (по 48,39 %)) (р ˂ 0,05). При Long COVID переважають ознаки ураження нервової системи (зустрічаються у 1,75 раза частіше), та зберігаються тривалий час: занепокоєння / тривога (31,43 %), погіршення настрою (28,57 %), ураження ядер черепномозкових нервів (аносмія, агевзія, утруднене ковтання) (20 %), нестабільність постави / ходи (17,14 %); головний біль (28,57 %), безсоння / розлади сну (17,14 %), а також загальна слабкість / втома (40,0 %) та задишка (17,14 %) зберігалися з моменту підтвердження COVID-19 у 34,0–42,0 % пацієнтів (р < 0,05). Доведено, що характерними лабораторними змінами при COVID-19 є: підвищення середнього вмісту (у 1,08 раза) та концентрації гемоглобіну (у 1,18) у еритроцитах, рівня паличкоядерних нейтрофілів (у 2,67), фібриногену (у 1,35) та протромбінового індексу (у 1,19). При COVID-19 відбувається зниження: кількості тромбоцитів (у 1,12 раза), лімфоцитів (у 1,24), моноцитів (у 2,0), еозинофілів (у 4,0) середнього об’єму еритроцитів (у 1,13), рівня протромбінового часу (у 1,20) та міжнародного нормалізованого відношення (у 1,09) (р ˂ 0,05). При COVID-19 та Long COVID відбувається підвищення: кількісті еритроцитів (відповідно при COVID-19 – у 1,12 та при Long COVID – у 1,15 раза), рівня гемоглобіну (відповідно у 1,09 та 1,05), сегментоядерних нейтрофілів (відповідно у 1,12 та 1,06) та швидкості осідання еритроцитів (відповідно у 4,33 та 2,33). Гематокрит знижується при COVID-19 (у 1,04), а при Long COVID навпаки підвищується (у 1,08 раза) та збільшується ширина розподілу тромбоцитів за об’ємом (у 1,19 раза) (р ˂ 0,05). При COVID-19 доведено: підвищення інтегральних показників ендогенної інтоксикації (ентропії лейкоцитарної формули крові (Нлф) (у 1,63 раза), лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) (у 3,14), індексу агресії (Іагр) (у 2,96), гематологічного показника інтоксикації (ГПІ) (у 3,95), індексу зсуву лейкоцитарної кількості (ІЗЛК) (у 1,47), реактивної відповіді нейтрофілів (РВН) (у 1,81), інтегрального показника тяжкості (ІПТ) (у 1,12) та показника інтоксикації (ПІ) ( у 8,33)) та запалення (сумарного індексу запалення (СІЗ) (у 1,39), індексу Кребса (ІК) (у 1,36), індексу співвідношення лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів (ІЛ ШОЕ) (у 2,65)); зниження неспецифічної реактивності (індексу співвідношення еозинофілів і лімфоцитів (ІСЕЛ) (у 3,33), індексу алергізації (ІА) (у 1,71), коефіцієнту резистентності (КР) (у 1,33) та лімфоцитарного індексу (Ілімф) (у 1,40)) (р ˂ 0,05). При Long COVID доведено підвищення інтегральних показників ендогенної інтоксикації (ІПТ (у 1,04 раза) та ПІ (у 2,17)) та запалення (ІЛ ШОЕ (у 2,45)); зниження неспецифічної реактивності (КР (у 1,14) та Ілімф (у 1,13)) (р ˂ 0,05). У більш віддаленому періоді захворювання (більше 12 місяців після підтвердження COVID-19) характерно зниження ендогенної інтоксикації (ГПІ (з 0,76 до 0,41) та ПІ (з 0,41 до 0,12) та активності запалення (ІЛ ШОЕ (з 2,80 до 1,55)), підвищення неспецифічної реактивності (ІСЕЛ (з 0,04 до 0,08)), що корелює із терміном після підтвердження COVID-19 (р ˂ 0,05). Доведено підвищення сироваткового церулоплазміну у хворих із Long COVID (у 1,96 раза) та сильну кореляцію з періодом після завершення CОVID-19 (р < 0,05). Встановлено пряму кореляцію цього показника з головним болем (Ro = 0,706), погіршенням настрою (Ro = 0,709), занепокоєнням / тривогою (Ro = 0,443), розладами сну / безсонням (Ro = 0,353), симптомами ураження ядер черепномозкових нервів (аносмія, агевзія, утруднене ковтання) (Ro = 0,348), нестабільністю постави / ходи (Ro = 0,342), слабкістю / втомою (Ro = 0,370) (р < 0,05). Сироватковий церулоплазмін також має пряму кореляцію із кількістю лейкоцитів (Ro = 0,522) та ШОЕ (Ro = 0,596), індексами ендогенної інтоксикації (ПІ (Ro = 0,911), ГПІ (Ro = 0,620), ІПТ (Ro = 0,573), ЛІІ (Ro = 0,496), Іагр (Ro = 0,483)) та активності запалення (СІЗ (Ro = 0,731), ІЛ ШОЕ (Ro = 0,565)), проте зворотну із вмістом еозинофілів (Ro = -0,484), індексами неспецифічної реактивності (ІСЕЛ (Ro = -0,429) та ІА (Ro = -0,346)) (р < 0,05). Встановлено, що у пацієнтів із симптомами Long COVID (головний біль, погіршення настрою, розлади сну / безсоння, занепокоєння / тривога, аносмія / агевзія / утруднене ковтання, нестабільність постави або ходи / тремор, загальна слабкість / втома), підвищеними (ІПТ, ПІ, ІЛ ШОЕ), зниження (КР, Ілімф), спостерігається підвищення концентрації сироваткового церулоплазміну. Про збереження Long COVID протягом щонайменше 3 місяців свідчить концентрація церулоплазміну на рівні 34,00–44,00 мг/дл; 6 місяців – 44,00–47,00 мг/дл; 9 місяців – 47,00–62,80; 12 місяців – 62,80–90,50 мг/дл.Item Діагностичне значення змін параметрів гемокоагуляції та ендотеліальної дисфункції в прогнозуванні розвитку функціональних змін серцево- судинної системи у хворих із Long-COVID(Сумський державний університет, 2025) Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav SerhiiovychДисертаційна робота містить новий підхід до розв’язання наукового завдання, діагностики тривалого постковідного стану - Long-COVID і передбачає визначення концентрації ендотеліну-1 у сироватці для оцінки виразності хронічного запалення з ендотеліальною дисфункцією та прогнозування розвитку функціональних порушень серцево - судинної системи. Доведено доцільність розрахунку інтегративних показників ендогенної інтоксикації, активності запалення та неспецифічної реактивності для оцінки ступеню запальної реакції з розвитком ендотеліальної дисфункції. Обґрунтовано доцільність визначення ендотеліну-1 у сироватці крові, як біологічного маркера ендотеліальної дисфункції, для прогнозування функціональних змін серцево - судинної системи. З метою діагностики Long-COVID, прогнозування функціональних змін серцево - судинної системи, на підставі вивчення клініко - епідеміологічних характеристик, лабораторних показників (гематологічних, показників коагуляції), розрахункових інтегративних показників та концентрації ендотеліну-1, до дослідження були залучені пацієнти за наступних умов: перенесена протягом останніх 12 місяців гостра коронавірусна хвороба, яка були підтверджена методом ПЛР, вік від 18 до 60 років, відсутність відхилень у клінічному аналізі крові та коагулограмі до захворювання на COVID-19. Пацієнти не були залучені у випадку відомостей у анамнезі про захворювання крові або розлади коагуляції, які були пов’язані з іншими причинами, вживання препаратів, які впливають на згортальну функцію крові, гострі захворювання. У всіх учасників дослідження було отримано інформовану згоду на участь у дослідженні у відповідності до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об'єкта дослідження». З урахуванням критеріїв залучення та вилучення до групи досліджуваних увійшло 77 пацієнтів, які перехворіли на COVID-19 та до групи порівняння 68 практично здорових осіб. Обидві групи були співставні за віком, статтю, станом щеплюваності проти COVID-19 та палінням. Усім учасникам проведено опитування, зібраний анамнез, проведено фізікальне обстеження, лабораторне дослідження - клінічний аналіз крові, гематологічне - визначення показників коагуляції та концентрації ендотеліну-1 у сироватці крові імуноферментним методом. Для кожного учасника розраховано інтегративні показники ендогенної інтоксикації, активності запалення та неспецифічної реактивності. 33 пацієнтам з групи дослідження проведено електрокардіографію. Учасникам з групи порівняння електрокардіографію проведено під час медичного огляду, який вони проходили в Університетській клініці СумДУ. З метою вивчення клінічних, гематологічних особливостей, змін інтегративних показників та концентрації ендотеліну-1 учасники групи дослідження були розподілені на 4 підгрупи залежно від терміну після перенесеної гострої коронавірусної хвороби: підгрупа А - до 3 місяців, B - 3-6 місяців, C - 6-12 місяців, D - 12 та більше місяців. Встановлено, що скарги, які відносяться до виявів Long- COVID надавали більшість досліджуваних (84,4 %). Кількість жінок серед них у 1,2 раза переважала кількість чоловіків. Достовірного зв’язку між наявністю симптомів та статтю не встановлено. Віковий склад осіб, які надавали скарги, був різним залежно від статі - так, жінки, переважно відносились до категорії 51-60 років, а чоловіки - 20-30 років. Загалом, серед усіх, хто виказував скарги, переважали 41-60 річні особи, так, у період до 3 місяців після гострої хвороби вони складали 54,5 %, 3- 6 місяців - 57,5 %, 6-12 місяців - 66,6%, 12 місяців і більше - 75%. Основними скаргами у групі досліджуваних були ті, що належать до кардіоваскулярних, загальних, нервово - психічних та респіраторних. З кардіоваскулярних переважали скарги на: відчуття серцебиття у спокої та запаморочення; з загальних - на слабкість та головний біль; з нервово-психічних - на погіршення настрою та тривогу; з респіраторних - на задишку. Найчастішими скаргами були слабкість (46,8 %), відчуття тривоги (44,2 %), погіршення настрою (41,6 %), головний біль (28,6 %), безсоння (27,3 %), відчуття серцебиття у спокої (23,4 %), задишка (23,4 %). При аналізуванні показників отриманих під час дослідженя загального аналізу крові, встановлено, що більшість знаходилась у межах норми. Вміст лейкоцитів у крові обстежуваних був вище, ніж у групі порівняння (підгрупа B - на 16,1 %, p=0,002). Особливо це стосувалось фракції сегментоядерних нейтрофілів, яких було більше на 7,3 % у цей період. У підгрупі D – збільшена кількість лімфоцитів (p=0,039) та підвищена ШОЕ (p=0,004). У підгрупах А та B та загалом у групі досліджуваних кількість еритроцитів перевищувала аналогічний показник групи порівняння (p<0,001, p=0,039 та p=0,017 відповідно). Рівень гемоглобіну був вище лише у підгрупі A (p<0,001). Індекси ендогенної інтоксикації були підвищені, виразніше у підгрупі В: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) - p=0,011; індекс зсуву лейкоцитів (ІЗЛК) - p=0,006; індекс співвідношення нейтрофілів та лімфоцитів (ІСНЛ) - p=0,002; показник інтоксикації (ПІ) - p=0,001; гематологічний показник інтоксикації (ГПІ) - p=0,005. На відміну від цього, інтегративні показники активності запалення загалом у групі дослідження та у пігрупі B були меншими за аналогічні у групі порівняння, а у підгрупі D достовірно переважали: лімфоцитарно - гранулоцитарний індекс (ІЛГ) - p<0,001; індекс співвідношення лейкоцитів та ШОЕ (ІЛШОЕ) - p=0,033; загальний індекс (ЗІ) - p=0,001. Подібні зміни спостерігались серед показників неспецифічної реактивності: коефіціент резистентності (КР) - p=0,029; лімфоцитарний індекс (Ілімф) - p=0,012; індекс алергізації (ІА) - p=0,037. Показники коагуляції були вищими у досліджуваних пацієнтів, особливо в підгрупі B: протромбіновий час (ПТЧ) - p<0,001, міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) - p=0,012; активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) - p=0,005. На відміну від цього, протромбіновий індекс (ПТІ), навпаки, був меншим у цей період (p=0,007). Ініші показники (протромбін по Квіку, фібриноген) не мали достовірної різниці з групою порівняння. Рівень ендотеліну-1, який достовірно був вищим загалом у групі обстежуваних у 1,4 раза (p<0,001), у підгрупі B мав ще більшу різницю - у 1,5 раза (p<0,001). Кореляційний зв’язок між наявністю симптомів Long-COVID та показниками клінічного аналізу крові не встановлено. Між симптомами та показниками неспецифічної реактивності виявлявся слабкий негативний зв’язок лише для індексу співвідношення еозинофілів та лімфоцитів (ІСЕЛ) як загалом серед досліджуваних (ρ Спірмена = -0,24; p = 0,038), так і у підгрупі B (ρ Спірмена = -0,27; p = 0,050). Рівень ендотеліну-1 не мав зв’язку з симптомами Long-COVID. При визначенні кореляції між концентрацією ендотеліну-1 та окремими групами скарг встановлено зв’язок лише зі скаргами, які свідчили про порушення когнітивних функцій, який у підгрупі B був слабким негативним (ρ Спірмена = -0,37; p = 0,009), а у D - сильним позитивним (ρ Спірмена = 0,79; p = 0,034). Зв’язок з показниками згортання крові був лише з фібриногеном у групі досліджуваних загалом (слабкий позитивний, ρ Спірмена = 0,28; p = 0,010), у підгрупах A (помірний позитивний, ρ Спірмена = 0,60; p=0,031) та B (слабкий позитивний, ρ Спірмена = 0,40; p=0,004). Показники ендогенної інтоксикації, активності запалення та неспецифічної реактивності мали кореляційний зв’язок з рівнем ендотеліну-1 переважно у підгрупі D. Сильний негативний зв’язок був у ІЗЛК (ρ Спірмена = -0,81; p = 0,027) та ІСНЛ (ρ Спірмена = -0,87; p = 0,010); сильний позитивний зв’язок у ІЛГ (ρ Спірмена = 0,79; p = 0,036), ЗІ (ρ Спірмена = 0,89; p = 0,007), КР (ρ Спірмена = 0,89; p = 0,007), Ілімф (ρ Спірмена = 0,78; p = 0,038), ІА (ρ Спірмена = 0,79; p = 0,036). Показник реактивної відповіді нейтрофілів (РВН) мав сильний негативний зв’язок у підгрупі C (ρ Спірмена = 0,90; p = 0,037). У підгрупі A помірний негативний кореляційний зв’язок мали індекс імунореактивності (ІІР) (ρ Спірмена = -0,62; p = 0,024) та індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ) (ρ Спірмена = -0,61; p = 0,027). Водночас, результати лінійного регресивного аналізу свідчили про те, що лише зміни ІСНЛ, ІЛГ, ЗІ, КР, Ілімф, ІА мають статистично значущий вплив на зміни рівня ендотеліну-1. Також встановлено, що рівень ендотеліну-1 має помірний прямий зв’язок зі змінами на електрокардіограмі (ρ=0,50; p=0,004). Проведено ROC-аналіз зметою оцінки значущості визначення ендотеліну-1 для прогнозу виникнення таких змін. Точка відсічення дорівнювала 5,6 pg/ml, за якої досягається максимальний баланс між чутливістю та специфічністю. За результатами аналізу - чутливість (Se): 86,7%, специфічність (Sp): 64,7%, AUC=0,788, що означає гарні прогностичні можливості даної моделі. При проведенні аналізу методом логістичної регресії встановлено, що зміна концентрації ендотеліну-1 на 1 pg/ml збільшує у 2,2 раза ризик виникнення змін на електрокардіограмі, які свідчать про залучення у патологічний процес міокарда. Таким чином, зміни інтегративних показників ендогенної інтоксикації, активності запалення та неспецифічної реактивності та їх кореляційний зв’язок з рівнем ендотеліну-1 дозволяють використовувати їх з метою оцінки ендотеліальної дисфункції у пацієнтів, які перехворіли на COVID-19 12 місяців тому. Використання ендотеліну-1, як маркера ендотеліальної дисфункції дозволяє прогнозувати функціональні зміни серцево-судинної системи, які можуть свідчити про розвиток міокардиту. Отримані результати дослідження уточнюють та доповнюють матеріали проведених досліджень щодо клініко - епідеміологічних особливостей перебігу Long-COVID.Item Methodical instructions for practical lessons on the discipline "Current issues of COVID-19"(Sumy State University, 2024) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav SerhiiovychItem Соціально-економічне відновлення після COVID-19: моделювання наслідків для макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Didenko, Iryna Viktorivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Мільчаков, Сергій Олегович; Milchakov, Serhii Olehovych; Шалда, А.А.; Стороженко, Наталія Олександрівна; Storozhenko, Nataliia Oleksandrivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.; Сидорова, М.Є.; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychОб`єкт дослідження – економічні відносини, що явні та латентні причинно-наслідкові зв’язки між соціально-економічними детермінантами, що опосередковують вплив COVID-19 на макроекономічну стабільність, національну безпеку та резільєнтність громад. Метою роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження формалізації регіональних та національних паттернів резистентності (соціально-економічні, поведінкові та фінансові детермінанти, а також параметри громадського здоров’я) до деструктивного впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність, національну безпеку та резільєнтність громад, що сформувалися в Україні та світі до початку пандемії та у пандемічний період. Під час дослідження використано такі методи як логіко-історичний, монографічний, бібліометричний, системно-структурний, статистичний аналіз, регресійне моделювання на панельних даних, мультиваріантний аналіз (метод головних компонент), кореляційний аналіз, кластерний аналізу, тест Грейнджера, метод Фішберна. Здійснено аналіз тенденцій та просторово-часових закономірностей поширення COVID-19. Розроблено з урахуванням чутливості їх складових до деструктивного впливу COVID-19 інтегральні показники оцінювання рівнів макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад. Ідентифіковано муніципальні та національні паттерни резистентності макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад до деструктивного впливу пандемії COVID-19. Визначено основні закономірності зміни цих паттернів у допандемічний період та період активного розгортання пандемії.Item Вплив COVID-19 на трансформацію системи медико-соціального забезпечення населення: економічні, фінансово-бюджетні, інституційно-політичні детермінанти(Сумський державний університет, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Корощенко, В.О.Об’єкт дослідження – організаційно-економічні відносини, що виникають при формуванні та функціонуванні системи медико-соціального забезпечення населення, її трансформації внаслідок пандемії COVID-19. Мета роботи – визначення індикаторів прояву наслідків пандемії COVID-19 та впливу цього явища на подальший напрямок розвитку країн, а також виявлення релевантних детермінант різного спрямування, які спричинили нерезільєнтність національних систем медико-соціального забезпечення населення. Методи дослідження – методи бібліометричного аналізу, бенчмаркінг-аналіз, компаративний аналіз, нелінійне канонічне кореляційне моделювання, багатовимірний структурний модеративно-медіаторний аналіз, адитивна мультиплікативна згортка, поліном Колмогорова-Габора, logit- та probit-моделювання, метод Ірвіна. Здійснено аналіз наукового доробку щодо ролі системи медико-соціального забезпечення населення в підтриманні національної безпеки. Виявлено основні детермінанти, що визначають ефективність цієї системи. Проведено дослідження причинно-наслідкових взаємозв’язків та синергетичних ефектів, що мали місце під час пандемії COVID-19. Виміряні флуктуації розвитку країн через пандемію. Окреслено основні фактори, що спричинили нерезільєнтність національних систем медико-соціального забезпечення населення до впливу COVID-19.Item Вплив COVID-19 на трансформацію системи медико-соціального забезпечення населення: економічні, фінансово-бюджетні, інституційно-політичні детермінанти(Сумський державний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Коломієць, Світлана Володимирівна; Kolomiiets, Svitlana Volodymyrivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Волк, А.; Малик, Р.; Храмова, К.Здійснено оцінювання ефективності моделей медико-соціального забезпечення, країн ЄС та України з урахуванням впливу пандемії COVID-19 відповідно до їх класифікації (Беверіджа, Бісмарка, змішана). За результатами розрахунків виявлено, що в існуючій вибірці країн відсутня еталонна модель медико-соціального забезпечення населення, яка б показала доведену ефективність в умовах впливу пандемії коронавірусу. Національна система України показує наявність певних резервів у кількості лікарів та щодо рівномірності доходів, витрат на соціальний захист, але щодо інших показників у ряді проаналізованих вона виявила слабкі місця: фінансування витрат на охорону здоров’я, витрати на фінансування фізичної культури та спорту, рейтинг країн за рівнем медицини тощо. Обґрунтовано трансформації причинно-наслідкових зв’язків між показниками соціально-економічної складової національного розвитку та медичними показниками у допандемічний та період з урахуванням пандемії. Ідентифіковано, що в період дії пандемії коронавірусу кількість таких зв’язків істотно зросла. Емпірично доведено, що патерни поведінки населення мають статистично значущий вплив на резильєнтність сфери охорони здоров’я національної економіки до впливу пандемії коронавірусу. Визначено параметри побудови системи медико-соціального забезпечення населення в резильєнтному до COVID-19 форматі. Найкращого сценарію мінімізації негативних впливів можливо досягти при високому рівні забезпеченості лікарями та лікарняними ліжками. Необхідною умовою підвищення ефективності є рівень довіри до медицини.Item Соціально-економічне відновлення після COVID-19: моделювання наслідків для макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад(Сумський державний університет, 2023) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Позовна, Ірина Вікторівна; Pozovna, Iryna Viktorivna; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Дрозд, Сергій Анатолійович; Drozd, Serhii Anatoliiovych; Пуговкіна, Ю.; Куровська, Ю.; Селезньова, О.; Рудиченко, А.; Поліщук, А.Виконавцями проєкту виявлено на засадах регресійного моделювання на панельних даних найбільш релевантні фінансові та соціально-економічні детермінанти, а також фактори громадського здоров’я, які вплинули на резистентність макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад до абсорбції деструктивних трендів, спричинених пандемією COVID-19, а також формалізовано зміну паттернів впливу релевантних соціально-економічних та фінансових детермінант, факторів громадського здоров’я на інтегральні показники національної безпеки, макроекономічної стабільності та резільєнтності громад у допандемічний період (2000-2019 рр.) та період активного розгортання пандемії (2020-2022 чи останній доступний період). Ідентифіковано за допомогою дистрибутивно-лагового моделювання часові закономірності (тестування на наявність лагу до 3 років) впливу релевантних фінансових, соціально-економічних та детермінант, а також факторів громадського здоров’я на інтегральні показники макроекономічної стабільності, національної безпеки (у її інтегральному вигляді та у розрізі окремих складових: екологічної, економічної та соціальної безпеки держави) та резільєнтності громад. Визначено з використанням регресійного та структурного моделювання канали поширення шоків, спричинених пандемією COVID-19, шляхом ідентифікації явних та латентних закономірностей впливу релевантних фінансових, соціально-економічних детермінант, а також факторів громадського здоров’я на інтегральні показники макроекономічної стабільності, національної безпеки та резільєнтності громад, а також формалізації закономірностей синергетичного підсилення впливу фінансових, соціально-економічних детермінант, а також факторів громадського здоров’я один на одного.Item Методичний підхід до прогнозування рівня захворюванності на COVID-19 з урахуванням поведінкових аспектів довіри до вакцинації за допомогою рядів Фур’є(Український інститут інтелектуальної власності, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Коломієць, Світлана Володимирівна; Коломиец, Светлана Владимировна; Kolomiiets, Svitlana VolodymyrivnaЗапропоновано методичний підхід до прогнозування рівня захворюванності на COVID-19 за допомогою рядів Фур'є та побудовано прогноз захворюванності населення окремих країн світу та зроблено висновки, що вакцінація населення є одним з найефективніших методів запобігання розвитку пандемії.Item Вплив COVID-19 на національну безпеку, соціально-економічне середовище країни та здоров'я населення(Сумський державний університет, 2022)У монографії розглянуто деякі аспекти соціально-економічних проблем, що виникли у світі в умовах пандемії COVID-19. Видання містить низку досліджень від науковців вітчизняних та зарубіжних освітніх закладів щодо аналізування впливу COVID-19 на різні аспекти суспільного життя: розвиток різних галузей економіки, стан громадського здоров’я, процеси цифровізації, діяльність підприємств. Колектив авторів виявив передумови диференціації впливу пандемії на національну безпеку, соціально-економічне середовище країни й здоров’я населення та її наслідки в контексті регіонального розвитку. Виявлені закономірності можуть бути основою для реформування державної економічної й соціальної політики, політики у сфері стимулювання підприємницької активності, формування стратегії постпандемічного відновлення країни та регіонів.Item Економіко-математичне моделювання та прогнозування впливу COVID-19 на ровиток України у загалнонаціональному та регіональному контекстах: фактори громадського здоров'я та соціо-еколого-економічні детермінанти(Сумський державний університет, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Погорєлов, Максим Володимирович; Погорелов, Максим Владимирович; Pohorielov, Maksym Volodymyrovych; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia VolodymyrivnaОб’єкт дослідження – система факторів громадського здоров’я, соціально-економічних та екологічних детермінант. Мета роботи - моделювання причин регіональної диференціації рівнів захворюваності та смертності населення від COVID-19, розроблення регіональних дорожніх карт введення протиепідеміологічних обмежень та системи динамічних маркерів, прогнозування впливу карантинних заходів на зміну трендів соціального та економічного розвитку України у 2020-2022 рр. за різних сценаріїв майбутніх епідеміологічних загроз.